CC BY
21
5. Абдикеев Н.М. Реинжиниринг бизнес-процессов / Н.М. Абдикеев, Т.П. Данько, С.В. Ильдеменов, А. Д. Киселев. - М.: Эксмо, 2005. - 592 с.
6. Тельнов Ю.Ф. Реинжиниринг бизнес-процессов. Компонентная методология / Тельнов Ю.Ф. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 320 с.
7. Управление проектом по оптимизации. Тема 5.1. Управление оптимизацией. Часть 5. Оптимизация бизнес-процессов // portal.tpu.ru: 7777/SHARED/v/VAS/Work/Tab2/MAbn_5.ppt.
8. Ефимов В. В. Улучшение качества проектов и процессов: учебное пособие / В. В. Ефимов. - Ульяновск: УлГТУ, 2004. - 185 с.
9. Тузовский А.Ф. Системы Т 817 управления знаниями (методы и технологии) / А.Ф. Тузовский, С.В. Чириков, В.З. Ямпольский; под общ. ред. В.З. Ямпольского. - Томск: Изд-во НТЛ, 2005. - 260 с.
10. Smith H. Businessprocessmanagement: thethirdwave / H. Smith, P. Fin-gar. - London, MeghanKifferPr, 2013. - 312. p.
11. Weske M. Businessprocessmanagement / M. Weske. - Berlin, Springer, 2012. - p. 403.
Рецензент: В. Г. Шинкаренко, докт. экон. наук, проф., ХНАДУ.
Статья поступила в редакцию 20. 01. 2016 г.
УДК 378.147
САСНКО Н.В., докт. пед. наук, проф.; ПОН1КАРОВСЬКА С.В., ст. викладач,
Харювський нацюнальний автомобтьно-дорожнш унгверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В-МЕНЕДЖЕР1В АВТОМОБIЛЬНО-ДОРОЖНЬОÏ ГАЛУЗ1
Анотащя. У статт1 тдкреслена потреба Украгни у високорозвиненому автомоби льно-дорожньому комплекс1 як передумови входження крати до ствтовариства пров1д-них европейських держав. Наголошено на необх1дност1 тдвищення професiйноï в1дпов1да-льност1 майбуттх фахiвцiв автомобiльно-дорожньо'ï галузi перед сустльством, що е одним i3 вирiшальних факторiв ефективностi галузевих реформ. Розкрито суттсть про-фесiйно'ï вiдповiдальностi економiстiв-менеджерiв галузi як комплексу особист^них яко-стей фахiвця, що забезпечуе усвiдомлення та переживання ним особистiсно'ï вiдповiдаль-ностi за здтснення та результати своеï профестнт дiяльностi. Зауважено, що вiдповiдальне ставлення майбутнього фахiвця автомобiльно-дорожньо'ï галузi до профе-
стних обов 'язкгв е результатом цыеспрямованого комплексного впливу на особисткть студента, який мае бути забезпечений створенням певних орган1зацтно-педагог1чних умов.
Ключовi слова: автомобшьно-дорожня галузь, економ1ст-менеджер, профестна вгдповгдальтсть, формування, педагоггчт умови.
САЕНКО Н.В., докт. пед. наук, проф.; ПОНИКАРОВСКАЯ С.В., ст. преподаватель,
Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ-МЕНЕДЖЕРОВ АВТОМОБИЛЬНО-ДОРОЖНОЙ ОТРАСЛИ
Аннотация. В статье подчеркивается потребность Украины в высокоразвитом автомобильно-дорожном комплексе как условии вхождения страны в сообщество передовых европейских стран. Сделан акцент на необходимости повышения профессиональной ответственности будущих специалистов автомобильно-дорожной отрасли перед обществом, что является одним из решающих факторов эффективности отраслевых реформ. Раскрыта сущность профессиональной ответственности экономистов-менеджеров отрасли как комплекса личностных качеств специалиста, который обеспечивает осознание и переживание им личной ответственности за выполнение и результаты своей профессиональной деятельности. Обращается внимание на то, что ответственное отношение будущего специалиста автомобильно-дорожной отрасли к своим профессиональным обязанностям является результатом целенаправленного комплексного влияния на личность студента, которое должно быть обеспечено созданием определенных организационно-педагогических условий.
Ключевые слова: автомобильно-дорожная отрасль, экономист-менеджер, профессиональная ответственность, формирование, педагогические условия.
N. SAYENKO, Dr. Sc. (Ped.), Prof.;
S. PONIKAROVSKA, Asst. Prof.,
Kharkiv National Automobile and Highway University
FEATURES OF DEVELOPING PROFESSIONAL RESPONSIBILITY OF FUTURE ECONOMISTS-MANAGERS IN AUTOMOBILE AND ROAD SECTOR
Abstract. The demand for highly developed automobile and road sector in Ukraine as a condition for entering the community of leading European countries has been underlined in the article. The necessity to increase professional responsibility of the future specialists in the auto-
mobile and road sector to the society, which is one of the crucial factors of efficiency of sectoral reforms, has been stressed out. The essence of professional responsibility of economist-managers of the sector as a complex ofpersonal features of the specialist which ensures awareness and experience ofpersonal responsibility for fulfillment and results of his professional activity has been revealed. Special attention is paid to the fact that responsible attitude of the future specialist in the automobile and road sector to his professional responsibilities is a result of purposeful complex influence on the student's personality, which must be ensured by creation of certain organizational and pedagogical conditions.
Key words: automobile and road sector, economist-manager, professional responsibility, formation, pedagogical conditions.
Постановка проблеми. Для забезпечення штеграци Украши в европейську економжу наявнють високорозвиненого автомобшьно-дорожнього комплексу стае виршальною умовою ефективного вхо-дження краши у европейське ствтовариство. Проте на сьогодш рь вень розвитку комплексу не вщповщае свгговим стандартам, що вимагае значних зусиль у вирiшеннi проблем подготовки високо-квалiфiкованих фахiвцiв для галузь
Жодна реформа в автомобшьно-дорожнш галузi не буде ефек-тивною, якщо i"i працiвники не ставитимуться до виконання профе-сiйних обов'язюв вiдповiдально, не будуть вiдчувати свш грома-дянський обов'язок перед державою та сустльством. 1ншими словами, подолання зазначених негативних явищ вимагае сформо-ваностi у фахiвцiв автомобшьно-дорожньо'1" галузi тако1 професшно'1" якостi, як сощальна вiдповiдальнiсть, яку розглядаемо як загально-методологiчне поняття, що охоплюе всi форми вiдповiдальностi (полiтичну, громадянську, професшну, правову, моральну, вщповь дальнiсть у сферi сiмейно-побутових стосункiв тощо).
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Аналiз лiтератури з проблем формування етично'1 культури особистостi, ii вщповщаль-ност щодо навколишнього свiту свiдчить, що основи розумшня феномену вщповщальност знайшли свое вiдображення в ютори зару-бiжноi та в^чизняно1 науки (Арютотель, Конфуцiй, Платон, Ж.-Ж. Руссо, Сократ, Г. Сковорода та ш.).
Значний внесок в осмислення феномена вщповщальност внесли зарубiжнi дослщники, серед яких А. Бандура, Л. Берковщ, А. Ге-зелл, I. Дарлен, Л. Кольберг, Б. Латанее, К. Луттерман, А. Маслоу, Ж. Шаже, Р. Селман, А. Фернхейм, В. Франкл, Е. Фромм, М. Хайдеггер, Ф. Хайдер, Р. Харре, П. Хейвен, К. Хелькам, Е. Ерж-сон та ш.
Проблеми професшно! етики розглядалися в працях М. Вебе-ра, Т. Гоббса, Дж. Локка, Протагора та шших фiлософiв i педагопв минулого. Взаемозв'язок етики з людською дiяльнiстю висвiтлено в роботах сучасних науковщв (О. Бобир, С. Богдан, Н. Вознюк, В. Губiн, Г. Йонас, Э. Сабат), стввщношення загальнолюдського й професiйного компонентiв моралi дослщжували Д. Волкогонов, Т. Герет, Ф. Кузин та ш. Формування морально-етичних якостей фахiвцiв рiзних професiй вивчали Н. Тимченко, А. Москаленко, А. Болдова, О. Лапузша, О. Романовський, О. Кривошеева, Н. Сопнева, Л. Хоружа, I. Чернокозов, загальш проблеми гумашза-цн та гумаштаризаци вищо'1 освiти висвiтленi в працях В. Андруще-нка, Л. Барановсько'1, I. Беха, С. Гончаренка, I. Зязюна, О. Коваленко, В. Кудша, Н. Ничкало, Л. Товажнянського та ш.
Невир1шен1 складов! загально!' проблеми. Однак практично немае наукових розробок з формування професшно'1 вщповщально-ст майбутнiх економiстiв-менеджерiв автодорожньо'' галузi, вщсут-нiй належний аналiз факторiв формування професшно'1 вщповщаль-ностi студентiв економiчних спецiальностей, обмежена кiлькiсть методик вивчення рiвня професiйноi вiдповiдальностi студентiв, а також вщсутш педагогiчнi умови, спещально розробленi для формування професшно'1 вiдповiдальностi майбутнiх менеджерiв авто-мобшьно-дорожньо! галузi в умовах ВНЗ.
Формулювання шлей статтг Маемо на мет визначити особли-востi професшно! вщповщальност економiстiв-менеджерiв автомобь льно-дорожньо'1 галузi, встановити критери, показники та рiвнi сфор-мованостi професшно! вiдповiдальностi та охарактеризувати педаго-гiчнi умови формування вщповщальност у майбутнiх фахiвцiв галузi.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Незадовiльнi показники роботи автомобшьно-дорожшх пiдприемств е, на думку фахiвцiв [3; 5; 7; 8], результатом проблем галуз^ а саме: недостатнш ступiнь використання геополiтичного положення Укра'ни та мож-ливостей 11 транспортних комунiкацiй для мiжнародного транзиту вантажiв територiею Украши; незадовiльний транспортно-експлуатацiйний стан автодорщ невiдповiднiсть технiчних стандар-тiв автомобшьних дорiг Украши стандартам СС за якютю та ваго-вими навантаженнями; незадовiльний рiвень безпеки дорожнього руху; вщставання розвитку автомобiльних дорiг загального корис-
тування вiд темпiв автомобшзаци вдаши; низький piвень сеpвiсно-го обслуговування коpистyвачiв; недостатнiй обсяг фiнансyвання та швестицш у pозбyдовy доpiг i pозвиток галyзi.
Mодеpнiзацiя автомобiльно-доpожньоï галуз^ залучення масш-табних iноземних швестицш, нов^шх технологiй можливi лише за умови фоpмyвання в вдаит стшко'1, вiдкpитоï до зовнiшнього свiтy господаpськоï системи, оpганiчного включення У^аши в систему глобального pозподiлy пpацi. Хоча в вдаит е сотнi тд^иемств, зоpieнтованих на зовнiшнього споживача, тсля pозпадy СРСР 6í-льшiсть iз них втpатила доступ на мiжнаpоднi pинки. Але, попpи тpивалy i глибоку економiчнy кpизy, в У^аТт збеpiгаються пеpед-умови для ствоpення конкypентоспpоможноï економiки та змщнен-ня позицiй на мiжнаpодних pинках - це, насампеpед, багатi ^^од-ш pесypси, вигiдне геогpафiчне pозташyвання, квалiфiкована та поpiвняно дешева pобоча сила, висок технологи та вiдносно ефек-тивна система освiти. Для того, щоб У^аша не втpачала неpозсyд-ливо свiй потенцiал, необхiднi фахiвцi, якi спpоможнi вiдстоювати нацiональнi iнтеpеси деpжави, нести вiдповiдальнiсть за ïï pозвиток i пpоцвiтання.
Наpазi зpоблено pяд pефоpм на деpжавномy piвнi задля подо-лання кpизи в економщ вдаши та iнших галузях.
Боpотьба з цими пpоблемами вимагае не тшьки еднання зусиль всiх iнститyтiв гpомадянського сyспiльства, каpдинальних змш за-конодавства, пеpебyдови основ галузевого менеджменту, в^ова-дження iнновацiйних методик i технологш, налагодження плщно'1 мiжнаpодноï спiвпpацi. Як показуе пpактика, будь-як навiть най-пpогpесивнiшi pефоpми ^^ечеш на невдачу, якщо не змшюються свiдомiсть i поведiнка виконавцiв, а це вже вимагае змш у якост ш-дготовки фахiвцiв вщповщно'1 галyзi.
В умовах глобалiзацiï свггово'1 економiки бiзнес змушений бpа-ти на себе вщповщальнють за багато на^ямюв pозвиткy сустльст-ва: екологш, соцiальнi пpогpами в галyзi освгги, охоpонy здоpов'я та пpацi, кyльтypy, споpт, що вимагае пiдготовки сощально-зоpieнтованих фахiвцiв, здатних бpати на себе вщповщальнють за соцiальнi та гуманист аспекти pозвиткy вдаши.
Сучасна pефоpма вищо'1 освiти зоpieнтована на компетентню-ний пiдхiд. До yнiвеpсальних компетенцiй фахiвця будь-яко'1 галyзi дiяльностi належить i соцiальна вiдповiдальнiсть. Тобто, сощальна
вщповщальнють як елемент ушверсальних компетенцш фахiвця вь дiграе важливу роль у процесi становлення майбутнього економю-та-менеджера i повинна бути включена в ушверсальш стандарти компетенцш для економiчних спецiальностей.
Вказанi обставини актуалiзують проблему дослiдження профе-сшно!' вiдповiдальностi майбутнiх економiстiв-менеджерiв, спону-кають до пошуку способiв 11 формування в процесi навчання на економiчних спецiальностях ВНЗ. Окрiм цього актуальнють досль дження зумовлюеться наявнiстю низки протирiч: мiж загостренням морально-етичних питань дiяльностi фахiвця у зв'язку з прюритет-нiстю прибутку над загальнолюдськими моральними цiнностями в умовах ринково1 економiки i недостатнiм дослiдженням регулятивного потенщалу вiдповiдальностi, що здшснюе духовно-орiентовну та нормативно-регулятивну функцп; мiж об'ективною необхiднiстю формування професшно1 вщповщальност менеджера автодорожнiх органiзацiй i недостатньою розробленiстю теоретико-методоло-гiчних i науково-методичних основ й формування на етапi навчання у системi вищо1 професшно1 освiти; мiж об'ективною потребою ринку пращ у фахiвцях з високим рiвнем професшно1 вiдповiдальностi та недостатньою розробленютю педагогiчних умов 11 формування в умовах ВНЗ.
У науково-педагогiчнiй лiтературi професiйна вiдповiдальнiсть визначаеться як здшснюваний у рiзних формах контроль i самоконтроль у дiяльностi суб'екта з точки зору здшснення ним прийнятих норм i правил, як морально й професiйно значуща якiсть майбутнього фахiвця (О. Богатська, С. Гаврилушкiн та ш.)
Професiйну вiдповiдальнiсть економiстiв-менеджерiв автомо-бшьно-дорожньо1 галузi визначаемо як комплекс особистюних яко-стей фахiвця, що забезпечуе усвiдомлення i переживання ним осо-бистiсноi вiдповiдальностi за виконання та результати свое! професiйнiй дiяльностi, вiдповiднiсть вимогам соцiально i профе-сiйно схвалювано1 поведiнки.
Вiдповiдно до квалiфiкацiйних характеристик, економюти-менеджери автодорожньо1 галузi вiдповiдають за: розробку перспе-ктивних i поточних планiв тдприемства та його пiдроздiлiв; розробку бiзнес-планiв конкретних проектiв (створення або реоргашзащя пiдприемства, освоення нових видiв дiяльностi, технiчне переозбро-ення або реконструкщя окремих пiдроздiлiв); визначення доходiв i
витрат тдприемства, розробку оптових (роздрiбних) цiн, тарифiв на роботи (послуги), розрахунок податкiв для тдприемства; проведен-ня аналiзу фшансово-господарсько1 дiяльностi пiдприемства; розробку маркетингово1 пол^ики пiдприемства та пiдтримку його конку-рентоспроможностi, колег i пiдлеглих; належне використання матерiальних i фiнансових ресурсiв; здiйснення обов'язкiв перед державою та роботодавцями, постачальниками, партнерами, кмен-тами; власну професiйну компетентнiсть тощо.
Стосовно структури вiдповiдальностi, дослiдники (А. Гулевська, Л. Дементш, О. Немчiнов, О. Плахотний та ш.) найчастiше визначають такi 11 компоненти та 1х характернi ознаки: 1) мотивацiйний компонент мютить у собi мотиви сощально вщповщально1 поведiнки. У студентському вщ вiдбуваються якiснi змiни у розвитку самосвщомост, на перший план виступае усвiдомлення свого мiсця в суспшьств^ вiдповiдальностi за свою поведiнку. Формуються мотиви суспшьно значущо1 дiяльностi, моральш прагнення в реалiзацii вiдповiдальних вчинюв, спонукання свiдомо регулювати свою дiяльнiсть у соцiально-професiйному спiвтовариствi; 2) когштивний компонент як система засвоених особистютю знань про соцiальну вiдповiдальнiсть, про сутнють прав i обов'язкiв, норми i правила поведiнки людини в сощум^ про способи регулювання стосунюв мiж суспiльством i iндивiдуумом. Основою когштивного компонента е науковий свггогляд, що активно формуеться в студентському вщц 3) дiяльнiсний компонент реалiзуеться в готовностi студента здiйснювати усвщомлений вибiр лiнii поведiнки, приймати ршення, оцiнювати 1х наслiдки, визначати необхщш обмеження в поведiнцi на основi сформованого свiтогляду i розвинено1 самосвщомость
Структурними компонентами професiйноi вiдповiдальностi економiстiв-менеджерiв галузi вважаемо такi: цiннiсний (переко-нання, iдеали, потреби, етичнi принципи); мотивацшний (установка на прийняття вщповщальних рiшень); когнiтивний (знання про професшну вiдповiдальнiсть як комплекс фахових, етичних, право-вих знань); дiяльнiсний (володшня вмiннями та навичками вiдповi-дального виконання професiйних обов'язкiв, забезпечення процесу переходу вщ простого виконавця до сощально активного суб'екта професiйноi дiяльностi).
Показником щннюного кpитеpiю вважаемо усвщомлення сут-ностi пpофесiйноï вiдповiдальностi з такими piвнями, як базовий, виконавчий та понадноpмативний. Показником мотивацiйного ^и-теpiю обpано сфоpмованiсть установки на вщповщальне ставлення до виконання ^офесшних обов'язкiв з такими piвнями, як безвщ-повiдальне ставлення, нестiйка вщповщальнють i стiйка вщповща-льнiсть. Показником когштивного кpитеpiю е якiсть (повнота) еко-номiчних, етичних, пpавових тощо знань з такими piвнями, як низький, сеpеднiй i високий. Хаpактеpистиками дiяльнiсного ^ите-piю е ^ояв самостiйностi, пpоактивностi етично'1 поведiнки, що ви-являються на низькому, сеpедньомy та високому piвнях.
Kомплексне вpахyвання цих показникiв дае змогу визначити тpи piвнi сфоpмованостi пpофесiйноï вщповщальност майбyтнiх економiстiв-менеджеpiв автомобiльно-доpожньоï галyзi: високий, сеpеднiй та низький.
Високий piвень сфоpмованостi пpофесiйноï вiдповiдальностi свiдчить ^о наявнiсть сфоpмованоï сощально'1 i ^офе^но"! пози-ц^" майбутнього фахiвця, стшку систему пpофесiйних цiнностей та iнтеpесiв, негативну оцiнкy безвiдповiдальних вчинкiв; сумлшне
1 • } * K-t K-t K-t
виконання пpофесiйних обов язюв виступае як единий ^ийнятний спосiб дiяльностi, для особистостi хаpактеpне пpагнення до твоpчоï пpофесiйноï дiяльностi та пpинесення сустльно'1 коpистi. Студенту властива готовнють вiдповiдати за сво'1 д^" та вчинки, пpагнення пе-pевеpшyвати ноpмативнi показники та ^оявляти твоpчy iнiцiативy, дiяти в екстpемальних умовах, шукати новi способи в^шення пpофесiйних завдань. Biн пpагне до pацiоналiзатоpства, iнiцiативи, пошуку невикоpистаних pесypсiв, твоpчоï пpофесiйноï дiяльностi та ^инесення сустльно'1 коpистi. Для нього хаpактеpна наявнiсть тве-pдих уявлень щодо пpофесiйних обов'язкiв, честь, гiднiсть фахiвця, yсвiдомленiсть застосування пpофесiйно-етичних знань; добpе во-лодiння теоpетико-методологiчними знаннями в галузях економiки, екологи, пpава; ^ояв активно'1 життево'1 позици, iнiцiативи та тво-pчостi; здатнiсть до емоцшно-вольово'1 самоpегyляцiï поведiнки i вь дносин, емоцшна стiйкiсть, стpесостiйкiсть, високий стутнь самов-ладання; стiйка готовнiсть у повному обсязi виконувати пpофесiйнi обов'язки в звичайних i екстpемальних умовах. Вш може викоpис-товувати piзнi способи здiйснення дiяльностi з метою тдвищення ïï
ефективност, бути здатним брати на себе вщповщальнють за нас-лщки помилкових рiшень i оперативно виправляти 1х.
Середнiй рiвень сформованост професшно1 вiдповiдальностi передбачае усвiдомлення студентом доцшьност сумлiнного ставлен-ня до професшних обов'язкiв, готовнiсть до виконання дiяльностi, проте тiльки за шаблоном. Вш негативно оцiнюе виробничi ситуаци, поведiнка в яких чiтко не регламентована нормативними документами. Володiе достатшм рiвнем теоретико-методологiчних знань в галу-зях економiки, етики, екологи, права; але тiльки епiзодично включа-еться в соцiально та професшно значущi акци та дiяльнiсть. Для нього характерш ситуативний прояв шщативи, недостатнiй рiвень самоконтролю й емоцшно1 стабiльностi в ситуацшх тдвищено1 емоцшно1 напруженостi. У цьому випадку вш цiлком володiе навичками виконання професшних обов'язюв у повному обсязi в звичайних умовах, коректно вирiшуе всi виробничо-економiчнi завдання.
Низький рiвень сформованостi професшно1 вiдповiдальностi означае невизначенють сощально1 i професшно1 позицй студента, iндиферентне ставлення до виконання свого професшного обов'язку; формальне дотримання вимог, iнструкцiй i правил пове-дiнки. Вiн не готовий вщповщати за сво1 вчинки, негативно ставиться до майбутньо1 професiйноi дiяльностi; проявляе вузькiсть професiйних iнтересiв, не прагне до вдосконалення органiзацii ви-робничого процесу; не усвiдомлюе потреби вщповщального виконання професiйних обов'язюв, шдиферентно ставиться до профе-сшно-етичних знань; обмежено володiе теоретико-методологiчними знаннями в галузях економiки, етики, екологи, права. Студент бере участь тшьки в оцшювальнш дiяльностi, у нього вщсутнш досвiд вирiшення професiйно-етичних завдань; вш не здатний до емоцш-но-вольово1 саморегуляцГ1, контролю свое1 дiяльностi та поведiнки; володiе шаблонним репертуаром дш у звичайних умовах професш-но'1 дiяльностi, здатний вирiшувати виробничо-економiчнi завдання тiльки на репродуктивному рiвнi. Для нього характернi реактивна модель поведшки, конформний характер прийняття ршень.
Завданням ВНЗ е створення таких умов, яю сприятимуть зрос-танню кшькост студентiв з високим рiвнем сформованостi профе-сiйноi вiдповiдальностi.
«На вщмшу вiд знань або навичок, - зазначае С. Букша, - вщ-повiдальне ставлення до професiйних обов'язкiв формуеться не так швидко й не так помггно. Воно е результатом цшеспрямованого комплексного впливу на особистiсть студента протягом тривалого часу за допомогою багатьох засобiв, методiв, прийомiв оргашзаци дiяльностi, уся сукупнiсть яких визначаеться поняттям "педагопчш умови"» [1].
Педагопчш умови як категорiя трактуються по^зному. Загаль-нофiлософське та, вiдповiдно, загальнонаукове тлумачення поняття зводиться до розумшня iстотного компоненту комплексу об'ектiв, за наявност якого здiйснюеться iснування цього явища [6, с. 707].
Оргашзацшно-педагопчними умовами формування профе-сшно! вщповщальност економiстiв-менеджерiв автомобшьно-дорожньо'1 галузi вважаемо таю: включення студентiв у рiзноманiт-ну за формою i змютом навчальну дiяльнiсть з метою штерюризаци професiйно-етичних цiнностей; формування рефлексивно'1 позици студентiв; iнтегроване використання активних методiв навчання та технологiй рефлексивного характеру; використання можливостей позааудиторно'1 виховно! роботи, науково-дослщнох дiяльностi, ви-робничо'1 практики.
Одним iз системоутворюючих чинникiв освггньо'1 дiяльностi та освiтнього процесу е освггш технологи, що забезпечують цшснють, особистiсну та соцiально-економiчну кориснiсть. У контекст досль дження подiляемо точку зору таких учених, як В. Беспалько, I. 1саев, А. Кушшр, В. Сластьонш та iнших i розглядаемо педагопч-ну технологiю як спосiб, процес комушкаци, заснований на певному алгоритм^ системi взаемоди учасниюв педагогiчного процесу. I. 1саев, розглядаючи педагогiчну технологiю як компонент профе-сшно-педагопчнох культури, визначае 11 як сукупнють прийомiв i способiв цшсно!' навчально-виховно! дiяльностi викладача. Процес виршення педагогiчних завдань у ходi технологи представлений, на думку дослщника, послщовнютю способiв i дiй з педагопчного ана-лiзу ситуаци, конструювання системи, оцшки й функцiонування, оргашзаци дiяльностi системи та й корекци [4].
Система дидактичних засобiв, що може бути використана для формування професшнох вщповщальност майбутнiх економю™-менеджерiв автомобшьно-дорожньох галузi в умовах ВНЗ, е сукупню-тю таких взаемопов'язаних i взаемообумовлених компонентiв, як орга-
шзацш регулярного виконання студентами навчально-практичних за-вдань професшно-етично1 спрямованост, цiлеспрямована активiзацiя практико-дiяльнiсноi пiдготовки студенлв, актуалiзацiя тзнавально1 самостiйностi студентiв засобами позанавчально1 дiяльностi.
Всi методи, яю можуть бути використанi для формування про-фесшно1 вiдповiдальностi майбутнiх фахiвцiв автомобшьно-дорожньо1 галузi, можна роздшити на такi групи: словеснi методи (лекци iнтерактивного характеру, бесiди, есе професшно-етично1 спрямованостi, проблемний усний виклад, дiалоги, полiлоги тощо); практичнi методи (репродуктивш, творчi та пошуковi завдання, ре-ферати, лабораторно-практичнi роботи тощо); активш методи (дшо-вi ^ри, проекти, тренiнги, вiкторини тощо); наочш методи (колажi, таблицi, плакати, модел^ 1нтернет-ресурси та iн.).
У робот з формування професшно1 вiдповiдальностi фахiвця доцiльно орiентуватися на ще1 контекстного навчання, викладенi в роботах О. Вербицького [2] та його послщовниюв. Вибiр методiв контекстного навчання зумовлений тим, що основною одиницею дь яльностi студента е вчинок, за допомогою якого майбутнш фахiвець не тшьки виконуе предметнi ди вщповщно до вимог та норм профе-сГ1, а й отримуе моральний досвщ, оскiльки дiе вiдповiдно до норм вщносин, прийнятих у конкретному суспiльствi та професiйному спiвтовариствi. Тим самим вирiшуеться проблема едностi навчання i виховання в рамках цшсного освiтнього процесу.
Значущим iнструментом формування професiйноi вiдповiда-льностi фахiвця е навчально-дiловi iгри. Автори видiляють таю по-ложення, важливi пiд час розробки навчально-дшових iгор: iмiта-цшне моделювання конкретно1 виробничо1 дiяльностi та виробничих стосунюв, пов'язаних з професшною вiдповiдальнiстю; проблемнiсть у змiстi навчально-дiловоi гри та процесу 11 розгор-тання в навчально-професiйнiй дiяльностi майбутшх фахiвцiв; орга-нiзацiя спiльноi дiяльностi студентiв в умовах рольово1 взаемоди, ро-зподiлу та iнтеграцii iмiтованих у грi виробничих функцiй фахiвцiв; орiентацiя на дiалогiчне спiлкування у взаемоди партнерiв у грi пщ час прийняття вiдповiдальних рiшень; двоплановють цiлей навчально-дiловоi гри - досягнення iгрових цiлей служить засобом формування професiйноi вiдповiдальностi майбутнiх фахiвцiв автомобiльно-дорожньо1 галузi.
Потужний iмпyльс pозвиткy пpофесiйноï вщповщальност дае змогу пpоводити в студентських гpyпах диспyтiв, де пpедметом об-говоpення е питання сенсу життя, вщповщального ставлення люди-ни до ^ащ, pозyмiння найважливiших моpальних i ^офесшних цiнностей: честь, обов'язок, совють, гiднiсть, дисциплiнованiсть, гоpдiсть, точнiсть, обов'язковють, стаpаннiсть, 1'х pолi в пpоцесi до-сягнення людиною життево'1 мети та щастя. Значний iнтеpес студен-тiв викликае обговоpення тpадицiй i ноpм пpофесiйноï спiльноти в шших ^ашах, 1'х сощально'1 та ^офе^но!" вiдповiдальностi за якiсть i pезyльтати свое'1 пpацi.
Ефективними е ситуаци включення в pеальнi ^офесшно-тpyдовi стосунки, участь у конкypсах, виставках, пpезентацiях, ^о-хання, доpyчення, поpади, тpyдовi завдання, пpиклад життя та дiя-льностi стаpших колег, pегyляpнi виходи на виpобництво, стажу-вання. Реальне включення у ^оцес ^офе^но"! дiяльностi, в ситуаци пpийняття самостшних piшень i необхiднiсть вiдповiдати за сво'1 д^", колективнi тpyдовi акци та спpави факyльтетiв, кypсiв i ^уп е потужним iнтегpyючим чинником, що спpияe емоцiйномy т-дйому студенев, pозшиpенню дiапазонy 1'хшх iнтеpесiв, кола спiл-кування, набуттю навичок емоцшно вольово'1 самоpегyляцiï.
Cеpед сучасних методiв навчання важливе мiсце посщае метод пpоектiв. У пpоцесi ^офе^ного становлення особистостi вiн pозг-лядаеться як педагопчна дiяльнiсть, спpямована на виховання твоp-чо'1, вiдповiдальноï, компетентно'1 особистостi як суб'екта та ^оек-тувальника пpофесiйноï дiяльностi. Виконання студентами колективних та iндивiдyальних пpоектiв пеpедбачаe залучення 1'х до виявлення, аналiзy та pозв'язання pеальних технiко-виpобничих та етичних пpоблем iз викоpистанням для цього пpактичноï дослiдно-пошуково'1 pоботи. Все це, з одного боку, вимагае вщ них належного piвня вiдповiдальностi, а з iншого, - с^ияе повноцiнномy фоpмy-ванню зазначено'1 якостi.
Висновки. Отже, iз вищезазначеного можна дiйти висновку, що pефоpми в автомобiльно-доpожнiй галyзi Укpаïни е життево-необхiдною умовою iнтегpацiï У^аши у eвpопейськy економiкy. Але жодна pефоpма галyзi не буде ефективною без шдвищення пpофесiйноï вiдповiдальностi фахiвця пеpед деpжавою та сyспiльст-вом. ^офесшна вiдповiдальнiсть економiстiв-менеджеpiв автомо-
бшьно-дорожньо1 галузi е особистюною вiдповiдальнiстю фахiвця за результати свое1 професшно1 дiяльностi. Вiдповiдальне ставлення до професшних обов'язкiв формуеться завдяки цшеспрямованому комплексному впливу на особистiсть студента, який може бути за-безпечений створенням певних органiзацiйно-педагогiчних умов.
Л1тература
1. Букша С. Б. Теоретичне обгрунтування педагогiчних умов форму-вання професшно1 вiдповiдальностi майбутнiх учителiв основ здоров'я / С. Б. Букша // Вюник Луганського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Педагогiчнi науки. - 2014. - № 5 (2). - С. 139-146.
2. Вербицкий А. А. Новая образовательная парадигма и контекстное обучение / А. А. Вербицкий. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1999. - 75 с.
3. Галушко В. О. Проблеми та перспективи розвитку дорожньо! галузi / В. О. Галушко // Дорожня галузь. - 2011. - № 2. - С. 12-15.
4. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя / И. Ф. Исаев. - М.: Академия, 2004. - 208 с.
5. М^овда В. П. Сучасний стан та рiвень розвитку автомобшьно! ш-фраструктури Украши / В. П. М^овда, Я. В. Шевчук // Науковий вюник Уж-городського ушверситету. Серiя: Економжа. - 2011. - Вип. 32. - С. 6-13.
6. Философский энциклопедический словарь / гл. ред.: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М.: Сов. энциклопедия, 1983. -840 с.
7. Шевчук Я. В. Регюнальна пол^ика розвитку автотранспортно! ш-фраструктури в Укра1ш / Я. В. Шевчук // Сталий розвиток економ^. -2011. - № 1. - С. 108-114.
8. Юхновський I. Р. Транспортний комплекс Украши. Автомобшьш дороги: проблеми та перспективи / I. Р. Юхновський, Г. Б. Лебеда, Т. I. Попова - К.: ФАДА, ЛТД, 2004. - 177 с.
Рецензент: О. М. Криворучко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ.
Стаття надшшла до редакщ'1 25.02.2016 р.
