CC BY
27
^^/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.233/.24-007.17-071.3-053.4
СЕНАТОРОВА Г.С., ЛОГВ1НОВА О.Л. Харювський нацюнальний медичний унверситет
Я _ ■ ■ W
ОСОБЛИВОСТ1 Ф13ИЧНОГО РОЗВИТКУ Д1ТЕИ 3 БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ ДИСПЛА31вЮ
Резюме. Шд спостереженням перебувала 131 дитина (269 спостережень) 1з дiагнозом «бронхолегене-ва дисплазЬя». Выявлено, що для дтей з бронхолегеневою дисплазieю характерна затримка прибавки у маа тыа (73,9 ± 2,8%;р < 0,0001), рот (54,8 ± 3,2 %;р < 0,001) та шдека маси тыа (67,5 ± 3,03 %; р < 0,001). У 50 % пацieнтiв жточог статi маса тла досягала стандартних показнишв у 36 мкящв корегованого вку, ркт — у 24мкящ. Серед хворих чоловiчоi статi у 36мисяцв корегованого вку 25 % мали середш показники маси та 50 % — стандартш медiаннi значення росту. У дтей з бронхолегеневою дисплазieю виявлена помiрна корелящя прибавки у маа тыа з дихальною недостатнстю IIступеня (г = —0,442;р < 0,05) та значна — з симптомами дихально'1' недостатностi IIIступеня (г = —0,676; р < 0,05). Динамта росту вiрогiдно менше корелювала з ознаками дихально'i недостатностi II та III ступешв (г = —0,146; г = —0,447;р < 0,05). Визначена бльша чутливсть динамки маси тыа до наявнос-тi епiзодiв гтоксп та порушень нервово-рестраторного драйву (р < 0,05). Ключовi слова: дти, бронхолегенева дисплазЬя, фЬзичнийрозвиток.
Вступ
Пащенти з бронхолегеневою дисплазieю (БЛД) — особлива категоргя хворих щодо монГто-рингу фiзичного розвитку. З одного боку, бшьшють хворих на БЛД — глибоко недоношеш дГти з дещо гальмiвним розвитком на першому рощ життя. З ш-шого боку, хворi на БЛД мають дихальну недостат-шсть, гшоксш та патологго шших систем, зокрема центрально! нервово! системи, що можуть затриму-вати фiзичний розвиток дитини.
Ученими департаменту педiатрfi Case Western Reserve University (США) у результат багатомГрно-го аналГзу доведено зниження показниюв маси тГла та шдексу маси на 8-му рощ життя у пащенпв, яю мали БЛД. У жшок щ даш доходили до середшх по-казниюв мiж 8 та 20 роками життя. Чоловжи зали-шалися зi зниженим шдексом маси тгла до 20 роюв [2]. I навпаки, дослщження, проведенi сшвробгтни-ками НД1 пульмонологи СПбГМУ iм. 1.П. Павлова, показали що дГти з бронхолегеневою дисплазь ею мають затримку фiзичного розвитку тгльки до 2 роюв життя, з подальшою нормальною прибавкою у показниках фiзичного розвитку [3]. Можливо, фь зичний розвиток дiтей iз даним захворюванням за-лежить вiд регiону. Не виключено вплив тенденцГ! останнГх роюв до бгльш легких форм захворювання, що перебiгають Гз помГрною гшокаею.
Таким чином, до сьогоднГ питання фГзичного розвитку дГтей з бронхолегеневою дисплазГею зали-
шаеться дискутабельним. ДосГ не визначенГ показники фГзичного розвитку, що найбГльше корелюють Гз бронхолегеневою дисплазГею, термши вГдставан-ня у масГ й ростГ, стутнь впливу центрально! нервово! системи (ЦНС) та кореляцГ! ступеня дихально! недостатностГ з вГдставанням у фГзичному розвитку.
Мета досЛдження: удосконалення методГв дГа-гностики фГзичного розвитку дгтей з бронхолегеневою дисплазГею шляхом визначення показникГв маси тгла, росту у рГзш вГковГ перГоди та проведення аналГзу впливу на щ показники гГпоксГ! та патоло-гГ! ЦНС Гз порушеннями нервово-респГраторного драйву.
Матер1али та методи
ДослГдження проводилося на кафедрГ педГатрГ! № 1 та неонатологГ! ХаркГвського нацГонального медичного ушверситету в Обласному центрГ дГа-гностики та лГкування бронхолегенево! дисплазГ! у дгтей Харювсько! обласно! дитячо! лжарш.
ПГд спостереженням перебувала 131 дитина (269 спостережень) Гз дГагнозом «бронхолегенева дис-плазгя» (основна група) та 26 дГтей (42 спостережен-ня), яю були народженГ недоношеними, мали рест-раторнГ розлади, але в них не було бронхолегенево!
© Сенаторова Г.С., Логвшова О.Л., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
дисплази (група порiвняння). Дiагноз «бронхоле-генева дисплазш» був встановлений згiдно з МГж-народною класифiкацieю хвороб 10-го перегляду (шифр Р27.0).
Фiзичний розвиток ощнювався у дiтей вiком в1д 1 до 36 мiсяцiв життя. Обстеженi були народженi в рiзнi термiни гестаци. Для оптимГзацп репрезента-тивностi обчислювався корегований вiк за формулою:
Ак = -40 ± (Аг ± Ап)/ 4,
де Ак — корегований вж у мiсяцях, Аг — гестацшний вiк дитини у тижнях, Ап — паспортний вiк у тижнях.
У всiх обстежених проводилось вимiрювання до-вжини/зросту, маси т1ла. Додатково визначався гн-декс маси т1ла (1МТ) за формулою: значення маси т1ла розд1лити на зрют у квадратi (кг/м2).
Параметри ощнювались центильним методом окремо у пащеипв чолов1чо1 та жшочо1 статi. По-казники були порiвняннi зi стандартами, реко-мендованими у наказi МОЗ Украши № 149 «Про затвердження клiнiчного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною вiком до 3 роюв» вiд 20.02.2008 р. [5].
Стутнь дихально1 недостатностi в обстежених дгтей визначався за критергями дихально1 недо-статностi у дiтей раннього вжу, рекомендованих у Протоколi надання медично1 допомоги дiтям за спещальшстю «дитяча пульмонологiя» № 18, вщ 13.01.2005 р. [6]. Дихальна недостаттсть I ступеня визначалась за наявносп задишки, тахжардп при фiзичному навантаженш (для немовлят фiзичне на-вантаження — грудне вигодовування, крик, хвилю-вання). Дихальна недостаттсть II ступеня встанов-лювалась за умов задишки, тахжардп у споко1, при пом1рному цiанозi губ, акроцiанозi, роздуваннi крил носа, втягуванш мiжреберних промгжшв при дихан-н1. Дихальна недостаттсть III ступеня — при тахь пное, задишщ до 80—100 дихань на хвилину в спо-ко!, загальному цiанозi шк1ри, слизових, за участю допомгжних м'яз1в у диханнi.
Патологгя ЦНС 1з порушеннями нервово-рест-раторного драйву була тдтверджена консультацieю невролога.
Кореляц1я показникiв дихально1 недостатностi та патологи ЦНС 1з ураженням нервово-м'язово1 провщносп аналiзувалась за методом Спiрмена (ге).
Результати досл1дження та обговорення
В основнш груп1 д1ти були народжеш у 30,00 ± 0,32 тижня, у груп1 пор1вняння — 32,50 ± 0,47 тижня гестаци. Р1зниця мгж групами невiрогiдна (р > 0,05), що пiдтверджуe пор1внянн1сть груп та ви-ключае вплив бГльш глибоко1 недоношеностi на ф1-зичний розвиток дитини в одше1 з когорт.
У груш дггей, яю були народженi недоношени-ми, спостерпалися респiраторнi розлади, але в них не було бронхолегенево1 дисплазГi; недостатню масу
т1ла щодо в1ку мали 34,1 ± 7,4 % дггей, гальмуван-ня росту щодо вжу — 23,8 ± 6,6 % обстежених, 1МТ нижчий за середш показники був у 35,7 ± 7,48 % д1-тей. У в1ропдно бГльшо1 частини дiтей Гз бронхолеге-невою дисплаз1ею мала мюце затримка прибавки у мас1 тгла (73,9 ± 2,8 %; р < 0,0001), рост1 (54,8 ± 3,2 %; р < 0,001) та 1МТ (67,50 ± 3,03 %; р < 0,001 ).
При центильному анал1з1 б1льш1сть д1вчаток мали масу тгла, меншу за мед1анш стандартн1 значення (рис. 1). Тенденц1я «наздоганяти» середн1 показники виявлена т1льки на 28-му мюящ життя. На 3-й р1к життя мед1ана маси тгла у пащеипв жгночо! стат1, хворих на БЛД, дор1внювала середн1м показ-никам маси т1ла, що запропонован1 Всесвггаьою ор-ган1зац1ею охорони здоров'я (ВООЗ).
У вс1х хлопчик1в основно! групи маса тгла не досягала мед1анних значень на 16-й м1сяць життя (рис. 2). 1з 16-го мюяця корегованого в1ку визначена пом1рна тенденц1я «наздоганяти» у мас1 тгла, а з 30-го мюяця життя у хлопчиюв виявлена б1льш стр1мка прибавка у мас1. Незважаючи на цю тенденщю, у 36 м1сяц1в корегованого вжу 75 % хлопчик1в мали масу тгла, меншу за середш стандартш значення.
Нами проанал1зований вплив наявносп дихаль-но! недостатност1 та патологи центрально1 нервово1 системи з порушеннями нервово-ресшраторного драйву на динамжу показник1в маси т1ла у дГтей, хворих на БЛД. Дихальну недостаттсть I ступеня мали близько половини (54,0 ± 3,4 %) дГтей. Дихальна недостаттсть I ступеня не впливала на прибавку у мас1 т1ла (г = 0,129; р > 0,05). В ще! категорГ! хворих патологи ЦНС Гз порушеннями нервово-рест-раторного драйву виявлено не було. Отримаш нами дат св1дчать про високу ймов1ршсть впливу Гнших чинник1в на прибавку у мас1 т1ла хворих на БЛД, що потребуе подальших дослщжень.
Рисунок 1. Перцентильний графк маси тла щодо вку у двчаток, хворих на бронхолегеневу дисплазю (n = 126)
Виявлена помiрна кореляцiя прибавки у мас тiла з дихальною недостатнiстю II ступеня (г = —0,442; р < 0,05) та значна — з симптомами дихально! не-достатност III ступеня (г = —0,676; р < 0,05). Слщ зазначити, що в дiтей iз дихальною недостатшстю II i III ступешв застосовували штучну вентиляцiю ле-гень або додаткову подачу кисню для шдтримання SatO2 бiльше за 92 %. Поряд iз тим недостатня прибавка у масi тша може вважатися маркером епiзодiв гшокси, що потребуе своечасного 11 виявлення та корекцп. У дiтей основно! групи виявлена залеж-нiсть низько! маси тiла (меншо! за 25-й перцентиль)
18 000 16 000 14 000 12 000 10 000
" 8000
ГО
I 6000
и
1 4000 2000 0
-2000
•
о М едiана за стан дартам \ и . • • Г«*""""
_ Р^'ггхА ^ -
i*SV "С"
/>о S • • • . * ------
А о/*/1 V .г л-*-;-: . • • 1
VV'1' У,.'' 1 30 ■й мicя (ь коре 1 говано "о вку
W' 1
7/ i' 16-й Micяць корего ¡аного ^ку
-5
0
5
10 15 20 25 30 35 Корегований BiK (мюящ)
v 10-й перцентиль 25-й перцентиль 50-й перцентиль 75-й перцентиль х 90-й перцентиль
""»-ч Середы показники маси тта (щодо BiKy)
40
Рисунок 2. Перцентильний графк маси тЛа щодо BiKy у хлопчиюв, хворих на бронхолегеневу дисплазю (n = 143)
110
100
90
80
70
60
50
40
30
о М
едiана
15-й м
дартам
4-й Mic
сяць кореговг
яць кор
0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 Корегований вк (мюящ)
^ 10-й перцентиль 25-й перцентиль v 50-й перцентиль 75-й перцентиль х 90-й перцентиль
^чСередш показники довжини/зросту (щодо вiкy)
Рисунок 3. Перцентильний графiк довжини/зросту щодо в'1ку уд'1вчаток, хворих на бронхолегеневу дисплаз ю (n = 126)
вщ наявносп патологи ЦНС i3 порушеннями нерво-во-pecnipaTopHoro драйву (r = 0,429; р < 0,05). Даш свщчать про необхiднiсть аналiзу стану ЦНС у хворих на БЛД при низьких показниках маси тша.
У дiвчаток i3 бронхолегеневою дисплазieю вщ-ставання у довжиш тiла спостерiгалось на 15-му мь сяцi корегованого вiку (рис. 3).
1з 1 року 3 мгсящв динамiка росту у дiвчаток починала прискорюватися. З 2 роюв медiана росту у пащенпв жшочо! статi, хворих на БЛД, збналася з середнiми показниками росту у дiвчаток, що рекомендован ВООЗ.
У хлопчикiв, хворих на БЛД, прискорення росту починалось ильки з 24-го мiсяця корегованого вжу та досягало середнiх показниюв лише у 3 роки (рис. 4).
Таким чином, динамжа росту д!тей iз БЛД вщо-бражае його гальмування на 15-24-й мгсяць життя, зi значним прискоренням росту на 3-й рж життя. У 36 мюящв життя 50 %пащентш iз БЛД мали середнi та висою показники росту.
Дихальна недостатнють I ступеня не вплива-ла на динамжу росту у пащенпв iз БЛД (r = 0,138; р > 0,05). Дихальна недостатнють II ступеня мала мь шмальну залежнiсть вiд росту (r = —0,146; р < 0,05), а ознаки дихально! недостатност III ступеня помiрно корелювали з симптомами дихально! недостатност III ступеня (r = -0,447; р < 0,05).
Патолопя ЦНС у хворих на БЛД iз порушеннями нервово-рестраторного драйву мшмально ко-релювала з недостатньою прибавкою у довжинi тта (r = -0,149; р < 0,05). Даш свщчать про бшьшу чут-ливiсть динамiки маси тiла до епiзодiв гшокси та по-рушень нервово-респiраторного драйву (р < 0,05), що необхщно враховувати при визначенш критерив тяжкостi БЛД.
110
100
90
80
70
60
50
40
30
о М^ан а за ст; ждартг ми
i-" ■к---'-
'iC-if
♦
f I
24 -й мicя ць коре говано о вiкy
7/1/ к *
0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 Корегований вк (мюящ)
v 10-й перцентиль ^ 25-й перцентиль v 50-й перцентиль v 75-й перцентиль >. 90-й перцентиль
^чСередш показники довжини/зросту (щодо вку)
Рисунок 4. Перцентильний графiкдовжини/зросту щодо в'1ку у хлопчиюв, хворих на бронхолегеневу дисплазю (n = 143)
за стан
и
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
Висновки
1. Для дiтей i3 бронхолегеневою дисплазieю характерна затримка прибавки у Maci тша (73,9 ± 2,8 %; р < 0,0001), рост (54,8 ± 3,2 %; р < 0,001) та шдекс маси тша (67,5 ± 3,03 %; р < 0,001).
2. У 50 % пащенлв жшочо'! стат маса тiлa досягала стандартних показниюв у 36 мюящв корегованого BiKy, рicт — у 24 мюящ. Серед хворих чоловiчоï cтaтi у 36 мicяцiв корегованого вжу тшьки 25 % обстежених мали середш показники маси i 50 % дггей — стандартш медiaннi значення росту.
3. У дггей з бронхолегеневою диcплaзieю виявлена помГрж кореляцiя прибавки у мас тiлa з дихаль-ною недостатшстю II ступеня (r = —0,442; р < 0,05) та значна — з симптомами дихaльноï недостатносп III ступеня (r = —0,676; р < 0,05). Динамжа росту вь ропдно менше корелювала з ознаками дихaльноï не-доcтaтноcтi II та III ступешв (r = —0,146; r = —0,447; р < 0,05).
4. Визначена бшьша чутливють динамжи маси т1ла до ешзод1в гшоксп та порушень нервово-рест-раторного драйву (р < 0,05).
Список л1тератури
1. Escobar G.J. Short-term outcomes of infants born at 35 and 36 weeks gestation: we need to ask more questions / G.J. Escobar, R.H. Clark, J.D. Greene // Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. - 2006. - V. 30, № 1. - Р. 28-33.
2. Hernandez-Ronquillo L. Risk factors for the development of bronchopulmonary dysplasia: a case-control study / Hernandez-Ronquillo L., Tellez-Zenteno J.F., Weder-Cisneros N. //Arch. Med. Res. - 2004. - V. 35, № 6. - P. 549-553.
3. Овсянников Д.Ю. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией. - М.: МДВ, 2010. -151 с.
4. Протокол надання допомоги новонародженш дитит з ди-хальними розладами. Наказ МОЗ№ 484 вiд 21.08.2008.
5. Протокол медичного догляду за здоровою дитиною вжом до 3 рошв. Наказ МОЗ № 149 в^д 20.03.2008.
6. Протокол надання медичног допомоги дтям за спещальтстю «дитяча пульмонологiя» № 18 вiд 13.01.2005.
Отримано 22.02.13 □
Сенаторова A.C., Логвинова O.A.
Харьковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ С БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ДИСПЛАЗИЕЙ
Резюме. Под наблюдением находился 131 ребенок (269 наблюдений) с диагнозом «бронхолегочная дисплазия». Установлено, что для детей с бронхолегочной дисплазией характерна задержка прибавки в массе тела (73,9 ± 2,8 %, р < 0,0001), росте (54,8 ± 3,2 %, р < 0,001) и индексе массы тела (67,5 ± 3,03 %, р < 0,001). У 50 % пациентов женского пола масса тела достигала стандартных показателей в 36 месяцев корригированного возраста, рост — в 24 месяца. Среди больных мужского пола в 36 месяцев корригированного возраста у 25 % имелись средние показатели массы и у 50 % — стандартные медианные значения роста. У детей с бронхолегочной дисплазией выявлена умеренная корреляция прибавки в массе тела с дыхательной недостаточностью II степени (г = —0,442, р < 0,05) и значительная — с симптомами дыхательной недостаточности III степени (г = —0,676, р < 0,05). Динамика роста достоверно меньше коррелировала с признаками дыхательной недостаточности II и III степеней, чем масса тела (р < 0,05). Определена большая чувствительность динамики массы тела к наличию эпизодов гипоксии и нарушению нервно-респираторного драйва (р < 0,05).
Ключевые слова: дети, бронхолегочная дисплазия, физическое развитие.
Senatorova G.S., Logvinova O.L.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF THE PHYSICAL DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
Summary. We observed 131 children (269 cases) with a diagnosis of bronchopulmonary dysplasia. It is found that children with bronchopulmonary dysplasia are characterized by a delay in weight gain (73.9 ± 2.8 %, p < 0.0001), height (54.8 ± 3.2 %, p < 0.001) and body mass index (67.50 ± 3.03 %, p < 0.001). In 50 % of female patients body mass indices reached a standard in 36 months of corrected age, growth — in 24 months. Among male patients in 36 months corrected age, 25 % subjects had average weight and 50 % — the standard median growth. In children with bronchopulmonary dysplasia moderate correlation of weight gain with respiratory failure stage II (r = —0.442, p < 0.05) and a significant one — the symptoms of respiratory distress degree III (r = —0.676, p < 0.05) has been revealed. The dynamics of growth was significantly less correlated with signs of respiratory failure II and III degree than body weight (p < 0.05). The high sensitivity of the dynamics of body weight to the presence of episodes of hypoxia and impaired neurorespiratory drive (p < 0.05).
Key words: children, bronchopulmonary dysplasia, physical development.
