CC BY
36
УДК 332.8:658.15
ОСОБЛИВОСТ! БАЗОВИХ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛ1ННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ У ЖИТлОвО-КОМуНАльНОМу гОСпОДАРСТв! ТА ЗАвДАННя IX ВИБОРУ
© 2015
БУБЕИКО о. п.
УДК 332.8:658.15
Бубенко О. П. Особливост базових моделей управлiння енергозбереженням у житлово-комунальному господарсш
та завдання Ух вибору
Проанал'вовано та детал'вовано BidMiHHOcmi системи енергоспоживання та енергозбереження тдприемств житлово-комунального господар-ства та суб'ект'в господарювання нших галузей економки. Розглянуто особливостi побудови сучасноi системи управл'шня процесами енергозбереження у ЖКГ, в основу яко!' покладено мехашзми самофнансування та державно-приватного партнерства, що добре зарекомендували себе у кранах бвропейського Союзу. Представлен результати дослдження базових моделей управл'шня енергозбереженням в галузi, де зменшення енергоспоживання е сmраmегiчним завданням национального р'вня. Розглянуто шстьр'вновид'в концептуального моделювання процесуенергозбереження та питання методичного забезпечення практичних заход'в щодо реформування системи ЖКГ. До них включено модел'> архтектурно-проектного вибору (АПВ), програмно-цльового планування (ПЦП), европейськоi класиф'шаци р'вновид'ю буд'юель (£КР), взаемозв'язку тдгалузевих комплекав (ВПК), опmимiзованого вар'шнта енергозбереження (ОВ£) та проектно-програмного управлння (ППУ). Розглянуто економiчнiскладовi процесу проектування енергоефективноi буд'влi на основi запровадження спектра iнновацiйних технологй.
Ключов'! слова: концептуальна модель, управлння розвитком, житловий комплекс, енергозбереження, енергоефективна буд'вля, iнформацiйне
забезпечення, опmимiзацiя.
Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 1. Шбл.: 15.
Бубенко Олексй Павлович - асистент, Хармвський нацональний ушверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажано-ва, 17, Харю'в, 61002, Украна) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
УДК 332.8:658.15 Бубенко А. П. Особенности базовых моделей управления энергосбережением в жилищно-коммунальном хозяйстве и задачи их выбора
Проанализированы и детализированы отличия системы энергопотребления и энергосбережения предприятий жилищно-коммунального хозяйства и субъектов хозяйствования других отраслей экономики. Рассмотрены особенности построения современной системы управления процессами энергосбережения в ЖКХ, в основу которой положены механизмы самофинансирования и государственно-частного партнерства, хорошо зарекомендовавших себя в странах Европейского Союза. Представлены результаты исследования базовых моделей управления энергосбережением в отрасли, где уменьшение энергопотребления является стратегической задачей национального уровня. Рассмотрены шесть разновидностей концептуального моделирования процесса энергосбережения и вопросы методического обеспечения практических мер по реформированию системы ЖКХ. В них включены модели архитектурно-проектного выбора (АПВ), программно-целевого планирования (ПЦП), европейской классификации разновидностей зданий (ЕКР), взаимосвязи подотраслевых комплексов (ВПК), оптимизированного варианта энергосбережения (ОВЭ) и проектно-программного управления (ППУ). Рассмотрены экономические составляющие процесса проектирования энергоэффективного здания на основе внедрения спектра инновационных технологий. Ключевые слова: концептуальная модель, управление развитием, жилой комплекс, энергосбережение, энергоэффективное здание, информационное обеспечение, оптимизация. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 15.
Бубенко Алексей Павлович - ассистент, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
UDC 332.8:658.15
Bubenko O. P. Features of Basic Models of the Energy Saving Management in Housing and Communal Services, Tasks of the Choice
Differences as to system of energy consumption and energy efficiency between housing enterprises, communal services enterprises and the entities in the other sectors of economy are analyzed and detalized. Features of building a modern system of processes control for energy saving in terms of housing enterprises, based on the mechanisms of self-financing and public-private partnerships, which are well-proven in the European Union, have been considered. The results of research of the basic models for management of energy saving in the industry branch, where the reduction in energy consumption is a national-level strategic objective, are presented. Six varieties of conceptual modeling of energy saving process as well as issues of methodical support of the practical measures in order to reform the housing and communal services have been considered. They include models of choice in architecture and projecting (ChAPj, program-target planning (PTPj, European classification of types of buildings (ECTj, interrelations of the sub-industry complexes (ISCj, an optimized version of energy efficiency (OVEEj, as well as project and program management (PPMj. Also the economic components of the process of projecting energy efficient buildings on the basis of implemented innovative technologies have been considered.
Key words: conceptual model, management of development, residential complex, energy saving, energy efficient building, information support, optimization.
Pic.: 4. Tabl.: 1. Formulae: 1. Bibl.: 15.
Bubenko Oleksiy P. - Assistant, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazhanova, 17, Kharkiv, 61002, Ukrainej
E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
ВУкраМ зараз гостра ситуацш з доступом до енер-гетичних ресурйв, наднормативш ix перевитрати спостертаються практично в ycix галузях вироб-ництва i в сферi послуг. У житлово-комунальному гос-подарствi (ЖКГ) витрати енергоресурсш в 2+3 рази пе-ревищують европейський рiвень, що негативно впливае на нацюнальну економжу в цкому, осккьки ЖКГ е най-
бкьшим споживачем енергоресурйв серед шших галузей (30 + 40 % в1д загального енергоспоживання в краМ).
У таких умовах вкрай важливою е роль науково! шдтримки заход1в з енергозбереження, шдсилюють свое практичне значення економ1чш розрахунки, а сам характер наукових досл1джень ускладнюеться. Економ1ч-ний аспект енергозбереження домшуе в управлшськш
робой, оскГльки фiнансовi швестици в енергогосподар-ство досить обмеженi, а тому збГльшуеться цiна кожно! гривнi швестицш, що дае позитивний ефект тГльки в умовах ефективного управлiння.
Але досвГд планування i виконання заходiв з енер-гозбереження свiдчить про незадовГльш результати практики проведення робгг, що i потребуе нових досль джень, направлених на створення в галузi ефективного механiзму управлiння енергозбереженням. З цих пози-цiй вибрана тема е актуальною i своечасною.
З питань управлiння енергозбереженням в на-уковому планi е значний обсяг наукових розробок, що зараз формують нацiональну полiтику в УкраМ щодо економГ! енергоресурсiв i розвитку ринкових регулято-рiв енергозбереження. Науково-методолопчною базою в управлiннi енергозбереженням е пращ вГдомих зару-бiжних та вичизняних вчених, серед яких слГд вгдш-тити Г. Дiтхельма, П. Спвенсона, Б. Гвiсса, Дж. Тобша, В. Авер'янова, М. Герадача, В. Жовтянського, В. Казакова, Ю. Матросова, Р. ТГмченка, Ю. Табунщикова.
БГльш детально проблеми тепло- та енергозбереження висвтлеш в трудах Б. ЛагошГ, В. Монастирьова, Ю. Манцевича, I. Щокiна. Управлiнський аспект роз-глядали В. бфГмов, О. Димченко, Г. Стадшк, Т. Качала, М. Ковалко.
Але в нестабГльних умовах сьогодення виникають новi проблеми, що також потребують нових пiдходiв до 1х вирiшення.
Мета статтi - сформувати обгрунтований пiдхiд до вибору концептуальних моделей управлiння енергозбереженням з урахуванням структури i особливо-стей житлово-комунального господарства як складного системного об'екта.
Управлшня енергозбереженням у ЖКГ розгляда-еться з позицш штеграци реально апробованих практик вирiшення завдань, енергозбереження на об'ектах, яю в житловiй сферi ЖКГ також пов'язанi з буддвельними i ремонтними роботами, iнженерною шфраструктурою i експлуатацiйними процесами в жит-ловому фондi. Стратегiя енергозбереження мае врахо-вувати всi складовi цього штеграцшного процесу та вра-ховувати особливост галузi як соцiально-економiчного об'екту регюнального закрiплення [1].
У галузi ЖКГ дещо вiдмiннi, нiж в шших галузях економiки, напрямки, ресурсш складовi та заходи енергозбереження, i ця вiдмiннiсть визначаеться рГзнопро-фГльною внутрiшньою структурою ЖКГ. Тому в жит-лобудiвництвi (де галузь е замовником) i в експлуатацГ! будiвель головне завдання економГ! - термоiзоляцiя для зменшення втрат при споживанш теплово'1 енергГ!. У теплопостачанш - пiдвищення ККД енергогенерацГ! та термомодершзацш магiстралей i тепломереж.
У системi водоканалiзацiйного забезпечення -енергоекономiя на зменшеннi втрат води, ефективно-му управлiннi електроспоживанням, економГ! тепла у виробничих i службових примщеннях, впровадженнi нового насосного устаткування. Дорожньо-мостове господарство мае значш резерви економГ! енергоресур-сiв у технолог^ виконання робт У системi теплового
господарства значш резерви у використанш вiдходiв для виробництва енергГ! з альтернативних джерел. БГль-шiсть цих складових потребують технiко-технологiчного оновлення ЖКГ. Але е своя специфжа i в оргашзацшно-економiчному секторi, i в управлшш Це заходи прила-дового облжу, монiторингу, iнформацiйного розвитку, стимулюючо'1 дГ1 щодо виробничого персоналу, культури виробництва Г споживання.
У системГ управлшня процесом енергозбереженням в ЖКГ внутршш оргашзацшно-економГчш заходи е найбГльш доступними та високоефективними, Г особ-ливе 1х значення полягае в тому, що саме щ заходи за-пускають механГзм самофшансування Г розвитку. Аргу-менти Г доводи на користь такого розумшня специфжи енергозбереження в ЖКГ апробоваш Г накопиченГ в моделях розвитку ЖКГ зарубГжних кра'1н [2, 3], у впрова-дженнГ ГнновацГйних пГлотних проектГв на вГтчизняних об'ектах [4, 5], у динамщ змши структури джерел енер-госпоживання на користь зростання вГдновлюваних джерел енергогенерацГ! [4, 6].
Особливосп енергозбереження в ЖКГ проявля-ються Г в базових моделях управлГння цим про-цесом. ДослГджуючи найбГльш поширенГ практики оргашзаци енергозбереження, визначимо таю базовГ моделГ: архГтектурно-проектного вибору (АПВ) об'екта енергозбереження (I); програмно-цГльового планування Г управлшня (ПЦМ) (II); европейсько'1 класифжаци рГз-нотипГв будГвель (6КР) (III); взаемозв'язку пГдгалузевих комплекйв (ВПК) (IV); оптимГзованого варГанта енергозбереження (ОВЕ) (V); проектно-програмного управлшня (ППУ) (VI).
ВидГленГ автором типи моделей пов'язанГ мГж собою Г вГдбивають еволюцшш тенденцГ! в управлшш роз-витком ЖКГ як масштабно! шдсистеми нацГонально'1 економГки (рис. 1).
ДослГдження процесГв споживання енергоресур-сГв об'ектами житлового комплексу Г розробка заходГв щодо впровадження енергозберГгаючих технологГй е одним Гз завдань дослГдження об'екта в цГлому, що вклю-чае також управлГнську, економГчну та фшансову скла-довГ в рамках об'еднання енергетичного менеджменту проектно-будГвельних робГт Г реформацшних програм.
У першГй моделГ (АПВ) орГентацш робиться на врахуванш природних умов при виборГ типу Г конструк-цГ1 будГвлГ. На стадГ! виконання проектних розробок енергоефективнГсть житлового будинку розглядаеться в контекстГ аналГзу природно-клГматичних умов, нор-мативГв енергоспоживання, якГсних характеристик будГвельних Г теплозахисних матерГалГв, енерговитрат в шженерних системах тощо. Численними дослГджен-нями фахГвцГв пГдтверджуеться, що правильний вибГр об'емно-планувальних рГшень потребуе першорядного врахування [7, 8]. Проте, необхГдно вГдштити, що у бГль-шостГ мкт Украши тривае будГвництво будГвель-веж, хоча абсолютно очевидно, що з точки зору енергоефек-тивностГ вони належать до будГвель з пГдвищеним спо-живанням енергоресурсГв. ЗагальновГдомо, що якщо три будинки-вежГ з'еднати разом, то тепловтрати через стГ-ни середньо'! будГвлГ будуть бГльш, нГж в 2 рази нижч1
Пщходи
Р1зновиди моделей
Особливосп
Рис. 1. Ломка зв'язку моделей управлшня розвитком ЖКГ
Проблема визначення розмiрiв будiвлi з точки зору енергоефективностi мае наступний змкт: серед усГх бу-дiвель, вибрати таку, яка за шших рiвних умов вимагае мшмальних витрат теплово! енергГ! на його опалювання в холодний перiод року i охолодження в теплий перюд року. Оскiльки витрати тепла або холоду, як енергетичш показники, мають одну i ту ж розмiрнiсть, але iстотно рiзну вартiсть, то данш витрати енергГ! можуть бути розглянут як варiант експлуатацiйних витрат.
Тому наразi необхГдно мiняти принциповi позицГ! щодо будiвництва житла, а саме: подолати протирiччя, яке пов'язане з балансом мiж витратами енерги, що йде на будiвництво оболонки будiвлi та 11 витратами при екс-плуатацГ1, сутнiсть цього балансу полягае в тому, що зi збГльшенням рГвня теплозахисту огороджувальних кон-струкцiй збГльшуеться кошторис будiвництва, натомкть зменшуються витрати енергГ! в процеа експлуатацГ! бу-дiвлi. У зв'язку з цим мае бути узгоджеш мiж замовни-ком i забудовником (проектувальником) вимоги щодо допустимих витрат при будiвництвi за умови визначених характеристик енергоспоживання. Фахiвцями проблема шдвищення енергоефективностi в iснуючих i створюва-них будiвлях пiдроздiляеться на три напрями, зокрема: + перший напрям взноситься до пасивного енер-гозбереження, яке передбачае ршення завдань оптимГзацГ! об'емно-планувально! структури будiвель i застосування ефективних теплоГзо-ляцiйних матерiалiв; + другий напрям вiдноситься до активного енер-гозбереження. У даному випадку рацюнальне використання енергоресурсiв досягаеться за рахунок ефективного управлшня Гнженерним устаткуванням;
+ третiй напрям вiдноситься до оргашзацшного енергозбереження, в якому передбачаеться замша одного виду енергоресурсу Гншим, енер-гоефективнiшим, установка приладiв облiку та нових видiв енергогенераци i енергоекономи.
В основi концепцГ! пасивного енергоспоживання закладенi наступнi ршення (рис. 2).
Уточнюючи завдання вибору типу будДвл^ групи комФортностГ та параметрiв енергоспоживання, необхiдно пiдкреслити, що при цьому прово-дяться заходи зовншнього планування (форма 6удГвлГ, орiентацiя на пГвдень та вГдсутнГсть затшку), внутрГш-нього планування теплозахисних характеристик, систем контролю г монГторингу, режимiв споживання ресурсiв та витрат тепла.
Друга модель (ПЦМ). Система програмно-цГльо-вого планування енергозберГгаючо! дшльшстю у будГ-вельнГй галузГ вимагае застосування процедури системного аналГзу у виявленнГ центрГв витрат Г втрат енерго-ресурсГв житловим комплексом, що реалГзовуеться в замкнутому циклГ монГторингу використання енергоре-сурсГв, як головних параметрГв системи, використання системних регуляторГв, як механГзмГв одночасно! дГ1 де-кГлькох рГзних параметрГв, що вГдбивають суттевГ змГни в показниках розвитку системи. Метод, який пропону-еться, початковою точкою функцюнування системи ви-значае прогнозованГ Г нормативш показники енергоем-ностГ забудов, яю виявляються на основГ дослГдження параметрГв, в статистицГ, на об'ектах або в аналогах.
Основними складовими тако! роботи е: + проектування будГвлГ з рацГональними мкто-будГвними, зовнГшнГми огороджувальними та
арх1тектурно-планувального BapiaHTa буд1вл1
VO
s
CQ
об'вмно-планувального _вар1анта_
«mictkib холоду»
1нженерних систем
S £
X
^
X я а
m о
а
'IE s
ш
а ^
о а с
термоволяци
опалення, вентиляци, осв1тлення
> регуляторного обладнання
заход1в ведення сезонно! _модиф1кацп_
> 1нвестиц1йно-економ1чн1
Рис. 2. Складовi вибору та програмування заходiв енергозбереження
+
+
фiзичними характеристиками (iнженерними ко-мунiкацiями), завдяки яким опалювальнi, охо-лоAжувальнi та освiтлювальнi потреби в енер-горесурсах зводяться до деякого мшмуму; проектування внутршнГх механiчних i елек-тричних систем, що забезпечують наAiйнiсть i ефективнiсть задоволення енергетичних потреб усереAинi буAiвлi;
проведення економiчних розрахункiв i оцiнка ризиюв - основна вимога рацiонального проектування об'екпв житлового комплексу - по-лягають у розробцi проекту за заданим крите-рieм оптимальности який би задовольняв усiм вимогам чинних буAiвельних норм при заданих обмеженнях.
Третя модель (6КР). Для виявлення енерговитрат-них вiAмiнностей мiж рiзнотипними будинками скорис-таемося европейською класифiкацieю буAiвель, складе-ною на основi !х енергоспоживання в процесГ експлуатаци (табл. 1).
Даш табл. 1 свiдчать про те, що пасивна будiвля -це будiвля за стандартами, якi бвропа вже може собi до-зволити. Вважаеться, що концепцш пасивно! архггекту-ри пропонуе забуAOвниковi рацiональне спiввiдношення цiни i якостi в проектуванш та буAiвництвi. При цьому мшмальне зростання капiталовклаAень на проектування i буAiвництво таких споруджень складае 5 - 10% (за оцшками европейських фахГвщв, в УкраМ таких шдра-
хункiв немае), однозначно перекриваеться економiею у розмiрi 70 - 80% у перюд '1х експлуатаци [7, 8].
НайбГльш досконала форма енергоефективного будинку - активна система. Концепцш активного енергоспоживання передбачае досягнення рацюнального енергоспоживання за рахунок ефектив-ного управлшня шженерним устаткуванням буAiвель. Автоматичне управлiння системою опалювання та кон-Aицiонування повпря в будинку ЗAiйснюеться на осно-вi технолог^ управлiння режимами i пристроями при мiнiмальних енергетичних витратах. Активне енергоспоживання досягаеться за рахунок: регенераци енерги, тобто використання залишково! енергГ! пiсля завершен-ня конкретного технолопчного процесу; регенераци залишково! теплоти регенераци мехатчно! енерги - пе-ретворення на корисну форму енергГ! невикористано'1 частини мехатчно! енергГ! [9].
Стосовно об'ектiв житлового комплексу, активний будинок за своею суттю е наступним етапом розвитку пасивного будiвництва. У принцип такий будинок може сам забезпечувати себе електроенерпею та теплою водою. Зазвичай в цих цГлях використовуються сонячнГ колектори, якГ накопичують енергш Сонця, яко'1 виста-чае для забезпечення будинку гарячою водою г теплом упродовж усього зимового перюду.
Четверта модель (ВПК). РГзш науковГ джерела на-зивають оптимальним термш експлуатаци будГвлГ, протя-
Таблиця 1
Класифшащя об'екпв житлового комплексу на 0CH0Bi енергоспоживання у процесi експлуатаци
Класифшащя забудов Характеристика будiвель Питома енергоемнкть будiвель (европейська класифiкацiя) Украi'нськi будiвлi
Crapi будiвлi Будiвлi, що побудован до 1970-х рр. Потребують для опалення близько 300 кВт • год/м2 • рiк 200 - 400 кВт • год/м2 • ри<
HoBi будiвлi Будинки, що споруджувалися в еврот до 2000 р. Не бiльше 150 кВт • год/м2 • рiк 200 - 400 кВт • год/м2 • рiк
Будiвлi низького спожи-вання енергГГ Вiд 2002 р. в еврот можна споруд-жувати нoвi будiвлi з низькою пито-мою енергo£мнiстю Не бтьше 60 кВт • год/м2 • рiк 60 - 80 кВт • год/м2 • рiк (кл. ен. еф. D, E)
Пасивнi будiвлi Розрахунковий норматив енергетичних показниш в будiвництвi, що прийнятий кра'шами евросоюзу в груднi 2009 р. (Energy Performance of Buildings Directive) Не бiльше 15 кВт • год/м2 • рк Поодинок розробки i впровадження
О ш сс:
<С
CQ 2
со □с <с
X
<
о
ш
гом якого можна вцчути економiчний енергозбережний ефект, а це в!д 75 до 110 роюв, а в iдеалi ж будiвля повинна служити бкьше 150 роюв, як у багатьох мштах бвропи. Але сучасш житловi об'екти в УкраМ, зокрема, п'яти- i дев'ятиповерховi будiвлi, не розраховаш на такий термiн експлуатаци [10, 11]. Звiдси виникае необхцшсть виршу-вати проблему при взаемодц трьох вiдомств - паливно-енергетичного комплексу, буд!вельно! галузi i ЖКГ. Схему взаемозв'язку цих вiдомств представлено на рис. 3.
З представлено! схеми сл!дуе, що в енергетичному господарствi формуеться пропозицш енергоресурсiв. Його об'еми пов'язаш iз добуванням, виробництвом, пе-ретворенням i розподком енергетичних ресурсгв кшце-вим споживачем. На кожнш з цих стадiй виникають енер-говитрати i формуеться потенщал енергозбереження.
Наведена схема показуе реальну залежнiсть екс-плуатацiйних характеристик житлових об'ектiв вiд бу-д!вельно! науки i практики. А оск!льки в УкраМ рiвень забезпечення житлом досить низький, а одночасно б!ль-ше половини житлового фонду потребуе реконструкци i модершзаци, то цю проблему в науковому план слiд розглядати як едину бшарну систему, в якш два блоки «будiвництво i модернiзацiя житла» та «експлуатацш i управлiння енергозбереженням» е взаемопов'язаними та взаемозалежними.
П'ята модель (ОВЕ). У практищ економiчно роз-винених кра'1н прийнято визначати енергоемшсть будь вельно'1 продукци по «всеосяжнш енерг!!». Це поняття припускае облж повних витрат паливно-енергетичних ресурйв на видобуток, виробництво i транспортування енергоресурйв, виробництво будiвельних матерiалiв та конструкцш, будiвельнi роботи i утилiзацiю матерiалiв. Такий пiдхiд дае можливкть при проектуваннi будiвель вибирати дшсно менш енергоемнi матерiали, конструк-ци та технолог!!, що в сумi затрат на одиницю ефекту дають оптимiзований варiант [11].
Виб!р оптимiзованого, тобто найбкьш доцкьного, варiанта може здшснюватися за варiантами розрахун-юв та шляхом ретельного економiчного обгрунтування
[12]. Такий виб!р е складною iнженерно-економiчною та управлiнською технологiею, для яко'1 потрiбне повне i до-сконале iнформацiйне забезпечення, здатне шдтримати своею базою даних математичне моделювання теплового режиму буд!вл! як едино! теплоенергетично! системи.
Шоста модель (ППУ). У проектному шдход! що формуе модель проектного управлшня, iнформацiйно пов'язуються методи енергозбереження з основними положеннями по проектуванню об'ектiв житлового призначення, приведеними в ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкцш будинюв i споруд. Теплова ¡золяцш будiвель». Цей документ побудований на методолопчних принципах, кнуючих в нормативнiй базi европейських кра-!н - Директиви бвропейського парламенту 2002/91/6С «Про енергетичну ефективнiсть буд1влЬ>. У ДБН В. 2.631:2006 вводиться класифжащя будiвель за показником енергетично! ефективностi, та встановлюються правила проектування з урахуванням сучасних вимог до комплексных характеристик житлово! буд!вл1
1нтегровано першим етапом створення нового бу-динку чи модершзаци старого е «виб!р типу i оцiнка по-тенцiалу». За оцшкою потенцiалу сл1дуе пошук рiшення. Пошук рiшення проблем мiнiмiзацi! споживання енер-горесурсiв пов'язаний з вибором альтернативи i вимагае системного аналiзу складно! шформаци ршно! ф!зично! природи [13, 14]. Процедурно така проектно-управлшська технологш здiйснюеться як досл1дження операций.
Таким чином, у процей проектування буд!вл! ар-хiтектор вирiшуе проблему впливу зовншнього клiмату на тепловий баланс буд1вл^ шженер-будiвельник вирiшуе завдання будiвництва житла, еко-номкт розраховуе норми, витрати i грошов! потоки, енергоменеджер забезпечуе оптим1зацш енергоспожи-вання ! заходи енергозбереження, а системний кер!вник проекту забезпечуе управлшня ходом процесу.
Схема процесу проектування енергоефективно! буд1вл^ розроблена автором, представлена на рис. 4.
Паливно-енергетичний комплекс:
- добування, переробка, виробництво \ розподт енергоресурав;
- управлшня попитом на енергоресурси у споживачт;
- енергозбереження у виробникт
тг
Пропозицт енергоресурав
Попит на енергоресурси в ЖКГ
V
Житлово-комунальне господарство:
- розподт енергоноспв;
- регулювання попиту на енергоресурси;
- ефективнкть енергозбереження
Ь
"ТГ
Попит на буфвельну продукц1ю
Буд1вельний комплекс:
- арх1тектурно-планувальы ршення забудов;
- проектування теплозахисту будтель;
- формування ртня споживання енергоресурав на створення комфортних умов;
- енергозбереження в процеа проведення буд\вельно-монтажних роб\т
Рис. 3. Схема взаемозв'язку будiвельноi ¡ндустрЛ та пщгалузей ЖКГ в забезпеченнi стратеги енергозбереження
Передпроектний етап
Тип \ призначення буд1вл1 (зб1 р початкових даних для проектування об'вкту житлового комплексу
Визначення мети (постановка завдань ефективного використання енергоресурав)
Розробка таоцшка енергетичних параметр^ на основ1 стандартних ршень
1.
Розробка вимог до енергозбер1гаючих захода
I
ОцЫка економтно доцтьних витрат
Економтна оцшка обраного та альтернативних вар1антт проекту
Виб|р технтно та економтно доцтьного вар1анта проекту
Експертиза проекту
Етап проектування та реал!зацп проекту
Розробка робочоТ документацп з наявшстю роздту «Енергоефективнкть»
Будтництво об'вкта (реалвацт проекту)
Розробка проектних р\шень з набором енергозбер\гаючих заход\в -1 Складання енергетичного паспорта об'вкта
V
Введення об'вкта в експлуатац1ю Супровщ проекту
Рис. 4. Схема процесу проектування енергоефективноТ будiвлi
У роздш проектно-кошторисно! документаци «Енергоефективн1сть» мають бути в1дбит1 енергозберь гаюч1 заходи як1 використан1 в проект 1 розрахунки, що п1дтверджують правильшсть вибраного р1шення.
Таким документом е енергетичний паспорт, в яко-му встановлюеться в1дпов1дн1сть нормативам, закла-деним у проеиг Оргтехнолог1я розрахунку параметр1в енергоефективност1 та теплотехн1чних параметр1в буд1в-л1 мае бути розроблена на оптим1зацшних принципах.
Узагальнено цкьову функцш для енергоефектив-но! буд1вл1 з урахуванням розкладання енергозбер1гаю-чих заход1в на пасивн1, активн1 та оргашзацшш можна записати в такому виглядк
Отпп = / П 0) • (1)
де О-тт - м1н1мальн1 витрати енерги на створення м1-крокл1мату в примщеннях буд1вл1;
п - показники архггектурних 1 тепло1золяц1йних р1шень буд1вл1, що забезпечують м1н1м1зац1ю витрат енерги (пасивш заходи);
а - впровадження нового або модершзац1я кную-чого теплотехшчного устаткування (активн1 заходи);
о - установка прилад1в обл1ку або використання нетрадицшних джерел в системах опалювання (оргаш-зац1йн1 заходи);
е - економ1чш нормативи, вимоги, обмеження. З детальних уточнень п1дход1в 1 моделей на окре-мих первинних об'ектах енергозбереження в житловому сектор1 ЖКГ визначаються важлив1 базов1 положення
загальнонацюнального механ1зму управл1ння енерго-збереженням в галуз1 ЖКГ.
ВИСНОВКИ
У житловому сектор1 Украши нове буд1вництво та введення житла в експлуатацш в1дбуваються невисоки-ми темпами, але якраз вони визначають майбутн1й про-гресивний стан п1дгалуз1, тому необх1дно використову-вати весь арсенал шновацш для того, щоб житло в1дпо-в1дало сучасним стандартам енергоефективност1.
В управлшш житловим фондом у цкому (ново-будовами, реконструкц1ею, термомодерн1зац1ею) пози-тивн1 елементи сл1д в1дбирати з р1зних базових моделей: з АВП - вимоги до планувальних ршень, з ПЦМ - по-еднання функцш планування 1 управлшня, з ЕКР - тиш-зац1ю буд1вельних об'ект1в, з ВПК - урахування шдгалу-зевих зв'язк1в, з ОВ6 - оптим1зац1йний п1дх1д.
У нацюнальнш систем1 енергозбереження важли-во забезпечити шдтримку м1сцевих 1н1ц1атив, актив1-зацш проведення реформи ЖКГ, пошук швестицшних ресурав, зад1яння регуляторних механ1зм1в, укршлення ринкових в1дношень в галуз1.
Шдсумовуючи теоретико-методичн1 положення щодо управл1ння енергозбереженням в ЖКГ, сформу-люемо висновок про те, що в практичнш площиш бкьшу увагу треба сконцентрувати на вдосконаленш орган1зац1йно-економ1чного механ1зму в стратеги енергозбереження 1 застосуванш проектного шструмента-р1ю ведення роб1т. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Енергетична стратепя УкраТни на перюд до 2030 року // Ыформацшно-аналп'ичний бюлетень «Вiдомостi мiнiстерства палива та енергетики УкраТни». Спецiальний випуск. - К., 2006. -113 с.
2. Зарубежный опыт внедрения и использования энергосберегающих технологий / Отчет по маркетинговым исследованиям. - Москва, 2012. - 143 с.
3. Данилова Л. А. Проект ТАСИС СВС «Энергосбережение в жилых зданиях Ужгород, Михаловце и Дармштадт» / Л. А. Данилова // Реконструщя житла. - К. : Нора-прн, 2003. - С. 54 - 65.
4. Стратепя енергозбереження в УкраТн : аналгг.-довщ. матерiали в 2-х т. Т. 2: Мехаызми реалiзацiТ полггики енергозбереження / За ред. В. А. Жовтянського, М. М. Кулика, Б. С. Стогуя. - К. : Академперюдика, 2006. - 600 с.
5. Ковалко М. П. Енергозбереження - прюритетний на-прямок державноТ полiтики УкраТни / М. П. Ковалко, С. П. Дени-сюк. - КиТв : УЕЗ, 1998. - 506 с.
6. Перспективи енергозабезпечення УкраТни в контекст свггових тенденцм / За заг. наук. ред. А. Шевцова. - Д. : РФ Н1СД, 2008. - 208 с.
7. Мхитарян Н. М. Энергосберегающие технологи в жилищном и гражданском строительстве / Н. М. Мхитарян. - К. : Наукова думка, 2000. - 420 с.
8. Рач В. А. Приниипы системного подхода в проектном менеджменте / В. А. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробниитва : зб1рник наукових праиь. - Луганськ : СНУ iм. В. I. Даля, 2003. - № 1 (6). - С. 7 - 10.
9. Онищук Г. I. Енергозбереження у житловш сфер1 як об'ект науково-техшчного супроводу: десятиртний досвщ ро-боти / Г. I. Онищук, Г. М. Агеева // Реконструкцт житла. - 2008. -Вип. 9. - С. 217 - 228.
10. Про енергозбереження : [Закон УкраТни: офщ. текст ; станом на 12.03.2011 р.] // Урядовий кур'ер. - 2011. - 21 берез-ня - С. 3 - 5.
11. ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинюв при новому буд1вництв1 та реконструкцп. - Чинний вщ 2008-07-01. - К. : Мшрегюнбуд УкраТна, 2008. - 47 с.
12. Ефимов В. П. Методологические проблемы экономии ресурсов / В. П. Ефимов. - М. : Мысль,, 1977. - 286 с.
13. Оптимизация управления процессом деятельности строительного предприятия : монография / В. И. Торкатюк, И. А. Дмитрук, Г. В. Стадник и др. ; под общ. ред. В. И. Торкатю-ка. - Х. : ХГАГХ, 2004. - 552 с.
14. Поспелов Г. С. Программно-целевое планирование и управление / Г. С. Поспелов, В. А. Ириков. - М. : Советское радио, 1976. - 344 с.
15. Близнюк А. На главных направлениях созидания / Статья Министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Анатолия Близ-нюка российскому изданию «Строительная газета» (№1, 1 января 2012 г.) // Урядовий портал [Електронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua - 03.02.2012.
DSTU-N B A. 2.2-5:2007. Nastanova z rozroblennia ta skladan-nia enerhetychnoho pasporta budynkiv pry novomu budivnytstvi ta rekonstruktsii [ISO-H B A. 2. 2-5: 2007. Guidelines for the development and preparation of energy passport under the new buildings and renovation building]. K: Minrehionbyd Ukraina, 2008.
Efimov, V. P. Metodologicheskie problemy ekonomii resursov [Methodological problems of saving resources]. Moscow: Mysl, 1977.
"Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2030 roku" [Energy Strategy of Ukraine until 2030]. Informatsiino-analitychnyi biuleten Vidomosti ministerstva palyva ta enerhetyky Ukrainy. Spet-sialnyi vypusk (2006).
Kovalko, M. P., and Denysiuk, S. P. Enerhozberezhennia - prio-rytetnyi napriamok derzhavnoipolityky Ukrainy [Energy saving - priority of public policy Ukraine]. Kyiv: UEZ, 1998.
[Legal Act of Ukraine] (2011).
Mkhitarian, N. M. Energosberegaiushchie tekhnologi v zhil-ishchnom i grazhdanskom stroitelstve [Energy saving technologies in housing and construction]. Kyiv: Naukova dumka, 2000.
Onyshchuk, H. I., and Ahieieva, H. M. "Enerhozberezhennia u zhytlovii sferi iak ob'iekt naukovo-tekhnichnoho suprovodu: de-siatyrichnyi dosvid roboty" [Energy Savings zhytloviy field as an object of scientific and technical support: desyatyrichnyy work experience]. Rekonstruktsiia zhytla, no. 9 (2008): 217-228.
Pospelov, G. S., and Irikov, V. A. Programmno-tselevoe planiro-vanie i upravlenie [Programme-oriented planning and management]. Moscow: Sovetskoe radio, 1976.
Perspektyvy enerhozabezpechennia Ukrainy v konteksti svi-tovykh tendentsii [Prospects energy Ukraine in the context of global trends]. Donetsk: RF NISD, 2008.
Rach., V. A. "Printsipy sistemnogo podkhoda v proektnom menedzhmente" [The principles of a systematic approach to project management]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnyutva, no. 1 (6) (2003): 7-10.
"Stratehiia enerhozberezhennia v Ukraini" [Energy Conservation Strategy in Ukraine]. In Analitychno-dovidkovi materialy v 2-kh t. T. 2:: Mekhanizmy realizatsii polityky enerhozberezhennia. Kyiv: Akademperiodyka, 2006.
Torkatiuk, V. I. et al. Optimizatsiia upravleniia protsessom de-iatelnostistroitelnogopredpriiatiia [Optimization of process control activities of the construction company]. Kharkiv: KhGAGKh, 2004.
"Zarubezhnyy opyt vnedreniia i ispolzovaniia energosbere-gaiushchikh tekhnologiy" [Foreign experience in the implementation and use of energy-saving technologies]. Otchet po market-ingovym issledovaniiam, 2012.
REFERENCES
Blizniuk, A. "Na glavnykh napravleniiakh sozidaniia" [The main sectors of creation]. http://www.kmu.gov.ua
Danilova, L. A. "Proekt TASIS SVS «Energosberezhenie v zhilykh zdaniiakh Uzhgorod, Mikhalovtse i Darmshtadt»" [TACIS CBC project "Energy efficiency in residential buildings Uzhhorod, Michalovce and Darmstadt"]. In Rekonstruktsiia zhitla, 54-65. Kyiv: Nora-print, 2003.
