CC BY
15
2. Олшник В.С. Процеси вологообм^ системи "Грунт - насадження" в рiзних висотних поясах Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. -К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 46. - С. 75-82.
3. Олшник В.С. Водорегулювальш особливосп бурих люових Грунпв пiд насадженнями i на зрубах Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2011. - Вип. 21.14. - С. 54-60.
4. Голуб Е.В. О катастрофических осадках в Украинских Карпатах / Е.Б. Голуб // Метеорология и гидрология : научно-техн. журнал. - 1971. - № 7. - С. 90-93.
5. Киселевский-Бабинин Р.Г. Противоэрозионные особенности горнолесных почв Украинских Карпат / Р.Г. Киселевский-Бабинин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. меж-вед. темат. научн. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1968. - Вып. 15. - С. 147-155.
6. Дьяков В.Н. Особенности эрозионных процессов при лесозаготовительных работах в Карпатах / В.Н. Дьяков // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. научн. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1972. - Вып. 31. - С. 78-83.
7. Вадюнина А.В. Методы исследования физических свойств почв и грунтов / А.В. Ва-дюнина, З.А. Корчагина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 399 с.
Запоточный М.М. Влияние рекреационных нагрузок на водопроницаемость лесных почв
Приведены данные о влиянии антропогенной нагрузки на водопроницаемость почв в различных видах угодий, как она изменяется в результате трансформации лесных угодий и под влиянием лесоэксплуатации. Исследована водопроницаемость почвы на различных категориях рекреационной нагрузки и приведено сравнение.
Ключевые слова: антропогенные нагрузки, вытаптывание почвы, водопроницаемость почвы, гидрологические последствия.
Zapotochnyy M.M. Impact of recreational pressures on forest soils water permeability
The data on the impact of anthropogenic load on water permeability soil in different areas, as it changes due to transformation of forest land and under the influence of forest exploitation. Investigated water permeability soil at different categories of recreational activity and brought comparisons.
Keywords: anthropogenic load, trampling soil, water permeability soil, hydrological consequences.
УДК 332:338.[48+434] Ст. наук. cniepo6. ФА. Важинський,
канд. екон. наук - 1РД НАН Украти; студ. МА. Павник -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто роль мюцевих груп шщатив у розробщ й реалiзаци плашв сощаль-H0-eK0H0Mi4H0r0 розвитку сшьських територш. Висв^лено напрями зосередження заходiв щодо екож^чного розвитку тд час розроблення стратегш розвитку сшьських територш.
Ключовг слова: сшьсьга територи, мiсцевi партнерства, еколопчнють вироб-ництва, фшансування, диверсифжащя, мале шдприемництво, сшьський туризм.
Постановка проблеми. В умовах розвитку ринковоi економжи в Ук-раш основним напрямом аграрних реформ мае стати курс на тдвищення ix соцiальноi спрямованосп, послщовну переор1ентащю сшьсь^ економжи на задоволення потреб населення. Без яюсних змш у продуктивних силах i ви-робничих вщносинах забезпечення надежного рiвня життя е неможливим.
Тому головною метою полиики соцiально-економiчного розвитку сшьських територiй мае бути створення життездатного середовища, зокрема через фор-мування збалансованого ринку працi з чгткими соцiальними орiентирами, за-безпечення продуктивно! зайнятосп та соцiального захисту працездатного населення, сприяння розвитку тдприемництва.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Проблеми сощально-еко-номiчного розвитку сiльських територш дослiджено в наукових працях таких вщомих вчених, як: В. Бутенко, П. Гайдуцького, Т. Заяць, М. Кропивко, В. Онищенка, В. Пили, I. Прокопи, П. Саблука, В. Юрчишина та ш.
Разом iз тим, недостатньо дослiдженими залишаються питання фор-мування збалансованого сiльського ринку пращ з чггкими соцiальними орiентирами, проблеми фiнансування процесiв сiльського розвитку, а також шституцюнальш засади забезпечення розвитку сшьських територш.
Виклад основного матер1алу. Важливу роль у забезпеченш розвитку села вiдiграють мiсцевi партнерства. Мюцеве населення завдяки таким пар-тнерствам бере участь у визначенш найважливiших завдань i пошуках !х рь шень. З практика европейських кра!н видно, що розробка стратегш мiсцевого розвитку за участю защкавлених сторiн, якi представляють село (тд-приемцiв, фермерiв, сiльських пiдприемств, оргашв мiсцевого самоврядуван-ня i фермерських консультацшних служб), мае величезне значення для адап-тацп до змш на селi.
Мiсцевi групи шщатив - це партнерства, до складу яких входять представники державних вщомств i органiв мiсцевого самоврядування, тд-приемцi, а також лiдери мюцевих спiвтовариств. Цi партнерства можуть роз-робляти бiзнес-плани та надавати фшансову пiдтримку бiзнес-проектам у таких сферах, як розвиток малих i середшх пiдприемств, сiльський туризм, ос-воення природних ресурсiв. Жителi сшьських регюшв мають вирiшувати ре-гюнальш проблеми шляхом використання наявних потенцiалiв iз залученням мiсцевих та регюнальних полiтичних структур. Для досягнення синергетич-ного ефекту в конкретному репош групи мюцево! iнiцiативи повиннi ств-працювати iз представниками мiсцевих адмшютративних органiв та мiсцевих пiдприемств, а також членами мюцевих сокгав i спiлок [3, с. 18].
Важливою е розробка стратегiй розвитку сшьсько! мiсцевостi, якi орiентуються на сильш сторони кожно! конкретно! територп. Серед головних завдань ще! стратеги мають бути тдвищення якостi життя в сшьськш мюце-востц використання нових технологш для пiдвищення конкурентоспромож-носп продукцп та послуг; покращення доступу на ринок для малого бiзнесу; збереження природного та культурного потенщалу.
Одним iз напрямiв стратеги сшьського розвитку може бути посилення шщатив мiсцевих пiдприемцiв, яким будуть допомагати мiсцевi партнерства та держава. Розвиток на основi мiсцевих iнiцiатив повинен передбачати ре-алiзацiю двох етатв. Перший етап передбачае пiдтримку формування структур локально! спiвпрацi та форсування розробки специфiчноl регюнально! стратеги розвитку. Цю пiдтримку можуть отримувати як органи мiсцевого управлiння, так i мiсцевi союзи.
Пюля створення груп мiсцевих iнiцiатив та розробки концепцп регь онально! стратеги починаеться подальша популяризацiя стратеги для посиле-ного залучення мiсцевого населення до реалiзацп заходiв, спрямованих на покращення умов життя в регiонi [3, с. 20]. В основi устшно! реалiзацп принципу мiсцевих партнерств е програма пiдготовки кадрiв i розвитку по-тенцiалу, внаслiдок яко! створюеться Мюцева рада щодо здiйснення дш, яка може iнiцiювати процес сiльського розвитку у сво!й мiсцевостi й управляти цим процесом.
В Укра!ш реалiзацiя стратеги розвитку на основi мiсцевих шщатив може бути серйозним викликом для ушх сiльських регiонiв. У сшьськш мю-цевостi Укра!ни, де переважна бшьшють населення залежить вiд сшьського господарства, реалiзацiя стратеги розвитку на основi мiсцевих iнiцiатив надае змогу створювати додатковi основи господарсько! дiяльностi (наприклад: розвиток сiльського туризму, еколопчного виробництва та збуту сшьськогос-подарсько! продукцп, створення нових навчальних закладiв та покращення сощально! i культурно! шфраструктури) [3, с. 21].
Враховуючи скорочення державного фшансування соцiального забез-печення, культури, освiти, охорони здоров'я, можна сподiватись, що поле дь яльностi громадських iнiцiатив значно розшириться. Однак громадський сектор не мае достатньо ресуршв для того, щоб нести фiнансовий тягар, який ви-никае внаслiдок розподiлу чи делегування повноважень i завдань та необхщ-ностi вирiшення питань щодо задоволення потреб. Мюцева влада повинна на-давати !м фiнансову чи матерiальну допомогу iз бюджетних кошпв.
Важливе значення мае формування надшшших зв'язкiв мiж розробни-ками политики на державному рiвнi та тими, хто безпосередньо виконуе прак-тичну роботу на мiсцях, зокрема - органами мюцевого самоврядування, тд-приемствами, сшьськими жителями. Важливо налагодити ствпрацю та коор-динацiю мiж учасниками процесу на державному, регюнальному та мюцево-му рiвнях [2]. У таких умовах стратепя розвитку сшьських територш стане результатом вщкритого процесу консультацш, а не iнiцiативою, яка "спус-каеться зверху". Стратегiя територiального розвитку зможе забезпечити прискорене, стале та рiвномiрно розподiлене зростання економiчного та соцi-ального сектору лише за умови скоординованих дш влади (на рiзних рiвнях), представникiв бiзнесу та суспiльства [1].
До можливих пiдходiв щодо сiльського територiального розвитку в Укра!ш можна вiднести заохочення координованих горизонтальних програм мiж районами та сшьськими населеними пунктами (поради щодо туризму, диверсифжацп, працевлаштування молодi тощо); реформа самоуправлiння, яка передбачатиме створення принципу тдзвиносп мiсцевоl влади сшьсько-му населенню та буде корегуватися iз врахуванням особливостей репону, бюджетних ресурсiв мiсцевоl влади тощо; створення фондiв сiльського розвитку за учасп держаних та приватних ресуршв; створення доступно! та зро-зумiлоl мунiципальноl статистики, яка дае змогу створювати рейтинг сшьських населених пункпв; розробка спецiалiзованих програм для навчання практичному самоуправлшню; консультацшний супровiд.
Важливим шструментом, який може форсувати розвиток сшьських територш, е створення шформацшно! мережi для сiльських органiв мюцевого самоуправлiння, пiдготовка мунiципальних консультантiв, залучення насе-лення у процеси прийняття ршень i стимулювання дiалогу мiж мiсцевою владою, населенням та бiзнесом [5]. Велике значення мае також виявлення прюритепв розвитку та розробка шструменпв монiторингу дiяльностi сшьсь-ких оргашв мiсцевого самоврядування [6].
Щд час розроблення стратегiй розвитку сшьських територш основне програмне питання полягае в тому, чи потрiбно зосереджувати заходи щодо економiчного розвитку в центрах потенцшного зростання, чи розосереджува-ти економiчну активнiсть в усьому регiонi. Перший пiдхiд наголошуе на доставку людей до робочих мюць, тодi як iнший - навпаки: на доставку робочих мюць до людей. Перший тдхщ передбачае, що не кожна сiльська територiя мае потенцiал для економiчного зростання, а тому необхщно зосереджувати державш кошти на життездатних територiях iз потенцiалом сталого еконо-мiчного зростання i розвиненою транспортною iнфраструктурою. Тодi як зав-данням другого тдходу е збiльшення можливостей працевлаштування та покращення рiвня надання суспiльних послуг в ушх сiльських регiонах.
Актуальною в умовах дефщиту ресурсiв для розвитку е зосередження на обмеженш кшькосп найбiльш ефективних способiв 1х використання. Вод-ночас, пiдтримка депресивних територш мае зосереджуватися на наданш компенсацiйних виплат агровиробникам у менш сприятливих територiях, що широко практикують у кра1нах Свропейського Союзу.
При цьому еколопчнють виробництва мае бути основним критерiем пiд час прийняття ршень щодо фiнансування агровиробникiв у депресивних регюнах. На депресивних територiях потрiбно також фiнансувати iнiцiативи щодо перешдготовки зайнятих у сiльськогосподарському виробництвь Ос-новну увагу на цьому еташ потрiбно придiляти процесам диверсифжацп в сiльськiй мiсцевостi, а саме розвитку малого тдприемництва, вдосконаленню шфраструктури та пiдвищенню якостi соцiальних послуг [2].
Ддтримка розвитку сiльського туризму як комплексно! галузi стиму-люватиме розвиток малого пiдприемництва, дасть реальш пiдстави для ди-версифжацп видiв тдприемницько! дiяльностi у селах i створення нових робочих мюць. Сiльський туризм сприятиме покращенню рiвня життя мешкан-цiв конкретно! мюцевосп, стимулюючи 1х удосконалювати мiсцеву шфрас-труктуру i пiдтримувати довкiлля. Розвиток сшьського туризму, як i розвиток будь-якого виду тдприемницько! дiяльностi, може бути додатковим прибут-ком у бюджетах обласного та мюцевого рiвня i можна його використати для потреб громадськосп. Бiльш того, розвиток сшьського зеленого туризму стае одшею з дiевих моделей для згуртування громади, яку можна використовува-ти для виршення iнших проблем сшьсько! мiсцевостi [4].
Досi залишаються невирiшеними питання iз впровадження системи шдготовки профiльних фахiвцiв, навчання i переквалiфiкацil сiльських госпо-дарiв, незайнятого сшьського населення. Наявна в Укра!ш шформацшно-ме-тодологiчна база, яка мала б забезпечити вшх бажаючих займатись прийомом
турислв у селi конкретними механiзмами та шструментами, е недостатньо комплексною. Зрозумшо, що цi фактори не зможуть у майбутньому забезпе-чити надежного piBM якостi послуг туристам.
Висновки. Необхщно тдвищувати довiру до партнерства мiж держав-ними, пiдприемницькими та суспшьними структурами з використанням моделей "знизу доверху". Мiсцевi партнерства, створеш за територiадьним принципом, е ключовими елементами подiтики сiдьського розвитку. Завдяки таким партнерствам, мюцеве населення бере участь у визначенш найважливь ших завдань i пошуках 1х ршень.
В умовах дефiциту ресурсiв для розвитку актуальним е зосередження на обмеженш кiдькостi найбiдьш ефективних способiв 1х використання. Вод-ночас, тдтримка депресивних територiй мае зосереджуватися на наданш компенсацiйних виплат агровиробникам у менш сприятливих територiях.
Л1тература
1. Амелина М. Зачем России сельское территориальное развитие и где его взять? / М. Амелина // Российские деревни открыты для бизнеса: малые формы предпринимательства - основа экономики сельских территорий : матер. круглого стола (Москва, 5 февраля 2007 г.) / Всемирный банк. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.siteresources. worldbank.org.
2. Богословский В.Н. Малые формы предпринимательства - основа экономики сельских территорий / В.Н. Богословский // Российские деревни открыты для бизнеса: малые формы предпринимательства - основа экономики сельских территорий : матер. круглого стола (Москва, 5 февраля 2007 г.) / Всемирный банк. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.si-teresources.worldbank.org.
3. Грамцов А. Развитие сельских регионов в Польше: Местная инициатива "Leader+" -Дополнительный элемент традиционных агрополитических мероприятий? : зб. IAMO Annual 2006 / А. Грамцов, П. Кросняк. - Халле (Кмеччина) : Изд-во 1АМО, 2006. - С. 15-23.
4. Програма розвитку шльського зеленого туризму. Фонд Свраз1я // Украшський регю-нальний вюник. - 2003. - № 42. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.urr.org.ua.
5. Krugman P. Development, geography, and economic theory. - Cambridge M.A. : MIT Press, 1995. - 236 p.
6. Nukamp P. Spatial Perspectives on New Theories of Economic Growth / P. Nukamp, J. Po-ot // Annals of Regional Science. - 1998. - № 32 (1). - Pp. 7-37.
Важинский ФА., Павнык М.А. Основные направления обеспечения развития сельских территорий
Раскрыта роль местных групп инициатив в разработке и реализации планов социально-экономического развития сельских территорий. Рассмотрены направления концентрации мероприятий по экономическому развитию при разработке стратегий развития сельских территорий.
Ключевые слова: сельские территории, местные партнерства, экологичность производства, финансирование, диверсификация, малое предпринимательство, сельский туризм.
Vazhynskyi FA., Pavnyk M.A. Basic directions of providing of development of rural territories
The role of local groups of initiatives in development and realization of plans of socio-economic development of rural territories is exposed in the article, directions of concentration of measures on economic development at development of strategies of development of rural territories are considered.
Keywords: rural territories, local partnerships, ecofriendlyness of production, financing, diversification, small entrepreneurship, rural tourism.
