CC BY
31
вiдповiдно 0,372, 0,512 та 0,537 (значення ГТК = 0,5 вщповщае швшчнш ме-жi нaпiвпустелi). У серпнi-вереснi волопсть грунту 0,53-0,80 % сягала глиби-ни 60 см. Внaслiдок цього на сосш звичaйнiй почала вщмирати хвоя другого та третього року, що пiдвищило ступiнь дефолiaцiï.
Причиною рiзкого погiршення стану сосни кримсько1' е aсоцiйовaний розвиток двох видiв ретизмових грибiв Cyclaneusma minus (Butin) Di Cosmo та Lophodermium pinastri Chevall. Наслщком e зниження вщсотку дерев iз вщ-сутньою та слабкою дефолiaцieю у верхнiй третиш крони з 81,6 % у 2004 р. до 68,4 % у 2005 р., а крони в цшому з 73 % до 36,5 %. На дубi звичайному зафжсовано ураження борошнистою росою, стовбуровими шюдниками. Ясени уражеш американським бшим метеликом (Hyphanthria cunea Drury.). В'яз дрiбнолистий суховершинить i мае ознаки ушкодження голландською хворобою. Акащя бiлa теж суховершинить через те, що за вшом належить до пе-рестiйних насаджень. Спостереженнями 2005 року на 48 деревах акацп бшо1* (38,4 % вщ загально1' кiлькостi) виявлено розвиток осередку мшуючо1" молi (Parectora robiniella (Clemens)).
Таким чином, мошторинг лiсу дае досить ч^ку уяву про стан насаджень у динамщ, дае змогу своечасно виявити осередки шюдниюв та хвороб. Для порiвняння: фiтозaхворювaнням Шютте сосни кримсько1' за даними мош-торингу охоплено 21 % облжових дерев, за даними базового люовпорядку-вання 2005 року 8367 га, тобто 28,8 %.
Висновки. Еколопчний мониторинг першого рiвня, що ведуть у Хер-сонськiй облaстi дае змогу мати оперативну достовiрну iнформaцiю про стан люових насаджень, виявляти основш причини погiршення його, сприяе своечасному впровадженню зaходiв щодо оздоровлення люових ценозiв.
УДК 630*232:630*416.16 В.В. Шевчук, В.1. Фомт -
Степовий iM. В.М. Виноградова фiлiал УкрНД1ЛГА
ОСНОВН1 1НДИКАТОРИ СТАНУ Л1С1В НА НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ П1СКАХ
Проаналiзовано 0CH0BHi причини, що впливають на захиснi функцп люових насаджень на Нижньоднiпровських тщаних аренах. Визнана необхiднiсть розробити нову концепщю степового лiсiвництва.
Ключов1 слова: шдикатори стану, лiсове господарство, захисш функцп.
V.V. Shevchuk, V.I. Fomin - Steppe Branch named after V.N. Vinogradov
of the URIFFM
The main indicators of condition of forests on the Low Dnieper sands
The main causes which affect the protective functions of afforestation on the Low Dnieper sands arenas have been analyzed. The necessity of working out the new conception of the steppe forestry been determined.
Keywords: the indicator of condition, forestry, protective functions.
Лю e невщ'емною i важливою частиною природних ландшафт1в, основ-ним стабшзуючим елементом iхнього стшкого розвитку. Яскравим прикла-
дом масивного люовирощування у зонi швденного Степу е реалiзацiя ще! ос-воення рухомих Нижньоднiпровських пiскiв шляхом науково обгрунтованого ведення лiсового та сшьського господарства. Застосування оригiнального способу шдготовки грунту та високо! агротехшки лiсовирошування дали можливiсть створити понад 75 тис. га люових насаджень на шсках. Проте сьо-годення з'ясовуе перед науковцями та лiсiвниками новi проблеми. Негативнi змiни стану довкшля, економiчнi негаразди, а також ряд шших чинникiв, стали причиною деградаци лiсових насаджень на шсках. Виникла необхiднiсть обгрунтування принцишв i методiв лiсорозведення у Степу з урахуванням стану лiсiв, сучасною нацiональною лiсовою полiтикою, мiжнародних зобо-в'язань Укра!ни. Розробка та впровадження в Укршт стратеги стiйкого управ-лiння лiсами спонукала видiлити ряд критерпв та iндикаторiв, що мають дати повну iнформацiю про стан люового фонду та вiдповiднiсть його до вказано! вище стратеги [1, 2]. Очевидно, що спочатку необхщно виршити проблеми лiсового фонду на мюцевому та регiональному рiвнях.
Люове господарство Херсонсько! областi мае сво! особливостi:
• низький р1вень люистост1 (4,7 %) при вкрай нер1вном1рному розташувант л1-сових масив1в, що знижуе позитивний вплив люу на довкшля;
• переважно захисне значения л1с1в з обмеженим режимом використання !х;
• значна площа (92,5 %) л1с1в е штучно створеними 1 мають низьку спйшсть до негативних чиннишв.
У цiй робот зроблено спробу оцiнити ступiнь вщповщносп ведення лiсового господарства у держлiсфондi областi сталих принципiв, використо-вуючи систему показниюв, що пропонують автори [1] за певними шформа-цшними групами.
1. Л1с1вничо-таксац1йна характеристика лкового фонду
За даними лiсовпорядкування загальна площа земель держлiсфонду областi, до якого входять Херсонське обласне управлшня лiсового господарства i Степовий фшал УкрНД1ЛГА, на 1.01.2006 р. становить 167812 га. ВЫ люи зараховано до першо! групи i виключено з розрахунку головного корис-тування. Лiси, що виконують переважно захисш функцп (протиерозiйнi та полезахисш лiсовi смуги) становлять 73,2 % вщ загально! плошi. Лiси, що виконують переважно сашгарно-ппешчш та оздоровчi функци й лiси спещаль-ного призначення - вiдповiдно 26,3 % та 0,5 %.
Динамжу основних категорш земель наведено в табл. 1. За останш двадцять роюв частка вкритих лiсом земель коливаеться в межах 45,6-52,0 % вщ загально! плошi, що загалом вiдповiдае оптимальнiй гiдрологiчнiй люис-тост територи [3]. Досить великий вщсоток нелiсових земель пояснюеться наявнiстю очеретяних плавшв (23,0 тис. га) та шсюв (25,8 тис. га). Бшьшють останнiх вилучено з агролiсомелiоративного фонду з метою дотримання пд-ролопчно! лiсистостi пiшаних арен.
Площа не вкритих люовою рослиннiстю земель до початку 90-х роюв невпинно скорочувалася, проте за останш десять роюв вона зросла з 5,6 до 7,9 тис. га або на 41,1 %. Основш причини - масове всихання лiсiв внаслщок зниження рiвня грунтових вод та лiсовi пожежь На цей час згарища та загиблi
насадження обшмають 8,9 % площi не вкритих люом земель, 2,5 % - рщко-лiсся, а 88,6 % - зруби та галявини nopiB^.
Табл. 1. Динамика, основних категори земель держл1сфонду ХерсонськоХобласт'1
Категори земель 1985 р. 1995 р. 2005 р.
тис. % тис. % тис. %
га га га
1 Загальна площа 167,6 100 166,7 100 167,8 100
2 Л1сов1 земл1 94,5 56,4 100,7 60,4 98,8 58,9
2.1 Вкрии лшовою рослиншстю 76,4 45,6 86,7 52,0 83,2 49,6
2.2 Нез1мкнуи л1сов1 культури 11,7 7,0 4,0 2,4 1,6 1,0
2.3 Л1сов1 розсадники, плантаци 0,6 0,4 0,6 0,3
2.4 Не вкрит лшовою рослиншстю земл1 6,4 3,8 5,6 3,3 7,9 4,7
2.4.1 Рвдколшся 0,1 0,1 0,2 0,1
2.4.2 Згарища, загибл1 насадження 1,6 0,9 0,7 0,4
2.4.3 Зруби 0,7 0,4 3,5 2,1
2.4.4 Галявини, пустир1 5,0 3,0 3,2 1,9 3,5 2,1
2.5 Л1сов1 шляхи, просжи, протипожежш розриви 3,8 2,3 5,5 3,3
3 Нел1сов1 земл1 73,1 43,6 66,0 39,6 69,0 41,1
3.1 Иски 25,2 15,0 21,9 13,1 25,7 15,3
Люи Херсонсько! областi сформовано понад 20 видами деревних по-рiд, Í3 яких до основних лiсотвiрних вщнесено 78,3 тис. га або 94,1 % вщ пло-щi вкритих люовою рослиннiстю земель. Переважають хвойш - сосна зви-чайна (Pinus silvestris L.) та сосна кримська (P. Palasiana Lamb.), вiдповiдно 36,5 % та 35,1 %.
Твердолистяш породи загалом переважають на плошд 16,2 тис. га або 19,5 %, а м'яколистяш - на плошд 5,5 тис. га (6,6 %).
Середш таксацiйнi показники деяких основних деревних порщ наведено в табл. 2. Вони одержат шляхом актуалiзаци, тому можливi вщхилення вiд даних базового лiсовпорядкування 2005 року, особливо щодо акаци бшо! (Robinia pseudoacacia L.) та вербах деревовидних.
Табл. 2. Середш таксацшт показники деяких основних лiсотвiрних по^pid _ХерсонськоХ областi (на 1.01.2005 р.)_
Переважаюча деревна порода Площа вкритих rn-сом земель, тис. га Середш таксацшш показники
, в .ка Во Вр Бот- тет Пов-нота Запас на 1 га Середня змша запасу, м3-га-1 Поточна змша запасу, м3-га-1
Сосна звичайна 30,4 43 2,8 0,79 151 3,5 4,9
Сосна кримська 29,2 36 3,8 0,79 88 3,0 4,4
Акащя бша 11,7 40 1,6 0,69 111 2,8 3,4
Верба деревовидна 3,7 57 4,5 0,62 231 4,0 3,4
Клас боштету соснових та бшоакащевих насаджень вщповщае типам умов мюцезростання. Верба мае значно нижчий цей показник, що пояс-нюеться високим вiком (57 роюв при вiцi стиглостi 31-35 роюв). Незадовшь-ний стан вербових насаджень тдтверджуе i значно нижча величина поточно! змiни запасу проти середньо!.
ВЫ деревостани мають досить високу середню повноту, але слiд вщ-мггити, що актуалiзованi данi очевидно не враховують процесу розпаду пере-стшних насаджень.
Як видно з табл. 3, розподш деревостанiв за вжовими групами далекий вiд оптимального. У хвойних спостер^аеться позитивна тенденщя до змiни спiввiдношення у молодняках та середньовшових насадженнях. Врахо-вуючи прийнятий вiк стиглостi сосни (111-120 роюв), та те що основна час-тина середньовжових перебувае у п'ятому класi вiку, слiд очжувати збшь-шення частки таких насаджень у люовому фондi.
Табл. 3. Змти в розподШ дерево сташв основних лiсотвiрних порiд
за вшовими групами
Групи порщ Роки Площа вкритих л1сом земель, тис. га У тому числ1 за вшовими групами, %%
молодня-ки середньо-в1ков1 пристига-юч1 стигл1 та перестшт
Хвойт 1995 63,8 94,9 4,9 0,2 —
2005 59,6 53,1 46,6 0,1 0,2
Оптимальне ствввдношення 33,3 41,7 16,7 8,3
Твердо-листят 1995 15,8 8,2 14,2 27,7 49,9
2005 16,2 12,2 11,7 2,2 73,9
Оптимальне ствввдношення 25,0 37,5 12,5 25,0
М'яко-листят 1995 5,5 5,7 15,8 7,3 71,2
2005 5,5 2,7 17,0 2,2 78,1
Оптимальне ствввдношення 25,0 37,5 12,5 25,0
У твердолистяних i м'яколистяних породах продовжуеться накопичен-ня перестшних насаджень. На 1.01.2006 року 79,9 % акаци бшо! е перестшни-ми. Вiк окремих деревостанiв сягае 80 роюв. ВЫ вони суховершинять, ураже-нi фiтохворобами, втрачають здатшсть до природного поновлення.
Жорсткi люорослинш умови областi, а надто шщаних арен обмежують асортимент деревних порщ, що можна застосовувати в люорозведенш. За да-ними лiсовпорядкування 1994 року сухi та дуже сухi бори обiймають 50,9 % плошд вкритих лiсом земель, iншi бори - 13,7 %, субори - 16,1 %, сугрудки -9,8 %. Водночас на шщаних аренах та приаренних смугах через строкатють мезорельефу сформувалися комплексы рiзновиди грунлв, кшьюсть яких сягае за 500, що мае великий вплив на стан i розвиток люових насаджень.
Цим пояснюеться велика частка монокультур сосни у складi люового фонду, адже iншi породи, ^ це перевiрено практикою, непридатнi для масив-ного лiсорозведення на тсках.
Аналiзуючи розподiл вкритих лiсовою рослиншстю земель за породами в межах тишв умов мiсцезростання, можна зробити висновок, що тшьки 1,1 % насаджень зростають у невщповщних 1м типах. Зокрема це акащя бiла i тополя в борових умовах, сосна кримська у сугрудках та сосна звичайна на засолених грунтах.
Важливим показником стану люових насаджень е розподш вкритих ль совою рослиншстю земель за повнотами. За даними державного люового кадастру на 1.01.2002 р. 12,4 тис. га молодняюв (28,8 %) та 17,3 тис. га (27,7 %) середньовжових соснових насаджень мають повноту 0,9-1,0 нагромадження
високоповнотних деревосташв у вiцi 35-50 рокiв негативно впливае на стшюсть лiсових ценозiв.
1. Л1совпорядкування 1994 р.
Херсонським обласним управлшням лiсового господарства (ОУЛГ) прийнято щорiчну розрахункову лiсосiку щодо доглядових рубань в обсязi 2522 га. Проте через масове всихання лiсiв у 90-х роках та значними люови-ми пожежами, виробничий потенщал держлюгосшв було переведено на усу-нення наслiдкiв цих явищ. Врештi обсяги доглядового рубання ще у 2002 ро-цi становили 31,6 % вщ запроектованих, а у 2005 р. - 88,6 %. Отже, за мину-лий ревiзiйний перюд господарствам не вдалося у достатнiй мiрi забезпечити сосновi насадження оптимальною площею живлення.
На 1.01.2006 р. Загальна середня змша запасу становила 258,09 тис.
3 3
м . За 2005 рж заготовлено деревини 159,47 тис. м , тобто використано 62 % приросту, в тому чи^ вперше за рахунок доглядових рубань 64,55 тис. м (40,5 %). Проведення люовщновних рубань на площд 507 га сприятиме покра-щанню вшово! структури твердолистяних та м'яколистяних порщ. Досить ви-сока частка саштарних рубок (12,2 % вщ загального обсягу заготовлено! деревини) вказуе на незадовшьний стан люових насаджень.
2. Л1сорозведення 1 лковщновлення
Одним iз основних завдань лiсiвникiв областi е освоення люокультур-ного та агролюомелюративного фонду з урахуванням стратеги збереження та збагачення бiорiзноманiття. 1з 7869 га не вкритих люовою рослиннiстю земель люовпорядкуванням запроектовано для створення лiсових культур 4510 га (57,3 %) та для природного поновлення - 1043 га (13,3 %).
Посадка люових культур передбачена в умовах борiв та суборiв, де головною породою е сосна звичайна та кримська. З метою збагачення бiорiзно-машття держлюгоспи у вiдповiдних умовах мюцезростання вводять невеликими дшянками культури чагарникових порiд, зокрема тамарикс, маслинку, шипшину. Для природного поновлення запроектоваш зруби акаци бшо!, то-полi та верб пiсля люовщновних рубань.
За останнiй ревiзiйний перюд (1995-2006 рр.) вс незiмкнутi лiсовi культури були вчасно переведенi до вкритих люовою рослиннiстю земель. Частка списаних незiмкнутих культур коливалася вщ 1,5 % у 1997 р. До 34,7 % у 2001 рощ. Загалом списано 2101 га (10,7 %). Домшуючою причиною е тривалi посухи протягом вегетацiйного перiоду. У 2005 рощ атестовано 1169 га люових культур (71,1 %), з них вщнесено до першого класу якос^ 17,6 %, а до другого i третього вiдповiдно 23,4 % та 59,0 %. Великий вщсоток незiмкнутих культур третього класу якос^ спричинюе затримку змикання, а значить негативно впливае на стшюсть молодих насаджень.
На початок 2006 року в Херсонсьюм ОУЛГ нараховують 4,1 тис. га хвойних молодняюв вжом до 20 роюв, з яких 39,5 % мають повноту 0,5. Зростаючи в умовах сухого та дуже сухого бору на бугристих шсках, вони можуть загинути вщ шдкорового клопа (ЛгаёиБ стпатошеиБ Рап2.), осередки якого охоплюють деревостани сосни 1-1У класiв вiку.
3. Сан1тарно-патолог1чна характеристика л1сового фонду
У люових насадженнях областi, а надто в межах шщаних арен, склала-ся складна лiсопатологiчна ситуацiя. Hecnp^rami лiсорослиннi умови, нес-тiйкий пдролопчний режим, клiматичнi чинники перiодично впливають на стiйкiсть деревостанiв. На початку 90-х роюв через зниження рiвня грунтових вод (РГВ) хвиля масового всихання лiсiв охопила четверту частину вкритих люовою рослиннiстю земель [4, 5]. Наслщки його вiдчуваються до цього часу.
З метою запоб^ання таких явищ, науковцi рекомендують дшянки близьководних пiскiв, на яких сосна особливо реагуе на змiну РГВ, викорис-товувати для вирощування дрiбнотоварно! деревини iз скороченим обiгом ру-бань, а також для розширення мережi лук, сiножатей, бiогалявин.
В ослаблених з рiзних причин деревостанах активiзуються процеси ви-никнення та розповсюдження осередюв ентомошкiдникiв i хвороб люу. До цього часу причиною загибелi насаджень вони поки що не були - гинуть окре-мi дерева, попршуеться iндекс стану насаджень в цшому. За даними саштарно-го огляду лiсiв Херсонського ОУЛГ станом на 31.12.2005 року зафжсовано осе-редкiв хвоегризних на плошд 53,2 тис. га, в тому чи^ рудого соснового пильщика (Neodiprion sertifer Geoffr.) - 42,4 тис. га, звичайного соснового пильщика (Diprion pini L.) - 10,8 тис. га. З листогризних - американський бший метелик (Hyphanthria cunea Drury.) - 28 га та зелена дубова листовiйка (Tortrix virida-na L.) на площд 74 га. Стовбуровi шюдники розповсюджеш на плошi 1,8 тис. га i становлять вiдчутну загрозу для насаджень. Виявлено хвороби люу - Шютте сосни кримсько! на площд 8,4 тис. га. В умовах Херсонсько! областi велико! шкоди завдае деревостанам сосни звичайно! III-V клашв вiку пагонов'юн зиму-ючий (Evetria buoliana Schiff.). площа осередку сягае 3,3 тис. га, а боротьба з ним протягом останшх десяти роюв практично не ведеться. Водночас, ушкод-жеш дерева втрачають товаршсть через викривлення стовбурiв.
4. Антропогенш порушення л1сового фонду
Десятки тисяч гектарiв монокультур сосни в борових умовах та стрiм-ке зростання рекреацшного навантаження е основними чинниками, що шдви-щують пожежну небезпеку в люах регiону. Досить висока транспортна дос-тупнiсть лiсових масивiв приваблюе населення, особливо навеснi та в осшнш перiод, коли починаеться сезон збору грибiв. Дiлянки люу, що прилягають до шляхiв загального користування використовують для вiдпочинку протягом всього року. Якщо наприюнщ 80-х роюв щорiчно виникало у середньому 100-120 люових пожеж, то останшм часом !х кiлькiсть перевищуе 250. Так, у 2001 рощ зафжсовано 311 люових пожеж. Загалом за ревiзiйний перiод поже-жами охоплено 4,4 тис. га люових насаджень або 5,1 % вщ площд вкритих ль совою рослиннiстю земель у 1995 р. Причиною майже вЫх пожеж е людина i тшьки поодиною випадки - вщ блискавок.
Внаслiдок високого рекреацiйного навантаження попршуеться лiсове середовище. Дослiдженнями (А.А. 0рик, 1992) встановлено, що у перюд травневих свят в урочищд Цюрупинський сосновий бiр у середньому нарахо-вуеться до 122 вщпочиваючих на гектарi в найбiльш вщв^ванш частинi урочища, у середньовiддаленiй - 46 чол. i найбшьш вщдаленш - 9 чол. Вщ-
повiдно на облжових дiлянках коефщент рекреаци склав 0,59, 0,29 та 0,10, що вщповщае сильнш, середнiй та слабкш дигресп. На деградованих у р1знш ступеш дiлянках видовий склад та ф1томаса травостою зменшилися, попрши-лося проходження фенолопчних фаз. Зафiксовано зменшення товщини вщпа-ду та ступеню розкладу хво!, iнших рослинних залишюв, а також вiдчутне ущiльнення грунту. Запаси валового гумусу i азоту, фосфору зменшилися по-рiвняно з контролем до 76,3 %, 92,7 % та 36,3 %. Через те зменшилася маса коренево! системи за рахунок тонкого коршня.
Вщчутного негативного впливу на стан насаджень промислових вики-дiв за даними мошторингу не виявлено. Зростаючi щорiчно викиди вiд автотранспорту приносять шкоду люовим насадженням вздовж шляхiв.
Iншi чинники: потрава худобою, шдтоплення внаслiдок господарсько! дiяльностi прилеглих до люових урочищ господарств, добування шску у кар'ерах мають локальний характер.
Висновки. За ощнкою вказаних вище iндикаторiв у цлому стан люових насаджень держлiсфонду Херсонсько! област слщ визнати як незадовiльний. Та-кш ситуаци сприяли хиби у попереднш полiтицi ведення лiсового господарства у державi (нагромадження перестiйних насаджень, вилучених з розрахунку головного користування), а також створення масивних посадок без урахування нестабильность гщролопчного режиму, неспроможнiсть держлiсгоспiв забезпечити своечас-не проведення доглядових рубань, особливо у вщ1 прочисток i прорщжувань.
Основними дестабiлiзуючими чинниками, що впливають на стан л1со-вих насаджень в област е несприятливi грунтово-кшматичш умови, неста-бiльний гiдрологiчний режим, лiсовi пожежi.
Останнiм часом ютотну загрозу для лiсових ценозiв набувають осе-редки шкiдникiв та хвороб люу. Особливо це стосуеться стовбурових шюд-никiв, боротьба з якими доки ще ведеться тiльки шляхом проведення саштар-них рубань.
Таким чином, постала необхiднiсть удосконалення ведення люового господарства в регiонi вщповщно до сучасних вимог. Науковцями Степового фшалу розроблено попереднiй варiант концепцп ведення лiсового господарства у швденшм Степу, нацiленiй на стратегш стiйкого, невиснажливого, ба-гатоцiльового люокористування.
Лiтература
1. Лавров В.В., Пастернак В.П., Бондарук Г.В. Система показниюв оцшки готовностi лiсогосподарських пiдприемств (держлюгоств) до люово! сертифшаци// Лiсiвництво i агроль сомелiорацiя. - 2003, вип. 104. - Харюв: "С.А.М.". - С. 3-11.
2. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма стшкого розвитку i бюсфер-но! ролi лiсiв Укра!ни//Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 1999, вип. 17. - С. 80-87.
3. Настанови з ведення господарства в Нижньодтпровських люах. - Харюв, 2001. - 104 с.
4. Звгг (заключний) про науково-дослщну роботу по темi № 121 "Вивчити причини ма-сового всихання лiсiв, обгрунтувати засоби пiдвищення !х стiйкостi". № держреестраци 01940012789. Цюрупинськ, 1997. - 132 с.
5. Усцький 1.М., С1рик А.А. Вплив грунтових умов на процес всихання соснових насаджень, створених на Нижньодтпровських тсках// Лiсiвництво i агролюомелюращя. - 2002, вип. 103. Харюв: Майдан, 2002. - С. 31-34._
