CC BY
38
4. Коркина М. В. Психические нарушения при рассеянном склерозе / М.В. Коркина, Ю.С. Маптынов, Г.Ф. Малков // -М.: УДН, - 1986. - 124 с.
5. Прахова Л. Н. Новые возможности изучения патогенеза клинико-психологических нарушений у больных рассеянным склерозом / Л. Н. Прахова, Г. Н. Бисага, Ф. Г. Ильвес [и др.] // Материалы Х конференции «Нейроиммунология», СПб, -2001. - С. 223 - 297.
6. Mendes M.F. Neuropsychiatrie aspects of multiple sclerosis: CASE REPORTS AND REVIEW OF the literature. / M.F. Mendes // Int J Psychiatry Med. - 1995. - № 25. - Р. 125 - 135.
7. Mendes M. F. Cognitive impairment in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis. / M.F. Mendes, S. Balsimelli, C.P. Tilbery // Multiple sclerosis. - 2006. - № 1. - 142 р.
8. Vannotti S. Cognitive impairment in multiple sclerosis: results of a multicenter in Argentina / S. Vannotti, R. Benedict, F. Caceres [et al.] // Multiple sclerosis. - 2006. - № 1. - 141 р.
СПОЛУЧЕННЯ НЕЙРОФ1З1ОЛОГ1ЧНИХ, НЕЙРОПСИХОЛОГ1ЧНИХ ТА АУТО1МУННИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА РОЗС1ЯНИЙ СКЛЕРОЗ Гоженко А. I., Науменко О. Ю.
Автори за результатами дослщження 52 хворих на РС встановили, що вс вони страждали когштивними розладами у виглядi зменшення показниюв MMSE, слабкою деменщею, розладiв пам'яи. Когштивш порушення корелювали зi змшами електрофiзiологiчних когштивних викликаних потенцiалiв i актившстю аутоiмунних процеав. Автори вважають, що аутоiмуннi процеси пошкоджуючи мембранш структури нервових кл™н, у хворих РС, обумовлюють десинхронiзацiю дiяльностi рiзних вiддiлiв мозку, що створюе передумови для розвитку когштивних порушень.
Ключовi слова: розсiяний склероз, когнiтивнi функцп, аутоiмуннi реакцiï.
Стаття надiйшла 6.03.2015 р.
CONJUGATION OF NEUROPHYSIOLOGICAL, NEUROPSYCHOLOGICAL AND AUTOIMMUNE DISORDERS IN PATIENTS WITH MULTIPLE SCLEROSIS Gozhenko A. I., Naumenko O. U.
The authors of the study 52 patients with MS have established that they were suffering from cognitive disorders in a decrease MMSE, mild dementia, and memory disorders. Cognitive function is impaired in correlation with electrophysiological impaired cognitive evoked potentials and activity of autoimmune processes. The authors suggest that autoimmune processes damaging the membrane structure of nerve cells in MS patients because resynchronization of activity of different parts of the brain that creates the preconditions for the development of cognitive impairment.
Key words: multiple sclerosis, cognitive function, autoimmune reactions.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 616.15 - 07: 614.255.3
ОСНОВН1 ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 СИНДРОМИ ТА СИМПТОМИ У ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Знання основних клшчних гематолопчних синдромiв i лабораторних гематолопчних симптомiв, яю характеры для початкового етапу розвитку рiзних захворювань системи кров^ суттево допоможуть лкарю загально! практики !х рано розтзнати i вчасно направити хворого на дообстеження i лжування. Проаналiзовано 48 iсторiй хвороб хворих терапевтичного профшю iз вперше виявленою цитопенiею (одно- двох- або трьохпаростковою) в периферичнiй кровi. Представлен основнi гематологiчнi синдроми та симптоми при захворюваннях системи кровi, що особливо важливо в полiклiнiчних умовах за обмежених дiагностичних можливостей.
Ключов! слова: гематолопчш захворювання, рання д1агностика, Ымейний лжар.
Робота е жщативною.
Ктшчну практику с1мейного л1каря неможливо уявити без знання окремих клшчних гематолопчних синдром1в та лабораторних симптом1в. Саме вщ квал1ф1кацп лшаря залежить своечаснють д1агностики будь-якого захворювання взагал1 та хвороб системи кров1 зокрема, що дозволяе вчасно розпочати иотр1бне лшування { забезпечити бшьш високу його ефективнють.
Основш складнощ1 д1агностики бшьшосп гематолопчних захворювань виникають на початкових етапах !х розвитку, оскшьки характерш ктшчш ознаки нерщко вщсутш або ж неч1тко виражеш { вони часто проявляються неспециф1чною ктшчною 1 лабораторною симптоматикою: слабюстю, легкою стомлюванютю, головним болем, запамороченням, болями в дшянщ серця, задишкою, серцебиттям, жовтяницею, крововиливами у м'яю тканини { кровотечами, анем1ею, збшьшенням л1мфатичних вузл1в, печшки { селезшки, болями у дшянщ хребта, суглоб1в { юсток чи !х переломами, виразково-некротичними процесами у порожниш рота, тривалою гарячкою, проте!нур1ею, шдвищенням ШЗЕ, лейкоцитозом, лейкопешею, тромбоцитозом тощо [1, 3, 6, 7].
Саме тому досить часто спершу у пащента шдозрюють будь-яке терапевтичне, xipypri4He, невролопчне чи iнше захворювання i йому призначають неадекватне i навiть протипоказане лiкyвання - фiзiотерапевтичнi процедури, оперативне втручання тощо [7]. Тож забезпечення сiмейних лiкарiв iнформацiею про особливост перебiгy та можливостi ранньо! дiагностики гематологiчних захворювань е актуальною проблемою.
Метою роботи було провести аналiз та оцшку рiзних клiнiко-лабораторних гематолопчних синдромiв у хворих i3 вперше виявленою цитопенiею (одно- двох- або трьохпаростковою) в периферичнiй кровi (ПК), як за направленням сiмейного лшаря знаходилися на обстеженнi та лшуванш в терапевтичному вiддiлення 5-i' МКЛ.
Матерiал та методи дослiдження. Для виршення дано! мети було вщбрано та проведена експертна оцiнка 48 юторш хвороб осiб iз вперше виявленою iзольованою чи поеднаною цитопешею в ПК хворих, якi знаходилися на обстеженш та лiкyваннi у терапевтичному вщдшенш 5-! МКЛ за направленням шмейних лiкарiв комунальних заклащв (КЗ) «Центр первинно! медико-саштарно! допомоги» (ЦПМСД) №1-3 м. Полтави. Також проведений анатз медично! документацп жителiв однiе! сiльсько! сiмейно! амбулатори КЗ Полтавського районного ЦПМД.
Дiагностика гематологiчних синдромiв грунтувалася на сукупносп анамнестичних даних, суб'ективних, об'ективних симптомiв та наявностi цитопенп в ПК. З урахуванням виявлених гематологiчних синдромiв або !х поеднань, визначенi дiагностичнi програми, що включали проведення додаткових лабораторних, шструментальних дослiджень (ФЕГДС, рентгенолопчне дослiдження шлунка та кишечнику, УЗД оргашв черевно! порожнини), по показанням пункщю кiсткового мозку (КМ), лабораторш тести на гемолiз, дослiдження обмiнy залiза, системи гемостазу. Всi хворi були оглянyтi особисто, а за необхщносп - сyмiжними спецiалiстами.
Дiагностика анеми (Ан.) у загальному (ктшчному) аналiзi кровi (ЗАК) ставить перед шмейним лiкарем завдання встановити нозолопчний дiагноз та з'ясувати причину !! розвитку. Скрупульозне клiнiчне та лабораторне обстеження хворих дозволили встановити наступш нозологiчнi форми Ан.: залiзодефiцитна анемiя (ЗДА) -17 хворих (35,42%); В12-дефщитна анемiя (В12ДА) - 5 хворих (10,42%); анемiя хронiчних захворювань (АХЗ) - 14 хворих (29,17%), а саме: при хрошчних захворюваннях нирок - 3 (6,25%), ревмато!дному артрит - 1 (2,08%), HCV- та HBV-шфекцп - 3 (6,25%), пухлинах - 7 (14,58%); анемiя при гемобластозах (лейкозах) - 5 хворих (10,42%).
Дiагностика цитопенп одного i бiльше паросткiв кровотворення в ПК дозволили встановити iншi гематологiчнi синдроми: iмyнодефiцитний або iнфекцiйно-запальний синдром - у 10 хворих (20,83%), госпiталiзованих з ознаками шфекцп респiраторного тракту (бронхщ негоспiтальна пневмонiя) в дебют захворювання, iз них у 5 на rai гострого лейкозу, у 4-х -хрошчних лейкозiв, а у 1 - iзольовано! нейтропени; геморагiчний синдром - у 2 хворих (4,17%) з гострим лейкозом; гшерпластичний синдром - у 5 хворих з лейкозами (10,42%); тромбоцитопешя у поеднанш з анемiею чи панцитопешя в ПК (як прояв гшерсплешзму) - у 2-х хворих цирозом печшки (4,17%). Схема дiагностичного пошуку, алгоритми i тактика ведення хворих при Ан. i пyрпyрi нез'ясованого генезу, у разi тдтвердженого синдрому лiмфаденопатi! детально описанi у навчальному посiбникy «Гематолопя» [6].
Аналiз амбулаторно! медично! документацп сшьських мешканцiв показав наявнiсть анемiчного синдрому у 18 хворих (вс випадки ЗДА та АХЗ).
Результати дослщження та Тх обговорення. Основними клшчними проявами, що спонукали хворих звернутися до сiмейного лiкаря, у бшьшосп випадкiв були анемiчнi симптоми рiзного ступеню вираженостi i /або тривала штермггуюча гарячка без явних вогнищ iнфекцi!.
При дiагностицi захворювань системи кровi прийнято видiляти чотири основних yнiверсальнi гематологiчнi синдроми, якi безпосередньо пов'язаш з клiтинами кровi: 1) анемiчний або гiпоксичний; 2) iмyнодефiцитний, або iнфекцiйно-запальний; 3) геморагiчний; 4) гшерпластичний.
Рiзноманiтнi клiнiко-гематологiчнi прояви анемiчного синдрому можна подiлити на три основш групи: 1) симптоми, виникнення яких пов'язано з гiпоксiею (синдром гемiчно! гiпоксi!, або циркyляторно-гiпоксичний синдром унаслщок гiпоксi! тканин) - так зваш неспецифiчнi симптоми; 2) симптоми, яю характернi тiльки для певного виду Ан. (специфiчнi симптоми); 3) симптоми основно! хвороби, що зумовили розвиток анеми.
Симптоматика Ан. може бути досить рiзноманiтною (полiморфiзм ктшчних симптомiв). Основним механiзмом розвитку симптомiв Ан. е гiпоксiя органiв, тканин i клiтин органiзмy. Вона
обумовлена зменшенням здатност кровi транспортувати дихальнi гази (кисень i вуглекислий газ) iз-за низького вмiсту гемоглобiну (НЬ). Вщ анемiчно! гшокси в першу чергу страждають ЦНС i нервово-м'язовий апарат. Проявами цього можуть бути головний бшь, запаморочення, шум у вухах, вщчуття мушок перед очима, виникнення непритомностi, пiдвищена сонливiсть вдень, безсоння вночi, порушення здатностi мислити, пам'ять Пацieнти часто скаржаться на невмотивовану слабюсть i втому. При Ан. досить часто зус^чаються сухiсть шюри, порушення И еластичностi та тургору, ламкiсть нiгтiв, випадiння волосся, афтозний стоматит, хейтт, глосит, гастрит iз секреторною недостатнiстю. В генезi вшх цих змiн зазвичай повиннi поряд з гшокшею i дефiцит залiза.
Анемiя супроводжуеться компенсаторною гiперфункцieю серцево-судинно! i дихально! систем з появою таких симптомiв, як серцебиття (тахiкардiя), пiдвищення пульсового тиску, задишка при фiзичному навантаженнi, змiни на ЕКГ. Особливо вираженими цi симптоми стають у людей лiтнього вiку в зв'язку з частою супутньою патолопею зi сторони серця та легень. У л^шх пацiентiв Ан. може проявлятися, перш за все, почаспшанням приступiв загруднинного болю, болем у литкових м'язах при ход^ розвитком набряюв, посиленням задишки та серцево! недостатностi.
Окрiм неспецифiчних симптомiв, при обстеженш хворого можна виявити специфiчнi ознаки певно! анеми. Глосити й атрофiя сосочкiв язика характернi як для ЗДА, так i для В12ДА, а болючють, виразки слизових, некротичнi змiни слизово! рота i носоглотки - для апластично! анеми. Дисфагiя (сидеропенiчна дисфагiя), збочення смаку та нюху, трофiчнi прояви - це характерш симптоми ЗДА, а жовтяниця, спленомегалiя, темний колiр сечi та калу, субфебрильна температура (шд час епiзодiв гострого гемолiзу) - гемол^ично! анеми. Парестези специфiчнi для В12ДА i зазвичай пов'язанi з наявшстю iнших симптомiв периферично! нейропати.
Третю групу симптомiв при Ан. можуть складати ознаки захворювань, що спричинили розвиток Ан.: кровотечi, захворювання травного тракту, нирок, хронiчнi гепатити, цироз печшки, алкогольна хвороба, пухлини тощо. Частiше симптоми основно! хвороби превалюють у ктшчнш картинi, але iнколи зниження рiвня НЬ е ранньою ознакою наявно! первинно! хвороби i може служити вiдправним моментом у дiагностичному пошуку причини Ан.
1нколи Ан. виявляють випадково тд час обстеження пацiентiв, якi звернулися по медичну допомогу з приводу хвороб, що загострюються при розвитку Ан.: нестабшьно! стенокарди, серцево! чи дихально! недостатность
Iмунодефiцитний або шфекцшно-запальний синдром (1ЗС) - пiд ним зазвичай розушють схильнiсть до шфекцшних захворювань. У рамках основних гематолопчних синдромiв вiн уже передбачае наявнють у пацiента симптомiв iнфекцiйно-запального процесу. Головною причиною цього синдрому при патологи системи кровi е нейтропешя i агранулоцитоз. Про початковi ознаки нейтропени кажуть при зниженнi числа нейтрофшв менше 2,5^109/л. Клiнiчно значима нейтропешя - це патолопчний стан, що обумовлений зменшенням кшькосп нейтрофшв менше 1,5^109/л. Окрiм нейтропенi!, 1ЗС може бути обумовлений лiмфоцитопенiею (абсолютна кшьюсть лiмфоцитiв менше 1,5^109/л).
Самим частим i зазвичай першочерговим ктшчним проявом 1ЗС при нейтропенi! е гарячка. Вона мае фебрильний характер (вище 38,0оС), може супроводжуватися ознобом i проливними потами з наявшстю локального запального вогнища або ж без нього. Вхщними воротами для шфекцшних збудниюв служать шлунково-кишковий тракт (ШКТ), верхнi дихальнi шляхи, сечовивщш шляхи, якi колонiзованi нормальною, умовно-патогенною, а часто i патогенною мшробною флорою. За нормально! кiлькостi гранулоципв у ПК проникнення мiкробно! флори е неможливим внаслщок адекватно виконано! ними бар'ерно! функцi!, порушення яко! стае неминучим при нейтропенi!. Локальш запальнi процеси при нейтропенi! включають: з боку дихально! системи - бронхщ пневмошя; з боку ШКТ - виразково-некротичний стоматит, езофагiт, ентеропатя; з боку шкiри i м'яких тканин - виразково-некротичш ураження.
При нейтропени не бувае класично! запально! реакцi! з гноеутворенням, а запальш вогнища мають виражений альтерацiйний характер з формуванням виразково-некротичних дефекпв. При цьому вщсутня i одна iз головних ознак генералiзовано! запально! реакци -нейтрофiльний лейкоцитоз.
Геморагiчний синдром (ГС), або синдром кровоточивосп - обумовлений зменшенням кшькост або порушенням функцi! тромбоцитiв, а також дефщитом коагуляцiйних факторiв згортання кровi.
З.С. Баркаганом запропоновано диференщювати 5 тишв геморапчного синдрому в залежност вш фактора, який вщграе основну патогенетичну роль у виникненш кровоточивост [2]: 1) гематомний, 2) петех1ально-плямистий (синячковий, тромбоцитарний), 3) змшаний, 4) васкуттно-пурпурний, 5) ангюматозний. Саме правильна ктшчна оцшка типу кровоточивосп суттево полегшуе д1агностичний пошук при ГС, оскшьки дозволяе цшеспрямовано застосовувати лабораторно-д1агностичш тести для встановлення нозолопчного д1агнозу, а за необхщност направити хворого на консультащю до спещалюта (гематолога, ревматолога, х1рурга).
Пперпластичний синдром 1з симпатомами пухлинно! штоксикацн - зумовлений появою 1 прол!феращею в оргашзм! пухлинних клиин гемопоетично! тканини. Пухлини гемопоетично! тканини мають загальну назву «гемобластози» { подшяються по локатзацн первинного мюця виникнення пухлинного росту на дв1 р1зновидност1: лейкози (з первинним ураженням або пухлинним ростом у КМ) { гематосаркоми (л1мфогранулематоз, негоджкшсью л1мфоми) -пухлини позаюстковомозкового походження.
В клшчнш картиш любого пухлинного захворювання гемопоетично! тканини обов'язково присутнш пперпластичний синдром. Першою клшчною ознакою цього синдрому е поява клиин, що складають морфолопчний субстрат пухлини (в КМ ¡/або в ПК, або в пухлинному утворенш поза КМ). По м1р1 росту пухлини у процес залучаються не лише гемопоетична тканина КМ або первинного позаюстковомозкового органу, але 1 органи, яю мають вшношення до процешв кровотворення (селезшка, печшка, л!мфатичш вузли), а також люб! органи { тканини оргашзму.
Слш пам'ятати, що будь-якого характерного початку, специф1чних ознак, яю властив! лише гострим чи хрошчним лейкозам, немае. Ктшчна симптоматика зазвичай неспециф1чна, вар1абельна 1 пов'язана з1 зменшенням продукцн нормальних гемопоетичних клиин { ураженням лейкозними клпинами других оргашв [1]. Хвор! почувають себе абсолютно здоровими аж до повсюдного розселення пухлинних клиин по кровотворнш систем! { розвитку органних порушень, пов'язаних з пухлинними розростаннями. При гострих лейкозах зазвичай розвиваються шфекцн, обумовлеш зменшенням числа гранулоципв в ПК (1ЗС); з'являеться кровоточивють ¿з-за тромбоцитопени (ГС); вщм!чаеться слабюсть, серцебиття { задишка внаслщок анеми. За будь-якого неясного або затяжного перебиу захворювання необхщно проводити повний ЗАК. Вш може виявити явш або непрям! ознаки лейкоз1в.
Вияв у лейкоцитарнш формул бластних клиин у поеднанш з нейтропешею !, можливо, л!мфоцитопешею при любш абсолютнш кшькосп лейкоципв (нормальнш, збшьшенш або зниженш) - вщмшна ознака гострого лейкозу. Абсолютний л1мфоцитоз (бшьше 5,0 тис./мкл) потребуе виключення перш за все хрошчного В-клиинного л1мфолейкозу або лейкем1зованих стадш зршоклиинних л1мфом. Лейкоцитоз, за рахунок гранулоцитарного ряду вс1х стадш диференщаци вщ м1елобласт1в до сегментоядерних нейтрофшв, у поеднанш з1 збшьшенням базофшв { еозинофшв, характерно для хрошчного м1елолейкозу. Змши в анал1зах ПК служать шдставою для пункцшного ¿/або бюпсшного дослщження КМ.
Частим супутником гшерпластичного синдрому е синдром пухлинно! штоксикацн: схуднення, субфебрилиет, шдвищена штливють (шчш поти).
Збшьшення селезшки, л!мфаденопапя, шфшьтращя шших оргашв { тканин при лейкозах вказуе на задавнену хворобу.
1. Знання основних ктшчних гематологiчних OTH4poMiB i лабораторних симптомiв, якi характерш для початкового етапу розвитку хвороб системи кров^ суттево допоможуть шмейному лiкарю якомога ранiше !х розшзнати i вчасно направити хворого на дообстеження i лiкування. Обов'язковою умовою ранньо! дiагностики захворювань системи кровi е виконання ЗАК.
2. Базовим навиком лшаря загально! практики е вмшня дати грамотне заключення по ЗАК та рекомендацп пацiенту у разi виявлення патологiчних змiн складу кровь Своерщшсть змiн показникiв гемограми дозволяе шмейному лiкарю спланувати направлешсть нозолопчно! дiагностики та своечасно встановити дiагноз, що буде сприяти бшьш ранньому початку терапн, зниженню ризику розвитку ускладнень i пiдвищенню якост життя пацiента.
1. Абдулкадыров К. М. Гематология: новейший справочник / К.М. Абдулкадыров // - М. - 2004. - 928 с.
2. Баркаган З. С. Геморрагические заболевания и синдромы / З.С. Баркаган // - М.: Медицина. - 1988. - С. 36 - 40.
3. Воробьев А. И. Некоторые вопросы синдромологии // Руководство по гематологии / А. И. Воробьев // - М.: Медицина.- 1985. - Т.1.- С. 416-429.
4. Головин Г. В. Трудности и ошибки хирургической диагностики у гематологических больных / Г.В. Головин, И.Г. Дуткевич, Б.Г. Декстер [и др.] // Вестн. хир. - 1971. - № 7. - 90-95.
5. Гуцаленко О.О. Гематолопя. Навчальний поЫбник / О.О. Гуцаленко // - Полтава: Вёрстка. - 2012. - 696 с.
6. Дворецкий Л. И. Гемобластозы в практике терапевта (учебно-методическое пособие) / Л.И.Дворецкий, П.А. Воробьев // - М.: Ньюдиамед. - 1994. -53 с.
7. Головин Г. В. Трудности и ошибки хирургической диагностики у гематологических больных / Г.В. Головин, И.Г. Дуткевич, Б.Г. Декстер [и др.] // Вестн. хир. - 1971. - № 7. - 90-95.
ОСНОВНЫЕ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ И
СИМПТОМЫ В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА Гуцаленко О.А., Фалько В.П., Сало Л.Н., Манойло Е.В., Томенко В.В.
Знание основных клинических гематологических синдромов и лабораторных симптомов, характерных для начального этапа развития болезней системы крови, позволяет врачу общей практики их рано распознавать и своевременно направлять больного на дообследование и лечение. Проанализировано 48 историй болезней больных терапевтического профиля с впервые выявленной цитопенией (одно- двух- или трёхростковой) в периферической крови. Представлены основные гематологические синдромы и симптомы, которые встречаются при заболеваниях системы крови, что особенно важно в поликлинических условиях при ограниченных диагностических возможностях.
Ключевые слова: гематологические заболевания, ранняя диагностика, общеврачебная практика.
Стаття надшшла 17.02.2015 р.
MAJOR BASIC HEMATOLOGIC SYNDROMES AND SYMPTOMS IN THE PRACTICE OF FAMILY DOCTOR Gutsalenko O. A., Falko V. P., Salo L. M., Manojlo E. V., Tomenko V. V.
Knowledge of basic clinical and laboratory hematological syndromes that are characteristic of the initial phase of development of various blood diseases significantly help general practitioners to recognize them early and promptly send the patient to the examination and treatment. We analyzed 48 case histories of people diagnosed for the first time cytopenia (one- two- or three sprouts) in the peripheral blood of the therapeutic patient. The basic hematological clinical syndromes and symptoms that occur in diseases of the blood system are especially important in outpatient conditions with limited diagnostic capabilities.
Key words: hematological diseases, early diagnosis, a general practitioner.
Рецензент 1щейюн К.С.
УДК 612.017.1: 616.314.17-008.1-002.2-08-035
ОСОБЕННОСТИ МЕСТНОГО ИММУНИТЕТА ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ПЕРИОДОНТИТА
Исследование проведено с участием 62 пациентов с хрошчним деструктивним перюдонтитом, которые были разделены на две группы. Пациентам первой группы (19 человек) было проведено лечение по традиционной методике, 42 больным было проведено лечение по усовершенствованной нами методике (в первой подгруппе (21 человек) лечение проводилось по традиционной схеме с добавлением обработки корневого канала ликвидами для глубокого фторирования, во второй (21 человек) - по схеме первой подгруппы с добавлением ультразвуковой обработки силера непосредственно в корневом канале). У всех пациентов кроме традиционных стоматологических показателей определялось содержание секреторного иммуноглобулина А (1^ А) и лизоцима (перед лечением и через неделю после лечения) в слюне. Установлено, что все три использованных метода лечения хронического деструктивного периодонтита приводят к достоверному (р<0,05) снижению и нормализации показателей местного иммунитета полости рта через 7 дней после лечения (содержания 81§А снижается в среднем в 2,3-3,0 раза; содержания лизоцима в 1,4-1,9 раза). На основании результатов корреляционного и факторного анализа полученных данных установлено, что наиболее эффективным методом лечения ХДП является метод, при котором используется как глубокое фторирование корневого канала ликвидами, так и ультразвуковая обработка силера непосредственно в корневом канале.
Ключевые слова: хронический деструктивный периодонтит, местный иммунитет, иммуноглобулин, лизоцим.
Работа является фрагментом НДР «Удосконалення методiв дiагностики та л^вання захворювань пародонту та твердых тканин», № госрегистрации 0113и002274.
Основой патогенеза воспалительного процесса является сочетание двух основных факторов: воздействия на ткань того или иного раздражителя и местной реакции ткани. Реакция, в свою очередь, зависит от состояния организма, его местного и общего иммунитета [6]. Местный иммунитет ротовой полости характеризует секреторный иммуноглобулин А, который препятствует прикреплению и проникновению бактерий и вирусов через эпителий, связывая патогены, попадающие в биологические жидкости, а также нейтрализует вирусы, проникшие внутрь эпителиальных клеток [2, 7, 11, 14]. Из ферментов, играющих одну из ведущих ролей в естественном неспецифическом иммунитете, следует назвать лизоцим (мурамидазу). Терапевтический эффект лизоцима связан с его антимикробным действием, зависящим от ферментативных свойств данного белка. Лизоцим расщепляет полностью или частично клеточные стенки многих видов микробов, состоящие из мукопептидов, глюкозаминопептидов и хитинов.
