CC BY
27
структури деонтологiчноï тдготовки та ïx корелящя; створення деонтологiчно-насиченого освтнього середовища; забезпечення мiжпредметноï ттеграци, що сприяе створенню цiлiсноï системи деонтологiчноï пiдготовки менеджерiв освiти. Зазначено, що деонтологiчна пiдготовка магiстрiв базуеться на системнш iнтеграцiï, яка становить собою гносеологiчну, соцiально-економiчну, праксеологiчну основу об 'еднання ргзних елементiв у цжсну структуру, що забезпечуе ефективтсть процесу професшно'1' пiдготовки менеджерiв освiти у ВНЗ.
Ключовi слова: оргашзацтно-методичт умови, менеджер освiти, другий рiвень вищо'1' освти, деонтологiчна пiдготовка, деонтологiчна компетенттсть.
ЛЕНИНА ЗАДОРОЖНАЯ-КНЯГНИЦКАЯ
zado r_knyag@i. ua кандидат педагогических наук, доцент, Мариупольский государственный университет г. Мариуполь, проспект Строителей, 129-А
ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ДЕОНТОЛОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРОВ ОБРАЗОВАНИЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
Раскрыты организационно-методические условия деонтологической подготовки менеджеров образования в условиях магистратуры высшего учебного заведения. Они рассмотрены как совокупность обстоятельств, активизирующих взаимодействие факторов образовательной среды вуза для решения проблемы деонтологической подготовки магистров по образовательной программе «Менеджмент. Управление учебным заведением». Отмечено, что реализация этих условий обеспечивает эффективное внедрение модели деонтологической подготовки магистров и достижение ожидаемого результата -надлежащего уровня сформированности их деонтологической компетентности. Изложены результаты анализа дефиниции «организационные условия». Раскрыты и подробно охарактеризованы такие организационно-методические условия: организационное обеспечение компонентов структуры деонтологической подготовки и их корреляция; создание деонтологически насыщенной образовательной среды; обеспечение межпредметной интеграции, способствующей созданию целостной системы деонтологической подготовки менеджеров образования. Указано, что деонтологическая подготовка магистров базируется на системной интеграции, которая представляет собой гносеологическую, социально-экономическую, праксеологическую основу объединения различных элементов в целостную структуру, обеспечивающую эффективность процесса профессиональной подготовки менеджеров образования в высшем учебном заведении.
Ключевые слова: организационно-методические условия, менеджер образования, второй уровень высшего образования, деонтологическая подготовка, деонтологическая компетентность.
LENINA ZADOROZHNA-KNYAGNITSKA
zador_knyag@i .ua Candidate of pedagogic sciences, associate professor,
Mariupol State University Mariupol, Budivelnykiv 129a Ave.
ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL CONDITIONS OF DEONTOLOGICAL PREPARATION OF THE EDUCATION MANAGERS IN A HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT
The article deals with the organizational and methodological conditions of deontological preparation of the education managers in a higher educational establishment. They are represented as complex of circumstances which activate the interaction of factors of the educational environment of a higher education establishment in order to solve the problem of deontological preparation of the candidates for Master's degree in the educational program «Management of an educational institution». It is mentioned that the realization of these conditions provides the effective implementation of the model of deontological preparation of the senior management of educational establishments on the second cycle of higher education and the achievement of the expected result - the appropriate level of formation of the deontological competence. There have also been described the results of the analysis of the notion of «the organizational condition» in the philosophical, psychological and pedagogical literature. A set of principles (methodological, special and specific) has been
substantiated. It forms the basis for selection of the organizational and methodological conditions of the deontological preparation of the education managers in a higher educational institution. There has been given a detailed characterization of such organizational and methodological conditions. Their correlation and creation of deontologically abundant educational environment which represents a multi-leveled system of conditions (circumstances, factors, possibilities) provides the optimal parameters for educational activity of educational subjects; ensuring the cross-subject integration which contributes to the formation of an integral system of preparation of the senior management of educational institutions on the second cycle of higher education. It is noted that the deontological preparation of the senior management of educational institutions is grounded on the systemized integration which represents the social and economical basis for the integration of different elements into a single structure providing the productivity and steadiness of the professional training process in a higher educational establishment..
Keywords: organizational and methodological conditions; senior management of an educational institution; second cycle of higher education; deontological preparation; deontological competence.
Актуальшсть проблеми деонтолопчно1' шдготовки менеджерiв осв^и у ВНЗ зумовлена тдвищенням професшно1' вщповщальност KepÍBHmÍB навчальних закладiв у cbítoí реформування освiти та нових викликiв, що стали перед Украшою.
У «Концептуальних засадах реформування середньо1' освiти (Концепщя ново1 украшсько1' школи)» зазначаеться необхщнють докорiнноï реформи, яка перетворить украшську школу на важiль соцiальноï рiвностi та згуртованостi, конкурентоспроможностi й економiчного розвитку Украïни. У Концепцiï акцентовано увагу на плеканш украïнськоï щентичносп й вихованнi вiдповiдальностi за себе, за розвиток i добробут краши та всього людства; створеннi осв^нього середовища, в межах якого реалiзовуватиметься модель взаемин мiж учнями, батьками, вчителями, керiвництвом школи та шшими учасниками освiтнього процесу на основi поваги та дiалогу. Вирiшення зазначених завдань неможливе поза контекстом деонтолопчно1' пiдготовки менеджера освiти, що забезпечуе формування в нього деонтолопчно1' компетентносп як iнтегральноï здатностi до належно1' професiйноï поведiнки та прийняття ефективних рiшень у складних, деонтологiчно-насичених ситуащях управлiнськоï взаемодiï.
Розкриваючи необхiднiсть виршення проблеми деонтологiчноï пiдготовки майбутнiх керiвникiв навчальних закладiв, ми спиталися на сощально-фшософське обгрунтування сутностi й сенсу управлшня у сферi освiти, подане у наукових працях В. Андрущенка, Ю. Бех, Л. Даниленко та Н. Островерхово1', I. Жерносека, I. Зязюна, В. Крижка, Л. Лшарчука, В. Лунячека, О. Мармази, В. Огнев'юка та iнших вчених, як розглядають його у взаемозв'язку з демократизащею управлiння та змiцненням домшант виховного процесу (патрiотизмом, моральнiстю, особистою вiдповiдальнiстю, усвiдомленням особисто1' цiнностi й цшност людей, освоенням i сприйманням духовно1' спадщини свого народу та шших народiв свiту тощо).
Науковщ зазначають некоректнiсть розгляду управлiнськоï дiяльностi керiвника навчального закладу поза контекстом аксюлогп, етики й деонтологiï. Обгрунтування ïx фундаментального значення для професiйноï управлiнськоï дiяльностi дае можливiсть вщшти вiд традицiйного адмiнiстрування, заснованого на досягненш мети управлiння за будь-яку щну, актуалiзувати деонтологiчну складову управлшня через реалiзацiю керiвником на практищ категорiй обов'язку, вiдповiдальностi, справедливостi, авторитету.
Необхщнють деонтологiчноï пiдготовки менеджерiв осв^и зумовлюеться системою об'ективних соцiально-культурниx чинниюв, а саме: посиленням антропоцентрично1' тенденци в управлiннi освiтою, що актуатзуе ïï етико-деонтологiчний аспект; наданням навчальним закладам академiчниx прав i свобод, що значно шдвищуе ступiнь вщповщальносп 1'х керiвникiв за прийнятi ршення; пiдвищенням соцiально-державниx вимог до рiвня професiйноï, в т. ч. професшно-етично1' культури педагогiчниx кадрiв; закрiпленням на рiвнi нормативно-правово1' бази дiяльностi навчальних закладiв вiдповiдальностi педагогiв та керiвникiв за дотримання професiйно-етичниx норм; посиленням нормативно-квалiфiкацiйниx, атестацiйниx вимог до педагопчних кадрiв зокрема i навчальних закладiв загалом; iнтеграцiею сучасних наукових досягнень (зокрема у галузi педагогiки, психологи, гумаштарних та суспiльниx наук) та практики професшно1' дiяльностi у сферi управлiння освiтою.
Однак проблема формування деонтолопчно1' готовностi менеджерiв освiти у ВНЗ ще не вивчалась, хоча в окремих аспектах та у зв'язку з шшими щлями виступала предметом спецiального вивчення в дослщженнях як вiтчизняниx (I. Бенедик, М. Васильева, В. Горшенев,
О. Скакун, С. Сливка, О. Шмоткш), так i заруб1жних (Л. Ангамова, С. Вагнер, М. Гулша, Г. Караханова, К. Левiтан) науковцiв.
Таким чином, теоретичний аналiз наукових дослiджень свщчить, що проблема деонтолопчно! пiдготовки менеджерiв освiти в умовах магiстратури недостатньо розроблена i в теоретичному, i в методичному аспектах.
Метою статт е викладення результатiв теоретичного аналiзу органiзацiйно-методичних умов деонтолопчно! пiдготовки менеджерiв освiти у ВНЗ.
Визначенню оргашзацшно-методичних умов деонтолопчно! пiдготовки менеджерiв освгги у ВНЗ передував аналiз фшософсько! та психолого-педагопчно! лiтератури, довiдкових джерел, наукових праць вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв, присвячених проблемам професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв. Це дозволило зробити певш узагальнення.
Поняття «умова» е фшософською категорiею, що виражае вщношення предмета (об'екта) до навколишнiх явищ, без яких вiн не може юнувати та розвиватися [1, с. 215; 9, с. 298]. Умова - це обставини, що визначають л чи iншi наслiдки, сприяють одним процесам чи явищам i перешкоджають iншим [7, с. 10-11]. Отже, з фшософсько! точки зору шд умовами слщ розумiти обставини, в яких виникае, юнуе й розвиваеться те чи шше явище або процес.
Сдиного розумiння науковцями поняття «умова» не виявлено. Аналiз актуальних педагопчних праць дозволив видшити такi пiдходи до розкриття його сутносп:
• сукупнiсть об'ективних можливостей, змюту, форм, методiв, прийомiв i матерiально-просторового середовища, якi спрямоваш на вирiшення дослiдницьких завдань (Л. Муц) [12];
• обставини, як сприяють (або протиддать) продуктивному процесу (В. Лунячек; Н. Черненко) [8; 13].
Залежно вiд контексту здшснюваного дослiдження науковцi визначають психолого-педагопчт, дидактичнi, органiзацiйнi (органiзацiйно-методичнi, органiзацiйно-педагогiчнi), сощально-педагопчш умови. Соцiальнi умови вiдображають особливост ставлення суспiльства до проблем розвитку професшно! компетентностi педагогiчних працiвникiв, вимоги до атестацп педагогiв; психологiчнi - базуються на закономiрностях розвитку та самореалiзацil особистостi фахiвця i передбачають розроблення психологiчного комфорту з урахуванням iндивiдуальних особливостей особистостi; органiзацiйнi - визначають загальт вимоги до структури та послщовносп здiйснення майбутнiми фахiвцями конкретного виду педагопчно! дiяльностi.
У наукових розвщках, присвячених проблемам професшно! тдготовки фахiвцiв у ВНЗ, здебшьшого використовуеться поняття «педагогiчнi умови», що розумiеться дослiдниками як:
• обставини (зовтшш об'ективнi щодо магiстрантiв, яю детермiнують успiшнiсть розвитку в процес магiстерсько! пiдготовки [4]; зовнiшнi та внутршт, що впливають на методи i форми органiзацi! навчально-виховного процесу у ВНЗ [5]; що ютотно вплиають на перебiг педагогiчного процесу, який так чи шакше мiрою свiдомо конструйований педагогом, iнтенцiонально передбачае, але не гарантуе отримання бажаного результату [1]; необхвдт для створення цшеспрямованого освiтнього процесу багаторiвнево! професшно! тдготовки спещалюпв [11];
• оболонка педагопчних технологш чи педагогiчних моделей; завдяки педагопчним умовам реалiзуються компоненти технологи [12];
• створення такого простору, освтнього середовища, в якому представлена сукупшсть психолого-педагопчних та оргашзацшно-методичних факторiв, компонентiв, вiдносин i засобiв, що загалом забезпечують реалiзацiю необхщного педагогiчного процесу як складно! педагопчно! системи, де з являеться та реалiзуеться можливiсть формування професiйно! компетентностi фах1вця [1].
З огляду на рiзноманiтнiсть тлумачень зазначеного поняття, ми погоджуемося з думкою В. Кушшра, який зазначае, що багато понять у педагопщ, науковш лiтературi мають штуггивний характер i в наукових джерелах визначаються у рiзних формах iз збереженням, iнту!тивним розумiнням ядра поняття [6, с. 6].
Тако! ж точки зору дотримуеться В. Артемов. З метою подолання суб'ективностi й недостатнього наукового обгрунтування процесу визначення умов професшно! тдготовки науковець пропонуе враховувати таю !х (умов) властивосп:
- практична, нормативна спрямоватсть на оргатзащю педагогiчно! дiяльностi;
професшш. освгм
- спpямовaнiсть нa шдвищення ефективностi педaгогiчноï дiяльностi;
- несyпеpечливiсть з педaгогiчними зaкономipностями, пpинципaми тa пpaвилaми;
- поeднaння емпipичниx i теоpетичниx пpоцедyp нayкового дослiдження;
- вщповщшсть вимогaм нayковоï новизни;
- iмовipнiсний xapaктеp зaбезпечення pезyльтaтy педaгогiчноï дiяльностi (педaгогiчнi Умови, як i педaгогiчнi системи зaгaлом, не можуть гapaнтyвaти отpимaння певного pезyльтaтy, aле пiдвищyють iмовipнiсть його досягнення);
- лотальний xapaктеp зaстосyвaння (в стpyктypi педaгогiчного знaння нaйбiльш шиpокий xaparcrep мaють зaкономipностi й пpинципи, вужчий xapa^rep - педaгогiчнi пpaвилa, ще бiльше вузький - педaгогiчнi умови) [1, с. 220-221].
З огляду m зaзнaчене поняття «оpгaнiзaцiйно-педaгогiчнi умови» в контекст пpофесiйноï пiдготовки мaйбyтнix кеpiвникiв нaвчaльниx зaклaдiв тpебa pозyмiти як сyкyпнiсть обстaвин, що aктивiзyють взaeмодiю чинникiв освiтнього сеpедовищa для в^шення пpоблеми деонтологiчноï пiдготовки мaгiстpaнтiв - мaйбyтнix кеpiвникiв нaвчaльниx зaклaдiв. Реaлiзaцiя цих умов зaбезпечye ефективне впpовaдження моделi деонтологiчноï пiдготовки менеджеpiв освiти у ВНЗ i досягнення очiкyвaного pезyльтaтy: нaлежного piвня сфоpмовaностi ïx деонтологiчноï компетентностi.
Особливостi пpедметa дослiдження деонтолопчно1 шдготовки менеджеpiв освгти зумовлюють вивчення оpгaнiзaцiйниx aспектiв фyнкцiонyвaння тa pозвиткy пpоцесy деонтологiчноï шдготовки як склaдовоï пpофесiйноï пiдготовки мaйбyтнього кеpiвникa нaвчaльного зaклaдy. Це пов'язaно з тим, що якiснa деонтолопчш пiдготовкa фaxiвця зaлежить вiд ефективносп pоботи тa взaeмодiï всix суб'екпв освiтнього пpоцесy, опеpaтивностi yпpaвлiння нaвчaльною тa виpобничою дiяльнiстю, системно!' оpгaнiзaцiï всix пpоцедyp, yзгодженостi нaпpямiв i компонент освiтнього пpоцесy, a тaкож комплексу елементiв оптимiзaцiï пpофесiйноï шдготовки кеpiвникiв нaвчaльниx зaклaдiв нa дpyгомy piвнi вищоï освiти. У зaзнaченомy контекстi вapто pозглядaти оpгaнiзaцiйно-методичнi умови як сукупшсть свiдомо обrpyнтовaниx i pеaлiзовaниx зaxодiв щодо вдосконaлення змюту, фоpм, методiв деонтологiчноï пiдготовки, яю зaбезпечyють ефективне yпpaвлiння фyнкцiонyвaнням i pозвитком пpоцесyaльно-дiяльнiсноï склaдовоï освiтньоï системи тa пiдвищення якостi пpофесiйноï шдготовки фaxiвцiв.
У пpоцесi виявлення тa обrpyнтyвaння оpгaнiзaцiйно-методичниx умов деонтологiчноï шдготовки менеджеpiв освiти необxiдно вpaxовyвaти:
• зaгaльнi п1дходи до оpгaнiзaцiï тa здiйснення пpофесiйноï пiдготовки мaйбyтнix фaxiвцiв у ВНЗ;
• специфiкy оpгaнiзaцiï освГтнього пpоцесy тa його можливостей та дpyгомy piвнi вищоï освiти;
• шдходи до оpгaнiзaцiï тa здшснення пpофесiйноï пiдготовки менеджеpiв освiти;
• змют деонтологiчноï пiдготовки тa сутнють yпpaвлiнськоï деонтологiï як нayки i нaвчaльноï дисциплiни.
Отже, до оpгaнiзaцiйно-методичниx умов деонтологiчноï пiдготовки менеджеpiв освГти у ВНЗ нaлежaть нaстyпнi:
Оpгaнiзaцiйне зaбезпечення склaдовиx стpyктypи деонтологiчноï шдготовки (цшьового, теоpетико-методологiчного, змiстово-пpоцесyaльного, aнaлiтико-pезyльтaтивного,
кpитеpiaльно-оцiнювaльного) тa ïx коpеляцiя, що пеpедбaчae взaeмоyзгодженiсть компонентiв, усунення зaйвого контенту, оптимiзaцiю iнфоpмaцiйного нaповнення [3, с. 34].
Щодо кеpiвникiв нaвчaльниx зaклaдiв нa дpyгомy piвнi вищоï освгги тaке зaбезпечення пов'язaне Гз впpовaдженням комплексу зaxодiв, a сaме:
- коpегyвaння освiтньо-пpофесiйноï пpогpaми тa ïï пpофiлю з метою зaбезпечення легiтимiзaцiï деонтологiчноï склaдовоï пpофесiйноï шдготовки менеджеpiв освГти у ВНЗ;
- пеpеxiд до яюсно нового визнaчення цшей деонтологiчноï шдготовки: вщ пapaдигми постaновки цшей нa пpоцес деонтологiчноï шдготовки до пapaдигми оpieнтaцiï нa pезyльтaт;
- зaбезпечення домiнyючоï pолi у нaвчaннi поведiнковиx компетенцш тa квaлiфiковaне викоpистaння методГв для ïx оцшки й pозвиткy;
- гарантування можливостей для вибору й aKa4eMÎ4HOÏ свободи мапстранпв, що передбачае варiативнiсть 3MiCTy, форм i методiв навчання, релевантних цшям деонтологiчноï пiдготовки, гнyчкiсть та адаптившсть навчального процесу [4, с. 348].
Створення деонтолопчно-насиченого освiтнього середовища.
Як впорядкована щлюна сyкyпнiсть компонентiв, взаемодiя та iнтеграцiя яких обумовлюе наявшсть в освiтнього закладу вираженоï здатност створювати умови i можливостi для цшеспрямованого та ефективного використання педагопчного потенцiалy середовища в iнтересах розвитку особистост всiх ïï сyб'ектiв [4, с. 76-82], деонтолопчно-насичене освiтне середовище е центральним компонентом деонтологiчноï тдготовки, центруе в собi цiлi, змют, органiзацiю освiтнього процесу в конкретнш освiтнiй ситyацiï, визначае вектор розвитку якостей фахiвця, становлення яких вщбуваеться пiд час деонтологiчноï пiдготовки. Отже воно становить собою багаторiвневy систему умов (обставин, чинниюв, можливостей), що забезпечуе оптимальш параметри освiтньоï дiяльностi освiтнiх сyб'ектiв (магiстрантiв та педагопв) в цiльовомy, змiстовомy, процесуальному, результативному, ресурсному аспектах, вщграе значну роль у модифшаци нормативноï поведiнки майбутнього фахiвця, яка розгортаеться внаслiдок впливiв середовища, взаемодiï особистостi з його складовими.
Ресурсний потенцiал такого середовища забезпечуеться системою можливостей:
• матерiально-технiчних (наявшсть спецiалiзованих аyдиторiй, спецiального обладнання, комп'ютерноï, телекомyнiкацiйноï та мyльтимедiйноï техшки, що дозволяють пiдвищити рiвень деонтологiчноï пiдготовки за допомогою застосування в осв^ньому процесi рiзноманiтних освiтнiх технологш, забезпечення yчасникiв освiтнього процесу навчальною лiтератyрою, методичними та навчально-методичними розробками, бiблiотечним фондом, електронними освiтнiми ресурсами тощо);
• особистiсних (людських) (професорсько-викладацький склад, наявнiсть педагогiв високоï квалiфiкацiï, що забезпечують надання якiсних осв^шх послуг, володiють особистим педагогiчним стилем, який не можна скошювати, високо мотивоваш щодо продукування нормативноï поведшки, постiйно пiдвищyють професiйнy майстернiсть, защкавлеш у високих результатах викладацькоï дiяльностi);
• органiзацiйно-технологiчних (побудова навчального процесу, поеднання загальних, групових та iндивiдyальних форм професiйноï пiдготовки, забезпечення взаемозв'язку аудиторно].', позааyдиторноï та самостiйноï роботи, використання шновацшних методiв, засобiв i технологш, проектування iндивiдyальноï траекторiï навчання мапстранпв, залучення до процесу деонтологiчноï пiдготовки партнерiв освiтньоï програми тощо);
• репутацшних (високий соцiальний статус педагопчного колективу ВНЗ, конкретноï кафедри та окремого педагога, глибока повага до нього з боку студенев, визнання його «психологiчноï ваги» й значущосп, постшна робота педагогiв щодо тдтримання деонтологiчноï репyтацiï своеï та навчального закладу загалом).
Ресурсний потенщал деонтолопчно-насиченого осв^нього середовища, в межах якого здшснюеться деонтологiчна пiдготовка, дозволяе розглядати чинником деонтолопчного впливу на суб'екта навчально-виховного процесу будь-який ресурс цього середовища. Отже, змшюючи ïx вiдповiдно до цiлей деонтологiчноï пiдготовки, ми можемо опосередковано впливати на вс складовi ïï процесу.
Структуровашсть (спосiб органiзацiï) деонтологiчно насиченого освгтнього середовища забезпечуеться еднiстю таких його компонент: просторово-семантичного; змютово-методичного; комушкативно-оргашзацшного.
Просторово-семантичний компонент мiстить у собi атрибути, що вiдiграють роль своерiдноï зовнiшньоï оболонки процесу деонтологiчноï пiдготовки та становлять матерiально-техшчну iнфрастрyктyрy навчального закладу, аудиторний фонд, етико-естетичне оформлення простору навчальних примщень, наявнiсть у ньому зображення символiв держави, ВНЗ, факультету, спецiальностi, тощо.
Змютово-методичний компонент стосуеться змiстовоï сфери деонтологiчноï пiдготовки на теоретичному (мюя, вiзiя, стратегiя, цiнностi) та практичному (концепци навчання i виховання, осв^ш та навчальнi програми, пiдрyчники, пошбники тощо) рiвняx, форм i методiв, теxнологiй ïï органiзацiï.
Комунiкативно-органiзацiйний компонент вмiщуe особливосп суб'eктiв деонтологiчно насиченого освiтнього середовища (статус, соцiальнi ролi, цiнностi, установки, стереотипи тощо), комунiкативну сферу та сферу професшно! взаемоди (стиль спшкування i викладання, просторова i сощальна щiльнiсть суб'eктiв освiти, особливостi управлшсько! культури, наявнiсть взаемоди, взаемовпливу, взаемостосунюв викладачiв i студентiв, мiжособистiснi стосунки тощо).
Зазначене вище дозволяе розглядати деонтолопчно насичене освiтне середовище як рушшну силу самореал1заци особистостi менеджера освгги через формування власного досвщу та розвитку характеристик, якi вщображають трансформацiю зовнiшнiх впливiв у внутршню позицiю магiстрiв засобами ствердження сощально-педагопчного статусу суб'ектiв навчання, цшеспрямовано! мотиваци до нормативно! поведiнки, врахування впливу особистосп викладача на !х професшний розвиток, демонстрування ним власною поведшкою взiрця для наслiдування, гуманiзацii педагопчно! взаемоди, створення на заняттях доброзичливих мiжособистiсних i групових взаемовiдносин, атмосфери сшвпереживання, спiвпрацi, мотивацii успiху, формування позитивного сощально-психолопчного клiмату в навчальному та педагопчному колективах.
Забезпечення мiжпредметноi iнтеграцii, що сприяе створенню цшюно! системи деонтологiчноi пiдготовки майбутнiх менеджерiв освiти у ВНЗ.
Як зазначають науковцi, в рамках окремого навчального предмета без використання мiжпредметних зв'язюв неможливо сформувати у майбутнього фахiвця цiлiсне уявлення про специфiку нормативное' професiйноi поведiнки, адекватне сприйняття деонтолопчних норм та принципiв. Зазначене зумовлюе необхiднiсть об'еднання часткових предметних знань у певну систему, що вщображае картину професшного свiту, дiючих там закошв честi i вiдповiдальностi [1, с. 226].
Отже, органiзацiя мiждисциплiнарноi iнтеграцii здiйснюеться шляхом введення деонтологiчноi тематики в навчальнi дисциплiни, що зумовлюе засвоення магiстрантами !х змюту через усвiдомлення морального обов'язку, громадянськоi та професiйноi вiдповiдальностi.
Оргашзацшно-методичт умови деонтологiчноi пiдготовки менеджерiв освгш у ВНЗ визначають загальнi вимоги до здшснення управлiння процесом деонтологiчноi пiдготовки, забезпечення реалiзацii И структурних компонент, пов'язанi зi специфiкою змюту, засобiв, форм i методiв навчального процесу та практичною тдготовкою майбутшх керiвникiв навчальних закладiв на другому рiвнi вищо! освiти, стосуються особливостей оргашзаци навчального процесу, системи оцшювання, розробки й упровадження освiтньо-професiйноi програми, створення осв1тнього середовища, що сприяе формуванню деонтологiчноi компетентностi магiстрантiв.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо в обгрунтуванш концепци деонтологiчноi пiдготовки менеджерiв освгш у ВНЗ, и змiсту, форм та методiв, умов i критерив сформованостi деонтологiчноi готовностi майбутнiх керiвникiв навчальних закладiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артемов В. Ю. Теоретичн та методичш основи формування деонтолопчно! компетентносп фах1вщв 1з оргашзаци захисту 1нформацИ з обмеженим доступом: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. Ю. Артемов. - К., 2015. - 489 с.
2. Васильева М. П. Теоретичш основи деонтолопчно1 шдготовки педагога: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / М. П. Васильева. - Х., 2004. - 430 с.
3. Калашшкова С. А. Теоретико-методолопчш засади професшно! пвдготовки управлшщв-лвдер1в в умовах сучасних сустльних трансформацш: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.06 / С. А. Калашшкова. - К., 2011. - 36 с.
4. Княжева I. А. Теоретико-методолопчш засади розвитку методично! культури майбутшх викладач1в педагопчних дисциплш в умовах мапстратури: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04; 13.00.08 / I. А. Княжева. - Одеса, 2014. - 534 с.
5. Курлянд З. Н. Психолого-педагопчш умови формування професiйно-педагогiчно! компетентносп майбутшх учителiв / З. Н. Курлянд // Наука i освгга. - 2008. - № 8-9. - С. 171-176.
6. Кушшр В. А. Системний аналiз педагопчного процесу: методолопчний аспект: монографiя / В. А. Кушшр. - Юровоград: Вид. центр КДПУ, 2001. - 338 с.
7. Литвин А. В. Методолопчш засади поняття «педагопчш умови»: на допомогу здобувачам наукового ступеня / А. В. Литвин. - Львiв: СПОЛОМ, 2014. - 76 с.
8. Лунячек В. Е. Теоретико-методолопчш засади професшно! пвдготовки керiвних кадрiв в умовах магiстратури до управлшня якiстю освiти: дис. ... д-ра пед наук: 13.00.04 / Л. Е. Лунячек. - Х., 2012. - 400 с.
9. Марцева Л. А. Теоретичш та методичш основи професшно! пвдготовки молодших спещалтстпв радiотехнiчного профiлю: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. А. Марцева. - Житомир, 2015. -459 с.
10. Муц Л. Б. Застосування педагопчних програмних засобiв освгги у навчальному процес вищо! школи / Л. Б. Муц // Медична освгга. - 2013. - № 1. - С. 42-46.
11. Сакалюк О. О. Формування готовностi менеджерiв освiти до професiйноi дiяльностi в полшультурному навчальному середовищi: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Сакалюк. -Одеса, 2012. - 246 с.
12. Сорочан Т. М. Розвиток професюнал1зму управлшсько! дiяльностi керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв у системi тслядипломно! педагопчно! освiти: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Т. М. Сорочан - Луганськ, 2005. - 472 с.
13. Черненко Н. М. Теоретичш i методичш засади тдготовки майбутшх менеджерiв освгга до управтння ризиками у навчальних закладах: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Н. М. Черненко. -Одеса, 2016. - 510 с.
REFERENCES
1. Artemov V. Ju. Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannia deontolohichnoi kompetentnosti fakhivtsiv iz orhanizatsii zakhystu informatsii z obmezhenym dostupom [Theoretical and methodological principles of formation of deontological competence of specialists in the organization of protection of information with restricted access]. dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.04.V. Ju. Artemov, K., 2015. 489 s.
2. Vasylieva M. P. Teoretychni osnovy deontolohichnoi pidhotovky pedahoha [Theoretical basics of deontological prepation of teachers]. dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.04. M. P. Vasylieva. Kh., 2004. 430 s.
3. Kalashnikova S. A. Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky upravlintsiv-lideriv v umovakh suchasnykh suspilnykh transformatsi [Theoretical and methodological principles of professional training of leaders-managers in the conditions of social transformations]. avtoref. dys.... d-ra ped. nauk:, 13.00.06. S. A. Kalashnikova. K., 2011. 36 s.
4. Kniazhieva I. A. Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku metodychnoi kultury maibutnikh vykladachiv pedahohichnykh dystsyplin v umovakh mahistratury [Theoretical and methodological principles of the development of the methodical culture of future teachers of pedagogical disciplines in the conditions of the magistracy]., dys.... d-ra ped. nauk, 13.00.04;13.00.08. I. A. Kniazhieva, Odessa, 2014. 534 s.
5. Kurlind Z. N. Psykholoho-pedahohichni umovy formuvannia profesiino-pedahohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv [Psychological and pedagogical conditions for the formation of vocational and pedagogical competence of future teachers]. Nauka i osvita, 2008, Vol. 8-9, pp. 171-176.
6. Kushnir V. A. Systemnyi analiz pedahohichnoho protsesu: metodolohichnyi aspekt [System analysis of the pedagogical process: the methodological aspect]. Kirovograd, Vyd. centr KDPU, 2001.
7. Lytvyn A. V. Metodolohichni zasady poniattia «pedahohichni umovy»: na dopomohu zdobuvacham naukovoho stupenia [Methodological foundations of the concept of «pedagogical conditions» to help applicants of scientific degree]. Lviv. SPOLOM, 2014.
8. Luniachek V. E. Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoii pidhotovky kerivnykh kadriv v umovakh mahistratury do upravlinnia jakistiu osvity [Theoretical and methodological principles of professional training of leading personnel in the conditions of a magistracy to quality education management]. Doctoral thesis, Kharkiv State Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, Kh., 2012.
9. Martseva L. A. Teoretychni ta metodychni osnovy profesiinoii pidghotovky molodshykh spetsialistiv radiotekhnichnoho profiliu [Theoretical and methodical basis of vocational training of junior specialists in radio engineering]. dys.... d-ra ped. nauk 13.00.04. L. A. Martseva. Zhytomyr, 2015. 459 s.
10. Muc L. B. Zastosuvannia pedaghohichnykh prohramnykh zasobiv osvity u navchalnomu protsesi vyshhoi shkoly [Application of pedagogical educational tools in the educational process of higher education]. Medychna osvita, 2013, Vol. 1, pp. 42-46.
11. Sakaliuk O. O. Formuvannia hotovnosti menedzheriv osvity do profesiinoi diialnosti v polikulturnomu navchalnomu seredovyshhi [Formulation preparedness managerial to the professional level in the semi-cultural midwifery]., dys.... kand. ped. nauk 13.00.04. O. O. Sakaliuk, Odessa, 2012. 246 s.
12. Sorochan T. M. Pidhotovka kerivnykiv shkil do upravlinskoi diialnosti: teoriia ta praktyka [Training of school principals for management activities: theory and practice ]. dys.... d-ra ped. nauk 13.00.04. T. M. Sorochan - Lugansk, 2005. 472 s.
13. Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh menedzheriv osvity do upravlinnia ryzykamy u navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodical bases of preparation of future education managers to risk management in educational institutions]. dys.... d-ra ped. nauk, N. M. Chernenko. Odessa, 2016. S. 510.
Стаття надтшла в редакцт 25.08.2017р.
УДК 378.4:631.3(043.3)
DOI: 10:25128/2415-3605.17.3. 13
ОЛЕКСАНДР КОШУК
woodstell@gmail.com кандидат педагопчних наук, докторант, Нащональний ушверситет 6iopecypcÍB i природокористування Украши
м. Кшв, вул. Геро1в Оборони, 15
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В З МЕХАН1ЗАЦП С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Висвгтлено суть методологИ як науки про концептуальн шляхи пгзнання iстини, з 'ясовано ii функцП Проаналгзовано три piew застосування методологiчного знання у дослiдженнi nедагогiчних проблем: фшософсью концепцП наукового ni-знання (вищий piвень); загальнонаукова методологiя; конкретно-науковий piвень як сукупнкть iдей або специфiчних методiв певно'1' науки. Для розроблення теоретичних i методичних основ формування профестно'1 компетентностi майбутшх iнженеpiв з механ1зацИ сшьського господарства обтрунтовано iнстpументаpiй, який би був адекватним засобом методологiчного анал1зу. Виокремлено основнi науковi тдходи, вимоги та положення яких варто враховувати першочергово на етапах визначення поняттeво-категоpiального апарату, одержання емпipичного матеpiалу, його теоретично'1 обробки та iнтеpпpетацii. Методологiчнi засади до^дження проблеми охарактеризовано як едтсть наукових пiдходiв. Узагальнено, що комплексне врахування вимог i положень основних (системний, компетентнiсний, дiяльнiсний, особисткно-оpieнтований, середовищний, iнфоpмацiйний, iнтегpацiйний, технологiчний) та iнших (синергетичного, аксiологiчного, культуpологiчного) наукових пiдходiв дозволить стpатегiчно спроектувати процес цшеспрямованого формування пpофесiйноi компетентностi майбутнх iнженеpiв-агpаpникiв: обтрунтувати його цш i завдання, педагогiчнi принципи, фактори й умови як теоретичний базис, визначити необхiдний дидактичний ресурс, вибрати ефективн способи контролю i корекци pезультатiв.
Ключовi слова: методологiя, проблема, професшна компетенттсть, науковий пiдхiд, система, дiяльнiсть.
АЛЕКСАНДР КОШУК
woodstell@gmail.com кандидат педагогических наук, докторант, Национальный ушверситет биоресурсов и природопользования Украины
г. Кшв, ул. Героев Обороны, 15
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ С МЕХАНИЗАЦИИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА
Рассматривается суть методологии как науки о концептуальных направлениях познания истины, выясняются ее функции. Анализируются три уровня применения методологического знания в исследовании педагогических проблем: философская концепции научного познания (высший уровень); общенаучная методология; конкретно-научный уровень как совокупность идей или специфических методов определенной науки. Для разработки теоретических и методических основ формирования
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
профессиональной компетентности будущих инженеров из механизации сельского хозяйства обосновывается инструментарий, который должен быть адекватным средством методологического анализа. Выделены основне научные подходы, требования и положения, которые следует учитывать в первую очередь на этапах определения понятийно-категориального аппарата, получение эмпирического материала, его теоретической обработки и интерпретации. Методологические основы исследования проблемы схарактеризованы как единство научных подходов. Обобщенно, что если учесть требования и положения основных (системный, компетентностный, деятельностный, личностно-ориентированный, экологический, информационный, интеграционный, технологический) и в меньшей степени других (синергетического, аксиологического, культурологического) научных подходов позволит стратегически спроектировать процесс целенаправленного формирования профессиональной компетентности будущих инженеров-аграрников, в частности: обосновать его цели и задачи, педагогические принципы, факторы и условия как теоретический базис, определить необходимый дидактический ресурс (педагогические технологии, методики), выбрать эффективные способы контроля и коррекции результатов.
Ключевые слова: методология, проблема, профессиональная компетентность, научный подход, система, деятельность.
OLEKSANDR KOSHUK
woodstell@gmail.com doctoral candidate
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Kyiv, Heroyiv Oborony str., 15
METHODOLOGICAL BASES OF THE RESEARCH OF THE PROBLEM OF PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE ENGINEERS OF MECHANIZATION OF AGRICULTURAL PRODUCTION
The purpose of article is to define the methodological bases of the research of the problem offormation of professional competence of future engineering agrarians and to characterize the requirements of the leading methodological approaches to studying of the mentioned phenomenon. There has been shown the methodological essence as sciences about the conceptual directions of knowledge. Three levels of the use of methodological knowledge in the research of pedagogical problems have been analyzed: philosophical concepts of scientific knowledge (highest level), general scientific methodology, concrete and scientific level as set of the ideas or specific methods of a certain science. With the purpose of the development of theoretical and methodological bases of the formation of professional competence of future engineers of mechanization of agricultural industry there have been determined adequate means of the methodological analysis. The leading scientific approaches and requirements which should be considered at the stages of definition of the conceptual and categorial devices, receiving empirical material, its theoretical processing and interpretation have been specified. Methodological bases of the research of a problem are determined as unity of scientific approaches. Considering the requirements and provisions of the main scientific approaches (systematic, competence-based, activity, personally focused, ecological, informational, integrative and, technological) and, to a lesser extent, some other approaches (synergetic, axiological, culturological) will allow to strategically design the process of purposeful formation of professional competence of future engineers-agrarians, in particular to prove its purposes and tasks, the pedagogical principles, factors and conditions as theoretical basis. It will also allow to define a necessary didactic resource (pedagogical technologies, and techniques), to choose effective ways of control and correction of results at all investigation phases.
Keywords: methodology, problem, professional competence, scientific approach, system, activity.
Ключовою вимогою у B^opi стратеги педагопчного дослщження е визначення методолопчних засад наукового пошуку, сукупносп спoсoбiв, 3aw6iB i пpийoмiв наукового тзнання, яю визначають тактичш вектори pеалiзацii поставлених завдань. Мова йде про те, що засобами методолопчного аналiзу варто визначити такий пoнятiйнo-категopiальний апарат, вщбрати таку номенклатуру метoдiв дослщження, як були б адекватними обранш стратеги. Разом з тим на украшському науково-педагопчному пoлi ниш декларуються десятки наукових принцишв, методолопчних пiдхoдiв, метoдiв тзнання, дотримання вимог яких вважаеться обов'язковою умовою. Отже, наявною е суперечшсть мiж вимогами застосування комплексу наукових пiдхoдiв (юторичний, системний, структурно-функщональний, дiяльнiсний, синергетичний, аксюлопчний, культуролопчний, oсoбистiснo-opiентoваний, шформацшний,
