Оптимизация системы физической подготовки будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Овчарук І.С.

Факультет військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету

Анотація. Стаття присвячується розгляду і обґрунтуванню складових експериментальної системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Дається характеристика педагогічних умов реалізації запропонованої системи, а також застосованих форм і методів. Педагогічними умовами ефективної реалізації експериментальної системи є: неперервність процесу; застосування розвивальних навантажень; формування мотивації курсантів до занять на основі об’єктивного оцінювання їхніх досягнень.

Ключові слова: система, фізична підготовка, фахівці з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, нормативи.

Аннотация. Овчарук И.С. Оптимизация системы физической подготовки будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций. Статья посвящена рассмотрению и обоснованию составляющих экспериментальной системы физической подготовки будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций. Дается характеристика педагогических условий реализации предложенной системы, а также примененных форм и методов. Педагогическими условиями эффективной реализации экспериментальной системы является: непрерывность процесса; применение развивающих нагрузок; формирование мотивации курсантов к занятиям на основе объективного оценивания их достижений.

Ключевые слова: система, физическая подготовка, специалисты по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций, нормативы.

Annotation. Ovcharuk I.S. Optimization system of physical preparation elements characteristics of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations. This article is devoted to review and persuation of elements of experimental physical preparation system of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations. There are characteristics of pedagogical conditions of designed system realization, and also used forms and methods. Pedagogical requirements of effective realization of a consulting program is: continuity process; application of educing loads; formation of motivation of cadets to exercises on the basis of an objective estimation of their reachings.

Keywords: physical preparation, system, specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations, normatives.

Вступ.

Щорічнезбільшення природних ітехногенних катастроф, кількість яких тільки в Україні впродовж 2008 року склала 832 події (www. news 1plus1.ua), комплексний характер їхнього перебігу та впливу на довкілля формують принципово нові стратегічні завдання для підготовки рятувальників.

Дані літературних джерел [1-12], результати констатувального експерименту, проведеного протягом 4-х років навчання на базі факультету військової підготовки ПДАТУ, а також власний практичний досвід виявили протиріччя між вимогами до прак-

© Овчарук І.С., 2009

тичної військово-професійної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та ефективністю фізичної підготовки в забезпеченні високого рівня останньої впродовж їхнього навчання у ВВНЗ. Все це потребує розгляду і обґрунтуванню складових експериментальної системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота виконана за планом НДР факультету військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета - проектування системи фізичної підготовки курсантів, які навчаються на факультетах ВВНЗ, що здійснюють підготовку майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; формування змісту елементів системи фізичної підготовки курсантів за роками навчання; розробка нормативів оцінки загальної фізичної підготовленості курсантів за роками навчання; визначення педагогічних умов реалізації розробленої системи для ефективного вирішення встановлених завдань.

Методи й організація дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення літературних та Internet - джерел, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.

Під час розробки експериментальної системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виходили із загальноприйнятого тлумачення поняття «система» як цілого, що «... є єдністю частин, які закономірно розташовані та знаходяться у взаємозв’язку» [3], а також ураховували базові положення системного підходу в педагогічній науці [1], в тому числі -фізичному вихованні [4] і спортивній діяльності. Сутність цих положень полягає у неспроможності досягти успіху в педагогічному процесі за рахунок якогось одного компоненту системи та відсутності його взаємозв’язку з іншими її компонентами. Також ураховували загальнонаукові положення, що системний підхід - це сукупність загальнонаукових методологічних принципів (вимог), основою яких є вивчення об’ єктів або систем.

В аспекті вирішення завдань нашої роботи, систему фізичної підготовки розглядали як «.систему фізичних вправ, методів їх застосування, форм занять, тобто педагогічний процес, спрямований на зміну в потрібному напрямі фізичних можливостей людини» [9; С.44]. При цьому враховували, що реалізація будь-якої системи в процесі фізичного виховання передбачає управління показниками, на зміну яких вона спрямована.

Важливими складовими управління є модельно-цільові характеристики показників, які планується змінити, раціональне співвідношення параметрів фізичних навантажень і педагогічний контроль. При цьому, раціональне співвідношення параметрів рухової активності передбачає конкретизацію в кожній формі занять: спрямованості фізичних навантажень; величини кожного окремого навантаження; видів фізичних вправ, що плану-

ється використати на занятті; методи їх виконання; кількість занять, упродовж яких застосовуються заплановані навантаження; тривалість і вид відпочинку між кожною вправою в окремому занятті та між заняттями; рівень функціонування певних систем організму як критерій зміни параметрів навантажень; індивідуальні особливості тих, хто займається, врахування яких є обов’язковим під час планування величин фізичних навантажень.

Результати дослідження.

Експериментальну систему фізичної підготовки курсантів у ВВНЗ розглядали як проект - «... задум, план, попередній текст будь-якого документа; прототип, праобраз уявного або наявного об’єкта, стану» [3; С. 331]. Ураховуючи рекомендації фахівців [1, 8, 11], виокремили такі складові експериментальної системи фізичної підготовки курсантів: мета, завдання, принципи, зміст підготовки, педагогічний контроль і умови реалізації педагогічної системи (рис. 1).

Досягнення мети забезпечувалось ефективною реалізацією освітніх, розвивальних і виховних завдань. При цьому, освітні завдання передбачали оволодіння знаннями про використання засобів фізичної культури під час формування й удосконалення професійних умінь, формування умінь і навиків, необхідних для реалізації змісту фізичної підготовки в напрямку успішного вирішення встановлених завдань.

Розвивальні завдання передбачали покращення основних і спеціальних фізичних якостей, виховні - формування інтересу і позитивного ставлення курсантів до фізичної культури як засобу вдосконалення професійних умінь, якостей, властивостей, а також для створення передумов самовиховання і самовдосконалення, що разом з оволодінням спеціальними знаннями, формуванням практичних умінь, розвитком професійних і основних фізичних якостей забезпечать становлення курсанта як висококваліфікованого фахівця [2, 12]. Обов’язковою умовою формування і реалізації експериментального змісту фізичної підготовки було дотримання вимог загальнопедагогічних принципів. Принцип науковості визначав основи системи фізичної підготовки і реалізувався шляхом формування її змісту, спираючись на розробки науковців з теорії і методики фізичного виховання, спортивної діяльності та відповідні накази Міністерства оборони України. Принцип індивідуалізації передбачав урахування особливостей фізичної, рухової підготовленості кожного курсанта при виборі засобів, плануванні фізичних навантажень на кожен навчальний рік та стану функціональних систем організму - в ході їх реалізації на кожному занятті, що сприяло ефективному формуванню відповідних умінь, навиків та розвитку визначених фізичних й психофізіологічних якостей. Принцип систематичності передбачав щоденне використання засобів фізичної культури під час реалізації встановлених нормативними документами [7, 8, 11] форм занять. У ході занять з фізичного виховання реалізацію принципу забез-

Рис. 1 Модель системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій упродовж навчання у ВВНЗ: Примітки: 1. Принципи: 1 - науковості, 2 - свідомості й активності, З - систематичності, 4 - індивідуалізації; 2. Фізичні якості: 5 - швидкісні, б-силові, -швидкісно-силові, 8-гнучкість, 9 - координаційні здібності, 10 - швидкісна витривалість, 11 - загальна витривалість, 12 - статична силова витривалість, 1.

швидкісна витривалість у складнокоординаційних рухових діях

9£І

СО

Я

о

О

ж

о

о

о

й

X

Сґ

о

з

о

о

о

й

3.

£

д

я

03

Сґ

я

я

ж

2

о'

X

X

ж

§

§

а>

О.

я<

о

я

я'

(Я

а>

Я

Сґ

З

н

о

(Я

я

о

о

н

Ранкова фізична зарядка

Заняття з фізичного виховання

Позаурочні заняття з фізичного виховання в умовах, наближених до професійної діяльності

Супутнє тренувальне заняття

Заняття в спортивних секціях

Масові спортивні заходи

Фізичні вправи

Гігієнічні чинники

Природні чинники

Встановлені параметри розвивальних фізичних навантажень

Фронтальний

Груповий

Поточний ё § с 3.8 в м н В.

Колового тренування - н

Змагальний § я

Суміжної дії § й ш § о Ч “ Л Н й 3 і

Рівномірний неперервний, 3 а Й й »83 §

зміннии неперервний

Неперервність процесу фізичного виховання

Взаємозв’язок структури і змісту професійної діяльності та загальної і спеціальної фізичної підготовки

Урахування закономірностей забезпечення термінового, кумулятивного та відставленого тренувального ефектів у процесі формування довготривалої адаптації

Застосування розвивальних навантажень з урахуванням форми заняття та завдань розвит-________ку відповідних фізичних якостей_________

Формування мотивації курсантів до занять на основі вихідних даних і об’єктивного ____________оцінювання досягнень______________

о Я

д 0

я и

§ о И

та о Я я<

Й 5 ё 3

В О

00

м н"‘ о

ЕП

п

ч

п

о

ч

о

со

я

о

о

2

н'

3.

о

03

03

я

03

р

к

5.

03

я

ё

03

X

$

а-

£

-Я

а

■а

М 8

Я

я

я

я

я

4^

Мета - досягнення курсантами встановлених модельно-цільових характеристик фізичної і практичної військово-професійної підготовленості

печували плануванням на кожне заняття засобів, спрямованих на вирішення навчальних, розвиваль-них і виховних завдань та врахуванням методичного положення про те, що фізична підготовленість індивіда формується не відразу, а поступово, тобто передбачає поетапне досягнення мети розробленої системи, кожен з яких відповідав певному року навчання курсантів.

Принцип свідомості й активності передбачав орієнтацію курсантів на усвідомлення, глибоке розуміння й осмислення змісту навчального матеріалу, формування інтересу до оволодіння ним та прояву активності під час занять й у процесі самовдосконалення. Реалізовували принцип, стимулюючи курсантів до свідомого систематичного контролю за результатами фізичної і рухової підготовки, їх аналізу, а також виховуючи самостійність, творче ставлення до занять фізичними вправами. Самовизначення курсантів полягало у встановлені власних конкретних цілей і завдань, що склали основу індивідуалізації завдань та забезпечили максимально можливу самостійність. Зазначене разом із стимулюванням оцінкою сприяло оптимізації занять з фізичного виховання.

Усі вимоги принципів реалізовували у взаємозв’язку, що мало сприяти суттєвому підвищенню результатів фізичної і практичної військово-прикладної підготовленості курсантів.

Експериментальним змістом фізичної підготовки передбачалося використання рекомендованих спеціальною літературою засобів фізичної культури [2, S] та групи ефективних методів, основними з яких були: під час організації рухової діяльності курсантів - фронтальний, груповий, поточний; під час навчання і розвитку фізичних якостей - змагальний, колового тренування, одночасної дії, рівномірний неперервний, змінний неперервний [11].

Основними формами реалізації змісту були: щоденна (крім неділі) ранкова фізична зарядка; заняття з фізичного виховання; заняття з фізичної підготовки в особливих умовах; супутнє тренувальне заняття, що передбачає використання фізичних вправ під час пересування підрозділів до місць занять та повернення з них; заняття в спортивних секціях; масові спортивні заходи (спортивні свята, змагання з видів спорту на першість курсу, факультету). При цьому, супутнє тренувальне заняття проводили офіцери-командири взводів, інші форми -викладачі фізичного виховання.

Зміст ранкової фізичної зарядки склали загальноприйняті в практиці фізичного виховання військовослужбовців і курсантів комплекси вправ [7, S], спортивних тренувань - засоби, методи обрані тренерами з видів спорту.

На заняттях з фізичного виховання, супутніх тренувальних і заняттях з фізичної підготовки в особливих умовах використовували вправи з легкої атлетики, рукопашного бою, гімнастики, подолання перешкод, а також використовували спортивно-ігрові комплекси й комплекси спеціальних вправ, спрямовані на формування необхідних рухових

умінь, навиків і розвиток фізичних якостей. При цьому, в першому випадку першочергову увагу приділяли руховим завданням, які виконуються курсантами при складанні державного іспиту: спорядження магазину, неповне розбирання й збирання зброї звільнення потерпілого за допомогою домкрату, вивантаження (завантаження) постраждалих та ін.. Водночас, використовували рухові дії, що сприяли підготовці курсантів до виконання основних рухових дій.

Розвиток фізичних якостей здійснювали на кожному занятті з фізичного виховання, що в переважній більшості були комплексними, тобто крім зазначеного, також передбачали вирішення завдань з навчання руховим діям і теоретико-методичної підготовки курсантів.

Спрямованість фізичних навантажень планували на кожний рік навчання, враховуючи дані В.Н. Платонова (1997), В. А. Романенка (1999) та результати кореляційного й факторного аналізу [9,10].

На кожному занятті розвивали переважно дві фізичні якості, за винятком перших 10 занять, що були спрямовані на розвиток загальної витривалості, та наступних 5-8 занять, які передбачали вплив на гнучкість для її подальшого підтримування на досягнутому рівні. Визначаючи послідовність фізичних навантажень різної спрямованості, керувалися необхідністю створити передумови щодо позитивного перенесення досягнутого тренувального ефекту для зростання, насамперед, швидкісної витривалості в складнокоординаційних рухових діях як однієї з найважливіших спеціальних фізичних якостей рятувальників. Тривалість навантажень в окремому занятті була не менша за мінімально необхідну для формування термінового тренувального ефекту, а саме: сили і координаційних здібностей - 22-25 хв., швидкісних - 20-22 хв., швидкісно-силових - 28-32 хв., аеробної й аеробно-анаеробної витривалості - відповідно 12-15 і 10-20 хв., гнучкості - 35-45 повторень кожної вправи, але не менше 10-12 хв. За параметрами навантаження були розвивальні (частота пульсу залежно від спрямованості - від 100-120 до 170-190 уд ./хв.).

Супутні тренувальні та заняття з фізичної підготовки в особливих умовах проводилися в дні, коли розкладом не передбачалися заняття з фізичного виховання. Повторні навантаження необхідно застосовувати через 48-72 години, оскільки навіть достатні за усіма параметрами, але використані один раз на тиждень, вони дають незначний кумулятивний ефект (підтримують досягнутий рівень); аналогічні результати отримано при використанні фізичних навантажень тричі на тиждень, але з нижчими від середніх величинами.

Педагогічний контроль спрямовували на отримання таких даних: оперативний - про стан функціонування організму в умовах запропонованих на окремому занятті фізичних навантажень; вихідний, етапний, підсумковий - про стан фізичної підготовленості курсантів відповідно на початку, наприкінці кожного навчального року, наприкінці

Тести і нормативи оцінки загальної фізичної підготовленості курсантів, використаних в експериментальній

системі фізичної підготовки

Тест Рівень / бал

Високий (41-50) Вищій від середнього (31-40) Середній (16-30) Нижчий від середнього (6-15) Низький (0-5)

1 курс

Динамометрія правої кисті, кг 52 - 55 48 - 51 42 - 47 36 - 41 25 - 35

Динамометрія лівої кисті, кг 50 - 52 46 - 49 40 - 45 34 - 39 23 - 33

Станова динамометрія, кг 146 - 175 146 - 155 131 - 145 121 - 130 100 - 120

Вис на зігнутих руках, с 50 - 55 41 - 49 26 - 40 16 - 25 8 - 15

Біг 20 м з ходу, с 2,7 - 2,6 2,8 - 2,7 2,9 - 2,8 3,0 - 2,9 3,3 - 3,1

Метання набивного м’яча сидячи, см 531 - 660 496 - 530 450 - 495 410 - 449 355 - 409

Стрибок у довжину з місця, см 217 - 225 211 - 216 201 - 210 181 - 200 165 - 180

Човниковий біг 3 х 10 м, с 7,5 - 7,4 7,7 - 7,6 8,1 - 7,8 8,5 - 8,2 9,0 - 8,6

Три перекиди вперед, с 42 - 38 4,8 - 4,3 5,6 - 4 9 6,5 - 5,7 70 - 66

Нахил уперед сидячи, см 16 - 19 11 - 15 7 - 10 2 - 6 0 - 1

Викрут мірної лінійки за спину, см 81 - 76 90 - 82 99 - 91 109 - 100 115 - 110

Біг 100 м, с 140 - 138 143 - 141 147 - 144 154 - 148 165 - 155

ЗКВ на смузі перешкод, хв. с 2.09 - 2.00 2.19 - 2.10 2.31-2.20 2.39 - 2.32 2.50 - 2.40

Біг 3000 м, хв. с 12.19-11.00 12.49- 12.20 13.09-12.50 13.39-13.10 14.30- 13.40

2 курс

Динамометрія правої кисті, кг 53 - 57 49 - 52 43 -48 37 - 42 26 - 36

Динамометрія лівої кисті, кг 51 - 53 47 - 50 41 -46 35 - 40 24 - 34

Станова динамометрія, кг 166 - 190 156 - 165 14 -1 55 13 - 140 1 0 - 130

Вис на зігнутих руках, с 54 - 60 46 - 53 3 -4 5 2 - 30 0 - 20

Біг 20 м з ходу, с ’ 2,6 - 2,5 2,7 - 2,6 2,8 -2,7 2,9 - 2,8 3,2 - 3,0

Метання набивного м’яча сидячи, см 545 - 680 516 - 544 480 -505 395 - 479 370 - 394

Стрибок у довжину з місця, см 222 - 230 216 - 221 206 -215 191 - 205 175 - 190

Човниковий біг 3 х 10 м, с 7.4 - 7.3 7,6 - 7,5 7,8 -7,7 81 - 79 86 - 82

Три перекиди вперед, с 40 - 3,6 45 - 41 5,2 -4,6 6,0 - 5,3 6,5 - 5,9

Нахил уперед сидячи, см 17 - 20 13 - 16 8 - 12 3 - 7 0 - 2

Викрут мірної лінійки за спину, см 82 - 78 9 - 83 97 - 90 104 - 98 110 - 105

Біг І00 м, с ' 13 7 - 13,5 14, - 138 14 5 - 14,2 15,2 - 14,6 16,0 - 15,3

ЗКВ на смузі перешкод, хв. с 2.06 - 1.55 2 |4 - 2.07 2.24 - 2.15 2.34 - 2.25 2.45 - 2.35

Біг 3000 м, хв. с 11.59-10.50 12. 9-12.0 12.39-12.20 13.29 -12.40 14.20-13.30

3 курс

Динамометрія правої кисті, кг 54 - 58 50 - 53 44 - 49 38 - 43 26 - 37

Динамометрія лівої кисті, кг 52 - 55 48 - 51 42 - 47 36 - 41 25 - 35

Станова динамометрія, кг 171 - 195 161 - 170 145 - 160 136 - 144 120 - 135

Вис на зігнутих руках, с 57 - 65 49 - 56 37 - 48 31 - 36 20 - 30

Біг 20 м з ходу, с 2,5 - 2,4 2,6 - 2,5 2,7 - 2,6 2,8 - 2,7 3,0 - 2,8

Метання набивного м’яча сидячи, см 680 - 760 511 - 679 490 - 510 401 - 489 385 - 400

Стрибок у довжину з місця см 231 - 240 221 - 233 209 - 220 196 - 208 180 - 195

Човниковий біг 3 х 10 м, с 7,3 - 7,2 Т5 - 7,4 7,7 - 7,6 7.9 - 7,8 8,4 - 8,0

Три перекиди вперед, с 3,5 - 3,3 3,9 - 3,6 4,6 - 4,0 5,3 - 4,7 6,0 - 5,4

Нахил уперед сидячи, см 18 - 22 14 - 17 8 - 13 3 - 7 0 - 2

Викрут мірної лінійки за спину, см 83 - 79 90 - 85 96 - 91 101 - 97 108 - 102

Біг 100 м, с 136 - 134 139 - 137 14,4 - 14,0 15,0 - 14,5 15,8 - 15,1

ЗКВ на смузі перешкод, хв. с 2.01 - 1.53 2.11 - 2.02 2.22 - 2.12 2.30 - 2.23 2.40 - 2.32

Біг 3000 м, хв. с 11.29-10.30 11.49-11.30 12.19-11.50 13.19-12.20 14.10-13.20

4 курс

Динамометрія правої кисті, кг 55 - 59 51 - 54 45 - 50 39 - 44 27 - 38

Динамометрія лівої кисті, кг 53 - 57 49 - 52 43 - 48 37 - 42 26 - 36

Станова динамометрія, кг 176 - 200 161 - 175 148 - 60 141 - 47 125 - 140

Вис на зігнутих руках,' с 61 - 68 48 - 60 42 - 4.7 36 - 41 22 - 35

Біг 20 м з ходу, с " 2,5 - 2,4 2,6 - 2,5 2,7 - 2,6 2,8 - 2,7 3,0 - 2,8

Метання набивного м’яча сидячи, см 686 - 760 516 - 685 500 - 515 411 - 499 400 - 410

Стрибок у довжину з місця, см 239 - 250 226 - 238 213 - 225 201 - 212 185 - 200

Човниковий біг 3х10 м, с 7,2 - 7,1 7,4 - 7,3 7,6 - 7,5 7,8 - 7,7 8,2 - 7,9

Три перекиди вперед, с 3,3 - 3,2 3,7 - 3,4 4,3 - 3,8 50 - 44 5,7 - 5,1

Нахил уперед сидячи, см 21 - 23 16 - 20 9 - 15 4 - 8 0 - 3

Викрут мірної лінійки за спину, см 84 - 80 90 - 85 95 - 91 99 - 96 105 - 100

Біг 00 м с 13 4 - 13,2 13 7 - 13,5 14,3 - 13,8 14 9 - 14,4 15,6 - 15,0

ЗКВ на смузі перешкод, хв. с 1.59 - 1.50 2.09 - 2.00 2.19 - 2.10 2.29 - 2.20 2.35 - 2.30

Біг 3000 м, хв. с 11.19-10.10 11.39-11.20 12.09-11.40 13.09-12.10 14.00-13.10

Загальна оцінка стану фізичної підготовленості курсантів

Рівень Кількість балів Оцінка, бал

Високий (А) 564-700 Відмінно (5)

Вищий від середнього (ВС) 563-413 Добре (4)

Середній (БЕ) 412-226 Задовільно (3)

Нижчий від середнього (ЕХ) 225-76 Погано (2)

Низький (Е) 75-0 Дуже погано (1)

навчання у ВВНЗ. Під час поточного контролю візуально оцінювали стан курсантів, а в разі потреби використовували пульсометрію [6].

Реалізовували експериментальну систему фізичної підготовки, дотримуючись визначених нами педагогічнихумов (рис.1). Їх впровадження забезпечувалося системною організацією всіх форм занять у тижневому навчальному циклі, спільним вирішенням завдань загальної і спеціальної (військово-професійної) фізичної підготовки; врахуванням закономірностей забезпечення термінового, кумулятивного і відставленого тренувального ефектів для формування довготривалої адаптації як передумови покращення фізичних якостей; використання розвивальних тренувальних навантажень з оптимальними параметрами, враховуючи форму заняття і особливості розвитку певної фізичної якості; формування зацікавленості курсантів у покращенні загальної фізичної підготовленості на основі врахування й оцінювання вихідних, поточних і підсумкових досягнень як основи свідомої й активної участі кожного з них у вирішенні встановлених на заняття з фізичного виховання завдань.

Однією з важливих складових експериментальної системи фізичної підготовки курсантів були розроблені нами належні нормативи їхньої загальної фізичної підготовленості на кожному навчальному курсі. Для визначення стану такої підготовленості курсантів у ході етапного і підсумкового педагогічного контролю використовували сформовану батарею тестів та розроблені нормативні оцінки (табл.1, 2). Сформована батарея містила широковживані тести, що відповідали всім метрологічним вимогам, а під час тестування дотримувалися встановлених організаційно-методичних умов [5].

Під час розробки нормативів застосували пер-центильну шкалу оцінки та результати курсантів-відмінників, отримані в ході констатувального експерименту. Ураховуючи дані наукової літератури [5,6], середнім або умовно нормальним величинам відповідали значення, властиві 50% курсантів, що знаходилися в інтервалі від 20 до 79 центилів. Загалом, центильна шкала передбачала шість цифр, що відображали значення ознаки, нижче від якого він може зустрітися тільки в 3, 10, 20, 79, 90 і 97% курсантів. У зв’язку з тим, що практика фізичного виховання в ЗСУ використовує 50-бальну шкалу

оцінки стану фізичної підготовленості військовослужбовців [8], її використали в розроблених нами нормативах оцінки загальної фізичної підготовленості курсантів на кожному навчальному курсі. Результати тестування доводили до відома курсантів, командирів рот, що сприяло підвищенню їх відповідальності за наслідки контролю та стимулювало до активного й зацікавленого ставлення до фізичного виховання.

Висновки.

Аналіз літературних джерел виявив поодинокі роботи, спрямовані на вдосконалення змісту організаційно-методичних і програмно-нормативних основ фізичного виховання майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на сучасному етапі їх підготовки у вищих військових навчальних закладах. Водночас, незважаючи на розширення функцій, збільшення завдань рятувальних підрозділів, реорганізацію їхніх управлінських структур, недостатньо конкретизовано завдання фізичного виховання курсантів цього фаху за роками навчання, його засоби, спрямованість, величини й оптимальне співвідношення фізичних навантажень.

Педагогічними умовами ефективної реалізації експериментальної системи є: неперервність процесу, забезпечена системним підходом до розподілу в тижневому навчальному циклі всіх форм занять; взаємозв’язок структури і змісту професійної діяльності та загальної і спеціальної фізичної підготовки; урахування закономірностей забезпечення термінового, кумулятивного та відставленого тренувального ефектів у процесі формування довготривалої адаптації; застосування розвивальних навантажень з урахуванням форми заняття та завдань розвитку відповідних фізичних якостей; формування мотивації курсантів до занять на основі об’єктивного оцінювання їхніх досягнень, як однієї з основ свідомої й активної участі кожного з них у вирішенні поставлених завдань.

Отже, дані наукової літератури, результати констатувального експерименту дозволили розробити систему фізичної підготовки, спрямовану на покращення фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в процесі використання різних форм занять фізичними вправами.

Подальше дослідження полягає в перевірці ефективності сформованої системи.

Література:

1. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / Мос. гос. пед. ун-т. - М.: Педагогика, 1995. - 290 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 283-288.

2. Бородин Ю.А., Романчук С.В. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом у курсантів ВВНЗ технічного профілю: Навч. посібник. - Житомир: ЖВІРЕ, 2006. - 126 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і гол. редактор В.Т. Бусел. - Київ-Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

4. Волков Л.В. Биологические и педагогические основы современных технологий спортивной подготовки детей и молодежи: Учеб. пособие. - Варшава: Академия физической культуры, 2001. - 44 с.

5. Ланда Б.Х. Методика комплексной оценки физического развития и физической подготовленности: Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 2004. - 192 с.

6. Медико-біологічні основи валеології: Навч. посібник / За заг. ред. П.Д. Плахтія. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий центр, 2000. - 408 с.

7. Наказ МНС України від 27.11.2003 року за № 455 «Про затвердження Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України». - К.: Варта, 2003. - 62 с.

8. Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України: Навч.посібник. - К.: Варта, 1997. - 129 с.

9. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте: Учеб. пособие. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 528 с.

10. Романенко В.А. Двигательные способности человека / Донецкий гос. ун-т. - Донецк: «Новый мир», УКЦентр, 1999.

- 336 с.: ил., табл. - Библиогр. с.: 333-334.

11. Теория и методика физического воспитания: Ученик для ин-тов физ. культуры / Под ред. Т.Ю. Круцевич. - B 2-х томах.

- К.: Олимпийская литература, 2003. - Т. 2. - 391 с.

12. Biddle S. Exercise and phychosocial health // Research Quarterly for Exercise and Sport. - 1995. - № 5. - Р 292-297.

Надійшла до редакції 14.04.2009р.

sport2005@bk.ru