CC BY
47ВИЯВЛЕННЯ ЗМІСТУ РУХОВОЇ КУЛЬТУРИТА ЇЇ ФОРМУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
МеркуловаЗ.Я.
Приазовський державний технічний університет, м. Маріуполь
Анотація. У статті розглядаються рухи, тілесність які є основою формування рухової культури Саме у процесі рухів людина може здійснювати свою тілесність, набуваючи рухові вміння та навички і розвиваючи фізичні якості. Формування рухової культури робить усе більш необхідним дослідження її глибинної сутності Проблему формування рухової культури можливо плідно рішати тільки на основі ідеї єдності та взаємозумовленості соціального і біологічного, духовного й тілесного начал. Тілесна культура об’єднує ці компоненти у людині в єдине ціле.
Ключові слова: рух, тіло, тілесність, культура, особистість, гармонія.
Аннотация. Меркулова З.Я. Определение содержания двигательной культуры и ее формирование в процессе физического воспитания студентов высших технических учебных заведений. В статье рассмотрены движения, телесность, которые лежат в основе формирования двигательной культуры. Именно в процессе движений человек может совершать свою телесность, приобретая двигательные умения, навыки и развивая физические качества. Формирование двигательной культуры делает все более необходимым исследование ее глубинной сущности Проблему формирования двигательной культурывозможно плодотворно решать только на основе идеи единства и взаимообусловленностисоциального и биологического духовного и телесного начал. Телесная культураобъединяет эти компоненты в человеке в единое целое.
Ключевые слова: движения, тело, телесность, культура, личность, гармония.
Annotation. Merkulova Z.Y. The investigation of effective ways of forming culture of motion . The article is devoted to the culture of motion forming effective ways investigation during the process of physical training of students of higher technical educational establishments. Formation of motorial crop does more and more necessary research of its deep-seated nature. A problem of formation of motorial crop probably fruitfully to solve only on the basis of idea of unity and interconditionality social and biological, spiritual and solid began. The solid crop unites these components in the person in a single whole.
Key words: harmony, education, training, personality, culture, improvement, effectiveness, activity.
Вступ.
Прагнення України бути високорозвиненою правовою і демократичною державою спонукає до необхідності вирішувати не тільки економічні, соціальні проблеми, а й проблеми освіти і виховання своїх громадян.
Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти є забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізичної, духовної і здорової особистості. В першу чергу -вищих навчальних закладів, покликаних формувати фізичну культурумайбутніх фахівців.
Сучасна фізична культуравиконує глобальні соціальні функції з оптимізації фізичного стану студентів організації здорового способу життя, підготовці до професійної діяльності та життєвої практики. Завдання подальшого розвитку фізичної культуристає важливим напрямком соціальної політики.
У державних документах останніх років про розвиток фізичної культуривідзначається, що вона повинна розглядатися як сутнісний вид культури суспільства, як засіб виховання всебічно розвиненої особистості фахівця. Орієнтація на підвищення рівня сформованості фізичної культури поглиблює протиріччя між об’єктивними потребами розвитку фізичної культуриз орієнтацією на нову соціально-педагогічну парадигму підготовки фахівців вищої школи та реальним станом її розвитку в процесі фізичного виховання у студентів
Визначення даних проблем на думку переважної більшості науковців (В.М. Видрін, А. А. Тер-Аванесян, В.К. Бальсевич, І.М. Биховська, М.С. Каган, А.І. Колеснікова Н.І. Пономарьов, Н.І. Візітей) полягає в суттєвих змінах наявної системи фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів. По-перше, це стосується визначення цілей, мотивів, потреб студентів до занять фізичною культурою, а по-друге формування рухової культуриу вигляді форм, засобів, методів формування у студентів систем цінностей в галузі свого здоров’я, фізичної в досконалості, гармонії краси фізичної та духовно; підвищенні своєї працездатності та професійно-прикладної фізичної підготовки
Незважаючи на актуальність зазначеної проблеми, рухова культурапідвищує інтерес як у теоретиків, так і у практиків, як діяльнісний аспект фізичної культурі, але ж до цього часу немає конкретизації суті даного поняття, не визначений конкретний зміст рухової культуриу процесі фізичного виховання студентів вузів.
У зв’язку з цим розглянемо сутність руху, зміст тілесності людини як структурний компонент рухової культуриі визначимо змістовну сутність рухової культури
Робота викладена у відповідності до плану НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження є виявлення змісту рухової культурита її формування в процесі фізичного виховання сту дентів вищих технічних навчальних закладів.
Завдання дослідження.
1. Зробити огляд літературних джерел з проблем формування рухової культурі!
2. фізичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів.
3. Проаналізувати педагогічний процес організації фізичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів.
4. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, культурологічноїлітератури з теорії й методики фізичного виховання визначити змістовну сутність рухової культури
Методи дослідження.
В процесі дослідження використовувалисьметоди аналізу літературних джерел, програми для виявлення змісту рухової культури
Результати дослідження.
В основі рухової культурилежать рухи, які пов’язані з діяльністю студента За С.И. Ожеговим [1, 129] рухи - це тілесні акти, направлені на переміщення тіла або його частин в просторі, а також оволодіння і маніпулювання предметами.
Протягом різних історичних епох розвитку людського суспільства аналізу рухів надавалася увага багато якими вченими. Так, старогрецький філософ Платон [2] називав рух «цілющою частиною медицини, а письменник і історик Плутарх [3] - «коморою життя». Я.А. Коменський [4] відзначав, «що все живе пережило б радість руху».
Найцікавіша думка А. А. Ларіонова [5], згідно з якою всі рухи людського тіла можуть бути розбиті на три основні групи рухів, залежно від тієї кінцевої мети, яка ними переслідується До першої групи відносяться рухи художнього порядку: танець, балет, пластику, різні види гімнастики. Ці рухи, врешті решт представляють собою художнєвидовище і тому підлягають трактуванню в порядку явищ художні?. До другої групи належать рухи фізкультурні, впливаючи гігієнічно фізіологічно на організм. Сюди належать всі види педагогічних гімнастик (шведська, сокольська) і всі види спорту І нарешті, третя група є сферою робочих трудових процесів, призначених до відтворення матеріальних цінностей.
Проаналізувавши висновок А.А.Ларіонова, ми можемо стверджувати що між даними групами рухів людського тіла є тісний взаємозв’язок, оскільки вони здійснюються на базі раціонального художнього розподілу руху в часі і просторі.
Так, рухи фізкультурнінасичуються елементами художності видовищності, краси. А в робочих трудових процесах виявляються властиві їм художні початки на основі плавності, точності траєкторій робочих рухів, економічності. [5]
Згадані види рухової активності людини займають важливе місце в руховій культурі студентів їх професійно-прикладної підготовки, що має важливе значення для нашого дослідження Візьмемо за основу теоретичний висновок А. А. Ларіонова і представимо в схематичному зображенні сутність рухів. [Рис.1]
Таким чином, основною структурною одиницею рухової культури є рухи, які трансформуються в художнірухи, фізкультурнірухи і трудові рухи.
Без руху рухова культурастудентане може бути сформована: ні як особова, ні як суспільна цінність.
Рис. 1. Сутність рухів
Основним компонентом руху виступає тіло людини як складова частина рухової культури Рухи як моторна функція людини проводяться з участю різних частин тіла людини. Саме рухи тіла додають рухам свідомість, естетичність, гармонійність, доцільність, економічність.
Істинна краса людського тіла виявляється не стільки в нерухомомуположенні його, скільки в динаміці, в русі, коли виявляється уміння людини володіти своїм тілом. На думку В.А. Косяка [6, 3] існування людини невіддільно від існування його тіла, яке є першоосновою сутнісних сил людини, і домінує
серед них. Фізичні кондиції значною мірою обумовлюють образ, якість і стиль життя особистості Тіло, окультуренеспортом, стає носієм не тільки власне фізичних, але і естетичних достоїнств В даному аспекті відзначимо, що дефініція “тіло” виступає відповідно до поняття тілесності. У даному аспекті тілесність представляється великим комплексом характеристик людини, зовнішність і внутрішність, статичних, антологічних і генетичних властивостей.
Продовжуючи цю тему Р.Декарт заявив, що біологічна, фізіологічна сутність людини внутрішньо присутній в соціально-культурних рівнях його існування виявляючи себе вже не в тілі як таковому, але в
людській “тілесності”. Даний вислів представляє для нас інтерес в плані визначення змістовної сутності рухової культурі, оскільки тілесність є щось більш широке, ніж тіло.
Оскільки тіло людини є відособленим фрагментом об’єктивної реальності, через яке передається сутність рухів, розглянемо його з естетичних позицій, які найбільш важливі при формуванні рухової культури
В Афінах, виявлялося, головним чином, прагнення до розвитку зовнішньої краси і витонченості, до розвитку стрункого вільного вигляду, легкості і граціозності рухів і дій. У доричних же країнах, переважно в Спарті, явно переважало прагнення розвинути силу, стійкість, а також прищепити звичку до праці і знегод, до страждання і збереження присутності духу. Еталоном абсолютно пропорційної фігури вважалося атлетичне складання зростом, красиво розгорненими плечима, тонкою талією, розширеним тазом, вертикальною лінією живота, рівними, досконалої форми ногами. [7].
Естетичний ідеал краси російської жінки з народу зв’язувався з високою статною фігурою, величною поставою, плавною лебединою ходою. В 1915-1918 рр. виник новий тип - жінка-хлопчик, який виражається в тонкій з вузькими стегнами, без підкресленої талії, з хлоп’ячою стрижкою [8].
В грецькій культурі часів розвитку Стародавньої Еллади відображені зразки статури переможців Олімпійських ігор і військових боїв. Г армонійно розвинуті м’язисті тіла свідчать про міцне здоров’я і фізичну потужність їх володарів. Саме такими уявляли собі стародавні греки богів-олімпійців. У явленні про фізичну досконалість в єдності з досконалістю духу виражалося і в калокагатії, яка була основою грецької культури Ії неодмінною умовою було могутнє, красиве, пропорційне, треноване тіло і виступи на стадіонах на славу міста і предків [9; 10].
Отже, ідеали тілесної краси в різні епохи були відображенням дійсності свого часу, який пред’являв до них свої вимоги. У всі часи є і будуть люди різної статури, високого і низького зросту, худі і товсті, але всі вони мають шанси бути красивими і привабливими.
Як бачимо, протягом історії людства уявлення про тілесну красу, красу рухів тісно пов’язані з міркуванням практичної користі.. Інакше кажучи, чудово все, що повною мірою відповідає своєму призначенню. [Рис. 2]
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що тіло людини виявляється через певні форми, пропорції, складання, які людина успадковує тобто генетичним шляхом І існує шлях досконалості тіла, тілесності через сукупність рухів, рухової діяльності, рухової культури Саме в процесі рухів людина може удосконалювати своє тіло, тим самим розвиваючи рухові уміння, навички і розвиваючи фізичні якості, такі як, сила, спритність, витривалість, швидкість, гнучкість, координація.
Рис. 2. Зміст тілесності людини
Саме на сукупності рухів тіла студенти можуть вирішувати рухові завдання в різних сферах своєї життєдіяльності, професійної освіти. Професійна діяльність студента у вузі припускає оволодіння основами
наук і професійної культурі, підготовку до участі в створенні матеріальних і духовних цінностей, до успішного виконання своїх професійних обов’язків.
Особливостями діяльності студента є: націленість на підготовку до виконання професійних трудових завдань і обов’язків, оволодіння необхідними для цього знаннями, навиками, уміннями, поєднання навчання і праці, висока інтелектуальна і фізична напруга (підготовка до іспитів і заліки, їх здача, стажування та інше).
Всі ці види діяльності повинні мати для студентапевні цінності. Тільки ці ціннісні орієнтири можна виховати у взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх цілей, мотивів, потреб. Саме це виявляється через рухову культуру Ми можемо розглядати рухову культуру, через сукупністьрухів і тілесність.
У свою чергу рухову культуруми ототожнюємо з якісною і естетичною стороною виконання рухів, які лежать в основі руховоїдіяльності студентів(фізкультурній трудовій художнійі т.д).
Основним засобом рухової культуриособистості студента є фізичні вправи, під впливом яких формуються особові психологічні якості студентів
поняття про красу рухів, їх доцільності, економічності - використовується музичний супровід, що дозволяє з'єднати фізичне виховання з естетичним.
У цьому аспекті рухова культурапоєднується з красою фізичних вправ, їх пластичністю.
Сприйняття краси будить в людині активність, здатність зрозуміти її, збагатити духовно і реалізувати в руховій діяльності на основі руховоїкультури
Питання рухової культури багато авторів розглядають з різної точки зору. Так, П.Ф. Лесгафт [11] основоположник фізичної освіти в Росії, творець оригінальної системи фізичного виховання, пояснював, що володіння динамічними відтінками, точністю напряму, ритмом, є основою виразності рухів, їх культури Таким чином, П.Ф Лесгафт об'єднує рухову культуруз естетичними параметрами.
Для нашого дослідження велику роль відіграє наукова теорія В.Л.Уткіна згідно з якою він рухову культуруототожнюєз оптимізацією.
Критеріями оптимальності В.Л. Уткін [12] вважає: швидкість, економічність точність, естетичність, комфортабельність безпеку Отже всі ці критерії належать до характеристики рухової культури яка органічно зв’язується з технікощ красою фізичних вправ, як естетичний компонентфізичної культури
Ще більш конкретно умови високої технічності рухів можуть бути сформульовані з урахуванням досвіду біомеханіки, де певні рухи В.Л. Уткін [12] розділяє на рухові дії на місці, перемішаючи рухи (удари, кидки), локомоції (ходіння, біг) і рівновага. Отже, рухова культура органічно зв'язується з технікою, красою фізичних вправ, як естетичний компонентфізичної культури
Рухова культура повинна зайняти певне місце в структурі людських цінностей, оскільки субєктом реалізації якісних характеристик рухів, їх естетичних параметрів, є студені: Зміна освітніх парадигм (перехід від репродуктивної педагогічної цивілізації до цивілізації креативно-педагогічної зв'язує мету освіти із зміною якості людини, де пріоритетним стає формування цільної, гармонійної і вільної особистості Це вимагає залучення студентів до фундаментальних культурних цінностей, до числа яких належить рухова культура Отже, рухова культурапов'язана з діяльністю перевтілення студента
Велике значення у формуванні рухової культуриособистості студентів має діяльнісний аспект на підставі виконання ряду рухових дій.
У ніверсальність особистості, невіддільна від її цілісності, маємо на увазі системність якостей і властивостей людини. Цілісність особистості - необхідна умова її гармонійності. У трактовці Г.В. Гегеля [13] гармонія - це співвідношення якісних відмінностей, узятих в їх сукупності що випливають із суті самої речі. А в нашому аспекті рухова культура виявляється як гармонія якісних характеристик рухів, узятих в їх сукупності по відношенню конкретно до особи, її індивідуальності.
В буденній свідомості культура особистості часто асоціюється із спільністю знань в різних сферах, умінням тримати себе в суспільстві, дотримуватися загальноприйнятим нормам етикету Все це вірно, але цим ні в якому разі не вичерпується поняття «культураособистості». Про культурулюдини, в першу чергу, необхідно судитипо його діяльності для перетворення свого духовного і фізичного потенціалу.
Таким чином, основним субєктом формування рухової культури виступає особистість, яка має свої інтереси, мотиви, певні цінності. Ці цінності визначаються її тілесністю, рухами тіла на підставі певних естетичних параметрів, якісними характеристиками рухів
Звідси випливає важливість поєднання руховоїтілесної з духовністю людини, оскільки як рухове тілесне, так і духовне можна розглядати як категорії одного рівня спільності. Духовність всіма беззастережно признається як вища ієрархічна цінність. Проте при цьому не повинен втрачати свою цінність і фізичний (тілесний) зв'язок.
Г оловна концептуальна ідея полягає в том, що рухова культура займає важливе місце в системі особових цінностей і визначається тілесністю, рухом тіла на підставі естетичних параметрів, а також в плані підбору засобів, методів і технології її формування, що сприятиме більш ефективному процесу фізичного виховання сту дентіввищих технічних навчальних закладів.
Фундамент змісту руховоїкультурискладають раціональне використовуваннярухової діяльності студентів у вигляді використовуваннязасобів і методів направлених на розвиток фізично дієздатного майбутнього фахівця.
Певною мірою рухова культурає показником функціональної доцільності вправ, яка сполучає в собі рухову і художнювиразну техніку виконання
На понятійному рівні рухова культура - це складова частина фізичної культурі, яка заснована на відтворюванні особистістю як цілісності в своїй тілесній духовній єдності для досягнення задач професійної
підготовки в процесі різних видів діяльності. Представимо в схематичному зображенні змістовну сутність рухової культурі, рисунок 3.
Рис. 3. Змістовна сутність рухової культури
Висновки.
Аналіз вивчення загальнонаукової та педагогічної літератури дозволив нам сформулювати ряд висновків. Усі вчені, що вивчали питання фізичної культурі, не досліджували аспекти формування рухової культуривзагалі й у студентів технічних вищих навчальних закладів зокрема. Вивчення механізму формування рухової культуриособистості в умовах ВНЗ раніше не проводилося Виявлення основополагаючих компонентів рухової культури займає важливе місце у системі особистісних цінностей, а також засобів, методів та можностей їх формування буде сприяти більш ефективному процесу фізичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів.
Таким чином, формування рухової культурияк насущної потреби студента технічного ВНЗ робить усе більш необхідним дослідження її глибинної сутності Проблему формування рухової культуриможливо плідно рішати тільки на основі ідеї єдності та взаємозумовленості соціального і біологічного, духовного й тілесного начал. Тілесна культурана відміну від інших сфер культуриоб’єднує ці компоненти у людині в єдине ціле та є сферою їх гармонізації, галуззю ціннісно-орієнтованого розв’язання постійно відтворюваних протиріч між ними.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку.
Процес формування рухової культури майбутнього фахівця здійснювати на основі науково-обгрунтованої концептуальної моделі. Впровадження відповідних до потреб студентів нових форм занять, виховання у студентів свідомого ставлення до формування рухової культури Відновлення методик по фізичному вихованню спрямованому на гармонічне формування особистості студента
Література
1. Ожегов С.Н. Словарь русского языка - М.: Г ос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1953. - С. 129.
2. Шигалин Ю.А. Учебники платоновской философии - М.; Томск: Водолей, 1995. - С. 157.
3. Кондратов С. А. Плутарх. Избранное - М.; Издательский центр «Г ера», 1996. - С. 228 - 318
4. Джибладзе Г.Н. Философия Я.А. Коменского- Тбилиси; Из-во Тбилиского университета, 1973. - 252 с.
5. Ларионов А. А., Г.А.Х.Н. Искусство движения, каталог второй выставки - М.; 1926. - 43 с.
6. Косяк В. А. Эпистемология человеческой телесности - Суммы; НТД «Университетская книга», 2002. - С. 3
7. Иванова О.А. Формула красоты - М.; Советский спорт; 1990. - 47 с.
8. Лосев А.Ф. История античной эстетики Итоги тысячелетнего развития. - М.; Искусство, книга 1, 1992. -656 с.
9. Лукьянов Б.Г. В мире эстетики. 2-е издание доп. и перераб. - М.; Просвещение, 1988. - 269 с.
10. Волчкова Г. Движения - залог здоровья и красоты женщины - М; Физкультураи спорт, 1962. - 67 с.
11. Лесгафт П.Ф. Избранные педагогические сочинения - Т. 2; - М.; Уч. пед. издание, 1952. - 280 с.
12. Уткин В.Л. Оптимизация двигательной деятельности человека М.; 1971. - 250 с.
13. Гегель Г.В. Эстетика Т. 1 - М.; 1968. - 70 с.
Надійшла до редакції 03.10.2008 р.
