CC BY
61
Таблиця 2
Вплив бшнанокомпозиту ВДК+БСА на ефектившсть формування партеногенетичних та зиготичних ембршмв свиней in vitro
Вар1анти досладу Концентращя ВДК+БСА у середовищ1, % Всього ооципв Всього ембрюшв, n (%) Кшьшсть ембрюшв на стадп
2 - 4-клггиннш, n (%) 5 - 16-кль тиннш, n (%)
Партеногене тична активащя - 30 7 (23,3) 4 (13,3) 3 (10,0)
0,01 32 10 (31,3) 5 (15,7) 5 (15,7)
Заплщнення - 29 6 (20,7) 3 (10,3) 3 (10,3)
0,01 31 9 (29,0) 3 (9,7) 6 (19,3)
Висновки. Таким чином, додавання ВДК+БСА в 0,01%-ш концентрацп в середовище культивування in vitro партеногенетичних та зиготичних ембрюшв забезпечувало збшьшення загально! кiлькостi сформованих партеногенетичних та зиготичних ембрюшв. Доведена перспективнють застосування наноматерiалiв, якi синтезовано на основi високодисперсного кремнезему, для опташзаци середовищ для отримання in vitro партеногенетичних та зиготичних ембрюшв з метою розробки бютехнолопчно! системи використання генетичних ресуршв тварин.
Лiтература
1. Биофункциональные наноматериалы на основе высокодисперсного кремнозема, белка и аминоуглеводов / Н. П. Галаган, Н. Ю. Клименко, И. Л. Орел и [др.] // Биополимеры и клетка. - 2010. - Т. 26, № 3. - С. 205-213.
2. Меркурьева Е. К. Генетика с основами биометрии / Е. К. Меркурьева, Г. Н. Шангин-Березовский. - М.: Колос. - 1983. - 400 с.
3. Об использовании высокодисперспых кремноземов в средах для замораживания спермы баранов / Недава В. Е., Смирнова О. И., Журавель М. П. и [др.] // Сельскохозяйственная биология. - 1992. - № 4. - С. 220-225.
4. Остаповець Л. I. Методичш рекомендаци з отримання партеногенетичних ембрюшв свиней та кор1в in vitro / Остаповець Л. I., Ковтун С. I. - Чубинське, 2011. -20 с.
5. Katska L. Instrukcja wdrozeniowa nr 2/93. Produkcja zarodkow bydlecych metodami in vitro / L. Katska, Z. Smorag, B. Rynska. - Krakow, 1993. - 18 s.
6. Medical chemistry and clinical application of dioxide of silicon / Ed. A. A. Chuiko. - Kyiv: Naukova dumka. - 2003. - 415 p.
7. Tarkowski A. K. An air-drying method for chromosome preparation from mouse eggs / A. K. Tarkowski // Cytogenetics. - 1966. - Vol. 5, № 3. - P. 394-400.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2015
УДК 637.07
Палш А. П., к. с.-г. н. (E-mail: Andreydk81@mail.ru)0
Харювський нащональний техтчний утверситет сшьського господарства iMeHi Петра Василенка, м. Харюв, Украгна
ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ КОНТРОЛЬНИХ ТОЧОК ПРИ ВИРОБНИЦТВ1 ВИСОКОЯК1СНОГО МОЛОКА
Безпека i якют ь молочног сировини та виготовленог з нег продукцП е в даний час важливою i невирШеною проблемою. ТрадицШно низька якють молока, виробленого в господарствах крагни, пов'язана з вiдсутнiстю системи забезпечення його якостi.
Ытчизнят вчет, узагальнюючи закордонний досвiд i результати власних до^джень, дшшли наступних висновюв: якють молока, насамперед, залежить вiд санiтарно-гiгiенiчних чинниюв його одержання.
© Палш А. П., 2015
277
Також на яюсть молока значною м1рою впливають способы та умови одержання молока, а також його збер1гання й транспортування. Порушення необхгдних вимог може не ттьки викликати швидке псування молока, зробивши його непридатним до переробки на готовi продукти, а й призвести до зараження молока патогенними мжрооргатзмами, здатними викликати у споживача тфекцшш захворювання.
Тому визначення критичних контрольних точок технологiчного процесу виробництва молока на фермах та молочних комплексах спрямоване на вирШення проблем безпеки та надае тформа^ю про те, як найкраще контролювати небезпечш чинники у загальному процеа.
Ключов1 слова: молоко, яюсть, технологiчний процес, догння, контрольш точки.
УДК 637.07
Палий А. П., к. с.-х. н.
Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенка, г. Харьков, Украина
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КРИТИЧЕСКИХ КОНТРОЛЬНЫХ ТОЧЕК ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ ВЫСОКОСОРТНОГО МОЛОКА
Безопасность и качество молочного сырья и изготовленной из него продукции является в настоящее время важной и нерешенной проблемой. Традиционно низкое качество молока, производимого в хозяйствах страны, связано с отсутствием системы обеспечения его качества.
Отечественные ученые, обобщая зарубежный опыт и результаты собственных исследований, пришли к следующим выводам: качество молока, в первую очередь, зависит от санитарно-гигиенических факторов его получения.
Также на качество молока, в значительной степени, влияют способы и условия получения молока, а также его хранения и транспортировки. Нарушение необходимых требований может не только вызвать быструю порчу молока, сделавши его непригодным к переработке на готовые продукты, но и привести к заражению молока патогенными микроорганизмами, способными вызвать у потребителя инфекционные заболевания.
Поэтому определение критических контрольных точек технологического процесса производства молока на фермах и молочных комплексах направлено на решение проблем безопасности и предоставляет информацию о том, как лучше контролировать опасные факторы в общем процессе.
Ключевые слова: молоко, качество, технологический процесс, доение, контрольные точки. UDC 637.07
Paliy A. P., candidate in agriculture (E-mail: Andreydk81@mail.ru)
Kharkov National Technical University of Agriculture name of Vasilenko, Kharkov,
Ukraine
DEFINITION CRITICAL CONTROL POINTS BOND MILK PRODUCTION
Safety and quality of raw milk and products made from it is now important and unresolved issue. Traditionally, the poor quality of the milk produced in the economy due to the lack of software quality.
Domestic scientists, summarizing international experience and the results of their research, have reached the following conclusions: the quality of milk in the first place depends on hygiene factors of its receipt.
Also on milk quality significantly affect the ways and conditions for obtaining milk, as well as its storage and transportation. Violation of the necessary requirements can not only
278
cause rapid deterioration of milk to make it unfit for processing into finished products, but also lead to contamination of milk pathogens that can cause infectious diseases in consumers.
Therefore, the definition critical control points the process of milk production on dairy farms and complexes aimed at addressing security issues and provides information on how best to control dangerous factors in the overall process.
Key words: milk, quality, process, milking, milestones.
Вступ. Сучасний розвиток харчово! промисловосп, KpiM удосконалення технологш, ресурсо- та енергозбереження, полшшення споживчих властивостей харчових продуктiв, обов'язково передбачае пiдвищення рiвня !хньо! безпечностг Свiтова спiльнота в останнi десятирiччя впевнено просуваеться в напрямi керування безпечшстю харчово! продукцп.
Молоко як винятково цiнний харчовий продукт мае величезне значення в харчуваннi людини, оскiльки мiстить увесь спектр поживних речовин, у тому числi й незамшних, необхiдних людинi для життя [1].
Якiсне молоко мае вщповщати вимогам не тiльки за фiзико - хiмiчними показниками - кислотшстю, густиною, масовою часткою сухих речовин, бшка, жиру, а перш за все бути безпечним, тобто вщповщати чинним вимогам щодо рiвнiв обшменшня мiкроорганiзмами, кiлькостi соматичних клiтин, гранично допустимих рiвнiв токсичних елементiв, мшотоксишв, залишкових кiлькостей протимiкробних препаратiв, лшарських засобiв та iнших речовин [2].
Так, до небезпечних чинниюв при виробництвi молока слiд вщнести хiмiчнi, фiзичнi та бiологiчнi.
Таким чином, правильно визначеш контрольнi точки тд час одержання молока на фермах та комплексах промислового типу, е необидною умовою оргашзацп контролю, що гарантуе виробництво безпечно! та яюсно! сировини. Вiд правильностi визначення критичних контрольних точок (ККТ) залежить ефективнiсть функцiонування системи НАССР, оскшьки неповний облiк небезпечних факторiв тдвищуе ризики виробництва небезпечно! продукци, а зайвi або неправильно встановленi ККТ несуть за собою додатковi витрати, якi не впливають на яюсть продукци, що виробляеться [3, 4].
Тому для оперативного та достовiрного встановлення та визначення ККТ на усьому еташ одержання молока необхщно провести аналiз технологiчного процесу який здшснюеться на фермах та молочних комплексах, що стане передумовою до розробки спещальних заходiв та засобiв для забезпечення отримання високоякiсного молока [5, 6].
Матерiали i методи. Чинники, що здшснюють iстотний вплив на технолопчний процес отримання молока на фермах та комплексах промислового типу, вибирали аналiзуючи вiдомостi, отримаш з лiтературних джерел, грунтуючись на результатах фахiвцiв, а також на даних сво!х дослiджень.
Мета дослщжень - проведення аналiзу технологiчного процесу виробництва молока на фермах та молочних комплексах та встановлення ККТ у загальнш системi його виробництва.
Результати дослщження. Критична контрольна точка - це етап, на якому можна застосовувати заходи контролю, i який е суттевим для запоб^ання або усунення небезпечних чинниюв або для зменшення !х до прийнятного рiвня. Всi можливi небезпечнi чинники, як за умов вiдсутностi належного контролю з великою долею ймовiрностi можуть призвести до захворювань або ушкоджень тварин, повиннi бути розглянут при встановленнi ККТ. Для критичних контрольних точок слщ встановити: критери щентифшаци - для небезпечних
279
чинниюв; критери допустимого (недопустимого) ризику - для контролю ознак ризику; допустимi меж - для застосовуваних попереджувальних впливiв. Виявлення критичних контрольних точок у виробництвi високояюсного молока для усунення (мiшмiзацil) ризику або можливосп його появи, передбачае розглядання операцiй виробництва, яке може охоплювати усi технологiчнi операци, яю здiйснюються на фермах або молочних комплексах. Повне та точне визначення ККТ е основою для контролю небезпечних чинникiв. Iнформацiя, яка зiбрана протягом аналiзування небезпечних чинникiв е суттевою для визначення того, яю етапи технологiчного процесу е критичними точками контролю та як саме вщбуватиметься контроль.
При оцiнцi ризиюв i визначеннi критичних контрольних точок тд час виробництва молока на фермах та комплексах необхщно брати до уваги та враховувати опосередкований вплив ряду небезпечних чинниюв. Так, такий небезпечний бюлопчний чинник, як соматичш кттини, не впливае безпосередньо на здоров'я людини, проте являе собою сприятливе середовище для розвитку мiкроорганiзмiв та визначае технологiчну придатшсть молока - його якiсть та сортнють.
Технологiчний процес виробництва молока на фермi або промисловому комплекс включае такi основнi технологiчнi етапи: формування технологiчних груп, годiвля, дошня, зберiгання та транспортування молока, забезпечення належного санiтарно-гiгiенiчного стану. Всi щ етапи мають бути узгодженi як система заходiв, що спрямованi на виробництво яюсного молока.
Етап дошня складаеться з таких технологiчних операцш як: пiдготовка примiщення до дошня; саштарна обробка до1льно -молочного обладнання; пiдготовка операторiв до до1ння; шдготовка вименi корiв до процесу видоювання; шд'еднання до1льних стаканiв; процес видоювання; зняття до1льних стаканiв; обробка дшок пiсля до1ння; миття та дезшфекщя до1льного обладнання; приведення у належний саштарний стан примiщення для дошня.
На цьому етат високий стутнь мають наступнi ризики: забруднення молока мшрооргашзмами, частинками корму, пiдстилки тощо; iнфiкування тварин патогенною та умовно патогенною мшрофлорою; потрапляння у молоко залишюв мийних та дезiнфiкуючих засобiв.
Найпростiшим, але досить важливим саштарно гiгiенiчним показником якостi молока е визначення ступеня його чистоти, що прямо пропорцшно впливае на бактерiальне обшменшня та кислотнiсть молока.
Критичш меж1 у процесi виробництва молока являють собою величини або характеристики фiзичного, хiмiчного чи бiологiчного характеру, яю визначають межi мiж допустимим i недопустимим. Вони показують момент коли допустима (контрольована) ситуащя переходить в недопустиму (неконтрольовану) стосовно безпеки кшцевого продукту. Для оперативного та достовiрного визначення та встановлення цих меж необхiдно удосконалити та розробити технолопчш методи.
Отже, будь-яка невщповщнють молока критерiям, регламентованим чинними нормативними документами, вимагае негайного застосування коригувальних заходiв на рiвнi ферми або молочного комплексу.
Висновки. При забезпеченш виробництва яюсного i безпечного молока на фермах та комплексах промислового типу вимогою е удосконалення та створення на основi принцитв НАССР шновацшних технологiчних систем та методiв. Застосування даних розробок передбачае реалiзацiю комплексного тдходу до
280
виробництва високояюсного молока з необхщними бюлопчними та технолопчними властивостями.
Перспективи подальших дослiджень. Оцiнка та управлшня мiкробiологiчними ризиками за системою НАССР у загальному технологiчному ланцюгу виробництва високоякiсного молока.
Лiтература
1. Новаленко Н. Сучасн поняття про яшсть молока [Текст] / Н. Новаленко, О. Полщук, О. Вишневська // З61рник наукових працъ ВНАУ. - Вип. 1 (71). - 2013. -С. 82-87.
2. Шепелева Е. В. Системы управления безопасностью и качеством продукции. Внедрять или не внедрять? [Текст] / Е. В. Шепелева // Переработка молока. - 2007. - № 7. - С. 4-5.
3. Wallace C. Pre-requisites: a help or hindrance to HACCP? [Text] / C. Wallace, T. Williams // Food control. - 2001. - № 12. - P. 235-240.
4. Белов Ю. П. Розробка та впровадження системи управлшня безпечнютю харчових продукпв НАССР [Текст] / Ю. П. Белов // Свгт Якост Украши. - 2005. - № 2. -С. 42-45.
5. Давлеев А. Системы анализа рисков и определения критических контрольных точек [Текст] / А. Давлеев, В. Версан. - М., 2002. - 594 с.
6. Палш А. П. Ефективнють застосування техшчних засобiв та технологш в молочному тваринництм [Текст] / А. П. Палш // Матерiали всеукрашсько! науково -практично! iнтернет - конференци «1нновацшш розробки студенпв та молодих учених в галузi техшчного сервюу машин». - Харшв, 2014. - с. 15.
Стаття надшшла до редакци 2.09.2015
УДК 636.598:636.082
neTpiB М. Д., к.с.-г. н., провщний науковий сшвробгтник, 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААНУ;
Слобода Л. Я., Загорець Н. М., науковi сшвробгтники, 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААНУ;
Слобода О. М., к. с.-г. н., доцент (E-mail: oleh. sloboda @ gmail. com) © Львгвський нацгональний утверситет ветеринарногмедицини та бютехнологп ¡м. С. З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСТЕР'еРУ ТА ЯК1СТЬ П1Р'Я ОБРОШИНСЬКИХ С1РИХ I Б1ЛИХ ГУСЕЙ ПРИ ÏX РОЗВЕДЕНН1
При проведенн дослгджень експериментально встановлено, що самц II групи в перший день життя мали обхват грудей 12,0 см, самки - 10,8 см; довжина тулубу у самцгв - 11,6 см, а у самок - 10,9 см; довжина юля у самцгв - 2,6 см, у самок - 2,5 см. У 4-тижневому вщ1 вони мали обхват грудей 28,5 см, самки - 28,5 см; довжина тулубу у самцгв - 29,7 см, у самок - 28,3 см; довжина юля у самцгв - 10,3 см, у самок - 9,2 см. У 9-тижневому вщ1 самцг мали обхват грудей 39,9 см, самки - 38,4 см; довжина тулубу у самцгв - 34,4 см, у самок - 32,2 см; довжина кыя у самщв - 13,6 см, у самок - 13,0 см.
При вивченш перо-пуховог продуктивности молодняку гусей чотирьох груп було проведено два прижиттевих скубання - у 11- та 18-тижневому вц i дослгджено фракцшний склад одержаноï сировини. Аналiзуючи дан видно, що вмют пуху в перо-пуховш сировин одержаны при першому скубан невисокий i становить 13,7-15,6%. При другому скубаны вмют пуху зростае бтьш тж у два рази i складае 31,2-35,8%. Оброшинсью арi гуси мають дещо вищi показники пера i пуху порiвняно з оброшинськими бшими (але, а в той же час ¡х сировина мютила бтьше незртого пера i
© Петрш М. Д., Слобода Л Я., Загорець Н. М., Слобода О. М., 2015
281
