CC BY
12
оф
Клшмна пед1атр1я
УДК 616-053.2+615.451.234+615.032.14
Olivier GOULET, Sophie de POTTER, Helena ANTÉBI, Fathi DRISS, Virginie COLOMB, Gilbert BÉRÉZIAT, Louis-Gérald ALCINDOR, Odile CORRIOL, Alexia Le BRUN, Guy DUTOT, Dominique FORGET, Véronique PERENNEC and Claude RICOUR
Hôpital des Enfants Malades, Paris; Faculté de Médecine Paris Ouest; Hôpital Saint Antoine, Paris; and Clintec Baxter, Maurepas, France
визначення ефективносл ta безпечност довготривалого застосування внутршньовенно препарату жировот емульсп деривату маслиновот оли в пащвнпв пед1атричного проф1лю
Резюме. ШдГрунтя. Новий препарат жирово'1 емульсп для внутршньовенного введення (нВЖЕ) ви-готовлений 1з cyMmi олт соевих бобiв та олп олив i метить у своему cmadi лише довголанцюжковi трiацилглiцериди, 1з низьким умытом полiненасичених жирних кислот (20 %) та 60% умытом мо-ноненасичених жирних кислот.
Метою рандомЬзованого подвшного слiпого дослiдження було визначення ефективностi та безпеч-ностi застосування нового препарату ВЖЕ в дiтей порiвняно з контрольною групою, яка отриму-вала жирову емульст деривату соевих бобiв (ЖЕДСБ).
Дизайн до^дження. 18 дiтей отримували протягом 2 мю. 24 % енергетичного забезпечення не-блкового походження (1,80 г • кг-1 • день-1) або у виглядi нового препарату ВЖЕ, або ЖЕДСБ. Визначення профыю проводилося в так дш: -30, 0, 30 та 60-й, також оцтювалися змiни (день 60-й — день 0-й) методом варiативного анализу.
Результати. Не вiдзначено суттевоЧ рiзницi в показниках умкту трiацилглiцеридy, аполiпопро-те'тв А-1 та В чи холестерину ЛПВЩу 2 групах, причому показники загального холестерину та холестерину ЛПНЩ були вищими в грут, де застосовувалася ЖЕДСБ, на 60-й день дослiдження. Профыь лтопроте'Шв 20:4n-6 в еритроцитарних мембранах не змiнювався суттево, незмiнним за-лишалося також спiввiдношення фракцш 20:3n-9 та 20:4n-6. На 60-й день рiвень фракци лтопроте'Шв 18:1n-9 був значно вищим у дтей, якi отримували нВЖЕ, показники Sn-6 > С18 + 18:3n-6 щодо 18:2n-6були нарiвнi 2,20 ± 0,09у грут дтей, якi отримували нВЖЕ, та 1,33 ± 0,16 — у грут, де застосовували ЖЕДСБ; показники Sn-3 > С18 були на рiвнi 3,83 ± 0,30 у груп дiтей, якi отримували нВЖЕ, та 4,03 ± 0,33 — у грут, де застосовували ЖЕДСБ. 1ндекс перекисного окислення лiпiдiв був значно нижчим у дтей, якi отримували нВЖЕ.
Висновки. Препарат нВЖЕ добре переноситься при використаннi в пацiентiв педiатричного профыю, допомагае пiдтримyвати на потрiбномy рiвнi показники незамiнних жирних кислот (EFA-статус) та може використовуватися як тфузтний препарат, якому необхiдно надавати перевагу при застосyваннi з метою запобiгання процесам перекисного окислення лiпiдiв порiвняно з ЖЕДСБ.
Ключовi слова: жирова емульая для внутршньовенного введення, лiпiди, маслинова олiя, олiя соевих бобiв, парентеральне харчування, педiатрiя, дти.
Вступ
Парентеральне харчування — ефективний та часто життево необхщний метод терапп в пащенпв педiатричного профшю з тяжкими формами шлун-ково-кишкових захворювань [1]. Довгий час глюкоза вважалась основним джерелом енергетичного забезпечення в новонароджених та дггей. Жировi емульсп для внутршньовенного введення (ВЖЕ) широко застосовуються в сучаснш педiатричнiй
практищ, а 1х переваги неодноразово визнавалися рядом авторiв [2—5]. ВЖЕ вшграють роль основного енергетичного ресурсу, знижуючи ризик потен-цшних побiчних ефекпв при використанш високих доз глюкозовмюних препарапв [6—8], доставляють до оргашзму дитини необхщш незамшш жирш кис-лоти (НЖК) [9—11] та шдтримують азотний баланс [12—16]. На сьогодш в терапевтичнш практищ у до-рослих пащенпв та пащенпв педiатричного профь
лю використовують 2 основних типи ВЖЕ: 1) ВЖЕ деривати оли соевих бобiв, що складаються з дов-голанцюжкових трiацилглiцеридiв (ДТАГ), i3 яких 62 % становлять полшенасичеш жирш кислоти (ПНЖК); 2) ВЖЕ, що на 50 % складаються з серед-ньоланцюжкових трiацилглiцеридiв (СТАГ) та на 50 % i3 ДТАГ соево'1 олiï. Дане спiввiдношення ком-понентiв не вiдповiдае нормальним потребам у жирах здорових шдивщв, маючи у своему складi 30 % ПНЖК вщ загально'1 кшькосл жирних кислот. Но-вий препарат жирово'1 емульсiï для внутршньовен-ного введення (нВЖЕ) виготовлений i3 сумiшi олiй соевих бобiв та оли олив та мютить у своему складi лише довголанцюжковi триглiцериди, i3 низьким умiстом ПНЖК (20 %) та 60% умютом мононена-сичених жирних кислот (МНЖК). У попередшх кшшчних дослiдженнях нВЖЕ використовувалася в дией лише як препарат для короткострокового ли кування та подтвердила свою ефективнiсть, iз висо-ким допуском кишчно1 та бiологiчноï безпечност в дiтей [17]. Перевагою даного препарату нВЖЕ при його ключному застосуванш е вiдсутнiсть ризи-шв, пов'язаних iз надмiрним уведенням в оргашзм ПНЖК, — пiдвищення процемв перекисного окис-лення лiпiдiв, пригшчення синтезу власних неза-мiнних жирних кислот, змши у структурi клггин-них мембран, порушення функцiï iмунноï системи [18—21]. До того ж нВЖЕ забезпечуе збалансоване та достатне засвоення рiзних кламв жирних кислот та запобиае дефiциту НЖК чи коригуе його [17].
Метою даного дослщження була ощнка в групах пащенпв педiатричного профiлю, якi потребують тривалого парентерального харчування, довготри-вало'1 ефективностi та безпечностi нового препарату ВЖЕ порiвняно з контрольною групою, що отри-мувала жирову емульсш деривату соевих бобiв (ЖЕДСБ). Дослщження проводилося через 30 дшв (перiод урiвноваження показникiв — equilibration period, EqP).
Предмет та методи
BiA6ip пащенпв
У дослщження були включеш 20 пaцiентiв, якi потребували тривалого парентерального харчу-вання (> 3 мю.) iз забезпеченням > 80 % потреб у протешах. Пaцiенти потребували парентерального харчування у зв'язку з такими патолопчними станами: синдром короткого товстого кишечника (8 пащенпв), нестримна дiaрея (8 пaцiентiв) та кишкова псевдообструкцiя (4 пaцiенти). Пaцiенти з 1-м типом цукрового дiaбету, нирковою недо-стaтнiстю, ненормальною функцiею печшки або iншими метaболiчними порушеннями виключали-ся з дослiдження, як i тi, якi отримували кaрнiтин, антикоагулянти, стерощш препарати чи iмуно-супресори. Протокол дослщження був схвалений Комитетом з етики людини (HEC) Necker-Enfants Malades University. Письмова iнформовaнa згода була отримана вщ кожного пащента та бaтькiв пащ-ента шсля роз'яснення сутi дослiдження.
Парентеральне харчування
Споживання вуглеводiв приводилося у вщповщ-шсть до споживання жирiв та становило до 20—40 % енергетичного забезпечення небшкового походжен-ня. Пащенти отримували розчини амiнокислот, iдентичнi до тих, що використовуються в перюд нормалiзацiï показникiв (перiод урiвноваження): 250—500 мг N х кг-1 х день-1 розчину Vaminolac (Upjohn-Pharmacia, Saint Quentin en Yvelines, Фран-цiя) чи Vintene (Baxter Clintec, Maurepas, Франщя).
Потреби у водi та електролiтах корегувалися за-лежно вiд вiкових потреб та штестинальних втрат [1]. Щоденне споживання вiтамiнiв А, С та Е забез-печувалось так: 53 мкг (175 МО) ретинолу/кг маси тша, 6,25 мг аскорбшово'1 кислоти/кг маси тша, 50 мг a-токоферолу/кг маси тiла вiдповiдно. Споживання вггамшв та мiкроелементiв не змiнювалося шд час проведення дослiдження, лише у випадку екстрено'1 клiнiчноï чи бюлопчно1 необхiдностi в даних процедурах. Вгтамш К (50 мг) вводився лише 1 раз протя-гом мюяця.
Протокол досл'щження
20 пащенпв проходили перiод корекцй основних показниыв (EqP) протягом 30 днiв, упродовж цього часу режим 1х парентерального харчування включав уведення жирово'1 емульсй Medialipid 20% (B Braun, Булонь, Франщя), що складалася з 50 % СТАГ та 50 % ДТАГ. EqP застосовувався з метою шдивщуального шдбору стабшьних режимiв енергетичного та бокового споживання та вщбору необхiдних доз жирових емульсш так, щоб споживання жирiв становило > 20 % (40 % максимально) вщ загального надходження енер-гетичних ресурсiв небiлкового походження щотижня. Наприкiнцi EqP 18 iз 20 пащенпв (вiком вiд 1 до 9 ро-кiв) вибiрково вщносили чи до групи, яка отримува-ла лiкування з нВЖЕ (n = 9), чи до контрольно'1 групи (n = 9). 2 пащенти не були вщбраш для проведення дослщження: 1 пацiент мав попршення наявно'1 па-тологй шлунково-кишкового тракту та залишив до-слщження з особистих мiркувань, у 2-го пащента на-прикiнцi -30-го дня показники бшрубшу зросли до неприйнятних для даного дослшження концентрацiй.
Рандомiзацiя проводилася вiдповiдно до методологи мiнiмiзацiï призначень пацiентам, якi брали участь у дослшженш, та пащентам контрольно'1 групи [22, 23]. Протягом 2-го мюяця перiоду рандомiзацiï безпечшсть та ефективнiсть нВЖЕ (ClinOleic 20%, Baxter Clintec) порiвнювалася з ЖЕДСБ (Intralipid 20%, Upjohn-Pharmacia) (табл. 1). Продукти, що тестувалися протягом перiодiв дослшження та EqP, були шдготовлеш фармакологами клiнiчноï установи, упаковаш в контейнери для iнфузiï без зазначень назв препарапв, позначенi лише цифрами на етикет-цi контейнера. Hi пащент, нi дослiдник не знали, яка жирова емульмя використовувалася при лкуванш. Протягом обох перiодiв жирова емульсiя вводилася внутрiшньовенно шфузшною помпою в максималь-нiй кшькосп 0,25 г • кг-1 • год-1 у кiлькостi вiд 1800 та 2000 до 0600 та 0800 3-5 дшв/тиждень.
Ефективнють та безпечнють процеав вим1рювання показнимв
Kaíhí4hí показники
Вiдмiчaлись yci KnÍHÍ4HÍ патологiчнi прояви: го-ловний бшь, блювота та rinepTepMÍ4HÍ реакцп. Наступи показники визначалися на -30-й, 0-й день та кожний 30-й день лшування чи при вiдмовi вщ проведення лiкування: товщина жирово! складки над триголовим м'язом за допомогою вимiрювача (Holtain Ltd, Crymych, Великобританiя), маса тiла, зрiст та окружшсть передплiччя.
BioAori4Hi показники
Ум проби кровi отримувалися через 4-6 годин шсля завершення шфузп глюкозоамшокислотного розчину та > 24 години шсля завершення шфузш ВЖЕ. Показники безпечност включали дослщжен-ня рiвнiв азоту сечовини, глюкози, електролiтiв плазми, креатиншу, аланiнамiнотрансферази (АЛТ) сироватки, лужно! фосфатази, гамма-глутамш-трансферази (ГГТ). Даш показники вимiрювались на -30-й день, 0-й день та кожен наступний 30-й день чи вщразу пiсля вiдмови вiд лiкування. Визна-чався протромбiновий час та виконувалося стан-дартне дослiдження кровi — гемограма (концентра-цiя гемоглобiну, гематокрит, лейкоцити загальш, еритроцити загальнi, тромбоцити) на -30-й, 0-й день та при вiдмовi вщ проведення лшування.
Рiвнi загального холестерину плазми, холестерину лшопротещв високо! щiльностi (ЛПВЩ), холестерину лшопротещв низько! щшьносп (ЛПНЩ), фосфолiпiдiв, триглiцеридiв визначалися за допомогою ферментних методiв. Аполшопротеши А-1 та В визначались автоматизовано методом iмунотурбiди-метрп. Також визначались рiвнi загальних жовчних кислот, a-токоферолу (вггамш Е) та альбумiну. Рiвнi жирних кислот плазми та еритроципв визначались за вищезазначеною методикою [24] методом газово-рщинно! хроматограф^ на хроматографi Carlo Erba (Erba Sciences, Париж, Франщя), обладнаному по-лярною капiлярною колонкою (Omegawax, Supelco Inc., Bellefonte, PA) та iонiзацiйним детектором. Ре-
Таблиця 1. Склад 2-компонентноУ емульсП
Компонент Маслинова олiя Соева олiя
Маслинова олiя (г/л) 160 -
Соева олiя (г/л) 40 200
Яeчнi фосфатиди (г/л) 12 12
Олеат натрю (г/л) 0,3 -
Гпщерол (г/л) 22,5 22,5
Головнi жирнi кислоти
(% вщ ваги):
16:0 13 11
18:0 3 4
18:1п-9 60 21
18:2п-6 18 53
18:3п-3 2 7
а-токоферол 30 14
зультати виражалися сумою верхшх шарiв дериватiв лiнолевоï кислоти (Sn-3 > C18), TpieHiB (20:3n-9) та сшввщношенням 20:3n-9 до тетраeнiв (20:4n-6). По-казник перекисного окислення лшщв вимiрювався за допомогою визначення максимальних показникiв субстанцiй, отриманих при додаванш реактиву тю-барбiтуровоï кислоти (TBARS) пiсля окисного стре-су, шдукованого in vitro фенiлгiдразином на преци-пiтованих мембранах еритроцитiв (RBC-TBARS), ЛПНЩ (ЛПНЩ-TBARS) та загальний ЛПНЩ + ЛПДНЩ (LV + TBARS) [25-27]. Показники, отри-манi методом прециттаци, вимiрювалися та вважа-лись об'ективними, коли рiвнi триглiцеридiв плазми кровi були низькими та корелювали з даними елек-трофорезу, аналiтичного ультрацентрифугування та з формулою Фрщвальда [28-30].
Статистичний анал1з
Результати вираженi як середш значення ± се-редньовибiркова похибка. Всi варiацiï, записанi в день включення в дослiдження (0-й день) та отри-манi в подальшому дослiдженнi, порiвнювалися мiж згаданими групами. Даш двiчi вводились у програму комп'ютерно'1 обробки статистичних даних та пе-ревiрялися вручну для забезпечення вщповщносл та точностi отриманих даних. Програма SAS (SAS Institute Inc., Cary, NC) для Windows використову-валась для статистичного аналiзу. Даш, отримаш для 2 груп, порiвнювались iз використанням кри-терш Стьюдента або тесту Вiлкоксона. Двофактор-ний аналiз iз повторюваними вимiрами для визначення дисперсностi застосовувався для визначення вщмшностей показникiв, отриманих на 0-й та 30-й день та 0-й та 60-й день iз метою порiвняння дина-мши бiологiчних змiн у пацieнтiв, яш отримували нВЖЕ з такими в пащенлв, якi отримували ЖЕДСБ протягом 2-мюячного перiоду. Якщо якiсь вщмш-ностi мiж показниками груп пащенлв мали значення Р < 0,10, проводили аналiз коварiативностi вихщних показникiв на повторюваних вимiрах ко-варiативностi отриманих даних показникiв на 30-й та 60-й день. Для показнишв кровi використовували критерiй Стьюдента або тест Вшкоксона для аналiзу рiзниць мiж вихiдними даними (0-й день) та показниками на 60-й день. Значення Р = 0,05 розцшюва-ли як суттеве.
Результати
Пор1вняння вихдних даних
Вс показники пащенпв, включаючи демогра-фiчнi, зазначенi на 0-й день у табл. 2. Значно1 вщ-мшносл мiж двома групами за такими показниками, як вш, стать, етшчне походження, вага, зрiст, окружшсть передплiччя чи товщина шкiрноï складки, отримано не було. Кшьысть поживних речовин, що надходили до оргашзму дослiджуваних, та три-валють попереднього парентерального харчування суттево не в^^знялись у 2 групах, середнш термiн EqP та перiод подвшного слiпого лiкування у двох групах також не мали суттево'1 рiзницi (табл. 3). Про-
тягом перюду подв1иного сл1пого л1кування серед-ньодобова к1льк1сть жир1в (на кг/день) та енергетич-на емн1сть останшх для кожного пац1ента становила 1,92 г (1,41—2,95 г) та 72,1 ± 6,5 кДж в1дпов1дно у rpyni, яка отримувала нВЖЕ, i 1,69 г (0,93—2,28 г) та 63,7 ± 5,6 кДж у груш, яка отримувала ЖЕДСБ. Кумулятивна доза жирiв (щоденна кшьшсть жирiв, що надходила, х тривалiсть лшування) незначно вщ-рiзнялася у 2 групах: 106,9 ± 9,8 г/кг (77—168 г/кг) у груш нВЖЕ та 92,9 ± 10,5 г/кг (49-151 г/кг) у груш ЖЕДСБ. Протягом перюду подвшного слшого до-слщження внутрiшньовенне надходження жирiв, азотних сполук, вуглеводiв, непротешово'1 енергп та вггамМв суттево не вiдрiзнялось у 2 групах.
На 0-й день суттевих вщмшностей у лшщному профш (загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ, фосфолшщи, трiацилглiцериди, аполшопротеш А-1 та В) не сп о стер пал ось (табл. 4). Профшь жирних кислот фосфолшщних фракцiИ плазми кровi суттево не в^^знявся у 2 групах (табл. 5), за винятком 18:3n-3, який був суттево нижчим у груш ЖЕДСБ (Р = 0,030). Також не було суттево'1 рiзницi у фосфоль
Таблиця 2. Вихщн1 показники в популяцн
Характеристика Маслинова олiя (n = 9) Соева олiя (n = 9)
Bík (роки) > 2 < 2 4,0 ± 1,1 4 5 3,0 ± 1,0 4 5
Чоловки/жшки 4 : 5 5 : 4
Етычне походження: Чорношкiрi Бiлi lншi 6 1 2 7 0 2
Вага (кг) 17,4 ± 2,7 15,2 ± 1,8
Зрют (см) 96,9 ± 7,0 95,6 ± 6,2
Окружнiсть плеча (см)1 15,9 ± 1,0 16,0 ± 0,8
Товщина жирово' складки над триголовим м'язом (мм)2 7,5 ± 1,1 7,0 ± 0,7
Примтки:1 — Х ± 8. Не було суттевоi рiзницi м'ж
шдних фракшях еритроцитарних мембран мiж 2 трупами, за винятком 20:5n-3 та Sn-3 > С18, показники яко'1 були значно нижчими в груш ЖЕДСБ (табл. 6). Клшчш показники кров^ рiвень жовчних кислот, концентрашя a-токоферолу та результати печiнкових проб суттево не в^^знялись у 2 групах (табл. 7).
Перюд подвмного самого дослдження
АналЬ безпечност та ефективност
Побiчнi реакцп (наприклад, септичний стан, пов'язаний iз постiйним в/в катетером) виникли мiж 30-м та 60-м днями в 1 пашента в груш нВЖЕ та у 2 пащенлв групи ЖЕДСБ, проте були повшстю лшвщоваш. Не було суттевих вщмшностей мiж гру-пами у клМчних показниках (вага, зрют, окружнiсть передплiччя, товщина жирово'1 складки над триголо-вим м'язом плеча) чи в показниках бюлопчно! безпечносп, включаючи азот сечовини плазми кров^ глюкози, креатинiну, електролiтiв плазми, рiвнiв загального та зв'язаного бшрубшу. Показники пе-чiнкових проб (аспартатамшотрансфераза (АСТ) та АЛТ сироватки кров^ лужна фосфатаза, ГГТ), про-тромбшовий час (данi не наведенi у табл. 7), гемогра-ма, та концентрацп жовчних кислот, a-токоферолу та альбумшу суттево не вiдрiзнялись мiж двома гру-пами (табл. 7).
Лодний профшь
Значний ефект вщ лiкування позначився на змь нах рiвнiв загального холестерину, якi були значно нижчими в груш нВЖЕ, шж у груш ЖЕДСБ (табл. 4). Аналiз коварiативностi подтвердив суттеву залежнiсть рiвнiв холестерину ЛПНЩ вiд термiну лiкування.
Жирн кислоти у фракцп фосфолодю плазми
Спостерпалась значна вiдмiннiсть та значний ефект вод проведеного лiкування за даними таких показниыв: спiввiдношення Sn-6 > С18 + 18:3n-6 та 18:2n-6 та 18:1n-9 було значно вищим, а 18:2n-6 — значно нижчим у пащенлв групи нВЖЕ порiвняно з групою ЖЕДСБ (табл. 6).
групами;2 — група нВЖЕ: n — 4, група ЖЕДСБ: n — 8.
Таблиця 3. Пор1вняння споживання енергп та поживних речовин1
Показник Маслинова олiя (n = 9) Соева олiя (n = 9)
Тривалють парентерального харчування (мiс.) 34 ± 14 34 ± 12
Тривалють БдР (днi) 34,0 ± 1,7 41,0 ± 5,2
Тривалiсть перiоду подвмного слтого дослiдження (днi) 56,0 ± 1,1 55,0 ± 2,8
Надходження жирiв (г • кг-1 • день-1) 1,92 ± 0,17 1,69 ± 0,15
Надходження азотовмюних сполук (г • кг-1 • день-1) 0,32 ± 0,03 0,27 ± 0,02
Надходження вуглеводiв (г • кг-1 • день-1) 13,2 ± 0,7 12,6 ± 0,9
Надходження енергетичних ресурав парентеральним шляхом небткового походження (кДж • г • кг-1 • день-1) 292 ± 16 275 ± 19
Загальне надходження енергетичних ресурсiв парентеральним шляхом (кДж • г • кг-1 • день-1) 326 ± 19 304 ± 21
Надходження енергетичних ресурав оральним шляхом (кДж • г • кг-1 • день-1) 37 ± 17 56 ± 21
Примтка:1 — Хсер ± 8 не було суттевоi рiзницi м 'ж групами.
44
(^^рвбёши
Показник Маслинова ол1я Соева о л ¡я Р2
ДеньО День 30 День 60 ДеньО День 30 День 60 Л1кування Час Л1кування/час
Загальний холестерин (ммоль/л)3 3,96 ±0,43 3,89 ±0,32 3,67 ±0,48 3,40 ±0,22 3,54 ±0,20 3,91 ±0,31 0,0465 НВ НВ
Холестерин ЛПВЩ (ммоль/л)4 0,82 ±0,13 0,82±0,16 0,73 ±0,11 0,88 ± 0,14 0,96±0,17 0,74±0,18 НВ 0,018 НВ
Холестерин ЛПНЩ (ммоль/л)5 2,62 ±0,46 2,47 ±0,32 2,39 ±0,51 1,73 ±0,25 1,99 ±0,29 2,60 ±0,53 0,05376 НВ6 0,01856
Фосфолтщи (ммоль/л)7 2,36 ±0,20 2,42±0,16 2,45 ±0,24 2,27 ±0,09 2,44 ±0,12 2,58 ± 0,15 НВ НВ НВ
Тр1ацилглщерид (ммоль/л)8 1,09 ± 0,15 1,18 ± 0,20 1,12 ± 0,26 1,06 ±0,08 1,01 ±0,10 1,18 ± 0,18 НВ НВ НВ
Апол1попроте|'н А-1 (г/л) 0,75 ±0,05 0,75 ±0,08 0,71 ±0,05 0,76 ±0,07 0,79 ±0,08 0,76 ±0,07 НВ НВ НВ
Апол1попроте|'н В (г/л) 0,82 ±0,10 0,80 ±0,07 0,78 ± 0,13 0,72 ±0,06 0,67 ±0,06 0,76 ±0,06 НВ НВ НВ
со
К)
о
Прим'пки:1 — Хсер. ±8, л = 9;2 — двосторонш повтори/ вим'/ри вар/ативност/ ANOVA;3 — група нВЖЕ: п — 8j група ЖЕДСБ: n — 8¡4 -па ЖЕДСБ: п = 5;5 — група нВЖЕ: л = 6, група ЖЕДСБ: л = 5;6 — двосторонш повторш вим'фи ковар 'тthbhoctí ANCOVA пор1вняно з 7 — група нВЖЕ: п = 7, група ЖЕДСБ: п = 7;8 — група нВЖЕ: п = 9, група ЖЕДСБ: л = 8; НВ — не визначено.
- група нВЖЕ: п = 7, гру-0-м днем як ковар1анта;
о
(D
Q.
Щ
О
3
с
ш
о о
Таблиця 5. Вплив проведеного л'шування на склад жирних кислот фосфолтщ1в плазми1
Жирна Оливкова о л ¡я Соева ол1я Р2
кислота ДеньО День 30 День 60 ДеньО День 30 День 60 Л1кування Час Л1кування/час
16:0 (%) 33,87 ± 1,49 35,06 ± 1,37 35,69 ± 1,17 35,34 ± 0,85 33,95 ± 1,38 34,45 ± 0,81 НВ НВ аНВ
18:0 (%) 16,99 ± 0,61 15,21 ± 0,68 14,69 ± 0,39 16,84 ± 0,55 15,99 ± 0,88 16,63 ± 0,54 НВ НВ НВ
18:1 п-9 (%) 10,69 ± 0,67 14,26 ± 0,57 14,49 ± 0,49 9,21 ± 0,46 10,58 ± 0,77 9,88 ± 0,33 0,00023 НВ3 0,06853
18:2п-6 (%) 16,64 ± 0,42 14,73 ± 0,71 13,94± 0,69 17,61 ± 1,06 20,54± 0,91 20,17 ± 1,45 0,0001 НВ НВ
18:3п-3 (%) 0,26 ± 0,04 0,18 ± 0,01 0,16 ± 0,01 0,16 ± 0,02 0,30± 0,10 0,22 ± 0,02 0,08073 НВ3 НВ3
20:5п-3 (%) 0,50 ± 0,02 0,42 ± 0,03 0,40 ± 0,03 0,44 ± 0,05 0,42 ± 0,05 0,42 ± 0,04 0,0249 НВ НВ
22:5п-3 (%) 0,76 ± 0,06 0,54 ± 0,05 0,58 ± 0,04 0,65 ± 0,07 0,48 ± 0,05 0,50 ± 0,04 НВ НВ НВ
22:6п-3 (%) 2,17 ± 0,22 2,02± 0,16 2,05± 0,16 1,78 ± 0,13 2,06± 0,16 1,91 ± 0,15 НВ НВ НВ
20:6п-9 (%) 0,75 ± 0,26 0,45 ± 0,04 0,45 ± 0,03 0,45 ± 0,03 0,43 ± 0,05 0,48 ± 0,06 НВ НВ НВ
20:4п-6 (%) 9,56 ± 0,65 9,32 ± 0,21 9,64 ± 0,68 9,91 ± 0,79 8,58 ± 0,65 8,27 ± 0,65 0,0949 НВ НВ
Сгпввщношення 20:Зп-9 до 20:4п-6 0,088 ± 0,035 0,049 ± 0,004 0,048 ± 0,003 0,048 ± 0,005 0,054 ± 0,009 0,060 ± 0,006 НВ НВ НВ
Z п-3 > С18 (%) 3,43 ± 0,30 2,98 ± 0,20 3,03± 0,19 2,86 ± 0,20 2,96± 0,19 2,82 ± 0,21 НВ НВ НВ
Zn-6>C18+ 18:3п-6 13,46 ± 0,83 12,91 ± 0,34 13,29 ± 0,73 13,89 ± 0,92 11,72 ±0,73 11,80 ±0,85 НВ НВ НВ
Сп1вв1дношення Z п-6 > С18 + 18:3п-6 до 18:2п-6 0,816 ± 0,058 0,890 ± 0,044 0,963 ± 0,053 0,825 ± 0,086 0,589 ± 0,059 0,640 ± 0,105 0,0001 НВ НВ
i
о а ш Qi
I'
-Q
i» (Л
Примаки:1 —X ± 8;2 — двосторонш повториi вим/ри вар/ативност/ ANOVA;3 — ANCO VA пор/вняно з 0-м днем як ковар/анта.
Таблица 6. Вплив проведеного л 'шування на склад жирних кислот еритроцитарноУ мембрани1 §;
Жирна кислота Маслинова ол1я Соева ол1я Р2
День 0 День 30 День 60 День 0 День 30 День 60 Лкування Час Лкування/час
16:0 (%) 29,59 ± 1,98 32,77 ± 1,18 31,57 ± 1,54 33,32 ± 1,51 31,55 ±0,77 30,13 ± 1,17 0,0970 НВ НВ
18:0 (%) 19,50 ± 0,41 17,93 ± 0,64 17,40 ± 0,33 19,16 ± 0,64 17,88 ±0,43 18,65 ± 0,61 НВ НВ НВ
18:1 п-9 (%) 13,98 ±0,46 16,84 ± 0,38 17,53 ± 0,36 13,37 ±0,19 13,71 ±0,27 13,75 ±0,30 0,0003 НВ НВ
18:2п-6 (%) 11,03 ±0,82 8,59 ± 0,50 7,98 ±0,47 11,01 ±0,68 12,63 ±0,78 12,89 ±0,80 0,0020 НВ НВ
18:3п-3 (%) 0,23 ±0,03 0,20 ± 0,04 0,19 ± 0,03 0,20 ±0,04 0,25 ±0,03 0,24 ±0,03 НВ НВ НВ
20:5п-3 (%) 0,41 ±0,03 0,50 ± 0,23 0,27 ±0,03 0,27 ±0,05 0,37 ±0,04 0,33 ±0,04 НВ3 НВ3 НВ3
22:5п-3 (%) 1,56 ±0,17 1,22 ± 0,12 1,35 ±0,12 1,18 ± 0,12 1,26 ±0,07 1,32 ±0,12 0,0996 НВ НВ
22:6п-3 (%) 2,63 ±0,27 2,09± 0,15 2,21 ±0,21 1,98 ±0,20 2,47 ±0,28 2,38 ±0,20 НВ3 НВ3 НВ3
20:Зп-9 (%) 0,430 ±0,005 0,65± 0,18 0,34 ±0,04 0,42 ±0,05 0,65 ±0,29 0,46 ±0,07 НВ НВ НВ
20:4п-6 (%) 12,92 ±0,94 11,84 ± 0,53 12,82 ± 0,75 11,84 ±0,88 11,92 ±0,41 12,18 ± 0,97 НВ НВ НВ
Сгпввщношення 20:Зп-9 до 20:4п-6 0,035 ±0,005 0,056± 0,016 0,028 ±0,004 0,035 ±0,003 0,053 ±0,023 0,038 ±0,007 НВ НВ НВ
X п-3 > с18 (%) 4,59 ±0,42 3,81 ± 0,31 3,83 ±0,30 3,43 ±0,34 4,09 ±0,29 4,03 ±0,33 НВ3 НВ3 НВ3
Xn-6>C18 + 18:3п-6 17,80 ± 1,31 15,90 ± 0,77 17,39 ± 1,03 15,97 ±1,12 16,09 ±0,33 16,48 ±1,19 НВ НВ НВ
Сгпввщношення X п-6 > С18 + 18:3п-6 до 18:2п-6 1,70 ±0,19 1,91 ± 0,15 2,20 ±0,09 1,47 ±0,10 1,31 ±0,10 1,33 ±0,16 0,0117 0,0588 НВ
Примаки:1 — Хсер ± 8;2 — двосторонн/ повтори/ вишри вар!ативност1 ANOVA;3 — ANCOVA пор!вняно з 0-м днем як ковар!анта.
Таблиця 7. Вплив проведеного л'шування на стандарты'! показники Kpoei'
Показник Маслинова ол1я Соева ол1я Р
День 0 День 60 День 0 День 60
1 2 3 4 5 6
АЛТ (од/л) 42,6 ± 8,0 57,4± 14,7 47,3± 15,5 72,9 ± 17,0 НВ2
ACT (од/л) 40,9 ± 7,6 51,3 ± 13,5 57,7 ± 26,3 52,8 ± 10,8 НВ2
Лужна фосфатаза (МО/л) 276 ± 55 295 ± 52 273 ± 29 262 ± 29 0,09153
Загальний 6mipy6iH (мкмоль/л) 10,9 ± 3,6 12,7 ± 3,4 9,1 ± 3,0 11,9 ±4,2 НВ3
ГГТ(МО/л)4 27,0 ± 6,4 26,6 ±6,2 27,4 ± 4,7 29,4 ±4,1 НВ3
ГемоглобЫ (г/л)4 118,0 ± 2,7 110,0 ± 2,9 114,0 ± 3,6 108,0 ±3,6 НВ3
Гематокрит5 0,354 ± 0,007 0,325 ±0,007 0,351 ± 0,013 0,330 ±0,013 НВ3
со
К)
о
Заюнчення табл. 7
1 2 3 4 5 6
Еритроцити (х 1012/л)3 4,44 ±0,11 4,10 ± 0,15 4,80 ± 0,14 4,60 ±0,15 НВ2
Лейкоцити (х 109/л)3 7,95 ± 1,38 6,63 ± 1,00 10,25 ± 1,25 11,78 ± 1,84 0,05403
Тромбоцити (х 109/л)4 262 ± 31 268 ± 36 276 ± 43 266 ± 47 НВ2
Жовчнм кислоти (мкмоль/л) 8,22 ± 2,47 15,33 ±7,60 7,44 ± 1,45 7,67 ± 1,34 НВ2
а-токоферол (мг/л) 8,42 ± 0,55 9,25 ±0,62 8,57 ± 0,54 8,78 ±0,99 НВ3
Альбумш (г/л) 41,0 ± 1,9 39,5 ± 1,6 39,4 ±1,1 39,7± 1,1е НВ3
Прим ¡тки:1 — Хсер ±8, л = 9, якщо не вказана ¡нша;2 — тест Вшкоксона р1зниц1 мок 60-м та 0-м днем;3 — двофакторний анал'ю критер1ю Стьюдента р1зниц1 м'ж 60-м та 0-м днем;4 — група нВЖЕ: л = 8, група ЖЕДСБ: п = 7;5 — група нВЖЕ: л = 8, група ЖЕДСБ: л = 6;6 — показники втрачеш для 2 хворих на 60-й день, використаш показники 30-го дня.
Таблиця 8. Вплив проведеного л 'шування на показники перекисного окисления1
о ф
о.
Щ
Жирна кислота Маслинова ол1я (п = 9) Соева ол1я (п = 9) Р2
День 0 День 30 День 60 День 0 День 30 День 60 Л1кування Час Лкування/ час
ЛПНЩ-ТВАРЭ (мкмоль/л) 71,39 ± 10,33 54,78 ± 9,93 55,06 ± 9,21 48,66 ± 5,25 46,13 ± 4,90 63,03 ± 5,66 НВ3 0,06333 0,09173
ЛПНЩ + ЛПДНЩ-ТВАРЭ (мкмоль/л) 99,88 ± 14,86 77,25 ± 12,49 83,69 ± 15,57 72,01 ± 7,01 78,72 ± 9,81 104,63 ± 12,65 0,0027 0,0752 НВ
Холестерин ЛПНЩ: фосфолоди ЛПНЩ 2,90 ± 0,49 2,25 ±0,18 2,74 ± 0,22 2,05 ±0,16 2,65 ± 0,32 2,64 ± 0,40 0,0908 НВ НВ
Еритроцити-ТВАРЭ (мкмоль/л) 61,50 ± 8,46 44,34 ± 5,58 56,00 ± 6,02 52,50 ± 6,71 48,06 ± 4,88 55,03 ± 5,17 НВ 0,0069 НВ
Еритроцити-холестерин (мкмоль/л) 1,85 ± 0,18 1,96 ± 0,24 1,92 ± 0,16 2,05 ±0,16 1,95 ± 0,18 1,92 ± 0,19 НВ НВ НВ
Еритроцити-фосфолоди (мкмоль/л) 1,10 ± 0,13 1,27 ±0,13 1,29 ± 0,10 1,28 ± 0,13 1,13 ± 0,10 1,19 ± 0,12 0,0917 НВ НВ
Еритроцити-ТВАРЭ : Еритроцити-холестерин 33,70 ± 3,88 24,31 ± 2,97 29,39 ± 2,65 26,59 ± 3,31 24,78 ± 1,06 29,34 ± 1,77 НВ 0,0363 НВ
Еритроцити-ТВАРЭ : Еритроцити-фосфо-лоди 61,93 ± 13,28 36,14 ± 3,71 43,34 ± 3,50 42,66 ± 5,26 42,70 ± 2,30 46,86 ± 1,31 НВ 0,0558 НВ
ЛПНЩ-ТВАРЭ: ЛПНЩ (холестерин + фосфолоди + триглщериди) 24,45 ± 2,17 18,75 ± 1,44 22,80 ± 3,92 20,95 ± 2,37 22,39 ± 3,56 25,32 ± 2,72 0,0262 0,0879 НВ
ЛПНЩ + ЛПДНЩ-ТВАРЭ : ЛПНЩ + ЛПДНЩ (холестерин + фосфолоди + триглщериди) 24,72 ± 2,33 18,81 ± 1,68 22,71 ± 4,16 22,16 ± 2,61 22,06 ± 2,29 28,40 ± 4,23 0,0146 0,0335 НВ
Примаки:1 — Хсер ± 8; ТВАЙБ — субстанц!я реактиву т'юбарб'пурово/ кислоти;2 — двосторонн/ повтори/ вишри АЫОУ/А;3 — АЫСОУ/А поршняно з 0-м днем ^ якковар'!анта.
Показник перекисного окисления лодт
Спостерiгaвся значний вплив проведеного лшу-вання на процеси перекисного окислення лшщв. Формувалося бшьше LV + TBARS комплекмв у гру-пi ЖЕДСБ, нГж у групi пацieнтiв нВЖЕ, а сшввГд-ношення ЛПНЩ-TBARS i ЛПНЩ (холестерин + фосфолiпiди + трiацилглiцерид) було значно вищим у груш ЖЕДСБ (табл. 8). Подiбнi тенденцп спостерь галися в показниках ЛПНЩ-TBARS, хоча вони й не були значущими.
Обговорення
Метою даного подвiйного слiпого рандомiзова-ного дослiдження було визначення вперше в дов-готривалому дослiдженнi у дггей < 10 рокiв перено-симостi та бiологiчних ефектiв нВЖЕ, виготовлено! з сумiшi олiй соевих бобiв та олп олив (СИпОЫс). Дана емульсiя небагата на ПНЖК, особливо 18:2п-6, проте мiстить багато СНЖК, особливо 18:1п-9. По-дiбне дослiдження, що проводилося ранiше, було лише короткостроковим, не включало EqP та в ньому застосовувалася ВЖЕ, збагачена маслино-вою олieю (СТ 6/3, СИпГес-КШтШоп-Сегпер, Велiзi, Францiя) [17, 31—34]. Оскiльки нашi пацieнти по-требують довгострокового застосування парентерального харчування, використання плацебо не було прийнятним з етичних мiркувань. Ось чому ми вирь шили порiвняти жировi емульсп для внутршньовен-ного введення нВЖЕ та ЖЕДСБ [33, 34]. 30-денний EqP впроваджувався для стандартизацп показникiв споживання енергетичних ресуршв та споживання проте!шв перед початком перюду порiвняння. Для EqP ми використовували бiльш «старий» продукт (з шшим умiстом ПНЖК), що складався з сумiшi 50 % ДТАГ та 50 % СТАГ (МеШа^ёе). Ця ВЖЕ викорис-товувалась у немовлят [35, 36] та добре переносилася при довготривалому застосуванш у дггей [37]. Пiсля 1 мю. початкового спостереження значно! рiзницi в профiлях 2 рандомiзованих груп, що отримували чи нВЖЕ, чи ЖЕДСБ залежно вГд вшу, показань до застосування та тривалосл попереднього парентерального харчування отримано не було. Крiм того, значно! рiзницi в бюлопчних показниках, що вивча-лися в даному дослГдженш, також не було зареестро-вано. Довготривале парентеральне харчування (у се-редньому 2,5 року) зазвичай пов'язане з помiрними вГдхиленнями у функцiональних печшкових пробах, що були зафiксованi на вихГдному етапi нашого до-слГдження, спостерiгалися на початку дослiдження в популяцп.
Протягом довготривалого перiоду застосування нВЖЕ та ЖЕДСБ жодних клшчних симптомiв, якi б змусили припинити терашю, зафiксовано не було. Незначш побiчнi ефекти, що спостерпались, не можуть бути пов'язанi з нВЖЕ, оскшьки вони проявились як протягом EqP, так i протягом перюду застосування обох препарапв ВЖЕ. Не було жодно! значущо! рiзницi мiж 2 препаратами ВЖЕ в наборi ваги, змiнi електролiтного чи рГдинного балансу, ге-матологiчних показниках, що було шдтверджено в
попередньому короткостроковому дослщженш як у дггей, так i в дорослих [17, 31—34]. Клшчна перено-симiсть нВЖЕ була подiбною до тако! у ЖЕДСБ, що широко використовувалася рашше у дггей та шдлгт-шв протягом багатьох роыв [2—5]. Результати печшкових проб та концентраци жовчних кислот у сиро-ватщ кровг суттево не вгдргзнялися в обох групах. щ знахiдки контрастують i3 даними шших дослiджень, яы вказували на суттеве зниження показнишв функ-цiонального стану бiлiарно! системи (кшезп) протягом перiоду застосування ВЖЕ 3i значним умютом ПНЖК [38, 39]. ^шг результати корелюють гз ви-щезазначеними даними, отриманими в дорослих па-щенпв, яш приймали нВЖЕ чи ЖЕДСБ, але значно! ркшищ в показниках стану бшарно! системи при за-стосуванш 2 препарапв не було [40].
Лшщш профш плазми кровГ у 2 групах пашен-пв суттево не вГдрГзнялися, лише за винятком концентрацп загального холестерину та холестерину ЛПНЩ.
Концентрашя трГацилглГцериду в плазмГ кровГ, що, за даними наших дослщжень, була в межах ви-значено! норми, свщчить про добрий клГренс ВЖЕ. У нашому дослщженш концентрашя трГацилглГце-риду була нормальною протягом перюду застосування нВЖЕ вгдповгдно до результапв дослщжень in vitro, у яких процес пдрол1зу ендотелГальною ль попроте!дною лшазою не змшювався в присутност нВЖЕ Гз високим умютом 18:1n-9 [41].
Обмш холестерину, зв'язаного Гз ЛПВЩ та ЛПНЩ, мгж ВЖЕ та лшопротешами досить штен-сивно вивчався протягом певного перюду часу [42— 45]. У нашому дослщженш концентраци загального холестерину та холестерину ЛПНЩ суттево вГдрГз-нялись у 2 групах, хоча концентрацГ! холестерину ЛПВЩ та аполшопротешу А-1 та В суттево не вгд-ркзнялись. Цей ефект нВЖЕ потребуе шдтверджен-ня в пащенлв, яы знаходяться на довготривалому парентеральному харчуванш НасправдГ на сьогодш доведено, що використання ркзних дГет (наприклад, Середземноморсько! дГети) призводить до зниження рГвня у плазмГ кровГ загального холестерину та холестерину ЛПНЩ, водночас рГвень холестерину ЛПВЩ залишаеться стабшьним чи навгть збшьшу-еться [46, 47]. Антиатерогенний ефект олш, збагаче-них СНЖК, знижуе процеси перекисного окислення, чия роль в атерогенезГ е визначною.
Незважаючи на низький умют ПНЖК у нВЖЕ порГвняно з шшою емульшею, використаною в даному дослщженш, !! довготривале застосування не призводить до змши профшю жирних кислот плазми кровГ, особливо тетраешв, хоча можна було би припускати недостатнють НЖК. У попередньому дослщженш дгти, яш отримували нВЖЕ, не мали дефщиту НЖК або такий дефщит регресував [17]. У даному дослщженш збшьшення концентрацГ! в ери-троцитарнш мембраш та плазмГ кровГ 18:1n-9 та зниження концентрацГ! 18:2n-6 у дгтей, яш отримували нВЖЕ, вiдображае високий вмют в емульсп 18:1n-9. ЖЕДСБ мютить 54 % 18:2n-6 та 8 % 18:3n-3. Mrni-
мальне споживання 18:3n-6 мае бути на piBHi 1—2 % вiд загального рГвня спожитих енергетичних ресур-ciB [11]. Споживання 0,2—0,4 г жирiв х кг-1 х день-1 i3 ЖЕДСБ буде доcтатнiм для дитини з загальним piB-нем енергетичних витрат 418 кДж (100 ккал) х кг-1 х х день-1. У даному дослщженш отримували 1,69 г жиpiв х кг-1 х день-1 внутршньовенно з ЖЕДСБ, таким чином, 1хня потреба в НЖК була покрита з надлишком. Надлишкове споживання 18:2n-6 може призвести до зменшення активност Д6-десатурази, змiнити метаболiзм НЖК та збiльшити процеси перекисного окислення [46-49].
ПГд час 28-денного доcлiдження на тваринах було пГдтверджено, що використання ЖЕДСБ призводи-ло до бiльшого накопичення продукпв перекисного окислення, нiж при використанш нВЖЕ [56]. У нашому дослщженш концентрашя продукпв перекисного окислення in vitro (наприклад, ЛПНЩ-TBARS, загальш ЛПНЩ, LV-TBARS) була значно бшьшою в гpупi ЖЕДСБ, нГж у гpупi нВЖЕ. Пеpекиcнi процеси активують гiдpофiльнi характеристики мембранних фосфолшщдв, модифiкують 1хню структуру та функ-цiю, зокрема еритроцитарно! мембрани. Незважаю-чи на це, наше довгострокове дослГдження не пГд-твердило суттевих змш умicту гемоглобiну в жоднш iз груп, piзницi в показниках мiж групами вiдмiчено не було. Показники концентрацГ! a-токоферолу суттево вГдрГзнялися в обох групах, хоча нВЖЕ мютить бшьшу кшькють останнього порГвняно з ЖЕДСБ. У випадку, коли зростають процеси перекисного окислення, окислеш ЛПНЩ бiльше не розшзнають-ся рецепторами та можуть бути поглиненими макрофагами. Синдроми активацп макрофапв були зарее-cтpованi при довготривалому використанш ЖЕДСБ [58, 59].
Надлишкового споживання ПНЖК можна уникнути завдяки використанню ВЖЕ з високим умютом 18:1n-9. Бшьше того, використання таких ВЖЕ зменшуе ризик розвитку процесГв перекисного окислення та продукування вшьних pадикалiв, що е потенцiйно токсичними для структури кль тинних мембран, лшопроте!шв, що циркулюють у кровГ, та pетикулоендотелiальноï системи. У паш-енпв, залежних вГд довгострокового парентерального харчування, нВЖЕ може значно модифшувати лшщний профшь та знижувати ризик атерогенних захворювань.
Список л1тератури
1. Goulet O., Duhamel J.F., Ricour C. Nutritional problems// Tinker J., Zapol W., eds. Care in the critically ill patient. Berlin: Springer-Verlag, 1992: 1415-36.
2. Dahlstrom K.A., Goulet O., Roberts R.L. et al. Lipid tolerance in children receiving long-term parenteral nutrition: a biochemical and immunologic study // J. Pediatr. 1988; 113: 985-90.
3. Bresson J.L., Narcy P., Putet G. et al. Energy substrate utilization in infants receiving total parenteral nutrition with different glucose to fat ratios // Pediatr. Res. 1989; 25: 645-8.
4. Salas J., Girardet J.P., De Potter S. et al. Glucose versus glucose-fat mixture in the course of total parenteral nutrition:
effects on substrate utilisation and energy metabolism in malnourished children// Clin. Nutr. 1991; 10: 272-8.
5. Salas J., Dozio E., Goulet O. et al. Energy expenditure and substrate utilization in the course of renutrition of malnourished children // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 1991; 15: 288-93.
6. Defronzo R.A., Jacot E, Jequier E. et al. The effect of insulin on the disposal of intravenous glucose // Diabetes. 1981; 30:1000-7.
7. Stein P.T., Mullen J.L. Hepatic fat accumulation in man with excess parenteral glucose // Nutr. Res. 1985; 5: 1347-51.
8. Gil K.M., Askanazi J., Elwyn D.H., Gump F.E., Finney J.M. Energy expenditure after infusion of glucose based total parenteral nutrition // Am. J. Physiol. 1987; 253: E135-41.
9. Andersen D.W., Filler L.J., Stegink L.D. Intravenous lipid emulsions in the treatment of essential fatty acid deficiency. Studies in young pigs // Pediatr. Res. 1984; 18:1350-5.
10. Ghisolfi J., Garcia J., Couvaras O. et al. Metabolic utilisation of linoleic acid from fat emulsion in infants during total parenteral nutrition // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 1988; 12: 387-91.
11. Ghisolfi J. How to appreciate the adequacy supply of essential fatty acid during total parenteral nutrition in clinical practice // Ghisolfi J., ed. Essential fatty acids and total parenteral nutrition. Paris: John Libbey Eurotext, 1990: 157-62.
12. Macfie J., Smith R.C., Hill G.L. Glucose or fat as a nonprotein energy source? A controlled clinical trial in gastroenterological patients requiring intravenous nutrition // Gastroenterology. 1981; 80:103-7.
13. Nose O., Tripton J.R., Ament M.E. Effect of the energy source on changes in energy expenditure, respiratory quotient, and nitrogen balance during total parenteral nutrition in children // Pediatr. Res. 1987; 21: 538-41.
14. Pineault M., Chessex P., Bisaillon S., Brisson G. Total parenteral nutrition in the newborn: impact of the quality of infused energy on nitrogen metabolism // Am. J. Clin. Nutr. 1988; 47: 298-304.
15. Pencharz B., Beesley J., Sauer P. et al. Total-body protein turnover in parenterally fed neonates: effects on energy source studied by using [15N]glycine and [13C]leucine // Am. J. Clin. Nutr. 1989; 50: 1395-400.
16. Bresson J.L., Bader B., Rocchiccioli F. et al. Protein-metabolism kinetics and energy-substrate utilization in infants fed parenteral solutions with different glucose-fat ratios // Am. J. Clin. Nutr. 1991; 54: 370-6.
17. Munck A., Marinier E., Perennec V. et al. Comparison of fatty acid status in TPN-dependent children receiving two lipid emulsions with different essential fatty acid (EFA) content // Clin. Nutr. 1993; 12(suppl 2): 17(abstr).
18. Pitkanen O., Hallman M., Anderson S. Generation of free radicals in lipid emulsion used in parenteral nutrition // Pediatr. Res. 1991; 29: 56-9.
19. Duthie G. Lipidperoxydation//Eur. J. Clin. Nutr. 1993; 47: 759-64.
20. Halliwell B., Chirico S. Lipid peroxidation: its mechanism, measurement and significance// Am. J. Clin. Nutr. 1993; 57(suppl): 715S-25S.
21. Martinez, M., Ballabriga A. Effects of parenteral nutrition with high doses of linoleate on the developing human liver and brain // Lipids. 1987; 22: 133-8.
22. Taves D.R. Minimization: a new method of assigning patients to treatment and control groups // Clin. Pharmacol. Ther. 1974; 15: 443-53.
23. Friedman L.M., Furberg C.D., De Mets D.L. Fundamentals of clinical trials. 2nd ed. Littleton, MA: PSG Publishing Company, 1985.
Km'HÏHHa neâiampin
7(34) • 2011
24. Driss F., Darcet P., Delhaye N., Mendy F. Effect of eicosapentaenoic acid on RBC filterability and fatty acid composition // Clin. Hemorheol. 1988; 8: 679-85.
25. Zimmermann L., Pages N., Antebi H., Hafi A, Boudene C., Alcindor L.G. Lead effect on the oxidation resistance of erythrocyte membrane in rat triton induced hyperlipidemia // Biol. Trace Elem. Res. 1993; 38: 311-8.
26. Guerci B., Antebi H., Felden F. et al. LDL susceptibility to oxidation in diabetes mellitus // Atherosclerosis. 1994; 109: 245-6.
27. Antebi H., Pages N., Zimmermann L. et al. Resistance to oxidation of native lipoproteins and erythrocyte membrane lipids in rats with iron overload// Ann. Nutr. Metab. 1995; 39: 63-8.
28. Moss M.A., Wong C.S.Y, Tan M.H., Pett K., Jack-lin C.L.E. Determination of low density lipoprotein cholesterol (LDL-C) in serum by bioMerieux cholesterol/phospholipids polyanions precipitation method and comparison with preparative ultracentrifugation // Clin. Chem. 1986; 32: 1096-7.
29. Shaik M., Miller N.E. Evaluation of a commercial reagent for precipitating human low density lipoprotein // Clin. Chim. Acta. 1985; 152: 213-7.
30. Hoffman G.E., Heifinger R., Weiss L., Poppe W. Five methods for measuring low density lipoprotein cholesterol concentration in serum compared // Clin Chem 1985; 31: 1729-30.
31. Breton I., Marinier E., Dutot G., Bereziat G., Pescio M, Melin C. Influence of varying the essential fatty acid (EFA) intake on fatty acids metabolism during TPN // Clin. Nutr. 1991; 10: 17 (abstr).
32. Masini J.P., Fichelle A., Pescio M. et al. Tolérance clinique et biologiques et effets sur les parametres lipidiques de ClinOleic® comparé a l'Intralipide® chez, des patients de reanimation chirurgicale. (Clinical and biological tolerance and effects on plasma lipids of ClinOleic® compared to Intralipid® intensive care surgical adult patients) // Clin. Nutr. 1992; 11(suppl): 19 (abstr).
33. Rössle C., Breton I., Bereziat G. et al. Evolution of plasma phospholipid fatty acid pattern in patients receiving postoperative TPN including soybean oil- or olive oil-based lipid emulsions: a comparative multicenter trial// Clin. Nutr. 1992; 11(suppl): 19 (abstr).
34. Trimbo S., Colin R., Paris J.C. et al. Use of a new olive oil-based emulsion as an alternative to soy-based emulsions in long term TPN: favorable effects on plasma fatty acid profiles // Clin. Nutr. 1993; 12(suppl): 33 (abstr).
35. Lima L.A.M., Murphy J.F., Stansbie D. et al. Neonatal parenteral nutrition with a fat emulsion containing medium chain triglycerides//Acta Paediatr Scand. 1988; 77: 332-9.
36. Lima L.A.M. Neonatal parenteral nutrition with medium-chain triglycerides: rationale for research // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 1989; 13: 312-7.
37. Goulet O., Postaire M., de Potter S. et al. Medium-chain triglycerides and long-term parenteral nutrition in children // Nutrition. 1992; 8: 333-7.
38. Garnier-Chevereau F., Ythier-Moury P., Dutot G., Melin C. Hepatobiliary modifications associated with TPN in rats: influence of different components of lipid emulsions // Clin. Nutr. 1991; 10(suppl): 47(abstr).
39. Ythier-Moury P., Dutot G., Melin C. Modifications of biliary secretion associated with parenteral nutrition in the rat: influence of fat emulsion composition // Clin. Nutr. 1990; 9(suppl): 26 (abstr).
40. Bouletreau P., Berrada K., Chambrier C. Tolérance hépatique de l'émulsion lipidique ClinOléic® (Hepatic tolerance of ClinOleic® lipid emulsion) // Nutr. Clin. Metab. 1996; 10: 215-45.
41. Brouwer C.B., Dutot G., de Bruin T.W.A., Erkelens D.W. Comparing soy bean and olive oil emulsions for their functions as substrate for lipoprotein lipase after incubation with HDL // Clin. Nutr. 1990; 9(suppl): 32 (abstr).
42. Carpentier Y.A. Intravascular metabolism of fat emulsions: the Arvid Wretlind lecture, ESPEN 1988 // Clin. Nutr. 1989; 8: 115-25.
43. Brouwer C.B., de Bruin T.W.A., Jansen H., Erkelens D.W. Different clearance of intravenously administered olive oil and soybean-oil emulsions: role of hepatic lipase//Am. J. Clin. Nutr. 1993; 57: 533-9.
44. Siderova V.S., Carpentier Y.A., Dahlan W., RichelleM.P. Intravascular metabolism of different fatty acid and during lipid infusion in man// Clin. Nutr. 1993; 12: 329-36.
45. Carpentier Y.A., Van Gossum A., Dubois D.Y., Deckelbaum R.J. Lipid metabolism in parenteral nutrition // Rombeau J., Caldwell M., eds. Clinical nutrition: parenteral nutrition. 2nd ed. Philadelphia: WB Saunders Company, 1993: 35-74.
46. Baudet M.F., Dachet C., Lasserre M., et al. Modifications in the composition and some of the metabolic properties of human LDL and HDL according to the nature of the alimentary fats consumed during 5 months periods // J. Lipid. Res. 1984; 25: 456-68.
47. Lasserre M., Mendy F., Spielman D., Jacotot B. Effects of different dietary intake of essential fatty acids on C20:3œ6 and C20:4rn 6 serum levels in human adults // Lipids. 1985; 20: 227-33.
48. Berry E.M., Eisenberg S., Haratz D. et al. Effects of diets rich in monounsaturated fatty acids on plasma lipoproteins — the Jerusalem Nutrition Study: high MUFAs vs high PUFAs//Am. J. Clin. Nutr. 1991; 53: 899-907.
49. Trevisan M., Krogh V., Freudenheim J. et al. Consumption of olive oil, butter, and vegetable oils and coronary disease risk factors// JAMA. 1990; 263: 688-92.
50. Grundy S.M. Monounsaturated fatty acids, plasma cholesterol, and coronary heart disease // Am. J. Clin. Nutr. 1987; 45: 1168-75.
51. Parthasaraty S., Khoo J.C., Miller E., Barnett J., Witzum J.L., Steinberg D. Low density lipoprotein rich in oleic acid is protected against oxidation modification: implications for dietary prevention of atherosclerosis // Proc. Natl. Acad. Sci USA .1990; 87: 3894-8.
52. Reaven P., Parthasarathy S., Grasse B.J. et al. Feasibility of using an oleate-rich diet to reduce the susceptibility of low-density lipoprotein to oxidative modification in humans // Am. J. Clin. Nutr. 1991; 54: 701-6.
53. Colquhoun D.M., Moores D., Somerset S.M., Humphries J.A. Comparison of the effects on lipoproteins and apolipoproteins of a diet high in monounsaturated fatty acids, enriched with avocado, and a high-carbohydrate diet // Am. J. Clin. Nutr. 1992; 56: 671-7.
54. Wahrburg U., Martin H., Sandkamp M., Schulte H., Assmann G. Comparative effects of a recommended lipid-lowering diet vs a diet rich in monounsaturated fatty acids on serum lipid profiles in healthy young adults // Am. J. Clin. Nutr. 1992; 56: i678-83.
55. Mata P., Garrido J.A., Ordovas J.M. et al. Effect of dietary monounsaturated fatty acids on plasma lipoproteins and apolipoproteins in women//Am. J. Clin. Nutr. 1992; 56: 77-83.
56. Dutot G., Melin C. Assessment of lipid peroxidation during lipid infusion: influence of fatty acid composition of fat emulsion // Clin. Nutr. 1991; 10(suppl): 50 (abstr).
57. Gutcher G.R., Lax A.A., Farrell P.M. Tocopherol isomers in intravenous lipid emulsions and resultant plasma concentrations // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 1984; 8: 269-73.
58. Goulet O., Girot R., Maier-Redelsperger M, Bougle D., Virelizier J.L., Ricour C. Hematologic disorders following
prolonged use of intravenous fat emulsions in children // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 1986; 10: 284-8.
59. Palmblad J. Intravenous lipid emulsions and host defense a critical review// Clin. Nutr. 1991; 10: 303-8.
Отримано 18.10.11 Переклад Олександра ГАЦЬКОГО Орипнал статт опублкований в American Journal of Clinical Nutrition, 1999, Vol. 70, № 3, 338-345 □
Olivier Goulet, Sophie de Potter, Helena Antébi, Fathi Driss, Virginie Colomb, Gilbert Béréziat, Louis-Gérald Alcindor, Odile Corriol, Alexia Le Brun, Guy Dutot, Dominique Forget, Véronique Perennec and Claude Ricour Hôpital des Enfants Malades, Paris; Faculté de Médecine Paris Ouest; Hôpital Saint Antoine, Paris; and Clintec Baxter, Maurepas, France
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ И БЕЗОПАСНОСТИ ДЛИТЕЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ ВНУТРИВЕННО ПРЕПАРАТА
ЖИРОВОЙ ЭМУЛЬСИИ ДЕРИВАТА ОЛИВКОВОГО МАСЛА У ПАЦИЕНТОВ ПЕДИАТРИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
Резюме. Основание. Новый препарат жировой эмульсии для внутривенного введения (нВЖЭ) изготовлен из смеси масел соевых бобов и масла олив и содержит только длинно-цепочечные триацилглицериды, с низким содержанием полиненасыщенных жирных кислот (20 %) и 60% содержанием мононенасыщенных жирных кислот.
Целью рандомизированного двойного слепого исследования было определение эффективности и безопасности применения нового препарата ВЖЭ у детей в сравнении с контрольной группой, которая получала жировую эмульсию деривата соевых бобов (ЖЭДСБ).
Дизайн исследования. 18 детей получали в течение 2 мес. 24 % энергетического обеспечения небелкового происхождения (1,80 г • кг-1 • день-1) или в виде нового препарата ВЖЭ, или ЖЭДСБ. Определение профиля проводилось в такие дни: -30, 0, 30 и 60-й, также оценивались изменения (день 60-й — день 0-й) методом вариативного анализа.
Результаты. Не отмечено существенной разницы в показателях содержания триацилглицерида, аполипопротеинов A-I и В или холестерина ЛПВП в 2 группах, причем на 60-й день исследования показатели общего холестерина и холестерина ЛПНП были выше в группе, где применялась ЖЭДСБ. Профиль липопротеидов 20:4n-6 в эритроцитарных мембранах не изменялся существенно, неизмененным оставалось также соотношение фракций 20:3n-9 и 20:4n-6. На 60-й день уровень фракции липопротеидов 18:1n-9 был значительно выше у детей, которые получали нВЖЭ, показатели Sn-6 > С18 + 18:3n-6 относительно 18:2n-6 были на уровне 2,20 ± ± 0,09 в группе детей, которые получали нВЖЭ, и 1,33 ± ± 0,16 — в группе, в которой применяли ЖЭДСБ; показатели Sn-3 > С18 были на уровне 3,83 ± 0,30 в группе детей, которые получали нВЖЕ, и 4,03 ± 0,33 — в группе, в которой применяли ЖЭДСБ. Индекс перекисного окисления липидов был значительно ниже у детей, которые получали нВЖЭ.
Выводы. Препарат нВЖЭ хорошо переносится при использовании у пациентов педиатрического профиля, помогает поддерживать на необходимом уровне показатели незаменимых жирных кислот (EFA-статус) и может использоваться как инфузийный препарат, которому следует отдавать предпочтение при применении с целью предупреждения процессов перекисного окисления липидов по сравнению с ЖЭДСБ.
Ключевые слова: жировая эмульсия для внутривенного введения, липиды, оливковое масло, масло соевых бобов, парентеральное питание, педиатрия, дети.
Olivier Goulet, Sophie de Potter, Helena Antébi, Fathi Driss, Virginie Colomb, Gilbert Béréziat, Louis-Gérald Alcindor, Odile Corriol, Alexia Le Brun, Guy Dutot, Dominique Forget, Véronique Perennec and Claude Ricour Hôpital des Enfants Malades, Paris; Faculté de Médecine Paris Ouest; Hôpital Saint Antoine, Paris; and Clintec Baxter, Maurepas, France
LONG-TERM EFFICACY AND SAFETY OF A NEW OLIVE OIL-BASED INTRAVENOUS FAT EMULSION IN PEDIATRIC PATIENTS: A DOUBLE-BLIND RANDOMIZED STUDY
Summary. Background. A new intravenous lipid emulsion (ILE) prepared from a mixture of soybean and olive oils contains only long-chain triacylglycerols, with a low proportion (20 %) of polyunsaturated fatty acids and 60 % monounsaturated fatty acids.
Objective. The goal of this randomized, double-blind clinical trial was to assess in children the efficacy and safety of this new ILE compared with a control group receiving a soybean-oil emulsion.
Design. Eighteen children received for 2 mo 24 % of nonprotein energy (1.80 g • kg-1 • d-1) either as the new ILE or a soybean oil-based emulsion. Assessments were performed on days -30, 0, 30, and 60 and the changes (day 60 — day 0) assessed by analysis of variance.
Results. There were no significant differences in triacylglycerol, apolipoproteins A-I and B, or HDL cholesterol between the 2 groups, whereas total and LDL cholesterol were higher in the soybean oil group on day 60. The pattern of 20:4n-6 in erythrocyte membranes did not change significantly, nor did the ratio of 20:3n-9 to 20:4n-6. On day 60, 18:1n-9 was significantly higher in the olive oil group, the ratio of Sn-6 > C18 + 18:3n-6 to 18:2n-6 was 2.20 ± 0.09 in the olive oil group and 1.33 ± 0.16 in the soybean-oil group, and Sn-3 > C18 was 3.83 ± 0.30 in the olive oil group and 4.03 ± 0.33 in the soybean-oil group. The peroxidation index was lower after the olive oil treatment.
Conclusions. The olive oil-based emulsion was well tolerated, maintained a normal EFA status, and may be more suitable for prevention of lipid peroxidation than the soybean-oil-based emulsion.
Key words: intravenous fat emulsion, lipids, olive oil, soybean oil, parenteral nutrition, pediatrics, children.
