CC BY
51
change in the ideological orientation of professional training engineers as engine and instrument of science and technology.
REFERENCES
1. Zhulynskyj M. «U praci katorzhnij, v tragichnij samoti» // Kulish P. O. Tvory: U 2 t. K. : Dnipro, 1989. - T. 1. - S. 5-30.
2. Nahlik Ye K. Pantelejmon Kulish // Kulish P.O. Tvory: V 2 t. - K. : Naukova dumka, 1994. -T. 1. - S. 5-36.
3. Nahlik Ye. K. Pantelejmon Kulish: Osobystist\ pysmennyk, myslytef: U2 t. - K. : Ukrayins'kyj pysmennyk, 2007.
4. Kulish P. Lysty z hutora // Osnova, 1861, # 1 - 4, 11 - 12.
5. Kulish P. Hutirska filosofiya i viddalena od svitu poeziya // Kulish P. Moye zhyttya- K., Ukrayins'kyj svit, 2005. - S. 139-381.
УДК 008:378
ОСВ1ТА ХХ1 СТОЛ1ТТЯ: СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
М. Г. Складановська, викл.
Ключовi слова: концепция розвитку освти, парадигма, гуманизация, компетентность, гнновацгя.
Постановка проблеми. Сфера осв^и i виховання завжди викликала неабиякий штерес у суспшьствь Кожна людина вважае себе спецiалiстом у цш галузi, незалежно вiд власного фаху, адже кожен стикаеться з педагопчними проблемами протягом життя, в перюд свого навчання, навчання сво!х дггей, пiдвищення власно! квалiфiкацii. Нещодавно опублшовано проект Концепцii розвитку освiти Украши на перiод 2015-2025 рокiв для обговорення педагопчною спiльнотою й громадсьюстю. Як визначаеться в проектi, протягом усього перюду iснування незалежно! Украши в освiтньому секторi краши накопичувалися численш проблеми системного характеру.
Для забезпечення функцюнування освiти як основи сталого розвитку краши потрiбнi «системна реформа освгги, яка мае бути предметом суспшьного консенсусу, розумiння того, що освга - це один з основних важелiв цивiлiзацiйного поступу й економiчного розвитку» [1, с. 3]
Мета статт - аналiз провiдних тенденцш системи сучасно! вищо! освiти й основних вимог до сучасного компетентного фаивця.
Викладення матерiалу. Освiта - це спещально органiзована система зовшшшх умов, що створюе суспiльство для розвитку людини. Але освiта - це не тшьки система навчально-виховних закладов, установ шдвищення квалiфiкацii й перепiдготовки кадрiв. Змiст цього термша також трактуеться як процес засвоення людиною соцюкультурного досвгду попередтх поколгнь / результат цього процесу. Результат осв^и виражаеться як у вигщщ набутих знань, умть, навичок г вiдносин, так i особист1сних змт г психологгчних новоутворень людини, що навчаеться i розвиваеться в процес навчання, навчально-виховних вiдносин, самоосв^и i самовиховання.
Головна мета вищо! осв^и - становлення студента як особистосп, фахiвця, громадянина, що мае бути готовий до самостшних роздумiв, творчих пошукiв, колективно-групових форм взаемодii, постшного самовдосконалення.
Отже, першочергового значення в реформуванш вищо! освiти набувають новi педагогiчнi моделi i технологii, методи i засоби навчання, якi мають сформувати компетенцii майбутнього фахiвця як суб'екта здшснення концепцii сталого розвитку. Перш за все це якосп, властивосп особистостi, яка буде спроможна виконувати у свош професiйнiй дiяльностi нестандартнi завдання i проблеми, невiдомi апрiорi. Це не тiльки i не стiльки оволодiння iснуючими виробничими технолопями (адже бiльшiсть iз них саме й спричинила глобальну еколопчну кризу). Найважливiшими стають умiння та потреби набуття нових знань, самостшно1' пiзнавальноi дiяльностi, здатнiсть аналiзувати нестандартну ситуацiю i на основi цього аналiзу,
набутих знань, працюючи в командi професiоналiв, приймати обгрунтоваш рiшення i брати на себе вщповщальшсть за !х наслщки.
Цiннiсть особистостi, И iнтереси - це домiнуючi прiоритети сучасно! осв^и, И оргашзаци, змiсту, iнновацiйних пошуюв. Цi пошуки зумовлюють не тшьки створення нових форм i методiв навчання, а й змiни у стилi мислення, способi дiяльностi й життя.
У нашому багатогранному свт iснують рiзнi традици, концепцп осв^и, але не припиняеться пошук спшьних iдей та освiтнiх стратегiй. Уперше в 1978 р. Римський клуб ^жнародна наукова органiзацiя) звернув увагу св^ово! науково! спiльноти на невщповщнють принципiв традицiйного навчання сучасним вимогам до розвитку особистосп в умовах швидкоплинних змiн у суспiльствi, наущ, практицi. Вiд нового фахiвця сучасне сусшльство вимагае здатностi до адаптаци до нових соцiальних умов, розвиненого мислення, розвинених здiбностей до творчосп, спiвробiтництва, взаеморозумiння i толерантностi. Саме тод^ у 1978 р. вперше науковцями був запропонований термiн «шновацшне навчання».
У педагогiчнiй лiтературi шновацшним називають такий пiдхiд, напрям, стиль навчання, який виявляе прогресивне начало порiвняно з поширеною iснуючою практикою. Цей тип, стиль навчання мае вщповщати тим запитам, як ставить сусшльство перед системою освгги.
Порiвнюючи традицiйне й iнновацiйне навчання, треба зазначити, що основними цiлями традицшного навчання е засвоення знань, умшь i навичок дисциплiни, а основш функци викладача - iнформацiйна i контролювальна. Метою iнновацiйного навчання е розвиток особистосп й рiзноманiтних форм мислення кожного студента у процес засвоення знань дано! дисциплши, а основш функци викладача - оргашзацшна та стимулювальна. Як наслiдок, у традицшному навчаннi застосовуються переважно завдання репродуктивного типу, ди за зразком, тодi як в iнновацiйному навчанш на перший план висуваються творч^ продуктивнi завдання. Стиль педагогiчного спшкування в традицiйному навчаннi найчастiше авторитарний. Щц час iнновацiйного навчання педагог запроваджуе демократичний стиль управлiння, що мае за мету заохочувати студента до активносп, стимулювати самостшну тзнавальну дiяльнiсть студента, розвиток його власних здiбностей i вдосконалення властивостей особистосп.
1нновацп - це матерiалiзацiя нового наукового знання, що формуе новий спошб задоволення змiнених потреб суспшьства або створюе новi потреби.
Термш «шноващя» походить вiд латинського «шпоуш», у переклацi - оновлення, вдосконалення.
Новацп можуть бути пов'язанi з формою фшансування заклацiв освiти, зi стилями педагопчно! дiяльностi й оргашзаци навчально-шзнавально! дiяльностi студентiв, зi змiнами навчального плану, навчальних програм, iз системою контролю й ощнки рiвня освiченостi, з методами, формами, технологiями осв^нього процесу, його управлiнням, зi змшою парадигми освiти, И мети i змiсту.
Через деякий час бшьшють iнновацiй, що виправдала себе, стають нормою або зникають (на деякий час або зовшм). Хоча iнодi ми можемо спостершати ретровведення в сучасну свiтову освiтню практику, але доповнене, переосмислене, штегроване в сучаснють.
За Н. П. Волковою, тноваци освгти - це цшеспрямований процес часткових змiн, що зумовлюють модифшащю цiлей, змiсту, методiв i форм навчання й виховання або адаптащю процесу навчання до нових вимог, що висуваються.
За твердженням В. В. Новиково!, мета шновацшного навчання - розвиток у тих, хто навчаеться, можливостей творчо опанувати новий досвщ. Основою такого освоення е цшеспрямоване формування творчого та критичного мислення, досвщу та iнструментарiю, навчально-пошуково! дiяльностi, рольового та iмiтацiйного моделювання, пошуку та визначення власного особистюного сенсу й цiннiсних вiдносин.
Особливо шновацшш змiни вiдчувалися в тенденщях розвитку св^ово! освiти ХХ столггтя, коли значно зростав ринок осв^шх послуг, вiдбувалися оновлення i корекщя освiтнiх програм, висувалась вимога забезпечення права на освiту для вшх бажаючих, виявлялась пiдвищена зацiкавленiсть у розвитку iндивiдуальних здiбностей студента, вщбувалась поглиблення мiжцержавного спiвробiтництва у сферi освiти.
Мiжнароднi акти ЮНЕСКО висувають перед глобальною осв^ою першочерговi завдання виховання людей вщповщно до принцитв демократа, миру, гуманiзму, поваги до прав людини, до культурних цшностей i традицiй iнших народiв, охорони довкшля.
Основш напрями реформування свiтових осв^шх систем (за матерiалами ЮНЕСКО) - це гумашзащя освiти, еколопзащя змюту освiти, орieнтацiя на безперервнють освiти, ii розвивальнi функци, загальнопланетарний глобалiзм.
Iнновацiйний пошук неможливий без творчо! роботи Bcix yчасникiв педагопчного процесу: стyдентiв, викладачiв, yправлiнських структур. Вщкритють до iнновацiй i адаптацп свiтового досвiдy - важливий критерш ефективностi розвитку сучасного вищого навчального закладу. Це наукова й експериментальна робота зi створення, апробацп нових освiтнiх технологiй, навчальних планiв, систем оргашзаци навчання i yправлiння вищим навчальним закладом.
Вiдповiдна модель вищо! освiти завжди формувалась на базi домшуючо! парадигми освгти. Пiд парадигмою осв^и ми розyмieмо систему наукових знань, теорiй, методiв, переконань, уявлень про щнносп та роль осв^и в сyспiльствi, способи розвитку людини в процесi навчання. Iсторiя розвитку ушверситетсько! освiти знае такi типи парадигм як знаннева, кyльтyрологiчна, академiчна, професiйна, педоцентристська, технократична тощо.
Альтернативою технократичнш парадигмi освiти е сучасна гуманютична парадигма освiти, де людина вважаеться найвищою цiннiстю сyспiльства. Саме тому гумашзащя осв^и стала провщною тенденцiею реформування свiтових освiтнiх систем. За думкою В. Шубша, основною характеристикою сучасно! парадигми освiти е зсув акценту зi Знания на Особистють у всiх ii проявах: професiйномy, iнтелектyальномy, емоцiйномy, моральному, еколопчному, громадському тощо.
Гyманiзацiя освiти - це спрямованють процесу навчання на розвиток i саморозвиток особистостi, на прюритет загальнолюдських цiнностей, на створення таких форм змюту i методiв навчання i виховання, якi забезпечують розкриття творчого потенцiалy особистостi, ii iндивiдyальних пiзнавальних якостей i особистюних властивостей.
Наш час - це час полшарадигмального, полiконцептyального розвитку освгги. Однiею з таких концепцiй е «освгга протягом усього життя» («Lifelong learning»). Концепщя безперервно! освiти вважае учшня, пiзнавальиy дiяльнiсть людини за невщ'емну складову ii способу життя у будь-якому вщ. Кожнi п'ять роюв подвоюеться кiлькiсть науково! шформаци, з'являються новi вiдкриття, iдеi, оновлюеться свггосприйняття людини. Отже, неможливо бути висококласним фахiвцем у сво!й справ^ не оновлюючи сво! знання, не шдтримуючи рiвень сво!х iнтелектyальних можливостей. А можливiсть власного самовдосконалення, особистюного зростання i самоактyалiзацii пов'язана з такими необхщними i достатнiми умовами: бажання вдосконалюватись, eipa в себе, безперервний процес учшня i творчост1.
Отже, гуманютичний прюритет особистост як критерш ощнки всiх iнновацiй, створення всебiчних можливостей ii розвитку лопчно приводить нас до ново! концепцп органiзацii освiти - це безперервна освга протягом усього життя.
Уведення нових термiнiв - компетенцii, ключовi компетенцii, компетентнiсть - пов'язанi зi змiною змiстy стаидартiв освiти, парадигми результапв освiти (I. Зiмняя). Компетентнють - це цiлiсна, соцiально-професiйна якють, що дозволяе людинi yспiшно виконувати виробничi завдання, взаемодiяти з шшими людьми, адаптуватися в свiтi. Отже, компетенщя виступае як особистiсно i соцiально iнтегрований результат освiти людини. Це сукупнють мотивацшно-цiннiсних, когштивних, комyнiкативних, iнформацiйних складових: знання, умшня, навички, здатнiсть виконувати професiйнi завдання, виршувати соцiальнi проблеми, вiдповiдальнiсть за результати свое! дiяльностi, готовнiсть i здатнiсть навчатися самостiйно, контролювати свою дiяльнiсть, регулювати свiй психiчний стан тощо. Отже, формування визначених стандартами осв^и компетенцiй майбутнього фахiвця е кшцевим результатом процесу освiти.
Особистюш змiни та психологiчнi новоутворення людини, що навчаеться, новi сощально-професшш компетенци майбутнього фахiвця з'являються у процес навчання тiльки тодi, коли навчально-виховний процес вiдбyваеться як процес активноi взаемодИ мiж тим, хто навчае, i тим, хто навчаеться. Отже, знання, навички, вмшня, особистюш новоутворення (теоретичне мислення, креативнють, творча уява тощо) - це результат власно! активност студента. Завдання викладача - створювати необхiднi умови розвитку особистосп студента, органiзовyвати i стимулювати його активнiсть у процес навчання, направляти й контролювати !!, надаючи необхiдиy iнформацiю i необхщш засоби.
Висновок. Ми повнiстю подшяемо думку авторiв проекту концепци розвитку освгги Укра!ни на перiод 2015-2025 роюв про те, що освга мусить перетворитися на систему, здатну до саморегуляци - вiдповiдно до виклиюв сyспiльного розвитку, якi постшно змiнюються.
OcBiTa мае перетворитися на ефективний важшь економши знань, на iнновацiйне середовище i стати реальною гаранпею забезпечення високих соцiальних стандартiв.
Отже, поряд з ефективним управлшням системою освiти, створення нових педагогiчних технологiй, впровадження штерактивних методiв навчання, реалiзацiя компетентнiсного тдходу до пiдготовки молодих спецiалiстiв е найактуальшшими завданнями педагопчно! спiльноти сьогодення.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Концепцiя розвитку осв^и Украши на перiод 2015-2025 роюв / Проект / http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc
2. Складановська М. Г. 1нновацшне навчання: активiзацiя пiзнавальноi дiяльностi студенев. : навч. посiб. Вид. 2-ге, доп. - Д. : ПДАБА, 2012 - 108 с.
SUMMARY
Recently it was published a project of Concept of Education of Ukraine for the period 2015-2025 years to discuss the educational community and the public. As defined in the project throughout the period of independent Ukraine in the education sector of the country accumulated numerous problems systemic. To ensure education as a foundation for sustainable development requires systemic education reform, which should be the subject of public consensus.
Top priority in the reform of higher education acquire new pedagogical models and technologies, methods and teaching aids that have a shape future professional competence as subject of the concept of sustainable development. The most important are the ability and the need to acquire new knowledge, independent learning activity, the ability to analyze unusual situations and based on this analysis, the acquired knowledge by working in a team of professionals make informed decisions and take responsibility for their consequences. The value of the individual, his interests - a dominant priorities of modern education, organization, content and innovative research. So, along with the effective management of the system of education, new educational technologies, the introduction of interactive teaching methods, implementation of competence approach to training young professionals is the most urgent task of the academic community today.
REFERENCES
1. Kontseptsiya rozvytku osvity Ukrayiny na period 2015-2025 rokiv / Proekt / http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc
2. Skladanovska M. G. Innovatsiyne navchannya: aktyvizatsiya piznavalnoyi diylnosti studentiv.: navch. posib. Vyd. 2-he, dop/ - D. : PDABA, 2012 - 108 s.
УДК 261.5
ПЕТРО МОГИЛА ТА «МОГИЛЯНСЬКА ДОБА»: 1СТОР1Я ТА СУЧАСН1СТЬ
В. Сгорова, методист
Ключовi слова: Петро Могила, митрополит, духовенство, православ'я, просв1тництво, осв1та, Киево-Могилянська академ1я.
Постановка проблеми. Петро Могила - один iз найвщомших церковних, культурних i громадських дiячiв Укра!ни, велич якого справедливо позначена в ютори термшом «могилянська доба». Вш — видатний богослов, просв^ник, гуманют, реформатор, фундатор нацюнально-культурного вщродження Укра!ни. Життя кшвського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодш е неабиякою загадкою. Складною i суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного дiяча, що полишив неабиякий слщ в ютори та культурi Укра!ни. Про Могилу написано багато праць i в Укра!ш, i за кордоном. Його, як правило, аналiзують як громадсько-пол^ичного, культурного та релтйного дiяча.
