О выявленных закономерностях обмена кислорода в организме животных Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636. 2. 612.015.3.

Лес1в С.М., к. с.-г.н., доцент, Швторак Я.1., д. с.-г. н., професор ©

Льегеський нацюнальний унгеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

гм. С.З. Гжицького, м.Льеге, Украгна

ПРО ВИЯВЛЕН1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ОБМ1НУ КИСНЮ В ОРГАН1ЗМ1

ТВАРИН

В наукоеих експериментах астрантськог доби при еиеченш еплиеу спожиеання ргзног кглькостг цукрге на еикористання органгзмом жуйних теарин макроелементге отримали дат, якг рангше не були описанг лте-ратурою. Встаноелено, що одночасно гз зростанням спожиеання жуйними цукрге збгльшуються показники обмгну катюше (особлиео К* г Ыа*} зарахунок пгдеищення абсорбцгг та егдкладення гх е тт теарин. Це яеище степадало гз зростанням гх концентрацгг е плазмг, у той час як е сироеатц кроег еона зменшуеалася. Отже, сироеатка кроег, на егдмгну егд плазми, не егдображала гстинного стану обмту катюше е органгзмг теарин. Ось чому, для еиечення або дгагностики стану обмту катюше, як об'екту бгологгчного матергалу, було рекомендоеано еикористоеуеати не сироеатку, а плазму кроег. Виходячи гз того, що плазма кроег егдргзняеться егд сироеатки тгльки емгстом фгбриноге-ну, а за тльтстю мгнеральних елементге еони ееажалися г ееажаються ргеноцгнними, було зроблено еисноеок, що ргзна концентрацгя лужних макроелементге мгж ними пройшла заедяки утеоренню сполук: К-фгбриногену, Ыа-фгбриногену, Са-фгбриногену та Mg-фiбриногену. Тому подальшг наукоег дослгдження були напраеленг на переегрку цих ггпотез г розширення гх меж пгзнання.

В подальших чисельних багаторгчних дослгдженнях на молодняку ееликог рогатог худоби ентеральним та парентеральним еееденням донаторге еоднееих гонге та розробленого на осноег еласного еинаходу актиеуючого препарату умоено назеаного "Актиеоль", зафгксоеано рангше не описаю змгни насичення киснем плазми кроег поргеняно гз сироеаткою цих теарин. На осноег цього зроблено припущення про еплие фгбриногену на розподгл кисню е органгзмг теарин.

Ключовi слова: цгльна крое, плазма кроег, фгбриноген, сироеатка кроег, донатори еоднееих гонге, рН кроег, насичення киснем ргдких частин кроег.

УДК 636. 2 612.015.3.

Лесив С.Н., Пивторак Я.И.

Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий им. С.З. Гжицкого, г.Льеое, Украина

О ВЫЯВЛЕННЫХ ЗАКОНОМЕРНОСТЯХ ОБМЕНА КИСЛОРОДА В ОРГАНИЗМЕ ЖИВОТНЫХ

В научных экспериментах аспирантского периода при изучении елияния потребления различного количестеа сахарое на использоеание организмом жеачных жиеотных макроэлементое получили данные, которые ранее не были

© Леав С.М., Швторак Я.1., 2014

125

описаны литературой. Установлено, что одновременно с ростом потребления жвачными сахаров увеличиваются показатели обмена катионов (особенно К* и Na *) за счет повышения абсорбции и отложению их в теле животных. Это явление совпадало с ростом их концентрации в плазме, в то время как в сыворотке крови она уменьшалась. Итак, сыворотка крови в отличие от плазмы не отражала истинного состояния обмена катионов в организме животных. Вот почему, для изучения или диагностики состояния обмена катионов, как объекта биологического материала, было рекомендовано использовать не сыворотку, а плазму крови. Исходя из того, что плазма крови отличается от сыворотки только содержанием фибриногена, а по количеству минеральных элементов они считались и считаются равноценными, был сделан вывод, что различная концентрация щелочных макроэлементов между ними прошла благодаря образованию соединений: К-фибриноген, Na-фибриноген, Са-фибриноген и Mg-фибриногена. Поэтому дальнейшие научные исследования были направлены на проверку этих гипотез и расширение их границ познания.

В дальнейших многочисленных многолетних исследованиях на молодняке крупного рогатого скота энтеральным и парэнтеральным введением донаторов водородных ионов и разработанного на основе собственного изобретения активирующего препарата, условно названного "Активоль", зафиксировано ранее не описанные изменения насыщения кислородом плазмы крови по сравнению с сывороткой этих животных. На основе этого сделано предположение о влиянии фибриногена на распределение кислорода в организме животных.

Ключевые слова: цельная кровь, плазма крови, фибриноген, сыворотка крови, донаторы водородных ионов, рН крови, насыщение кислородом жидких частей крови.

UDC 636. 2 612.015.3.

Lesiv S.N., Pivtorak Y.I.

Lviv National Universiti of Veterinary Medicine and Biotechnologi named after S.Z.

Gzhytskyj

ABOUT IDENTIFYING OF PATTERNS OF OXYGEN EXCHANGE IN THE BODY OF ANIMAL

The investigation of influence of consuming of different quantity of sugars of the bodies of ruminants of macroelements was conducted. In this experiment which was a part of post-graduate term very interesting data was obtained never described before. It was estimated that data of exchange of cations (especially K and Na) with the help of absorption and accumulation of them in the bodies of animals is increased. This phenomenon coincides with the increasing of then concentration in the plasma while it decreases in the blood serum. Thus blood serum in spite of plasma does not reflect the real state of cations exchange in the bodies of animals. That's why for study and diagnosis of cations exchange state it was recommended to use blood plasma but not serum as an object of biological material. Blood plasma differs from the serum only by the content ofprotein plasma. But quantity of mineral elements in them are the same. The conclusion is that different concentration of alkaline macroelements goes on with the help of the formation of units K-protein plasma, Na-protein plasma, Ca-protein plasma and Mg-protein plasma. So further

126

scientific investigations were directed to the verification these hypotheses and of widening of knovleolge.

A lot of many years researches which were carried out on young cattle by enteric and paraenteric injection of sources of hydrogen ions. And as a result of the developed own invention a preparation "Aktivol" was fixed up where new changes not known before were described and noted. On the base of this investigation a new assumption was made concerning the influence of protein plasma to the division of oxygen in the organism.

Key words: whole blood, plasma of blood, proteins plasma, serum of blood, sourses of hydrogen ions, pH blood, saturation of liquid parts of blood by oxygen.

Вступ. Найбшьш значним видозмшам в процес перетравлювання поживних речовин у травному тракл жуйних тддаеться легкоферментуюча фракщя вуглеводiв - цукри. Пщ дieю симбютично! мжрофлори передшлунюв вони зброджуються до оргашчних кислот [1]. 1нтенсившсть утворення цих кислот та всмоктування в кров мае прямолшшну залежшсть вщ кшькост спожитого цукру [1,2]. Кислоти, всмоктавшись в кров, стають значними подразниками iнтерорецепторiв, що викликають в органiзмi реакцш на мобшзацш вЫх буферних систем для стабшзаци рН кровi [2].

В дослщах бшьш шж тридцятирiчноl давност [3] при вивченш впливу споживання рiзноl кшькост цукрiв на використання оргашзмом жуйних тварин макроелементв отримали данi, якi ранiше не були описаш лiтературою. Було виявлено, що одночасно iз збiльшенням споживання жуйними цу^в зростають показники обмшу катiонiв (особливо К i Na) за рахунок пiдвищення абсорбци та вщкладення !х в тiлi тварин [3,4]. Це явище спiвпадало iз зростанням !х концентраци в плазму у той час як в сироватщ кровi вона зменшувалася [3,5]. Виходячи is того, що плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки тшьки вмiстом фiбриногену, а за кшьюстю мiнеральних елементiв вони вважалися i вважаються рiвноцiнними [6,7,8] було зроблено висновок, що рiзна концентрацiя лужних макроелементв мiж ними пройшла завдяки утворенню сполук: К-фiбриноген, Na-фiбриноген, Са^бриноген та Mg-фiбриногену [5]. Оскшьки утворення сполук мкатiон-фiбриногенм е вщповщдю органiзму жуйних тварин на споживання велико! кшькост цукрiв, з яких активно ферментуються кислоти [1,2], було висунуто припущення, що в рщкш частинi кровi активно дiе фiбриногенно-буферна система [3,4,5]. Отже, було зроблено висновок, що фiбриноген впливае на обмш катiонiв через природну амфотерну властивкть бiлкiв - активну участь !х в стабiлiзацil кислотно-основно! рiвноваги органiзму.

В доступнiй лiтературi немае описано вищезгаданих властивостей фiбриногену i тому-то вважаеться, що плазма вiдрiзняеться вiд сироватки кровi тшьки вмктом фiбриногену [6,7,8]. Проте вищезгадаш результати дослiджень [3,4,5] говорять, що при певних умовах обмшу речовин плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки вмктом мiнеральних речовин. Ось чому, для вивчення або дiагностики стану обмшу катюшв, як об'екту бюлопчного

127

MaTepiany, було рекомендовано використовувати не сироватку, а плазму KpoBi

[5]. ...

Встановлення амфотерност бшшв привело до того, що вс бшки piдких частин кpовi (плазми i сироватки) зарахували до буферно! системи кpовi [6,7,8]. Однак потpiбно зауважити, що амфотерш влaстивостi бiлкiв вивчали in vitro, оскшьки це неможливо зробити in vivo. I тому-то не вияснене питання про величину участ piзних бшюв piдких частин кpовi в стабшзаци рН кpовi. Проте результати рашше проведених дослiджeнь [3,4,5] дають можливiсть зробити припущення, що найбшьш активну участь серед бiлкiв плазми у нeйтpaлiзaцil водневих iонiв бере високомолекулярний бшок - фiбpиногeн. Подaльшi дослiджeння були нaпpaвлeнi на пepeвipкy цих гiпотeз та розширення !х меж пiзнaння.

Матер1ал i методи. Дослiди проводили на вiдгодiвeльних бугайцях господарств Стрийського, Сaмбipського та Пустомиивського paйонiв Львiвськоl облaстi. Для пepeвipки об'eктивностi даних дослiди повторювалися in vitro та in vivo, введенням ентерально i парентерально донaтоpiв водневих юшв. В пepшiй стадн дослвдв (п=5, зpiвняльний i дослiдний перюд) для збiльшeння надходження в кров водневих юшв у дослщний перюд, бугайцям дослщно! групи пiсля годiвлi вводили (per os) 1 л^р 9% оцтово! кислоти. В другш сери дослiдiв (п=12) однiй половиш пiддослiдних бичкiв внyтpiвeнно вводили по 20 мл 2,7 % молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, а другш половиш (п=6) розроблений на основi власного винаходу [9] препарат "Активоль". У подальших дослщженнях, тpeтiй сери дослiдiв, кiлькiсть введення препарату було збшьшено. Кров для дослщження брали з яремно! вени шприцом пщ вaзeлiновy олiю i aнaлiзyвaли на кислотно-основному aнaлiзaтоpi Аструпа, а результати обраховували з допомогою номограми Зiггapд-Андepсeнa [10] до i тсля введення. Бiомeтpичнe дослiджeння результат дослiдiв на вipогiднiсть piзницi проводили за Ойвшим [11].

Результати дослщження. Змша насичення кpовi пiддослiдних бугайщв киснем за пepiодaми дослiдy (табл. 1), очевидно, пов'язане iз змшами погодних пapaмeтpiв.

Вipогiднe збiльшeння насичення киснем кpовi бyгaйцiв дослщно! групи е не що iншe, як реакщя оpгaнiзмy тварин на експериментальне пiдкиснeння. Правда, piдкi частини кpовi на це пiдкиснeння зреагували по^зному. Особливо помiтно зменшилося насичення киснем плазми кpовi (Р<0,01) при практично однакових в сироватщ. Слiд вщм^ити, що насичення киснем само! кpовi майже не змiнилося.

Внyтpiшньовeннe введення молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, призвело до зниження насичення киснем плазми кров^ як i в попередньому дослщженш (табл. 2).

128

H

S'

er «

S ^

u¡ TI

о ъ н

ё s.

►S

тЗ О (Я

0

н р

01

W 1.

к

(Я

ъ о

W

я о

fa «

s

о Я

5

о

>73 TI

ё

►е- я

Ol р

я Já

Й о

5 О

g H

2 Р

' Я

я я

■й »

я

fa'

я

а Р

Я р

о Я

Л £ (В р

Я о Я

» J

M -Я 2. с? о

_ TI

hd о

о ^

Й ta й-

о я

(Я

О

« я

Яс s _ о Ol р

3' я

Й Р

fa «

о.

л р

о H

я я я

тЗ О (Я

>73

я.

о'

H er

(Л «

(В m

о

о «

№ fa « Ol

я^

о

0 sa

Л СВ >73 (В W

W

01

S'

er §c¡

3 g

s. § s д

Я -Й С. (В

о Я

s d

р

»

о о ü

fa'

5'

g д

я р о

Щ я

со ев

тз я О

го H

В s

w а Ol

S' f»

о о н

ё

S ^

sa «

Я

£ тЗ

(Я (В

и я л я я я

(Л w

л «

я я

I §

я я р

H g (В S

* л

^ M

л 3

Я S

R »

to (В

и р

о

д s

Р со

ч' сг

fa о

w (Я (В

H р

m а

я >5'

Р о

ti

« S cri я ев о

Я р

H JTB

В

о

s S В g g я р S

? Vî

^ о

(Л

^ w

^ G

jTB н

нн Я

В я о sa

в

я

сг о

(Я (В

Я

я о ti о

(Л

w

(В fa (В

Я Я Sa

Р> H Я

W

^

5 л о

TI

о я

>73 (В

Я -ё

О

TI

fa'

Я р

Я}

л о

^ р

а н i ^ >3

О >73

ja Я w

р а

Я р

о Я Л (В

Я Я Sa

_ «

О s о Я

(В

fa «

Я

X

л р

о H

я я

тЗ о w

w

я я с

Sa

Яс г

А СГ о д

sa

ИЯ

g 8

Яс Я

ш л * S

ев Я

fa о

о Я >73 О

w р

н Я

я о н я Й (В

fa 12

>73 я

"С о

• ч G

о

(В >73

о

«

о

я

TI (В

Я

ё S

я

и

р «

§1

я 2

« 5'

сг «

о о н

>73 О

тЗ

0

01

и

(В

я о

TI

о

О

л

(В

w я fa я о

я а

нн нЗ

g S

со ¡> S

Я S

я

(в ¿5

2 о

(В Н-.

fa

S з

я о

Я >ТЗ

* й-

H д

й s

TI

^ (В

я Я

О g

М я

-- 5

m

н à

р сг

« о

я »

ä

Ol >ТЗ

я я о

TI (В

Я

Я

р а

~ Я

н й

р S

Р

й w

и> ё

о Я Я H тн (В тЦ w

Я °

S

° о 2. §

РЧ

а

и я

и та' о ч

Ё' И

рэ

*

Ч

Л О

о к»

л о

о о Й Ё' и

Р5

§ и

о

№ и

Р5

Я Й Р5

СО

Р5

ё

О (Я

ЧО

н-

О

+ О

о 00

к»

*

ю Ъо

н-

00

"(Л *

о.

<1

V

к»

н-©

о к»

о о

00 00

00

н-

о о Й Ё' и

Р5

о

<1

"(Л (Л

к»

н-©

о

№ и

Р5

ё

о

(Я

я

Й Р5

со

Р5

ё

о

(Я

й о о Й Ё' и я

Я;

Я го та, о'

00 00

к» <1

н-

к>

-й О Э. о

(Я §

(Л

СЧ

ЧО

н-

о

00

§ я

о

№ я рэ

>й о

Э. о

(Я §

(Л

СЧ 00

н-©

о к»

00 <1

н-

к>

та

я я о»

>-1 рэ Я; С

Р5 Р»!

я й

о: Н

В.-8

СО

^ Р5

►С

К

± плазми до

сироватки

Процент насичення киснем

± плазми до

сироватки

а о

а

л

■в "О

о Я й -.

5*

й п О В

¡а л

Ё

^ в

я 5-"П ¡о

в Я

вз "в

я §

л 2.

Л 68

я 1

О ■в й

л в-

»

_ л

° и и» с? Н- В

и В «и

,о ох О £

Я 3е м -5.

О оз

О

О

X

«

-5

Таблиця 2

рН 1 оксигенащя кров1 бугайщв при внутр1шньовенному введенш молочно!' кислоти та препарату "Активоль"_

Умови проведення

дослщжень та рН Процент насичення кровi киснем

матершли аналiзу

Друга серiя дослiдiв

До введения

Кислоти Препарату Кислоти Препарату

Цiльна кров 7,471±0,009 7,481±0,008 66,4±1,21 72,0±1,11

Сироватка кровi 7,580±0,009 7,568±0,013 79,1±1,93 93,9±1,40

Плазма кровi 7,571±0,016 7,572±0,018 76,8±2,00 93,7±1,37

Шсля введення

Цiльна кров 7,370±0,019 7,482±0,018 70,6±2,98 88,8±1,69

Сироватка кровi 7,458±0,038 7,564±0,027 82,0±3,93 93,7±0,46

Плазма кровi 7,592±0,045 7,568±0,020 69,6±2,8** 99,6±0,40**

Третя серiя дослщв

До введення препарату

Цiльна кров 7,416±0,008 76,8±0,89

Плазма кровi 7,501±0,010 94,8±0,71

Еритроцити 7,358±0,009 66,2±0,92

Пiсля введення препарату

Цшьна кров 7,388±0,010 81,4±0,83*

Плазма кровi 7,494±0,015 99,4±0,71**

Еритроцити 7,362±0,011 68,0±0,70

Висновки. 1. При певних умовах обмшу речовин плазма кров! вщр!зняеться вщ сироватки не тшьки за ф!бриногеном, але \ за вмютом мшеральних елеменив, проходить утворення сполук "катюн-ф!бриноген." I тому-то для вивчення або д1агностики обмшу катюшв як бюлопчний матер1ал слщ використовувати не сироватку, а плазму кров1

2. Ф1бриногену, високомолекулярному бшку рщко! частини кров!, властиво не тшьки брати участь у згортанш кров!, стабшзаци рН, але \ в транспорт! кисню по тканинах оргашзму за рахунок утворення комплексу "кисень-ф1бриноген."

Перспективи подальших досл1джень. Подальш! науков! дослщження слщ проводити на р1зних тваринах для вивчення вагомих доказ1в рол! ф1бриногену в процес передач! кисню вщ гемоглоб!ну до кл!тин оргашзму ¿, таким чином, впливу його на обмш кисню.

Л1тература

1. Р.Кравщв, В.Романишин, А. Колотницький. Питання ф1зюлогп тварин. Ч.1 Система травлення. - Львыв - 2006 - 177 с.

2. Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Богатко П.М. та ш. Загальна терап!я ! профилактика внутр!шн!х хвороб тварин. - Бша Церква, 2000. - 224 с.

3. Леав С.Н. Обменмикрозлементов у высокопродуктивныхмолоч-ныхкоров при потребленииразногоколичествасахара // Автореф. дис. канд. с.-х. наук. - Харьков, 1979. - 27 с.

130

4. Лесив С.Н. К вопросу о роли фибриногена в стабилизации кислотно-основного состояния. // Сельскохозяйственнаябиология. -1988.-№ 5.-С. 137-138.

5. Лесив С.Н. Зависимостьобразования в крови коровсоединений№", К", Са", Mg" фибриногена от величини потреблениясахара // Доклади ВПСХНИЛ, 1978. - № 8. - с. 42-44.

6. Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Физиологиячеловека. - М.: Медицина. - 1998. - 442 с.

7. Кононський О.1. Бюх1м1я тварин. - К.: Вища школа, 1994. - 439 с.

8. Науменко В.В. та ш. Ф1зюлопя с.-г. тварин. - К.: Сшьгососвгга, 1994.502 с.

9. Палфий Ф.Ю. и Лесив С.Н. А.с. 166115 СССР МКИ А 61 К 33/40. Активатор межуточногообменавеществ у животных / Ф.Ю. Палфий и С.Н. Лесив - опубл. 30.07.91. - Бюл. № 28.

10. Базарнова М.Ф., Морозова В.Т. Руководство по клиническойлабораторнойдиагностике // Клиническаябиохимия. - К.: 1986.- № 3 280 с.

11. Сотн С.Ф., Виноградова Р.П. Основи бюх1м1чних метод1в досл> джень. - Кшв, 1975.

Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.

131