CC BY
63
УДК 339.924:669 (477) В1ра Анатол1вна НЫфорова,
канд. екон. наук 1нститут економiки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк
ПРО ДЕЯК1 НАСЛ1ДКИ П1ДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю З ее ДЛЯ МЕТАЛУРГП УКРА1НИ
Укра!на належить до кра!н, у структур! нацюнального господарства яких традицшно превалюють базов! види економ!чно! д1яль-носп. Одним ¿з таких вид1в д!яльносп е ме-талургшне виробництво. Мюце й роль галуз! у сощально-економ!чному розвитку нашо! кра!ни протягом багатьох роюв важко пере-оцшити: за даними Держкомстату Укра!ни, обсяги И виробництва забезпечують бшьше 20% укра!нського ВВП, пращвники галуз! становлять бшьше 10% загально! кшькосп зайнятих у промисловосп, частка металургп в основних засобах промисловосп становить 12-14%, а металопродукщя, що виробляеть-ся, е одшею з головних статей вггчизняного експорту, займаючи у його структур! вщ 25 до 45%.
Саме факт ютотно! експортоор1ентова-носп галуз! (до 80%) потребуе дослщження актуального на сьогодш питання вибору ш-теграцшного вектора подальшого розвитку Укра!ни - европейського або евразшського. Останшми роками з'явилося чимало робгг, що розкривають недолши та переваги кожного ¿з цих напрям1в штеграцп, зокрема в еко-ном!чнш сфер! [1-8]. Вщмшнють цих дослщ-жень полягае у !х досить дискусшному характер! 1 значному розходженш думок уче-них та експертсв щодо прюритетносп бшьш тюно! взаемодп з Евросоюзом (€С) або Мит-ним Союзом (МС).
Ураховуючи, що Кабшет Мшютр!в Укра!ни 18 вересня 2013 р. схвалив проект «Угоди про асощащю м1ж Укра!ною, з одше! сторони, та Свропейським Союзом { його державами-членами, з шшо! сторони» (дал! -Угода) [9], доцшьно бшьш детально розгля-нути питання европейського напряму штеграцп укра!нсько! металургп.
Метою статп е визначення основних ризиюв { перспектив подальшого розвитку галуз! за умови тдписання Угоди.
© В.А. НМфорова, 2013
Почати досл1ждення доцшьно з анал1зу ситуацп в металургшнш промисловосп самого Евросоюзу, через те що цей ринок збу-ту е одним з основних для вггчизняних мета-ловиробниюв (до 25% усього експорту мета-лопродукци), а промислова й торговельна полггика ЕС уже зараз суттево впливае на розвиток галуз! в Укра!ш. У випадку ж тд-писання Угоди вплив европейсько! промис-лово! полггики тдсилиться багаторазово й багато в чому стане визначальним для укра-!нсько! економши. При цьому стутнь жорст-косп промислово! та торговельно! полггики Евросоюзу щодо власних виробниюв { пред-ставниюв ¿з тренх кра!н залежатиме, у першу чергу, вщ позитивно! або негативно! динамь ки розвитку металургп у европейських кра!-нах.
За даними Европейсько! Комюи [1012], металурпя ЕС мае сильш конкурентш позицп на внутршньому ринку, особливо в сегмент! випуску високояюсно! продукц!! з високою доданою варт!стю для к!нцевих спо-живач!в (буд!вництво, автомоб!лебудування, аерокосм!чна галузь, виробництво електрош-ки, !нш! п!дгалуз! машинобудування).
Конкурентн! переваги галуз! полягають у високш продуктивност! прац! та квал!фша-цИ робочо! сили, висок!й якосн !нновац!йно! продукц!!, що випускаеться, постшному тех-нолог!чному розвитку виробничих потужно-стей, оптимальн!й орган!зац!! виробництва й лопстики, наданн! високояк!сних ! своечас-них послуг.
Проте останн!ми роками металурпя ЕС почала стикатися з такими проблемами, як:
деф!цит ! висока вартють сировинних ресурс!в, залежн!сть вщ !мпорту зал!зорудно! сировини, коксу й шших енергетичних ре-сурс!в;
обмеження експорту сировинних ре-суршв з боку трет!х кра!н;
Економта промисловостi Экономика промышленности
конкуренщя з боку виробниюв трепх краш, що працюють на ochobî шшо1 законо-давчо1 бази;
поява нових конкурента на свгговому ринку (Китай, Бразилiя, Iндiя, краши СНД);
жорстюсть правил, що стосуються ви-кидiв вуглекислого газу (CO2) i вiдходiв, за-
побiгання й контролю за забрудненням на-вколишнього середовища.
Перелiченi проблеми призвели до ю-тотного зниження основних показниюв дь яльност металургiйноï галузi краш GC-27 (табл. 1), яю так i не досягли докризового рiвня, хоча про подолання кризи европейсью краïни заявили ще у 2010 р.
Таблиця 1
ДинамЫа основних показниюврозвитку металургтног галуз1 крат СС-27
Показники Роки 2012/2007, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг випуску стал^ млн т* 209,7 197,9 138,8 172,9 177,4 168,5 80,4
Обсяг видимого споживання стат, млн т*** 201,3 185,4 121,4 148,1 157,4 142,2 70,6
Обсяг реального споживання стат, млн т*** 191,3 179,7 139,4 145,7 153,4 145,6 76,1
Обсяг видимого споживання стат на душу населення, кг/чол.* 403,9 371,7 240,7 294,4 310 278,5 69,0
1ндекс обсягу виробництва металопродук-цil, % до попереднього перюду** 100,6 94,7 72,0 77,4 122,6 94,1
Кiлькiсть пращвниюв, тис. чол.*** 406,0 416,2 378,7 367,7 364,1 350,6 86,4
Частка у свгговому виробництвi сталi, %* 15,6 14,9 11,3 12,2 11,7 10,9 -
Частка у свгговому споживаннi готово! металопродукцii, %* 16,0 15,2 10,7 11,3 11,1 9,9
Обсяг експорту металопродукцп, млн т* 161,81 155,6 113,4 134,6 146,1 141,5 87,4
Обсяг iмпорту металопродукцп, млн т* 169,31 162,2 102,6 125,1 144,0 133,3 78,7
Обсяг внутршньорегюнально! торгiвлi металопродукцieю, млн т* 127,71 119,6 81,8 123,0 108,0 101,8 79,7
Складено та розраховано за даними:
* World Steel in Figures 2008-2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. - Режим доступу: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html
** Свростат [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/ setupModifyTableLayout. do
*** European Steel in Figures 2008-2012 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. - 20 p. - Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. - 20 p. - Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf.
Особливу стурбованють у влади €С спричинило вившьнення майже 55 тис. ств-робггаиюв металургшних компанш за шес-тирiчний перюд i зниження бшьше шж на 20% внутрiшньорегiональноï торгiвлi мета-лопродукщею. Також значно впало спожи-вання стат на душу населення i частка реп-ону в загальносвгговому споживанш готовоï металопродукцiï за рахунок швидкого еко-номiчного зростання краш, що розвиваються (у першу чергу, Китаю, 1ндп та Бразилiï).
Погiршення ситуацiï на европейському металургшному ринку мало негативш нас-лiдки i для украшських виробникiв. Незва-
жаючи на те що частка вггчизняних експор-терiв, за даними Свропейсько1' асоцiацiï ста-леплавильникiв («EUROFER»), протягом 2007-2012 рр. була практично незмшною й у загальному обсязi европейського iмпорту металопродукцп становила вiд 8 до 13%, спостерпалося досить значне зниження обся-гiв поставок продукцiï з Украши у натуральному вираженнi (табл. 2).
Негативш тенденцп в металургшнш промисловостi GC i погiршення ïï конку-рентних позицiй на свгговому ринку спону-кали до прийняття Gврокомiсiею комплексу заходiв i рекомендацш щодо вiдновлення
Економжа промисповост1 Economy of Industry
Таблиця 2
Динамика експорту деяких вид\в металопродущп з Украгни до крат СС1
Показники Роки 2012/2007, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг експорту чавуну, тис. т 1085,9 638,2 253,0 467,2 795,4 587,1 54,1
Обсяг експорту нашвфабрикатсв iз зaлiзa та нелеговaноï стaлi, тис. т 3622,6 3855,4 1766,1 3517,2 3700,3 2934,9 81,0
Обсяг експорту плоского прокату з нелеговaноï стaлi (з покриттям та без покриття), тис. т 1343,8 1310,9 924,5 1692,2 2282,9 1660,7 123,6
Обсяг експорту кутиюв, фасонних i спещальних профiлiв iз зaлiзa та нелеговaноï стaлi, тис. т 117,7 101,4 17,6 16,3 31,7 62 52,7
Обсяг експорту виробiв з леговaноï стал^ тис. т 215,5 174,1 125,4 148,8 230,5 109,2 50,7
1 Складено та розраховано за даними: Експорт-1мпорт TOBapiB за ачень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
MeTanypriHHOÏ npoMucnoBOcri y GBponi, ^o 3HaMmnH Bigo6pa^eHHa y «nnam giH ^ogo KOHKypeHTOcnpoMO^HOcri Ta CTa6inbHOCTi CTanenuBapHOÏ npoMucnoBOcri y GBponi» («Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe», a6o «Steel Action Plan») [16]. ^h nnaH 6yB cxBaneHHH aK «EUROFER», TaK i 6inbmicTro MeTanoBupo6-HHKiB [17].
nepeg npHHHaTTaM «Steel Action Plan» 6yno npoBegeHO Tpu Kpyrnux CTonu BHeoKoro piBHa (High-level Round Table - HLR), npuc-BaneHHx gianbHOCTi CTanenuBapHOÏ npoMucno-BOCTi, Ha aKHx o6roBoproBanuca bhkhhkh, ^o CToaTb nepeg MeTanypriero GC, ïï KOHKypeHTHi no3^iï Ta nepeBarn, a TaKO^ KOHKperai noni-THHHi peKOMeHga^ï gna GK [18], aKi npaKTHH-ho b noBHOMy o6ca3i yBiHmnu go 3ragaHoro goKyMeHTa.
3HanHy yBary nig nac npoBegeHHa HLR 6yno npugineHO nmaHHaM nigBH^eHHa eHep-roe^eKTHBHOCTi b rany3i, aKHaHmBugmoMy nomupeHHro y TpeTix KpaïHax eBponeHcbKHx CTaHgapTiB y c^epi BHKugiB napHHKOBux ra3iB, 36epe^eHHa y HaM6nH^HiH nepcneKTHBi bh-po6hhhhx noTy^HOCTen i BignoBigHO nepcoHa-ny Ha nignpueMCTBax «ArcelorMittal» y Eenbriï Ta OpaH^ï (ycboro KOMnaHia 3a6e3nenye y GC 90 thc. po6ohhx мicцb), a b MaM6yrabOMy 6inbm e^eKTHBHOÏ nepeKBani^iKa^ï MeTanyp-riHHHx KagpiB 3a paxyHOK BHKopucTaHHa Kom-TiB GBponeHcbKoro co^anbHoro $OHgy (ESF).
Також багато учасниюв Круглого столу ви-словилися за необхщнють використання бшьш серйозних захисних заход1в у торгове-льнш полггищ GC i доцшьнють посилення державно1 пiдтримки розвитку метaлургiï. Щоправда, остання пропозищя знайшла тшь-ки часткове вщображення у «Steel Action Plan» у частиш непрямих зaходiв державного регулювання [19], бо реструктуризaцiя про-мисловостi у Gвропi, розпочата у 80-х роках, показала, що у сталеливарнш гaлузi втручан-ня держави е не найкращим виходом для тд-вищення життездaтностi компaнiй, i допомо-га мае бути обмежена використанням фшан-сових коштiв певних европейських фондiв для вирiшення деяких сощальних питань i проведення НДДКР [10].
Для визначення можливого впливу промисловоï полiтики Gвросоюзу у сферi метaлургiï на розвиток цього виду економiч-ноï дiяльностi в Украш доцiльно бiльш до-кладно розглянути основш висновки та ре-комендaцiï щодо рiзних нaпрямiв дiяльностi гaлузi, поданих у «Steel Action Plan».
Документ складаеться з трьох основ-них роздшв, що стосуються стану металур-гiйноï промисловостi у Gвропi, aнaлiзу свгго-вого ринку стaлi й технологiчних розробок сталеплавильниюв, щоб здiйснити ряд до-слщжень щодо стану та полiтики в гaлузi [13-15]. Результатом дослiджень гaлузi е план дiй щодо ïï подальшого розвитку в
Економгка промисловостг Экономика промышленности
коротко-, середньо- i довгостроковш перспектива У свою чергу, план дш стосуеться таких сфер дiяльностi металургiï, як правове регулювання, тдвищення попиту на сталь, забезпечення рiвних умов на мiжнародному рiвнi (умови торгiвлi й доступ до сировини), еколопчна полiтика та пiдвищення енергое-фективностi, iнновацiï та соцiальна сфера.
Укладачi документа звертають увагу на те, що сталь, iмовiрно, i в майбутньому за-лишиться ключовим конструкцiйним матерь алом, знаходячи застосування в рiзних галу-зях економши. При цьому ринкову нiшу ев-ропейських краïн вони вбачають у виробниц-твi iнновацiйноï високоякiсноï продукци з високою доданою вартiстю, хоча обмежен-нями тут служать штенсивна конкуренцiя, обмежений обсяг попиту та потреба значних iнвестицiй у дослiдження й розробки i спещ-альне устаткування.
Як технолопчш драйвери розвитку га-лузi розглянуто прюритетне використання електродугових печей, що працюють на ме-талобрухтi, а не на залiзоруднiй сировинi; розгортання виробництва залiза прямого вiд-новлення, при якому використовуеться при-родний газ, а не кокс; а також застосування проривних технологш для скорочення вики-дiв CO2, у тому числi промислових установок уловлювання та зберiгання вуглецю (CCS) [16, с. 4-5].
У роздш, присвяченому пiдвищенню попиту на сталь, наведено даш про наявнiсть надлишкових металургiйних потужностей у всьому свт (бiльше 540 млн т, з яких майже 200 млн т знаходиться у Китах) i крашах €С (близько 80 млн т). Вщзначаеться, що попит на металопродукщю у Gвросоюзi залежить вiд економшо-фшансового стану кiлькох ос-новних галузей, у першу чергу, бущвництва й автомобшебудування (1'х сукупна частка у споживанш металу становить близько 40%), а також виробництва електричного й елект-ронного устаткування. Тому €К рекомендуе продовжувати розвивати ключовi метало-споживаючi галузi, зокрема, на основi раш-ше прийнятих програм «CARS 2020» i «Sustainable Construction» [16, с. 7-8].
Дуже велику увагу европейська влада придшяе забезпеченню рiвних умов торгiвлi й доступу до сировинних ресуршв на мiжна-
родному рiвнi. Стурбованiсть GC викликае використання захисних заходiв з боку третiх краш введення експортних обмежень i ви-вiзних митних зборiв на сировину в 1ндп, Кита1', Росiï, Сгиптц використання процедур лiцензування на ринках 1ндп та Iндонезiï; iнвестицiйнi обмеження та переваги закут-вель металопродукцп в нацiональних вироб-никiв у Китш та США вiдповiдно.
Одним з основних шструмента досяг-нення рiвних умов торгiвлi для европейських металургшних компанiй на свiтовому ринку Свропейська Комiсiя вважае укладання дво-стороннiх торговельних угод, зокрема угод про вшьну торгiвлю [16, с. 11].
У «Steel Action Plan» вщзначено потребу забезпечення доступних щн i постачань енергп та енергоносив, де основну увагу мае бути придшено продовженню дослiджень i шдтримщ iнновацiй у сферi енергетичних технологш (програма «Horizon 2020») i пода-льшш диверсифiкацiï видiв, джерел i маршрута постачань енергоресуршв. При цьому акцентуеться увага на тому, що енергоемш виробництва (EII) е також дуже капiталоем-ними iз середнiм iнвестицiйним циклом вщ 20 до 30 рокiв, тому для зниження швести-цiйних ризиюв шляхом забезпечення перед-бачуваностi енергетичних витрат доцiльним е укладання довгострокових контракта мiж постачальниками та споживачами електро-енергiï [16, с. 13].
Значну увагу придшено еколопчному аспекту дiяльностi металургiйноï промисло-восп GC. Особливо важливим тут е необхщ-нiсть вкладання iстотного обсягу додаткових швестицш у розробку й упровадження абсолютно нового обладнання й технологш (особливо тсля 2035 р.), тому що 1'х сьогодшш-нш рiвень на найбшьш ефективних европейських металургiйних заводах близький до сво!х фiзичних меж i вже не може забезпечи-ти подальшого зниження викидiв дюксиду вуглецю [16, с. 13-14].
Для сприяння шноващям у металур-гшнш промисловостi GK, зокрема, пропонуе:
розглянути й тдтримати (у рамках програми «Horizon 2020») вщповщно до чинних правил державно! допомоги досль дження i розробки, демонстрацшш й експе-риментальнi проекти нових екологiчно чис-
EKonoMÎrn npoMumoeocmi Economy of Industry
тих, ресурсо- та енергозберпаючих техноло-гш, яю перебувають у стадп тдготовки;
здiйснювати мiжнародне ствробпниц-тво в дослщницьких проектах у добувнiй промисловосп, реалiзацiя яких сприятиме пiдвищенню конкурентоспроможносп Евро-пи та доступу до ринку;
зосередити фiнансову пiдтримку не тшьки на стадп дослiдження, а бшьшою Mi-рою на фазi пiлотування проекту [16, с. 1920].
У роздiлi, присвяченому сощальним питанням розвитку металурги GC, вщзначе-но, що пiдтримка працiвникiв не повинна перешкоджати будь-якiй необхiднiй реструк-туризацп та виведенню надлишкових потуж-ностей. У документi акцентуеться увага, що робоча сила у галузi переживае безпрецеден-тнi змiни. ВГкова структура в бiльшостi евро-пейських сталеливарних компанш така, що бшьше 20% вiд li сьогоднiшнього фактичного складу тде з металурги до 2015 р., ще 30% - до 2025 р. Отже, металургшна проми-словiсть повинна мати змогу залучити моло-дих i творчих спiвробiтникiв задовго до кон-кретних операцiй з реструктуризации мшмь зуючи !х майбутнiй вплив [16, с. 20].
Таким чином, «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe» - це комплексний документ, що охоплюе практично вс аспекти дiяльностi металурги кра!н Евросоюзу.
Украш в контекстi реалiзацiя цього нормативно-правового акта слад зважати на можливють подальшого «звуження» евро-пейського ринку збуту металопродукци вна-слiдок першочергово! пiдтримки металови-робникiв ЕС (навпъ за умови впроваждення лише непрямих заходiв), а також на те, що потенцшне пiдписання Угоди про асощащю не означае автоматичного членства нашо! кра!ни у Gвросоюзi, тому вона й надат за-лишатиметься «третьою стороною» та вщчу-ватиме вплив захистних заходiв з боку кра!н-членiв ЕС.
Зниження обсяпв збуту укра1нсько1 металопродукци на европейський ринок, негативна динамша розвитку металургшно! промисловостi кра!н ЕС i вжитi заходи щодо подолання цих негативних тенденцш з боку влади Евросоюзу викликають потребу бiльш
детально проаналiзувати деякi можливi ризи-ки вгд пiдписання Угоди.
У документ питанням розвитку про-мисловостi, й металургшно! галузi зокрема, прямо присвячено тшьки двi глави:
Глава 10 - «Полггика у сферi промисловосп та пiдприемництва» (ст. 378-380);
Глава 11 - «Сшвробггаицтво у видобу-внiй та металургiйнiй галузи> (ст. 381-382) [9, с. 197-198].
При цьому передбачаеться, що проми-слова полггика буде спрямована, у першу чергу, на полшшення умов тдприемницько! дГяльносн для всГх суб'екпв господарювання з особливою увагою до малих i середнiх тд-приемств (МСП). Плануеться також обмш шформащею та досвщом у сферi комерщаль заци НДДКР, спрощення й рацiоналiзацi! нормативно-правового регулювання, сприяння розширенню контактiв мГж тдприемствами Укра!ни i ЕС та !х органами влади.
Таким чином, у цш Главi практично не зачшаються питання функцiонування великих тдприемств, а також вщсутш конкретнi напрями реструктуризаци та модернiзацi! промисловостГ Однак варто звернути увагу на те, що сшвробпництво у сферГ промисловосп та тдприемництва стосуватиметься тако! сфери, як охорона навколишнього се-редовища.
Для подальшого розвитку укра!нсько! металурги цей пункт е одним Гз найважливь ших. Питання екологи у Еврот е прюритет-ними в усГх сферах господарсько! дГяльностГ У «Steel Action Plan» особливо тдкреслю-еться, що для тдвищення конкурентоспроможносп сталеливарно! галузГ ЕС необхщне едине «прове поле» у клГматичнш полпищ, тому що трет кра!ни за рахунок бшьш м'яких еколопчних вимог до виробництва одержують конкурентну перевагу, що дозво-ляе занижувати видатки на випуск продукци [16, с. 13-14].
Тому для забезпечення глобально! су-мюносп Европейська Комюя, зокрема, за-кликае Европейський компет зГ стандартиза-ци якомога швидше завершити стандарти для ощнки викидГв парникових газГв (ПГ) в енер-гоемних галузях [16, с. 17-18].
Зпдно з Додатком XXIX до Глави 6 «Навколишне природне середовище» Угоди
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
про асощащю з GC, Украша зобов'язуеться поступово (у строк вщ 2 до 10 роюв) набли-зити свое законодавство до законодавства Gвросоюзу за такими напрямами, як:
управлшня довкiллям та iнтегрaцiя екологiчноï полггики в iншi гaлузевi полгги-ки;
яюсть атмосферного повiтря;
упрaвлiння вщходами та ресурсами;
якiсть води й управлшня вщходами, включаючи морське середовище;
охорона природи;
промислове забруднення та техногенш загрози;
змша клiмaту та захист озонового шару;
генетично модифiковaнi оргашзми.
Усього за цими напрямами Украша мае iмплементувaти положення 41 Директиви, 24 Реглaментiв та 6 шших нормативних доку-ментiв GC, яю так чи iнaкше стосуються дiя-льностi метaлургiï як одного з основних за-бруднювaчiв навколишнього середовища. Хоча базовим для гaлузi можна розглядати роздш, присвячений промисловому забруд-ненню та техногенним загрозам. Тут основ-ним нормативно-правовим документом е Директива про промисловi викиди [20], положення яко1' мають бути iмплементовaнi в украшське законодавство протягом двох ро-кiв вiд дня набрання чинност Угодою. Крiм цього, мають бути впроваджеш положення ще 2 Директив i 1 Регламенту GC за перюд вiд 2 до 6 роюв.
Cпiвробiтництво у видобувнш та мета-лургiйнiй гaлузi також буде зосереджено в основному на обмш iнформaцiею про стан i перспективи 1'х розвитку.
Однак тут варто звернути особливу увагу на потребу полшшення умов для тд-приемництва, обмiну iнформaцiею та ствро-бiтництвa щодо неенергетичних аспекпв дiя-льностi цих галузей, пов'язаних, зокрема, з видобутком руд метaлiв i промислових мше-рaлiв.
Для Украши основний ризик тут поля-гае в тому, що вона може стати постшним сировинним придатком для металургшно1' промисловостi европейських краш, тодi як
власна галузь буде вщчувати дефiцит сиро-винних ресуршв.
Уже на перших сторiнкaх «Steel Action Plan» тдкреслюеться, що у GC «справедли-вий доступ до первинно1' та вторинно1' сиро-вини ... в умовах конкурентного ринку мае виршальне значення для сталого розвитку чорно1' металурги» [16, с. 4].
Одне з ршень Gврокомiсiя вбачае у прiоритетному використaннi в металургш-ному виробництвi сталевого брухту, тому що вiн може бути перероблений без втрати клю-чових властивостей. Утилiзaцiя 1 т метало-брухту компенсуе використання бiльше 1,2 т зaлiзноï руди, 7 кг вугшля та 51 кг вапняку. Виплавка стат з брухту замють зaлiзорудноï сировини знижуе витрати енергп приблизно на 75%, використання води - на 40, забруднення повггря може бути скорочене до 86, забруднення води - до 76, вщходи прничо-добувно1' промисловосп - до 97%.
Тому для полегшення повторного ви-користання й утилiзaцiï металобрухту, еколо-гiчно оптимiзовaний дизайн кiнцевого продукту мае вщповщати тaкiй вимозi, як лег-кiсть демонтажу та подiлу вшх його сталевих компонентiв [16, с. 9-10].
зазначити, що останшми роками обсяг споживання сталевого брухту у крашах GC знизився майже на 20%, а експорт збшь-шився практично на таку ж величину (табл. 3), що було спричинено загальним спадом у металургшнш гaлузi на тлi свiтовоï кризи.
Однак для реaлiзaцiï передбачених у «Steel Action Plan» зaходiв европейським кра-шам, швидше за все, доведеться як наростити iмпорт цього виду сировини, так i зробити його експорт бшьш жорстким, про що вже згадуеться у розглянутому документ (боро-тьба з незаконним вивезенням металобрухту в трен краши).
Для Украши така ситуащя е неоднозначною. З одного боку, до останнього часу не спостерталося жодно1' тенденцп до збшь-шення обсягiв експорту украшського металобрухту до GC. Навпаки, вони постшно скорочувалися, а частка нашо1' кра1'ни у евро-пейському iмпортi цiеï сировини близька до нуля (табл. 3). Тому можливе тдписання
Економжа промисловост1 Economy of Industry
1 CK^ageHO Ta p03pax0BaH0 3a gaHHMu: World Steel in Figures 2008-2013 [E^eKipoHHuu pecypc] / World Steel Association. - Pe^HM gocTyny: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html; European Steel in Figures 2008-2012 [EœKTpoHHHH pecypc] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. -20 p. - Pe^HM gocTyny: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [EœKTpoHHHH pecypc] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. - 20 p. - Pe-«HM gocTyny: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf; EKcnopT-iMnopT TOBapiB 3a ci-neHb-rpygeHb 2007-2012 pp. [EœKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua/
Динамика торг1вл1 та споживання металобрухту в СС-271
Таблиця 3
Показники Роки 2012/2007 %
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг експорту металобрухту, млн т 39,9 42,7 39,6 47,6 49,3 46,8 117,3
Обсяг iмпорту металобрухту, млн т 37,7 40,5 28,0 38,7 34,8 31,4 83,3
Обсяг споживання металобрухту, млн т 116,8 111,3 80,9 97,6 100,9 94,1 80,6
Обсяг iмпорту металобрухту з Украши, тис. т 23,1 13,3 21,4 28,4 49,5 11,9 55,5
Частка Украши в iмпортi металобрухту, % менше 0,1 -
Угоди про асощащю з €С не мало б серйозно впливати на розвиток украшського ринку сталевого брухту. З шшого боку, подальша лiбералiзацiя торгiвлi у рамках ЗВТ щлком може призвести до збшьшення поставок брухту у eвропейськi краши через те, що Украша не матиме права на законодавчому рiвнi обмежувати його експорт.
Одним iз тдтверджень припущення щодо можливостi закршлення за Украшою ролi сировинного придатку е аналiз деяких документiв i дослщжень GC, присвячених ситуацiï на ринку сировинних ресуршв [2122].
У них вщзначено змiни, що вщбулися на глобальному сировинному ринку за ос-танне десятилiття, у першу чергу, рiзке збшь-шення попиту на ресурси у краïнах, що роз-виваються (Китай, Iндiя, Бразилiя), i пов'я-заний iз цим дефщит сировини у Gвросоюзi, зокрема у металургшнш промисловостi. Та-кож дослщники виявили, що цiни на рiзних товарних ринках стали набагато бшьш взае-мозалежними мiж собою i з фшансовими ринками.
У ситуацп, що склалася, влада GC ду-же стурбована обмеженнями доступу до си-ровини з боку трепх краш, якi спричиняють викривлення та невизначенють у потоках ресурсiв (як щнов^ так i кiлькiснi). Тому ев-ропейська «1шщатива щодо сировинних ма-терiалiв» («Raw Material Initiative» - «RMI») 2011 р. [22] грунтуеться на таких базових принципах, як:
забезпечення рiвних умов доступу до ресурав у третiх краïнах;
сприяння стшким поставкам сировини з европейських джерел;
пiдвищення ефективностi використання ресуршв i заохочення угатзаци.
Головним недолгом «Raw Material Initiative» фахiвцi називають вiдсутнiсть чгг-ких вказiвок i конкретних дiй щодо подолан-ня ресурсного дефiциту в €С, i акцентування уваги тiльки на сприянш лiбералiзацil торго-вельно! полггики та використаннi шструмен-тiв СОТ при виршенш суперечок [21, с. 5].
У документ визначений перелш з 14 критичних сировинних матерiалiв, якi в^^з-няються особливо високим ризиком дефщиту пропозицп в найближчi 10 рокiв унаслiдок високо! концентрацп виробництва в декшь-кох кра!нах i низько! взаемозамiнностi мате-рiалiв, i дуже важливi для ланцюжка ство-рення вартостi. Цей список мае регулярно, кожш 3 роки, оновлюватися, i у 2013 р. е вс передумови включення до нього кокшвного вугiлля як одного з основних видiв сировини при виробнищи металопродукцп [16, с. 10].
На сьогодш цей перелiк уже мютить кiлька матерiалiв, необхiдних для виробництва сталевих сплавiв, i в цiлому включае сурму, берилш, кобальт, флюорит, галiй, ге-рманш, графiт, iндiй, магнiй, нiобiй, метали платиново! групи, рiдкоземельнi метали, тантал i вольфрам. Найбiльш значущими поста-чальниками перерахованих ресурсiв е Китай, Роая, Бразилiя, Демократична Республша Конго, а за деякими позищями також США, Австралiя, Iндiя, Туреччина i ПАР [22, с. 2122].
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Слщ зазначити, що Укра!на не експор-туе у ЕС жодного з критичних сировинних матерiалiв. Проте обсяг експорту шших руд-них ресуршв (особливо руд i концентратiв залiзних) у кра!ни ЕС е доволi значним, i европейский ринок у загальному обсязi поста-
вок займае лiдируючi позицii, навiть незва-жаючи на те що його частка у 2012 р. суттево знизилася порiвняно з 2007 р. Втм, у натуральному вираженш обсяг експорту до кра!н €С залiзорудноi сировини дещо вирiс (табл. 4).
Таблиця 4
Динамика експорту рудних ресурав з Украгни у крагни СС1
Показники Роки 2012/ 2007, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг експорту рудних ресурав у крагни СС, тис. т
Руди та концентрати залiзнi, усього 16807,2 17106,1 13029,3 18994,1 18801,2 17470,5 103,9
у тому числк неагломероваш 10564,9 10798,9 8147,8 11180,8 12180,0 11206,2 106,1
агломерованi 6242,3 6307,2 4881,5 7813,3 6621,2 6264,3 100,4
Руди та концентрати марганцевi 27,9 42,2 7,2 84,9 34,6 2,1 7,5
Руди та концентрати алюмiнiевi - 0,2 1,4 2,6 4,4 3,9 -
Руди та концентрати титановi 114,9 124,4 79,4 47,2 55,6 65,8 57,3
Руди та концентрати цирконiевi 15,5 23,0 13,8 6,6 7,9 14,9 96,1
Руди та концентрати iншi - - - - - 3,0 -
Частка експорту в СС у загальному обсяз1 украгнського експорту рудних ресурав, %
Руди та концентрати залiзнi, усього 81,0 75,1 47,2 58,0 55,0 49,7 -31,3
у тому числк неагломероваш 88,5 77,0 46,4 53,3 56,5 52,1 -36,4
агломероваш 70,9 72,1 48,5 66,5 52,6 46,3 -24,5
Руди та концентрати марганцевi 70,1 69,2 66,7 70,0 25,3 9,4 -60,7
Руди та концентрати алюмiнiевi - 5,7 35,9 43,3 51,8 45,3 45,3
Руди та концентрати титановi 34,0 43,1 36,2 16,6 27,5 24,7 -9,2
Руди та концентрати цирконiевi 41,9 64,6 44,8 21,9 29,9 39,5 -2,4
Руди та концентрати iншi - - - - - 83,3 83,3
Експорт Шших м1неральнихресурав
Обсяг експорту кам'яного вугшля у кра!ни ЕС, тис. т 2343,7 3161,3 2517,9 3783,8 4425,3 3527,4 150,5
Частка експорту в кра!ни ЕС у загальному обсязi укра!нського експорту кам'яного вугшля, % 63,2 65,9 45,9 61,1 63,3 57,7 -5,5
Обсяг експорту коксу та нашвкоксу з кам'яного вугшля у кра!ни ЕС, тис. т 335,1 602,8 165,5 412,6 474,9 405,9 121,1
Частка експорту в кра!ни ЕС у загальному обсязi укра!нського експорту коксу та напiвкоксу з кам'яного вугшля, % 57,7 59,8 18,0 28,1 23,9 15,8 -41,9
1 Складено та розраховано за даними: Експорт-1мпорт товар1в за ачень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Схожа тенденщя спостериаеться й що- ресуршв, наприклад кам'яного вугiлля та ко-до динамiки експорту шших мшеральних ксу. У натуральному вираженш обсяг поста-
Економжа промисловост1 Есопоту of Industry
вок ще! сировини в краши €С суттево вирiс nopÎBHHHO з докризовим перюдом, однак час-тка Евросоюзу в загальному обсязi украшсь-кого експорту знизилася, особливо по коксу. До того ж питома вага Украши у загальному обсязi iмпорту коксу крашами GC невелика i у перiод 2007-2011 рр. коливалася вiд 2,5 до 5%.
Тут необхщно звернути увагу на те, що практично всi металургiйнi шдприемства на територiï Европи (за винятком ЗАТ «1СД Дунаферр»), що належать найбшьшим мета-лургiйним компанiям Украши ТОВ «Метш-вест Холдинг» i Корпорацп «Iндустрiальний Союз Донбасу», спецiалiзуються на випуску
тiльки прокатноï продукци, заготовки для якоï поставляються iз заводiв, розташованих в Украïнi (за даними металургшних компа-нiй). Отже, щ пiдприемства не мають потреби в поставках таких сировинних ресуршв, як залiзорудна сировина (ЗРС), кокс, флюси та iн. Тому при зростанш експорту мiнеральних ресуршв завжди iснуе ризик ïx значного де-фiциту в майбутньому при розвитку украш-ського виробництва готово1' металопродукцiï.
Оскiльки основним видом експортова-но1' Украшою металургiйноï сировини е ЗРС, доцшьно бiльш докладно розглянути ситуа-цiю з цим ресурсом на европейському ринку (табл. 5).
Таблиця 5
Динамика виробництва, торг1вл1 та споживання зал^зорудног сировини у СС-271
Показники Роки 2012/ 2007, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг виробництва залiзорудноï сировини, млн т 27,6 26,5 19,5 27,7 28,7 н/д 104,0
Обсяг експорту залiзорудноï сировини, млн т 45,1 42,6 32,8 46,5 41,1 44,9 99,6
Обсяг iмпорту залiзорудноï сировини, млн т 185,9 181,2 106,0 155,1 157,7 145,7 78,4
Обсяг споживання залiзорудноï сировини, млн т 168,4 165,2 92,7 136,4 142,5 н/д 84,6
Обсяг внутршньорегюнально1' торгiвлi залiзорудною сировиною, млн. т 39,0 34,6 26,1 14,7 32,7 21,4 54,9
Частка Украши в iмпортi залiзорудноï сировини, % 9,0 9,4 12,2 12,3 11,9 12,0 -
1 CK^ageHO Ta p03pax0BaH0 3a gaHHMu: World Steel in Figures 2008-2013 [EœKTpoHHHH pecypc] / World Steel Association. - Pe«HM gocTyny: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html; European Steel in Figures 2008-2012 [E^eKipoHHun pecypc] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. -20 p. - Pe^HM gocTyny: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [EœKTpoHHHH pecypc] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. - 20 p. - Pe-«hm gocTyny: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf; EKcnopT-iMnopT TOBapiB 3a ci-neHb-rpygeHb 2007-2012 pp. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe«HM gocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua/
Данi табл. 5 показують, що на Украшу припадае десята частина iмпорту залiзоруд-но1' сировини крашами €С, що е досить зна-чущим показником. Можна припустити, що влада Европи зробить усе можливе для збе-реження цього джерела постачання сирови-ни, особливо в контекст озвучених планiв нарощування обсягiв металургiйного виробництва в умовах тслякризового зниження приблизно на 20% обсяпв iмпорту та спожи-вання ЗРС.
В умовах попршення ситуацiï в мета-лургiйнiй промисловостi Евросоюзу й ужи-ваних у зв'язку з цим заxодiв, викладених у кшькох нормативних документах ЕС, основ-
ним з яких е «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe», можна припустити, що потенцшне пiдписання Украшою Угоди про асоцiацiю з ЕС буде мати для украшсько! металурги досить суперечли-Bi наслщки.
Одним i3 головних ризикiв i в коротко-i у довгостроковш перспективi виступае, у першу чергу, потреба iмплементащl в укра!-нське законодавство величезно! кiлькостi нормативно-правових документа ЕС, що регламентують усi аспекти дiяльностi галузi. На особливу увагу тут заслуговують питання екологи.
Економгка промисловостг
Экономика промышленности
Проблемними для украшсько! мета-лурги вони е через значну техшко-техноло-пчну вiдсталiсть галузi, що робить ll одним з основних забруднювачiв навколишнього се-редовища. У випадку ж упровадження евро-пейських екологiчних стандартiв металур-гiйна промисловiсть Укра1ни втратить одну з базових конкурентних переваг унаслщок ю-тотного пiдвищення собiвартостi продукци, що випускаеться, необхiдностi вкладення великих швестицш у модернiзацiю виробни-чих потужностей i застосування штрафних санкцш у випадку порушення цих норм.
1ншим iстотним ризиком для металур-гшно! промисловостi Укра1ни виступае «ствробггництво» у сферi розвитку сиро-винно! бази. Проблема дефiциту та зростання вартосп сировини в усьому свт на сьогоднi е однiею з основних. Тому прюритетний роз-виток в Украш видобутку мшерально-сировинних ресуршв для металурги та !х поставки европейським споживачам можуть завдати значно1 шкоди вггчизняним вироб-никам, особливо у довгостроковш перспек-тивi внаслiдок порушення балансу сировини на внутршньому ринку, що призведе до не-стачi й ще бiльшого подорожчання ресурс-них матерiалiв для укра1нських споживачiв.
У таких умовах у вггчизняно! металурги е шанси зберегти status-quo переважно як постачальника сировини та нашвфабриканв, можливо, як виробника готово! металопро-дукци з невисокою доданою вартiстю. Це пояснюеться як значним сьогодшшшм вщ-ставанням за темпами модершзаци та ре-структуризаци галузi загалом i прокатного передiлу зокрема, так i планами GC щодо прiоритетного розвитку й забезпечення лщи-руючих свiтових позицiй з випуску високо-яюсно! металопродукци iнновацiйного характеру. Однак це не можна розглядати як най-кращий варiант для Украши, тому що вш закрiплюе за нею роль сировинного придатка.
Вигоди для металургшно! промислово-стi Украши гiпотетично можуть виявитися тiльки у довгостроковому перiодi внаслiдок проведення необхщно! докорiнноl модернi-зацil пiдприемств галузi для досягнення ними параметрiв, необхщних згiдно з нормативни-ми документами €С у сферi полiпшення яко-
стi продукцil, пiдвищення рiвня енергоефек-тивностi та дотримання екологiчних стандарта. Унм, до цього моменту украшська мета-лургiя може просто «не дожити» пiд пресин-гом ушх обов'язкових для впровадження ев-ропейських норм i стандартiв.
Лггература
1. В ЕврАзЭС поспешили заявить, что получение статуса наблюдателя закроет Украине путь в Евросоюз [Электронный ресурс] // Зеркало недели. Украина. - 2013. - 29 мая. - Режим доступа: http://zn.ua/POLITICS/ v-evazes-pospeshili-zayavit-chto-poluchenie-statusa-nablyudatelya-zakroet-ukraine-put-v-evrosoyuz-123089_.html. - Загл. с экрана.
2. Гайдуцкий П. Украина и Таможенный союз: проблемы интеграции [Электронный ресурс] / П. Гайдуцкий // Зеркало недели. - 2013. - 22 марта. - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/internal/ukraina-i-tamozhen-nyy-soyuz-problemy-integracii-_.html. - Загл. с экрана.
3. Гайдуцкий П. Украина-ЕС: проблемы интеграции / П. Гайдуцкий // Зеркало недели. - 2013. - 7 июня (№ 20).
4. Свропейський проект та Украша: моногр. / А.В. Срмолаев, Б.О. Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резшкова та ш. - К.: Н1СД, 2012. - 192 с.
5. Капитоненко Н. Выгоды и риски Соглашения об ассоциации с ЕС [Электронный ресурс] / Н. Капитоненко // Зеркало недели. Украина. - 2011. - 15 июля (№ 26). -Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/POLITICS/ vygody_i_riski_soglasheniya_ob_assotsiatsii_s_ es.html. - Загл. с экрана.
6. Скворцов Д. ЕС-Украина. О «соглашении об ассоциации» [Электронный ресурс] / Д. Скворцов // Сегодня. - 2013. - 9 марта. - Режим доступа: http://www.segodnia. ru/content/119307. - Загл. с экрана.
7. Украина XXI века - между Европой и Евразией: сб. аналит. докл. / И.В. Клименко, Ю.М. Харазишвили, А.Н. Шаров, И.В. Ус; под ред. Я.А. Жалило. - К.: НИСИ, 2013. - 117 с.
8. Умланд А. Исторический момент Украины: как он может быть упущен [Электронный ресурс] / А. Умланд // Зеркало недели. Украина. - 2013. - 15 февр. (№ 6). - Ре-
EKonoMirn npoMumoeocmi Economy of Industry
жим доступа: http://gazeta.zn.ua/internati-onal/istoricheskiy-moment-ukrainy-kak-on-mo-zhet-byt-upuschen.html. - Загл. с экрана.
9. Угода про асощащю мiж Украïною, з однiеï сторони, та Свропейським Союзом i його державами-членами, з шшо1' сторони [Електронний ресурс]. - К., 2013. - 236 с. -Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/ komevroint/doccatalog/document?id=56219.
10. Mining, metals and minerals. Competitiveness, trade, sustainability and restructuring [Електронний ресурс] / European Commission. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/en-terprise/sectors/metals-minerals/steel/compe-titiveness/index_en.htm.
11. Mining, metals and minerals. Overview of the steel industry [Електронний ресурс] / European Commission. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/me-tals-minerals/steel/index_en.htm.
12. Ensuring a future for steel in Europe [Електронний ресурс] / European Commission. Brussels, 11 June 2013. - Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-13-523_en.htm#PR_metaPressRelease_bottom.
13. Assessment of Cumulative Cost Impact for the Steel Industry: Final Report [Елект-ронний ресурс] / Centre for European Policy Studies / Prof. Dr. Andrea Renda (Project Coordinator). - Brussels, 11 June 2013. - 260 p. -Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/ sectors/metals-minerals/files/steel-cum-cost-imp_en.pdf.
14. Steel's Contribution to a Low-Carbon Europe 2050. Technical and economic analyses of the sector's CO2 abatement [Елект-ронний ресурс] / The Boston Consulting Group, Inc. - Boston, June 2013. - 52 p. - Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/ Publications/pdf/2013 -BCG_Steel_Contributi-on_May.pdf.
15. A Steel Roadmap for a Low-Carbon Europe 2050 [Електронний ресурс] / The European Steel Association. EUROFER. - Brussels, 2013. - 35 p. - Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/ 2013 -Roadmap.pdf.
16. Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe [EneKrpoH-hhh pecypc] / European Commission. - Brussels, XXX COM(2013)407. - 23 p. - Pe^HM gocry-ny: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals-minerals/files/steel-action-plan_en.pdf.
17. Eurofer welcomes EU Steel Action Plan [EneKTpoHHHH pecypc]. - June 11, 2013. -Pe^HM gocryny: http://www.steeltimesint.com/ news/view/eurofer-welcomes-ec-steel-action-plan.
18. High-level Round Table on the future of the European Steel Industry Recommendations [EneKTpoHHHH pecypc]. - 12 February 2013. - 25 p. / European Commission. Enterprise and Industry Directorate-general. - Pe^HM gocryny: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/ metals-minerals/files/high-level-roundtable-re-commendations_en.pdf.
19. Minutes from the 3rd High-level Roundtable on the European steel industry / [EneKTpoHHHH pecypc]. - 12 February 2013. -4 p. / European Commission. Enterprise and Industry Directorate-general. - Pe^HM gocryny: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals-mi-nerals/files/hlrt-minutes3_en.pdf.
20. Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) [EneKrpoHHHH pecypc] // Official Journal of the European Union. - 17.12.2010. - 103 p. - Pe^HM gocry-ny: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUri Serv.do?uri=0J:L:2010:334:0017:0119:en:PDF.
21. Nisida Gjoksi. Resource security: The European Raw Material Initiative [EneKT-pohhhh pecypc]. - June 2011. - ESDN Case Study No. 6. - 7 p. - Pe^HM gocryny: http://www.sd-network.eu/pdf/case%20studies/ ESDN%20Case%20study_6_resource%20scarci ty_final.pdf.
22. Tackling the Challenges in Commodity Markets and on Raw Materials [EneKT-pohhhh pecypc] / European Commission. -Brussels, 2.2.2011. C0M(2011) 25 final. - 23 p. - Pe^HM gocryny: http://eur-lex.europa.eu/Lex UriServ/LexUriServ.do?uri=C0M:2011:0025: FIN:en:PDF.
Hadiuwna do pedaxuii 18.06.2013 p.
- Економжа промисловост1 Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 147
2013, №3(63)
