CC BY
69
УДК: 399
НОВ1ТН1 ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Бiла С.О.
Предмет досл'1дження cmammi - теоретико-методологiчнi та npuKnaöHi аспекти формування HoeimHix тренд'т розвитку глобал'зацйних процесв, системн виклики, як постають внасл'док цього перед краУнами свту.
Мета cmammi - висвтлити сутнсть, досл'дити законом'рност'! та HoernHi тренди розвитку глобал'зацшних процесв в'д початку ХХ1 ст. i до сьогодення, обфунтувати сутнсть викликв, що постають перед краУнами внаслдок переходу в'д «в'дкритост'!» до «неопротекцюшзму», внасл'док переходу до вищого р'вня пост'ндустр'ального розвитку.
Методологiя. Пд час пдготовки статтi використано загальнонауков методи дослджень, у т.ч.: сторичного та логiчного - в процей досл'дження законом'рностей розвитку глобалзацшних процесв; абстрактного та конкретного, анал'зу та синтезу, як застосовано пд час визначення но&тых тренд'в модиф/кац/У фнансовоУ глобал'зацИ та реформування виробничих процесв («1ндустр'я 4.0», «креативна економка»). Каузальний (причинно-насл/дковий) метод наукових досл'джень використано в процес висвтлення законом'рностей впливу глобал'заци на формування полiтики «неопротекцюшзму» та обгрунтування УУ очкуваних насл/дк/в. Синергетичний п'дх'д дозволив узагальнити виклики, що постають перед краУнами у сферi соцальних вдносин.
Результати роботи. Новiтнi тренди розвитку глобал'зацйних процесв впливають на нацональну економку кожноУ краУни, на економ'чний розвиток регiональниx iнтеграцiйниx угрупувань, на свтову економку в цлому. У статтi досл'джено законом'1рност'1 розвитку глобал'зац'УУ, що впливали на розвиток свтовоУ економки на початку ХХ1 ст. та продовжують св/'й вплив на сучасному етап розвитку. Висвiтлено особливостi та новiтнi тренди модиф/кацп фнансовоУ глобал1зацп, базовi тренди реформування виробничих процесв («1ндустр1я - 4.0», «креативна економка»). Обфунтовано виклики, як постають перед соцальною сферою на сучасному етапi розвитку глобал1зац1йних процесв.
Для глобал1зованоУ свтовоУ економки характерним стае ситуаця невизначеностi та «турбулентност!», що мае прояв через зростання зовншньоУ заборгованостi, структурних криз, стратифкаци' краУн за доходами (у т. ч. загострення проблеми поляризаци «багат1 - б/дн/» у межах кожноУ окремо взятоУ краУни). У ХХ1 ст. формуеться глобальне свтове виробництво, поряд з цим кардинально змнюеться змст св/тових господарських зв'язкв та процесв: темпи зростання м1жнародноУ торгiвлi випереджають темпи зростання виробництва, вартсний обсяг послуг у ВВП перевищуе обсяг реального виробництва, а вартсний вим1р фнансових потокв перевищуе трансакций пов'язан з експортом товар1в i послуг. В1дбуваються стр1мкi кардинальнi та яюсш перетворення у фiнансовiй сфер1\ в основ1 яких - «фнансова глобалiзацiя», що фунтуеться на прогресуючому зростаннi валютних, фондових, кредитних ринкв та проникненнi Ух транзакцй в ус сфери нацюнально'У економки, свтового господарства. Перехд вд «в1дкритост1» нацональноУ економки до «неопротекцюшзму» загострюе системн проблеми розвитку свтового господарства, а у поеднанн з викликами щодо переходу до «1ндустрп - 4.0» та реформування системи соцальних в1дносин у пост1ндустр1альний перод - започатковуе нову систему виробничих, економ1чних та соцальних вдносин що визначатимуть р1вень розвитку людськоУ цивiлiзацiУу ХХ1 ст.
© Бша С.О., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
7
Галузь застосування результатiв. Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свтове господарство.
Висновки. Розвиток глобал'заци призвiв до домнування наприкнц ХХ - на початку ХХ1 ст. концепцУ та практики «в'дкритост'!» нацональноУ економки. Водночас, пслякризовий перод та рецеся с&тово'У економки призводять до швидкого розповсюдження '¡дей «неопротекцошзму». Така ситуаця породжуе низку ризикв для нацональноУ економки краУн, прихильниць «неопротекцошзму». Насамперед, йдеться про ризик втрати традицйних ринкв збуту для експортозалежних краУн (внасл'док заход'т «неопротекцошзму»), що може призвести до загострення «торговельних вйн», а у найг'1ршому випадку - до прагнень «встановлення нового свтового порядку» та «передлу св/'тових ринкв», що формуе загрози розв'язування нових гiбрiдних та «гарячих» локальних в1'йн. Повернення до «неопротекцошзму» формуе ризики зростання зовншньоУ заборгованост/ краУн свту, настання глобально)' «борговоУ кризи» у св/'тових масштабах. I хоча перехд до «неопротекцошзму» дозволяе ще певний перод часу забезпечити економiчне зростання на старй технолог'чнш основ, все ж «неопротекцошзм» лише «в/'дтерм/'новуе» для розвинених краУн свту неминучсть переходу до ново)' стадп пост'ндустр'ального розвитку, що фунтуеться на «ндустрУ - 4.0», на дом'туванш системи NBIC-технологiй, розвитку робототехнки. В'дпов'дно, «неопротекцошзм» в'дтерм'новуе i виршення низки нших актуальних соцально-економнчих проблем: виршення проблеми зростання безробття та пошуку принципово нових форм зайнятост'1; реформування полiтики доход'т, оплати пращ, виршення демографiчних та еколог'чних проблем. В'дтерм'нування виршення цих актуальних питань в наш час вкрай загострить Ух виршення для наступних поколiнь.
Ключов'1 слова: глобалiзацiя; глобал'зацйн'! процеси; новiтнi тренди; «неопротекцошзм»; л'берал'заця; «в1'дкрит1'сть економки»; ризики; експортозалежн краУни; фнансова глобалiзацiя; «1ндустр'1я - 4.0»; пост'ндустр'альний розвиток; сфера послуг; креативна економка; соцiальнi проблеми; доходи.
НОВЫЕ ТРЕНДЫ РАЗВИТИЯ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ
Белая С.А.
Предмет исследования статьи - теоретико-методологические и прикладные аспекты формирования новых трендов развития глобализационных процессов, системные вызовы, возникающие вследствии этого перед странами мира.
Цель статьи - раскрыть сущность, исследовать закономерности и показать новые тренды развития глобализационных процессов с начала XXI ст. и до современности, обосновать сущность вызовов, которые возникают перед странами вследствии перехода от «открытости» к «неопротекционизму», вследствии перехода к высшему уровню постиндустриального развития.
Методология. В процессе подготовки статьи использованы общенаучные методы исследований, в т.ч.: исторического и логического - в процессе исследований закономерностей развития глобализационных процессов; абстрактного и конкретного, анализа и синтеза, которые используются в процессе определения новых трендов модификации финансовой глобализации и реформирования производственных процессов («Индустрия - 4.0», «креативная экономика»). Каузальный (причинно-следственный) метод научных исследований использован в процессе анализа закономерностей влияния глобализации на формирование политики «неопротекционизма» и обоснования ее ожидаемых последствий. Синергетический подход позволил обобщить вызовы, которые возникают перед странами в сфере социальных отношений.
Результаты работы. Новые тренды развития глобализационных процессов влияют на национальную экономику каждой страны, на экономическое развитие региональных интеграционных объединений, на мировую экономику в целом. В статье исследованы закономерности развития глобализации, которые влияли на развитие мировой экономики в начале XXI ст. и продолжают свое влияние на современном этапе развития. Рассмотрены особенности и новые тренды модификации финансовой глобализации, базовые тренды реформирования производственных процессов («Индустрия - 4.0», «креативная экономика»). Обосновано вызовы, которые возникают перед социальной сферой на современном этапе развития глобализационных процессов.
Для глобализированной мировой экономики характерной становится ситуация неопределенности и «турбулентности», которая проявляется через увеличение внешней задолженности, структурных кризисов, стратификации стран по доходам (в т.ч. обострения проблемы поляризации «богатые -бедные» применительно к каждой отдельно взятой стране). В XXI ст. формируется глобальное мировое производство, наряду с этим кардинально изменяется содержание мировых хозяйственных связей и процессов: темпы роста международной торговли опережают темпы роста производства, стоимостной объем услуг в ВВП превышает объем реального производства, а стоимостное измерение финансовых потоков превышает транзакции, связанные с экспортом товаров и услуг. Происходят стремительные кардинальные и качественные преобразования в финансовой сфере, в основе которых -«финансовая глобализация», которая основывается на прогрессирующем росте валютных, фондовых, кредитных рынков и проникновении их транзакций во все сферы национальной экономики, мирового хозяйства. Переход от «открытости» национальной экономики к «неопротекционизму» обостряет
системные проблемы развития мирового хозяйства, а в процессе объединения с вызовами перехода к «Индустрии - 4.0» и реформирования системы социальных отношений в постиндустриальный период -формирует новую систему производственных, экономических и социальных отношений, которые будут определять уровень развития человеческой цивилизации в ХХ1 ст.
Сфера использования результатов. Международные экономические отношения и мировое хозяйство.
Выводы. Развитие глобализации привело к доминированию в конце ХХ - в начале ХХ1 ст. концепции и практики «открытости» национальной экономики. В то же время, послекризисный период и рецессия мировой экономики приводят к быстрому распространению идей «неопротекционизма». Такая ситуация порождает риски развития для национальной экономики стран, приверженных «неопротекционизму». Прежде всего, речь идет о риске потери традиционных рынков сбыта для экспортозависимых стран (вследствии использования методов «неопротекционизма»), что может привести к обострению «торговых войн», а в наихудшем случае -к стремлениям «установить новый мировой порядок» и осуществить «передел мировых рынков», что формирует угрозы развязывания новых гибридных и «горячих» локальных войн. Возврат к «неопротекционизму» формирует риски возрастания внешней задолженности стран мира, риски нарастания глобального «долгового кризиса» в мировых масштабах. И хотя переход к «неопротекционизму» позволяет еще определенный период времени обеспечивать экономический рост на старой технологической основе, все же «неопротекционизм» лишь «откладывает» для развитых стран мира неизбежность перехода к новой стадии постиндустриального развития, которая базируется на «Индустрии - 4.0», на доминировании системы NBIC-технологий, на развитии робототехники. Соответственно, «неопротекционизм» откладывает и решение ряда других актуальных социально-экономических проблем: решения проблем роста безработицы и поиска принципиально новых форм занятости; реформирования политики доходов, оплаты труда, решения демографических и экологических проблем. Откладывание решения этих актуальных вопросов в наше время крайне обострит их решение для последующих поколений.
Ключевые слова: глобализация; глобализационные процессы; новые тренды; «неопротекционизм»; либерализация; «открытость экономики»; риски; експортозависимые страны; финансовая глобализация; «Индустрия - 4.0»; постиндустриальное развитие; сфера услуг; креативная экономика; социальные проблемы; доходы.
NEWEST TRENDS OF GLOBALIZATION PROCESSES DEVELOPMENT
Bila S.O.
Subject of this article investigation is theoretical and methodological aspects as well as applied ones of the newest trends formation of globalization processes development, systems challenges the world countries face as its result.
Object of the article is to highlight the core and investigate into general and newest trends of globalization processes development within the 2000s and 2017, substantiate the essence of challenges the world countries face with as the result of transition from 'openness' to 'protectionism' as well as of transition to the higher level of postindustrial growth,
Methodology. When in use for article preparation the following general scientific research methods were used: historical and logical methods while investigating into general trends of globalization processes development; abstract and specific methods, methods of analysis and synthesis were applied to define the newest trends of financial globalization modification and production processes reformation ('Industry 4.0', 'creative economy'). Causal (cause-and-effect) method of scientific research was used to highlight the general trends of globalization effect on 'neoprotectionism' policy shaping and grounds for expected consequences. Synergetic approach allows to summarize the challenges the countries face in the sphere of social relations.
Results. The newest trends of globalization processes development affect the every country's national economy, regional integration communities' economic development, world economy in general. In the article the general trends of globalization development affecting the world economy growth at the beginning of the 21st century and continuing to influence at the up-to-date stage of development are investigated. The peculiarities and the newest trends of financial globalization modification, basic trends of production processes reformation ('Industry 4.0', 'creative economy') are highlighted. The challenges social sphere faces with at the contemporary stage of globalization processes development are grounded.
The situation of uncertainty and turbulence is of being characteristic for globalized world economy, one is reflected by external obligations, structural crisis, countries' stratification by income (including the sharpened problem of polarization between the rich and the poor within the borders of each single country). Globalized world production is shaped in the 21st century, alongside the core of world economic ties is being changed including the following: rate of international trade runs ahead of production growth rate, monetary service capacity in GDP runs ahead of real production capacity, monetary amount of financial flows runs ahead of transaction concerning goods and services export. Accelerated drastic and qualitative changes in finances happen based on 'financial globalization' which is grounded on progressive growth of currency, stock and loan markets and penetration of their transactions into all national economy spheres as well as into the world
economy spheres. Transition from national economy 'openness' to 'neoprotectionism' aggravates system problems of world economy development, and combining with challenges regarding the transition to 'Industry 4.0' and reformation of social relations system in postindustrial period it launches new system of production, economic and social relation defining the human civilization development level in the 21st century.
Range of results application. International economic affairs and world economy.
Conclusions. At the turn of the 21st century globalization development has led to domination of national economy 'openness' concept and practice. Meanwhile post-crisis period and world economy recession have caused 'neoprotectionism' idea wide spreading. Such situation bears a range of challenges for countries' national economies which are the 'neoprotectionism' supporters. First and foremost, it is the threat of traditional sales markets loss for countries relying on export (due to 'neoprotectionism' measures) which can lead to aggravation of 'trade wars', as well as striving to 'maintain the new world order' and 'world market repartitioning' which shapes the threat for new hybrid and 'heated' local wars breaking out at its worst. The comeback to 'neoprotectionism' shapes the risks of world countries' external debts growth, global 'debt crisis' in global scales occurrence. Even though the transition from 'neoprotectionism' allows to provide the economic growth based on the old technological ground for some time, 'neoprotectionism' only delays the transition imminence to the new stage of postindustrial development grounded on 'Industry 4.0', on NBIC-technology system domination, robotics growth for developed world countries. Correspondingly, 'neoprotectionism' postpones a solution to the range of other topical socio-economic problems: solution to the problem of unemployment growth and search forradically new forms of employment; policy reformation of income and remuneration; resolution of demographic and environmental problems. Nowadays extension of these urgent problems solving is imperative for the next generation who will face them in future.
Key words: globalization, globalization processes; the newest trends; 'neoprotectionism'; liberalization; 'economy openness', risks, threats; countries relying on export; financial globalization; 'Industry 4.0'; postindustrial development; services sphere; creative economy; social problems; income.
Вступ. Актуальшсть. Впродовж 2015 - 2016 рр. у свтовш геопол^ичнш та reoeKOHOMÍ4Hrn CHCTeMi вщбуваються системы кардинальш зрушення. Вчеш та пол^ики все частше говорять про новий етап розвитку, що призведе до змши не ттьки економiчних, але й пол^ичних, со^альних, шституцшних засад свтового устрою. Ц змши стосуються не ттьки розвинених краТн св^у (США, краТн GC), але й краТн, що перебувають на переходному еташ, прагнуть здшснити кардинальш реформи, пщвищити конкурентоспроможнють нацюнальноТ економки вщповщно до виклимв сьогодення. Одним з таких виклиш е дтема: «неопротекцюшзм» чи «вщкрита» економка, що супроводжуеться дискуаею мiж прихильниками «вщгороджування» та розбудови нацiонально-зорiентованоТ економки та прихильниками глобалiзацiТ у ТТ класичному вигляд^ поглибленням процеав мiжнародного подту прац^ розвитком iнтернацiоналiзацiТ виробництва. Теоретичне пщгрунтя таких дискусш, на нашу думку, було закладено концеп^ею «nation -building» (до^вно з англ. - «нацюнальне будiвництво»). В основi такоТ концепци - щея про потребу розбудови нацюнальноТ свщомосп, патрютизму, згуртування наци навколо сптьноТ нацюнальноТ щеТ, що е вщповщдю на вплив зовшшшх ризимв та загроз, вщповщдю на рiзновекторний вплив зовшшнього середовища, яке породжуе глобалiзацiя [1; 2]. Концеп^я «nation - building» лопчно доповнюеться концеп^ею «state - building» (з англ. - «державне будiвництво»), що передбачае розбудову новоТ, або ж реформування вже дшчоТ державноТ пол^ичноТ, економiчноТ, шституцшноТ системи таким чином, щоб вся система влади, а також правлячi ел^и з самого початку були зорiентованi на мiнiмiзацiю зовнiшнiх ризикiв, що несе з собою глобалiзацiя, на захист нацюнальноТ безпеки та нацюнальних штереав краТни в умовах глобалiзацiТ. Джозеф Стiглiц (лауреат НобелiвськоТ преми у сферi економiки) зазначав: «Я не насттьки дурний, щоби повiрити, що ринок сам по ^6í вирiшить всi соцiальнi проблеми. Нерiвнiсть, безробiття, забруднення навколишнього середовища нездоланш без активноТ участi держави» [3, с. 86]. Св^ова фiнансово-економiчна криза (2008 - 2009 рр.), мiграцiйна криза, загострення борговоТ кризи та ^i виклики початку ХХ1 ст. пщтверджують актуальнiсть дослiдження питання про вщнайдення нових моделей поведiнки, про визначення новоТ ролi держави у виршенш як поточних, так i стратепчних завдань розвитку краТни (у т.ч. i для УкраТни) пщ впливом новiтнiх трендiв розвитку глобалiзацiйних процесiв.
CTyniHb дослiдження проблеми. В украТнськш економiчнiй лiтературi проблематику формування нов^шх трендiв глобалiзацiйних процесiв фахово дослщжують В.Геець, Е.Лiбанова, А.Гальчинський, В.Горбулш, О.Власюк, А.Фiлiпенко, С.Гасанов, В.Бодров та ^i вченi. Сучаснi тренди глобалiзацiТ, вплив концепцiй «nation - building» та «state - building» на модифкацш нацюнальноТ економiчноТ полiтики у захщнш економiчнiй лiтературi дослiджують А. Алесша, Б. Брiонi, К. Стефенсон, Дж. Сшлщ та iншi вчеш [1; 2; 3]. Натомють, зазначимо, що пщгрунтям наукових дослiджень у ХХ1 ст. стають реальнi процеси та виклики господарювання, реальнi поди у геопол^и^ та економiцi, науковий аналiз яких з часом знаходить свое вщображення у системних дослщженнях вчених.
Предмет дослiдження CTaTTi - теоретико-методолопчш та прикладнi аспекти формування новп"шх трендiв розвитку глобалiзацiйних процеав, системы виклики, яю постають внаслщок цього перед краТнами свiту.
Мета CTaTTi - висв^лити сутнiсть, дослщити закономiрностi та новiтнi тренди розвитку глобалiзацiйних процесiв вiд початку ХХ1 ст. i до сьогодення, обфунтувати сутнють викликiв, що постають перед краТнами внаслщок переходу вщ «вщкритосп» до «неопротекцiонiзму», внаслiдок переходу до вищого рiвня постiндустрiального розвитку.
Для досягнення означено!' мети, у CTaTTi поставлен та розглядаються HacTynHi завдання:
- дослщити закономiрностi розвитку глобaлiзaцN, що впливали на розвиток свтовоТ економки на початку ХХ1 ст. та продовжують свiй вплив на сучасному етап розвитку;
- висвiтлити особливост та новiтнi тренди модифiкацiТ фшансовоТ глобалiзацiТ та реформування виробничих процеав («lндустрiя 4.0», «креативна економiка») в умовах глобалiзацiТ у ХХ1 ст.;
- обфунтувати виклики, якi постають перед соцiальною сферою на сучасному еташ розвитку глобалiзацiйних процесiв.
Методолопя. Пiд час пiдготовки статтi було використано загальнонауковi методи дослiджень, у т.ч.: iсторичного та логiчного - в процеа дослщження закономiрностей розвитку глобалiзацiйних процесiв на початку ХХ1 ст.; абстрактного та конкретного, анал'зу та синтезу, як застосовано пщ час визначення новiтнiх трендiв модифкаци фiнансовоТ глобалiзацiТ та реформування виробничих процеав («1ндус^я 4.0», «креативна економка») в умовах глобалiзацiТ. Каузальний (причинно-насл/'дковий) метод наукових дослщжень використано в процеа висв^лення зaкономiрностей впливу глобалiзацiТ на формування полiтики «неопротекцiонiзму». Синергетичний nidxid дозволив узагальнити виклики, що постають перед краТнами у сферi со^альних вiдносин.
Постановка проблеми. Новп"ж тренди розвитку глобaлiзaцiйних процесiв впливають на нaцiонaльну економiку кожноТ краТни, на економiчний розвиток регiонaльних штеграцшних угрупувань, на свiтову економiку в цтому. Особливiстю формування таких трендiв е синергiя геополiтики, геоекономiки, шституцшних чинникiв та реформ, а також демогрaфiчнi та гумaнiтaрнi чинники ^грацшна криза, клiмaтичнi змiни тощо), що у поеднанн формують надзвичайно складний «мкс» проблем та процесiв, що мають рiзноспрямовaний вектор розвитку св^ового господарства. В таких умовах загострюеться питання щодо практичного втiлення концепцш «nation - building» та «state - building» в практик господарювання краТн свiту. Як приклад - «центробiжнi тенденци» Brexit, зростання популярност лiворaдикaльних пaртiй у Грецп, Францп; офiцiйнi заяви про змiни базових трендiв економiчноТ полiтики у США (вщ «вiдкритостi» до «неопротекцiонiзму»). Таю тренди розвитку глобaлiзaцiйних процесiв aктуaлiзують питання про пошук вiдповiдей i перед УкраТною, що переживае надзвичайно складний перюд трaнсформaцiйних перетворень вах сфер державотворення та економiчноТ моделi господарювання.
Результати. Глобaлiзaцiя е складним, рiзноспрямовaним та бaгaтоiерaрхiчним процесом, що розвиваеться пщ впливом економiчних, неекономiчних та iнституцiйних чинникiв: геополiтичних, щеолопчних, культурологiчних, цивiлiзaцiйних, релiгiйних, iнформaцiйних, еколопчних та iн. Водночас, для процеав глобaлiзaцiТ притaмaннi певнi зaкономiрностi, «вектори» розвитку, якi часто, розпочинаючи свое формування у однш сферi (наприклад - у економiчнiй), з часом продовжують дш у iнших сферах сусптьного розвитку (полiтикa, екологiя, демогрaфiя, мiгрaцiйнi процеси, вiйськовi конфлiкти тощо). Серед зaкономiрностей розвитку глобaлiзaцiТ наприкшц ХХ - на початку ХХ1 ст. слiд вiдзнaчити наступне:
- формуеться глобальне свтове виробництво на основi планетарного охоплення св^овоТ економки виробничо-збутовою мережею трaнснaцiонaльних корпорaцiй та транснацюнальних бaнкiв, у т.ч. шляхом розвитку мiждержaвних довгострокових виробничих зв'язш, стрaтегiчних aльянсiв, договорiв про сшвдружнють, формування кластерних об'еднань;
- кардинально зм'нюеться змст св/'тових господарських зв'язюв та процеав: темпи зростання мiжнaродноТ торгiвлi випереджають темпи зростання виробництва, вартюний обсяг послуг у ВВП перевищуе обсяг реального виробництва, а вартюний вимiр фшансових потомв перевищуе трансакци, пов'язaнi з експортом товaрiв i послуг (див. Таблицю 1);
Таблиця 1. Питома вага сфери послуг у ВВП краш свггу (2014 р.)
Розвинут кражи Частка (%) у ВВП Новi iндустрiальнi кражи Частка (%) у ВВП
США 78,6 Гонконг 92,88
Японiя 73,15 Сiнгaпур 74,86
Нiмеччинa 71,19 Аргентина 64,56
Велика Бриташя 79,02 Туреччина 64,41
Канада 70,79 Брaзилiя 69,32
Кра'ни з перехщною економiкою Частка (%) у ВВП Кражи, що розвиваються Частка (%) у ВВП
УкраТна 62,64 ОАЕ 38,78
Росiя 59,9 бгипет 46,32
Грузiя 66,81 Ангола 32,18
Молдова 59,85 Колумбiя 56,75
Бiлорусь 64,83 Еквадор 50,19
Джерело: складено за даними: [4; 5].
- зм'нюеться спрямовансть i структура м/'жнародно!' торг/вл/', зростае товарообмш наукомюткою, високотехнологiчною продук^ею, авторськими правами, лiцензiями, «ноу-хау» та ш. мiж краТнами свiту; неухильно зростае питома вага послуг (у тому чи^ фшансових, страхових, штелектуальних, шформацшних, «креативних» тощо) у структурi мiжнaродноТ торгiвлi;
- в'дбуваються cmpiMKi кардинальнi та якСн перетворення у фiнансовiй сферi, в ochobî яких -розширення пропозицп фшансових послуг, ïx синергiя з дiяльнiстю корпоративного та некорпоративного сектора, сектора загального державного управлшня, обслуговування домашшх господарств та iH.;
- з'являеться окремий напрям - «фнансова глобал'/зац'я», що фунтуеться на прогресуючому зростанн валютних, фондових, кредитних ринш та проникненнi ïx транзакцiй в ус сфери життедiяльностi краТни, св^ового господарства.
Для глобалiзованоï свiтовоï економки характерним стае ситуацiя невизначеностi та «турбулентность, що мае прояв через зростання зовшшньоТ' заборгованосп, структурних криз, стратифкаци' краТн за доходами (у т.ч. загострення проблеми поляризацп «багат - бiднi» у межах кожноТ' окремо взятоТ' краТни). Станом на жовтень 2016 р. за оцшками МВФ, рiвень сукупного боргу урядiв, домогосподарств та нефiнансовиx корпорацiй св^овоТ' економiки досяг 152 трлн. дол. США (що дорiвнювало 225 % св^ового ВВП) [6]. Для того, щоб розрахуватись з таким боргом, вс краТни св^у мали б працювати понад два роки без вихщних. Сам по собi державний борг не несе руйшвних наслщш, якщо вiн використовуеться на стимулювання економiчного зростання, але якщо отриман у борг кошти традицiйно «прощаються» на соцiальнi потреби, на потреби виршення питань дефiциту державного бюджету на короткостроковому часовому перад (без формування гарантованих «точок економiчного зростання» у межах нацюнальноТ економки), то проблема суттево загострюеться. Як приклад - для низки краТн (у т.ч. для УкраТ'ни) зростае хрошчна залежнiсть вiд мiжнародноï фiнансовоï допомоги (траншi МВФ). Якi надаються пщ певнi гарантiï реформування нацiональноï економки за чiтко визначеним вектором нацюнального розвитку: «вiдкритiсть» економiки, лiбералiзацiя монетарних реформ, масова приватиза^я державних пщприемств, «затягування паскiв» у соцiальнiй сфер^ вiдмова вiд пiдтримки нацiональниx товаровиробниш (малого та середнього бiзнесу, самозайнятих), вщ пiдтримки домогосподарств.
З урахуванням сказаного вище, серед новiтнix тренов розвитку глобалiзацiï, якi впливають на свтову економiку, слiд вiдзначити наступне:
- загострюеться проблема св'тово'У заборгованост'!, боргових зобов'язань краТн св^у (невиконання яких може призвести як до дефолту, так i до шших вкрай небажаних соцiально-економiчниx наслщш як для краТни - боржника, так i для ваеТ' св^овоТ' фшансовоТ' системи в цiлому;
- набувають поширення новi р'зновиди криз рiзновекторного спрямування (фшансов^ структуры, енергетичш, мiграцiйнi, полiтичнi та iн.), як досягають свiтовиx масштабiв i вихщ з яких потребуе одночасного застосування ушфкованих антикризових заxодiв як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвнi (зазначимо, що виxiд з «нових криз», породжених глобалiзацiею, часто тривае десятил^тями). Так, «Свiтова фшансова криза» розпочалась ще у 2008 р., а системы антикризовi заходи щодо TT подолання (у окремих сферах нацюнального та св^ового господарства) застосовуються i донинi;
- загострюеться проблема «поляризацп багатства», збльшуеться «розрив» мж «багатими» та «бiдними» краУнами у глобальному свШ; посилюються диспропорци' розподту доxодiв у свiтовiй економiцi (зокрема, зростають диспропорцiï розподiлу багатства та доxодiв мiж краТнами «золотого мтьярду» та краТнами, що розвиваються, краТнами з перехщною економiкою);
- зростають ризики розвитку с&тово'У економки, пов'язан з волатильнстю потокв капталв та «тиском» на валютнi курси, що можуть посилюватися внаслщок зростання розбiжностей у глобальних вщсоткових ставках (у рiзниx краТ'нах св^у), а також внаслщок падшня цiн на св^ових ринках сировини та нашвфабрикалв. Зокрема, це призводить до загострення проблеми обслуговування зовшшнього боргу для краТн, економка яких залежить вщ розвитку сировинного сектору (експорту сировини та нашвфабрика^в);
- загострюеться проблема нер'вностi м'ж краУнами свту (а також - стратиф'кацИ доход'т у межах одн/'е'У краУни), у сферi оплати прац, зростають диспропорци у сферi прац (зайнят'1 - безро&тш), у т.ч. йдеться про складнощi працевлаштування за гендерною, вковою, нацюнальною дискримша^ею та ш.; загострюеться проблема бщносп та со^альноТ' стратифкаци' населення, що вимагае активного втручання держави, виршення означених системних проблем сусптьного розвитку як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвнi;
- посилюються тенденцИ щодо м'жнародно'У м'грац'УУ пщ впливом багатьох чиннимв: трудова мiграцiя (внаслiдок низького рiвня оплати пращ загострення проблем бiдностi в краТ'нах, що розвиваються та краТ'нах з переxiдною економiкою); мiграцiя молодi (з метою навчання та ш.); мiгранти-бiженцi (внаслiдок вiйськовиx конфлiктiв, настання гумаштарних катастроф та iн.). Мiграцiйнi процеси супроводжуються загостренням низки економiчниx, соцiальниx, полiтичниx, безпекових, етнiчниx проблем як у краТ'нах «донорах», так i у краТ'нах - «рецишентах» мiгрантiв. Наприклад - актуальною проблемою залишаеться «мiграцiйна криза» для еС, викликана потоком нелегальних мiгрантiв з Сири, на територiï якоТ i 2017 р. тривають вiйськовi дм. Проблемою стае зростання мiграцiйниx потош молодi, що Т'де на навчання з краТ'н з переxiдною економкою, з УкраТ'ни до розвинутих краТ'н свiту, до еС. Як правило, навчання завершуеться отриманням молодими фаxiвцями права на постiйне мiсце проживання в краТ'ш, де вiдбуваеться навчання. У довгостроковому часовому пер^ це призведе до «вщтоку мiзкiв», загострить проблему «постаршня працюючого населення» для краТ'ни-донора молодих фаxiвцiв, унеможливiть юнування солiдарноï пенсiйноï системи.
У ХХ1 ст. спостерiгаються кардинальнi зрушення у сферi свiтового виробництва. У технолопчнм сферi глобалiзацiя вiдтворюе «другу природу» цив^заци - виробничу, транспортну, шфраструктурну, комунiкацiйну
тощо, а технолопчш зв'язки мiж суб'ектами господарювання, мiж краТнами, континентами (у т.ч. за допомогою 1нтернет, цифрових мереж, цифровоТ економiки та цифрового «е-управлшня») долають нaцiонaльнi кордони, охоплюють увесь свт формуючи новi виклики та вимоги щодо «деполпшаци», «зняття нацюнальних бaр'ерiв» мiж краТнами свiту заради розвитку техычного прогресу, сприяння високотехнолопчному розвитку людськоТ цивiлiзaцiТ. Нaтомiсть, на змшу традицмноТ, Ыдус^альноТ та поспндусщальноТ економiки приходить «lндустрiя 4.0», про що офщмно було заявлено 2016 р. на Свпювому Економiчному Форумi у Дaвосi.
Серед тенденцiй розвитку промислового виробництва, як притaмaннi «1ндустри 4.0» фaхiвцi називають: широке розповсюдження технологш упрaвлiння клiентським досвiдом; перехщ вiд масового виробництва товaрiв/виробiв до «масовоТ кaстомiзaцiТ» - виробництва шдивщуальних замовлень (mass customization); перехiд вщ принципу глобaлiзaцiТ до «глокaлiзaцiТ» (сутнють якоТ у впровaдженнi принципу «Думай глобально - дш локально». Швидкими темпами буде розвиватись The Internet of Things (1оТ) -1нтернет речей (1нтернет усього). У кожнш крaТнi з'являться можливостi дистaнцiйного управлшня всiмa процесами, в тому чи^ й виробництвом. Швидко розвиватиметься 3D Друк (попит на 3D прштери ниш швидко зростае). Популярностi та розповсюдження набуватимуть «Смарт-об'екти», «Смарт-прилади», «Смарт-сенсори». Виробництво повертаеться «в краТну-базування», тобто розвиток автоматизаци i роботизацп виробництва швелюють переваги дешевизни трудових ресурав за кордоном. Будуть впровaдженi глобальн стандарти технологiй, якостi, безпеки, еколопчносп тощо, дотримання яких стане необхщнютю i буде вимагатися нaвiть на локальних, регюнальних ринках. Тaкi революцшш зрушення призведуть до кардинальних змш на ринках прaцi, у сферi розподiлу доходiв, у сферi охорони здоров'я, демографи та iнших сферах со^ального розвитку суспiльствa [7].
Внаслщок впровадження «1ндустри 4.0» (насамперед, у розвинених краТнах свiту) вкрай загостриться проблема безробггтя, демогрaфiчнa проблема, осктьки будуть лiквiдовувaтися трaдицiйнi робочi мюця (очiкуеться, що до 2020 року - щонайменше 1 млн. традицшних професiй чекае на сaмолiквiдaцiю). Вивтьнення прaцiвникiв потребуватиме софальноТ державноТ пщтримки, пiдтримки сaмозaйнятостi та реформування системи со^альноТ допомоги. Впродовж усього 2016 р. у свт тривали rompi дискуси про необхiднiсть та доцтьнють запровадження iнституту «безумовний базовий дохщ» (ББД). Актуaльнiсть такого рiшення пояснюеться тим, що високий рiвень продуктивносп прaцi дозволяе це зробити (у розвинутих краТнах свiту), що знизить со^альну напругу та позитивно позначиться на упорядкуванн всiх рiзновидiв со^альноТ допомоги, соцiaльних виплат. Так, з ачня 2017 р. уряд ФЫлянди розпочав експеримент по впровадженню та виплат безумовного основного доходу (560 евро на мюяць), якi виплачуються для двох тисяч вибраних випадковим чином безробп"ним громадянам вщ 25 до 58 рош [8]. А у Швейцари влiтку 2017 р. буде проведено референдум про доцтьнють виплат 2,5 тис. швейцарських франш (ешвалент 2447 дол.США) кожному громадянину краТни (дiтям - по 625 швейцарських фрaнкiв). Цiкaво, що лише 2 % респондент планують звтьнитися пiсля отримання ББД, a ^i - планують працювати i нaдaлi [9]. Перспективною сферою щодо працевлаштування вивтьненоТ робочоТ сили внaслiдок прогресу революцп «1ндустри - 4.0» стане «креативна економка», що тiсно повязана з використанням штелектуальноТ влaсностi та людського капралу. Йдеться про рекламу, аржтектуру, дизайн, музику, ТВ та радю, модельний бiзнес, iнтерaктивнi розважальн програми, розвиток ремесел, програмного забезпечення та 1Т-сервiсу тощо. Креативна економка швидко розвиваеться у сферi послуг, у сферi економiки здоров'я, культури та осв^и (у т.ч. LLL). Отже, домшуе орiентaцiя розвинутих краТн свiту та краТн, що розвиваються (i якi стрaтегiчно прагнуть приеднатися до складу розвинених краТн), на активне залучення «людського капралу», на пщтримку «економш знань» та розвиток освп"и задля вiднaйдення нових, Ыновацмних «рецептiв» вирiшення системних проблем сусптьного розвитку, пов'язаних з якюною та безпечною життедiяльнiстю людини (вщ збiльшення тривaлостi життя людини до виршення проблем нестaчi продовольства, питноТ води, переходу до сталого економiчного зростання) та iн.
Серед актуальних виклиюв глобaлiзaцiТ - забруднення навколишнього природного середовища у свiтових масштабах, що поступово призводить до руйнування еколопчного балансу Землк Як наслщок - загострення проблеми клiмaтичних бiженцiв, глобaльнi кaтaклiзми (пожеж1, пiдтоплення, посухи та Ы.). Причиною цього е те, що як у деяких розвинутих краТнах свп"у, так i у бтьшосп краТн, що розвиваються, все ще збер^аеться або ж взaгaлi - домiнуе розвиток промисловосп, заснованоТ на енергомiсткому, ресурсномiсткому виробництвк У окремих краТнах, що розвиваються та у краТнах з перехщною економкою i досi тривае перехщ до поспндусщальноТ стaдiТ розвитку виробництва, домшуе прагнення забезпечити високi темпи економiчного зростання за рахунок збтьшення використання обсягiв не вiдновлювaних природних ресурав, що залучаються до процесу виробництва (нафта, газ). Це призводить до вкрай негативних наслщш - до руйнування екологп, породжуе «ефект глобального потеплiння», призводить до дефщиту питноТ води, забруднення земель, пов^ря, збiльшення викидiв СО2, зростають масштаби знищення лiсiв та iн. Збереження та поширення у свiтових масштабах господарськоТ практики, що ^рунтуеться на консервацп екстенсивного типу економiчного зростання, на нерацюнальному використaннi не вщновлюваних природних ресурсiв ставить перед людством виклик щодо негайного переходу до сталого економiчного зростання задля збереження Земл^ гарантування безпечного життя нишшшх та наступних поколiнь [10].
Висновки. Розвиток глобaлiзaцiТ призвiв до домшування нaприкiнцi ХХ - на початку ХХ1 ст. концепцiТ та практики «вщкритосп» нaцiонaльноТ економiки, що передбачае втьний рух товaрiв, доходiв, капп^в, робочоТ сили. Водночас, пiсля 2008 - 2009 рош пюлякризовий перюд та рецесiя свiтовоТ економiки призводять до
швидкого розповсюдження щей «неопротекцюызму». Багато у чому це пов'язано iз прагненням розвинутих краТн свiту (США, Велокобританiï, краТн еС) «повернути» виробництво на нацюнальы ринки, зберегти та затвердити статус лiдерiв свiтового економiчного розвитку на вщнайти цивiлiзовану протидiю новим крашам-лщерам (КНР та iн.), що вдало скористалися перевагами «вщкритосп», наросити експорт. Така ситуа^я, на нашу думку, породжуе низку ризикiв для нацюнальноТ економки краТн, прихильниць «неопротекцiонiзму». Насамперед, ризик втрати традицшних ринкiв збуту для експортозалежних краТн (внаслiдок заxодiв «неопротекцiонiзму») може призвести до загострення «торговельних вiйн», а у найпршому випадку - до прагнень «встановлення нового свiтового порядку» та «передту свiтовиx ринкiв», що формуе загрози розв'язування нових пбрщних та «гарячих» локальних вiйн. Повернення до «неопротекцюшзму» формуе ризики щодо перегляду сформовано!' системи мiжнародного подiлу працi, що може призвести до великих втрат ресурав та капiталiв, зростання зовшшньоТ заборгованост краТ'н свiту, настання глобально!' «борговоТ кризи» у свiтовиx масштабах. I хоча перехщ до «неопротекцюшзму» дозволяе ще певний перюд часу забезпечити економiчне зростання на старм теxнологiчнiй основi, все ж «неопротекцюшзм» лише «вiдтермiновуе» для США та Ыших розвинених краТ'н свiту неминучють переходу до ново!' стадiï постшдусщального розвитку, що фунтуеться на «1ндустрп 4.0», на домiнуваннi системи NBIC-технолопй, розвитку робототеxнiки. Вiдповiдно, цi системы проблеми лише «вщтермшовують» вирiшення низки Ыших актуальних соцiально-економiчниx проблем: виршення проблеми зростання безробiття та пошук принципово нових форм зайнятосп; реформування полп"ики доxодiв, оплати працi, розвитку «людського капiталу», вирiшення демографiчниx та еколопчних проблем тощо. Вiдтермiнування виршення цих актуальних питань в наш час, вкрай загострить ïx виршення для наступних поколшь.
Сисок використаних джерел
1. Alberto Alesina Harvard and IGIER Bocconi Bryony. Nation-building*. - Reich University College London. First Draft: October 2012 Latest Revision: February 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://scholar.harvard.edu/files/alesina/files/nation_building_feb_2015_0.pdf
2. Carolyn Stephenson Nation Building. By January 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.beyondintractability.org/essay/nation-building
3. Стглц Джозеф. Глобал'заця та ïïтягар: Пер. з англ. - К.: Вид. д'м «КМ Академ'я», 2003. - 252 с.
4. Конференця ООН по торг'влi та розвитку. ЮНКТАД [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org
5. Офцйний сайт Свтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org
6. Офцйний сайт МВФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org
7. Iндустрiя 4.0 - 4 1ндустр'1альна революц/'я. Офцйний сайт АсоцацИ П1'дприемств ПромисловоУ Автоматизаци УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://appau.org.ua/Indusrty_4-0-4_Idustry_revolution
8. У ФЫляндУУ безробтним почали виплачувати 560 евро на мсяць [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/127054-u_finlyandii_bezrobitnim_pochali_viplachuvati_560_evro_na_mi.html
9. Швейцарiя проведе референдум з приводу виплати громадянам щомюячно'У допомоги $ 2500 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/shveycariya-provede-referendum-z-privodu-viplati-gromadyanam-schomisyachnoyi-dopomogi-2500-198397_. html
10. Water & Climate Adaptation Plan for the Sava River Basin ANNEX 2 - Guidance Note on Adaptation to Climate Change for - Flooding August 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/22946/Annex02000guid00change0for0flooding.pdf? sequence=1 &isAllowed=y
References
1. Alberto Alesina Harvard and IGIER Bocconi Bryony. Nation-building*. - Reich University College London. First Draft: October 2012 Latest Revision: February 2015 : http://scholar.harvard.edu/files/alesina/files/ nation_building_feb_2015_0.pdf
2. Carolyn Stephenson Nation Building. By January 2005 : http://www.beyondintractability.org/essay/nation-building
3. Stihlits Dzhozef. Hlobalizatsiia ta yii tiahar: Per. z anhl. - K. : Vyd. dim «KM Akademiia», 2003. - 252 s.
4. Konferentsiia OON po torhivli ta rozvytku. YuNKTAD : http://www.unctad.org
5. Ofitsiinyi sait Svitovoho banku : http://www.worldbank.org
6. Ofitsiinyi sait MVF : http://www.imf.org
7. Industriia 4.0-4 Industrialna revoliutsiia. Ofitsiinyi sait Asotsiatsii Pidpryiemstv Promyslovoi Avtomatyzatsii Ukrainy: http://appau.org.ua/Indusrty_4-0-4_Idustry_revolution
8. U Finliandii bezrobitnym pochaly vyplachuvaty 560 yevro na misiats : http://zib.com.ua/ua/127054-u_finlyandii_bezrobitnim_pochali_viplachuvati_560_evro_na_mi.html
9. Shveitsariia provede referendum z pryvodu vyplaty hromadianam shchomisiachnoi dopomohy $ 2500 : http://dt.ua/ECONOMICS/shveycariya-provede-referendum-z-privodu-viplati-gromadyanam-schomisyachnoyi-dopomogi-2500-198397_.html
10. Water & Climate Adaptation Plan for the Sava River Basin ANNEX 2 - Guidance Note on Adaptation to Climate Change for - Flooding August 2015 : https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/22946/ Annex02000guid00change0for0flooding.pdf?sequence=1&isAllowed=y
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бта Свiтлана Олекспвна, доктор наук з державного управлшня, професор, заслужений економют УкраТни, професор кафедри мiжнaродних економiчних вiдносин i бiзнесу, Навчально-науковий iнститут Мiжнaродних вiдносин (НН1МВ), Нaцiонaльний aвiaцiйний унiверситет (НАУ), м. КиТв, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Белая Светлана Алексеевна, доктор наук государственного управления, профессор, заслуженный экономист Украины, профессор кафедры международных экономических отношений и бизнеса Учебно-научный институт Международных отношений (УНИМО), Национальный авиационный университет (НАУ), г.Киев, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bila Svitlana Oleksiivna, Doctor of Public Administration, Professor, Honoured Economist of Ukraine, Professor of international economic affairs and business Department, Educational and Scientific Institute of International Affairs (IIA), National Aviation University (NAU), Kyiv, Ukraine
УДК 658.336
ДОМ1НАНТИ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ 1ННОВАЦ1Й У Ф1НАНСОВ1Й СФЕР1
Волосович С.В.
Предметом досл'дження е теоретичн!' та практичнi питання впровадження та функцонування технолог'чних /нновац/'й у фiнансовiй сфер/'.
Мета статт'1 полягае в аналiзi рол!' технолог'чних /нновац/'й в модерн'заци фнансово'Усфери.
Методи досл'дження. У статт'1 застосовано методи теоретичного узагальнення / порiвняння, системного анал'зу.
Результати роботи. Технологiчнi /нноваци у фiнансовiй сферi е '¡нструментом державного управлння в iнформацiйному сусптьств, протиди корупци, пдвищення конкурентоспроможностi продавцв фнансових послуг, задоволення потреб споживачв послуг. Пiдtрунтям технологчних /нновац/'й е блокчейн-технологи.
На ринку фнансових послуг блокчейн-технологи використовуються для полiпшення грошових переказв, надання платiжних, кредитних, нвестицйних та страхових послуг. Блокчейн-технологи сприяють пдвищенню прозорост'! трансакцй, фiнансовiй iнклюзивностi, протиди фнансуванню тероризму та в'дмиванню грошей.
У сферi державних фнанав застосовуються так види технолог'чних /нновац/'й як впровадження державними фiнансовими /нститутами портал'т вдкритих даних та технологчних рiшень на основ/ блокчейн-технологш. Застосування блокчейн-технологй у сферi державних фнанав стосуеться функцонування електронно'У системи «Прозорий бюджет», системи державних закупвель, надання соцально'У допомоги населенню, реалiзацiУ державноУ полiтики у сферi соцального страхування, системи охорони здоров'я, сфери контролю за платниками податк'т.
Галузь застосування результат¡в. Отриман результати створюють теоретичне пiдtрунтя для актив'заци впровадження технолог'чних /нновац/'й у фiнансовiй сфер/'.
Висновки. Складнсть юнуючо'У ф/'нансовоУ систем породжуе значн ризики для УУ суб'ект'в. Широке впровадження технологчних /нновац/'й сприятиме Ух мМм'заци та створенню нових фiнансових продукт'т. Це дозволить пiдвищити фнансову iнклюзивнiсть, прозорсть фнансових потоюв та зменшити затрати учасникв фнансових в'дносин. Технологiчнi /нноваци здатн пiдвищити ефективнсть функцонування системи державних ф'танс'т. Вони призводять до здорово!' децентрал'заци, надаючи доступ населенню до процесу управлння державними фiнансами на основ/ збльшення р'тня Ух прозорост'! та розширення можливостей / прав людини. Застосування технолог'чних /нновац/'й у фнансовому секторi створить передумови для детМзаци нацональноУ економки та зростання мiжнародних рейтингiв УкраУни. Прозорсть перемщення коштiв сприятиме проведенню аудиту, пдвищенню ¡'нвестиц'йноУ привабливост'! кра'Уни.
Ключов'1 слова: технологий ¡'нновацП', ринок фнансових послуг, державы фiнанси, блокчейн-технологи, фнансова нклюзивнсть.
ДОМИНАНТЫ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ В ФИНАНСОВОЙ СФЕРЕ
Волосович С.В.
Предметом исследования являются являются теоретические и практические вопросы внедрения и функционирования технологических инноваций в финансовой сфере.
© Волосович С.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
15
