CC BY
61
References
1. Buthelezi, T., Dingrando, L., Hainen, N., Wistrom, C., Zike, D. (2008). Chemistry Matter and Change. Third edition. New York, USA: McGraw-Hill, 1008.
2. Kyungchan, C., Violi, A. (2006). Thermal Decomposition of Decalin. An Initial Study. UK: The University of Michigan, 7.
3. Brieger, N., Pohl, A. (2007). Technical English Vocabulary and Grammar. UK: Summertown Publishing, 148.
УДК DOI:
1. Вступ
В осмисленш сучасного литературного про-цесу лгтературознавство i критика ввдграють особливо важливу роль. Вони допомагають орiентува-тися в складнш системi сучасних лиературознав-чих щей, методiв дослiдження, критичних шдхо-дiв. Вбираючи у себе найрiзноманiтнiшi антропо-логiчнi, лiнгвiстичнi, фiлософськi, природничонау-ковi вчення, сучасне лiтературознавство перетворилось у розгалужену i автономну систему гумаш-тарного знання. Теоретичнi проблеми лггературно -художньо1 критики набувають дедалi бiльшоï нау-ково1 i суто прикладно1 значущостi. Професiйна дь яльнiсть лiтературознавцiв виступае одним i3 пока-зникiв культурного рiвня розвинутих краш. Саме тому зростае потреба поглибленого вивчення твор-чого доробку цшого ряду постатей, якi були безпо-середнiми творцями i водночас дослщниками лгте-ратурного процесу ХХ - початку ХХ1 столiття.
4. Kotyurova, M. (2010). Textbook for University Students. Moscow: Akademia Publishers, 240.
5. Prohorova, K. (2008). Scientific style: textbook for students-journalists. R: SPSU. Available at: http://rus.if.spbu.ru/ medialingvistika
6. Prohorova, V. (1996). Russian terminology (lexical-semantic formation). Moscow: MSU, 126.
7. Writing of abstracts. Available at: http://en.wikipedia. org/wiki/Abstract_%28summary%29
Рекомендовано до публгкаци д-р фшол. наук 1щенко Н. Г.
Дата надходження рукопису 22.04.2015
Михайлина Хомiвна Коцюбинська (19312011) - вщомий лггературознавець, критик, спадко-емиця славного роду Коцюбинських, одна з ввдомих дiячiв руху шютдесятнишв, чий духовний свiт, засад-ничi свггоглядш домiнанти викристалiзовувались у нелегких умовах тоталитарного суспiльства. Переживши моральш випробування, допити й обшуки, замо-вчування iменi, табу на лiтературознавчi дослщжен-ня, уже в часи свого наукового визнання вона скаже: «Попри все я вдячна дол^».
Народжена в iнтелiгентнiй родинi та названа на честь уславленого дядька - класика украшсь^' лi-тератури Михайла Коцюбинського, майбутня вчена разом з уславленим iменем успадкувала «родовi гени нацiональноï самосвiдомостi, незалежностi думки, сшвчуття до скривджених» [1], висошсть духу, осно-внi заповiти, вдеали й цiнностi письменника. Зроста-ючи в атмосферi любовi та поваги до слова, позначе-нiй частими i плщними зустрiчами з непереачними
Bobrovnyk Svitlana, teacher of English, Department of English language of technical orientation, Faculty of Linguistics, National Technical University of Ukraine "Kyiv Politechnic Institute", Pobedy ave., 38, Kyiv, Ukraine, 03056 E-mail: cindsv@mail.ru
82. 09 М. Коцюбинська 10.15587/2313-8416.2015.42788
НОНКОНФОРМ1СТСЬКИЙ ДИСКУРС ЛIТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 МИХАЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬ^
© С. Г. Бугай
У статт1 розглядаеться своергдтсть науково-критично'1 рецепци iсторИ' й теори укратськоХ лгтера-тури в студiях Михайлини Коцюбинсько'1. Детально проанал1зовано науковi тдходи i погляди лiтерату-рознавця в ттерпретацИ' ключових проблем художнього дискурсу: особливостей жанрово-тематично'1, композицшно'1 структури, образно-стильово'1 палiтри письма, специфжи художнього мислення письменника, морально-етичних та фшософських засад творчостi, своерiдностi асоцiативних зв 'язюв, осмис-лення художньо'1 спадщини в контекстi доби
Ключовi слова: рецепцiя, автор, читач, iсторiя, теорiя, текст, стиль, жанр, композицiя, творчiсть
The peculiarity of scientific and critical reception of history and theory of Ukrainian literature in studios of Mykhaylyna Kotsiubynska is considered in the article. It is given the detailed analysis of scientific approaches and attitudes in literary interpretation of the key issues of artistic discourse: features of genre-thematic, compositional structure, imagery and stylistic palette of writing, specific of writer's artistic thinking, ethical and philosophical foundations of creativity, originality of associative relationships, understanding artistic heritage in the context of the time
Keywords: reception, author, reader, history, theory, text, style, genre, composition, creativity
людьми (П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, Ю. Меженко, В. Боцяновський, М. Калаушин та ш.), лггературними суботами, екскураями у музе! Ми-хайла Коцюбинського, створення 1 д1яльшсть якого було головною справою життя И батьшв - Хоми Михайловича 1 Катерини Яшвни, Михайлина Коцюбин-ська формувалася як особиспсть духовно 1 культурно збагачена, плекаючи мистецький смак, чуття слова, творчий стиль, «проходила сво! перш1 уроки самоус-вщомлення й поваги до таланту й людсько! особис-тост1» [9, 7], утверджувала особистий свггогляд, пе-реконання, розкутють 1 самостшнють мислення, що виразно проявиться у И власних щдходах до системного й грунтовного анал1зу литературного процесу, художнього тексту зокрема. Тож лггературознавчий шлях Михайлиш Коцюбинськ1й був визначений самою долею.
2. Аналiз л^ературних даних i постановка проблеми
Кожний перюд розвитку лтгератури мае р1вень свого теоретичного самоусвщомлення. Особливо пе-рюди естетично!, морально!, щеолопчно! переор1ен-тацп, коли нове поколшня намагаеться сказати свое вагоме слово. В литературному процеа з'являються постат1, яш репрезентують нов1 творч1 ор1ентири, глибину мислення, шдиввдуальне естетико-культурне свгтобачення. В укра!нському лггературознавств1 60-х рок1в ХХ столптя таким репрезентатором була Михайлина Коцюбинська, чия наукова д1яльшсть усш-шно 1 плвдно продовжувалася й на початку ХХ1 ст.
У 1949 року вона стае студенткою укра!нсько-го вщдшення фшолопчного факультету Ки!вського державного ушверситету 1м. Т. Г. Шевченка, по за-кшченш якого вступае до астрантури при кафедр1 укра!нсько! лиератури до академ1ка О. I. Бшецького. Тема дисертацп - «Поетика Шевченка 1 укра!нський романтизм». Вже на початку формування свое! критично! думки Михайлина Коцюбинська розширюе науков1 горизонти дослвдження творчосп Тараса Шевченка. Грунтовний критичний анал1з його поезп в свгговому контекст дозволив Михайлиш Коцюбин-ськш зробити посутш висновки про творчу еволюцш поета, його самобутшсть, стильову оригшальшсть. Дослвдниця послвдовно й аргументовано ввдстоюе свою думку щодо проблеми стильово! домшанти творчосп поета, наголошуючи на внутршнш едносп романтизму 1 реал1зму в поезп Шевченка, що зумов-люе вщсутшсть у митця р1зкого хронолопчного роз-межування м1ж ними. В основ1 ще! едносл, за Ми-хайлиною Коцюбинською, лежить щейно-тематична едшсть романтичних 1 реалютичних твор1в. Таким чином дослщниця приходить до висновку про взае-мопроникнешсть двох стил1стичних стихш, наголошуючи, що «взаемопроникнешсть романтичного пафосу 1 реалютично! конкретносп в поезп Шевченка часто наспльки оргашчне, що не можна в1др1знити одне ввд одного р1зних стил1стичних елеменпв», та, на Г! переконання, це й непотр1бно, адже «тар поета цшний своею художньою цшсшстю» [2].
Вагомими е теоретичш обгрунтування молодо! авторки Шевченкового романтизму як явища ушка-
льного, специфiчного, що виходить далеко за рамки романтизму як такого. А оргашчне входження в ху-дожнiй свгт поета задавало новий piBem осмислення його поетично! системи, той рiвень, що базуеться на власне фшолопчному пiдгрунтi, критичному, естети-чному первнi. Тим-то дисертацiя й вважалася на той час «нестандартною», за словами Михайлини Коцю-бинсько!, зважаючи на панiвний у радянськш науцi та лiтературi iдеологiчний шдхвд.
Здобувши учений ступiнь кандидата фшолоп-чних наук, Михайлина Коцюбинська активно долу-чилася до дослiдницько! роботи в 1нституп лгтерату-ри iм. Т. Г. Шевченка, ввдточуючи свiй науковий стиль, манеру письма. На основi дисертацп була тд-готовлена окрема праця - «Нариси з поетики Шевченка». Проте в 60-ri роки вона вийшла в свгт лише окремими публiкацiями («Балада Шевченка» // Мате-рiали до вивчення iсторi! укра!нсько! лiтератури. -К.: Рад. школа. - 1961; «Перлина лiрики Шевченка: Естетичний аналiз вiрша «Не кидай матерi» // Збiр-ник праць ювiлейно!' X науково! Шевченк1всько! конференций - К.: Вид-во АН УРСР. - 1962; «Благородна природа людини: До концепцп людини в есте-тицi Шевченка» // Укра!нська мова i лггература в школi - 1968. - №1; «Шевченко - поет сучасний» // Дншро. - 1968. - №6), що яскраво засвщчили орип-нальнiсть лiтературознавчого принципу аналiзу та глибиншсть осягнення Михайлиною Коцюбинською «секрепв поетичного словак) Тараса Шевченка. Шев-ченкознавчi статтi Михайлини Коцюбинсько!, яш, за словами Свгена Сверстюка, «засввдчували можли-вiсть живо! думки i творчого пошуку на нивi одержа-вленого шевченкознавства» [6, 10], ввдразу привернули увагу виваженiстю та аргументовашстю думки, розкутiстю мислення, теоретичною насичешстю, контекстуальним шдходом до аналiзу художнiх явищ iз залученням широких мiжлiтературних паралелей, чуттям краси i сили слова. Попри всi намагання ви-дати свою працю про поетику Шевченка (звернення до ЦК Компартп Укра!ни, до Всесоюзного управлш-ня з охорони авторських прав) вона побачила свгт лише через два десятилитя у видавництвi «Радянсь-кий письменник» пвд назвою «Етюди про поетику Шевченка» (1990). Ця книга е своерщним шдсумком шевченкознавчих напрацювань дослщнищ.
3. Мета i завдання дослщження
Мета i завдання дослiдження полягае у всебiч-ному аналiзi лггературно-критично!' дiяльностi Михайлини Коцюбинсько!, розкритп !! ролi й мiсця в укра!нському культурному процесi ХХ- поч. ХХ1 ст.
Працi ввдомо! дослщнищ, опублiкованi в 1960-х роках вирiзнялися на тлi тогочасно! укра!нсько! фь лологiчно! науки. Вона руйнувала усталенi в лгтера-турознавствi стереотипи пашвного соцреалiзму, адже була певна, що «лиературний професiоналiзм перед-бачае передуам повноту, неупередженiсть, об'ектив-шсть знання, без апрiорно задано! вибiрковостi, без «бiлих» чи «чорних» плям» [7]. Послвдовно утверджувала думку про те, що литература - насамперед мистецтво слова. Теоретичш розввдки вчено! «Образ-не слово в лпературному творi» (1960) та «Лперату-
ра як мистецтво слова» (1965) окреслили власт тдходи до аналiзу художнього тексту. Спираючись на ще! В. Гумбольдта та вчення О. Потебнi про образне слово, Михайлина Коцюбинська поеднуе лггературо-знавчий аналiз iз мовознавчим. Вона прагне аналiзу-вати твiр так, щоб «скрупульозний формальний змiст виявив найбагатшi iдейно-змiстовi «поклади» [11]. «При такому аналiзi, - зауважуе Василь Стус, - нiби вiдпадае необхiднiсть окремого видшення форми i змiсту. Кожен складник художнього твору розгляда-еться як оргашчний «формозмют» [11]. Така позищя дослiдницi дае змогу краще ввдчути, за словами Сту-са, «контекстуальне буття словам». Також Михайлина Коцюбинська виступила проти поширеного в радян-ському лiтературознавствi механiчного под^ аналь зу лiтературних творiв на «художн засоби» та «вдей-но-тематичну основу», наголосивши на необхiдностi вивчення художнього твору як цiлiсностi [3]. Науко-ва вартiсть даних праць була пдно оцiнена критиками. Так, 1ван Цапенко у своему ввдгуку на першу книгу дослвднищ з промовистою назвою «Свiжий голос серед теоретиков» акцентуе на И смшивосл у пос-тановщ багатьох питань, зокрема, на неприхильному ставленнi до так званого лшгвостилютичного методу дослвдження творiв художньо! лггератури, зауважуе, що авторка вводить у науковий об^ положення з праць багатьох ще не вщомих або маловвдомих авто-рiв, водночас критик вказуе на певш упущення, ска-ж1мо, в недостатньому з'ясуваннi тропа як такого, але ту частину книги, де дослщниця показуе еволю-цш тропiв в украшськш лiтературi Х1Х, ХХ ст. i ра-дянського перiоду, вважае новиною в лггературоз-навствi. А Василь Стус зауважив, що праця «Лггера-тура як мистецтво слова» «сто1ть в ряду кращих лтге-ратурознавчих праць, що з'явилися на Украíнi остан-нiм часом» [11].
4. Матерiали i методи дослiдження
Матерiали дослвдження складають книги Ми-хайлини Коцюбинсько! «Образне слово в лггератур-ному творi» (1959), «Лiтература як мистецтво слова» (1965), «Етюди про поетику Шевченка» (1990), «За-фiксоване i нетлiнне: Роздуми про епiстолярну твор-чiсть» (2001), «Мо! обрп» (2004), «Книга спомишв» (2006), «Листи i люди» (2009), ряд лггературно-критичних праць, а також И редакцшно-видавнича дiяльнiсть. Серед методiв - системний, юторико-бiографiчний, фiлологiчний, рецептивний, герменев-тичний, феноменологiчний.
5. Результата дослвджень
Доробок Михайлини Коцюбинсько! 60-х рошв засввдчив, що в укра!нську гумаштарну науку при-йшла талановита особиспсть iз вродженою здатнiстю до естетичного сприйняття мистецтва, загостреним чуттям краси i сили слова, «непохитною об'ектив-нiстю», вiдповiдальнiстю за честь свого iменi. Та, по-чинаючи з 70-х рошв, 11 природний творчий самороз-виток було брутально зупинено. Дружба й духовна близьшсть з 1ваном Дзюбою, Юрiем Бадзьом, 1ваном Свiтличним, Свгеном Сверстюком, Аллою Горською, Василем Стусом, Василем Симоненком - розумними,
мислячими, штелектуально багатими, нацюнально свщомими, як1 несли нов1 в1яння, морально-етичш цшносл, розкупсть думки i слова, естетизм, штель гентшсть, культуру - визначила подальший шлях Михайлини Коцюбинсько! i всi тi випробування, що випали на !! долю. Саме в 60-ri !й довелося переощ-нювати свiй попереднiй щеальний свiтогляд та свь домо формувати новий. «То було виокремлення себе з аморфно! маси середньоарифметичного радянсько-го громадянина як мислячого iндивiда, як укра!нця i громадянина всесвиу», - наголошуе дослвдниця [7]. Наростаюча хвиля арештiв проти укра!нсько! штель генцй' активiзувала громадянську позицiю Михайли-ни Коцюбинсько!, яка долучилася до укра!нського руху Опору, вставши на знак протесту в кшотеа^ «Укра!на» тд час прем'ери фiльму С.Параджанова «Tim забутих предков», i разом з шшими його пред-ставниками (I. Дзюба, £. Сверстюк, I. Свггличний, В. Стус) формувала свое «прямостояння» (В. Стус). Свь тогляднi домшанти шiстдесятникiв, як1 «передусiм створювали прослр свободи з його антропоцентрич-ними вимiрами, де вiдкривалася можливiсть реабш-тацй' загальнолюдських цiнностей» [12, 368], оргаш-чно наклалися на И жити орiентири, означивши тi засадничi концепти мислення, по яких проходила <шшя вибору» шiстдесятникiв «мiж «офщшною по-зицiею» та позицiею шдиввдуально вiдповiдальною, сповненою ризикiв i випробувань, яке дае гостре вь дчуття межово! ситуаци» [12]. Для Михайлини Коцюбинсько! цей вибiр був свщомим i безкомпромю-ним. Нонконформютська iнтелiгенцiя, як вiдомо, не вписувалася в щеолопчш рамки радянсько! влади, що миттю зреагувала на прояви «шакодумання» низкою каральних заходiв, поетапно вiдтворених Михайлиною Коцюбинською у «Кнта споминiв» (2006). У всш цiй iсторi!' з виключеннями, безробгт-тям, поневiряннями Михайлина Коцюбинська вба-чае «моральний iспит, якийсь екзистенцшний тест», запропонований !й долею, витримавши який, вона тим самим «утвердилася як людина на землi» [7]. Формулою «людина на землЬ», що була засадничою в !! системi моральних цшностей, вона означила власну життеву позищю, лишившись вiрною самiй соб^ сво!м побратимам.
Протягом бiльше двох десятилиъ Михайлина Коцюбинська була вщрвана ввд 1нституту, вiд мож-ливосп творити та реалiзовувати свiй творчий потен-цiал, !! працi шде не друкувалися. Цей час вона пра-цювала старшим редактором у вщдш унiфiкацi!' нау-ково! термшологи видавництва «Вища школам». Лише з приходом в Укра!ну незалежностi дослвдниця пове-рнулася до свое! «сродно!» пращ i з 1992 року систематично працювала у вщдш рукописних фондiв i текстологи 1нституту лiтератури iм. Т.Г.Шевченка НАН Укра!ни. Даний перiод означений штенсивною науковою працею, бажанням надолужити згаяне, а найперше - гiдно представити та оцшити творчiсть побратимiв-шiстдесятникiв. «Ввдчуваю зобов'язання перед сво!ми друзями-шiстдесятниками, особливо перед тими, хто вже не може сказати про себе, - Ва-силь Стус, Алла Горська, Зiна Геник-Березовська, 1ван Свиличний... А щодо реалiзацi!' себе доведеть-
ca, Ma6yTb, BigKgacTH це go CBoro HacTynHoro BTigeHHH b Haci h npocTopi», - 3i3HaeTbca gocgigHHua [8]. TaK MuxanguHoro Kouro6uHcbKoro 6ygo BnopagKoBaHo ne-pmy 36ipKy noe3in Bacuga CTyca «,3,opora 6ogro» (1990). A nogBH®HH^Ka po6oTa Hag HayKoBHM onpa-цroвaнннм i BugaHHHM noeTHHHoi h enicTogapHoi cna-g^HHH noeTa y mecTH ToMax, geB'aTH KHurax (19941997) - 6yga ochobhhm 3MicToM ii ®htth. TaKo® Mh-xanguHa Koцro6ннcbкa - ynopagHHK i KoMemarop cna-g^HHH iBaHa CBirguHHoro Ta Hagii CBirguHHoi, 3i6-paHHa TBopiB B'anecgaBa ^opHoBoga y gecaTH ToMax (BHgaeTbca 3 2002 poKy), ynopagHHK cnag^HHH 3iHH reHHK-Bepe3oBCbKoi', ogHa 3 ynopagHHKiB khhh cno-MHHiB P. KoporogcbKoro «BpaMa CBiTga. fflicrgecaTHH-kh», BoHa Hanucaga 6araTo giTeparypo3HaBHHx gocgi-g®eHb, eceiB, cnoragiB npo ®htth i TBopnicrb B. Ahto-HeHKa-^aBHgoBHHa, B. CTyca, i. CBirguHHoro, £. CBep-cTMKa, A. ropcbKoi', H. CypoB^Boi', B. Bobk, M. Hy-Kama Ta iH. Ha gyMKy H. TapHamHHcbKoi, «Hixro 3-noMi® caMHx micTgecaTHHKiB He 3po6uB TaK 6araTo gga onpuaBHeHHa h yBiHHeHHH TBopnoro gopo6Ky cboix gy-xobhhx no6paTHMiB», aK цe 3po6uga MuxanguHa Ko-цro6ннcbкa, «i ^ KpiM Toro, ^o piBeHb ocaraeHHa npu-hhh, bhtokIb, yMoB i HacgigKiB caMoro цboro HBH^a Hero ocMucgeHo hh He 3 Han6igbmoro rgu6uHoro h $a-xoBoro Ta nepcoHagbHoro BignoBigagbHicTro» [13].
OKpeMHM BHecKoM gocgigннцi y BHBHeHHH TeMH micтgecaтннцтвa 6ygo npegcTaBgeHHa Ta onpaqroBaHHH ix enicTogapHoro gopo6Ky, ^o 3rogoM nepepocgo y rpyHToBHe HayKoBe gocgig®eHHa enicrogapiro aK ®aHpy y npaцi «3a$iKcoBaHe i HeTgiHHe. Po3gyMH npo enicTo-gapHy TBopnicTb» (2001). MuxanguHa Koцro6ннcbкa nigxoguTb go ocarHeHHa h TgyManeHHa цboro yHiKagb-Horo ®aHpy nepegyciM aK go xygo®Hboro ^eHoMeHy, a He TigbKH 6iorpa$iHHoro, icropuHHoro, ncuxogoriHHo-ro, 6o ®, Ha ii gyMKy, gucTH - цe «npoHH3gHBo ogBepTa cnoBigb, cKpynygbo3HHH ^ogeHHHK, $igoco$cbKo-ecTeTHHHHH TpaKTaT, cnoHTaHHi мнcтeцbкi ogKpoBeHHa, нeoцiнeннi cnocTepe®eHHa ^ogo ncuxogorii TBopnoc-Ti, HanepK Man6yTHboro xygo®Hboro TBopy...» [5]. BoHa po3rgagae icropiro cBiToBoro Ta yKpaiHcbKoro eni-cTogapiro, cnpocroByroHH gyMKy npo Hi6uTo 6igHicTb yKpai'HcbKoi' enicTogapHoi' cnag^HHH, 3ayBa®yronu: «_3k^o 6 b yKpaiHcbKoMy HoBiTHboMy enicTogapii' 6y-gu TigbKH Tpu ^eHoMeHH цboro ®aHpy - gucTH Bacuga CTe^aHHKa, KaTepuHH BigoKyp Ta Bacuga CTyca - to h Togi mh Magu 6 noBHy nigcTaBy roBopuTH npo Baro-mhh BHecoK yKpai'HcbKoi' enicTogapHoi' TBopnocri b gy-xoBHy cкap6ннцro grogcTBa» [5, 17]. nogae rpyHToBHy 6i6giorpa$iro 3 enicTogapHoi' girepaTypu Ta HH3Ky gu-cTiB yKpaiHcbKHx nucbMeHHHKiB, ^o MaroTb ^HHe xy-go®He 3HaneHHa. fflupoKoro oxonHicTro MaTepiagy, noro HayKoBHM Ta $axoBHM KoMeHTapeM, cucTeMaTH-зaцiero gocgigннцa 3aaBuga npo ce6e aK npo HigbHoro gocgigHHKa цboro ®aHpy, Man®e He onpa^oBaHoro Ha toh Hac b yKpaiHi.
6. OßroBopeHHH pe3ygbTaTiB
2004 poKy 6yga BugaHa gBoToMHa npaqa Mh-xanguHH Koцro6ннcbкoi' - «Moi o6pii», Big3HaneHa HanBH^oro gep®aBHoro Haropogoro - Haцioнagbнoro npeMiero yKpaiHH iMeHi Tapaca ffleBHeHKa (2005). y
Hin rigHo npegcTaßgeHo BaroMHH HayKoBHH gopo6oK gocgigннцi 3 ii Man®e niBcrogiTHboi giTepaTypHo-KpuTHHHoi giagbHocTi. y nepegHboMy cgoBi BHeHa 3a-3Hanae, ^o y cBoi gaBHi npaцi BHocuga gume neBHi ko-peKTHBH, «3HiMaga a6o noM'aKmyBaga HeMHHyny KoH'roHKTypy», to6to nocugaHHa, цнтaтн, 3po6geHi Ha BHMory gHa Harogocu, hkhx BuaBugoca, Ha ^acra, He TaK 6araTo. npHKMerao, ^o nocyTHix 3MiH y KoH^n^i' i HanpaMH aHagi3y gocgigннцa He BHocuga, «He Kopu-ryBaga Ha gorogy cborogHimHboMy piBHeBi 3HaHHa». To ® Mo®eMo cTBepg®yBaTH, ^o ^h «giTepaTypo3HaBHHH aBTonopTpeT» Mae icTopuHHe 3HaneHHa, 3a cgoBaMH aB-TopKH, «cBigHHTb npo eвogroцiro norgagiB, npiopuTeTiB i opieHTaqin noKogiHHa» [6]. CneKTp iMeH, npegcTaBge-hhh y gBoToMHHKy, 6araTHH i pi3HoMaHiTHHH. Kogo Ha-yKoBux iHTepeciB gocgigннцi ^oKycyeTbca HaBKogo TBopnocTi T. ffleBHeHKa, n. Thhhhh, B. Cre^aHHKa, M. Koцro6ннcbкoro, B. AHroHeHKa-^aßHgoBHHa, i. CBiT-guHHoro, £. CBepcTroKa, 3. reHHK-Bepe3oBcbKoi, B. CTyca, B. Bobk Ta iH. XX crogiTTa yKpai'HcbKoi' gire-paTypu penpe3eHToBaHe TaKo® iMeHaMH H. KageHHHeH-ko, H. Ky3HKiHoi, i. ^ugeHKo, H. KucegboBa, A. Ox-piMoBHHa, A. namKo, H. Tuxoro... Пpaцi Big3Hana-roTbca rgu6uHHHM nigxogoM go ocMucgeHHa $eHo-MeHy TBopnocTi цнx MancTpiB cgoBa, ^upuM Bxog-®eHHHM y Hy®HH noeTHHHHH cBiT, po3KpuTTHM xy-go®Hboi MancTepHocTi, ncuxogorii TBopnocTi, BH3Ha-HeHHHM pogi Ta мicцa Tiei hh iHmoi nocTaTi b koh-TeKcTi enoxu, npocTe®eHHHM B3aeMo3B'a3KiB Ta B3aeMoBnguBiB 3 iHmuMH giTepaTypaMH, ^o BH3Hanae ogHy 3 npoBigHux MeTogogoriHHux KoHcTaHT go-cgigннцi - KoMnapaTHBi3M.
B ocTaHHin nepiog TBopnocTi MuxanguHa Koцro6ннcbкa Hag3BHHaHHo ngigHo npaцroвaga, цiнy-Baga Ko®Hy xBHguHy, Ko®eH geHb, 6oanucb Horocb He BcTHrHyTH, He 3a$iKcyBaTH, Hagogy®yroHH Ti poKH, ko-gu 6yga BiggyneHa Big ygro6geHoi npa^. KpuTHHHi po-3BigKH gocgigннцi gpyKyroTbca Ha cTopiHKax ®ypHagiB i ra3eT «BcecBiT», «CgoBo i Hac», «yKpaiHa», «CgoBo», «CynacHicTb», «Kyp'ep KpuB6acy», «yKpaiHcbKa MoBa Ta giTepaTypa^», «yKpaiHcbKa Kygbrypa», «KuiBcbKa cTapoBHHa^», «HiTepaTypHa yKpaiHa». Ii' HayKoBi 3a-цiкaвgeннa rogoBHHM hhhom c^oKycyBaguca Ha xy-go®Hin goKyMemagicTH^ - мeмyapнcтнцi, ^ogeHHH-Kax, gucTax. 3-nig nepa BHeHoi BuxogaTb npaqi «KHura cnoMHHiB» (2006), «icTopia, opKecrpoBaHa Ha grogcbKi rogocu. Екзнcтeнцiннe 3HaneHHa xygo®Hboi goKyMeH-TagicTHKH gga cynacHoi' yKpai'HcbKoi' giTepaTypu» (2008), «Hhcth i grogu. Po3gyMH npo enicTogapHy TBopnicTb» (2009).
CBoepigHHM nigcyMKoM ®HTTeBoro i TBopnoro mgaxy MuxanguHH Kouro6HHcbKoi' craga KHura cnoragiB 6gu3bKux grogen 3 ii oToneHHa, gpy3iB, npegcTaB-HHKiB noKogiHHH micTgecaTHx - «y MepexTiHHi Hango-po®Hux gнцb: 3ragyroHH MuxanguHy Kouro6uHcbKy», ^o BHHmga nicga cMepTi gocgigннцi y 2012 po^. 3i cnoragiB, ochhhhx ^upicTro, cBirgicTro, BgaHHicTro, bh-pa3Ho nocTae o6pa3 MuxanguHH Kouro6HHcbKoi' hk 3Ha-koboi nocTaTi yKpaiHcbKoro micтgecaтннцтвa, groguHH, HKa go ocTaHHboro noguxy caMoBiggaHo h HaTxHeHHo npaqroBaga Ha HHBi yKpai'HcbKoi' Kygbrypu, TagaHoBHTo-ro giTepaTopa, cyMgiHHoro yneHoro, acKpaBoi oco6u-
стосл, одного з чiльних моральних авторитетiв, лю-дини високо! культури й колосально! вщповвдаль-ностi за кожне слово та вчинок. Грунтовним науко-вим доробком, що засввдчуе багатограннiсть натури, сутнiстю свое! особистосп, основною константою яко! е людянють, Михайлина Коцюбинська означила свое оабне мiсце в духовному просторi Укра!ни, у чому переконують i мемуарно-документальш свщ-чення !! сучасник1в.
7. Висновки
Критичний доробок Михайлини Коцюбинсь-ко! свiдчить про творчий iнтерес до багатьох чшь-них постатей укра!нсько! лiтератури Х1Х-ХХ ст. Важливою особливштю !! як критика е здатшсть до цiлiсноí характеристики письменника, охоплення всього творчого доробку - поетичного, прозового, перекладацького, лiтературознавчого, зокрема мемуарного й ешстолярного. Не менш важливим е вiдтворення у литературно-критичних працях Ми-хайлини Коцюбинсько! цiлiсного образу доби, а в !! контекстi - того чи шшого лiтературного явища, портретiв митщв як неповторних творчих iндивiдуальностей, iз виразними ознаками таланту i рисами свого вторичного часу. Характер особистосп, !! внутрiшнi якостi, своерщний портрет душi для дослiдницi неввддшьт вiд аналiзу !хньо! творчостi. Визначальним у дослщницькому ш-струментарi! вчено! е естетичний критерiй. Глибокi спостереження та висновки Михайлини Коцюбинсько! в осяганш пе! чи шшо! проблеми заснову-ються на двох домшантних методологiчних принципах - компаративiзмi та контекстуальностi. Видiляеться аргументована i майстерно доведена власна думка, оригшальний погляд на проблему, грунтовшсть дослiджень, об'ективнiсть, факто-графiчнiсть, виважешсть висновкiв, актуальнiсть порушених проблем.
Лiтература
1. Гришаенко, Н. I. У полонi Шевченково! музи: (Штрихи до портрета М. Коцюбинсько!) [Текст] / Н. I. Гришаенко // Дивослово. - 1994. - № 7. - С. 18-22.
2. Коцюбинська, М. Х. Поетика Шевченка i укра!н-ський романтизм [Текст]: дис. ... канд. фшол. наук / М. Х. Коцюбинська. - К., 1958. - 273 с.
3. Коцюбинська, М. Х. Образне слово в литературному творi [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - К.: Наукова думка, 1960. - 189 с.
4. Коцюбинська, М. Х. Лтература як мистецтво слова [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - К.: Наукова думка, 1965. - 318 с.
5. Коцюбинська, М. Х. Зафгксоване i нетлгнне: Роз-думи про етстолярну творчють [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - К.: Дух i лггера, 2001. - 299 с.
6. Коцюбинська, М. Х. Мо! обрй: В 2 т. Т. 1 [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - К.: Дух i лггера, 2004. - 336 с.
7. Коцюбинська, М. Х. Мо! обрй: В 2 т. Т. 2 [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - К.: Дух i лггера, 2004. - 386 с.
8. Коцюбинська, М. Х. Книга спомишв [Текст] / М. Х. Коцюбинська. - Х.: Акта, 2006. - 288 с.
9. Коцюбинська, М. «Бути собою» [Текст]: бюбГбл. нарис / М. Коцюбинська; тд ред. В. Кононенко. - К., 2005. - 60 с.
10. Сверстюк, £. Незгасаючий обрш: Михайлина Коцюбинська «Мо! обрй» [Текст] / £. Сверстюк. -Шт.Украша, 2004. - С. 6.
11. Стус, В. Вгд слова до методу [Текст] / В. Стус // Жовтень. - 1968. - № 1. - С. 148-152.
12. Тарнашинська, Л. Сюжет Доби: дискурс шютде-сятництва в украшськш лiтературi ХХ столптя [Текст] / Л. Тарнашинська. - К.: Академперюдика, 2013. - 678 с.
13. «У мерехтшш найдорожчих лиць»: Згадуючи Михайлину Коцюбинську [Текст] / К.: Дух i лггера, 2012. - 576 с.
14. Цапенко, I. СвГжий голос серед теоретикв [Текст] / I. Цапенко // Вп-чизна. - 1961. - № 3. - С. 211-213.
References
1. Gryshajenko, N. I. (1994). U poloni Shevchenkovoi' muzy: (Shtryhy do portreta M. Kocjubyns'koi'). Dyvoslovo, 7, 18-22.
2. Kocjubyns'ka, M. H. (1958). Poetyka Shevchenka i ukrai'ns'kyj romantyzm. Kiev, 273.
3. Kocjubyns'ka, M. H. (1960). Obrazne slovo v litera-turnomu tvori. Kiev: Naukova dumka, 189.
4. Kocjubyns'ka, M. H. (1965). Literatura jak mystectvo slova. Kiev: Naukova dumka, 318.
5. Kocjubyns'ka, M. H. (2001). Zafiksovane i netlinne: Rozdumy pro epistoljarnu tvorchist'. Kiev: Duh i litera, 299.
6. Kocjubyns'ka, M. H. (2004). Moi' obrii'. Vol. 1. Kiev: Duh i litera, 336.
7. Kocjubyns'ka, M. H. (2004). Moi' obrii'. Vol. 2. Kiev: Duh i litera, 386.
8. Kocjubyns'ka, M. H. (2006). Knyga spomyniv. Kharkiv: Akta, 288.
9. Kocjubyns'ka, M.; Kononenko, V. (Ed.) (2005). «Bu-ty soboju». Kiev, 60.
10. Sverstjuk, Je. (2004). Nezgasajuchyj obrij: Myhaj-lyna Kocjubyns'ka «Moi' obrii'». Lit.Ukrai'na, 6.
11. Stus, V. (1968). Vid slova do metodu. Zhovten', 1, 148-152.
12. Tarnashyns'ka, L. (2013). Sjuzhet Doby: dyskurs shistdesjatnyctva v ukrai'ns'kij literaturi HH stolittja. Kiev: Akademperiodyka, 678.
13. «U merehtinni najdorozhchyh lyc'»: Zgadujuchy Myhajlynu Kocjubyns'ku (2012). Kiev: Duh i litera, 576.
14. Capenko, I. (1961). Svizhyj golos sered teoretykiv. Vitchyzna, 3, 211-213.
Рекомендовано до публгкацИ д-р фшол. наук, професор Гнатюк М. М
Дата надходження 22.04.2015.
Бугай Св^лана Tp^opiBHa, астрант, кафедра теорп лггератури, компаративiстики i литературно! твор-чостГ, 1нститут ФГлологГ! Ки!вського нацiонального унiверситету Гм. Тараса Шевченка, бул. Тараса Шевченка, 14, м. Ки!в, Укра!на, 01033 E-mail: svitljachoks@mail.ru
