CC BY
46
УДК 504.53+625.7/.8
ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИМАГ1СТРАЛЬНИХ ТЕРИТОР1Й ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕНИЯ
Н.В. Внукова, доцент, к. геогр. н., Г.М. Желновач, асистент,
ХНАДУ
Анотаця. Розглянуто та ощнено джерела шумового впливу. Проанал1зовано фактори збыьшення ттенсивност1 шуму на примаг1стральних територ1ях. Видано рекомендаци щодо зменшення негативного впливу шуму на оргатзм людини.
Ключов1 слова: забруднення, транспортний шум, безприладний метод, безшумов1 покриття.
Вступ
Шум вщ автомобшьного транспорту - це найпоширешший вид несприятливого еколопчного впливу на оргашзм людини; транспорты засоби е джерелами зовшшшх шумiв, що досягають величин порядку 79-92 дБ, за нормального рiвня в 55-65 дБ.
Джерелами транспортного шуму на автомобшьних дорогах е двигун автомобiля, його технiчний стан, режим руху транспортних потокiв, 1хнш склад та iнтенсивнiсть руху.
Також на рiвень шуму впливають рiвнiсть i шорсткiсть про1жджо1 частини, розмiри i сполучення геометричних елементiв траси.
Людина завжди жила у свт звукiв, i абсолютна тиша 11 лякае, гнiтить. Вченi з лаборатори психологи Кембриджу пiсля багаторiчних дослщжень дiйшли
несподiваного висновку: звуки певно! сили стимулюють процес мислення.
Кожна людина сприймае шум iндивiдуально. Багато що залежить вiд вiку, темпераменту, стану здоров’я, оточуючих умов. Загальна реакцiя населення на шумовий вплив -почуття роздратування. Негативно впливаючий звук здатний викликати нервове напруження, що переходить у психоемоцшний стрес, що
може призвести до псиичних i фiзичних патологiчних змш в органiзмi людини. З шдвищенням рiвня звуку зростае почуття роздратування.
Аналiз публiкацiй
Вивчення впливу шуму на жителiв залежно вiд статi, вшу, професи i загального фiзичного стану оргашзму показало, що бiльш чутливими до нього е жшки та особи старших вшових груп, порушення сну спостерiгаються частiше в ошб, що займаються розумовою працею, а у хворих людей частiше, нiж у здорових. Об’ективно виявленi тенденци до шдвищення артерiального тиску, змiни окремих показникiв електрокардiограми,
функцiональних порушень центральное' i вегетативно1 нервово1 системи, зниження слухово1 чутливостi. Серйозно шум впливае на серцево-судинну систему. Щц його впливом коливання артерiального тиску нерщко досягае 20-30 мм. рт. ст.
Мета та постановка задачi
Об’ектом нашого дослщження впливу на людину е мапстральна автомобiльна дорога Кшв-Харюв на 467-471-му кiлометрах, що проходить через смт Пюочин. Цей район характеризуеться високим антропогенним навантаженням, обумовленим наявшстю
ТЕЦ-5, що забезпечye теплом велику частину мюта Харкова i e, певна piч, сама по собi джерелом забруднення. Кpiм того, через це селище пpоxодить напружена траса державного
значення з штенсившстю pyxy близько 9000 авт/сут.
Рiвень замipяного шуму по тpасi бшя смт Пiсочин досягаe 70-80 дБА, а в окpемиx вимipаx доxодить до 87 дБА, piвень шуму в середньому становить 60 дБА. За нормою piвень шуму становить 50 дБА вдень i 40 дБА уночь
Для прогнозування шумового забруднення в зош житлово1' забудови по трас Киïв-Хаpкiв використовували безприладовий метод
оцiнки шуму за допомогою pозpаxyнковоï математично1' моделi Скорченко з
доповненнями наyковцiв кафедри
проектування доpiг.
Хiд експерименту
Д^нка автомобiльноï дороги (467-471 км) xаpактеpизyeться наступними транспортно-експлyатацiйними показниками:
- мапстральна автомобшьна дорога;
- штенсившсть pyxy N=9030 авт./доба (1000 авт./година);
- склад pyxy (P %):
- легю вантажш автомобiлi (до 2,5 т) - 2 %;
- середш вантажш автомобш (до 5 т) - 10 %;
- важю вантажш автомобш (бшьш 8 т) - 6%;
- автопо1'зди - 3 %;
- автобуси - 5 %;
- легковi автомобш - 74%;
- швидюсть pyxy 60 км/годину (як у населеному пункп).
Геометричш параметри дороги:
ширина про1‘жджо1‘ частини 16 м (4 смуги
pyxy без центрально!' роздшово1' смуги);
тип покриття: асфальтобетон;
pоздiлова бiчна смуга 2 м;
мюцевий про1'зд 3 м;
зелена зона з тротуаром до 7 м.
Наявний один кут повороту з pадiyсом кривизни бiльше 2000 м, подовжнш yxил не пеpевищye 20 %, тобто ютотно не впливаe на piвень шуму. Однак у межаx населеного пункту наявнi два пеpеxpестя зi свiтлофоpним регулюванням.
Вщ осi дороги до лши забудови вщстань становить 20 м. Фасади житлових будинкiв (одноповерхових) знаходяться на вщсташ 4-10 м вiд лши забудови. По лши забудови розташована стара дерев’яна огорожа, що при реконструкци дороги мала бути шумозахисною, товщина огорожi 20 мм, висота 2 м. Огорожа майже цшком зруйнована
Виходячи з умов руху на дороз^ оцiнюеться рiвень шуму на рiвчаку в межах населеного пункту i на перехрестi за такою формулою:
¿ала= 0,01 ЧЦ О#) Чгр Ь+ ^ ( Р Ч ) + + 0,00464N.Р 0,07 + 0,21К + 0,05 -
- 0,104Ву + 0,03В + 0,8Пз,
У з
де Ьа - рiвень шуму вщ легкового автотранспорту; ЬгР - рiвень шуму вiд вантажного автотранспорту; Ра - процентний вмiст легкового автотранспорту в загальному потоцi руху; Ргр - процентний вмiст вантажного автотранспорту в загальному потощ руху; N - iнтенсивнiсть руху; К, Ву, В, Пз - розрахунковi коефiцiенти.
Пiсля проведення розрахунюв було встановлено, що рiвень шуму не дорiвнюе 76,9 дБА, на регульованому перехресп -буде вище на 5-8 дБА, отже на перехресп вш становитиме близько 82 дБА. При цьому необхщно врахувати, що таких перехресть у смт Пюочин - 4 плюс стацюнарний пост ДА1, на п1д’1здах до якого обмежена
швидюсть руху
40 км/годину.
Економiчний рiчний збиток вiд дil шуму на населення розраховуеться за формулою
У = Ун + Уд,
де Ун = А(1) ■ Nн(l); Ун = В(1) ■ Nд(l), Nн(l) -кшьюсть людей, що проживають на
розрахунковш територil в кiмнатах, у яких еквiвалентний рiвень нiчних шумiв за шкалою А(Ранэкв) мае в децибелах числове значення; N„(1) - кшьюсть людей, що
проживають на розрахунковш територп в юмнатах, у яких е^валентний рiвень
денних шумiв за шкалою А(Ранэкв) мае в децибелах числове значення; А(1) i В(1) -табличнi значення.
Вщповщно до проведенж pозpаxyнкiв, економiчний piчний збиток вiд дiï шуму на населення в yмоваx житловиx примщень на pозpаxyнковiй теpитоpiï становить 5735700 грн/рш.
Загальнi заxоди щодо зниження впливу транспортного шуму:
- бyдiвництво пpотишyмовиx екрашв;
- посадка пpотишyмовиx зелениx насаджень; зниження швидкостi pyxy;
- розподш потокiв автомобiлiв по piвнобiжниx маршрут з метою зниження iнтенсивностi pyxy;
- бyдiвництво обxiдниx автомобiльниx дорн-;
- бyдiвництво малошyмовиx покрить, при пpоïздi по якиx шум буде найменшим;
- забезпечення постшно1' швидкосп pyxy без зупинок, piзкиx гальмувань i pозгонiв;
- створення доpожнix умов, що забезпечують найменшi piвнi звуку вiд окpемиx автомо-бшв.
Висновки
В yмоваx дiючоï мапстрально1' дороги в межаx населеного пункту, на жаль, застосування циx заxодiв e досить обмеженим. Тому найбшьш ефективними за циx умов e заxоди: бyдiвництво
пpотишyмовиx екpанiв переважно з цегли i пластика з piзноманiтними заповнювачами, посадка зелениx насаджень й оргашзащя
стабiльного руху автотранспорту. Ц заходи зменшать piBHi шуму на фасадах житлових будинкiв до 45-55 дБА, що е цшком прийнятним.
Додатковою рекомендацiею е така: при
проведенш щорiчного медогляду необхвдно звертати увагу на скарги населення на стан здоров’я i пов’язувати !х з районом проживання i розташуванням в цьому райош техногенно небезпечних об’екпв, давати iндивiдуальнi рекомендаци щодо зниження негативного впливу цих об’ектiв на людину.
Лiтература
1. ДСТУ 2735-94. Огородження дорожнi i на-
прямш пристро!. Правила використання. Вимоги безпеки дорожнього руху.
2. Нечаев А.П. Пути повышения безопасно-
сти движения на автомобильных дорогах БССР. - Минск: Полымя, 1971. -248с.
3. Павлова Е.И., Буралев Ю.В. Экология
транспорта: Учеб. для вузов. - Транспорт, 1998.
4. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В., Гово-
рун А.Г., Корпач А.О., Мержиевська Л.П. Еколопя автомобiльного транспорту: Навчальний пошбник, 2002. - 162 с.
Рецензент: В.О. Юрченко, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надшшла до редакци 4 вересня 2008 р.
