CC BY
28
УДК 001/092/:334
Шульський М.Г., д.е.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького, м. Льеге, Украгна
МИКОЛА ТВОРИДЛО - ЗНАННИЙ КООПЕРАТОР У МИНУЛОМУ I МАЛОВ1ДОМА ЛЮДИНА СЬОГОДН1
В статт1 проведено дослгдження дгяльностг егдомого украгнського кооператора у минулому I малоегдому людину е сучасних умоеах. Пр1зеище цього кооперативного дгяча - Микола Теоридло, який народиеся 130 роке тому е сел1 Заште, що поблизу Льеоеа, у 1884 р. Його життееий шлях починаеся у ктщ Х1ХI продоежуеаеся досередини ХХ столття (помер у 1952 р. у м. Льеоеа). Отже, життя, трудоеа дгяльтсть I теорчкть щег людини е1дбуеалася е перюди епохальних змт I перетеорень, адже саме е роки його дгяльностг егдбулись де1 сетое1 етни, як\ кардинально змтили се1т.
Результати дослгдження кооператиеног дгяльностг М. Теоридла на осноег друкоеаних його праць, дають тдстаеи стеерджуеати проте, що еиражею ним ¡дег, прагнення щодо розеитку кооператиеного руху е актуальними е умоеах сьогодення. Адже е сучасних умоеах ттенсиено розеиеаються процеси щодо егдноелення кооперацп у ргзних сферах сустльних егдносин. I, безумоено, для одержання позитиених зрушень у формуеанш кооператиених структур, необхгдно еикористоеуеати надбання кооператор1е минулого, чыьне м1сце серед яких займае М. Теоридло. Доеедення результат1е його дгяльностг щодо розеитку кооперацп до сучасниюе дозеолить быьш результатиенше розеиеати кооперацт е умоеах сьогодення. Особлиео це е еажлиеим е умоеах подальшого реформуеання аграрних егдносин, еажлиеою складоеою яких е формуеання кооператиених структур I налагодження тх ефектиеног дгяльностг.
Ключовi слова: Микола Теоридло, кооперащя, «Сгльський господар», «Просета», кооператиена дгяльтсть, яюсть тоеар1е, праеое1 осноеи, грошоеий об1г.
УДК 001/092/:334
Шульский Н.Г., д.э.н., профессор Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
НИКОЛАЙ ТВОРИДЛО - ИЗВЕСТНЫЙ КООПЕРАТОР В ПРОШЛОМ И МАЛОИЗВЕСТНЫЙ ЧЕЛОВЕК СЕГОДНЯ
В статье проеедено исследоеание деятельности изеестного украинского кооператора е прошлом и малоизеестного челоеека е соеременных услоеиях. Фамилия этого кооператиеного деятеля - Николай Теоридло, родиешийся 130 лет назад е селе Зашкие, еблизи Льеоеа, е 1884 г. Его жизненный путь начинался е конце Х1Х и продолжался до середины ХХ столетия (умер е 1952 е г. Льеоее). Итак, жизнь, трудоеая деятельность и теорчестео этого челоеека происходили
© Шульський М.Г., 2014
337
в периоды эпохальных изменений и преобразований, ведь именно в годы его деятельности произошли две мировые войны, которые кардинально изменили мир.
Результаты исследования кооперативной деятельности М. Творидла на основе печатных его работ, дают основания утверждать о том, что выраженные им идеи, стремление по развитию кооперативного движения актуальны в сегодняшнее время. Ведь в современных условиях интенсивно развиваются процессы по восстановлению кооперации в различных сферах общественных отношений. И, безусловно, для получения позитивных сдвигов в формировании кооперативных структур, необходимо использовать достижения кооператоров прошлого, почётное место среди которых занимает М. Творидло. Доведение результатов его деятельности по развитию кооперации до современников позволит более результативно развивать кооперацию в сегодняшних условиях. Особенно это важно для дальнейшего реформирования аграрных отношений, важной составляющей которых является формирование кооперативных структур и налаживание их эффективной деятельности.
Ключевые слова: Николай Творидло, кооперация, «Сильський господар», «Просвита», кооперативная деятельность, качество товаров, правовые основы, денежное обращение.
UDC 001/092/:334
Shulskyy M.G., professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
NICHOLAS TVORYDLO - KNOWLEDGE KOOPERATOR PAST AND LITTLE-KNOWN RIGHTS TODAY
The article is a study of the famous Ukrainian cooperator in the past and little-known man in the modern world. Name of worker cooperative - Tvorydlo Nicholas, who was born 130 years ago in the village Zashkiv, near the city, in 1884 his life began in the late nineteenth and twentieth century continued medially (died in 1952 in the city. Lviv). Thus, the life, work and work of this man occurred during periods of epochal change and transformation, it was in the years of his activity there were two world wars, which radically changed the world.
Results of the study of cooperative M. Tvorydla from his printed works, give reason to believe, however, that expressed his ideas and aspirations for the development of the cooperative movement is relevant in today's conditions. Indeed, in modern conditions rapidly developing processes to restore cooperation in various spheres of social relations. And, of course, to obtain improvements in the formation of co-operative structures, you must use domain cooperators past, prominent among them being M. Tvorydlo. The proof of the results of its activities on the development of cooperation to more effectively contemporaries will develop cooperation in today's conditions. This is especially important in the further reform of agriculture policy, an important component of which is the establishment of cooperative structures and establish their effective operation.
338
Key words: Nicholas Tvorydlo, cooperation, "farmer", "Enlightenment", a cooperative activity, quality of goods, the legal framework, monetary circulation.
Постановка проблеми. Налагодження кооперативних зв'язюв в умовах реформування рiзних сфер сустльних вщносин не увшчалися устхом. Причин невдач е багато i вони по^зному вплинули i впливають на розвиток кооперативно руху в Укршш. Проте, на наше переконання, все-таки основт гальмiвнi чинники процеЫв кооперацiï в сучасних умовах реформування рiзних галузей i видiв дiяльностi полягають в тому, що ми не на достатньому рiвнi обiзнанi з надбанням кооперативного розвитку у минулому. А досягнення в коопераци у щ перiоди були вагом^ особливо в другiй половинi Х1Х i першiй половинi ХХ столт. Про це свiдчить дiяльнiсть цiлоï плеяди видатних кооператорiв минулого, здобутки яких вщображет у наукових виданнях Львiвськоï комерцiйноï академiï [1;2;3].
Отже, суть проблеми полягае в тому, щоб використати досвщ розвитку коопераци в минулому у сучасних умовах функщонування нащонального господарства. Для цього, як вщомо, необхiдно дослiджувати багату кооперативну спадщину попереднiх поколiнь наших стввтизниюв, а одержанi результати доводити до сфер виробничох' дiяльностi, а також i тих, хто в тш чи шшш мiрi проявляе штерес до кооперативних надбань наших стввтизниюв i можливостi ïx використання в сучасних умовах.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Про М. Творидла, на вщмшну вiд шших дiячiв кооперативного руху Украïни, написано, на превеликий жаль, неймовiрно мало, хоча зроблено ним для розвитку коопераци досить багато. Фактично М. Творидло написав про кооперацш значно бшьше, шж його сучасники i потомки про нього. Як показуе аналiз публжацш про дiячiв кооперативного руху як у наукових, так i в публщистичних виданнях, друкованоï шформаци про його кооперативну дiяльнiсть е обмаль. Так, зокрема, вщсутт про нього вiдомостi в матерiалаx енциклопедичних видань як радянського, так i пострадянського перiодiв, в рiзниx наукових довiдникаx економiчного характеру тощо.
Серед друкованих праць про нього можна назвати твори таких авторiв як: I. Витановича, В. Плисюка, С. Злупка та деяких шших. Саме iз-за цих обставин у сучасних умовах виникае об'ективна необхщтсть в дослщженш дiяльностi М. Творидла та використання його цiнноï спадщини для вiдродження кооперативного руху в умовах сьогодення.
Метою статтi е дослщження життя i дiяльностi М. Творидла - знаного кооператора в Галичиш у довоенш роки та маловщомого в умовах теперiшнього реформування сустльних вщносин. Одержанш результати, на наше переконання, привернуть увагу наших сучасниюв до наукових доробок цього неординарного кооперативного дiяча, та ва щнш напрацювання якого використають в сучасних умовах вщродження кооперацiï.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження дiяльностi М. Творидла проведено з використанням пращ про нього професора В. Плисюка [2, с. 200 -
339
205]. В основу дослщження i викладу матерiалу використано дiалоговий метод вивчення, суть якого полягае в тому, що нами сформован конкретш питання щодо життя i дiяльностi М. Творидла, а вщповвд на них подаються iз тексту статтi вищеназваного автора.
Отож, матерiали про народження, першi вiхи життя i дiяльностi М. Творидла наведет у таблицi 1. Вш народився в 1884 р. с. Зашюв у Жовкiвському повт, що розташоване поблизу м. Львова. До речi зауважити, що: «Перша письмова згадка про село вщноситься до 1377 року. Це рж, коли князь Владислав Опольський подарував львiвським домiнiканцям с. Зашюв» [4, с. 535]. В цьому рощ минае 130 роюв вщ дня народження М. Творидла. Хоча дата, як кажуть, не е круглою, однак достатньою для ощнки дiяльностi людини, яка залишила помiтний слщ за результатами свое! дiяльностi для прийдешшх поколiнь. I, безумовно, з висоти пройдених роюв виникае об'ективна необхщшсть дослщити дiяльнiсть обрано! нами особистост - М. Творидла.
Досить також нагадати, що в цьому селi Галичини дещо пiзнiше народився Свген Коновалець (1891 - 1938), iм'я якого занесено у Золоту книгу укра!нсько! елiти i з таким трактуванням його життедiяльностi, що це: «один з найвидатшших постатей укра!нсько! ютори першо! половини ХХ ст. Як вшськовик вiн вщзначався органiзаторськими здiбностями й беззастережним послугом державнш владi; як полiтик зумiв поеднати принциповiсть з дипломатичною гнучюстю, творчу думку iз систематикою i реалiзмом, що забезпечило йому авторитет серед члешв Оргашзаци укра!нських нащоналюив, пошану навiть серед полiтичних противниюв» [6, 54]. Ось така особисткть iз рiзнобiчною дiяльнiстю народилася в с. Зашюв, про яку пам'ятають i цiнять його нащадки. Занесення його iменi в Золоту книгу украшсько! ел^и е тому тдтвердженням.
Микола Творидло - людина шшого напряму дiяльностi, який забезпечував фундаментальш основи iснування людства, а саме - ефективний розвиток селянсько! господарки з використанням таких важливих механiзмiв його ведення, як кооперацiя. I ще одна вiдмiннiсть мiж цими особистостями -це оцшка !х дiяльностi сучасниками. Свген Коновалець потомками ощнений досить на високому рiвнi, чого, на превеликий жаль, не зроблено для Миколи Творидла. Досить також вщм^ити, що не тшьки вш залишився i залишаеться поза увагою дослiджень сучасних науковцiв, але й iншi видатнi дiячi, особливо кооперативного руху, не знайшли надежно! оцiнки !хньо! дiяльностi в сучасних умовах. Дана публжащя е одшею iз тих, яка направлена на розв'язання насущних проблем щодо повернення славних iмен минулого тепершньому поколшню !х нащадкiв.
Життедiяльнiсть кожно! людини характеризуеться не тшьки датою i мкцем народження, але i шшими складовими !! життя, важливе мюце серед яких займае навчання у рiзних закладах та знання, як одержанi за перiод навчання. Саме щ вiхи е тим фундаментом i тiею основою, на якш базуеться подальша дiяльнiсть.
340
Таблиця 1
Першi вiхи життя i д1яльност1 Миколи Творидла [2, с. 200-201]_
№ п/п Питання, сформоваш нами Вгдповщ iз тексту вказаного джерела
1 Хто такий Микола Творидло, де вш народився i коли? Вщомий у Галичинi у мiжвоeннi роки кооператор, iнженер-агроном Микола Творидло народився у Зашковi Жовкiвського повiту на Львiвщинi у 1884 роцi
2 В яких закладах вш здобував освiту? Загальну освiту здобував у Зашковi, фахову в ршьничш академи, що була реоргашзована з ршъничо! школи у Дублянах в 1901 роцi. Навчався як стипендiат товариства "Просвгга", яка за свш рахунок направило тодi к1лькох юнак1в. Серед них був i М.Творидло
3 Що сприймав М. Творидло, оволодiваючи сiльськогосподарськими знаниями? Оволодiваючи сiльськогосподарськими знаннями, М.Творидло, водночас, сприймав досвiд кооперативного руху, що розгортався у Захвдтй Gвропi. Вiн вiрив у можливють кооперативного об'еднання галицьких хлiборобiв
4 В чому полягала суть його переконання? Був переконаний в тому, що, кооперувавшись, вони зможуть за допомогою науки тдняти культуру працi i на цш основi подолати свою вщсталють: полiпшити продуктивнiсть полiв i тваринництва, тдвищити свiй матерiальний i духовний рiвень життя, стати свiдомими i активними будiвниками свое! держави
5 Коли i де розпочав свою дiяльнiсть М.Творидло? Як спещалют сiльського господарства i громадський дiяч М.Творидло розпочав свою дiяльнiсть ще до першо! сватово! вшни викладачем агрономп у вiдкритiй товариством "Сшьський Господар" фаховiй школi у Миловаш на Станiславщинi (тепер Тлумацький район 1вано-Франк1всько! областi)
6 За дорученням кого i на яку тему було тдготовлено ним першу працю? Вже тодГ, за дорученням товариства "Просвгга", молодий спещалют пiдготував i видав першу свою працю "Годiвля безрог (свиней) у селянських господарствах"
7 Як вплинула на його дiяльнiсть Перша свггова вiйна? Перша свггова вiйна перервала працю в сшьськогосподарськш школГ у Милованi. М.Творидло пере!жджае на Закарпаття, де продовжуе працювати як фахГвець сшьського господарства Г, водночас, як активний громадський дГяч "Просвгга"
8 Яку дiяльнiсть проводив М. Творидло на Закарпатп? Вш виступив ствзасновником Г оргашзатором товариства "Просвгга" в Ужгородг Через товариство "Просвгга" вш намагаеться за прикладом галицьких просвиян шщшвати в Карпатськ1й Руа кооперативний рух, створити мережу украшських господарських оргашзацш кооперативного типу
9 Яш труднощi довелось переборювати йому? На цьому грунт йому довелося вести боротьбу проти ужгородського "Дружественного Союза", що з русофшьських позицш прагнув взяти тд свш контроль кооперативно-господарсьш установи
10 Як i як1 засоби використовував М. Творидло для подолання труднощiв? Щоб цього не допустити, М.Творидло шщшвав створення товариства "Сшьський господар" в Шдкарпатськш Руа, за допомогою якого тут Г розгортався кооперативний рух, ширилися серед хлГборобГв науковГ знания
341
Микола Творидло загальну осв^у здобував у рщному с. Зашков^ Дальший шлях оволодшня ним знань пов'язаний iз навчанням у ршьничш академi!, що була реоргашзована з рiльничо! школи у Дублянах в 1901 рощ. З часом цей заклад був сформований як Львiвський сшьськогосподарський шститут, а згодом за значш заслуги став iменуватися як Львiвський нацiональний аграрний ушверситет. У сучасних умовах це е знаний сво!ми здобутками вищий навчальний заклад як в Укра!ни, так i за !! межами.
Досить також нагадати, що навчався М. Творидло в ршьничш академи за рахунок коштiв товариства «Просвта». З ним навчалися, як стипендiати цього товариства, ще декiлька молодих людей. Щодо «Просв^и». Це товариство було засновано в 1868 р. у м. Львову як «культурно-освггня громадська органiзацiя з метою поширення осв^и серед народу. «Просвiту» засновували в повiтах фiлi!, у селах - щальш i бiблiотеки, видавали укра!нською мовою популярну лiтературу, шкшьш пiдручники тощо» [7 , с. 60].
Навчаючись в ршьничш академи, М. Творидло проявив особливий штерес до розвитку кооперативного руху, що штенсивно розвивався у Захщнш Сврот. Вiн був переконаний в тому, що розвиток кооперацп буде сприяти тднесенню ведення селянсько! господарки в Галичиш. I його переконання, сподiвання й передбачення, як показали результата розвитку кооперативного руху в галицькому краю в подальшому, пiдтвердились. Саме завдяки кооперацп вдалось об'еднати i направити зусилля окремих аграрних виробниюв, переробникiв вироблено! продукцi! на виршення першочергових завдань щодо бiльш ефективного ведення аграрного виробництва. Це, зокрема, тдвищити культуру землеробства, полшшити ведення тваринництва i на цiй основi значно покращити свое матерiальне становище та свш духовний рiвень.
Шсля закiнчення навчання М. Творидло розпочав свою трудову дiяльнiсть у фаховш школi на Станiславщинi в с. Миловаш (тепер 1вано-Франкiвська область Тлумацький район), що була вщкрита товариством «Сшьський господар». Почав вш працювати у цiй школi на посадi викладача агрономi!. Одночасно вщм^имо, що до заснування цiе! школи мав пряме i безпосередне вщношення митрополит Андрей Шептицький. У пщтвердженш сказаного наведемо слова дослiдника кооперативно! дiяльностi митрополита I. Вдовича, який вказуе, що: «у Милованню (коло Товмача) митрополит подарував двiр з кшькадесятьма моргами поля товариству «Просв^а» для заснування першо! укра!нсько! садiвничо-городничо1 школи» [1, с. 195 - 196].
У перюд викладацько! дiяльностi у фаховiй школi М. Творидло починае займатися тдготовкою i публжащею праць щодо ведення селянсько! господарки. Одшею iз перших публiкацiй була його стаття «Годiвля безрог (свиней) у селянських господарствах». Перша св^ова вiйна внесла певнi корективи в його дiяльнiсть, а саме: перервала його працю у сшьськогосподарськш школi i вiн пере!хав у Закарпаття, де i надалi працював в галузi сiльського господарства. Значну увагу в цей перюд було придшено сшвпращ з товариством «Просвiта» з концентращею зусиль щодо створення в
342
Карпатськш Рус мережi «Укра!нських господарських оргашзацш кооперативного типу» з використанням досвщу розвитку коопераци в Галичинi.
Труднощi в оргашзаци кооперативного руху в Закарпатт у цей перiод були обумовлеш, насамперед, дiяльнiстю ужгородського «Дружественного Союза», який з русофiльських позицiй прагнув взяти пiд свiй контроль кооперативно-господарсью установи. Для протиди цiй дiяльностi М. Творидло доклав чимало зусиль для створення товариства «Сшьський господар», який став основою для розвитку кооперативного руху в Пщкарпатськш Укра!ш.
Подальшу свою дiяльнiсть М. Творидло пов'язуе iз розв'язання проблем коопераци у сферах ведення аграрно! селянсько! господарки. Матерiали, що наведеннi у таблищ 2, е тому тдтвердженням. Цей перiод життeдiяльностi М. Творидла на кооперативнш нивi можна подшити на два важливi напрями, а саме:
-оргашзацшш заходи щодо розвитку коопераци, якi сформованi в пунктах 1-6 таблищ 2. Працюючи в товариствах «Просв^и» i «Сшьський господар», вш розробив цiлий комплекс рiзноманiтних напрацювань щодо оргашзаци i розвитку кооперативного руху, матерiали яких публжував у журналi «Кооперативна республжа» та iнших виданнях. Саме на розвиток коопераци вш покладав велик нади у розбудовi селянсько! господарки в Галичиш, вважаючи, що «вийти з кризи, уникнути !!, галицький хлiбороб може лише на шляху коопераци»;
- фiнансовi аспекти, яю чiтко сформованi у пунктах 6-10 таблищ 2, дають вiдповiдi на питання: як розв'язати проблему гоивки? Де шукати грошi i як !х знайти? Як формувати кредитш вiдносини? Як вщноситись до бартерних вiдносин? Яке значення мае грошовий обiг у господарському життi? Вникаючи у суть цих питань, можна стверджувати, що М. Творидло фшансам надавав велике значення, вважаючи !х судинами-артерiями у введеннi селянсько! господарки.
Таблиця 2
Подальш1 життев1 кроки в д1яльност1 Миколи Творидла [2, с.201|
№ п/п Питання, сформован! нами В1дповщ 1з тексту вказаного джерела
1 2 3
1 Де працював Микола Творидло шсля Першо!' сватово! вшни? Повернувшись тсля Першо! свито! вшни у Галичину, М.Творидло продовжуе працювати у товариствах "Просвгга" 1 "Сшьський господар". Иого обирають у 1924 рощ до кер1вного органу (централу) товариства "Сшьський господар"
2 Де вш висловлював сво!' переконання щодо коопераци? Сво! переконання у здатносп укра!нських хл1бороб1в стати на шлях коопераци 1 шднятися до р1вня передових кра!н М.Творидло чггко 1 недвозначно висловив у публжащях, що з'явилися у журнал! "Кооперативна республжа" за 1928 р1к
3 Якими ознаками характеризувався перюд к1нця 20-тих рок1в ХХ столитя 1 що пропонував М. Творидло? Цей перюд характеризувався ознаками затяжно! економ1чно! кризи, що охопила майже всю Свропу, в тому числ1 й Польщу. Анал1зуючи ситуащю, що склалася в Галичиш, М.Творидло наголошуе, що вийти з кризи, уникнути !!, галицький хл1бороб може лише на шляху коопераци
343
4 Що радив вш у питаннях розвитку коопераци? У зв'язку з цим радить розширяти Г змщнювати споживчо-постачальницьш кооперативи, що у виглядГ кооперативних крамниць по доставщ солГ, мила, перцю та шших товарГв першо! необхадносп, створювалися по селах
5 Яку роль Г значення надавав М.Творидло дГяльносп кооперативних крамниць? М.Творидло розглядае !х як школу залучення сшьського населення до коопераци, висловлюе впевнешсть, що вщ торпвлГ сшлю щ крамнищ поступово переходитимуть до закутвлГ й поставок продукци, яка вимагатиме бшьше кошпв: доставок високояк1сного насшня, мшеральних добрив, а згодом Г сшьськогосподарських машин
6 Як вш пропонував розв'язати проблему гопвки? Щоб розв'язати проблему гопвки, М.Творидло пропонуе творити власний каттал, не спокушатися на чужий. Чужий грш, застерГгае М.Творидло, неминуче накладе свою грабГжницьку руку на зиск
7 Де радив шукати грошГ М. Творидло Г як пропонував !х знайти? Хоча ми бщш, зауважуе вш, але грошГ треба Г можна знайти. Вони е, лише розаяш по гаманцях, часто лежать без корисп в скринях. Хай вони мГзерш, але зГбрати !х, змобшзувати цей каттал, урухомити, пустити в оборот, з вигодою для вах -ось той шлях, який приведе до розбудови коопераци.
8 Як ставився вш до кредитних вГдносин? МГркуючи над шляхами розвитку альськогосподарсько! коопераци, М.Творидло переконливо доводить необхщшсть створення кредитних кас, кредитного кооперативного банку. Збудимо в народГ довГр'я та розумшня власного штересу вкладання в кредитну касу хоч би найдрГбшшо! щоденно! гопвки, писав вш, тодГ кредитна кооперащя стане фшансовим покровителем селянина перед лихварем, а кооперащя дГстане свГжу кров, яка !! живитиме
9 Як ставився М. Творидло до бартерних вГдносин? Вш рГшуче заперечуе таку примггавну неекивалентну торпвлю, вважае !! обмеженою Г радить вгд не! вщмовитися, поскшьки вона не вщповщае вимогам часу
10 Яке значення надавав вш грошовому обГгу? У господарському житп особливе значення мае налагоджена система грошового обГгу, яка повинна вщповщати господарським потребам. Правильно налагоджену систему грошового обГгу вш порГвнюе з кровообГгом у людському оргашзмг ОкремГ господарства - це найнижчГ клгшни грошового обГгу, судинами обГгу грошей е мГсцевГ кредитно-ощадш каси, вищими судинами-артерГями е крайовГ кредитш установи, акцшш банки
Не будемо детал1зовано зупинятися на анал1з1 наведених складових у таблиц 2 (шформащя про них досить всебГчно представлена), а лише на деяю, найбГльш важливГ з них, звернемо увагу. Так, зокрема, вш радив розширяти Г змщнювати споживчо-постачальницью кооперативи, кооперативш крамнищ розглядав як школу для розвитку коопераци, доводив необхщшсть створення кредитних кас Г кредитного банку тощо.
Отже, на основ1 наведено! Г проаналГзовано! шформаци можна констатувати про те, що М. Творидло був глибоко Г всеб1чно об1знаний з особливостями ведення аграрного виробництва, його проблемами, розв'язання
344
яких вбачав з використанням механiзмiв коопераци. Для тдтвердження сказаного, деталiзуемо кооперативш засади в дiяльностi М. Творидла (табл. 3).
Таблиця 3
Кооперативш засади ^ в д1яльност1 Миколи Творидла [2, с. 202-203]
№ п/п Питання, сформоваш нами В1дповщ 1з тексту вказаного джерела
1 2 3
1 Яку роль в коопераци М. Творидло надавав банкам? Банки, виконують роль серця - збирають у себе грш 1 переливають, переказують його (як серце кров) у т1 м1сця 1 руки, як1 цей грш потребують. Збираючи грош1 у вигляд1 вклад1в та акцш, банки скршлюють кредитом хл1бороб1в, купщв, рем1снишв, фшансують шдприемства, а йдучи на б1ржу, регулюють торг1влю ц1нними паперами, чужою валютою
2 На як умови у розвитку украшсько! коопераци вш зосереджував увагу? Правов1 умови, законодавч1 акти, якими регулюються господарсько-торг1вельн1 в;дносини в держав1, закони, на яких грунтуеться д1яльн1сть кооперацil, митна пол1тика держави щодо ввозу 1 вивозу продукци
3 В чому виявляються труднощ1 у розвитку коопераци? Труднощ1 тут виявляються в тому, що торпвля вс1ма плодами земл1 на зовн1шн1х ринках 1 частково внутршшх регулюеться державою, а митш тарифи, дозволи й заборони на вв1з 1 вив1з товар1в постшно м1няються
4 Яке значення М. Творидло надавав якосп товару? В1н звертае увагу також на проблему якосп товар1в. У галицькому сел1, зазначае в1н, ще не навчились дбати про яшсть товару, а без якосп товару - нема тривалого 1 постшного ринку збуту
5 Як ощнював вш як1сть продукци селянських господарств Галичини? На жаль, доа на внутршнш 1 зовн1шн1й ринки товар в1д селянських господарств, в тому числ1 й в1д коопераци, поступае не фасований, не стандартизований, не очищений в1дпов1дним чином. В1д цього багато кооперац1я втрачае. Хто хоче продати по вищих ц1нах мусить не тшьки продукувати, а й приготовляти продукц1ю на ринок -стандартизувати
6 Яка роль коопераци у виршенш проблем якосп товар1в? Кооперац1я мае дбати про яшсть товару, давати гарантш якост1. У зв'язку з цим, мова в статп йде про буд1вництво склад1в, сортувальних пункт1в, сховищ-холодильник1в, переробних тдприемств
7 Як тдтримував М. Творидло аде! £. Храпливого? М.Творидло п1дтримав 1дею поширення сустльно! (громадсько!) агрономИ, яку висунув 1 розвинув на зах1дноукра!нських землях С.Храпливий. З ц1ею метою М.Творидло тдготував 1 видав через товариство "Сшьський господар" ряд науково-популярних праць
8 Яш пращ були шдготовлеш ним для поглиблення сшвпращ з £. Храпливим? Характерними у цьому вщношенш е книги-брошури: "Чого нам вчитися у датських селян", - про досв1д роботи коопераци в Дани. Особливо популярною була праця-порадник "Практичний господар: управа ршл1 1 господарських рослин", а також "До питання оргашзаци 1 фахового образовання (навчання) укра!нських селян", "Шк1длив1 1 корисн1 зв1рята" 1 ряд 1нших
345
Перш за все вш надавав особливого значення банкам, вважаючи, що вони виконують «роль серця - збирають у себе грш i переливають, переказують його (як серце) у tî мкця i руки, якi цей грш потребують». Сказано досить образно, стисло i влучно.
У процесах розвитку кооперативного руху вш звертав особливу увагу на формування таких засад, яю, на його переконання, будуть сприяти формуванню ефективних кооперативних структур. Це, перш за все:
- нормативно-правовi акти, за допомогою яких здшснюеться регулювання господарсько-торгiвельних вщносин, грунтуеться функцiонування складових коопераци, митна державна пол^ика, що регулюе експорт та iмпорт товарiв. Регулювання державою цих процеЫв часто обумовлюе виникнення певних труднощiв;
- проблема якост вироблено! продукци була нарiжним каменем у процесах ведення селянсько! господарки в Галичиш. З цього приводу вш зазначив, що селяни «ще не навчились дбати про якють товарiв, а без якостi товару - нема тривалого i постшного ринку збуту». Для усунення цих причин особливе значення надавалося стандартизаци вироблено! продукци, будiвництву складiв, сортувальних пунктiв, сховищ - холодильникiв, переробних тдприемств;
- сво! бачення розвитку коопераци, прагнення реалiзувати сво! задуми та iдеï щодо розвитку кооперативного руху, вш проводив не тшьки шляхом пропаганди 1х серед виробниюв, але, що важливо, публiкував своï напрацювання у рiзних виданнях цього часу. Так, зокрема, фiнансовi проблеми i роль банюв у розвитку коопераци були опублжоваш у брошурi «Земельний банк шотечний», загальнi питання розбудови коопераци - в статт «Техшчно-торгiвельнi труднощi розбудови коопераци», у книгах - брошурах: «Чого нам навчитися у датських селян», «Практичний господар: управа рiллi i господарських рослин», «Шкiдливi i корисш звiрята» та iншi.
Розв'язуючи i втшюючи iдеï кооперацiï в практичну дiяльнiсть виробникiв аграрноï продукцiï, М. Творидло цю роботу проводив не iзольовано вщ iнших кооперативних дiячiв, а в тiснiй спiвпрацi з ними. З цього приводу варто згадати його ствпрацю з вщомим дiячем кооперативного руху на захщноукрашських землях у довоенний перiод £. Храпливим, який висунув iдею поширення суспiльноï (громадськоГ) агрономи. М. Творидло тдтримував цi цiннi починання вщомого кооператора, вiдображаючи свое бачення виршення цих проблем у науково-популярних працях.
Дослщжуючи життя i дiяльнiсть М. Творидла на кооперативнш нивi, варто дещо бiльше сказати про £. Храпливого. Для реалiзацiï задуманого використаемо матерiали дослiдника його дiяльностi З. Струка, який тдкреслював, що: «Одшею iз найяскравiших постатей iсторiï кооперативного руху в Захвднш Украïнi був i залишаеться в серцях украïнськоï спiльноти Свген Храпливий» [1 с. 414]. Ось так велично оцшили нащадки G. Храпливого його дiяльнiсть. До цього лише додамо наступне те, що вш народився - 22 червня 1898 р. у с. Мисивщ Залщинського повiту, тсля закiнчення народноï школи
346
вступив до Тернопiльськоï пмнази, а згодом продовжив осв^ на агрономiчному факультет Високоï земельноï академiï у Вiднi. У дiяльностi G. Храпливого i М. Творидла е багато спiльного, а саме: вони обидва були фахiвцями з агрономи, працювали в основному в Галичиш у рiзних кооперативних оргашзащях, товариствах, писали статтi, брошури часто за однiею тематикою тощо. Однак, е вiдмiнностi не тшьки в роках життя (М. Творидло рашше народився i пiзнiше помер), але в рiвнi 1х популяризаци. Про G. Храпливого бiльше згадано, написано i сказано. Так, скажiмо, у Львiвському нацiональному аграрному ушверситет е його музей, його iменем названа одна iз кафедр ушверситету, за результатами його дiяльностi проводять мiжнароднi конференцiï тощо. Проте, про шанування iменi М. Творидла на такому рiвнi не приходиться навт говорити, хоча вiн закiнчив цей заклад. Отже, варто i про випускника цiеï вищоï установи (М. Творидла) згадати нащадкам, провiвши вщповщш читання його праць серед студенев, можливо присво1вши його iм'я одному iз пiдроздiлiв цього вiдомого вишу та шшг I взагалi: мкцевкть, де вiн народився, заклади, де вчився, установи i оргашзаци, де працював повинш гордитися цим визначним кооператором i популяризувати його здобутки серед наших сучасниюв.
Для всебiчноï деталiзацiï дiяльностi М. Творидла на нивi кооперацiï важливо розглядати щ складовi не тiльки iз боку доцшьност впливу кооперативних зв'язкiв на ведення селянськоï господарки, але i на аспекти громадсько-полiтичноï дiяльностi, якою вш займався. Адже кожна людина, кожен дослщник може результативно реалiзувати своï iдеï i прагнення тод^ коли вони приймають певну участь в громадсько-пол^ичнш дiяльностi, яка матерiалiзуеться в спiвпрацi у вiдповiдних органах i результатами, яю одержанi. Щодо М. Творидла, то ця шформащя представлена в таблицi 4. З цього приводу заслуговують на увагу те, що у 1928 р. «М. Творидла обирають до керiвництва «Центросоюзу», в якому вш представляв штерес «Сшьського господаря». Кiнець 20-х i початок 30-х роюв двадцятого столiття характеризувався настанням i розвитком загальноï економiчноï кризи, дiя якоï негативно вплинула на ведення селянськоï господарки в Галичинi. Будучи задiяний в керiвництвi «Цетросоюзу», вiн радив для пом'якшення впливу кризи формувати господарсью товариства з переробки i збуту виробленоï продукци. З цього приводу заслуговуе уваги його пропозищя «оргашзувати збут тваринницькоï продукцiï не у виглядi поставок живого поголiв'я, як це було досi, а шляхом переробки його на мющ». Для реалiзацiï цих задумiв вш опублiкував цiлу низку праць, особливоï уваги серед яких заслуговують: «Розбудова кооперативних беконярень на наших землях», «Чому скликав Центросоюз наради в справi переробки i збуту безр^» «Наш промисел - наша сила» та шшг
Не тiльки увагу привертала М. Творидла господарська дiяльнiсть селянських господарств на основi механiзмiв коопераци, але вiн iнтересувався пол^ичним життям у суспiльствi. Так, зокрема, будучи серед засновниюв Украшського нацюнального-демократичного об'еднання (УНДО), його було обрано вщ цього об'еднання послом (депутатом) до польського сенату. В робой
347
цього державного органу «вш неодноразово оцшював кооперацш як шструмент економ!чного та культурного розвитку укра!нського народу вважав, що «вона буде формувати духовну, сощальну \ правову культуру, нацюнальну гщшсть». Кр1м того, М. Творидло був обраний до Ради Льв!всько! хл!боробсько! палати, завданням яко! було «нормувати працю хл1бороба, дбати про тднесення хл!боробсько! культури».
Початок Друго! свгтово! вшни (1 вересня 1939 р) вшс кардинальш змши в його д!яльшсть, адже вш ¿з сво!ми поглядами, переконаннями не вписувався в рамки створення та функцюнування, скаж!мо, кооперативних структур, що пропагувала радянська влада, впроваджуючи сощалктичш форми господарювання. 1з-за саме цих обставин вш змушений був перебратися за ржу Сян (саме по цш р1чщ проходив радянсько-шмецький кордон) \ на територи, що окупована була фашистською Шмеччиною, налагоджуе контакти ¿з «створеним у Краков! Укра!нським центральним ком1тетом, бере участь у з'!зд! сшьськогосподарського об'еднання пращ». В цей перюд вш влаштовуеться у Польщ! викладачем сшьськогосподарсько! школи, тобто працюе за тим фахом, який здобув в академи землеробства в Дублянах \ набув певного практичного досвщу, працюючи на викладацькш нив! тсля И закшчення до початку Друго! свггово! вшни.
На цш посад! М. Творидло працював за дорученням В. Кубшовича. Досить також нагадати, що В. Кубшович е видатною особистктю, адже його !м'я занесено в «Енциклопедш ктори Укра!ни» !з таким трактуванням: Кубшович Володимир Михайлович (1890 - 1985) географ, демограф, громадсько-пол1тичний д1яч, один з оргашзатор!в укра!нсько! науки на Заход! в 1950-70 рр. Головний редактор «Енциклопеди укра!нства». Д!йсний член Наукового товариства ¿мен! Шевченка та Укра!нсько! в!льно! академи наук» [8, с. 440].
Таблиця 4
№ п/п Питання, сформован! нами В1дповщ 1з тексту вказаного джерела
1 2 3
1 Яка участь М. Творидла у сшвпращ з "Сшьським господарем" 1 "Центросоюзу" Коли у 1928 рощ Крайове товариство "Сшьський господар" уклало угоду з централею "Центросоюзу" про сшвпрацю у сфер1 пропаганди наукових знань, М.Творидла обирають до кер1вництва "Центросоюзу", в якому вш представляв штерес "Сшьського господаря"
2 Чим обумовлювалася необхщшсть коршних змш? Справа в тому, що в роки загально! економ1чно! кризи (1929 - 1930 рр.) ряд держав, куди Галичина збувала худобу, закрили кордони, вщмовившись приймати погол1в'я свиней на м'ясо. Цши на продукщю тваринництва р1зко впали. Селянсьш кооперативн господарства, котр1 займалися в1дгод1влею худоби, опинилися в критичнш ситуаци
3 Що пропонував М. Творидло в умовах загально! економ1чно! кризи? М.Творидло пропонуе в цих умовах оргашзувати збут тваринницько! продукци не у вигляд1 поставок живого погол1в'я, як це було доа, а шляхом його переробки на м1сщ, наголошуе на гострш потреб1 спорудження
348
тдприемств по переробщ тваринницько! продукцп, обумовлюе вигоду кооперацп вщ тако! переробки
4 Як ощнював вш фахових спещатспв? Вш застертае не починати справи без фах1вця. Пропонуе краще почекати, поки не знайдеться фах1вець, рекомендуе послати в науку за кордон перспективних молодих юнашв або д1вчат, радить запровадити при Рев!зшному союз! укра!нських кооператив (РСУК) посаду фахового шструктора для м'ясарень 1 рев1зора (в однш особ!)
5 Яку участь М.Творидло приймав у политичному житл? М.Творидло щкавився й полггичним життям. У 1925 рощ вш був серед засновнишв Укра!нського нащонально-демократичного об'еднання (УНДО). Вщ цього об'еднання у 1938 рощ його було обрано послом до польського сенату
6 Як ощнював вш кооперащю? Вш позитивно ощнюе д!яльшсть кооператив, що спещал1зуються на переробщ сшьськогосподарсько! продукцп 1 виробнищга промислових вироб1в. Схвально вщгукуеться 1 про перш! хл!бопекарш, про фабрику св1чок, про виробництво килим1в на Гуцульщиш, про Паачничу стлку, про переробку шк1ри, виготовляння солодощ1в, мила, ниток
7 Що бачив М. Творидло у розвитку кооперацп? Вш бачив в кооперацп зааб об'еднання 1 консолщацп селянства в повноправну частину громадянського сустльства. Кооперащя, говорив вш, буде формувати духовну, сощальну 1 правову культуру, нащональну пдшсть
8 До яких структур як фах!вець-кооператор вш обрався? Як фамвець-кооператор М.Творидло був обраний (вщ товариства "Сшьський Господар") до Ради Льв1всько! хл1боробсько! палати - публ1чно-правничо! установи, покликано! зпдно законом нормувати працю хл1бороба, дбати про тднесення хл1боробсько! культури
9 Що вщбулось у його д1яльност1 у 1936 р.? До реч1, у 1936 рощ вш був переобраний до складу Ради хл1боробсько! палати як радник, 1 увшшов до укра!нського клубу, що був створений при Хл1боробськш палат!
10 Як позначилися змши у д!яльносп М. Творидла у 1939 р.? У 1939 рощ М.Творидло був позбавлений можливосп працювати в Галичищ Вш перебираеться за р1чку Сян, налагоджуе контакт з створеним у Краков! Укра!нським центральним ком1тетом, бере участь у з'!зд! с!льськогосподарського об'еднання прац!
11 Останнш перюд д!яльносп у житл М. Творидла? За дорученням В. Куб!йовича працюе як викладач у с!льськогосподарськ1й школ! на територп Польщ!. П!сля в!йни повертаеться до Львова. Захвор!вши, доживае тут в!ку. Помер у Львов! 1952 року
На закшчення вщм^имо, що тсля закшчення вшни М. Творидло повертаеться до Львова. Безумовно, це були новi умови, яю були обумовленнi функцiонуванням ново! радянсько! влади. На селi розвивалися процеси колективiзацil селянства, вважаючи, що це е реалiзацiя ленiнського кооперативного плану, основш складовi якого не були позитивно сприйнят М. Творидлом. Помер у Львовi 1952 року.
349
Висновки. Проведенш дослщження д!яльност видатного кооператора першо! половини ХХ стол1ття М. Творидла дають пщстави стверджувати, що невдач! розвитку кооперативного руху в сучасних умовах обумовлеш насамперед тим, що ми недостатньо придшяемо увагу вивченню надбань минулих поколшь у формуванш I забезпечення ефективного функщонування кооперативних структур. Саме ¿з-за цих обставин науковцям необхщно дослщжувати д!яльшсть знаних кооператор1в у минулому ¿, на превеликий жаль, маловщомих !х нащадками. Одночасно вщм!тимо, що результативний розвиток сучасних сфер суспшьних вщносин в значнш м1р1 базуеться на досягненнях минулого. Вщродження коопераци не е виключення ¿з цих законом1рностей, а лише !х доповненням. I при вивченш кооперативного руху слщ це врахувати. Одночасно вщм!тимо, що слщ позбавлятися шаблонного пщходу до дослщження д1яч1в коопераци минулого - одних детально вивчаючи I пропагуючи !х здобутки, а шших - залишаючи поза увагою. Результати д!яльност вЫх кооператор1в е щнш для вщродження кооперацш в сьогодшшшх умовах. Дана публжащя про М. Творидла як одного ¿з знаних д1яч1в кооперативного руху минулого е тому тдтвердженням.
Л1тература
1. Украшсью кооператори: 1сторичш нариси. Книга 1. - Льв1в: Вид-во «Укоосв1та» Льв1всько! комерцшно! академи, 1999. - 456 с.
2. Украшсью нариси. 1сторичш нариси. Книга II. Льв1в: Вид-во Льв1всько! комерцшно! академи, 2001. - 338 с.
3. Украшсью кооператори. кторичш нариси. Книга 3. - Льв1в: Вид-во Льв1всько! комерцшно! академи, 2007. - 328 с.
4. Витанович I. 1стор1я укра!нського кооперативного руху / I. Витанович -Ньо-Йорк, 1964.
5. !стор1я мкт 1 сш Укра!ни. - К.: Головна редакщя Укра!нсько! радянсько! енциклопеди АН УРСР, 1968. - 980 с.
6. Золота книга укра!нсько! ел1ти. !нформацшно-1мщжевий альманах у 6 томах. Т.2. - К.: £вро!мщж, 2001. - 577 с.
7. Укра!нський радянський енциклопедичний словник. В трьох томах. Т. 3. - К.: Головна редакщя Укра!нсько! радянсько! енциклопеди АН УРСР, 1968. - 856 с.
8. Енциклопед!я ктори Укра!ни. / Редкол.: В.А. Смол!й (голова) та ш. У 10 т. Т. 5. - К.: Наукова думка, 2008. - 551 с.
Рецензент - к.фшол.н., професор Падура М.Ф.
350
