CC BY
43
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 343.123
В. Л. Ортинський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
директор, д-р юрид. наук, проф.
НЕСТАНДАРТН1 ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ КРИМ1НАЛ1СТИЧНО ЗНАЧУЩОÏ IНФОРМАЦIÏ В РАМКАХ ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ: СЛ1ДЧИЙ Г1ПНОЗ
© Ортинський В. Л., 2015
Дослщжено можливiсть, 3mïct та умови застосування такого методу отримання кримшалктично важливо'1 iнформацiï, як слiдчий гшноз. Автор доходить висновкiв про можливкть, а iнколи необхiднiсть застосування слщчого гiпнозу пiд час розслiдування злочишв у межах кримiнального провадження.
Ключовi слова: слiдчий гiпноз, метод гшнорепродукцн, кримiналiстична гшно-логiя, гiпноз, судово-гшнорепродуктивна експертиза.
В. Л. Ортынский
НЕСТАНДАРТНЫЕ СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИ ЗНАЧИМОЙ ИНФОРМАЦИИ
В РАМКАХ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСУДЕБНОГО РАССЛЕДОВАНИЯ:
СЛЕДСТВЕННЫЙ ГИПНОЗ
Исследуются возможности, содержание и условия использования такого метода получения криминалистически важной информации, как следственный гипноз. Автор приходит к выводу о возможности, а иногда необходимости использования в отдельных случаях следственного гипноза в рамках расследования уголовных дел.
Ключевые слова: следственный гипноз, метод гипнорепродукции, криминалистическая гипнология, гипноз, судебно-гипнорепродуктивная экспертиза.
V. Ь.ОГушку!
NON-STANDARD METHODS FOR PRODUCING FORENSICALLY RELEVANT INFORMATION AS PART OF THE PRE-TRIAL INVESTIGATION: INVESTIGATIVE HYPNOSIS
The paper investigates the possibility of the content and terms of use of such a method of obtaining forensically important information as "investigative" hypnosis. The author comes to
a conclusion about the possibility and, sometimes, the need in some cases the use of
investigative hypnosis in the investigation of criminal cases.
Key words: investigative hypnosis, method gipnoreproduktsii, hypnology forensic
hypnosis, forensic examination gipnoreproduktivnaya.
Постановка проблеми. Кримшалютика як наука постшно та безперервно розвивасться, що безпосередньо пов'язано i3 загальним розвитком суспшьства, сощуму, науки та технiки. В суспшьсга процес реформування судових та правоохоронних оргашв позначаеться на формуванш сучасних теорiй кримiналiстики у виглядi масштабних змiн щодо винайдення нових засобiв, способiв та iдей виявлення, закршлення i використання рiзноманiтних слщв злочину, методики 1х розслiдування тощо. G i зворотний зв'язок. Протягом багатьох роюв вченi-кримiналiсти вишукують рiзноманiтнi шляхи оптимiзацiï процесу розкриття та розслщування злочинiв, пропонуючи практицi все новi науково обrрунтованi рекомендацiï щодо виявлення слщв, розробляючи новi досконалiшi прийоми тощо.
Так, кримiналiстика безперервно збагачуеться новими даними, щкавими гiпотезами i концепщями в усiх основних галузях ïï проблематики. Не е винятком i такий напрям, як викриття неправди та здобуття реальноï доказовоï шформаци вiд усiх учасникiв процесу, яю володiють нею. Предметом гострих наукових дискусш в останнi десятилiття стало питання про можливють застосовувати в ходi розслiдування кримiнальноï справи такий щкавий метод отримання кримiналiстично значущо1' iнформацiï, як слiдчий гiпноз. Думки з цього приводу настшьки суперечлив^ що нам здалося цiкавим приеднатись до ще1' дискусiï та дослщити означену проблематику через призму можливосп та необхiдностi застосування такого засобу в межах сучасного кримiнального провадження.
Анашз дослiдження проблеми. Дослiдженню проблеми допустимосп у кримiнальному судочинствi та з'ясуванню можливостей, якi надають для розслщування результати використання окремих видiв нетрадицшних засобiв отримання кримiналiстично значущо1' iнформацiï, придiляли увагу вченi-кримiналiсти Р. Белкш, В. Бахiн, В. Весельський, А. Каватерю, В. Коновалова, Н. Карпов, О. Крючкова, В. Образцов, G. Мальцев, О. Ларш, О. Лускатов, Т. Лускатова, А. Ратшов, М. Селiванов, В. Стратонов, М. Строгович, В. Тертишник, В. Шеттько та iншi. Проте питання застосування "слщчого" гiпнозу, i в правовому аспекту i в аспектi процесуальному, ще й досi залишаються дискусшними.
Мета статтi - дослiдити можливосп, переваги та недолiки застосування слщчого гшнозу як окремого засобу отримання кримшалютично значущо1' iнформацiï та засобу спростування брехш пiд час проведення досудового слщства.
Виклад основного MaTepi^y. За загальним розумiнням, методом гшнорепродукци, або репродуктивного "слiдчого" гiпнозу, вважаеться метод посилення ослаблених мисленневих рашше сприйнятих образiв, обставин i обстановки злочину та отримання шформаци про них [1, с. 35-44; 2, 561-567]. Гшноз - штучно викликаний психiчний стан людини, подiбний до сну, в основi якого -явища гальмування перебiгу нервових процешв вищих вiддiлiв головного мозку [3, с. 98].
Першi спроби застосування гшнозу для отримання шформаци вщ потерпших i свiдкiв у кримшальних справах, починаючи з середини Х1Х ст., простежуються в багатьох державах Gвропи у Францiï, крашах Скандинави [4, с. 248]. Так, в середиш 50-х рокiв XX ст. зарубiжнi дослiдники звернули увагу на феномен гшнотично1' гiпермнезiï i почали вивчати можливосп його використання з метою отримання значущо1' для розкриття злочишв iнформацiï. Внаслiдок проведених дослщжень у серединi 60-х рокiв XX ст. був розроблений метод "слщчого" гшнозу, що означае застосування методу гшнорепродукци (репродуктивного гшнозу) для активiзацiï в пам'яп опитуваних ошб забутих ними важливих обставин кримшально!' поди [5, с. 12].
З часом цей метод почав штенсивно застосовуватись i правоохоронними органами Канади, Великобритании 1зра!лю, Австрали тощо. У слщчш практицi цих держав нерщко траплялись випадки, коли тяжкi та складш для розкриття й розслщування злочини були доведенi до лопчного завершення тiльки i саме завдяки застосуванню гiпнорепродуктивного методу [6, с. 240].
У закордоннш практицi гшноз застосовувався та набув найбшьшого поширення у США. Там вiн був використаний у низщ гучних справ. Допит Альберта Десалво, бшьш вщомого як "Бостонський душитель", тривав 50 годин. У частиш допиту, що проводилась пiд гiпнозом, Десалво описав вбивство Евелш Корбiн, пригадавши подробищ, зокрема стосовно И здоров'я, яю вона називала у розмовi з ним. Гшноз дав поштовх i розслiдуванню справи Теодора Бандi, визнаного винним у вбивсга бiльш шж 30 жiнок. Cвiдок Нiта Нер^ що бачила вбивцю, проте не встигла його роздивитись, у сташ гшнозу безпомилково вказала на його фото серед багатьох шших. Сем Шеппард, обвинувачений у вбивсга власно! дружини, пройшовши процедуру допиту в сташ гшнозу, пригадав подробищ ночi вбивства, власне наявнють в домi незнайомого чоловiка та його прикмети, та був виправданий [7, с. 3].
Численними дослщженнями встановлено, що гшноз вдаграе значну роль у забезпеченш надшносп й точностi свщчень очевидцiв i потерпiлих у бшьшосп кримiнальних справ. Оcкiльки здебiльшого в слщства е можливiсть повторно! перевiрки шформаци, одержано! пiд час гшнозу, тако!, наприклад, як опис зовшшносп пiдозрюваного, номер автомобiля, характеристика транспортного засобу й iншi ключовi вщомосп, то пiд час подальшого розслщування ця шформащя або пiдтверджуеться, або не враховуеться. Так, щкавими е результати спещального експерименту стосовно дослщження ефективностi слiдчого гiпнозу. Перед групою полiцейських в умовах спонтанностi був шсценований злочин. Кожного з них попросили дати шдивщуальний письмовий звгг про iнцидент, свiдком якого вш був. Потiм у цих самих ошб такi звiти одержали повторно в сташ гшнозу. У результат виявилось, що другий звгг був значно повшшим i точнiшим, шж перший. Варто лише додати, що безлiч випадкiв застосування слiдчого гшнозу в повсякденнш практицi кримiнологi! слугуе переконливим пщтвердженням цих експериментальних результата [8, с. 93].
До того ж спещалюти визначають, що великий обсяг ново! важливо! для слщства шформаци за допомогою методу гшнорепродукцн можна отримати у тих випадках, коли процеси пригадування ускладнеш тривожною мотиващею, що розвивалася на фош афективних станiв (стресова ситуацiя, ситуащя, пов'язана iз вiдчугтям сильного болю, жалю, страху тощо). Високою залишаеться iнформативнiсть вказаного методу i тд час вiдновлення послiдовностi та змюту подiй [9, с. 23].
Однак, незважаючи на низку позитивних момента, на як вказано вище допустимють гiпнозу як одного зi способiв встановлення iстини пiд час розслщування кримшально! справи супроводжувалася науковою дискушею вiд початку появи думки про застосування гшнозу для здобуття доказово! iнформацi! у ходi розслiдування кримшально! поди. Велика плеяда доволi вщомих вчених абсолютно категорично виступають проти застосування гшнозу в слщчш та правоохороннш практицi.
Так, вiтчизнянi фахiвцi В. О. Коновалова та В. Ю. Шепiтько переконанi, що, правоохоронцям, в принциш, слiд заборонити застосування у практичнш дiяльностi прийомiв, яю передбачають вплив на психiку людини за допомогою екстрасенсорики, гшнозу тощо [10, с. 143].
Доволi вiдомi вчеш-кримшалюти А. М. Ларiн, А. Р. Ратшов також заперечують можливють застосування методу слiдчого гiпнозу з огляду на те, що: по-перше, за такого психiчного впливу не дотримуються права людини; по-друге, шформащя що отримав гшнотизер, не е повнютю достовiрною та надiйною; i по-трете, застосування гiпнозу не вщповщае вимогам кримiнально-процесуального закону. Так, вони, зокрема, вказують: "Повнютю пщвладна гiпнотизеру людина, яка перебувае у непритомному сташ, позбавлена можливосп усвщомити дi!, що до не! застосоваш, вона не може !х вщповщно оцiнити, припинити !х та оскаржити. Таким чином, з позици захисту прав людини та громадянина, застосування слщчого гшнозу абсолютно неприпустиме..." [11, с. 78].
Пiдтpимye 1'х i не менш вщомий вiтчизняний кpимiналiст В. М. Теpтишник, який вважае, що отpимання iнфоpмацiï за допомогою слiдчого гiпнозy в межах кpимiнального пpовадження е непpипyстимим та вiдкидаe можливiсть застосyвання y доказyваннi даних, здо6утих таким шляхом [12, с. 37].
^оте е i таю дослщники, якi толеpантнiше ставляться до означено1' пpоблеми, та висловлюються за доцiльнiсть викоpистання гшнозу пiд час допиту, але тшьки потеpпiлих i тiльки y випадку, коли вони зазнали психолопчно1' тpавми. Пpи цьому вченi наводять низку доволi обrpyнтованих iстоpичних фактiв та pеальний досвiд сучасно1' мiжнаpодноï пpактики застосування гiпнозy в межах pозслiдyвання кpимiнальних злочинiв [13, с. 127-129].
G, безумовно, i тpетя стоpона, яка налаштована '"эадикальшше" i виступае за безумовне спpийняття слiдчого гшнозу як о^емого та ефективного методу здобуття кpимiналiстично значущо1' iнфоpмацiï. ïх бiльшiсть, i сеpед них пеpшим слiд назвати апологета цieï пpоблематики В. А. Обpазцова. На його думку, мова повинна вестися ^о можливосп викоpистання знань спецiалiстiв у сфеpi гiпнозy для виявлення утаемничено1', пpихованоï iнфоpмацiï пpо злочинну дiяльнiсть, в умовах обrpyнтованоï пiдозpи щодо особи в таких дiях. ^ичому дослiдник зауважуе, що об'ектами гшнотичного впливу можуть бути не тшьки потеpпiлi та свiдки, а й в у певних випадках пiдозpюванi та обвинувачеш. Не менш важливим вш вважае i викоpистання гшнозу тд час допиту з метою пpодyктивноï актyалiзацiï спогадiв, тобто зниклих, затеpлих слiдiв пам'ятi у добpопоpядних носiïв iнфоpмацiï, що збиpаe слщчий [ 14, с. 279].
А. Кавалiepiс i Л. Маканс, посилаючись на закоpдонний досвiд опитування потеpпiлих i свiдкiв пiд гiпнозом для отpимання незамiнноï для pозкpиття злочину iнфоpмацiï, також вважають доцiльним i допустимим застосування гшнозу тд час pозслiдyвання злочинiв [15, с. б2].
Подiбнy позицiю пiдтpимyють ще багато piзних дослiдникiв, думки яких здебшьшого зводяться до того що, у випадках, коли у конкpетнiй слщчш ситyацiï слiдчий не мае можливосп отpимати доказову iнфоpмацiю тpадицiйними засобами, вш повинний звеpтатись до нестандаpтних, iнновацiйних засобiв отpимання тако1' iнфоpмацiï, до яких можна з впевнешстю заpахyвати слiдчий гiпноз. Так, напpиклад, О. С. Мальцева, посилаючись на сучасну статистику щодо кiлькостi ^имшальних спpав, пов'язаних iз застосуванням наpкотичних, психотpопних та iнших хiмiчних pечовин, якi пpигнiчyють фyнкцiю пам'ятi, вважае доволi актуальною пpоблемy амнезiï у потеpпiлих та ïï подолання в iнтеpесах pозкpиття злочину. На ïï думку, для досягнення об'eктивностi необхщно данi, отpиманi за допомогою гiпноpепpодyкцiï, пiдтвеpджyвати свщчен-нями та фактами, встановленими звичайним поpядком пiд час pозслiдyвання [1б, с. 31-32]. Gдине, в чому piзняться 1'х думки, - у об'ектах такого гшнозу (свщки, потеpпiлий, пiдозpюваний тощо).
Розглядаючи допустимють застосування такого засобу здобуття ^имшалютично значyщоï iнфоpмацiï, як "слщчий" гшноз, слiд зазначити, що шяких конкpетних забоpон щодо застосування такого методу m в Конститyцiï, m в Кpимiнальномy пpоцесyальномy кодексi, m в iнших ноpмативних актах не юнуе. Немае, пpавда, i кон^етних ноpмативних актiв якi б хоч би як пеpедбачали застосування його в межах кpимiнального судочинства. Однак сучасна теоpiя кpимiналiстики вже мае певш напpацювання в цьому напpямi на теоpетичномy piвнi, а pезyльтативнiсть його застосування в iнших ^а^ах дае пiдстави спpиймати такий метод як достатньо сеpйозний iнстpyментаpiй у боpотьбi зi злочиннiстю.
Почнемо з того, що акт гiпноpепpодyкцiï - вид дослщження, схожого на багато шших дослiджень, що пpоводяться у межах досудового pозслiдyвання. Це означае, що воно може здшснюватись на piвнi пеpвинного дослiдження, здебiльшого з опеpативними цiлями. Деякi фахiвцi-теоpетики [17, с. 1S6] пpопонyють запpовадити й шшу фоpмy - фоpмy судово! експеpтизи (сyдово-гiпноpепpодyктивноï). Експеpтне гiпноpепpодyктивне дослщження вiдоме пiд назвою сyдово-психологiчноï експеpтизи за експеpиментально-сyгестивним потенцiюванням пам'ятi [1S, с. 1S2-1S4].
До того ж також слiд додати, що психофiзiологiчнi дослiдження iз застосуванням полiгpафа також довго не спpиймали нi офщшна наука, нi сyспiльство, до того часу, поки на вггчизняних теpенах не було доведено хх пpодyктивнiсть та адекватнiсть сучасним pеалiям.
Наступна посилка, озвучена противниками дослщжуваного нами методу отримання кримшалютично значущо! шформацп, полягала у порушеннi прав людини та громадянина сеансами слщчого гшнозу в межах проведення розслiдування. Однак i тут ми вимушенi не погодитись iз шановними опонентами, оскшьки основною умовою застосування як пол^рафа, так i гiпнозу, в цьому випадку е добровшьнють тако! процедури.
Щодо iнших побоювань шановних колег вщносно недостовiрностi iнформацi!, отримано! у такий спошб, то тут треба зауважити, що, на жаль, вони можуть бути небезтдставними, оскшьки у випадку низько! квалiфiкацi! гiпнорепродуктора вш справдi може або взагалi не ввести об'ект гшнорепродукци в стан гшнозу, або неправильно штерпретувати дат, отриманi пiд час сеансу. Проте слщ наголосити на тому, що слщчий отримуе таку iнформацiю як орiентуючу або як непрямий доказ i зобов'язаний !! перевiрити та зютавити iз матерiалами справи. Звщси випливае й iнша важлива проблема - проблема визначення можливосп конкретного фахiвця виступати експертом, вимог до тдготовки таких експертiв та методики проведення таких дослщжень у виглядi експертиз. Зрозумiлим е той факт, що навпъ дуже сильний фахiвець з гiпнозу не завжди зможе виконати поставлене перед ним слщчим завдання, оскшьки не обiзнаний з тонкощами кримшального провадження, постановки необхщних питань та перевiрки цих питань тд час опитування. Тобто для цього слщ готувати окремого вузького фахiвця, який зможе виконувати таю завдання.
Постае також питання фальсифшацп результата такого дослщження слщчим, або фахiвцем, що проводить таке дослщження. Однак i це питання можна виршити за умов визначення конкретно! процедури проведення сеансу гшнорепродукци та кола ошб, що мають !! проводити.
Так, спробуемо запропонувати низку умов, що мають виконуватись тд час слщчого гшнозу для запобтання порушенню законних прав та штереив людини та громадянина:
— слщчий вщ об'екта гшнорепродукци повинен отримати добровшьну згоду на проведення такого сеансу, яку необхщно оформити вщповщним документом;
— на допит повинний бути присутнш адвокат або представник особи, до яко! застосовуеться ця процедура, для запобтання фальсифшацп результатiв проведеного дослщження;
— з щею ж метою процес проведення сеансу слщчого гшнозу повинен обов'язково супроводжуватись вщеофшсащею всього процесу дослщження;
— сеанси слщчого гшнозу повинш проводити досвщчеш спещалюти (психiатри або психологи), яю мають спецiальну пiдготовку щодо проведення гшнорепродукци;
— об'ект гшнорепродукци повинний бути ознайомлений iз перелшом питань, яю будуть йому задавати тд час сеансу до проведення дослщження;
— фахiвець, який проводить сеанс слщчого гшнозу, повинен бути безпристрасним стосовно одержувано! шформацп тд час сеансу та щодо само! особи, що пщдаеться гшнозу.
Також треба сказати i декшька слiв про сам об'ект проведення сеансу гшнорепродукци, а саме особу, а точшше учасника кримшального провадження, що пщдаеться цш процедура Ми допускаемо, що сфера застосування слщчого гшнозу в кримшальному судочинсга не повинна бути такою широкою, як пропонують безумовш прихильники цього методу отримання кримшалютично важливо! шформацп. Нам видаеться доцшьним застосовувати цей метод до свщюв, потерпших та злочинцiв за умов !х особистого офiцiйного клопотання. Iсторiя кримiнального процесу вже мае низку прикладiв, коли завдяки саме нетрадицшним засобам здобування кримiналiстично важливо! шформацп виправдаш невиннi та не зламаш людськi долi. В кiнцевому рахунку, слщчий, одержуючи шформащю iз рiзних джерел, мае повноцiнну можливiсть зробити об'ективний висновок за результатами отримано! шформацп та встановити ютину по справа
Висновки. Пщсумовуючи викладене, зазначимо:
— слщчий гшноз е абсолютно допустимим засобом отримання кримшалютично значущо! шформацп, за умов сприйняття !! як орiентуючо! або як непрямого доказу, що потребуе ретельно! перевiрки;
— застосування гшнозу в межах кримшального провадження не заборонене шякими нормативними актами Украши;
— теоретично застосовуватись слщчий гiпноз може у двох формах - у виглядi попереднього дослщження спецiалiста у межах проведеного допиту;
— у виглядi судово-гшнорепродуктивно! експертизи;
— для ефективного застосування слщчого гiпнозу в слiдчiй практищ необхiдно розробити конкретнi стандарти проведення таких дослщжень та вимоги до тдготовки фахiвцiв, що можуть !х проводити
— слiдчий гiпноз може застосовуватись до свщюв та потерпiлих, а до тдозрюваних та обвинувачених - за умов !х офiцiйного письмового клопотання до оргашв слiдства.
1. Селиванов Н. А. Получение информации с помощью гипноза: пособие для следователя. Расследование преступлений повышенной общественной опасности / Под ред. Н. А. Селиванова и А. И. Дворкина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Лига Разум. - 1999. - 444 с. 2. Образцов В. А. Использование возможностей криминалистической гипнологии при подготовке допроса // Криминалистика: учебник / Под ред. В. А. Образцова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Юристъ, 1999. - 733 с. 3. Клименко М. Можливост1 використання в розсл1дувант злочитв деяких нетрадицтних кримтал1стичних та спещальних знань i метод1в /М. Клименко, О. Клевцов //Право Украгни. - 1998. - № 1. - С. 95-100. 4. Богомолова С. Когда и как ФБР использует гипноз / С. Богомолова // Записки криминалистов. Вып. 5. - М. - 1995. - С. 246-250 5. Хабалев В. Д. Применение гипноза для активизации памяти опрашиваемых лиц в деятельности зарубежной полиции: автореф. дис. ... канд. психол. наук /В. Д. Хабалев. - М., 1997. - 22 с. 6. Савинов Н. Опыт собирания ориентирующей информации с помощью гипноза //Записки криминалистов. -М., 1995. -Вып. 5., с.236-241 7. Mystery magazine web: (Forensic Hypnosis in Famous Court Cases) [Электронный ресурс] / Cheryl Ritzel is the author of Beginner's Luck (2003), Drop Dead (2003) and Runner's High (upcoming release Winter 2004) // Published Summer 2004, Volume II., Режим доступу. -[Електронний ресурс]: http://translate. google. com. ua/translate?hl=ru&langpair=en\ru&u=http:// lifeloom. com/II1 Ritzel. htm 8. Галан Н. В. Застосування методiв психотератг у ^дчт практиц / Н. В. Галан // Науковий вiсник НАВСУ. - № 1. - 2014. - С. 91-100. 9. Гримак Л. П. Возможность применения "следственного гипноза" для раскрытия преступлений / Л. П. Гримак, А. И. Скрыпников // Психопедагогика в правоохранительных органах - 1996. - №2 (4) - С.23-25, Режим доступу. - [Електронний ресурс]: http://cyberleninka. ru/article/n/vozmozhnost-primeneniya-sledstvennogo-gipnoza-dlya-raskrytiya-prestupleniy#ixzz3kC5IjqBr 10. Коновалова В. Е. Криминалистическая тактика: теории и тенденции : учеб. пособ. /В. Е. Коновалов, В. Ю. Шепитько. - Х. : Гриф, 1997. - 256 с. 11. Ларин A. M. Злоупотребление психиатрией / A. M. Ларин, А. Р. Ратинов // Государство и право. - № 6. - 1997. - С. 76-79. 12. Тертышник В. М. Теория доказательств : учеб. изд. / В. М. Тертышник, С. В. Слинько. - Харьков : Арсис, 1998. - 256 с. 13. Стратонов В. М. Гтноз як нетрадицтний метод у кримiналiстицi: проблеми, перспективи / В. М. Стратонов, I. М. Мтько // Актуальт проблеми сучасног кримiналiстики : матер. наук.-прак. конф. : у 2 ч. (амферополь -Алушта, 19-21 верес. 2002 р.) - амферополь: Доля, 2002. - Ч. 2. - С. 126-128. 14. Образцов В. А. Выявление и изобличение преступника / В. А. Образцов. - М. : Юрист. - 1997. - 333 с.
15. Кавалиерис А. О возможностях использования гипноза при опросе потерпевших и свидетелей-очевидцев / А. Кавалиерис, Л. Маканс // Вестник криминалистики. - №1 (29). - 2009. - С. 60-62.
16. Мальцева Е. С. Суггестия или "следственный гипноз" /Е. С. Мальцева // Следователь. - 2006. -№ 4. - С. 31-32. 17. Буль П. И. Основы психотерапии /П. И. Буль. - Л.: Медицина. 1974. - 312 c. 18. Варшавский К. М. Гипносуггестивная терапия / К. М. Варшавский. - Л.: Медицина, 1973. - 192 с.
