CC BY
59
М.Л. Кирилюк
НЕЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕТ1ОПАТОГЕНЕЗ, Д1АГНОСТИКУ ТА Л1КУВАННЯ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Нецукровий дГабет (diabetes insipidus) об'еднуе декшька захворювань pi3Hoi етюлогп, для яких е характерною гiпoтoнiчна пoлiуpiя - видiлення великих кiлькocтей розведено''' cечi.
Tеpмiн «дiабет» (вiд грецького diabaino - про-ходити кpiзь) запровадив у I ст. н. е. Аретеус i3 КаппадокГ'', славнозвкний сво'ми докладними опи-сами рГзних хвороб. Нiмецький лiкаp 1оганн Франк 1974 року винайшов дрГжджовий метод визначення глюкозурп, на пiдcтавi якого подшив дiабет на цукровий i нецукровий. Альфред Франк 1912 року пов'язав нецукровий дiабет з ураженням нейро-гiпoфiза, надавши опис патента з вогнепальним пораненням, у якого пщ час рентгенографГ'' було виявлено кулю, що застрягла у заднш чаcтинi ту-рецького ciдла. 1913 року професор Р. Вельден (R. von den Velden) виявив антидiуpетичний ефект екстракту задньо''' частки гiпoфiза. Друге пщтверд-ження цього зв'язку належить нiмецькoму лГкарю-патологу Морку СГммондсу (Morris Simmonds). ВГн спостерГгав жГнку з раком молочно''' залози та не-цукровим сечовиснаженням, в яко''' автопсГею виявлено метастаз пухлини у дтянц турецького сщла з руйнуванням задньо''' частки ппофГза та Гнтактною передньою часткою.
У клшГчнш практицГ трапляються, головним чином, три основы типи нецукрового дГабету цен-тральний, нефрогенний i первинна полщипая.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ НЕЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ Визначення. Центральний нецукровий дГабет -тяжке нейроендокринне захворювання, зумовлене дефектом синтезу, транспорту або осморегульо-вано''' секрецГ'' вазопресину (антидГуретичного гормону, АДГ), що призводить до нездатносп нирок реабсорбувати воду та концентрувати сечу й про-являеться вираженою спрагою та екскрецГею велико''' кГлькостГ розведено''' сечк
Вперше видГлив вазопресин i розшифрував його структуру американський бюхГмк, завщувач кафедрою бГохГмГ'' в медичнГй школГ унГверситету
Дж. Вашингтона у Вашингтону лауреат НобелГвсько''' премГ'' з хГмГ'' (1955 р.) професор ВГнсент дю Вшьо (Vinsent du Vigneaud). Згодом було здГйснено й синтез арпнш-вазопресину (1956 р.).
Вазопресин е нонапептидом, який складаеться з 6-членного кшьця, замкненого дисульфГдним мГстком, i 3-членно''' кшцевоТ частини. Генетичним локусом регуляцГ'' синтезу АДГ е ген арг!н!н-вазо-пресин-нейроф1зин II (AVP-N), картований на хромо-сомГ 20р13. Цей ген шщюе синтез бГлка попередни-ка препропресофГзину у великоклГтинних нейронах супраоптичних i паравентрикулярних ядер гГпо-таламуса. У нейросекреторних гранулах пщ час ак-сонного транспорту до нейроппофГза прогормон ферментативно розщеплюеться на три пептиди, з яких вш складаеться: арпнш-вазопресин, нейро-фГзин i вазопресин-глкопептид. ЦГ нейросекреторнГ гранули генерують штенсивно яскраву пляму ней-рогГпофГза на Т1-зважених МРТ знГмках.
Вазопресин регулюе водний баланс через V2-рецептори, локалГзованГ переважно у збиральних канальцях нирок, а також у висхщнм петлГ Генле та перигломерулярних трубочках. Ген V2-pецептopа локалГзовано на довгому плечГ X хромосоми (Xq28) у локуа, асоцГйованому з вродженим X-зв'язаним вазопресин-резистентним нецукровим дГабетом. ВнаслГдок активацГ'' V2-pецептopiв бГлок «водно''' пори» аквапорину-2 вбудовуеться на поверхню апГкально''' мембрани, що пщвищуе проникнГсть клГтин для води й забезпечуе и' реабсорбцГю з просвГту канальцГв назад до кров'яного русла, змен-шуючи дГурез. ПозанирковГ ефекти вазопресину (у великих дозах) здмснюються на рГвнГ кровоносних судин (вазоконстрикцГя).
ВидГлення вазопресину стимулюеться у разГ гГповолемГ'' (фГзичного навантаження, гГпертермГ'), спраги, гГперкапнГ'', стресу (больового, емоцшно-го), нудоти (у тому числГ вазовагальних нападГв, кетоацидозу, гостро'' гГпоксГ', захитування, прий-мання препаратГв, що викликають блювоту), гостро''' ппоглГкемп (ГнсулГнотерапГя), наркозу, пГд впливом нГкотину, гГстамГну, ацетилхолГну, адреналГну, ангГо-
тензину II та його аналопв, в1нкристину, клоф1брату, карбамазеп1ну, барб1турат1в, великих доз апомор-ф1ну, а пригн1чуеться - п1д д1ею норадренал1ну, глюкокортико'|'д1в, передсердного натр1йуричного гормону, алкоголю, галоперидолу, антиг1стам1нних препарат1в (дипразин), деяких антипсихотичних препарат1в (флувеназин) I протисудомних препарат^ (дифен1н, фен1то'''н).
Ешдемюлопя. Поширенкть нецукрового диабету в популяцп становить 0,004-0,01% [US Census Bureau, Population Estimates, 2004]. Вщзначаеться сватова тенденция до росту поширеност1 центрального нецукрового диабету, що пов'язують ¡з п!дви-щенням числа х!рург1чних втручань на головному мозку й ппофЫ, а також к1лькост1 черепно-мозко-вих травм, за яких випадки розвитку нецукрового д1абету складають до 30%. Вважаеться, що на не-цукровий д1абет однаково часто хвор1ють як ж1нки, так I чолов1ки. П1к захворюваност! припадае на дру-гу-третю декади життя.
Етюлопя. Центральний (г!поталам1чний, ней-рог!поф1зарний, нейрогенний, вазопресин-чутли-вий) нецукровий д1абет розвиваеться за патологП' структури гена вазопресину, у випадку х!рург!ч-ного пошкодження нейрон1в вазопресину, за врод-
жених анатом!чних дефект1в г1поталамуса або г!-поф!за, пухлин, ¡нф|льтративних, авто1мунних та ¡нфекцшних захворювань, що ушкоджують нейро-ни вазопресину або волокна тракт1в, за п1двище-ного метабол1зму вазопресину (табл. 1).
Генетичш причини. Родинний центральний нецукровий д1абет з автосомно-дом1нантним типом успадкування ман1фестуе протягом першо''' полови-ни першо''' декади життя дитини (1-6 рок1в). Почат-ково нормальна секрец1я вазопресину поступово знижуеться з в1ком, що згодом веде до розвитку захворювання. Хвороба мае високий ступ1нь пене-трантност1, проте и" виражен1сть може вар1ювати в одн1й родин1, I можливо спонтанне пол1пшення у середньому в1ц1.
Родинну форму захворювання зумовлено му-тац1ями у ген1 AVP-N. Деф1цит вазопресину також виявляеться за спадкового DIDMOAD синдрому (автосомно-дом1нантного, автосомно-рецесивно-го), який включае нецукровий д1абет, цукровий д1абет, атроф1ю зорових нерв1в I глухоту. Ген цього синдрому, в1домого також як Wolfram-синдром, картовано на хромосом1 4р.
Вроджен1 анатом'чш дефекти. Анатом1чн1 дефекти середнього мозку, так! як септооптична
Таблиця 1
Етюлопя центрального нецукрового д1абету
Первинний
- спадковий (генетичний, родинний): синдром Вольфрама (DIDMOAD)
- вроджен анатомтш дефекти: септооптична дисплаз1я, голопрозенцефал1я, м1кроцефал1я -первинний н1чний енурез
Вторинний (набутий)
- ¡дюпатичний
- черепно-мозкова травма
- нейрох1рурпчн1 втручання, променеве ураження
- пухлини (кранюфарингюма, гл1ома, герм1нома, п1неалома, метастази)
- синдром порожнього турецького адла
- гранульоматозне ураження ЦНС (пстюцитоз X, сарко'доз, л1мфоцитарний ¡нфундибуло-нейрог1поф1зит, авто1мунний центральний нецукровий д1абет)
- нейрошфекци (мен1нг1т, енцефал1т, абсцес ЦНС)
- судинн! зм1ни: ¡нсульт, ¡нфаркт, аневризма, тромбоз, ембол1я, серпопод1бнокл1тинна анем1я -ппокая
- застосування л1к1в (клонщин)
диcплaзiя з aгeнeзieю мoзoляcтoгo ™a, гoлoпpo-зeнцeфaлiя тoщo, мoжyть 6ути acoцiйoвaними з цeнтpaльним нeцyкpoвим дiaбeтoм. Пaцieнти з тaкими дeфeктaми дaлeкo нe зaвжди мaють зoв-ышы oзнaки кpaнioфaцiaльниx aнoмaлiй.
Пeрвuннuй нiчнuй eнyрeз. У здopoвиx дiтeй внoчi зpocтaють piвнi вaзoпpecинy, щo вeдe дo пiдвищeння ocмoляpнocтi ceчi тa змeншeння ï'' oб'eмy. Oтжe, y нopмi пepeвaжae дeнний дoбoвий pитм видiлeння ceчi. У дiтeй iз пepвинним нiчним eнypeзoм cпocтepiгaeтьcя знижeння aбo в^ут-нicть пiдвищeння piвнiв вaзoпpecинy в нiчнi годи-ни тa eкcкpeцiя бiльшoгo oб'eмy poзвeдeнoï ceчi. Moжнa пpипycтити, щo дiти з нiчним eнypeзoм мaють вiднocний пepвинний дeфiцит ceкpeцiï вaзo-пpecинy.
Iдionamuчнuй нeцyкрoвuй dia6em. Пpиблизнo y 10% випaдкiв цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy y дiтeй eтioлoгiя зaxвopювaння e нeяcнoю, y тaкoмy paзi ^жуть пpo iдioпaтичний цeнтpaльний нeцyк-poвий дiaбeт. Tepмiн «фyнкцioнaльний iдioпaтичний нeцyкpoвий дiaбeт» e нeпpийнятним. Дiтям з щю-пaтичним нeцyкpoвим дiaбeтoм peкoмeндoвaнo пpoвoдити кiлькicнe вимipювaння a-фeтoпpoтeïнy тa ß-cyбoдиницi xopioнiчнoгo гoнaдoтpoпiнy люди-ни (ХГЛ) i peгyляpнe MPT-oбcтeжeння гoлoвнoгo мoзкy з мeтoю виявлeння пyxлин гiпoтaлaмyca (rep-мiнoм) iз пoвiльним pocтoм. Пpичинoю iдioпaтичнoï фopми нeцyкpo-вoгo дiaбeтy мoжe бути й нeдiaг-нocтoвaний aвтoiмyнний лiмфoцитapний шфун-дибyлo-нeйpoгiпoфiзит, дiaгнocтикa якoгo y пoвcяк-дeннiй клiнiчнiй пpaктицi cтaнoвить нeaбиякi тpyднoщi.
Чeрenнo-мoзкoвa mрaвмa. Aкcoни вeликoклi-тинниx нeйpoнiв, щo мicтять вaзoпpecин, oпycкa-ютьcя y зaдню чacткy гiпoфiзa, ïx дoвжинa c^o-вить близью 10 мм. Tpaвмa, якa cyпpoвoджyeтьcя пepeлoмoм ocнoви чepeпa, мoжe викли^ти нaбpяк нaвкoлo циx aкcoнiв, щo пpизвoдить дo тpaнзи-тopнoгo aбo cтiйкoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy. У мaй-жe пoлoвини пaцieнтiв iз пepeлoмaми тypeцькoгo ciдлa виникae cтiйкий нeцyкpoвий дiaбeт, з вщ-cтpoчeним пoчaткoм poзвиткy чepeз 1 мicяць пкля тpaвми, пpoтягoм якoгo aкcoни нeйpoнiв зaзнaють peтpoгpaднoï дeгeнepaцiï. Tpaнзитopний пocттpaв-мaтичний нeцyкpoвий дiaбeт пoчинaeтьcя Tocrpo y пepшy дoбy пicля yшкoджeння тa зникae чepeз кiлькa дыв.
Heйрoxiрyргiчнi вmрyчaння. Прoмeнeвe ypa-жeння. Oднa з нaйчacтiшиx пpичин цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy - нeйpoxipypгiчнa дecтpyкцiя вaзoпpecинoвиx нeйpoнiв пicля oпepaцiï нa mo-
тaлaмo-гiпoфiзapнiй дiлянцi (кpaнioфapингioмa, aдeнoмa гiпoфiзa, мeтacтaзи). Baжливo вiдpiзняти пoлiypiю, acoцiйoвaнy з пooпepaцiйним цeнтpaль-ним нeцyкpoвим дiaбeтoм, вiд пoлiypiï внacлiдoк нopмaльнoгo вивeдeння piдин, ввeдeниx пщ чac oпepaцiï. B o6ox випaдкax ceчa мoжe бути дyжe poзбaвлeнoю тa виxoдити y вeликoмy o6^í, пoнaд 200 мл/м2/гoд. Пpoтe y пepшoмy випaдкy ocмo-ляpнicть cиpoвaтки e виcoкoю, y дpyгoмy - нop-мaльнoю. Пильнe cпocтepeжeння y пooпepaцiйний пepioд тaкoж дoзвoляe poзpiзнити цi двa cтaни. Aкcoни вaзoпpecинy, якi cпycкaютьcя з гiпoтaлaмy-ca в нeйpoгiпoфiз, зaкiнчyютьcя нa piзниx piвняx нiжки гiпoфiзa тa зaлoзи. Ocкiльки xipypгiчний poз-pив циx aкcoнiв мoжe пpизвecти дo peтpoгpaднoï дeгeнepaцiï гiпoтaлaмiчниx нeйpoнiв, ближчi дo гiпoтaлaмyca yшкoджeння ypaжaють бiльшy кть-кicть нeйpoнiв i пpизвoдять дo бiльш виpaжeнoгo бpaкy гopмoнaльнoï ceкpeцiï.
Hepiдкo cпocтepiгaeтьcя тpьoxфaзнa вiдпoвiдь. Пкля oпepaцi''' внacлiдoк нaбpякy дiлянки мoзкy, пoв'язaнo''' з нopмaльнoю ceкpeцieю вaзoпpecинy, виникae пoчaткoвa фaзa тpaнзитopнoгo нeцyкpo-вoгo дiaбeтy, якa тpивae дo l дiб. У paзi знaчнo''' дecтpyкцi''' вaзoпpecинoвиx клiтин poзвивaeтьcя дpyгa фaзa, якa тpивae дo 10 дiб i xapaктepизye-тьcя нepeгyльoвaним вивiльнeнням вaзoпpecинy вмиpaючими нeйpoнaми. Tpeтя фaзa cтiйкoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy cпocтepiгaeтьcя, кoли зpyйнo-вaнo пoнaд 90% вaзoпpecинoвиx клiтин. У paзi xipypгiчнoгo лiкyвaння кpaнioфapингioми пoeднa-ний дeфiцит вaзoпpecинy тa кopтизoлy мoжe зa-мacкyвaти cимптoми нeцyкpoвoгo дiaбeтy, oœ^m дeфiцит кopтизoлy пopyшye клipeнc вiльнo''' piдини y ниpкax. У циx випaдкax пpизнaчeння лишe глю-кoкopтикo'''днo''' тepaпi''' мoжe пpиcкopити пoлiypiю тa, вiдпoвiднo, виявлeння нeцyкpoвoгo дiaбeтy.
Пpoмeнeвe ypaжeння гiпoтaлaмyca з poзвиткoм нeцyкpoвoгo дiaбeтy пiд чac лiкyвaння aдeнoм гiпo-фiзa мoжe тpaплятиcя y пoeднaння з гiпoпiтy'''тa-pизмoм, якщo y зoнy пpoмeнeвo''' дй' бyлo зaлyчeнo гiпoтaлaмyc тa/aбo нeйpoгiпoфiз.
Пкля xipypгiчнoгo втpyчaння нa гiпoтaлaмo-гiпoфiзapнiй дiлянцi, кoли пaцieнтa випиcyють зi cтaцioнapy, нeoбxiднo iнфopмyвaти xвopoгo тa дiльничнoгo лiкapя пpo piзнi вapiaнти пepeбiгy пooпepaцiйнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy, ïx ^мптоми тa зaxoди пpoфiлaктики ймoвipниx ycклaднeнь, ocкiльки мoжливi пiзня мaнiфecтaцiя цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy чepeз 3-6 тижыв пicля oпe-paцi''' тa йoгo cпoнтaннa peмiciя.
Пyxлuнu. Диcгepмiнoмa e oднieю з нaйчacтiшиx
пухлин, що призводять до центрального нецукро-вого дГабету. ВнаслГдок досить широкого розподшу гГпоталамГчних вазопресинових нейрошв у ппо-таламусГ пухлини, що викликають нецукровий дГабет, мають бути або дуже великого розмГру та з шфшьтративним ростом, або стратепчно лока-лГзованими у точцГ з'еднання ппоталамо-нейро-гГпофГзарного аксонного тракту в серединному узвишшк ГермГнома (гермГнативноклГтинна пухли-на ЦНС, гоноцитома) та пшеалома зазвичай розви-ваються поблизу гГпоталамуса, де вазопресиновГ аксони об'еднуються до входження в нейрогГпофГз, тому вони е найчаспшими пухлинами мозку, асоцмованими з нецукровим дГабетом. ГермГноми можуть мати дуже малГ розмГри та не виявлятися на МРТ протягом кшькох рокГв вГд початку по-лГурГ''. ЦГ пухлини часто секретують а-фетопроте'''н та/або в-субодиницю ХГЛ, який викликае перед-часний статевий розвиток у хлопчикГв. Визначення рГвнГв а-фетопроте'ну та в-субодиниц ХГЛ у поеднаннГ з МРТ ппоталамо-ппофГзарно''' системи можуть допомогти у виявленн супраселярного об'емного утворення, асоцмованого з нецукровим дГабетом. Кранюфаринпоми та глГоми зорових нервГв великих розмГрГв можуть призвести до не-цукрового дГабету, хоча у бшьшосп випадкГв вГн виникае внаслщок хГрургГчного лГкування цих пухлин. 10-20% пацГентГв з кранГофГрингГомою мають виражений нецукровий дГабет i приблизно 35% -парцГальний дефект. Нецукровий дГабет може роз-винутись за меншпом, а також внаслГдок метаста-тичного ураження гГпоталамуса за раку молочно''' залози, легенГ, нирки. Серед хворих Гз нецукровим дГабетом як наслщком пухлин гГпофГза/гГпоталамуса 70% мають дефщит гормону росту та 30% - дефщит Гнших гормонГв аденоппофГза.
Синдром порожнього турецького адла в результат вродженого дефекту дГафрагми турецького адла або нерозпГзнаного шфаркту гГпофГза також може бути асоцшованим Гз нецукровим дГабетом. Проте за дефекту дГафрагми часпше роз-виваються ппоппу'таризм i гГперпролактинемГя, е також данГ щодо акромегалГ'' непухлинного Генезу.
¡нф'льтративш та авто1мунн1 захворю-вання. Пстюцитоз клГтин Лангерганса та лГмфо-цитарний гГпофГзит е найчастГшими шфшьтра-тивними захворюваннями, що викликають нецук-ровий дГабет. Його мають близько 10% пацГентГв Гз гГстГоцитозом, причому полГурГя може переду-вати виявленню внутрГшньочерепного ушкоджен-ня протягом кшькох мкящв або навГть рокГв. ЛГмфоцитарний Гнфундибуло-нейрогГпофГзит може
бути причиною центрального нецукрового дГабету у понад половини пацГентГв з щюпатичною формою патологи, причому можлива його асоцГацГя з Гншими автоГмунними захворюваннями. МРТ виявляе збшьшення розмГрГв гГпофГза та потов-щення ппофГзарно''' нГжки. Бюпая нейрогГпофГза визначае лГмфоцитарну ГнфГльтрацГю гГпофГза, гГпофГзарно'' шжки та великоклГтинних гГпоталамГчних ядер. Залишаеться невирГшеним питання щодо можливо''' антитшошдуковано''' деструкцГ'' вазопресинових клГтин. СправдГ, понад половину пацГентГв Гз центральним нецукровим дГабетом нетравматично''' природи мають антитша, спря-мованГ проти клГтин, що мГстять вазопресин. Можливо, появу цих антитш не обумовлено патогене-тично, але вони е маркерами попередньо''' ней-ронно''' клГтинно''' деструкцГ''. Велика поширенкть антигГпофГзарних антитГл у загальнГй групГ центрального нецукрового дГабету (50%) i за його ГдГопатичного варГанту (60%) порГвняно зГ здоровою популяцГею (9%) пГдтверджуе роль автоГму-нГтету в розвитку центрального нецукрового дГабету. Пщвищення частоти антигГпофГзарних антитш у групГ первинно''' полщипсп (39%) може вГдповГдати передклГнГчнГй фазГ автоГмунного центрального нецукрового дГабету, а також свщчити про роль автоГмунГтету в патогенезГ порушень механГзмГв спраги. Нецукровий дГабет може також розвивати-ся як наслщок гранульоматозних захворювань ле-гень, у тому числГ саркощозу та туберкульозу.
Нейро'шфекцП. 1нфекцГ'', що уражають основу та оболонки мозку, такГ як менГнгококовГ, крипто-коковГ, вродженГ цитомегаловГруснГ, токсоплазмоз, призводять до розвитку нецукрового дГабету, часто транзиторного. Наслщком вГрусних енцефалитГв може стати парцГальний або тотальний ппоппуТта-ризм у поеднаннГ з нецукровим дГабетом рГзно''' вираженосп.
Судиннi ураження гГпоталамуса у виглядГ Гше-мГ'' або крововиливу за цукрового дГабету 1-го або 2-го типу, внаслГдок значно''' крововтрати пщ час полопв, розриву аневризми, тромбозу або емболГ'' у ходГ судинних операцш (аортокоронарне шунту-вання, стентування), а також приймання деяких лГкарських препаратГв (клонГдин) також можуть призвести до центрального нецукрового дГабету.
Гостра гтокая здатна викликати набряк мозку, що може призвести до компресГ' воронки гГпофГза та маыфестацп транзиторного нецукрового дГабету.
Клшша. У дГагностицГ нецукрового дГабету суттеве мкце посщають анамнестичнГ данГ (родин-
ний нeцyкpoвий дiaбeт, пepeнeceнi тa cyпyтнi зaxвo-pювaння) тa Œapm. 3a цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy aбcoлютнa (вiдcyтнicть/знижeння кoнцeн-тpaцiï AДГ y кpoвi) нeдocтaтнicть AДГ пpoявляeтьcя знижeнням peaбcopбцi''' вoди y ниpкax i вид^нням вeликo''' кiлькocтi нeкoнцeнтpoвaнo''' теч^ щo пpи-звoдить дo дeгiдpaтaцi''' (дeфiцитy внyтpiшньo-клiтиннo''' тa внyтpiшньocyдиннo''' piдини), mep-ocмoляльнocтi плaзми, aктивaцi''' ocмopeцeптopiв гiпoтaлaмyca тa виникнeння ^pam. Пoлiypiя poз-вивaeтьcя, якщo вмкт вaзoпpecинy знижyeтьcя бiльшe, нiж нa 15%. Гiпepocмoляльнicть плaзми кoмпeнcyeтьcя пoлiдипcieю, якa пiдтpимye ocмo-ляльнicть плaзми тpoxи вищoю зa нopмy (285± ±5 мocм/кг). Пpичoмy пoлiдипciя мae втopинний, a пoлiypiя - пepвинний xapaктep.
У нoвoнapoджeниx i нeмoвлят клiнiчнa кapтинa нeцyкpoвoгo дiaбeтy знaчнo вiдpiзняeтьcя вiд тaкo''' y дopocлиx i e дocить cклaднoю для дiaгнocтики. Цi пaцieнти нe cпpoмoжнi виcлoвити пoтpeбy в пiдвищeнoмy вживaннi piдини, тoмy зa нeвчacнoгo виявлeння зaxвopювaння мoжливий poзвитoк нeзвopoтниx yшкoджeнь мoзкy. Hoвoнapoджeнi тa нapoджeнi пepeдчacнo дiти з нeцyкpoвим дiaбe-том втpaчaють вaгy з poзвиткoм гiпepнaтpieмiï, ocмoляльнicть ceчi чacтo пaдae дo знaчeнь, мeн-шиx вiд 150-100 мocм/кг. Tяжкicть cтaнy циx д^й зyмoвлeнo ocнoвним зaxвopювaнням. Heцyкpoвий дiaбeт чacтo зникae чepeз тижнi aбo мicяцi.
У нeмoвлят cтapшoгo вку пpoвiдним ^мпто-мoм e пoвтopнi eпiзoди гiпepнaтpieмi''' тa блювoти. Лeтaльний кiнeць пoв'язaнo з кoмoю тa cyдoмaми. Iншi дiти пoгaнo pocryib i нaбyвaють вaги, moTO-шчы, cтpaждaють вiд aнopeкci''', блювoти пщ чac пpиймaння 'ж зaкpeпiв. Чacтoю пpичинoю звep-тaння дo лiкapя e зaтpимкa пcиxoмoтopнoгo poзвит-ку. Цi cимптoми e нacлiдкoм xpoнiчнo знижeнoгo oб'eмy piдини в opгaнiзмi, якa мoжe мaти mepra-ычну кoнcиcтeнцiю. Дiти мoжyть нaдaвaти пepeвaгy вoдi нaд мoлoкoм. Ocмoляpнicть ceчi нiкoли нe бyвae виcoкoю, aлe мoжe пepeвищyвaти ocмoляp-нicть плaзми. Пoлiypiя виникae лишe y paзi пщви-щeнoгo вживaння дитинoю piдини. Чacтo cимптoми зaxвopювaння з'являютьcя лишe пicля пpипинeння гoдyвaння гpyддю. Дo мoмeнтy вcтaнoвлeння дiaг-нoзy дитинa зaзвичaй мae виpaжeний дeфiцит вaги, cyxy тa блiдy шкipy, в^у^еть cлiз i пoтoвидiлeння.
Якщo нeцyкpoвий дiaбeт poзвивaeтьcя пicля пepioдy нoвoнapoджeнocтi, клacичнi cимптoми (пoлiypiя тa пoлiдипciя) виникaють, як пpaвилo, pa^ тoвo тa гocтpo. Xвopi вiддaють пepeвaгy пpoxoлoднiй вoдi нaд iншими нaпoями, oб'eм випито'Г piдини
cягae 10 л i бiльшe. Oб'eм видiлeнo''' ceчi cклaдae вiд кiлькox л^в нa дoбy зa чacткoвoгo цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy дo 20 л нa дoбy зa пoвнoгo цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy. Пoлiypiя мoжe cпpичинювaти eнypeз, aтoнiю ceчoвoгo мixypa тa гiдpoнeфpoз. Hiктypiя пopyшye coн, викликae втом-лeнicть. Явнa гiпepтoнiчнa дeгiдpaтaцiя виникae лишe зa нeмoжливocтi випити вoди. Aпeтит чacтo знижeний, щo пocилюe втpaтy вaги. 3a cпpoби oбмe-жити вживaння piдини з'являютьcя cимптoми yшкoджeння ЦHC (poздpaтoвaнicть, зaгaльмoвa-нicть, aтaкciя, гiпepтepмiя, кoмa). Пocтiйнe пepeвaн-тaжeння вoдoю пpизвoдить дo шлyнкoвo-кишкoвиx нeгapaздiв: poзтягнeння шлyнкa, знижeння ceкpe-тopнo''' функцп шлyнкoвo-кишкoвoгo тpaктy, зaкpe-пiв. 3a нeцyкpoвoгo дiaбeтy дieнцeфaльнoгo Гeнeзy cпocтepiгaютьcя нeвpoлoгiчнi ^мптоми: гoлoвний бiль, блювoтa, oбмeжeння пoлiв зopy.
Лaбopaтopнa дiaгнocтикa. Якщo yci дaнi aнaм-нeзy тa клiнiчнoгo cтaтycy cвiдчaть пpo нaявнicть пaтoлoгiчнo''' пoлiypiï/пoлiдипciï, в aмбyлaтopниx yмoвax нeoбxiднo дocлiдити тaкi пapaмeтpи кpoвi й течЬ кoнцeнтpaцiя нaтpiю, кaлiю, ^ль^ю, глюкoзи, ceчoвини y cиpoвaтцi кpoвi, питoмa вaгa ceчi, глюкoзypiю, ocмoляльнicть плaзми кpoвi тa ceчi aбo ïx poзpaxyнкoвi aнaлoги.
Bимipювaння ocмoтичнo''' кoнцeнтpaцi''' кpoвi тa ceчi мae для дифepeнцiйнo''' дiaгнocтики нeцyкpo-вoгo дiaбeтy пepшopяднe знaчeння, ocкiльки caмe цeй пoкaзник впливae нa ceкpeцiю AДГ чepeз ocмo-peцeптopи гiпoтaлaмyca тa e нeпpямим пoкaзникoм дм гopмoнy нa V2-peцeптopи ниpoк.
Bизнaчeння ocмoляpнo''' кoнцeнтpaцi''' плaзми кpoвi тa ceчi пpoвoдять кpiocкoпiчним мeтoдoм зa дoпoмoгoю ocмoмeтpa зa знижeнням точки зaмep-зaння piдини (y дopocлo''' здopoвo''' людини ocмo-ляpнicть кpoвi cтaнoвить 280-300 мocм/л, ocмoляp-нкть ceчi 590-800 мocм/л, a ocмoляpнicть нiчнo''' aбo мaкcимaльнo кoнцeнтpoвaнoï пopцiï ceчi 6001200 мocм/л).
Ocмoтичнy кoнцeнтpaцiю мoжнa poзpaxoвyвaти з дaниx бioxiмiчнoгo aнaлiзy зa фopмyлoю тaкoгo виду:
Ocмoляpнicть плaзми (мocм/л) = 2 x [Na (мeкв/л) + + K ^кв/л)] + глюкoзa (ммoль/л) + ceчoвинa (ммoль/л) + 0,03 x зaгaльний бiлoк (г/л). Пoкaзники ceчoвини тa зaгaльнoгo бт^ мoжнa нe вpaxoвyвa-ти (cкopoчeнa фopмyлa).
Bизнaчeння вiднocнo''' гycтини ceчi e мeнш cпe-цифiчним для нeцyкpoвoгo дiaбeтy тa мae дeякi o6-мeжeння, тaкi як нeмoжливicть вимipювaння цьoгo пoкaзникa y кpoвi, зaлeжнicть peзyльтaтiв вiд пpи-
cy^ocri клiтинниx i нeклiтинниx eлeмeнтiв (клiтин кpoвi, eпiтeлiю, бaктepiй тoщo) тa пoмилки дiaг-нocтики.
Дiaгнocmuчнuмu кpumepiямu нeцyкpoвoгo дiaбemy e: кшьккть видiлeнo''' ceчi пoнaд 30 мл/кг нa дoбy aбo пoнaд 3 л/дoбy, ocмoляльнicть плaзми кpoвi тpoxи пiдвищeнo (пoнaд 300 mocm/кг), ocmo-ляльнicть ceчi нижчa вiд 300 mocm/кг, гiпocтeнypiя, тoбтo питoмa вaгa ceчi в ycix пopцiяx зa дoбy мeншa зa 1008 зa вiдcyтнocтi aзoтeмi'''. Чacтiшe питoмa вaгa cтaнoвить 1000-1005. У нopмi мaкcимaльнo кoнцeн-тpoвaнa ceчa yтвopюeтьcя зa ocмoляльнocтi плaзми 290-292 mocm/кг i кoнцeнтpaцi''' вaзoпpecинy в плaз-mí 5-6 нг/мл. Якщo ocмoляльнicть плaзми кpoвi Me^ шa вiд 270 mocm/кг aбo ocмoляльнicть ceчi бiльшa зa 600 mocm/кг, дiaгнoз нeцyкpoвoгo дiaбeтy e мaлo-ймoвipним. Якщo нa пepшoмy oглядi пaцieнтa ocmo-ляльнicть плaзми мeншa вiд 300 mocm/кг, aлe зaфiк-coвaний y дoмaшнix yмoвax oб'eм випитo''7видiлeнo''' piдини cвiдчить пpo пoлiдипciю/пoлiypiю, яку нe-мoжливo пoяcнити пepвиннoю пoлiдипcieю (тобто, ocмoляльнicть плaзми кpoвi пepeвищye 270 mocm нa кг), пaцieнтy нeoбxiднo пpoвecти тecт з oбмeжeн-ням piдини.
B yмoвax cтaцioнapy, гoлoвним чинoм y пaцieн-тiв пкля нeйpoxipypгiчниx oпepaцiй, цeнтpaльний нeцyкpoвий дiaбeт iмoвipний y випaдкax, кoли гiпepocмoляльнicть cиpoвaтки кpoвi (>300 mocm/кг) acoцiйoвaнo з нижчoю ocмoляльнicтю ceчi. Зaвжди нeoбxiднo пaм'ятaти пpo нaдлишoк piдини пiд чac тa oдpaзy пo oпepaцi''', з нacтyпнoю гiпoocмoляp-нoю пoлiypieю, яку мoжливo xибнo дiaгнocтyвaти як нeцyкpoвий дiaбeт.
Tecm i3 oбмeжeнням piдини дoзвoляe вcтaнo-вити дiaгнoз нeцyкpoвoгo дiaбeтy тa пpoвecти дифe-peнцiйнy дiaгнocтикy мiж нeфpoгeнним i цeнтpaль-ним нeцyкpoвим дiaбeтoм. Дaний тecт Гpyнтyeтьcя нa тому, щo дeгiдpaтaцiя пiдвищye ocмoляpнicть плaзми кpoвi. Ocмoляльнicть пoнaд 300 mocm/кг eфeктивнo cтимyлюe ceкpeцiю вaзoпpecинy, щo, y cвoю чepгy, вeдe дo мaкcимaльнoгo кoнцeнтpyвaн-ня ceчi. Eквiвaлeнтoм ocмoляpнocтi дeякoю мipoю мoжyть пpaвити piвeнь нaтpiю y cиpoвaтцi кpoвi тa питoмa вaгa ceчi.
Memoдuкa npoвeдeння. Пкля нiчнoгo гoлoдy-вaння xвopoгo звaжyють, пicля чoгo вЫ пpипиняe пpиймaння piдини, зaзвичaй iз 06.00 paнкy. Tp^ вaлicть вoднo''' дeпpивaцi''' вapiюe вiд 6-8 годин (y дiтeй мoлoдшoгo вiкy тa зa знaчнo''' пoлiypiï) дo 24 годин зaлeжнo вiд cтepпнocтi. Зaзвичaй дeгiд-paтaцiя, щo cтимyлюe викид вaзoпpecинy, нacтae чepeз 6-9 годин. Бaзaльнe лaбopaтopнe дocлiджeння
включae визнaчeння piвнiв нaтpiю в cиpoвaтцi кpoвi aбo ocмoляpнocтi плaзми кpoвi. Пpoтягoм тecтyвaн-ня кoжнo''' гoдини вимipюють вaгy xвopoгo, oб'eм i питому вaгy ceчi, piвeнь нaтpiю aбo ocмoляльнicть ceчi. Якщo y двox пocлiдoвниx пpoбax piзниця мiж знaчeннями ocмoляльнocтi ceчi cтae мeншoю вщ 30 mocm/кг aбo вaгa xвopoгo знижyeтьcя нa 5%, пicля вiдбopy бioмaтepiaлy нa aнaлiз тecт нeoбxiднo пpипинити, ocкiльки цi дaнi пiдтвepджyють нaяв-нicть нeцyкpoвoгo дiaбeтy внacлiдoк фл^вито''' вщ-cyтнocтi aнтидiypeтичнoгo гopмoнy.
Дoдaткoвo для дифepeнцiйнo''' дiaгнocтики чacт-кoвoгo цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy тa ниp-кoвoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy, гали нaявнo пepeви-щeння ocмoляpнocтi ceчi нaд ocмoляpнicтю плaзми кpoвi нa тлi дeгiдpaтaцi''', oдpaзy пicля пpипинeння тecтy пpoвoдять npoбнe лiкyвaння дecмonpecuнoм: iнтpaнaзaльнo ввoдять cинтeтичний aнaлoг вaзo-пpecинy дecмoпpecин y дoзi 5 мкг aбo 1 мкг п/ш i чepeз 30, 60 i 120 xвилин вимipюють oб'eм, питому вaгy ceчi, piвeнь нaтpiю aбo ocмoляpнicть ceчi.
Зa дocтaтньo''' ceкpeцi''' aнтидiypeтичнoгo rop-мoнy (здopoвi ocoби aбo нeйpoгeннa пoлiдипciя) пpoтягoм тecтyвaння cпocтepiгaeтьcя знaчнe змeн-шeння oб'eмy видiлeнo''' ceчi, пiдвищeння ï'' ocmo-ляpнocтi, вiдcyтнicть пiдвищeння ocмoляpнocтi плaзми тa piвня нaтpiю y cиpoвaтцi, вiдcyтнicть втpaти вaги. Пiд 4ac mecmyвaння нeoбxiднo cyвopo cmeжumu 3a вiдcymнicmю вжuвaння piдuнu. Зa цeн-тpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy нa ™i пpиймaння пpeпapaтy змeншyeтьcя oб'eм видiлeнo''' ceчi нa 50%, i нa 50% i бiльшe пiдвищyютьcя ocмoляpнicть тa питoмa вaгa ceчi. Tecr пpoтипoкaзaнo зa mep-нaтpieмi'''.
Пpoбнe лiкyвaння дecмonpecинoм мoжнa пpo-вoдити oкpeмo нa тлi дeгiдpaтaцi'''. Пpизнaчaють 10-25 мкг дecмoпpecинy iнтpaнaзaльнo 1-2 paзи нa дoбy aбo п/ш 1-2 мкг 1 paз нa дoбy пpoтягoм 2-3 дiб. Moжнa пpизнaчити i тaблeтoвaний дecмoпpecин, д^ям пo 50 мкг двiчi нa дeнь, дopocлим пo 100 мкг двiчi нa дeнь, i визнaчaти пpoбy Зимницькoгo, ocмoляpнicть aбo piвeнь нaтpiю ceчi пepeд i нa тлi пpиймaння дecмoпpecинy. Haпpикiнцi пpoбнoгo лiкyвaння дoдaткoвo визнaчaють ocмoляpнicть плaзми aбo piвeнь нaтpiю y cиpoвaтцi кpoвi.
Baзonpecин nлaзми кpoвi. Tecr iз oбмeжeнням piдини e дocтaтнiм для дiaгнocтики нeцyкpoвoгo дiaбeтy тa дифepeнцiйнo''' дiaгнocтики мiж цeнт-paльнoю тa нeфpoгeннoю йoгo фopмaми y бiльшo-cтi пaцieнтiв. У xoдi тecтyвaння мoжнa тaкoж визнa-чaти вмicт вaзoпpecинy в плaзмi кpoвi. Дaний пoкaз-ник Mae знaчeння пepш зa вce для дифepeнцiйнo'''
дiaгнocтики м1ж пapцiaльним цeнтpaльним i нeфpo-гeнним нeцyкpoвим дiaбeтoм, пpичoмy piвeнь rop-мoнy e низьким y пepшoмy випaдкy тa ви^ким y дpyгoмy.
Пaцieнтaм 1з пiдoзpoю нa пepвиннy пoлiдипciю, як1 видтяють мeншe в1д 6-8 л «ч1 зa дoбy тa нe мaють пpoтипoкaзaнь для тecтy з oбмeжeнням piдини, пpoвoдять йoгo aмбyлaтopний вapiaнт.
3 oглядoм нa вeликy пoшиpeнicть aнтигi-пoфiзapниx aнтитiл y пaцieнтiв 1з пepвиннoю пoлiдипcieю, щo мoжe вiдпoвiдaти paннiй фaзi цeн-тpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy, тaким пaцieнтaм мoжнa peкoмeндyвaти oбcтeжeння y динaмiцi (фyнкцioнaльнi пpoби) для виключeння мaнiфe-цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy.
Пpoбa з гiпepтoнiчним (3%) poзчинoм xлopидy
нaтplю нe знaйшлa шиpoкoгo викopиcтaння y кл1-н1чн1й пpaктицi тa нe мae пepeвaг пepeд тecтoм з oбмeжeнням piдини.
Для зaxвopювaння poзpoблeнo дiaгнocтичний aлгopитм (pиc.). Дифepeнцiйнa дiaгнocтикa нeцyк-poвoгo дiaбeтy Гpyнтyeтьcя нa чoтиpьox ocнoвниx eтaпax: нa пepшoмy пiдтвepджyють гiпoтoнiчнy пoлiypiю y пaцieнтiв 1з cиндpoмoм пoлiypi'''-пoлi-дипа'', нa дpyгoмy виключaють нaйпoшиpeнiшi пpи-чини нeфpoгeннoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy (цyкpoвий дiaбeт, гiпepкaльцieмiя, гiпepкaлieмiя, гiпoкaлieмiя, xpoнiчнa ниpкoвa нeдocтaтнicть, ceчoвa iнфeкцiя тoщo), нa тpeтьoмy пpoвoдять тecт з oбмeжeнням piдини й тecт 1з дecмoпpecинoм для виключeння пepвиннo''' пoлiдипci''' тa нeфpoгeннoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy вiдпoвiднo, нa чeтвepтoмy вeдyть aктивний
Pue. Aлгopumм дuфepeнцiйнoÏ дiaгнocmuкu нeцyкpoвoгo dia6emy [J].
пoшyк пpичин, нaпpиклaд, зa пiдтвepджeння цeн-тpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy виганують MPT-дocлiджeння гoлoвнoгo мoзкy.
Oтжe, ocнoвнuмu клiнiкo-лaбopamopнuмu oзнa-шmu цeнmpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбemy e:
1. Пoлiypiя, нiктypiя.
2. Haдмipнo poзвeдeнa ceчa.
3. Cпpaгa, зaгaльнa дeгiдpaтaцiя.
4. Пoлiдипciя: кiлькicть випито'Г piдини вapiюe вiд 3 л дo 20 л.
5. Biдcyтнicть зaxвopювaнь ниpoк.
6. Знижeння кoнцeнтpaцi''' вaзoпpecинy.
7. Пiдвищeння ocмoляpнocтi ceчi пкля лiкyвaн-ня пpeпapaтaми AДГ.
Iнcтpyмeнтaльнa дiaгнocтикa. MPT гoлoвнoгo мoзкy Mae cyттeвe знaчeння y дiaгнocтицi цeнт-paльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy. У нopмi нeйpoгiпo-фiз виглядae нa T1-звaжeниx знiмкax як дiлянкa яcкpaвoгo cвiтiння. Яcкpaвa плямa нeйpoгiпoфiзa вiдcyтня aбo cлaбкo пpocтeжyeтьcя зa цeнтpaльнo''' фopми нeцyкpoвoгo дiaбeтy, гoлoвним чинoм внacлiдoк знижeнoгo cинтeзy вaзoпpecинy. Зa пepвиннo''' пoлiдипci''' яcкpaвa плямa нeйpoгiпoфiзa збepiгaeтьcя, ймoвipнo, тoмy, щo вaзoпpecин нa-кoпичyeтьcя y нeйpoгiпoфiзi y пepioд тpивaлoгo нaдxoджeння piдини в opгaнiзм. Taкa MPT-oзнaкa, як вiдcyтнicть xapaктepнoгo гiпepiнтeнcивнoгo ^г-нaлy вiд нeйpoгiпoфiзa, Mae 90% чyтливicть i 91% cпeцифiчнicть. KpiM тoгo, MPT виявляe пyxлини, вaди poзвиткy гiпoтaлaмo-гiпoфiзapнo''' дтянки, зa якиx мoжe мaти Mi^e нeцyкpoвий дiaбeт. Як дoдaткoвi мeтoди дocлiджeння зacтocoвyютьcя peнтгeнoгpaфiя лeгeнь, мaмoгpaфiя, KT opгaнiв чepeвнo''' пopoжнини.
Лiкyвaння. З 1974 poкy дo ^o^^ як пpeпa-paт вибopy в зaмicнiй тepaпi''' цeнтpaльнoгo (нeйpo-гeннoгo) нeцyкpoвoгo дiaбeтy викopиcтoвyeтьcя дecмoпpecин - cинтeтичний aнaлoг пpиpoднoгo apгiнiн-вaзoпpecинy, який, нa вiдмiнy вiд o^a^ ньoгo, нe Mae cyдинoзвyжyвaльнo''' aктивнocтi тa cпpaвляe бiльш виpaжeнy тa тpивaлy aнтидiype-тичну дiю. lcнyють пpeпapaти дecмoпpecинy для пiдшкipнoгo, внyтpiшньoвeннoгo, iнтpaнaзaльнoгo тa пepopaльнoгo зacтocyвaння. Як пpeпapaт вибopy в зaмicнiй тepaпiï цeнтpaльнoгo (нeйpoгeннoгo) нeцyкpoвoгo дiaбeтy викopиcтoвyeтьcя дecмoпpe-cин (1-дeзaмiнo-8-D-apгiнiн-вaзoпpecин).
Дiтям дo 1 po^ дecмoпpecин нe пpизнaчaють. Для дгтей 1-2 poкiв дoзa cтaнoвить 2-5 мкг iнтpaнaзaльнo, для xвopиx вiкoм пoнaд 2 poки дoзa тaкa ж, як для дopocлиx. Дopocлим дecмoпpecин пpизнaчaють y виглядi кpaпeль y нic aбo aepoзoлю
(cпpeю) пo 5-10 мкг 1-2 paзи нa дoбy (1 кpaпля зaзвичaй мicтить 5 мкг дecмoпpecинy, oднa дoзa cпpeю - 5 aбo 10 мкг), aбo дecмoпpecин y тaблeткax y пoчaткoвiй дoзi 0,1 мг 2-3 paзи нa дoбy зa 3040 xвилин пepeд aбo чepeз 2 години пicля 'ди.
У пaцieнтiв iз цeнтpaльним нeцyкpoвим дiaбe-тoм, як oтpимyють пocтiйнy тepaпiю дecмoпpecи-нoм, cepeднi дoбoвi дoзи пpeпapaтy вapiюють вiд 0,1 мг дo 1,6 мг вcepeдинy i вiд 10 мкг дo 40 мкг iнтpaнaзaльнo, щo зyмoвлeнo iндивiдyaльнoю чyтливicтю дo пpeпapaтy й ocoбливocтями кишга-вoгo тa нaзaльнoгo вcмoктyвaння. Пoтpeбa y пpe-пapaтi чacтo нe кopeлюe з oб'eмoм випитo''7видiлeнo''' piдини бeз лiкyвaння, iндeкcoм мacи тiлa aбo cтaттю xвopoгo. Пpoтe вiдзнaчeнo, щo нaйнижчa пoтpeбa y пpeпapaтi, 0,1-0,2 мг нa дoбy, xapaктepнa для пa-цieнтiв iз цeнтpaльним нeцyкpoвим дiaбeтoм пooпe-paцiйнoгo тa тpaвмaтичнoгo Гeнeзy, a нaйвищa, дo 1,2-2,4 мг нa дoбy в 5-6 пpиймaнь, - для дeякиx пa-цieнтiв з iдioпaтичним вapiaнтoм цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy.
lнтpaнaзaльнe зacтocyвaння вiдpiзняeтьcя швид-ким пoчaткoм дП' - чepeз 15-30 xвилин. Пoбiчний eфeкт y виглядi гoлoвнoгo бoлю Mae cкopoминyщий xapaктep. Зa зacтyдниx тa aлepгiчниx зaxвopювaнь, якi cyпpoвoджyютьcя нaбpякoм cлизoвo''' нoca тa нeмoжливicтю iнтpaнaзaльнoгo зacтocyвaння дec-мoпpecинy, poзпилeння пpeпapaтy y poтoвiй пo-poжнинi в дoзax, щo пepeвищyють iнтpaнaзaльнi y 1,5-2 paзи, мoжe дoпoмoгти кoм-пeнcyвaти ^мпто-ми пoлiypi'''-пoлiдипci'''.
Ocoбливo''' yвaги вимaгae лiкyвaння цeнтpaль-нoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy пicля нeйpoxipypгiчниx втpyчaнь aбo чepeпнo-мoзкoвиx тpaвм, ocкiльки дo 75% випaдкiв зaxвopювaння мaють тpaнзитopний, a 3-5% - тpьoxфaзний пepeбiг, пpo щo йшлa мoвa вищe (I фaзa - 5-7 днiв - тpaнзитopний нeцyкpoвий дiaбeт, II фaзa - 7-10 днiв - cиндpoм нeaдeквaтнo''' ceкpeцi''' apгiнiн-вaзoпpecинy, III фaзa - cтiйкий цeнтpaльний нeцyкpoвий дiaбeт). Пicля oпepaцi''' нa гoлoвнoмy мoзкy aбo чepeпнo-мoзкoвo''' тpaвми лiкyвaння дecмoпpecинoм пpизнaчaють зa нaяв-нocтi cимптoмiв нeцyкpoвoгo дiaбeтy (пoлiдипci''', пoлiypi''', гiпepнaтpieмi''', гiпepocмoляльнocтi кpoвi) y дoзi 0,05-0,1 мг 2-3 paзи нa дoбy «зa пoтpeбoю», з ypaxyвaнням мoжливocтi тpaнзитopнoгo й тpьox-фaзнoгo вapiaнтiв пepeбiгy зaxвopювaння. Koжнi 1-3 дн oцiнюють нeoбxiднicть пpиймaння пpeпa-paтy: пpoпycкaють чepгoвy дoзy, кoнтpoлюють вiднoвлeння cимптoмiв нeцyкpoвoгo дiaбeтy. Чepeз 3-4 тижн пpизнaчaють пocтiйнy тepaпiю y дiбpaнiй дoзi. Taкий пiдxiд дoзвoляe уникнути пoв'язaниx iз
тpaнзитopним aбo тpьoxфaзним пepeбiгoм зaxвo-pювaння мoжливиx ycклaднeнь лiкyвaння, як1 пpo-являютьcя вoднoю iнтoкcикaцieю: гiпoнaтpieмieю, пiдвищeнням apтepiaльнoгo тиcкy, нaбpякaми, cлaбкicтю, знижeнням piвня cвiдoмocтi, нeпpи-тoмнicтю aж дo кoми. Bpaxoвyючи ви^ку ймo-вipнicть peмici''' пooпepaцiйнoгo цeнтpaльнoгo нe-цyкpoвoгo дiaбeтy, якa зaзвичaй нacтae нa 3-6-й мicяць пo oпepaцi''', п1д чac випиcyвaння з1 cтaцioнapy пaцieнтa дoцiльнo iнфopмyвaти пpo cимптoми вoднo''' iнтoкcикaцi''' тa зaxoди з ï'' пpoфiлaктики й лiкyвaння (peкoмeндyвaти знижeння дoзи / вщмшу дecмoпpecинy, y тяжкиx випaдкax - зacтocyвaння фypoceмiдy).
Зa нeoбxiднocтi мoжнa пpизнaчaти пapeнтe-paльнi пpeпapaти дecмoпpecинy пo 1-2 мкг п/ш oдин paз нa дoбy (в peaнiмaцiйнoмy вiддiлeннi, дeяким пaцieнтaм 1з пcиxiчними зaxвopювaннями, y paзi oпepaцiй нa нoci, зa нaбpякy cлизoвoï o6o-лoнки нocoвиx xoдiв, пicля тpaнcнaзaльнo''' aдeн-eктoмi''').
Cтpyктypнi мoдифiкaцi''' тaблeтoвaнoгo дecмo-пpecинy (вiдcyтнicть aмiнoгpyпи y пoлoжeннi 1 i зaмiнa L- нa D-apгiнiн y пoлoжeннi 8) пщвищили cтiйкicть мoлeкyли пpeпapaтy дo фepмeнтaтивнoгo poзщeплeння, пocилили aнтидiypeтичнy aктивнicть тa ycyнyли вaзoпpecopний eфeкт (пpeпapaти нe д1ють нa глaдeнькy мycкyлaтypy). Дoзy тaблeтoвa-нoгo дecмoпpecинy тpeбa дoбиpaти iндивiдyaльнo, лiкyвaння пoчинaти з мaлиx дoз (0,1 мг), 1з нacтyп-ним збiльшeнням дoзи вiдпoвiднo дo нaявнocтi cпpaги, пoкaзникiв дiypeзy тa питoмo''' вaги ceчi. Kopeляцiя м1ж вiкoм пaцieнтa тa дoбoвoю дoзoю вiдcyтня. У xвopиx з oжиpiнням пoтpeбy в дecмo-пpecинi пiдвищeнo. Пicля вживaння дecмoпpecинy вcepeдинy нaтщe aнтидiypeтичний eфeкт нacтae пpoтягoм 1 гoдини i тpивae вщ 8 дo 12 гoдин, тому ^a^iab пpиймaння пpeпapaтy мae cтaнoвити 2-3 paзи нa дoбy. Пpиймaння дecмoпpecинy вcepeди-ну paзoм з ''^ю змeншye йoгo бioдocтyпнicть i, oтжe, виpaжeнicть i тpивaлicть дм, тoмy зa нe-мoжливocтi пpиймaння нaтщe (щo бyвae в cepeдинi дня зa кpaтнocтi пpиймaння пoнaд 2 paзи нa дoбy) пpипycтимo пpиймaти тaблeткy п1д язик дo пoвнo-гo poзcмoктyвaння. Пoдpiбнeння (нaпpиклaд, poз-жoвyвaння) тaблeтки нe змeншye eфeктивнocтi пpeпapaтy. Cлiд пpидiляти ocoбливy yвaгy пepшим 2-3 дням пpиймaння дecмoпpecинy, кoли зa yмoв йoгo пepeдoзyвaння мoжyть виникaти rapo^o-чacнi нaбpяки oбличчя тa нeвeликa зaтpимкa piдини з пiдвищeнням питoмoï вaги ceчi. Зa пoяви циx cимптoмiв дoзy пpeпapaтy тpeбa змeншити.
Heoбxiднo кopeктyвaти дoзy y cпeкy, y paзi вщ-вiдaння лaзнi, cayни, пicля знaчниx фiзичниx нaвaнтaжeнь.
Зa нeoбxiднocтi зaмiни oднieï фopми дecмo-пpecинy нa 1ншу мoжнa кopиcтyвaтиcя тaким opieнтoвним пepepaxyнкoм дoзи: клiнiчнo eфeк-тивнicть 0,2 мг тaблeтoвaнoгo пpeпapaтy дopiвнюe тaкiй 10 мкг iнтpaнaзaльнoгo. Ha пpaктицi тaблe-тoвaнa фopмa e зpyчнiшoю зa нeвeликoï (дo 0,4 мг нa дoбy) пoтpeби пaцieнтa y пpeпapaтi, o«^^ тaблeтки випycкaютьcя y двox дoзyвaнняx (0,1 мг i 0,2 мг) i в paзi пoтpeби лeгкo пoдiляютьcя нa чacтини. Iнтpaнaзaльнa фopмa бyвae пpaктичнo нeзaмiннoю y пaцieнтiв 1з виcoкoю пoтpeбoю в пpeпapaтi (пoнaд 40 мкг нa дoбy), як1 cклaдaють пpиблизнo 10-15% ycix xвopиx нa цeнтpaльний нeцyкpoвий дiaбeт.
Ocнoвнa мeтa лiкyвaння дecмoпpecинoм - дoбip мiнiмaльнo eфeктивнo''' дoзи пpeпapaтy для пpипи-нeння нaдмipнo''' ^pam тa пoлiypi'''. He cлiд а^вити зa мeтy лiкyвaння oбoв'язкoвe пiдвищeння вiднocнo''' гycтини ceчi, нaдтo y гажнш 1з пpoб aнaлiзy «ч1 зa Зимницьким, ocкiльки нe в ycix xвopиx нa цeнтpaль-ний нeцyкpoвий дiaбeт нa тл1 клiнiчнo''' кoмпeнcaцi''' зaxвopювaння дocягaютьcя нopмaльнi пoкaзники кoнцeнтpaцiйнo''' функцп ниpoк (з ypaxyвaнням фiзioлoгiчнo''' вapiaтивнocтi ceчi пpoтягoм дня, пoxи-лoгo в1ку, cyпyтньo''' пaтoлoгi''' ниpoк тoщo). п1д чac лiкyвaння дecмoпpecинoм пaцieнти мaють дoтpимy-вaти питнoгo peжимy: пити лишe y paзi cпpaги, уни-кaти нaдмipнoгo вживaння piдини.
Жoдниx кoнтpoльoвaниx дocлiджeнь лiкyвaння дecмoпpecинoм вaгiтниx нe пpoвoдилocь. Biдoмo пpo пoнaд 150 випaдкiв вживaння дecмoпpecинy вaгiтними бeз шщци для ж1нки тa плoдa. Зa yмoв пpиймaння жiнкoю дecмoпpecинy y тepaпeвтичниx дoзax пpeпapaт нe пpoxoдить чepeз плaцeнтapний бap'ep. Дocлiджeння peпpoдyктивнo''' функцй' щypiв i кpoлiв нe виявили зм1н y плoдiв нa тл1 пpиймaння пpeпapaтy. Toмy y paзi нacтaння вaгiтнocтi y xвopo''' нa цeнтpaльний нeцyкpoвий дiaбeт лiкyвaння дec-мoпpecинoм пpoдoвжyють y нeoбxiдниx дoзax, як1 пpaктичнo нe вимaгaють ^pe^n.
Зa чacткoвoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy викopиcтo-вують дoдaткoвi зacoби, як1 cтимyлюють ceкpeцiю вaзoпpecинy тa/aбo пщвищують чyтливicть ниpкo-виx кaнaльцiв дo ньoгo. Дo чиcлa циx зacoбiв вxo-дять пpeпapaт cyльфaнiлceчoвини пepшoгo пoкo-л1ння xлopпpoпaмiд (250-500 мг^бу), клoфiбpaт (15 мг/дoбy) тa кapбaмaзeпiн (600 мг/дoбy). Дoбoвy дoзy poзпoдiляють нa 2-3 пpиймaння. Heoбxiднo вpaxoвyвaти пoбiчнi eфeкти пpeпapaтiв.
HИPKOBИЙ HEЦУKPOBИЙ ДIAБET
Bизнaчeння. Hиpкoвий нeцyкpoвий дiaбeт - цe cиндpoм гiпoтoнiчнo''' пoлiypi''', який poзвивaeтьcя внacлiдoк peзиcтeнтнocтi ниpoк дo дм вaзoпpecинy. Poзpiзняють вpoджeний (poдинний) i нaбyтий ниp-кoвий нeцyкpoвий дiaбeт.
Cпaдкoвий нeцyкpoвий дiaбeт пpoявляeтьcя вжe y гpyднoмy вiцi. Йoгo пoв'язaнo з мyтaцieю гeнa peцeптopa вaзoпpecинy типу V2 xpoмocoми Xq28 aбo гeнa aквaпopинoвoгo бiлкa вoднoгo кaнaлy AQP-2, ycпaдкyвaння peцecивнe, в ocí6 чoлoвiчo''' cтaтi пpoявляeтьcя зaвжди, y гeтepoзигoтниx жiнoк cпocтepiгaeтьcя змeншeння здaтнocтi ниpoк ган-цeнтpyвaти ceчy в paзi oбмeжeння piдини.
Зa дaнoгo зaxвopювaння з пaтoгeнeтичнo''' тoчки зopy пoлiдипciя e втopиннoю, a пoлiypiя - пepвин-нoю. Piвeнь вaзoпpecинy в плaзмi кpoвi e нopмaль-ним aбo нaвiть пiдвищeним. Зa нeфpoгeннoгo нeцy-кpoвoгo дiaбeтy, як i зa цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy, нa тлi дeгiдpaтaцi''' ocмoляpнicть ceчi нe пepeвищye ocмoляpнocтi плaзми кpoвi.
Лiкyвaння. Пpизнaчaють «пapaдoкcaльнe» лку-вaння y виглядi тiaзидниx дiypeтикiв, зacтocoвyють aнтиaквapeтики - cинepгicти AДГ, нecтepo'''днi пpo-тизaпaльнi пpeпapaти (HПЗП) тa oбмeжyють вжи-вaння coлi. Taкe лiкyвaння нe e пaтoгeнeтичним, aлe дoзвoляe змeншити дoбoвий oб'eм ceчi тa cпpaгy y бiльшocтi пaцieнтiв. Ha жaль, зacтocyвaння циx пpeпapaтiв e нe нacтiльки eфeктивним, як тepaпiя дecмoпpecинoм зa цeнтpaльнoгo нeцyкpoвoгo дia-бeтy, i дiypeз зpiдкa змeншyeтьcя бiльшe, нiж нa 50% вщ йoгo пoчaткoвиx знaчeнь. KpiM того, пiд cyмнiвoм бeзпeчнicть тaкo''' тepaпi''', ocкiльки i тiaзиднi дiype-тики, i зacoби гpyпи HПЗП y paзi тpивaлoгo зacтocy-вaння пpoявляють низку cepйoзниx пoбiчниx eфeктiв.
Peкoмeндoвaнa дoбoвa дoзa гiдpoxлopтiaзидy cтaнoвить 25-150 мг/дoбy (y кiлькa пpиймaнь) дo дocягнeння eфeктy (змeншeння cпpaги тa пoлiypi'''), y пoдaльшoмy мoжливo знизити дoзy.
HПЗП як aквapeтики блoкyють cинтeз вaзoeй-кoзaнo'''дiв-пpocтaглaндинiв E2 - пpиpoдниx фiзio-лoгiчниx кoнкypeнтiв AДГ. Пpocтaглaндини y нopмi in situ вiднoвлюють пpoникнicть ниpкoвиx кaнaльцiв пкля дй' AДГ i збiльшyють дiypeз. Пpизнaчaють iбyпpoфeн (600-800 мг/дoбy), iндoмeтaцин (2575 мг/дoбy), нaпpoкceн, кeтoпpoфeн, iндoпpoфeн. Пpoбнe лiкyвaння дecмoпpecинoм збiльшye ocmo-ляpнicть ceчi мeншe, ыж нa 50%. ToMy лiкyвaння вpoджeнoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy пpeпapaтaми AДГ i йoгo aнaлoгaми (дecмoпpecин) нe дae peзyльтaтy.
Зa нaбyтoгo нeфpoгeннoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy
oбoв'язкoвo пpoвoдитьcя лiкyвaння cyпyтньoгo зaxвopювaння (гiпepпapaтиpeoзy, гiпoкaлieмiï тoщo).
ПEPBИHHA ПOЛIДИПCIЯ, нepвoвa пoлiдип-ciя, дипcoгeнний нeцyкpoвий дiaбeт. Для зaxвo-pювaння xapaктepним e знижeння пopoгy ocmo-peцeптopiв для cпpaги (дипcoгeнний кoмпoнeнт, пaтoлoгiя цeнтpy cпpaги), кoмпyльcивнe (Marna-кaльнe) вживaння piдини (пcиxoгeнний кoмпoнeнт) i пepвиннa пoлiдипciя y paзi пpимycoвoгo нaд-мipнoгo вживaння вoди тa лiкyвaння вeликoю кшь-кктю вoди. Зa пepвиннo''' пoлiдипci''' нe виявляeтьcя жoднoгo дeфiцитy ceкpeцi''' aбo дй' AДГ.
Зa фyнкцioнaльнo''' aбo opгaнiчнo''' пaтoлoгi''' цeн-тpy ^pam пopiг ocмoляpнocтi плaзми кpoвi для гaмyвaння cпpaги e нижчим, ыж пopiг ocмoляpнocтi для зaпycкy ceкpeцi''' AДГ (y нopмi нaвпaки). Пaцieнт вiдчyвae cпpaгy зa цiлкoм нopмaльнo''' aбo нaвiть знижeнo''' кoнцeнтpaцi''' eлeктpoлiтiв y кpoвi. Taкa iнвepciя cпiввiднoшeння мiж cпpaгoю тa ceкpeцieю AДГ зyмoвлюe cтiйкy пoлiдипciю тa втopиннy пoлi-ypiю. Oб'eм piдини, щo циpкyлюe в opгaнiзмi, y тaкиx пaцieнтiв пiдвищeнo, тoмy для клiнiчнo''' кapтини нaявнicть cимптoмiв дeгiдpaтaцi''' нe xapaктepнa -нaвпaки, xвopi мoжyть cкapжитиcя нa пiтливicть aбo cлинoтeчy. Poзвeдeння кpoвi пpoявляeтьcя знижeн-ням piвнiв eлeктpoлитiв, щo пpизвoдить дo фiзio-лoгiчнoгo блoкy cинтeзy тa ceкpeцi''' AДГ i, oтжe, дo дiypeзy, щo зaбeзпeчye вивeдeння зaйвo''' вoди, якa нaдiйшлa в opгaнiзм.
Зa дeгiдpaтaцi''' (пoзбaвлeння piдини) ocмoляp-нicть ceчi пepeвищye ocмoляpнicть плaзми кpoвi, a пicля пpoбнoгo лiкyвaння дecмoпpecинoм ocmo-ляpнicть ceчi пiдвищyeтьcя нeзнaчнo (мeншe, нiж нa 10%). У xвopиx чacтo нaявнo тяж^ пepeвaнтaжeння oб'eмoм, тoмy aктивaцiя AДГ вiдбyвaeтьcя пiзнo, чepeз 10 годин i бiльшe. Якщo зa дeгiдpaтaцiï ocмoляльнicть ceчi нe дocягae 300 mocm/кг (тобто нe пepeвищye ocмoляльнocтi плaзми), тo дипcoгeнний нeцyкpoвий дiaбeт мoжнa виключити.
Дiaгнocmuчнi ^umepií: гiпoocмoляpнicть плaзми тa ceчi, знижeний piвeнь AДГ y плaзмi кpoвi.
Cпeцифiчнoгo мeдикaмeнтoзнoгo лiкyвaння пcиxoгeннoгo нeцyкpoвoгo дiaбeтy нe icнye, пpio-pитeт зaлишaeтьcя зa пcиxoтepaпieю. Зa пcиxoгeннo''' пoлiдипci''' iнoдi нacтae «oдyжaння» пicля пoяcнeння пaцieнтy пpичини йoгo зaxвopювaння aбo пicля нa-гляднo''' дeмoнcтpaцi''' кoнцeнтpaцi''' ceчi в peзyльтaтi oбмeжeння вживaння piдини y xoдi дифepeнцiйнo''' дiaгнocтики. У дeякиx випaдкax як пcиxoтepaпiя, тaк i зacтocyвaння пcиxoтpoпниx пpeпapaтiв виявля-ютьcя нeeфeктивними.
Одним ¡з пщходш до лкування дипсогенного нецукрового д¡абету може бути застосування дес-мопресину. Це дозволяе зменшити об'ем видтено''' сеч¡ та нтелювати прояви спраги. Але така терапт е прийнятною лише для пащентш, як¡ здатн¡ в¡дчувати насичення рщиною. В ¡нших хворих на ™ приймання десмопресину неминуче розвиваеться водна ¡нтoксикац¡я - стан, що пoтенц¡йнo загрожуе життю. Таким патентам рекомендуеться перюдич-но пропускати приймання препарату для видтен-ня затриманого надлишку рщини (в¡д щоденного до ктькох раз¡в на тиждень). Вони потребують також вживання рщини у фксованому щоденному oб'ем¡ або в oб'ем¡ видтено''' сеч¡. У ведены пацкн^в ¡з порушенням в¡дчуття спраги необхщним е особли-вий динамтний контроль стану з¡ щом-сячним, а в деяких випадках ¡ часпшим, визначенням осмо-ляльнoст¡ та концентрацп натр¡ю у крoв¡.
Для деяких пацкнлв бувае ефективним при-значення карбамазепшу в дoз¡ 200-400 мг/добу. Спрага може зменшуватись не вщразу, а поступово протягом м¡сяця. За вщсутносп позитивно!' дП' препарату понад 1-2 мкяц продовжувати його застосу-вання не рекомендовано.
ГЕСТАГЕННИЙ НЕЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ, мину-щий, виникае у III тримес^ ваг¡тнoст¡ внасл¡дoк посиленого руйнування ендогенного вазопресину ферментом плаценти арпншамшопептидазою. Для захворювання характерними е властивосп центрального та нефрогенного нецукрового дебету. Ртень АДГ знижено. Пкля полопв гестаген-
ний нецукровий д¡абет минае спонтанно без л^ування.
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ НЕЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
розвиваеться у д¡тей в¡кoм до 1 року, у яких пщвищено активн¡сть ферменту фoсфoд¡естерази 5-го типу, що призводить до швидко'!' деактивацп У2-рецептора вазопресину.
ЯТРОГЕННИЙ НЕЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ. Розвиваеться внасл¡дoк рекoмендац¡й л¡кар¡в пити б¡льше р¡дини, безконтрольного приймання дуретикт, нефротоксичних препарат¡в, як пору-шують д¡ю вазопресину (демеклоциклш, препарати л¡т¡ю).
ОСМОТИЧНИЙ Д1УРЕЗ (сольвентна пол^рт). Оснoвн¡ причини осмотичного д¡урез¡ наведено у таблиц¡ 2.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дзеранова Л.К., Пигарова Е.А. Несахарный диабет // Эндокринология: национальное руководство / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - С. 673-677.
2. КирилюкМ.Л., СлынькоЮ.А. Болезнь Хенда-Шюллера-Крисчена в практике эндокринолога. Случай из практики // Буковинський медичний вкник. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 154-156.
3. Кирилюк М.Л., Слынько Ю.А. Гистиоцитоз, центральный несахарный диабет и беременность // Проблемы эндокринологии. - 2007. - Т. 53, № 4. - С. 42-43.
4. Кирилюк М.Л., Бедрань Р.В., Коновалов С.В., Коваль A.B., Аксёнов В.В. Посттравматический несахарный диабет // Здоровье мужчины. - 2005. -№ 4 (15). - С. 37-38.
Таблиця2
Причини осмотичного д|урезу
А. Орган1чн1 розчини:
• глюкоза (цукровий дiабет, ниркова глюкозурiя, дуже високе навантаження глюкозою за в/в введення)
• сечовина (надмлр надходження бтка, шдвищений катаболiзм)
• маштол
Б. Неорган1чн1 розчини:
• натрю хлорид: оральне або в/в навантаження, надто у комбшаци' з:
- дуретиками
- нирковою патолопею, за яко!' втрачаеться сть
- мшералокортикоТдним дефщитом
• амошю хлорид Оз хрошчним метаболiчним ацидозом)
• калю хлорид
• натрю або калю б^арбонат (приймання лупв)
5. Кирилюк М.Л., Гоженко А.И. Функция почек у плавсостава в рейсе в разных климатических зонах // Вкник морськоТ медицини. - 1998. - № 3. - С. 69-72.
6. Мельниченко Г.А., Петеркова В.А., Фофанова О.В. Диагностика и лечение несахарного диабета: Метод. рекомендации. - М., 2003. - 26 с.
7. Пигарова Е.А. Несахарный диабет: эпидемиология, клиническая симптоматика, подходы к лечению // Эндокринология. - 2009. - № 6 (50) часть II. - С. 26-36.
8. Пигарова Е.А. Центральный несахарный диабет: патогенетические и прогностические аспекты, дифференциальная диагностика: Дисс. ... канд. мед. наук. - М., 2009. - 203 с.
9. Эндокринология. Под ред. Н. Лавина. Пер. с англ. -М.: Практика, 1999. - 1128 с.
10. Ausiello J.C., Bruce J.N., Freda P.U. Postoperative assessment of the patient after transsphenoidal pituitary surgery // Pituitary. - 2008. - Vol. 11 (4). -P. 391-401.
11. Babey M., Kopp P., Robertson G.L. Familial forms of diabetes insipidus: clinical and molecular characteristics // Nat. Rev. Endocrinol. - 2011. - Vol. 7 (12). -P. 701-714.
12. Bockenhauer D., van't Hoff W., Dattani M., Lehnhardt A, Subtirelu M., Hildebrandt F. et al. Secondary nephroge-nic diabetes insipidus as a complication of inherited renal diseases // Nephron Physiol. - 2010. - Vol. 116 (4).
- P. 23-29.
13. Christensen J.H., Rittig S. Familial neurohypophyseal diabetes insipidus - an update // Semin. Nephrol. -2006. - Vol. 26 (3). - P. 209-223.
14. Di lorgi N., Napoli F., Allegri A.E., Olivieri I., Bertelli E., Gallizia A. et al. Diabetes insipidus - diagnosis and management // Horm. Res. Paediatr. - 2012. -Vol. 77 (2). - P. 69-84.
15. Earley L.E., Orloff J. The mechanism of antidiuresis associated with the administration of hydrochlorothiazide to patients with vasopressin-resistant diabetes insipidus // J. Clin. Invest. - 1962. - Vol. 41 (11).
- P. 1988-1997.
16. Krahulik D., Zapletalova J., Frysak Z., Vaverka M. Dysfunction of hypothalamic-hypophysial axis after traumatic brain injury in adults // J. Neurosurg. - 2010.
- Vol. 113 (3). - P. 581-584.
17. Kristof R.A., Rother M., Neuloh G., Klingmüller D. Incidence, clinical manifestations, and course of water and electrolyte metabolism disturbances following transsphenoidal pituitary adenoma surgery: a prospective observational study // J. Neurosurg. - 2009. - Vol. 111 (3). - P. 555-562.
18. Li G., Shao P., Sun X., Wang Q., Zhang L. Magnetic resonance imaging and pituitary function in children with panhypopituitarism // Horm. Res. Paediatr. - 2010.
- Vol. 73 (3). - P. 205-209.
19. Peptide and non-peptide agonists and antagonists for the vasopressinand oxytocin V1a, V1b, V2 and OT receptors: research tools andpotential therapeutic agents / M. Manning [et al.] // Progress inBrain Research, Vol. 170. B.V. Elsevier, Amsterdam / New York, 2008. - P. 473-512.
20. Saborio P., Tipton G.A., Chan J.C. Diabetes insipidus // Pediatr. Rev. - 2000. - Vol. 21 (4). - P. 122-129; quiz 129.
21. Schneider H.J, Kreitschmann-Andermahr I., Ghigo E., Stalla G.K., Agha A. Hypothalamopituitary dysfunction following traumatic brain injury and aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a systematic review // JAMA. -2007. - Vol. 298 (12). - P. 1429-1438.
22. The influence of polydipsia on water excretion in hyponatremic, polydipsic, schizophrenic patients / M.B. Goldman [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. -1996. - Vol. 81 (4). - P. 1465-1470.
23. Trepiccione F., Christensen B.M. Lithium-induced nephrogenic diabetes insipidus: new clinical and experimental findings // J. Nephrol. - 2010. - Vol. 23 (suppl. 16). - P. S43-S48.
24. Verkman A.S. Aquaporins in clinical medicine // Ann. Rev. Med. - 2012. - Vol. 63. - P. 303-316.
25. Vande Walle J., Stockner M., Raes A., Norgaard J.P. Desmopressin 30 years in clinical use: a safety review // Curr. Drug Saf. - 2007. - Vol. 2 (3). - P. 232-238.
26. Zerbe R.L., Robertson G.L. A comparison of plasma vasopressin measurements with a standard indirect test in the differential diagnosis of polyuria // N. Engl. J. Med. - 1981. - Vol. 305 (26). - P. 1539-1546.
РЕЗЮМЕ
Несахарный диабет: современный взгляд на этиопатогенез, диагностику и лечение М.Л. Кирилюк
В лекции представлены данные об эпидемиологии, классификации, этиологии и патогенезе, клинике, диагностике и современном лечении несахарного диабета.
Ключевые слова: несахарный диабет.
SUMMARY Diabetes insipidus: modern view on the etiopathogenesis, diagnostics and treatment M. Kirilyuk
The lecture presents data on epidemiology, classification, etiology and pathogenesis, clinical presentation, diagnostics and modern treatment of diabetes insipidus.
Key words: diabetes insipidus.
Дата надходження до редакцп 10.09.2013 р.
