CC BY
87
УДК 81.112.2'372'2
Рудий В.Г., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет iмет 1еана Франка, Лъвгв, Украта
Н1МЕЦЬК1 ПРПСЛ1В Я ТА ПРПКАЗКН 3 КОМПОНЕНТОМ - «НАЗВА
КОЛЬОРУ»
У cmammi дослгджено структурно-семантичт, синтаксичт и образно-експресивт ocoônueocmi шмецъких npucnie'ïe i приказок з компонентом «назва колъору» та irni семантичш екв1валенти вукратськт Moei.
Ключов1 слова: npucnie'n, приказка, napeMin, метафора, MemomMin, колъороназва.
УДК 81.112.2'372'2
Рудый В.Г., доцент Львовский националъныйуниверситет имени Ивана Франко, Львов, Украина
НЕМЕЦКИЕ ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ С КОМПОНЕНТОМ -
«НАЗВАНИЕ ЦВЕТА»
В статье исследуются структурно-семантические, синтаксические и образно-экспрессивные особенности немецких пословиц и поговорок с колористическим компонентом и их семантические эквиваленты в украинском языке.
Ключевые слова: пословица, поговорка, паремия, метафора, гипербола. UDC 81.112.2'372'2
Rudyj V.
Lviv National Ivan Franko University, Lviv, Ukraine
GERMAN PROVERBS AND SAYINGS WITH THE COMPONENT
DENOTING COLOURS
The article considers the structural-semantic, syntactical, and figurative-expressive peculiarities of German proverbs and sayings with the component denoting colours and their semantic equivalents in Ukrainian.
Key words: proverb, saying, paremia, metaphor, metonymy, comparision, hyperbole.
Konip - це властивкть промешв спричинювати певне зорове вщчуття вщповщно до спектрального складу св1тла. Уся гама кольор1в розподшяеться на хроматичш (забарвлеш - bunte) i ахроматичш (незабарвлеш - unbunte). Основними вважаються кольори, як1 м1стяться у сонячному cneKTpi Ньютона, а саме: rot - червоний, orange - оранжевий, gelb - жовтий, grün - зелений, blau -синш, indigo - блакитний, violett - фюлетовий. KpiM того, для позначення основних ахроматичних кольор1в у сучаснш н1мецьк1й mobî наявн1 два прикметники - schwarz i weiß, а для змшаних та пром1жних кольор1в - braun
© Рудий В.Г., 2014
326
(хромат) i grau (ахромат). Це, головним чином, прикметники спшьногерманського походження. Запозичень з шших мов, зокрема з французько! у фразеолопзмах-присл1в'ях нами не виявлено.
Присл1в'я та приказки - це, по cyri, р1зновиди одного жанру, оскшьки pi3KOi меж1 м1ж ними не ¿снуе. Присл1в'я, - за визначенням бшьшост1 учених -паремюлопв, - це самостшш судження, штонацшно оформлен! як npocri або складш речения, що мютять завершену думку, тод1 як приказки будуються як одночленш речения з незакшченим судженням i, на вщмшу вщ присл1в'1в, не мають повчального змкту. Присл1в'я завжди двоплановк вони мають прямий план змкту, який повшстю вщповщае значению його складових i переносний, який не вщповщае значению сл1в, як1 е компонентами присл1в'я. Приказки виконують зазвичай емоцшно-експресивну чи оцшну функцп.
Анал1з фольклорного матер1алу показав, що у переважнш бшьшост1 присл1в'1в вживаеться компонент schwarz, як у прямому значенш кольору (нейтральний сенс), так i у переносному негативному ceHci стосовно людини, И вчинюв, душевного стану, настрою, думок. Наведемо дек1лька приклад1в: Es trauern nicht alle, die schwarze Röcke tragen = He Bei Ti тужать, хто носить чорш сурдути; Ein Pünktchen macht die ganze Ehre schwarz = Одна цяточка чорнить усю пошану (повагу). Was hilf s, dass der Rabe badet, er bleibt doch schwarz = He поможе ворону мило, а мертвому кадило; In jeder Herde findet sich ein schwarzes Schaf = В кожнш OTapi чорна в1вця знайдеться. Всяка отара не без паршиво! в1вщ. У родин1 не без виродка;
Улюбленим композиц1йним прийомом цього типу присл1в'1в е з1ставлення двох контрастних кольор1в, здеб1льшого чорного, бшого та ¿нших. Пор1вняймо: Eine schwarze Kuh gibt auch weiße Milch = Чорна корова теж бше молоко дае. Корова - чорна, а молоко - бше; Ein schwarzes Huhn legt auch weiße Eier = I чорна курка бш яйця несе;
Бший кол1р в силу його протиставлення темному, чорному викликае оптим1стичний настр1й, символ1зуе душевну чистоту i разом з тим переносно може означати негативний емоц1йний стан людини, И вчинки. Наприклад: Wer andere schwarz macht, ist selber noch nicht weiß = Хто чорнить шших, сам не бший; Ein weißes Kleid schützt nicht vor einem schwarzen Namen = Бший одяг не захищае чорного ¿меш; Schwarz geboren ist alles Weißwaschen verloren = Чорну душу милом не вщмиеш. Teufel bleibt Teufel, ob schwarz oder weiß = Чорт чортом залишаеться, як не виряджаеться;
Ахроматичний кол1р grau (с1рий, сивий) у пор1внянш з чорним та бшим Biflirpae значно меншу роль у фразеолопзмах - присл1в'ях. Наведемо декшька приклад1в з прикметниками у прямому чи переносному значенш: Bei Nacht sind alle Katzen grau = Вноч1 Bei коти cipi (6ypi); Sorgen (und Jahre) machen graue Haare = Коли бща д1е, голова сив1е (б1л1е) Graue Haare und Weisheitszähne kommen nicht immer miteinander = Сивина i зуби мудрост1 не завжди разом з'являються; Graue Köpfe und blonde Gedanken passen nicht zusammen = Сив1 (cipi) голови i св1тл1 думки не завжди п1дходять одне до одного (взаемно п1дхож1).
Слово grün (зелений) - це кол1р св1жо! молодо! зелен1, кол1р життя i одночасно кол1р нестиглост1, незр1лост1, а переносно означав недосвщчешсть, молод1сть. Zu grauen Haaren passen keine grünen Gedanken = До сивини не пасують зелеш (незр1л1) думки. Wer sich grün macht, den fressen die Ziegen = Хто стае в1вцею, того стрижуть. Хто ведеться по-овечому, того вовки з'!дять. Це
327
присл1в'я виникло шляхом перевтшення фразеолопзму sich grün machen = бути высоко! думки про себе. Auch wir kommen einmal auf einen grünen Zweig = Буде й на нашш вулищ свято. В основ! цього присл1в'я лежить фразеолопзм auf einen grünen Zweig kommen = процв1тати, досягати ycnixiß, зробити кар'еру.
У символщ кольор1в лексема rot - червоний служить для позначення кольору предмета, явищ, а в переносному значенш характеризуе негативний емоцшний стан людини, И переживания та емоцп: Schwarzes Haar und roter Bart sind Zeichen einer bösen Art = 3 чорним в лк не ходи, рудоволосому пальщ в рот не клади. 3 чорним в лк не ходи, а з рудоволосим дружби не води; Roter Bart, untreue Art = рос. Рыжий да красный - человек опасный. Wer immer lügt, wird nicht mehr rot = Хто завжди бреше, бшьше не червоше; Auch weißer Wein macht eine rote Nase = Також бше вино робить Hic червоним.
Деяк1 дослщники вважають, що до складу фразеолопзм1в - присл1в'1в, кр!м базових кольороназв, можуть входити таю кольоронайменування, як gold/goldig, silbern, rosa/rosig, оскшьки gold/goldig е генетично спорщненим з gelb, silbern е генетично спорщненим з weiß, а rosa/rosig е запозиченням з латинсько! мови ввд назви троянди та сприймаеться як zartrot, blaßrot. Наприклад: Goldener Kragen, nichts im Magen = Зверху блись, а в живот1 свись; Костюм рипить, а в живот1 булькотить. На пуз1 шик, а в пуз1 пшик; Besser gesunde Beine als goldene Krücken = Краще здоров1 ноги, шж золот1 милищ; Wer silberne Strümpfe hat, findet leicht die goldenen Schuhe = Хто мае cpi6m панчохи, легко знайде золоте взуття.
Основними лексико-стилютичними зображальними засобами таких присл1в'!в i приказок е з1ставлення (протиставлення), пор1вняння, метафора, гра сл1в, парадокс тощо. Прошюструемо це твердження низкою приклад1в:
а) протиставлення: Heute rot, morgen tot = Сьогодш жив, завтра згнив. Сьогодн1 пан, завтра пропав;
б) пор1вняння: Schwarzer Trauben ist ebenso süß, wie der weiße = Чорний виноград такий же солодкий, як i б1лий;
в) метафора: Der Müller wäscht sich nicht, doch ist immer weiß = Мельник школи не вмиваеться, а все бший;
г) гра сл1в, каламбур: Alter macht immer weiß, aber nicht immer weise = Л1та хоч голову й побшять, та розуму не завжди вдшять.
Що ж до синтаксично! будови н1мецьких присл1в'!в i приказок з назвами кольор1в у рол1 семантичних центр1в, то серед них можна вид1лити низку структурних моделей, оргашзованих у форм1:
1) простого речения: Schwarz auf weiß behält den Preis= Що написано пером, 36epirae (мае) цшу; Den Raben kann man nicht weiß waschen = Круков1 купшь не поможе. Чорну душу милом не вщмиеш.
2) складносурядного речения: Der eine sagt weiß, der andere schwarz. = Один каже бше, шший - чорне. Хто до лку, а хто до 6ica.
3) складнопщрядного:
а)п1дметового: Wer selber schwarz ist, muss andere nicht bleichen wollen. = Хто сам чорний, не повинен вщбшювати (хвалити) шших.
б) додаткового: Wer hungrig ist, dem ist kein Brot zu schwarz. = Голодному i xni6 булкою здаеться.
в) означального: Es sind nicht alle Mönche, die schwarze Kappe tragen. = He Bei Ti ченщ, хто чорну рясу носить.
328
г) пор1вняльного: Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt. = He такий чорт страшний, як його малюють.
д) допустового: Ist die Kuh auch noch so schwarz, sie gibt immer weiße Milch = Чорна корова, а бше молоко дае.
Присл1в'я i приказки можуть перекладатися укра!нською мовою в основному трьома способами:
1) за допомогою повних екв1валент1в - вираз1в, яю зб1гаються за значениям, образами i лексикою: Bei Nacht sind alle Kühe schwarz = Вноч1 Bei корови чорн1; Es ist nicht alles Schnee, was weiß ist = Не все те CHir, що бше. Es ist nicht alles Milch, was weiß ist = Не все те молоко, що бше.
2) за допомогою аналопв - вираз1в, що р1зняться образами й лексикою, але зб1гаються за значениям: Schwarz auf weiß hat recht = Що написано пером, не виволочиш волом; Einem hungrigen Magen ist kein Brot zu schwarz = Голодному й xni6 булкою здаеться;
3) переклад присл1в'!в i приказок може бути описовим або досл1вним, якщо вони мютять peanii, властив1 лише данш MOBi: Das will ich mit schwarzer Kreide an den Kesselhaken schreiben = Вилами по вод1 писане.
Описовий або досл1вний переклад не передав, звичайно, всього нацюнального колориту i стилктичного забарвлення шмецьких присл1в'!в i приказок.
Л1тература
1. Багмет А. Зб1рка украшських приказок та присл1в'!в: 2-ге вид. / А. Багмет, М. Дащенко, К. Андрушко. - К.: Техшка, 2004. - 224 с.
2. Гаврись В. I. Шмецько-украшський фразеолопчний словник у двох томах. / В. I. Гаврись, О. П. Пророченко. - К., 1981. - 698 с.
3. Кудша О. Перлини народно! мудрость Шмецьк1 присл!в'я i приказки. / О. Кудша, О. П. Пророченко - Вшниця: Нова книга, 2005. - 319 с.
4. Мацько A.I. Стилютика укра!нсько! мови / A.I. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько. - К.: «Вища школа», 2003. - 462 с.
5. Пазяк М.М. Укра!нська народна творчшть. Присл!в'я та приказки. АН УРСР / М.М. Пазяк. - Ки!в: Наукова думка, 1989. - 470 с.
6. Жовк!вський А.М. Мудркть народна - мудр!сть м!жнародна. Присл!в'я, приказки, крилат! вислови та мови! звороти дев'ятьма мовами. / А.М. Жовмвський, Г.А. Жовк!вська, Т.Д. 1васютин. - Черн!вц!: «Рута», 2004. -256 с.
7. Beyer H. Sprichwörterlexikon / H. Beyer, A. Beyer - Leipzig, 1989. -
392 s.
8. Graf A.E. 6000 deutsche und russische Sprichwörter / A.E. Graf - Halle (Saale), 1960. - 294 s.
Рецензент - к.фшол.н., доцент Падура М.Ф.
329
