CC BY
101
ТРУДОВА ПОДГОТОВКА В ЗАГАЛЬНООСВПНШ ШКОЛ1
Володимир АНДР1ЯШИН, Людмила КАРАЧУН
НАСТУПН1СТЬ У ФОРМУВАНН1 ЗНАНЬ, УМ1НЬ I НАВИЧОК З ОБРОБКИ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В У ПРАКТИЦ1 РОБОТИ ШКОЛИ
Школа у незалежнш Укра!ш переживае процес реформування, вщходу вiд тотально! ушфшаци i стандартизаци навчально-виховного процесу. Тривае штенсивне переосмислення цiнностей, долаються стереотипи педагопчного мислення.
Сучаснi дидактики i психологи за останш роки провели значну роботу щодо виявлення ефективних методiв активiзацп учнiв у процесi навчання. Дослiдження показують, що нiякi засоби педагопчного впливу не дадуть бажаного результату, якщо учень залишаеться пасивним, якщо в нього вщсутнш штерес до навчання. Але пiзнавальний штерес тiсно пов'язаний з потребою, яка характеризуеться тим, що у людини виникае необхiднiсть вiдкривати невiдомi !й знання i способи дiй.
Здобуття як теоретичних знань, так практичних умiнь i навичок завжди включае певнi труднощi, до подолання яких дiтей потрiбно готувати. Причому така тдготовка повинна здiйснюватись обов'язково за принципом наступносп — вiд простого до складного, вщ зацiкавленостi через потребу до творчосп з наростанням штелектуальних складностей. I не тшьки наступностi, а в поеднаннi цього принципу з шшими, не менш важливими, такими як послiдовнiсть, науковють, систематизованiсть.
Поряд iз застосуванням перерахованих дидактичних принципiв у навчальному процес повинна пробуджуватись iнiцiатива вчителя, розкршачуватись педагогiчна свiдомiсть. Нинi особливого значення набувае активне використання i розвиток багатого фонду напрацьованих наукою i практикою iдей, технологiй i педагопчних систем. Значнi можливостi для цього створеш специфiкою трудового навчання, особливо в процес обробки учнями текстильних матерiалiв, наприклад, моделювання виробу, його оздоблення i т. д.
Ми проводили дослщження стану наступностi з обробки текстильних матерiалiв мiж загальноосвпньою школою та ВНЗ, метою якого було теоретично обгрунтувати i експериментально перевiрити дидактичну ефективнiсть встановлення й реалiзацil наступностi в змiстi обслуговуючо! працi мiж загальноосвiтньою школою та професшною пiдготовкою вчителя обслуговуючо! пращ у педагопчному вищому навчальному заклада
Пiд час експериментально! роботи перевiрялась правдивiсть виявлених концептуальних засад принципу наступносп у професiйнiй освiтi вчителя трудового навчання, з одного боку, а з шшого — проведено експериментальш дослщження, виконано якiсний аналiз i кiлькiсне вимiрювання з коригування змюту i форм навчання у шдготовщ вчителя о6слуговуючо! працi.
Предмет «Трудове навчання» е загальноосвiтньою навчальною дисциплiною, яка становить один з обов'язкових елементiв змiсту загально! середньо! школи.
Трудова пiдготовка учнiв е складовою загально! освiти i розглядаеться як одне з основних завдань загальноосвпшх навчальних закладiв рiзних титв.
Пiдготовка до працi мае здшснюватись в загальноосвiтньому закладi як система, яка охоплюе вс основнi елементи: предмети з основ науки, трудове навчання, позакласну роботу, продуктивну працю.
Специфша змюту трудового навчання, про яку вже згадувалось, полягае у виконанш лише йому притаманних функцш:
- виховуе якостi особистостi, якi формуються в процесi залучення школярiв до конструкторсько-технолопчно!, дослщницько! та продуктивно! пращ, рацiоналiзаторства i винахвдництва через реатзащю змiсту трудово! пiдготовки;
- беручи за основу профорieнтацiю на сферу виробництва, вiдiграe важливу роль у шдготовщ учнiв до практично! дiяльностi, набуттi навичок роботи знаряддями пращ рiзних рiвнiв досконалостi (вiд ручних до автоматизованих);
- сприяе забезпеченню професiйного самовизначення школярiв, спираючись на закономiрнiсть розвитку природи та суспшьства, якi вивчаються учнями у предметах з основ наук;
- знайомить учшв з сучасними технолопями, досягненнями науки i технiки;
- стимулюе загальнокультурний розвиток учнiв через виховання художнього смаку при вивченш рiзних вцщв народних художнiх промислiв, основ дизайну, тощо;
- створюе передумови для виховання таких важливих для сучасно! людини якостей, як працелюбнiсть, творчють, взаемодопомога, пiдприемливiсть;
- сприяе розвитку в учшв просторово! уяви, лопчного мислення, тощо.
Кажучи iншими словами, у процес трудового навчання в учшв виробляються трудовi умiння i навички, розширюеться трудовий досвiд, формуються навички самообслуговування; формуються технiко-технологiчнi та економiчнi знання, практичнi умiння i навички, необхiднi для залучення учшв до продуктивно! пращ та оволодшня певною мiрою професiею; розширюеться полтехшчний свiтогляд учнiв та !х творчi здiбностi на основi взаемозв'язку з основами наук; здшснюеться активне ознайомлення з масовими професiями, виховання потреби у пращ та оволодшня певною профешею; ознайомлення учшв з основами ринково! економши, рiзними формами господарсько! дiяльностi; використання досвiду народно! педагопки, залучення учнiв до вивчення народних ремесел, створення умов для оргашчного включення !х у трудову дiяльнiсть.
Перерахованi вище функцi! випливають iз змiсту навчально! програми, яка розроблена вщповщно до Державних стандартiв освггньо! галузi «Технолопя».
Програма складаеться з двох частин — нормативно! та варiативно!.
Вивчення предмета починають зi стабшьно! частини програми, i лише шсля цього обираеться вид дiяльностi з варiативно! частини.
Стабiльна частина програми охоплюе три основш роздши: «Людина i виробництво», «Технологiя приготування харчування», «Проектування та виготовлення виробiв iз текстильних матерiалiв».
Детальнiше зупинимось на роздш «Проектування та виготовлення виробiв iз текстильних матерiалiв».
Обробка текстильних матерiалiв на уроках трудового навчання подшяеться на три етапи. У 1-4 класах учш ознайомлюються з властивостями тканини i навчаються обробляти цей матерiал за допомогою простого ручного шструмента, у процес екскурсiй набувають елементарних понять про сучасш промисловi пiдприемства.
У 5-9 класах поширюеться ознайомлення з елементами техшки, сучасними технологiями органiзацi! пращ, виконуються рiзно! складностi роботи, використовуючи мехашзми рiзного ступеня складностi.
Професшно учнi вивчають швейну справу у 10-11 класах, де навчання заюнчуеться присвоенням виробничих розрядiв.
Заняття у навчальних майстернях з обробки текстильних матерiалiв на кожному iз трьох еташв, звичайно, проводять рiзнi вчитель Виходячи з конкретних умов, яю пояснюються станом матерiально! бази, наявшстю матерiалiв та наочностi, рiвнем сформованост необхвдних трудових умiнь i навичок учшв, вони по^зному здiйснюють виконання вимог навчально! програми. А деяю з перерахованих вище причин зовшм !х порушують. Тому досить гостро постае питання про забезпечення наступносп у навчаннi мiж молодшими, середшми i старшими класами. Умови для тако! наступностi повиннi створюватись насамперед, завдяки тому, що протягом усього перюду на уроках трудового навчання з обробки текстильних матерiалiв розв'язуються однаковвi завдання.
З техшкою учнi знайомляться переважно на приклавд швейно! машини. Щоб сприйняти швейну машину як машину, учш розглядають !! будову. При цьому формуються таю важливi поняття машинознавства, як «деталь», «мехашзм». Завдяки цьому можна порiвнювати !! з шшими машинами, виявляти спiльне, що е в !х будовi.
Програмою передбачено ознайомлення учнiв на прикладi швейно! машини з типовими деталями (валами, тдшипниками, шювами, шестернями) i видами !х з'еднань (рухомi i нерухом^ роз'емнi, нероз'емнi). Крiм того, розглядають деяю найпоширенiшi механiзми передач обертального руху (пасовi, фрикцiйнi, ланцюговi, зубчасп, черв'ячнi) i механiзми перетворення руху (гвинтов^ знаковi, кривошипно-повзуннi).
Значення деталей i механiзмiв закрiплюють у процес практичних робiт з розбирання i складання частин швейно! машини. На базi швейно! машини з електроприводом учш дютають уявлення про машину, яка складаеться з двигуна, механiзмiв передачi i робочих органiв. Наприклад, у 8 класi в роздш: «Технiка» бiльш широко вивчаються прилади з електродвигунами, тобто потрiбно учням використовувати знання, якi були засвоенш на уроках фiзики. Разом з тим учш знайомляться з процесом розвитку знарядь пращ, з минулим та !х майбутшм. Так, майбутшм швейних машин е автоматизацiя технолопчних процесiв.
Технологiчнi процеси та технолопю виробництва учнi засвоюють на прикладi обробки текстильних матерiалiв. При цьому вони дютають уявлення про ручну i мехашчну обробку.
Проектування та виготовлення виробiв iз текстильних матерiалiв передбачае вивчення тем iз виготовлення швейних, вишитих та в'язаних виробiв.
Теми iз укра!нсько! народно! вишивки, в'язання спрямоваш на вiдродження народних традицш, розвиток в учнiв естетичних смакiв, почуття прекрасного.
Процес виготовлення одягу можна звести до трьох основних еташв, при виконаннi яких обов'язково повинен здiйснюватись дидактичний принцип наступносп.
Конструювання — побудова викршок, учнi знайомляться iз кресленням, навчаються виконувати ескiзи, креслення тих деталей, яю вони будуть виготовляти.
Моделювання — знайомство iз початковою стадiею у виготовленнi швейних виробiв, розробка моделей на основi побудови креслення викршки за допомогою розрахункiв, створення на основi малюнкiв, розробка моделей на основi готово! викрiйки, безпосередньо на постат або манекенi.
Виготовлення виробу — пiдбiр матерiалу, шструменнв, рiзних технологiчних операцiй. При пiдборi текстильних матерiалiв учнi знайомляться з характеристикою волокон, ниток i тканин, щкавими вiдомостями про iсторiю швейного виробництва, розвиток одягу та вимоги до нього.
Вщ класу до класу наростае складнють виробiв, яю виконують учнi. Так учнi одержують систему знань про рiзнi волокна i основнi види тканини, !х властивостi i навчаються практично використовувати !х при шиттi бiлизни i одягу. Наприклад, у 7 клас тема (2.1) «Види технологiчних процешв. Розмiчання. Рiзання» вдосконалюе знання, умшня та навички з роботою iз розкроювання тканини, використовуючи знання, умшня та навички, яю були набун в попереднiх 5-6 класах. Вона вимагае вщ учителя навчити учшв економно використовувати тканину при розкладанш лекал, розкроювати тканину з урахуванням !! властивостей; здiйснювати контроль якосн крою. Тема (2.3) «Ручна i механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв» присвячено вивченню послiдовностi виготовлення сшднищ. Але тема (2.3) не використовуе знання, що були отриманш в попереднш темi (2.2) «Техшка», в якiй учнi вивчають загальну будову i принцип роботи електричного приводу швейно! машини. Тому для здшснення наступностi в змiстi обслуговуючо! пращ необхщно встановити системи внутршньотематичних, внутрiшньопредметних та мiжпредметних, мiжкласових зв'язюв.
Значна увага в програмi придшена ознайомленню з технiчною та технолопчною документацiею i порядком !! складання. З кожно! трудово! операцi!, яко! навчаються учнi, подано потрiбнi теоретичш вiдомостi: значення операцi!, розкриття послщовносн виконання та !! мiсця в технолопчному процесi. Усi трудовi операци пiдiбрано так, щоб формувати уявлення про певну професда. Наступнiсть дозволяе здшснювати навчання на вищому рiвнi проблем, не обриваючи його асощативних зв'язкiв, вона е профiлактикою таких розривiв. У цьому полягае важливий конструктивний змiст наступностi, !! характер.
Отже, для здiйснення наступносп у змют обслуговуючо! працi з обробки текстильних мaтерiaлiв необхiдно:
- встановлення системи внутршньо-предметних i мiж предметних зв'язюв в обcлyговyючiй прaцi з обробки текстильних мaтерiaлiв;
- встановлення системи тематичних i мiжклacних зв'язкiв в обслуговуючш прaцi з обробки текстильних мaтерiaлiв;
- реaлiзaцiя нacтyпноcтi у змют обслуговуючо! прaцi з обробки текстильних мaтерiaлiв шляхом застосування концептуальних засад нacтyпноcтi, системи мiжпредметних зв'язюв, трaдицiйних методик i iнновaцiйних технологш навчання.
Встановлено, що реaлiзaцiя наступносп у змicтi обслуговуючо! прaцi з обробки текстильних мaтерiaлiв у загальноосв^нш школi потребуе складного процесу проектування змюту й виробу технологiï його реатзацп у cтyпеневiй пiдготовцi. Провщною дидактичною метою застосування нacтyпноcтi у змют обcлyговyючоï прaцi з обробки текстильних мaтерiaлiв визначено забезпечення усшшного оволодiння учнями, а потiм i студентами основними фундаментальними й професшно значущими знаннями, вмiннями, доcвiдом творчоï дiяльноcтi та емоцiйно-цiлicного вiдношення до дшсносп, доcвiдом впровадження мiжпредметних зв'язюв (МПЗ) у навчальному процеci.
Л1ТЕРАТУРА
1. Програма з трудового навчання для загальноосвггньо1 школи. — К., 2004.
2. Каверша Т. А., Каверш М. А. Педагопчна практика. — К., 1991.
3. Дидактика сучасно1 школи: Поабник для вчител1в. — К., 1987.
4. Зотов Ю. Б. Оргашзац1я сучасного уроку. — К., 1984.
5. 1л'ясов Р. А. Педагопчш умови здшснення наступносп навчання в середнш i вищш школ1: Автореф. дис. ... канд. пед. наук — 1989р.
6. Анспак Я. I. Про наступшсть в практичнш шдготовщ ушверситету до практично! д1яльност1.
Тарас СОРОКА
ОРГАН1ЗАЦ1Я СУСП1ЛЬНО KOPHCHOÏ nPOAyKTHBHOÏ ПРАЦ1 НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В УКРАШ1 В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
В cmammi розкрито особливостi органгзацИ' сустльно корисно'1 продуктивно'1 працi на уроках трудового навчання в перiод друго'1 половини ХХ столiття. Обтрунтовано форми та основнi методичш прийоми оргатзацИ' продуктивно'1 працi учтв. Розкрито умови, необхiднi для запровадження продуктивно'1 працi в процеа трудового навчання та успiшного формування полiтехнiчних трудових вмть.
На уроках трудового навчання у шкшьних майстернях учш мають не тшьки вчитися прийомам роботи, набувати вмшь i навичок ix виконання. Система роботи на заняттях повинна будуватися так, щоб виховувати у школярiв повагу до пращ i людей пращ, бережливе ставлення до мaтерiaльниx зacобiв та природних ресуршв, творчий тдхщ до будь-якого поставленого перед ними трудового завдання. Адже трудове виховання е провщним напрямком формування оcобиcтоcтi, одним iз зacобiв якого е поеднання навчання з продуктивною працею.
Оргашзащя cycпiльно кориcноï продyктивноï прaцi на уроках трудового навчання в другш половит ХХ столпгя перебувала на дуже високому рiвнi. Цьому питанню значну увагу придiляли нayковцi: П. Атутов, А. Гордш, А. Дьомш, В. Зaплaтiн, А. Князьов, В. Поляков, Д. Тарнопольський, Д. Тхоржевський, К. Швецов та ш.
Анатз набутого юторико-педагопчного доcвiдy зaзнaченоï проблеми у cиcтемi трyдовоï пiдготовки учшв загальноосв^шх шкiл заслуговуе уваги на сучасному етaпi. Це зумовлено, насамперед, cycпiльно-економiчними вiдноcинaми, швидким розвитком науки i техшки, теxнологiй виробництва, що наштовхуе молоду людину на усвщомлення нею свое1' ролi в тепершньому виcокоiнформaцiйномy теxнологiчномy cвiтi.
Метою статт е розкриття особливостей оргaнiзaцiï cycпiльно корисно1' продуктивно!' прaцi на уроках трудового навчання в другш половиш ХХ столотя.
