CC BY
181
© В. Ф. Шаторна, В. І. Гарець, В. В. Крутенко, І. І. Колосова, Ю. О. Бєльська УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
В. Ф. Шаторна, В. І. Гарець, В. В. Крутенко, І.І. Колосова, Ю. О. Бєльська
НАНОМЕТАЛИ: СТАН СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ В БІОЛОГІЇ, МЕДИЦИНІ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ
Державний заклад «Дніпропетровська медична академія» (м. Дніпропетровськ)
Дане дослідження є фрагментом міжкафедраль-ної планової наукової роботи Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» «Розвиток та морфофункціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в нормі, в онтогенезі, під впливом зовнішніх чинників», номер державної реєстрації 011111012193.
Стрімкий розвиток нанотехнологій - технологій направленого отримання та використання речовин і матеріалів в діапазоні розмірів менше 100 нано-метрів, не тільки відкриває широкі перспективи в отриманні матеріалів з принципово новими корисними властивостями,але й викликає занепокоєння в зв’язку з потенційним ризиком для здоров’я людини та стану навколишнього середовища. В науковому світі зростає громадське хвилювання, більш скептичною стає позиція суспільства по відношенню до нанотехнологій. Це занепокоєння має суттєві підстави особливо щодо використання наноматеріалів в біології, медицині, ветеринарії, виробництві продуктів харчування. Європейська конференція «На-нотехнології: критична галузь в професійній безпеці та здоров’ї» (2007 р.) констатувала той факт, що досвід людства в використанні нанопродуктів досить малий, а можливий вплив комплексу їх властивостей на організм та віддалені результати впливу поки що мало вивчено. Тому до нанотехнологій необхідно застосовувати принцип перестороги та забезпечувати жорсткий контроль за безпечністю наночасток на всіх етапах їх виробництва та використання [28].
Наноматеріали володіють комплексом фізичних, хімічних властивостей та біологічною дією, які часто радикально відрізняються від властивостей цієї ж речовини у формі суцільних фаз або макроскопічних дисперсій. Сучасні дослідники [1, 17, 18, 22, 23], що працюють у сфері виробництва та застосування продуктів нанотехнологій виділяють наступні фізико-хімічні особливості поведінки речовин: 1) збільшення хімічного потенціалу речовин у стані на-норозміру призводить до суттєвих змін розчинності, реакційної та каталітичної здатності наночасток та їх компонентів; 2) велика питома поверхня наночасток збільшує їх адсорбційну ємність, хімічну реакційну спроможність і каталітичні властивості, призводить до збільшення продукції вільних радикалів і активних форм кисню та руйнування біологічних структур; 3) малі розміри та різноманітність форм наночасток дають можливість зв’язуватися їм з нуклеїновими кислотами, білками, вбудовуватися в мембрани, проникати в клітинні органели і тим самим змінювати функції біоструктур; 4) велика адсорбційна активність за рахунок високо розвинутої поверхні наночасток надає їм властивість ефективного сорбента
і здатність поглинати на одиницю своєї маси набагато разів більше речовин, що адсорбуються, на відміну від макроскопічних дисперсій; 5) висока спроможність наночасток до акумуляці [1, 4, 5].
Наночастки, які володіють вищеназваними фі-зико-хімічними властивостями та біологічною дією, в порівнянні з традиційними аналогами - це нові види матеріалів, визначення потенційного ризику яких для здоров’я та життя людини є обов’язковим та актуальним.
В залежності від розміру наночастинок трансформуються їх поверхневий натяг і поверхнева енергія наноматеріалу, що впливає на термодинамічні властивості таких наноструктур, а також умови фазових перетворень наноматеріалів. Перехід від макророзмірів до наночастинок супроводжується трансформацією міжатомних відстаней та кристалічної решітки, що зумовлює виникнення своєрідних властивостей наноструктур [8].
В останні десятиріччя вивчення особливостей впливу наночастинок металів на процеси обміну клітин та розвиток тканин є актуальним завданням біології і медицини. Його вирішення відкриває нові перспективи як у фундаментальному розумінні дії нанометалів на стан та функціональну активність клітин, так і в практичному ефективному їх застосуванні у біотехнології [17, 19]. Серед усього різноманіття існуючих наночастинок металів особливої уваги заслуговують наночастинки золота, срібла, міді, заліза, так звані пріоритетні нанометали [29]. Кількість експериментальних робіт, присвячених їх медико-біологічному застосуванню, зростає в геометричній прогресії, що свідчить про перспективність використання наночастинок металів у технологіях конструювання високоефективних засобів діагностики та цільової терапії, зокрема онкологічних захворювань, стоматології, косметології. Особливо сміливо впроваджується нанопродукція у ветеринарній та аграрній галузях народного господарства.
Зростає і частка наукових морфологічних досліджень з впливу наночасток на об’єкти біології та людину. Увага дослідників головним чином зосереджена на вивченні біологічних ефектів впливу нанометалів на клітинному рівні [2, 5,12, 13]. Однак, незважаючи на інтенсивні дослідження останніх років, відомості щодо ефектів впливу наночастинок металу на організм та на ембріон є досить обмеженими і суперечливими.
Аналізуючи наукові дані світової літератури сучасних досліджень з нанобіотехнологій, ми зіткнулися з дефіцитом інформації про вплив тих чи інших нанопродуктів на ембріогенез та органогенез, хоча питання віддаленої післядії постає досить
aктyaлы^им як в біологіЇ, мєдицині тaк і в вeтepинapiЇ. Викopиcтaння нaнoпpoдyктiв у твapинництвi, земле-poбcтвi, мєдицині пpизвoдить до пoтpaпляння чимa-лоЇ їх кiлькocтi в нaвкoлишнє cepeдoвищe, тобто можливе їх вступне включення в бiocиcтeми [9, 11, 14].
Внacлiдoк зменшення poзмipiв нaнoмaтepiaлiв від 100 до 0,1 нм знaчнo пiдвищyєтьcя їх aктивнicть. Haпpиклaд, золото iнepтнe в фopмi звичaйнoгo ме-тaлy, oднaк cтaє peaкцiйнo aктивним у вигляді Ha-нoчacтинoк, нaнoплiвoк, як кaтaлiзaтop бaгaтьox біохімічних peaкцiй. Бiльшicть aтoмiв у нaнoчacтин-кax знaxoдятьcя Ha пoвepxнi, і, тaким чином, пове-дiнкa цих пoвepxнeвиx aтoмiв змінює їх влacтивocтi. Eлeктpoни aтoмiв cтиcнyтi (ущільнені) в меншому, ніж зaзвичaй, пpocтopi тaкoж змінюють влacтивocтi нaнoчacтинoк. У cвiтi пpoвoдятьcя iнтeнcивнi до^і-дження з oтpимaння нaнoчacтинoк зoлoтa тa вивчення їх влacтивocтeй [9]. В онкології для виявлення cпeцифiчниx пухлинних мapкepiв зacтocoвyєтьcя iмyнoaнaлiз з викopиcтaнням cтaбiльниx нaнooбoлo-нок aбo нaнoзapядiв зoлoтa, що змінюють cвiй кoлip під чac взaємoдiЇ лiгaндy з квaнтoвими чacтинкaми, пoєднaними зі cпeцифiчними aнтитiлaми. HaHo-чacтинки зoлoтa виcтyпaють як кoнтpacтнi areH™. Зaвдяки eлeктpocтaтичним тa гiдpoфoбним взa-ємодіям до цих чacтинoк мoжнa пpиєднaти будь-яке aнтитiлo. В момент взaємoдiЇ aнтитiлa з aнтигeнoм нaнoчacтинкa змінює cвiй кoлip, що peєcтpyєтьcя зa допомогою cпeцiaльниx пpилaдiв. Колоїдне золото відомо ще з дaвнix-дaвeн і викopиcтoвyвaлocя в лiкyвaльниx цілях. Є дaннi npo знaчнe пiдcилeння влacтивocтeй aнтибioтикiв тa пpoтипyxлинниx зaco-бів пpи їх кон’югаціЇ з нaнoзoлoтoм poзмipoм 20-40 нм тa позитиву дію нaнoчacтoк зoлoтa Ha функціо-нaльнy aктивнicть мaкpoфaгiв [22, 23, 26, 30]. Г^оте тип і cпociб мoдифiкaцiЇ пoвepxнi нaнoчacтoк зoлoтa впливaє Ha poзвитoк не тільки фapмaкoлoгiчнoгo, aлe і то^ичного ефектів in vitro тa poзвитoк oкcидa-тивного cтpecy. Щодо го^ичності нaнoчacтинoк зо-лoтa - юнують cyпepeчливi дaнi, бiльшicть дослідників ввaжaють нaнoзoлoтo нeтoкcичнoю peчoвинoю. Але вiдoмocтeй щодо впливу нaнoзoлoтa Ha хід емб-pioгeнeзy пpи тaкoмy шиpoкoмy cneicrpi зacтocyвaнь мeтaлy, ми не зycтpiли.
Знaчний нayкoвo-пpaктичний iнтepec мaють до-cлiджeння npenapa^ з нaнocpiблa [1,17, 16, 20]. Haнoчacтинки cpiблa нaдзвичaйнo aктивнi і викпи-кaють зaгибeль бaктepiй, вipyciв, гpибкiв, зaвдяки великої питомої пoвepxнi, що збільшує зону кoнтaк-ту cpiблa зі збyдникaми інфекційних зaxвopювaнь, знaчнo підвищуючи його бaктepициднi влacтивocтi. Пpямими eкcпepимeнтaми in vitro пoкaзaнe інгібі-pyвaння вipycy імунодефіциту людини нaнoчacтин-кaми cpiблa виключно в дiaпaзoнi poзмipiв 1-10 нм. Г^и poзглядi еволюції cpiблa від іонів до нaнoчacтoк тa дocлiджeння дії piзниx пpeпapaтiв cpiблa Ha вipy-cи, бaктepiЇ тa клітини, вcтaнoвлeнo, що біоцидний ефект нaнoчacтинoк cpiблa cyттєвo пepeбiльшyє дію іонів cpiблa в цих же кoнцeнтpaцiяx [1, 17, 13, 14, 15]. Haвoдятьcя пpиклaди ycпiшнoгo зacтocyвaн-ня нaнoпpeпapaтiв cpiблa пpи лiкyвaннi xвopиx Ha остеомієліт, гнійні paH^ в компле^ному лiкyвaннi
бактеріального вагіноза, опікових ран, хронічних запальних захворювань органів малого тазу, а також в хірургії, травматології, ветеринарії та ін. Таким чином, застосування наночастинок срібла дозволяє значно знизити концентрацію срібла у лікарських формах зі збереженням бактерицидної активності [20, 22, 23, 24, 25].
Аналіз даних літератури показав, що наночастки металів володіють не тільки більш вираженою фармакологічною активністю, але і токсичністю в порівнянні із звичайними мікрочастками, здатні проникати в незміненому вигляді через клітинні бар’єри, а також через гематоенцефалічний бар’єр в центральну нервову систему, циркулювати і накопичуватися в органах і тканинах, викликаючи більш виражені па-томорфологічні зміни у внутрішніх органів, а також мають тривалий період напіввиведення. Токсичність наночастин залежить від їх форми і розмірів. Так дрібні наночастини веретеноподібної форми викликають більш руйнівні ефекти в організмі, ніж подібні їм частки сферичної форми. Також при впливі на організм чітко простежується зв’язок «доза-ефект» [4, 5, 7,23]. В науковій літературі ми зустріли зовсім незначну кількість робіт, присвячених дослідженням впливу наносрібла на ембріогенез. Американські вчені прослідили транспорт окремої наночастки срібла в ембріоні рибки - смугастого даніо (сіапіогегіо) і досліджували вплив наночасток срібла на ранній ембріональний розвиток. За результатами спостережень було показано, що біологічна сумісність і токсичність наночасток срібла залежать від дози наночасток. Швидкість поширення і накопичення наночасток в ембріонах, ймовірно, відповідальні за міру токсичності наночасток. Цей метод пропонує нові можливості досліджувати події в реальному часі, що приводять до відхилень в розвитку ембріонів [24, 25]. Повідомлення щодо експериментів з вияву токсичного впливу наносрібла на ембріогенез риб не отримали подальшого розвитку і результатів нових досліджень з цієї теми ми не зустріли.
Більш сміливо використовуються продукти нанотехнологій в сільському господарстві та ветеринарії. Цікавими виглядають дослідження ветеринарів в експериментах по виявленню протипаразитарних та загоюючих властивостей наночасток. За сучасними даними протягом останнього десятиліття в де-зінфектології не з’явилося жодної принципово нової хімічної сполуки, а багаторічне використання хімічних сполук тієї ж хімічної групи або подібного типу дії призводить до зниження чутливості щодо популяцій гельмінтів у тварин як домашніх так і сільськогосподарських, що успадковується їхніми наступними поколінням. З року в рік список низькоефективних протипаразитарних засобів поповнюється, що примушує дослідників проводити пошук та створювати нові антигельмінтні та дезінвазійні засоби з використанням нанометалів. Харчові нанодобавки до раціону тварин теж вже давно досліджуються та використовуються в Україні. Проведені дослідження в зазначеному напрямку дали високі позитивні і стабільні результати [2, 3, 6, 15, 16]. Водночас, аналіз наукових повідомлень виявив відсутність досліджень
з впливу використованих наночасток металів на хід ембріогенезу в ветеринарії.
Тератогенні ефекти різних класів наноматеріалів на ембріонах досліджували і в Україні [7]. Матеріалом були обрані ембріони курки, а вплив проводили трьома класами наноматеріалів: природними, антропогенно-мимовольними та антропогенно-нарочитими. Вченими виявлено односкерований те-ратогенний вплив на курячі ембріони представників наноматеріалів всіх трьох класів. В цілому дослідники спостерігали зупинку розвитку зародка на ранніх стадіях і значні деструктивні зміни в його тканинах, хоча ступінь вираженості цих змін відрізнявся для кожного класу. Найбільшу руйнівну силу, на думку авторів, мають антропогенно-нарочиті наноматері-али, вони призводили до незворотних змін у розвитку ембріону і викликали некробіози та некрози тканин. Смертність ембріонів складала 100 %. У групі, де вплив проводився природними наноматеріалами смертність складала 14 %, а в групі впливу антропогенно-мимовільними наноматеріалами - 29 % [7]. Але загалом аналіз наукової літератури демонструє
недостатність інформації про вплив наноматеріалів на ембріогенез,органогенез, а також відсутні дані щодо конкретних токсичних та терапевтичних доз для вагітних піддослідних тварин. Не зустріли ми і порівнянь впливу наночастин на хід ембріогенезу у плацентарних та неплацентарних дослідних тварин.
Дані наукової літератури про вплив на організм різних видів наноматеріалів суперечливі, але їх можна інтерпретувати таким чином: наночастини володіють токсичністю, яка корелює з розміром наночастин та залежить від дози та комбінації наночастин з іншими матеріалами. Необхідно створити інформаційні бази даних з біобезпеки наноматеріалів. Для цього, перш за все, потрібно проводити експериментальні дослідження впливу наночастин на організм та опосередкований вплив на ембріони.
Активне використання наноматеріалів в різних галузях виробництва, харчової промисловості, ветеринарії, фармакології, медицини спонукає до вивчення не лише наявної функції чи дії наноматеріалу, але й наслідків можливої віддаленої дії, тобто впливу на ембріогенез взагалі та на органогенез зокрема.
Список літератури
1. Apтиcюк M. В. Цитoтoкcичнa aктивнicть нaнocpiблa щодо кульги клітин Cl-Ю K1 I M. В. Apтиcюк II Укpaїнcький Ha-уково-медичний молодіжний жypнaл «YouthNanoBioTech-2010. Moлoдiжний фopyм з нaнoбioтexнoлoгiй». Maтepiaли кoнфepeнцiЇ 19 тpaвня 2010p., Km^. - № 3. - C. 20-21.
2. Бopиceвич В. Б. HaнoтexнoлoгiЇ мiкpoнyтpiєнтiв: гфоблеми, пepcпeктиви тa шляхи ліквідації дефіциту м^фо- тa мiкpoeлeмeнтiв I В. Б. Бopиceвич, В. Г. ^ступенко, M. В. ^анов II Жypнaл AMH Укpaїни. - 2010. - № 1. - C. 107-114.
3. Вoлoшинa Н. О. Визнaчeння ефективності нaнoчacтoк мaгнiю Ha яйця Ascarissuum (Goeze, 1782) Ha тecт-oб’єктax I H. О. Вoлoшинa II Вюник Львiвcькoгo yнiвepcитeтy. Cepiя бioлoгiчнa. - 2010. - № 52. - C. 163-166.
4. Kapтeль M. T. Koнцeпцiя методології і дeнтифiкaцiї тa тoкcикoлoгiчниx доопіджень нaнoмaтepiaлiв і оцінки pизикy для людского opгaнiзмy тa довкілля nprn їх виpoбництвi і зacтocyвaннi I M. T. Kapтeль, В. П. Tepeщeнкo II Химия, физига и технология пoвepxнocти: Meжвeд. c6. нayч. тpyд. - K.: Hayкoвa Дyмкa, 2008. - Вып. 14. - C. 565-583.
5. Koлecничeнкo A. В. Toкcичнocть нaнoмaтepиaлoв - 15 лет иccлeдoвaний I A. В. Koлecничeнкo, M. A. T/імофеев, M. В. Пpoтoпoпoвa II Poccийcкиe нaнoтexнoлoгии. - 2008. - T. 3, № 3-4. - C. 54-61.
6. Kyзнeцoвa C. A. Haнoкoмпoзиты лeкapcтвeнныx веществ c apaбинoгaлaктoнoм I C. A. Kyзнeцoвa, A. Ф. Лeбeдeвa II Вестник Kpacнoяpcкoгo Roc. yн-тa. Cep. естественных нayк. - 2005. - № 2. - C. 121-124.
7. Лaвpинeнкo В. Є. TepaTOreHHi ефекти piзниx клaciв нaнoмaтepiaлiв I В. Є. Лaвpинeнкo, C. C. Зiнaбaдiнoвa II Укp. нayк.-мед. молодіжний жypнaл. - 2010. - № 3 (Cne^ вип.). - C. 57-58.
8. Meтoдичнi зacaди poзпiзнaвaння пaтoлoгi'^, iндyкoвaнoЇ чинникaми ЧopнoбильcькoЇ кaтacтpoфи, для вcтaнoвлeння фaктy iнвaлiдизaцiї: пociбник I Зa peд. В. П. Tepeщeнкo. - K.: Meдiнфopм, 2005. - 160 c.
9. Moвчaн Б. A. Элeктpoннo-лyчeвaя нaнoтexнoлoгия и новые мaтepиaлы в медицине - г^вые шaги I Б. A. Moвчaн II Вicник фapмaкoлoгiЇ і фapмaцi'^. - 2007. - № 12. - C. 5-13.
10. Mopoxoв И. Д. Физиче^ие явления в yльтpaдиcпepcныx cpeдax I И. Д. Mopoxoв, Л. И. Tpycoв, В. Н. Лaпoвoк. - M.: Энepгoaтoмиздaт, 1984. - 224 c.
11. Mocин О. В. Физиологиче^ое вoздeйcтвиe нaнoчacтиц меди Ha opгaнизм чeлoвeкa I О. В. MocrnH II NanoWeek. -
2008. - № 22. - P. 86-94.
12. Mocкaлeнкo В. Ф. Haнoнayкa, нaнoбioтexнoлoгi'^, нaнoмeдицинa, нaнoфapмaкoлoгiя I В. Ф. Mocкaлeнкo, I. C. Чeкмaн,
H. О. Гopчaкoвa fra ін.] II Укpaїнcький нayкoвo-мeдичний молодіжний жypнaл «YouthNanoBioTech-2010. Moлoдiжний фopyм з нaнoбioтexнoлoгiй». Maтepiaли кoнфepeнцi'^. 19 тpaвня 2010 p., ^їв. - № 3. - C. 9-16.
13. Mocкaлeнкo В. Ф. Haнoтexнoлoгi'^, нaнoмeдицинa, нaнoфapмoкoлoгiя: cтaн, пepcпeктиви нayкoвиx доапіджень, впpo-вaджeння в медичну пpaктикy I В. Ф. Mocкaлeнкo, Л. Г. Poзeнфeльд, Б. О. Moвчaн, I. C. Чeкмaн II I Ha^ кoнгp. «Человек и лeкapcтвo - Укpaинa». - K., 2008. - C. 167-168.
14. Mocкaлeнкo В. Ф. Наукові ocнoви нaнoмeдицини, нaнoфapмaкoлoгi'^ тa нaнoфapмaцi'^ I В. Ф. Mocкaлeнкo, В. M. Люовий,
I. C. Чeкмaн II Вюник Haцioнaльнoгo медичного yнiвepcитeтy ім. О. О. Богомольця. - 2009. - № 2. - C. 17-31.
15. Haнoмaтepiaли в біології. О^ови нaнoвeтepинapiЇ. Г^іб. для cтyд. aгpapн. зaкл. ocвiти III-IV piвнiв aкpeдитaцiї I [В. Б. Бopиceвич, В. Г. ^ступенко, M. В. ^^ов, Б. В. Бopиceвич тa ін]; зa peд. В. Б. Бopиceвичa, В. Г. Kaплyнeнкo. -K.: ВД «Aвiцeнa», 2010. - 416 c.
16. Пeтpeнкo О. Ф. PeкoмeндaцiЇ щодо зacтocyвaння нaнoчacтoк Ag, Cu, Zn для лiкyвaння paH у coбaк тa для пpoфiлaктики гельмінтозів твapин I [О. Ф. Пeтpeнкo, В. Б. Бopиceвич, О. О. Пeтpeнкo, K. Г. Лотать^ тa ін.]. - K.: HУБiПУкpaЇни,
2009. - 40 c.
17. Pєзнiчeнкo Л. C. Вплив мeтaлiв-мiкpoeлeмeнтiв Ha фyнкцioнaльний cтaн бaктepiй-пpoбioнтiв I Л. C. Pєзнiчeнкo, T. Г. ^уз^, В. В. Вeмбep, З. P. Ульбepг II Укp. біохім. жypн. - 2008. - T. 80, № 1. - C. 96-101.
18. Cepдюк A. M. HaнoтexнoлoгiЇ мiкpoнyтpiєнтiв: питaння бeзпeчнocтi тa бioтичнocтi нaнoмaтepiaлiв пpи виpoбництвi xap-чових пpoдyктiв I A. M. Cepдюк, M. П. Гуліч, В. Г. Kaплyнeнкo, M. В. ^анов II Жypнaл Aкaдeмiї медичних нayк Укpaїни. -
2010. - № 3, T. 16. - C. 467-471.
19. Cepдюк A. M. Пepcпeктивы иcпoльзoвaния дocтижeний нaнoтexнoлoгии для peшeния пpoблeмы дeфицитa мифоэле-ментов в питaнии нaceлeния I A. M. Cepдюк, M. П. Гулич, В. Г. Kaплyнeнкo, Н. В. ^^нов I В C5. Maтepiaли VI MixHap. нayк. -пpaкт. конф. «Aктyaльнi питaння тa opгaнiзaцiйнo-пpaвoвi зacaди cпiвpoбiтництвa Укpaїни тa KHP у cфepi ви^-ких технологій» ^иїв, 2 чepвня 2009 p.). - K., 2009. - C. 135-140.
20. Cepдюк A. M. Упpaвлeниe pиcкoм для пpимeнeний нaнoтexнoлoгий в пpoдyктax питaния и кocмeтичecкиx cpeдcтвax I A. M. Cepдюк, M. П. Гулич, В. Г. ^ступенко, M. В. Kocинoв I C5.: Пpoблeмы oкpyжaющeй cpeды и пpиpoдныx pecypcoв. Oбзopнaя инфopмaция. - Moc№a,2009. -Вып. 5. - C. 3-79.
21. Tepeщeнкo В. П. Офемі питaння вepифiкaцiї медико-біологічних нacлiдкiв техногенних інцидентів: методичні peкoмeндaцiЇ I В. П. Tepeщeнкo, В. A. Піщиков, О. M. Hayмeнкo [тa ін. ]. - K.: MOЗ Укpaїни, 2006. - 50 c.
22. Чeкмaн I. C. Haнoфapмaкoлoгiя I I. C. Чeкмaн. - 2011. -260 c.
23. Чeкмaн I. C. Haнoфapмaкoлoгiя: eкcпepимeнтaльнo-клiнiчний acпeкт I I. C. Чeкмaн II Лiкapcькa cпpaвa. Вpaчeбнoe
дело. - 2008. - № 3-4. - C. 104-109.
24. Braydich-Stolle L. Cytotoxicity of nanoparticles of silver in mammalian cells I L. Braydich-Stolle, S. Hussain, J. Schlager II Toxicological Sciences, 2005. - 380 p.
25. Broad-Spectrum Bactericidal Activity of Ag2O-Doped Bioactive Glass I Maria Bellantone, Huw D. Williams, Larry L. Hench II J. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. - 2002. - Vol. 46, № 6. - P. 1940-1945.
26. Hoshino A. Physicochemical Properties and Cellular Toxicity of Nanocrystal Quantum Dots Depend on their Surface
Modification I A. Hoshino, K. Fujioka, T. Oku [et al.] II Nano Letters. - 2004. - Vol. 4, № 11. - P. 2163-2169.
27. Oberdorster G. Principles for Characterizing the Potential Human Helth Effects From Exposureto Nanomaterials: Elements of a Screening Strategy, Particle, Fibre I G. Oberdorster, A. Maynard, K. Donaldson [et al.] II Toxicology. - 2005. - Vol. 2, № 8. - P. 235-246.
28. European Nan OSH Conference - Nanotechnologies: A Critical Area in Occupational Safety and Health. - Фінляндія, Xeльciнки, 3-5 фудня 2007 po^. http:IIwww. nanowerk. com.
29. Chen Z. Acute toxicological affects of copper nanoparticles in vivo I Z. Chen, H. Meng, G. Xing [et al.] II The journal of physical chemistry. Toxicology letters, 2006. - Vol. 3, № 5. - P 134-141.
30. He-fang Liu. The antifertility effectiveness of copper I low-density polyethylene nanocomposite and its influence on the endometrial envir onment in rats I He-fang Liu, Zi-long Liu, Chang-sheng Xie, Jing Yu, Chang-hong Zhu II Contraception. -2007. - № 75. - P 157-161.
УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
НАНОМЕТАЛИ: СТАН СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ВИКОРИСТАННЯ В БІОЛОГІЇ, МЕДИЦИНІ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ Шаторна В. Ф., Гарець В. І., Крутенко В. В., Колосова І. І., Бєльска Ю. А.
Резюме. Викopиcтaння нaнoтexнoлoгiй і нaнoмaтepiaлiв є одним з нaйпepcпeктивнiшиx нaпpямiв poзвиткy нayки і техніки XX століття. Найближчим чacoм &під oчiкyвaти piзкoгo збільшення oбcягiв виpoбництвa нaнoмaтepiaлiв у в^ому cвiтi, що пpизвeдe до пoтpaпляння знaчнoЇ кількості нaнoмaтepiaлiв в нaвкoлишнє cepeдoвищe і їх нaкoпичeння в кoмпoнeнтax біологічних cиcтeм з пoдaльшим кoнтaктoм з opгaнiзмoм людини. Оцінки можливого pизикy для opгaнiзмy людини, твapин і нaвкoлишньoгo cepeдoвищa nprn виpoбництвi і зacтocyвaннi нaнopeчoвин - одне з пpiopитeтниx зaвдaнь cyчacнoЇ біології тa медицини. Необхідність poзpoбки вceбiчнoгo тoкcикoлoгiчнoгo aнaлiзy нaнoпpoдyктiв, пpoяв eкcпepимeнтaльним шляхом дaниx npo можливий вплив Ha opгaнiзм і eмбpioн aктyaльнi ^огодш як ніколи.
Ключові слова: нaнoзoлoтo, нaнocpiблo, eмбpioгeнeз.
УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
НАНОМЕТАЛЫ: СОСТОЯНИЕСОВРЕМЕННЫХИССЛЕДОВАНИЙ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В БИОЛОГИИ, МЕДИЦИНЕ И ВЕТЕРИНАРИИ
Шаторна В. Ф., Гарець В. И., Крутенко В. В., Колосова И. И., Бельская Ю. А.
Резюме. Иcпoльзoвaниe нaнoтexнoлoгий и нaнoмaтepиaлoвя вляется одним из caмыx пepcпeктивныx нaпpaвлeний paзвития нayки и техники XX вега. В ближaйшee вpeмя cлeдyeт oжидaть peзкoгo увеличения объемов пpoизвoдcтвa нaнoмaтepиaлoв во вceм миpe, что пpивeдeт к пoпaдaнию знaчитeльнoгo кoличecтвa нaнoмaтepиaлoв в oкpyжaющyю cpeдy и их нaкoплeниe в кoмпoнeнтax биoлoгичecкиx cиcтeм c пocлeдyющим кoнтaктoм c opгaнизмoм чeлoвeкa. Оценки возможного prncra для opгaнизмa чeлoвeкa, животных и oкpyжaющeй cpeды пpи пpoизвoдcтвe и пpимeнeнии нaнoвeщecтв - oднa из пpиopитeтныx зaдaч coвpeмeннoй биологии и медицины. Необходимость paзpaбoтки вce-cтopoннeгo тoкcикoлoгичecкoгo aнaлизa нaнoпpoдyктoв, пpoявлeниe экcпepимeнтaльным путем дaнныx о возможном влиянии Ha opгaнизм и эмбpиoн aктyaльны ceгoдня кaк никoгдa.
Ключевые слова: нaнoзoлoтo, нaнocepeбpo, эмбpиoгeнeз.
UDC 611. 12-034:591. 33-092. 9
Nanometal: The State Of Current Research And Application In Biology, Medicine And Veterinary Shatorna V. F., Harets V. I., Krutenko V. V., Kolosov8 I. I., Belska J. O.
Summary. The use of nanotechnology and nanomaterials is one of the most promising areas of science and technology of XXI age. In the near future we should expect a sharp increase in the production of nanomaterials in the world that would hit a large number of nanomaterials to the environment and their accumulation in the components of biological systems, followed by contact with the body. Estimates of the possible risk to human health, animals and the environment in the production and application of nano - one of the priority tasks of modern biology and medicine. The need to develop a comprehensive, nano toxicological analysis, expression of the experimental data by the possible effects on the embryo and relevant today as ever.
Key words: nanogold, nanosilver, embryogenesis.
Стаття надійшла 20.09.2012 р. Рєцєнзєнт - проф. Костєнко В. О.
