CC BY
175
УДК 336.02:65.012.8:658
Марченко Ю. В., кандидат політичних наук
ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА В МЕЖАХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Аналізуються ключові складові та сутнісні характеристики податкової безпеки в межах соціально-політичної моделі безпеки підприємництва.
Ключові слова: соціально-політична модель, податкова політика, податкова безпека, податкові ризики.
Як відомо, одним з найважливіших чинників демократизаційних процесів, формування конкурентної економіки, насичення ринку необхідними товарами, послугами та підвищення рівня життя населення є розвиток бізнесу і підприємництва. Підприємницька активність громадян постає стратегічним ресурсом розвитку держави та її добробуту, адже саме діалектична взаємодія приватного інтересу та державних інституцій забезпечує прогресивний розвиток політичної системи. Задля цього політика держави має передбачати програму дій, спрямовану на забезпечення надійності підприємницької діяльності, уможливлення вільної реалізації підприємницької ініціативи громадян. Також підприємницька ініціатива відіграє важливу роль у вирішенні багатьох соціальних проблем [2].
Відповідно до законодавства, задля контрольованої взаємодії із державними інституціями в межах своєї діяльності підприємства сплачують податки та соціальні платежі, ведуть облік та подають бухгалтерську звітність щодо фінансових результатів своєї діяльності на рівні інших суб’єктів господарювання, планують свої доходи й витрати, в тому числі і податкові.
Податкова система і режим відображають особливості ставлення держави до підприємців, специфіку їх взаємин, функціонування інститутів громадянського суспільства. Державна податкова політика та режим оподаткування впливають на формування ключових характеристик кожної складової соціально-політичної моделі формування безпеки підприємництва. Як бачимо, податкова політика держави постає однією з інтегральних характеристик цілісної соціально-політичної моделі безпеки підприємництва, що й обумовлює актуальність даної наукової роботи.
Метою статті є виявлення та обґрунтування сутнісних рис податкової політики держави як одного з ключових компонентів цілісної соціально-політичної моделі формування системи безпеки підприємництва.
Аналіз наукових джерел і публікацій свідчить, що, з одного боку, в літературі проблемам системи оподаткування як елемента моделі соціально-політичної безпеки підприємств не приділено достатньої уваги, вони залишаються малодослідженими. З іншого боку, оптимізації механізмів податкового адміністрування з економічної точки зору та точки зору державного управління приділяється сьогодні підвищена увага, яка обумовлена трансформаціями, що здійснюються в державі. Так, дослідженням питань у сфері оподаткування та його впливу на політичну ситуацію та соціально-економічну нерівність займалися такі науковці, як: В. Васильченко, В. Вишневський, М. Головань, О. Грачов, Л. Омелянович, О. Шевяков, О. Шкаратан та ін. [7].
Різноманітним аспектам безпеки підприємництва взагалі та її економічного аспекту приділена увага в працях вітчизняних вчених, таких як:
О. Барановський, І. Бланк, Т. Васильців, О. Захаров, П. Пригунов, В. Сідак, М. Камлик, В. Геєць, М. Кизим, Т. Клебанова, О. Черняк, С. Шкарлет та ін. Серед російських вчених загальним питанням безпеки підприємництва приділили увагу В. Сенчагов, О. Грунін, С. Грунін та ін.
Питання забезпечення податкової безпеки вже давно привертає увагу багатьох вчених. Такі вчені, як Л. Абалкін, Т. Клебанова та інші у своїх
роботах систематично розглядають різні аспекти забезпечення податкової безпеки, проте тільки з боку підприємства.
Формування податкової системи України з яскраво вираженою фіскальною спрямованістю обумовило появу різноманітних публікацій з оцінки податкових ризиків і проблем податкової оптимізації, але вони містять в основному практичні рекомендації щодо уникнення або зменшення рівня податкового навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності, не даючи при цьому теоретичного аналізу податкової політики в загальній системі державної політики як фактору розвитку підприємництва.
На цей час відчувається недостатність комплексного теоретичного дослідження управління податковими ризиками, податкового планування та методологічних підходів до його використання с точки зору оптимізації соціально-політичної моделі формування системи безпеки підприємництва.
Крім того, аналіз літератури демонструє, що недостатньо дослідженим є вплив податкової безпеки на досягнення економічного вирівнювання суб’єктів підприємництва. Тому визначення елементів та характеристик саме податкової безпеки підприємницької діяльності є дійсно актуальним сьогодні.
Очевидно, що запропонований аналіз податкової політики як інтегрального компонента соціально-політичної моделі формування системи безпеки підприємництва суттєво розширить погляди на цей об’єкт дослідження.
Звісно, податкова політика та режим оподаткування не можуть вичерпати специфічні характеристики різних соціально-політичних моделей формування системи безпеки підприємництва. Проте, серед компонентів даних моделей вона займає ключову позицію, оскільки синтезує аспекти різних складових соціально-політичної моделі безпеки підприємництва: і інформаційної, і технічної, і правової, і економічної (рис. 1).
Підприємництво - це в першу чергу комерційна діяльність, спрямована на отримання прибутку, обсяг якого завжди постає критерієм для оцінки успішності означеної діяльності. Податкове навантаження може спричинити
відчутні проблеми в функціонуванні приватного підприємства як економіко-господарської системи, унеможливлюючи його успішну, вільну діяльність. Це, відповідно, обґрунтовує важливість аналізу режиму оподаткування як інтегрального елементу економічної безпеки підприємства.
Адміністрування різних видів податків, процедури перевірок, відповідальність, що покладається на підприємця як платника податків тощо часто призводять до порушення прав підприємців в межах податкового, адміністративного, цивільного та господарського законодавства, що пояснює роль податкової безпеки як безпеки політико-правової.
Рис. 1. Базові компоненти соціально-політичної моделі
формування системи безпеки підприємництва.
Інформація стосовно господарської діяльності підприємств, оприлюднення якої визначається взаємодією із зовнішніми користувачами фінансової інформації (в першу чергу податкової інспекції та інших установ, що розслідують економічні злочини), перехід системи звітування в площину електронної звітності та документації, обов’язкове впровадження електронних цифрових підписів тощо робить питання оподаткування впливовим фактором формування інформаційної безпеки підприємства.
Це тягне за собою інший аспект, який споріднює питання інформаційної захищеності з питанням технічного та програмного забезпечення. Дуже часто економічна, правова, інформаційна безпека підприємства в розрізі вимог питань оподаткування в буквальному сенсі визначаються безпекою технічною (наявністю того чи іншого обладнання, телекомунікаційних мереж та засобів, систем сигналізації, передачі сигналів тощо).
Рис. 2. Податкова політика в комплексній соціально-політичній моделі формування безпеки підприємництва.
Окрім того, досвід економічно розвинених держав свідчить про те, що підприємницька діяльність є основою економічної потужності та стабільності
і, відповідно, безпеки держави. Тож, вагомою компонентою економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємств є податкова безпека як складова економічної та фінансової безпеки, а з більш широкого наукового погляду - це один з ключових компонентів соціально-політичної моделі безпеки самої держави держави, оскільки процеси оподаткування, як вже було визначено вище, впливають не тільки на фінансово-матеріальні аспекти підприємницької діяльності, а й демонструють її становище в суспільстві, міру стабільності і захищеності, соціальний статус підприємців, їх взаємодію із державною владою та політичними партіями тощо [6].
В усьому світі доцільна організація системи безпеки підприємництва неможлива без податкової безпеки, оскільки здійснювана державою податкова політика може як зрушити підприємницьку діяльність з «мертвої точки», дати поштовх до її розвитку, так і пригнітити підприємницьку ініціативу, викликаючи процеси її зміщення в «тінь».
У вітчизняних умовах різнобічна захищеність інтересів підприємств через оптимізацію податків забезпечує їх стале функціонування та розвиток в умовах європейської інтеграції України і вступу держави до СОТ, що, своєю чергою, сприяє формуванню здорового конкурентного середовища та передумов для залучення інвестицій [6].
В Україні на сьогодні найбільшою загрозою безпеці підприємництва є політика держави щодо маніпулювання податками, що спричиняє негативні явища в економіці, соціальну напруженість, і напряму пов’язана із політичною ситуацією в державі, зміщенням сил на політичній арені, набуттям владних повноважень тими чи іншими політичними силами, зовнішньополітичним курсом держави. Доцільна організація оподаткування та податкової системи держави, що уможливлює стабільний режим підприємницької діяльності може бути описана поняттям податкової безпеки.
Поняття податкової безпеки насамперед асоціюється з можливими загрозами, які пов’язані з системою оподаткування і призводять до фінансових втрат підприємців. Податкові загрози можуть існувати як з боку самих підприємств у вигляді дотримання податкової дисципліни, податкового планування, а також з боку держави у вигляді встановленої системи оподаткування, здійснення різного роду податкових перевірок тощо [3].
Тож, обґрунтування податкової політики як компоненту загальної соціально-політичної моделі передбачає: в першу чергу, надання чіткого визначення самому поняттю податкової безпеки; в другу - детальний аналіз податкових ризиків.
Податкову безпеку підприємства як компонент соціально-політичної моделі системи безпеки підприємництва можна розглядати як виявлення, попередження і ліквідацію загроз, що можуть заподіяти матеріальний, соціальний чи моральний збиток бізнесу внаслідок недотримання податкового режиму. Податкова безпека підприємства - це фінансово-економічний стан платника податків, що забезпечує мінімізацію податкових ризиків, при якому з боку господарюючого суб’єкта повністю й вчасно сплачуються нараховані податки, а з боку виконавчих і законодавчих органів забезпечуються передбачений законом захист платника податків. Це сприяє зростанню чистого прибутку підприємства й підвищенню економічної безпеки платників податків.
Сучасні умови економічної кризи, характерною ознакою якої є високий рівень невизначеності зовнішнього середовища функціонування суб’єктів господарювання, завжди пов’язані із наявністю значної кількості ризиків. За цих умов перед суб’єктами підприємницької діяльності стоїть проблема забезпечення їх стабільної й прибуткової виробничо-господарської діяльності. До основних видів податкових ризиків можна віднести:
- ризик несплати податків, що призводить до негативних наслідків для платника податків у вигляді штрафів, пені, неустойок;
- ризик податкового контролю, що веде до виникнення санкцій і втрат через невиконання платниками податків законодавчих податкових актів;
- ризик посилення податкового навантаження, диференційований по видах господарської діяльності й податкам залежно від податкових ставок, пільг, обсягу створюваної доданої вартості;
- ризик податкової мінімізації - імовірність понести фінансові втрати, пов’язані з діями платника податків з мінімізації податкових платежів;
- ризик карного переслідування податкового характеру, що веде до істотних фінансових втрат або до позбавлення волі платника податків за здійснення податкових правопорушень, передбачених статями Кримінального кодексу України [8].
В умовах ринкової економіки виділяють п’ять основних областей податкового ризику будь-якого підприємства [8]. На рисунку зображено групування областей податкового ризику по зонах економічної безпеки та, відповідно, економічної небезпеки підприємств.
Рис. 3. Податкові ризики в зонах безпеки та небезпеки підприємницької діяльності Ідучи шляхом дослідження від окремого до загального, в умовах ринкової економіки можна виділити такі основні компоненти системи
податкової безпеки, що взаємопов’язані із різновидами податкових ризиків (рис 4.).
Рис. 4. Основні компоненти системи податкової безпеки
Значення податкової безпеки багаторазово зростає в міру переходу до економіки, що базується на ринкових принципах і механізмах господарювання. Надання державою населенню суспільних благ і послуг, а також їх кількість і якість значною мірою залежать від податкової безпеки країни, яка є однією зі складових безпеки підприємництва взагалі. Тож, податкова безпека підприємницької діяльності в межах соціально-політичної моделі діалектично взаємодіє із податковою безпекою держави [1, с. 35].
Податкова політика має бути спрямована на досягнення такого стану податкової системи, який характеризується стійкістю і стабільністю всіх її
елементів, що передбачає спроможність захищати економічні інтереси держави і протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам, можливість реалізації і розвитку податкового потенціалу країни, ефективне використання конкурентних переваг податкової системи в умовах глобалізації. Безпосередній вплив на забезпечення податкової безпеки держави здійснює існуюча система оподаткування, яка виступає підсистемою податкової системи країни і являє собою сукупність податків та зборів, існуючих в державі, та механізму їх справляння.
З одного боку, система оподаткування, що сприяє підвищенню надійності та стабільності підприємницької діяльності, є однією з визначальних складових забезпечення економічного зростання держави. Від діючих механізмів справляння податків залежать забезпеченість держави фінансовими ресурсами та розвиток суб’єктів господарювання. З іншого -неефективність державної податкової політики є дестабілізуючим чинником, що негативно впливає на економічну безпеку держави, а також створює умови для розвитку тіньових процесів в економіці.
У податках і податковій політиці і для держави, і для окремого суб’єкту господарювання слід бачити як компоненти соціально-політичної моделі формування безпеки підприємництва, так і фактори ризику.
При розгляді податкової політики як фактору формування системи безпеки підприємництва варто звернути увагу на податкову культуру як складову податкової безпеки. Етичні правила та норми існують у всіх сферах діяльності людей, в тому числі і в податковій. Іншими словами, податкова культура - це частина національно-культурних особливостей населення кожної держави. Податкова культура стосується всього суспільства, вона включає в себе ставлення до податкового процесу всіх його учасників і законодавців, фіскальних службовців і самих платників. Податкова культура - це частина загальнонаціональної культури країни, яка відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків, зборів та
інших обов’язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов’язків платниками податків та контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства. Як зазначають науковці, без наявності патріотизму і почуття громадянського обов’язку у широких верств населення і представників владних структур до справляння податків, неможливо мобілізувати зусилля суспільства і держави на створення високоефективної національної економіки та забезпечення економічної безпеки України [1, с. 34]. Роль такого елементу соціально-політичної моделі безпеки формування безпеки підприємництва, як податкова культура, знецінювати не можна.
Розглянувши ключові характеристики податкової безпеки як компоненту соціально-політичної моделі безпеки підприємництва в якості висновку можемо звернутись до характерних рис вітчизняних реалій оподаткування.
Існуюча податкова система є однією з реальних загроз розвитку підприємництва. Для того щоб осягнути сучасний стан оподаткування підприємницької діяльності в Україні необхідно пам’ятати, що на сьогодні цей процес регулюють Податковий кодекс, безліч законів України, указів Президента України, постанов уряду України та інших підзаконних актів міністерств та відомств. Крім того, нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорідною та нестабільною, інколи суперечливою, подекуди незрозумілою навіть працівникам податкових служб. Така регламентація правового поля призводить до збільшення податкового і фіскального тиску.
За даними Інституту реформ податковий тиск в Україні становить більше 60 %. Це підтверджує той факт, що податкова система України має переважно фіскальний характер, а не зорієнтована на економічне зростання.
Значною є проблема ухилення від оподаткування. Непомірний податковий тиск, заганяє в тінь значні грошові потоки, чим звужується сфера банківського кредитування, особливо довгострокового [6].
Як свідчить досвід інших країн, зменшення розмірів податків сприяє зростанню виробництва, створенню стимулів чистої і чесної діяльності з прозорими грошовими потоками. Чим нижчі податки, тим більше поле оподаткування і, як результат, загальна сума зібраних податків, а не навпаки, як у нашій вітчизняній практиці, коли податкова система конфіскаційного характеру змушує виробників «відходити в тінь», щоб уникнути втрат.
Крім того, діючий в Україні принцип оподаткування, на відміну від загальноприйнятого, є принципом оподаткування намірів, а не результатів діяльності, адже оподаткуванню підлягають реально ще не отримані кошти. Звичайно, такий підхід стримує розвиток підприємницької діяльності, бо за несвоєчасну (за законом) сплату податку застосовуються дуже жорсткі санкції, які здатні поставити підприємство на межу банкрутства [6].
Ще однією податковою загрозою є наявність у системі оподаткування податку на додану вартість, що, як вважають фахівці, є абсолютно невиправданим, оскільки ПДВ - це податок на витрати, що несе підприємство. Цей податок застосовується лише в окремих економічно розвинених країнах з метою обмеження надмірного внутрішнього споживання та стимулювання експорту. В Україні ж обмеження внутрішнього споживання є абсолютно неприйнятним. Тому наявність такого податку у системі оподаткування є одним із найбільш дієвих дестимуляторів розвитку підприємництва та дестабілізує становище приватних підприємств [6].
Також, принциповим є питання контролю з боку як податкових структур, так і державних органів за безпосередньою поточною підприємницькою діяльністю, тобто втручання у їх діяльність. Сьогодні право контролю мають більше 20 органів державного управління, які є зацікавленими саме у порушеннях власних нормативних актів, бо це дає можливість накладати штрафні санкції і отримувати відповідну частку. Відповідно до такої зацікавленості формується зміст відповідних актів, що дає можливість поліваріантного їх трактування [6].
Посилення безпеки підприємництва та основи економічного зростання кілька років тому вбачались у якомога більш швидкому доопрацюванні та прийнятті Податкового кодексу України, зменшенні кількості органів контролю, введенні «дзеркальної відповідальності», створення умови для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування. Проте поточна практика сьогодення засвідчує, що вживані заходи і прийняття Податкового кодексу не підвищили міру захищеності вітчизняних підприємців і в жодному разі не сприяли динамічному зростанню підприємницької ініціативи, а лише призвели до збільшення часових та фінансових витрат підприємців у зв’язку з посиленням адміністрування податків.
Так, сьогодні у вітчизняній податковій політиці основними тенденціями є інтенсифікація та посилення процесів адміністрування податків, що відбувається на тлі зміщення політичних акцентів в напрямку централізації державної влади та уповільнення процесів її демократизації.
Як висновок зазначимо, що розуміння податкової безпеки у соціально-політичних категоріях поки що не здобуло в Україні належного визнання. Проте, на практиці, з процесами глобалізації економіки, приватизації державної власності за участю іноземних структур, відмивання значних сум грошей, тінізації економіки і масового ухилення від сплати податків захист підприємництва від податкових загроз виходить на чільне місце [6].
Тож, на сучасному етапі трансформаційних процесів у політичній сфері та сфері державного управління аналіз впливу системи оподаткування на поточну підприємницьку діяльність набуває непересічного значення [7]. Становлення принципово нової моделі взаємовідносин між ринковими суб’єктами та державою в межах податкових відносин обумовлює виникнення нових завдань у сфері оподаткування, які вимагають врахувати податкову складову під час розробки та реалізації багатьох рішень з державного управління та формування системи безпеки підприємництва.
Забезпечення розвитку економіки України потребує дотримання всіх без виключення умов відповідності елементів податкової безпеки вимогам забезпечення комплексної соціально-політичної безпеки підприємницької діяльності. Оскільки політична та економічна ситуація в Україні є нестабільною, тому виникає необхідність у постійному дослідженні цієї проблеми з метою вироблення нових методів, способів та інструментарію забезпечення податкової безпеки.
Звісно, такий чинник, як податкова політика, хоч і є інтеґративним, проте не може вичерпно охарактеризувати соціально-політичну модель формування безпеки підприємництва. Тож, перспективами досліджень є аналіз таких компонентів, як тиск протиправних дій на підприємців і дії держави щодо ліквідації подібних явищ, регулювання взаємовідносин зі споживачами та діяльність відповідних інститутів громадянського суспільства, державного регулювання підприємницької діяльності тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бережна Ю. В. Сутність та ключові аспекти податкової культури як чинника національної економічної безпеки / Іванов Ю. Б., Бережна Ю. В. // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи». - Донецьк, 2009. - С. 34-37.
2. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення / Т. Г. Васильців. - Львів : Арал, 2008. - 384 с.
3. Грачов О. В. Податкова безпека як невід’ємна складова економічної безпеки підприємництва / О. В. Грачов // Вісник економіки транспорту і промисловості. - № 29. - 2010. - С. 86-88.
4. Гречко А. В. Податковий аспект регулювання діяльності малих підприємств [Електронний ресурс] / А. В. Гречко // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. - Режим доступу : economy.kpi.ua/files/files/40_kpi_2012.doc.
5. Загородній А. Г. Податки та податкове планування підприємницької діяльності: Монографія / А. Г. Загородній, А. В. Єлісєєв. - Львів : Центр бізнес-сервісу, 2GG3. - 152 с.
6. Каменяш І. Г. Проблеми податкової безпеки підприємницької діяльності в Україні [Електронний ресурс] / І. Г. Каменяш. - Режим доступу : www.rusnauka.com/8_NMIW_2GG8/Economics/28255.doc.htm.
7. Котеньова К. С. Вплив податкової безпеки на економічну нерівність підприємств [Електронний ресурс] / К. С. Котеньова. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2G11_31.. ./Koteneva.pdf.
8. Яловий Г. К. Податкова політика в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства [Електронний ресурс] / О. Іваницька, А. Костюк, Г. Яловий // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. - Режим доступу : economy.kpi.ua/files/files/4G_kpi_2G12.doc.
НАЛОГОВАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ В РАМКАХ СОЦИАЛЬНОПОЛИТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
Марченко Ю. В.
Анализируются ключевые компоненты и сущностные характеристики налоговой безопасности в рамках социально политической модели безопасности предпринимательства.
Ключевые слова: социально-политическая модель, налоговая политика, налоговая безопасность, налоговые риски.
TAX SAFETY WITHIN THE FRAMEWORK OF SOCIOPOLITICAL MODEL OF SAFETY OF ENTERPRISE
Marchenko Y. V.
Key parts and essence descriptions of tax safety are analysed within the framework social to the political model of safety of enterprise.
Key words: socio-political model, tax policy, tax safety, tax risks.
