CC BY
24
УДК 636.2.087.7
Змiя М. М., асистент, Головач П. I., д. вет. н., професор ©
Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт гмет С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
М'ЯСНА ПРОДУКТИВШСТЬ БУГАЙЦ1В НА В1ДГОД1ВЛ1 ЗА КОРЕКЦП РАЦ1ОНУ КОМПЛЕКСОМ В1ТАМ1Н1В ГРУПИ В (Bi, В2, В5, Вб, В10, В12)
Висвтлюються особливостг впливу ргзних доз комплексу втамтв групи В (тгамт ггдрохлорид, рибофлавин, ткотинова кислота, тридоксин ггдрохлорид, фол1ева кислота, цганкобаламт) на забшт показники, хгмгчний склад i калорттсть найдовшого м'яза спини бугайщв на вiдгодiвлi.
Проведет до^дження показали, що додавання до рацюну бугайщв на вiдгодiвлi збалансованого за поживними i мтеральними речовинами та жиророзчинними втамтами А, D, Е комплексу втамтв групи В (Bi, В2, В5, Вб, В10, В12) у вiдповiдних дозах в цтому позитивно впливае на м'ясну продуктивтсть, причому маса охолодженог тушi, маса м'якотi, тдекс м'ясностi, а також хiмiчний склад, калорттсть i бтково-якюний показник найдовшого м'яза спини залежить вiд дози додатково введених до рацюну бугайщв на вiдгодiвлi втамтв групи В.
Найбiльшi змти у забшних показниках, хiмiчному складi i калорiйностi м'язовог тканини бугайщв на вiдгодiвлi встановлено у тварин 3-г (В1 - 0,040; В2 - 0,06; В5 - 1,2; В б - 0,25; В10 - 0,0030; В12 - 0,0006 мг/кг маси тыа) i 4-г до^дних груп (В1 - 0,0 70; В 2 -0,10; В 5 - 2,0; В б - 0,40; В10 - 0,0050; В12 - 0,0010 мг/кг маси тта), а найменшi змти -у бугайщв 1-ог до^дног групи (В1 - 0,015; В2 - 0,03; В5- 0,5;Вб - 0,10; В10 - 0,0012; В12 - 0,0002 мг/кг маси тта).
Ключов'1 слова: бугайщ, втамти групи В (В1, В2, В 5, В б, В10, В12), забшш показники, хiмiчний склад м'язовог тканини, калорттсть м'язовог тканини.
УДК 636.2.087.7
Змия М. М., Головач П. И.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, Львов, Украина
МЯСНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ БЫЧКОВ НА ОТКОРМЕ ПРИ КОРЕКЦИИ РАЦИОНУ ВИТАМИНАМИ ГРУППЫ В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12)
Приведены результаты исследований влияния различных доз комплекса витаминов группы В (тиамин гидрохлорид, рибофлавин, никотиновая кислота, пиридоксин гидрохлорид, фоллиевая кислота, цианкобаламин) на убойные показатели, химический состав и калорийность длиннейшей мышцы спины бычков на откорме.
Проведенные исследования показали, что добавление в рацион бычков на откорме сбалансированный по питательным, минеральным веществам и жирорастворимым витаминам А, D, Е комплекса витаминов группы В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12) в соответствующих дозах в целом положительно влияет на мясную продуктивность, при этом масса охлажденной туши, масса мякоти, индекс мясности, а также химический состав, калорийность и белково-качественный показатель длиннейшей мышцы спины зависит от дозы дополнительно введенных в рацион бычков на откорме витаминов группы В.
Наибольшие изменения в показателях туши бычков, химическому составу и калорийности мышечной ткани бычков на откорме получены у животных 3-й (В1 -
в Змiя М. М., Головач П. I., 2015
38
0,040; В2 - 0,06; В 5 - 1,2; В6 - 0, 25; Вю - 0,0030; В¡2- 0,0006мг/кг живой массы) и 4-й опытной групп (Bi - 0,070; В2 - 0,10; В5 - 2,0; В6 - 0,40; Bw - 0,0050; В12 - 0,0010 мг/кг живой массы), а наименьшие - у бычков 1-ой опытной группы (В1 -0,015; В2 - 0,03; В5- 0,5; Вб- 0,10; В10 - 0,0012; В12 - 0,0002 мг/кг живой массы).
Ключевые слова: бычки, витамины группы В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12), показатели убоя, химический состав мышечной ткани, калорийность мышечной ткани.
UDC 636.2.087.7
M. M. Zmiya, P. I. Golovach
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskiy, Lviv, Ukraine
MEAT PRODUCTIVITY IN BULL FATTENING FOR CORRECTION RACION ON THE EFFECT OF B VITAMINS (В1, В2, В5, В6, В10, В12)
Studies have shown that the addition to the diet of calves for fattening complex of B vitamins (В1, В2, В5, Вб, В10, В12) in different doses generally positive effect on coal indices, chemical composition and caloric longest back muscle bull fattening.
Studies have shown that the addition to the diet of bull fattening balanced in nutrients and minerals and fat-soluble vitamins A, D, E complex of B vitamins (В1, В 2, В 5, В б, В10, В12) in appropriate doses generally positive effect on meat productivity, and chilled carcass weight, weight ofpulp meat index and chemical composition, calories and protein-qualitative indicator of the longest back muscle depends on the dose additionally entered the diet fattening bulls B vitamins
The biggest change on meat productivity, chemical composition, calories of the longest back muscle of calves for fattening derived from animals 3rd D (B1 - 0,040; B2 - 0,06; B5 -1,2; B6 - 0 25, B10 - 0,0030; B12 - 0,0006 mg/kg body weight) and 4th D (B1 - 0,070; B2 -0,10; B5 - 2,0; B6- 0,40; B10 - 0,0050; B12 - 0,0010 mg/kg body weight) groups, and the smallest - in calves 1th D (В1 - 0,015; В2 - 0,03; В5- 0,5; В6 - 0,10; В10 - 0,0012; В12 -0,0002 mg/kg body weight) group.
Key words: bull, vitamins В (В1, В2, В5, В6, В10, В12) meat productivity, chemical composition muscle, calories muscle.
Вступ. У реатзаци генетичного потенщалу продуктивност pi3H^ вцщв сшьськогосподарських тварин вагоме мюце выводиться повноцшнш годiвлi. В органiзмi тварин поряд i3 бшками, вуглеводами, лшщами i мшеральними речовинами важливi функци виконують рiзнi вггамши. Недостатня забезпечешсть сшьськогосподарських тварин окремими вггамшами негативно впливае на актившсть вщповщних ферментних систем, гормональний статус, метаболiзм поживних речовин, функцюнування рiзних оргашв i систем оргашв, стан природно! резистентности процеси адаптацп та рiвень продуктивност [1, 2, 9].
Чисельними дослщженнями доведено, що потреба сшьськогосподарських тварин у вггашнах залежить вщ виду, вшу, стат1, фiзiологiчного стану, сезону року, рiвня продуктивносп та ш. [4, 5].
За даними окремих повщомлень [6, 10] жуйш тварини водорозчинними вггамшами групи В забезпечуються за рахунок !х синтезу мшрофлорою рубця, вщповщно рекомендовано проводити нормування рацюшв для велико! рогато! худоби, овець i юз поряд iз поживними i мшеральними речовинами лише за каротином i вгамшами D та Е.
Проте в деяких дослщженнях [7, 8, 11] вiдмiчено, що синтезованих вггам1шв групи В мшрофлорою рубця велико! рогато! худоби недостатньо для забезпечення !х оптимальною кшьюстю.
39
Враховуючи, що pi3Hi водорозчинш вгамши виконують життево важливi функци, а генетичний потенцiал м'ясно! i молочно! продуктивностi у велико! рогато! худоби постшно зростае нами була поставлена мета дослщити вплив додаткового введення до рацiону бугайцiв на вiдгодiвлi збалансованого за поживними i мiнеральними речовинами та жиророзчинними вгамшами А, D, Е рiзних доз комплексу основних виашшв групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12) на окремi показники фiзiологiчного статусу, продуктивнiсть i якiсть яловичини.
У цьому повщомленш наводяться даш про дослiдження впливу рiзних доз комплексу вггамшв групи В на м'ясну продуктивнiсть бугайцiв на вiдгодiвлi.
Матерiал i методи. Дослiдження проведено у ПАФ «Бший спк» Сокальського району Львiвсько! областi у зимово -весняний стшловий перiод на бугайцях укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вшом 12 мiсяцiв. За принципом аналопв було сформовано 5 груп дослщних тварин (контрольну i 4 дослщш) по 6 голiв у кожнш. Дослiд тривав 6 мiсяцiв.
Рацюни для дослiдних бугайцiв складенi вщповщно до рекомендованих норм (Калашников А. П. та ш., 2003, Шатуллш I. I. та iн., 2007) iз врахуванням хiмiчного складу кормiв дано! мiсцевостi, вiку тварин, живо! маси, планованих середньодобових приростiв. Для годiвлi бугайцiв використовували силосний тип вiдгодiвлi. При цьому в ращон бугайцiв дослiдних груп до основного ращону збалансованого за поживними i мiнеральними речовинами та жиророзчинними вггамшами А, D, Е щоденно вводили додатково шд час ранково! годiвлi коплекс вiтамiнiв групи В (т1амш хлорид, рибофлавiн, нiкотинова кислота, шридоксин гiдрохлорид, фолiева кислота, цiанкобаламiн) у рiзних дозах з розрахунку на 1 кг маси тша (табл. 1). В основу нашого дозування рiзних вiтамiнiв групи В для бугайщв на вiдгодiвлi взято вщповщний вiдсоток (10, 20, 40, 60 %) вщ рекомендованих доз цих вiтамiнiв для молодняку свиней з планованим приростом 800 г.
Таблиця 1
Схема проведення дослщу _
Групи тварин К-ть тварин у груш Дозування в1ташшв мг/кг маси тша
Конт рольна 6 ОР (основний рацюн)
Дослвдш 1 6 ОР + вггамши: В1 - 0,015; В2 - 0,03; В5 - 0,5; В6 - 0,10; В10 - 0,0012; В12 - 0,0002.
2 6 ОР + виамши: В1 - 0,025; В2 - 0,04; В5 - 0,8; В6 - 0,15; В10 - 0,0020; В12 - 0,0004.
3 6 ОР + виамши: В1 - 0,040; В2 - 0,06; В5 - 1,2; В6 - 0,25; В10 - 0,0030; В12 - 0,0006.
4 6 ОР + вггамши: В1 - 0,070; В2 - 0,10; В5 - 2,0; В6 - 0,40; В10 - 0,0050; В12 - 0,0010.
Цифровi даш, отримаш в експериментах, опрацьовано за методикою I. А. Ойвша (1960) iз використанням програми Microsoft Exel. Результати середнiх значень вважали статистично вiрогiдними при p<0,05*, p<0,01** та p<0,001***.
У вщ 18 мiсяцiв був проведений забш тварин. Перед забоем визначали забшш якостi 18-мiсячних бугайцiв контрольно! i дослiдноi груп. Вгодованiсть туш визначали за вщповщним стандартом (ГОСТ 779-87), а вихвд туш та шших продуктiв забою - ваговим методом, !х морфологiчний склад - методом обвалювання пiсля 24-годинного витримування в охолоджувальнш камерi при температурi 0...+4°С з подальшим розрахунком м'ясного коефщента.
Матерiалом для дослiджень хiмiчного складу i калорiйностi м'язово! тканини слугував найдовший м'яз спини. У пробах м'язово! тканини визначали: вмют бшка за К'ельдалем, вмiст жиру за Сокслетом, кшьюсть сухо! речовини - методом висушування тканини при температурi 105 °С до постiйноi ваги, золу -
40
спалюванням наважки у муфельнш ne4i при TeMnepaTypi 500 °С, а концентрацiю ткогену - за методикою Гуди i спiвaвт., вмют оксипролiнy за методикою Г. П. Дiнaрiево! i спiвaвт. (1979) i триптофану - за методикою F. Fische (1960). Калоршшсть м'язово! тканини визначали розрахунковим методом на основi хiмiчного aнaлiзy [3].
Результати дослщження. У резyльтaтi проведених дослiджень встановлено, що додавання до рaцiонy бугайщв на вiдгодiвлi збалансованого за поживними i мiнерaльними речовинами та жиророзчинними вгамшами А, D, Е комплексу вггамшв групи В (Bi, В2, В5, Вб, В10, В12) у вщповщних дозах в цiломy позитивно впливае на зaбiйнi показники, хiмiчний склад i кaлорiйнiсть м'язово! тканини бугайщв.
Так, наприклад (табл. 2), передзабшна жива маса у тварин контрольно! групи становила 413,6±3,7 кг, а у бугайщв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп рiвень передзабшно! живо! маси був вищим i вiдповiдно становив 421,6±4,8 (р>0,05); 425,9±3,5 (р<0,05); 433,2±4,3 (р<0,01) та 438,1±5,1 кг (р<0,01).
Таблиця 2
Забшш показники бугайцiв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи за
впливу в1там1н1в групи В (Bi, В2, В5, Вб, В10, В12) (M±m, n = 6)
Групи ^^^-^тварин Показники Контрольна Дослiднi
1 2 3 4
Передзабшна жива маса, кг 413,6±3,7 421,6±4,8 425,9±3,5 * 433,2±4,3 ** 438,1±5,1 **
Маса охолоджено! туш^ кг 217,2±2,3 221,8±2,7 227,5±2,9 * 235,1±2,4 *** 236,4±2,6 ***
Вихвд тушi, % 53,0±0,9 53,2±0,7 53,7±1,1 54,6±0,8 54,7±0,9
Маса м'якоп, кг 165,9±1,8 170,1±2,3 175,4±1,5 ** 182,8±1,7 *** 184,0±1,9 ***
Вихвд м'якоп, % 76,4±0,8 76,7±1,1 77,1±0,9 77,8±0,7 77,8±0,8
Маса исток, кг 45,4±0,5 45,9±0,9 46,3±0,7 46,7±0,5 46,8±1,1
Вихвд к1сток, % 21,0±0,6 20,7±1,0 20,4±0,7 19,9±0,8 19,8±0,7
Маса сполучно! тканини, кг 5,9±0,3 5,9±0,6 5,8±0,4 5,6±0,3 5,6±0,5
Вихвд сполучно! тканини, % 2,7±0,2 2,7±0,4 2,5±0,3 2,4±0,3 2,4±0,2
Маса жиру, кг 8,1±0,6 8,1±1,1 8,2±0,7 8,3±0,6 8,3±0,5
Вихвд жиру, % 1,9±0,2 1,9±0,4 1,9±0,3 1,9±0,3 1,9±0,2
1ндекс м'ясностi (маса м'якоп на 1 кг к1сток) 3,65±0,08 3,71±0,11 3,79±0,09 3,91±0,06 * 3,93±0,05 *
Встановлено статистично вiрогiдне пiдвищення маси охолоджено! тyшi отримано! пiсля забою тварин Д2, Дз та Д4 груп. У тварин К групи маса охолоджено! тyшi складала 217,2±2,3 кг, в той час як величина цього показника у бугайщв Д2, Дз та Д4 груп була вищою на 4,7 (р<0,05); 8,2 (р<0,001) та 8,8 % (р<0,001) i вiдповiдно становила 227,5±2,9; 235,1±2,4 та 236,4±2,6 кг.
Bихiд тyшi бугайщв К групи становив 53,0±0,9 %, а у тварин Д1, Д2, Дз i Д4 груп вiн був вищим i дорiвнювaв 53,2±0,7; 53,7±1,1; 54,6±0,8; 54,7±0,9 % (р>0,05).
Biдзнaчено, що маса м'якот тварин контрольно! групи становила 16 5,9±1,8 кг, а у бугайщв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп цей показник зростав вщповщно на 2,5 (р>0,05), 5,7 (р<0,01), 10,2 (р<0,001) та 10,9 % (р<0,001).
Одночасно з цим змшюеться спiввiдношення мiж масою м'якот та масою кiсток бyгaйцiв контрольно! та дослщних груп. Так, у бугайщв контрольно! групи
41
iндекс м'ясносп становив 3,65±0,08, у тварин 1 та 2 дослщних груп величина iндексу м'ясносп залишалась майже на тому ж рiвнi (3,71±0,09 та 3,79±0,09), а у бугайцiв 3 та 4 дослщних груп величина iндексу м'ясностi тдвищилась до 3,91±0,06 (р<0,05) та 3,93±0,05 (р<0,05).
Щодо впливу комплексу вггамшв групи В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12) на масу юсток, сполучно! тканини та жиру, то щ показники не вiдрiзнялись суттево у тварин контрольно! i дослiдних груп (р>0,05).
У таблиц 3 наведено результати дослiджень хiмiчного складу i калорiйностi найдовшого м'яза спини бугайщв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи за впливу комплексу вггамшв групи В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12) у вщповщних дозах.
Таблиця 3
Хiмiчний склад i калорiйнiсть найдовшого м'яза спини бугайщв за впливу
в1там1н1в групи В (В1, В2, В5, Вб, В10, В12) М±т, п=6
"■^■^Групи ^^■^тварин Показники ^^^^^^ Контрольна Дослвдт
Д1 Д2 Дз Д4
Суха речовина, % 21,б1±0,28 21,94±0,32 22,36±0,27 22,89±0,28* 22,9з±0,29*
Проте!н, % 17,27±0,15 17,52±0,21 17,85±0,19 18,24±0,18** 18,26±0,17**
Жир, % 2,з4±0,07 2,36±0,11 2,39±0,09 2,46±0,07 2,47±0,08
Гл1коген, % 1,08±0,04 1,14±0,07 1,19±0,05 1,25±0,04* 1,26±0,05*
Зола, % 0,92±0,04 0,92±0,06 0,93±0,04 0,94±0,05 0,94±0,05
Калоршшсть, кДж/100 г 437,8±3,24 443,9±5,48 451,9±4,71* 462,7±4,12*** 463,6±4,19***
Триптофан, мг% 1,45±0,03 1,47±0,05 1,49±0,04 1,57±0,03* 1,58±0,04*
Оксипролш, мг% 0,296±0,002 0,294±0,004 0,285±0,003 0,274±0,002 0,272±0,002
Б1лково- яшсний показник 4,9±0,19 5,0±0,21 5,2±0,23 5,7±0,16** 5,8±0,19**
Так, вiдсоток сухо! речовини у найдовшому м'язi спини бугайцiв К групи становив 21,61±0,28, а у тварин Д1, Д2, Дз та Д4 груп вiн становив вщповщно 21,94±0,29 (р>0,05), 22,36±0,27 (р>0,05), 22,89±0,28 (р<0,05) та 22,93±0,29 % (р<0,05). Вмiст проте!ну в найдовшому м'язi спини тварин К групи складав 17,27±0,15 %, а у бугайщв Д1, Д2, Дз та Д4 груп мав тенденцiю до шдвищення вiдповiдно на 1,4 (р>0,05), 3,4 (р>0,05) 5,6 (р<0,01) та 5,8 % (р<0,01).
Встановлено статистично вiрогiдне пiдвищення вмiсту глiкогену в найдовшому м'язi спини бугайцiв Дз та Д4 груп, який становив вщповщно 1,25±0,04 та 1,26±0,05 %, що було вищим на 15,7 та 16,7 % (р<0,05) порiвняно iз тваринами контрольно! групи.
Показник калоршносп найдовшого м'яза спини бугайцiв К групи дорiвнював 437,8±3,24 кДж/100 г, а у тварин Д1, Д2, Дз та Д4 груп цей показник зрю на 1,4 (р>0,05); 3,2 (р<0,05); 5,7 (р<0,001) та 5,9 % (р<0,001).
У м'язовш тканинi тварин Д1, Д2, Дз та Д4 груп встановлено збшьшення вмiсту триптофану i зменшення кшькосп оксипролiну. Вiдповiдно бiлково -якiсний показник у м'язовш тканиш бугайцiв Д1, Д2, Дз та Д груп був вищим на 2,0 (р>0,05); 6,1 (р>0,05); 16,3 (р<0,01) та 18,4 % (р<0,01) порiвняно з тваринами К групи.
Висновки. Проведет дослщження показали, що додавання до ращону бугайцiв збалансованого за поживними i мiнеральними речовинами та жиророзчинними вiтамiнами А, Б, Е комплексу вггамшв групи В у вщповщних дозах позитивно впливае на забшш показники (передзабiйну живу масу, масу охолоджено! тушi i масу м'якот та iндекс м'ясностi), хiмiчний склад, калоршнють i бiлково-якiсний показник найдовшого м'яза спини з певними вщмшностями у тварин дослщних груп. Найменшi змiни вiдмiчено в тварин 1 дослщно! групи, а найбiльшi -
42
у бугайщв 3 та 4 дослщних груп, що пов'язано i3 дозою додатково введених до ращону бугайщв на вiдгодiвлi вгамшв групи В (Bi, В2, В5, Вб, В10, В12).
Лiтература
1. Багрий Б. А. Производство качественной говядины / Б. А. Багрий // Зоотехния. - 2001. - № 2. - С. 23-26.
2. Бойко А. В. Мультивитамин и аминовитал в животноводстве / А. В. Бойко // Ветеринария. - 2003. - №4. - С. 13-15.
3. Ветеринарно-сангтарна експертиза харчових продукпв в Укра!т: нормативш документа: доввдник в 3т / [за заг. ред. Б. М. Куртяка, Р. П. С1монова та ш.]. - Льв1в: Н1Ц «Леонорм», 2000. - Т.1. - 284 с.; Т.2. - 294с.; Т. 3. - 290 с.
4. Доввдник по застосуванню бюлопчно-активних речовин у тваринництм : лгтература для кабшету зоотехшка / [Чумаченко В. Ю., Стояновський С. В., Лагодюк П. З. та ш.]; тд ред. Чумаченко В. Ю. - Кшв: Урожай, 1989 - 264 с.
5. Кандыба В. П. Влияние премиксов на продуктивность и жизнеспособность молодняка крупного рогатого скота / Кандыба В. П., Маменко A. M., Маренец В. Н. // Зоотехния. - 2000. - №5. - C.10.
6. Лаптев Г. Микробиология рубца крупного рогатого скота / Г. Лаптев, Л. Кряжевских // Животноводство России. - 2008. - № 10. - С. 56 - 57.
7. Стояновський С. В. Показники бткового i лшдного обмшу в кров1 бичив тд впливом тридоксину / С. В. Стояновський, Р. М. Ступницький, В. I. Семанюк // XII з'!зд Украшського фiзiологiчного товариства:тези доповщей. - Львiв, 1986. - С. 394.
8. Феофилова Ю. Б. Проблема обеспеченности молодняка крупного рогатого скота витаминами В1 и В2 / Ю. Б. Феофилова // Зоотехния. - 2006. - N 7. - С. 18-19.
9. Bolander F. F. Vitamins: not just for enzymes: Curr Opin Investig Drugs / F. F. Bolander. - 2006. - №7 (10). - P. 912-915.
10. Davis C. L. Ruminant digestion and metabolism / C. L. Davis, J. H. Clark // Dev. Ind. Microbiol. - 1981 - 259 р.
11. Effects of B vitamin injections on plasma B vitamin concentrations of feed-restricted beef calves infected with bovine herpesvirus // Vitamin Needs of Dairy Cattle Barney Harris / [Dubeski P.L., Owens F.N., Song W.O. at al.] - 2003. - 1нтернет ресурс: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed Johnson
Стаття надшшла доредакцИ 30.09.2015
УДК 636.2.087.7
1гнатьева Т. М., астрантка*
Харювська державна зооветеринарна академ1я, Украгна Лясота В. П., д.вет.н., професор Ылоцершвський нац1ональний аграрний университет, Украгна Попсуй В. В., к. с.-г. н., доцент Сумський нац^ональний аграрний университет, Украгна.
1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТЕЛЯТ ПРИ ВИКОРИСТАНН1
АРСЕЛАНУ
Мета роботи-вивчити особливостг формування неспецифгчног резистентностг при використаннг повнокомплексного гмуностимулятора арселан до складу якого входять: селент - натргю, селент калгю, гнтерферон, наночастинки аргентума, наночастинки залгза, наночастинки купрума, ацетат ретинолу, холекальциферол, ацетат а-токоферолу. Дослгдження виконанг на телятах чорно-рябог породи. 1н'ектували препарат внутргшньом'язово в дозг 2 мл/голову на 2-5 i на 14 днг пгсля
* Науковий кер1вник - д.вет.н., професор М. В. Чорний 1гнатьева Т. М., Лясота В. П., Попсуй В. В., 2015
43
