Морфология селезенки в сельскохозяйственных животных Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

J. K Kay, J. R. Roche, E. S. Kolver, et al. // J. of Dairy Res. — 2011. — V. 72. — P. 322-332.

2. Pottier J. Effect of dietary vitamin E on rumen biohydrogenation pathways and milk fat depression in dairy cows fed high-fat diets / J. Pottier, M. Focant, C. Debier, et al. // J. Dairy Sci. — 2010. — V. 89. — P. 685-692.

3. Бшаш Ю. П. Вплив селену i впамшу Е на бюпдрогешзащю ненасичених жирних кислот у рубщ вщгод1вельно! ВРХ / Ю. П. Бшаш, О. В Голубець, О. И. Цюарик, I. В. Вудмаска // Бюлопя тварин. — 2011. — Т. 13, № 1-2. — С. 187192.

4. Голова Н. В. Жирнокислотний склад лшщ1в молока кор1в за р1зного вмюту оргашчного i неоргашчного селену в рацюш / Н. В. Голова, О. В. Голубець, А. П. Дщович, I. В. Вудмаска // Науковий вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та б1отехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. — 2011. — Т. 13, № 4 (50). — Ч. 3. — С. 66-71.

Стаття надшшла до редакци 18.03.2015

УДК 591.441

Горальський Л. П., д. вет. н., професор, Дунаевська О. Ф., к. б. н., доцент, докторант © E-mail: Oksana_Fd@ukr.net

Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнийушеерситет, м. Житомир

МОРФОЛОГ1Я СЕЛЕ31НКИ У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Впродоеж остантх poKie велика уеага придыяетъся поглибленому еиеченню л1мфогдног тканини, яка складае основу оргате iмуногенезу. Показана ефективтстъ морфометричного nidxody до оц1нки структурно-функц1онального стану селез1нки.

Селезгнка - периферичний лгмфогдний орган, який вносить вагомий вклад в розвиток iмунног eidnoeidi та гостро реагуе на патолог1чм чинники pi3uozo генезу. Досл!дження динамгки змт мжрометричних та морфометричних показниюв органу даютъ можлив1сть быъш об'ективно оц1нювати морфофункц1ональний стан структурних компонент1в селез1нки як в nopMi, так i виявити в них законOMipHOcmi nepe6izy компенсаторних, пристосувалъних та деструктивних процеав прир1зних патолог1чних станах оргамзму.

Досл1дження виконувалисъ на кафедрi анатомИ' i г\стологИ Житомирсъкого нац1онального агроеколог1чного утверситету. Для досл1дження eidi6pam зразки селез1нки ф1ксували, заливали у парафт, виготовляли оглядов1 мтропрепарати.

Морфометричними досл1дженнями встановлем такырезулътати. Юлъюстъ л1мфогдних вузлиюв на одиницю площ1 мае пряму залежмстъ eid виду тварини та обернено пропорцтна Их величинi. Так, найбгльша кглькгсть вузликгв на одиницю площi (5,0 мм2)у овецъ (13,3 шт), найменша у великог рогатог худоби (6,0 шт), eidnoeidno, найбыъша гх площа становить 0,55 мм2 у ВРХ, найменша - в овецъ (0,15 мм2). Быа пульпа займае поргвняно невелику частину площi органу та найбыъше розвинена у ВРХ (21,93 %). Трабекулярний апарат селез1нки найбыъш розвинений у коней (11,0 %). Склад клШинних елемент!в селезтки р!зноматтний. Найбыъш численними клгтинними елементами л!мфатичних вузликгв е малi i cepedni л1мфоцити. Менша питома частка належитъ ретикулярним mi тинам, баластним формам, великим лгмфоцитам i макрофагам.

© Горальський Л. П., Дунаевська О. Ф., 2015

7

Пропонуетъся еикористоеуеати встановлет морфометричт показники zicmo- та цитоструктур селезтки у клШчно здоровых теарин для diaznocmuKU ¡мунодефщитного стануувеликогрогатог худоби, оеецъ, коней.

Ключовг слова: селезтка, велика рогата худоба, eie^, кош, морфометричт показники.

УДК 591.441

Горальський Л. П., д. вет. н., профессор, Дунаевска А. Ф., к. б. н., доцент, докторант Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир

МОРФОЛОГИЯ СЕЛЕЗЕНКИ В СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ

ЖИВОТНЫХ

На протяжении последних лет большое внимание уделяется углублённому изучению лимфоидной ткани, которая составляет основу органов иммуногенеза.

Селезенка - периферический лимфоидный орган, который вносит весомый вклад в развитие иммунного ответа и остро реагирует на патологические факторы различного генезиса. Исследование динамики изменений микрометрических и морфометрических показателей органа дают возможность более объективно оценивать морфофункциональное состояние структурных компонентов селезенки как в норме, так и найти в них закономерности протекания компенсаторных, приспособительных и деструктивных процессов при различных патологических состояниях организма.

Исследования выполнялись на кафедре анатомии и гистологии Житомирского национального агроэкологического университета. Для исследования отобраны образцы селезенки фиксировали, заливали в парафин, делали обзорные микропрепараты.

Морфометрическими исследованиями установлены следующие результаты. Количество лимфоидных узелков на единицу площади имеет прямую зависимость от вида животного и обратно пропорционально их величине. Так, наибольшее количество узелков на единицу площади (5,0 мм2) у овец (13,3 шт), наименьшая у крупного рогатого скота (6,0 шт), соответственно, наибольшая их площадь составляет 0,55 мм2 у КРС, наименьшая - у овец (0,15 мм2). Белая пульпа занимает сравнительно небольшую часть площади органа и наиболее всего развита у КРС (21,93%). Трабекулярный аппарат селезенки наиболее развитый у лошадей (11,0%). Состав клеточных элементов селезенки разнообразен. Наиболее многочисленными клеточными элементами лимфатических узелков являются малые и средние лимфоциты. Меньший удельный вес принадлежит ретикулярным клеткам, бластным формам, большим лимфоцитам и макрофагам.

Предлагается использовать установленные морфометрические показатели гисто- и цитоструктур селезенки у клинически здоровых животных для диагностики иммунодефицита у крупногорогатого скота, овец, лошадей.

Ключевые слова: селезенка, крупный рогатый скот, овцы, лошади, морфометрические показатели.

UDC 591,441

Goralska L., Dunaevskaya A.

Zhytomyr National Agro-ecological University. Zhitomir

MORPHOLOGY SPLEEN IN FARM ANIMALS

In recent years much attention is paid to the profound study of lymphoid tissue, which forms the basis of the organs of immunogenesis. The efficiency of the morphometric approach to the assessment of the structural-functional state of the spleen is shown.

8

A spleen is a peripheral lymphoid organ, which contributes a lot to the development of the immune response and is sensitive to pathological factors of various origins. The study of the dynamics of changes micrometer and morphometric parameters of the body allow us to assess the functional condition of the structural components of the spleen in normal conditions more objectively, as well as to identify the regularities of compensatory, adaptive and destructive processes in various pathological conditions of the body.

The study was performed at the Department of anatomy and histology of Zhytomyr National Agroecological University. In order to do the investigation the samples of the spleen were fixed, embedded in paraffin and viewing specimens were prepared.

Morphometric studies revealed the following results. The number of lymphoid nodules per unit area directly depends on the type of animal and inversely proportional to their size. Thus, the greatest number of nodules per unit area (5,0 mm2) has sheep (13,3 PCs), and the lowest - cattle (6,0 PCs), thereafter, the largest size (0,55 mm2) has cattle,and the lowest - sheep (0,15 mm2). The white pulp is a relatively small part of the area of the body and is mostly developed in cattle (21,93 %). The most developed trabeculae apparatus of the spleen have horses (11,0 %). The consistency of the cellular elements of the spleen is varied. The most numerous cellular elements of lymph nodules are small and medium-sized lymphocytes. The smaller part belongs to reticularis cells, balastik forms, large lymphocytes and macrophages.

It is offered to use the established morphometric indicators of histo- and sitestructure spleen in clinically healthy animals for the diagnosis of immunodeficiency in cattle, sheep, horses.

Key words: spleen, cattle, sheep, horses, morphometric indices.

Головним напрямком розвитку сучасно! ветеринарно! медицины е морфолопя. Бона дае дослщникам об'ективш тести щодо процес1в, яю вщбуваються у бюлопчних системах оргашзму шд впливом р1зномаштних чинниюв i доводить едшсть тваринного оргашзму з навколишшм середовищем. Значне м1сце в бюлогп та морфологи займають фундаментальш досл1дження макро- i м1кроструктури тканин тварин i людини. Одним ¿з актуальних питань е вивчення складу та структурно-функцюнальних особливостей ¿мунно! системи хребетних тварин. Це пояснюеться тим, що ¿мунна система дуже складна i важлива для оргашзму структура, яка постшно е об'ектом впливу внутршшх i зовшшшх умов, у яких перебувае оргашзм. Адаптащя оргашзму до змши цих умов юнування вщбуваеться в першу чергу за участю ¿мунно! системи.

Ниш загальноприйнято, що ¿мунна система ссавщв та птах1в пол1морф1чна i включае в себе цш системи (юсткову, л1мфатичну), окрем1 органи (тимус, селезшку), скупчення л1мфо1дно1 тканини, а також кттини (л1мфоцити, макрофаги, моноцити, нейтрофши) та ix бшков1 утвори. Майже Bci структури оргашзму беруть участь в кооперац1! ¿мунного захисту [ 1 ] . Досл1дження останн1х роюв показали тонку будову селез1нки та И окремих компартмент1в, проте на деяю питания стосовно анатом1! органу вщповщ1 ще немае [2] . Основними ф1з1олог1чними функц1ями селез1нки е знешкодження м1кроорган1зм1в; концентрац1я в пульт ¿мунолопчно активних кл1тин; фагоцитоз; гуморальна активн1сть та синтез ¿муноглобул1н1в, компонент комплементу, опсон1н1в, тафтсину, пропердину; деструкщя зм1нених еритроцит1в; участь у гемопоез1 [3]; депонуюча [4]. Селез1нка - перифершний л1мфо!дний орган, який вносить вагомий вклад в розвиток ¿мунно! в1дпов1д1 та гостро реагуе на патолопчш чинники р1зного генезу. Дослщження динам1ки зм1н м1крометричних та морфометричних показник1в органу

9

дають можливють бшьш об'ективно оцшювати морфофункцюнальний стан структурних компонента селезшки як в норм1, так 1 виявити в них законом1рносп переб1гу компенсаторних, пристосувальних та деструктивних процес1в при р1зних патолопчних станах оргашзму [ 5 ] . Незважаючи на значш усшхи 1 досягнення впчизняно! та заруб1жно! морфологи щодо ¿мунно! системи, в тому числ1 селезшки [6, 7, 8 ], у фшогенетичному ряд1 И становления, багато питань на даний час залишаються не виршеними. Це зобов'язуе дослщниюв здшснювати р1зносторонне вивчення ¿мунно! системи, як одше! з найважливших штегрувальних систем в оргашзм1, що зумовлюе його едшсть 1 цшюшсть, а також тюний зв'язок ¿з навколишшм середовищем.

Матер1ал та методи дослщження. Мета роботи полягае в морфолопчному вивченш селезшки сшьськогосподарських тварин (ВРХ, в1вщ, кош). Науков1 дослщження проводились згщно з тематикою кафедри анатоми 1 пстологп Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету «Розвиток, морфолог1я та пстох1м1я оргашв тварин у норм1 та при патологи», державний реестрацшний № 0113У000900. Для пстолопчних дослщжень шматочки матер1алу фшсували в 10-12 вщсотковому охолодженому розчиш нейтрального формалшу, з послщуючою заливкою в парафш за схемою, запропонованою Г. I. Роскшим 1 Л. Б. Левшсоном. Парафшов1 зр1зи виготовляли на санному м1кротом1 МС-2. Товщина зр1з1в не перевищувала 10 мкм. Для вивчення морфологи кттин 1 тканин застосовували фарбування гематоксилшом та еозином, яке використовувалось для отримання оглядових препарата, проведения морфометричних дослщжень. Морфометричш дослщження структурних елемента тканин проводили при св1тловш мшроскопп. Вим1рювання мшроструктур виконували за допомогою мшроскошв МБ1 - 15/2, а також «Бюлам -Ломо» з постшною довжиною тубуса. Вим1ри товщини сполучнотканинних капсул здшснювали окуляр-мшрометром МОВ - 1 - 15х (не менше 30 вим1р1в на окремому зр1з1, 3-4 препарати вщ кожно! тварини). Пщрахунок кшькосп л1м^атичних вузлиюв селезшки проводили на умовнш одинищ площ1, р1вно! 5,0 мм , мшроскопом МБС - 10, на 10 препаратах в 20 полях зору з кожно1 групи. Сшввщношення червоно! 1 бшо! пульпи та трабекулярного апарату селезшки здшснювали за допомогою вмонтовано! в окуляр мшроскопу окулярно! с1тки [9] . В ус1х тварин при одному збшьшенш пщраховували кшьюсть квадрата, зайнятих дослщжуваною пстоструктурою 1 шляхом сшвставлення И площ1, займано! на поверхш зр1зу до загально!, визначали процентне сшввщношення необхщного показника. Вим1ри проводили не менше як на 10 препаратах. Щдрахунок бласта, малих, середшх та великих л1мфоцита, ретикулярних кл1тин, макрофапв здшснювали з розрахунку на кожш 100 кттин при збшьшенш 10 х 90 на 10 препаратах в 20 полях зору з кожного виду тварин. На основ! одержаних даних визначали середнш процентний вмют кожного виду кттин. Статистична обробка цифрових даних проводились за методом Монцевичюте - Ерингене. Значения критер1ю в1рогщносп визначали за Стьюдентом 1 р1вню значимости ( Р ).

Результати дослщжень. Селезшка вкрита капсулою, товщина яко! в окремих дшянках р1зна. Найбшьш розвинута вона у воротах органу, через яю проходять кровоносш та л1мфатичш судини. Товщина капсули селезшки у коней в 1,34 рази перевищуе товщину у ВРХ 1 в 2,15 рази - в овець (табл. 1).

Трабекулярний апарат органу найбшьш розвинутий у коней 1 займае 11,0±0,4 % вщ загально! площ1 паренх1ми, у овець - 5,1±0,9 %, у ВРХ лише 4,64±0,36 %.

10

Таблиця 1

Морфометричш показники структурних компонентов селезшки

Вид Бша Червона Трабекули, Товщина Кшьшсть вузлишв

тварин пульпа, % пульпа, % % капсули, мкм на одиницю площ1 (5,0 мм2)

ВРХ 21,93±0,92 73,43±0,97 4,64±0,36 253,75±8,7 6,0±0,18

В1вщ 12,6±3,32 82,3±3,35 5,1±0,9 147,0±32,3 13,3±2,0

Кош 6,65±0,2 82,5±0,35 11,0±0,4 316,25±11,0 6,5±0,26

Л1мфатичш вузлики, що складають бшу пульпу, розмщеш в р1зних мюцях паренх1ми. У залежносп вщ ф1зюлопчного стану, вузлики часто вщмежоваш або непом1тно переходять у червону пульпу. Перифер1я л1мфатичних вузлиюв представлена скупченням в основному малих л1мфоцит1в з щшьно темним забарвленням ядер, що надае маргшальнш зош бшьш штенсивного забарвлення. В реактивному центр! клггини мають бшьш свтл, округл! ядра, з широким обручем цитоплазми, що зумовлюе менш штенсивне забарвлення. Л1мфатичш вузлики мають подш на ексцентрично розмщеш поруч з центральними артер1ями дшянки, що вщповщають за кл1тинний ¿муштет, та В-залежш зони вщповщальш за гуморальний ¿муштет. Тимус-залежш зони, що складають щ дшянки виконують важлив1 функцп, яю сприяють дозр1ванню кл1тин л1мфо!дного ряду у зрш Т-кттини на посттим1чному ступеш диференщювання л1мфоцит1в. Розташоваш вони поблизу В-зони I нараховують значну кшьюсть л1мфоцит1в, макрофапв, що мають властивють шд час антигенно! стимуляцп перетворюватись у плазматичш кл1тини. Наявнють цих кттин в значнш м1р1 гарантуе переб1г реакцш гуморального ¿муштету. Бша пульпа займае пор1вняно невелику частину площ1 та найбшьш розвинута в ВРХ (21,93±0,92 %). У овець цей показник в 1,74 рази, а у коней в 3,38 менший. Кшьюсть л1мфатичних вузлиюв на одиницю площ1 найбшьша в овець та найменша у ВРХ (табл. 1). Середня площа л1мфатичних вузлиюв р1зна: у велико! рогато! худоби в 3,6 рази перевищуе вщповщний показник у овець I в 2,9 раза у коней ( 0,55; 0,15 та 0,19 мм2 вщповщно).

Значно бшьшу частину селезшки займае червона пульпа (табл. 1). Це обумовлено великою кшьюсть артерюл, кашляр1в, венозних синус1в, яю виконують найважлившу функщю, що проявляеться в нагромадженш формених елемешгв кров1 та в процесах, пов'язаних з метабол1змом зал1зовмюних речовин. В червонш пульт мютиться велика юльюсть еритроцшгв, що й надае !й червоного забарвлення. Кр1м еритроцит1в, тут зустр1чаються майже вс1 види кл1тин кровк л1мфоцити, гранулоцити, моноцити, макрофаги. Кл1тинний склад л1мфо!дних вузлиюв селезшки також представлений р1зними формами кл1тин: середшми I малими л1мфоцитами, бластами, ретикулярними кл1тинами, макрофагами та великими л1мфоцитами. Найбшьш численними кл1тинними елементами реактивних центр1в I маргшально! зони е мал1 л1мфоцити, юльюсть яких у ВРХ в середньому досягае в реактивних центрах 60,0, в маргшальнш зош - 66,4 (табл. 2). На другому мющ - середш I ретикулярш кл1тини. На частку бластних форм I великих л1мфоцит1в в реактивних центрах припадае 1,2 % та 0,8 % макрофапв, зруйнованих клп-ин - 1,4 %, в маргшальнш зош вщповщно 1,0; 0,4; 0,9 %.

Аналопчний розподш кл1тинних елемешгв в реактивних центрах та маргшальнш зош л1мфатичних вузлиюв спостер1гали у овець та коней. Однак, щодо ВРХ , встановили незначне збшьшення кшькосп середшх л1мфоцит1в I

11

ретикулярных кттин та макрофапв за рахунок зменшення малих л1мфоцит1в, особливо у коней.

Таблиця 2

Процентный вм1ст клггинних елемент1в у мжроструктурах селезшки __сшьськогосподарських^ тварин_

Види КЛ1ТИН Реактивний центр Марпнальна зона

ВРХ BiBui KoHi ВРХ BiBui KoHi

Бласти i велик! л1мфоцити 1,2±0,33 1,6±0,37 1,1±0,3 1,0±0,26 1,2±0,32 0,8±0,25

Середн1 л1мфоцити 17,1±1,8 21,0±2,52 22,6±3,3 16,0±4,6 17,3±2,1 27,7±2,6

Мал1 л1мфоцити 60,0±2,13 55,0±2,11 45,4±4,6 66,4±2,72 58,9±2,7 48,1±3,9

Ретикулярн1 кл1тини 19,5±1,6 21,1±2,23 26,7±2,04 14,9±2,0 20,3±1,6 22,2±2,3

Макрофаги 0,8±0,25 1,1±0,31 1,0±0,33 0,4±0,22 0,8±0,32 0,7±0,26

Зруйноваш кл1тини 1,4±0,34 1,3±0,39 1,1±0,38 0,9±0,38 0,9±0,31 0,9±0,28

Висновки. 1. Бша пульпа селезшки займае пор1вняно невелику частину площ1 та найбшьше виражена у ВРХ (21,93±0,92 %), червона пульпа у коней (82,5±0,35 %). Трабекулярний апарат найбшьше розвинутий у коней (12,0±0,4 %), та значно менше - у жуйних (4,64±0,36 % у ВРХ та 5,1±0,9 % у овець). 2. Склад кттинних елеменгав селезшки р1зномаштний: найбшьша вагома частка належить малим, середшм л1мфоцитам, ретикулярним кл1тинам, менша - бластним формам, великим л1мфоцитам i макрофагам. 3. Параметри ricTO- та цитоструктур ¿мунокомпетентних оргашв у клшчно здорових тварин можуть бути використаш як показники норми при д1агностищ ¿мунодефщитного стану у жуйних та коней.

Лггература

1. Криштофорова Б. В. Бюлопчш основи ветеринарно! неонатологи // Б. В. Криштофорова, В. В. Лемещенко, Ж. Г. Стегней - С1мферополь: Редакц1я газети «Терра Таврика», 2007. - 368 с.

2. Волошин В. М. Будова селез1нки (огляд л1тератури) // Морфолопя. - 2014. - Т. 8. - № 1. - С. 8-15.

3. Трутяк I. Р. Пошкодження селезшки: спленектом1я, органозбер1гальна операщя чи консервативне л1кування? / I. Р. Трутяк, Я. М. Лунь, P. I. Трутяк // Шпитальна xipyprifl. - 2006. - № 1.- С. 23-27.

4. Федоровская Н. С. Иммуноморфологическая характеристика селезёнки при цитопениях иммунного генезиса / Н. С. Федоровская, Д. А. Дьяконов- Киров: Аверс, 2013. - 101 с.

5. Гаврилюк-Скиба Г. О. Динамша змш м1крометричних та морфо метричних показник1в селез1нки теля експериментально! терм1чно! травми / Г. О. Гаврилюк-Скиба, К. С. Волков, 3. М. Небесна // Biomedical and biosocial antropology. - 2013. - № 20.- С. 45 - 48.

6. Криштофорова Б.В. Морфофункциональные особенности иммунной системы животных / Б. В. Криштофорова, П. Н. Гаврилин, Т. Р. Кораблева // КСХИ, РИО - Симферополь, 1993. - 48 с.

7. Морфолопя сшьськогосподарських тварин [Текст] : шдруч. / В. Т. Хомич [та ¿н.] ; ред. В. Т. Хомич. - К. : Вища оевп-а, 2003. - 528 с.

12

8. Вишневская Т. Я. Особенности морфологи селезёнки овцы южноуральской породы / Т. Я. Вишневская, Л. Л. Абрамова // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2010. - № 10 (116). - С. 98-101.

9. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи. Навч. пос1бник / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.

Стаття надшшла до редакци 4.03.2015

УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7

Грибан В. Г., професор, д.б.н., Милостива Д. Ф., пошукач ©

Днтропетровський державный аграрно-економ1чнийутверситет, Днтропетровськ, Украта

ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВШСТЬ СИРОВАТКИ KPOBI МОЛОДНЯКА УКРА1НСЬК01 М'ЯСНО! ПОРОДИ ЗА ВПЛИВУ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В

У cmammi наведет дат досл1дженъ впливу мтроелемент1в, якг додавали в основный рацгон молодняку велико! рогато! худобы 1,5-6-м1сячного ежу на вм\ст бшюв i активность фермент1в ACT i АЛТ у cupoeamyi Kpoei. Встановлено, що додавання до рацютв молодняку велико! рогато! худоби мтроелемент1в призводитъ до зростання загалъного бшка за рахунок глобул^тв та тдвищенню ам1нотрансферазно! aKmuenocmi в widcmei посилення быоксинтезуючо! функцИ neniHKU.

Ключов1 слова: обмгн речовин, загалъний бглок, глобулти, альбумгни, молодняк, амгнотрансферази, мжроелементи, мгдъ, кобальт, марганецъ.

УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7

Грибан В. Г., профессор, д.б.н., Милостивая Д. Ф., соискатель

Днепропетровский государственный аграрно-экономическийуниверситет,

Днепропетровск, Украина

ФЕРМЕНТАТИВНАЯ АКТИВНОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ МОЛОДНЯКА УКРАИНСКОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ

В статье приведены данные исследований влияния микроэлементов, которые добавляли в основной рацион молодняку крупного рогатого скота 1,5-6-месячного возраста на содержание белков и активность ферментов ACT и АЛТ в сыворотке крови. Установлено, что добавление до рационов молодняка крупного рогатого скота микроэлементов приводит к возрастанию общего белка за счет глобулинов и повышению аминотрансферазной активности в следствии усиления белоксинтетической функции печени.

Ключевые слова: обмен веществ, общий белок, глобулины, альбумины, молодняк, аминотрансферазы, микроэлементы, медь, кобальт, марганец.

UDC 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7

Gryban V. Mylostiva D.

Dnepropetrovsk state agrarian-economic university, Dnipropetrovsk, Ukraine

ACTIVITY OF ENZYMES OF SERUM OF BLOOD OF CATTLE YOUNGSTERS OF UKRAINIAN MEAT BREED UNDER INFLUENCE OF MICROELEMENTS

To the article data of researches of influence of microelements that added to the basic ration to the sapling/pl of cattle of 1,5-6-monthly age on maintenance of proteins and activity of enzymes of ACT and АЛТ in the serum of blood are driven. It is set that

© Грибан В. Г., Милостива Д. Ф., 2015

13