CC BY
21
УДК 619:615.5
*Т1шин О. Л., канд. вет. наук, 2Коцюмбас Г. I., док. вет. наук, 'Висоцька К. О., мапстрант, 'Висоцька Т. М., мол. наук. ствроб. © 1Державный науково-дослгдний контрольный гнститут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Львгв 2Львгвський нацюнальний ушверситет ветеринарное медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ Б1ЛИХ ЩУР1В ЗА ДП Р1ЗНИХ ДОЗ КЛАЗОВЕРМУ А
У статт1, на основI патоморфолог1чних I бюхгмгчних дослгджень, показаний вплыв клозаверму А на морфофункщональний стан печшки бших щур1в при вивчент хронгчног токсичностг препарату. Встановлено, що Клозаверм А у терапевтичтй доз1 при тривалому введент выкликав пом1рш г1стоструктурш змти, а на 28 добу тсля останнього введення наставало повне вгдновлення структуры органу. У щур1в III групи за 14-добове введення розвивалась дискомплексац1я балковог будови I р1зного ступеню зерниста дистроф1я. В щур1в IV групи тривале введення препарату сприяло розвитку бтково-жировог дистрофп у поеднанш з деструктивным холангтом, що вказувало на ураження жовчевидыьног системы. Повне в\дновлення ггстоструктури печтки щур1в III I IV груп на 28 добу реабттацп не наступало.
Ключовi слова: клозаверм А, бт щури, печтка, хронгчна токсичтсть, патоморфолог1чн1 дослгдження, бгохгмгчнг показники, коефщенти внутршшх оргашв, вгдновлювальнг властивост1.
Вступ. На сьогодшшнш день в Укрш'ш випускаеться широкий асортимент протипаразитарних засобiв для тварин. Однак, внаслщок !х складного синтезу, проводиться пошук розширення спектру ди вщомих препарата за рахунок !х комбшованого або комплексного застосування. Для профилактики та лжування екто- i ендопаразитозiв худоби, овець i юз "Укрзооветпромпостачем", розроблений препарат клозаверм А, до складу якого входять дiючi речовини — аверсектин С i клозантел. Важливим етапом у розробщ нового препарату е токсиколопчш дослщження. Вивчення хрошчно! токсичност дае змогу виявити стутнь шкщливо! ди препарату за його введення та установити найбшьш чутливi органи i системи оргатзму тварин за ди лжарського засобу, а також вивчити стутнь зворотного вщновлення функцш [1]. Патоморфолопчт дослщження е юнцевим та дуже важливим етапом роботи при ощнщ токсично! ди препаратiв, оскiльки дають можливють визначити морфофункцiональнi зсуви в тих чи шших органах. При вивченш ди лiкарського засобу, в першу чергу необхщно вивчати морфологiю печшки [2].
© Тшин О. Л., Коцюмбас Г. I., Висоцька К. О., Висоцька Т. М., 2009
287
Вивчення бiохiмiчних процеЫв сприяе глибокому тзнанню сут i патогенезу токсикозу, дае можливiсть дiагностувати стади розвитку патологiчного процесу, прогнозувати переб^ i закiнчення хвороби [3]. У свою чергу, склад кровi залежить як вiд стану оргатзму в цiлому, так i окремих його оргатв й тканин. При порушенш 1х функцiй, розвитку мкцевих або загальних патологiчних процесiв змшюеться бiохiмiчний склад кровi, який нормалiзуеться при одужаннi. У деяких органах мютяться лише 1м властивi ферменти, концентращя яких у кровi значно пщвищуеться при дистрофiчних i запальних процесах. В органiзмi тварин окремi ланки обмiну речовин взаемозв'язанi мiж собою, тому при будь-якому захворюванш вiдбуваеться системне 1х порушення [4]. Бшки посiдають центральне мiсце в уЫх хiмiчних процесах, що зумовлюють обмiн речовин живого тiла iз зовнiшнiм середовищем, а лiпiди входять до складу оболонок кл^ин i субцелюлярних структур. Тому дослiдження обмшних процесiв та маси органу i активностi ферментiв необхiднi при визначенш функцiонального стану печiнки, так як 1й належить провiдна роль у бiлковому обмiнi, а обмiн лшдав тiсно пов'язаний з жовчовидiльною функщею. Змiни активностi ферментiв у сироватщ кровi вказують на пошкодження гепатоциив та жовчних шляхiв.
Метою роботи було встановити патоморфолопчт та функщональш змiни i вiдновлюючi властивостi печшки бiлих щурiв за вивчення хрошчно! токсичностi препарату клозаверм А.
Матер1ал 1 методи. Токсичнiсть препарату за багаторазового введення вивчали на 48 бших щурах-самцях, 2-3-мiсячного вiку, масою 170-185 г. 1з них було сформовано 4 аналопчт групи по 12 щурiв в кожнiй. Перша група тварин була контрольною. 1м вводили розчин iз дистильовано! води та пропшенглжолю. Тваринам iнших трьох груп вводили клозаверм А у дозах за препаратом: II грут — терапевтичну 0,05 мл/кг, або 1/50 DL50, III групi — 0,125 мл/кг (1/20 DL50) та IV грут — 0,25 мл/кг (1/10 DL50). Препарат вводили щурам протягом 14 дiб одноразово, щодобово, пщшюрно. У половини щурiв з кожно1 групи, що залишилися живими тсля 14-добового введення препарату, визначали реабiлiтацiйнi властивостi органiзму. Для вивчення змш i вiдновлювальних властивостей печшки та 11 функцiонального стану внаслщок ди препарату на 14 добу тсля введення клозаверму А та на 28 добу перщу вiдновлення щурiв зважували, декапiтували, за умов легкого ефiрного наркозу та вiдбирали кров для проведення бiохiмiчних дослiджень [5]. Проводили патологоанатомiчний розтин тварин, вщдшяли i зважували печiнку, визначали 11 коефщенти маси та вiдбирали шматочки печiнки, що фiксували в 10 % нейтральному формалЫ. Обезводнення матерiалу i заливку в парафiн проводили за загальноприйнятими методиками. Гiстозрiзи фарбували гематоксилшом та еозином. Для гiстохiмiчного виявлення жирiв виготовляли зрiзи на заморожуючому мiкротомi i фарбували шарлах-рот [6].
Результати дослщжень. На 14 добу введення препарату вiзуально форма i величина печiнки щурiв I та II дослщних груп виглядала не змшеною. Вiдмiнним було забарвлення i консистенцiя органу. У контрольнiй грут
288
печшка вишневого кольору, пружньо! консистенци, а у II грут вишневого кольору з ледь пом^ною св^лою строкатктю зi збереженою структурою на розрiзi. Печiнка щурiв III i IV груп при макроскопiчному дослщжент мала суттeвi вiдмiнностi при визначеш кольору, консистенци та величини i мiняла свое забарвлення вiд св^ло-червоного кольору з помiтно вираженою жовтуватою смугастiстю до свiтло-коричневого, була збшьшена у розмiрах, в'яло! консистенци.
Аналiзуючи результати вагових коефiцiентiв маси печшки бiлих щурiв встановлено, що у II, III i IV групах вони поступово зростали i становили, вiдповiдно, на 14 добу введення 39,0±0,96; 39,4±0,99; 43,5±1,64**, проти 37,1±0,57, а на 28 добу вщновлення цi показники у щурiв II i III груп незначно вiдрiзнялися вiд контролю та становили, вщповщно, 33,8±0,91 i 35,4±0,43, проти 36,7±1,62, тодi як у IV грут тварин вiн залишався ще вищим i становив 40,1±0,68 одиниць (рис. 1).
50л
14 доба введ 28 доба вщн
QI - група ОII - група □ III - група @ IV - група
Рис. 1. — Коеф1щенти маси печшки бших щу|мв при вивченн1 хрошчно!' токсичност1 препарату клозаверм А (од.)
Активнiсть амшотрансфераз у дослiдних групах щурiв на 14 добу введення препарату так i на 28 добу перюду вщновлення суттево не вiдрiзнялася вщ контрольних показникiв (табл. 1).
Таблиця 1.
Актившсть АЛТ, АСТ i ЛФ сироватки кров1 б1лих щу|мв при вивченш _токсичностi препарату клозаверм А (мккат/л) (M±m, n=3—6)_
Показники Групи тварин
I II III IV
на 14 добу введення препарату
АЛТ 0,70±0,042 0,62±0,021 0,67±0,060 0,60±0,024
АСТ 0,78±0,031 0,71±0,027 0,76±0,025 0,80±0,033
ЛФ 1,02±0,048 1,24±0,063* 1,32±0,066** 1,20±0,012*
на 28 добу перiоду вiдновлення
АЛТ 0,68±0,041 0,67±0,033 0,61±0,045 0,74±0,040
АСТ 0,66±0,033 0,62±0,037 0,64±0,036 0,67±0,012
ЛФ 0,74±0,054 0,96±0,042** 0,78±0,025 0,88±0,026
Примiтка: ступiнь вiрогiдностi до контролю * р < 0,05; ** р < 0,01
289
Встановлено лише тенденцш до збшьшення активност АСТ у перiодi реабштаци в IV rpyni тварин. Це вказувало, що клозаверм А спричиняв незначш пошкодження гепатоциив. В той же час за 14-добового введення препарату у II, III i IV групах щурiв, порiвняно до контролю, була вiрогiдно збiльшена активнiсть ЛФ, яка залишилася високою i пiд час перюду вiдновлення. Це може свiдчити про пошкодження внутршньопечшкових жовчних шляхiв [4].
Введення препарату протягом 14 дiб впливало на бiлоксинтезувальну функцiю печшки та, особливо, на обмiн лшвдв, що пов'язано з жовчовидiльною функщею печiнки. Пiд час введення препарату ми спостер^али у дослiдних щурiв, порiвняно до контролю, збiльшення рiвня загальних лiпiдiв i холестеролу, що характерне для холестазу. Про значний токсичний вплив препарату, особливо у IV грут щурiв, вказувало зменшення вмiсту бiлка загального та, особливо альбуммв, оскiльки альбумiни синтезуються в гепатоцитах (табл. 2).
Таблиця 2.
Бшх1м1чн1 показники сироватки кров1 бших щу|мв за вивчення токсичних
властивостей клозаверму А (M±m, n=3—6)
Показники Групи тварин
I II III IV
на 14 добу введення
Л1шди загальш, г/л 1,2±0,07 1,5±0,04** 1,4±0,16 2,1±0,11***
Холестерол, ммоль/л 4,5±0,17 4,6±0,12 4,9±0,21 5,4±0,15**
Бшок загальний, г/л 69,0±1,56 66,0±2,38 63,6±0,96* 55,5±1,97**
Альбумши, % 44,9±1,26 40,6±0,49* 37,6±0,95** 43,5±1,33
Глобулши, % 55,1±1,26 59,4±0,49* 62,4±0,95** 56,5±1,33
на 28 добу вщновлення
Лшди загальш, г/л 1,1±0,03 1,7±0,08*** 1,6±0,03*** 2,1±0,06***
Холестерол, ммоль/л 5,7±0,11 5,55±0,113 4,94±0,154** 6,4±0,07**
Бшок загальний, г/л 67,8±2,33 70,8±1,85 69,0±1,71 65,6±0,90
Альбумши, % 37,4±3,36 35,4±0,48 35,4±3,73 34,2±2,31
Глобулши, % 62,6±3,36 64,6±0,48 64,6±3,73 65,8±2,31
Примггка: ступiнь вiрогiдностi к контролю *- р<0,05; **- р<0,01; ***- р<0,001
На 28 добу перiоду вщновлення спостерiгали ще пiслядiю препарату на жировий обмш, особливо у щурiв III i IV груп, де виявлено BiporwHe збiльшення до контролю рiвня загальних лiпiдiв та збшьшення вмкту загального холестеролу у IV грут тварин i зменшення у III грут щурiв.
При пстолопчному дослiдженнi печiнки щурiв I контрольно! групи встановлено, що у нш часточкова i радiальна балкова будова ч^ко вираженi. Гепатоцити полiгонально! форми з великими круглими ядрами. Хроматин в бшьшосп ядер локалiзований бшя карiолеми. Мембрани клiтин контурованi, границ мiж ними чiтко видимi. Цитоплазма переважно однорщно забарвлена, базофiльна. На rai таких клiтин видiляються гепатоцити з двома ядрами, в яких базофшьно забарвлет цитоплазма i ядра. Купферiвськi клiтини у
290
цeнтрoлoбyлярнiй чатиш бшьш витягнуто1' фoрми, а в ^ритортальних дiлянкаx дeщo заoкрyглeнi (рис. 2).
Рис. 2. — Печшка щyрiв I групи. I4 доба дослщу. ^мато^ил^ та eoзин.
Ок.Ю, o6. 20
У щyрiв II групи на l4 дoбy ввeдeння прeпаратy вщзначали часткoвe пoрyшeння балкoвoï бyдoви в цeнтрoлoбyлярнiй дiлянцi часточки, зyмoвлeнe пoмiрним мутним набyбнявiнням цитoплазми гeпатoцитiв. Цитоплазма y бiльшoстi клiтин бyла нeoднoрiднo забарвлeна. Пeчiнкoвi клiтини дeщo збiльшeнi y рoзмiрi, з зeрнистoю eoзинoфiльнoю цитoплазмoю, мeжi мiж клiтинами слаб^ прoглядалися. На тлi пoмiрнoï бiлкoвoï дистрoфiï гeпатoцитiв, вiдзначали в пeвниx грyпаx клiтин лiзoванi та пiкнoфoрмнi ядра. (рис. 3).
* ® • ' ■ q
5
* •
Рис. 3. — Печшка щyрiв II групи. I4 доба. Myrne набyбнявiння
цитoплазми i стирання границь гепатоцита. Гeматoксилiн та eoзин. Ок.Ю, o6. loo
¿Sí* : fU - .
- SaíÓ
i
V
a
• \ ! « •
;<? v .í . $ - - - ir
ш
ж
I
m
* ;
Рис. 4. — Печшка щyрiв II групи на 28 добу вщновлення.
^мато^ил^ та eoзин. Ок. l0, o6. l00
29l
На 28 добу шсля останнього введення препарату вщзначали повне вщновлення структури органа, контури кл1тин чггко контуроваш, цитоплазма базофшьна з округлими ядрами (рис. 4).
На 14 добу введення препарату в III груш тварин спостердалась в центролобулярнш частиш часточок дискомплексащя балковоТ будови (рис. 5). Характерним був розвиток р1зного ступеню бшковот зернистот дистрофи 1 зниження базофшьност1 цитоплазми. Спостер1гали велику к1льк1сть безядерних гепатоцит1в 1 були виражен1 кл1тинш реакци в перипортальн1й сполучн1й тканинь Ендотел1й центральних вен набухлий з ткнотичними або л1зованими ядрами, мюцями окрем1 вени були зруйнован1, стшки вен тр1ад сильно здеформован1, синусотдальш кап1ляри здавлен1, пуст1, в яких проглядались заокругленот форми кл1тини Купфера [7].
'С о'1? * °
Гп*Я1| Шг -г *
1
Рис. 5. — Печенка щур^в III групи. 14 доба. Дискомплексац1я балок в центролобулярнш дшянщ. Гематоксил1н та еозин. 0к.10, об. 100
* ;
Рис. 6. — Печшка щур^в III групи на 28 добу вщновлення.
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 100
У щур1в III групи на 28 добу шсля останнього введення препарату структура бшьшост1 гепатоцит1в та балок печшкових часточок вщновлювалась. Ч1тко проглядались контури пол1гональнот форми кл1тин, тх ядер (рис. 6). Разом з тим, ще виявляли окрем1 д1лянки з безядерними гепатоцитами. Така структура вказувала, що повне вщновлення печшки ще не наступило.
На 14 добу введення препарату в щур1в IV групи дискомплексац1я балочнот будови поеднувалась з ураженням жовчевидшьнот системи, а саме спостер1галося розширення жовчних кап1ляр1в та тх проток. Про що вказувала збшьшена активн1сть ЛФ та показники лшщного та б1лкового обм1ну у сироватщ кров1. Ст1нка жовчних проток деформована, ештелш набухлий, цитоплазма кл1тин слабо базофшьна, мюцями вакуол1зована. Строма навколо тр1ад розшарована, 1нф1льтрована слабоезиноф1льною масою з поодинокими
292
кл1тинними елементам, що характеризувало розвиток деструктивного холангггу. Внутршньо-часточков1 кашляри розширен1. Гепатоцити дещо округлоТ форми, з добре вираженою зернистютю цитоплазми 1 др1бном1хурцевими утвореннями. У шших гепатоцитах спостер1гався л1зис та Тх розпад (рис. 7). При фарбуванш за шарлах-рот у цей перюд токсикозу виявлялись др1бн1 р1зноТ величини жовто-охрян1 включення, що свщчило про розвиток жировоТ дистрофи. Набубнявшня та зб1льшення в об'ем1 самих кл1тин, сприяло зростанню вагових коефщ1ент1в печ1нки.
V л 4 * 1 >
-у'-у: . &
г ¥!
ЯК
: 'Вт 5 <
ТКг • . ■ ^
йРЖЖ?*'»** ® ' * ,» 2
^ '5 к ® * ©
л яъшжъат т I Рис. 7. — Печшка щур^в IV групи. 14 доба введення.
Дискомплексац1я балочноТ будови Гематоксил1н та еозин. Ок. 10, об. 40
Рис. 8. — Печшка щур^в IV групи. 28 доба вщновлення.
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40
У щур1в IV групи на 28 добу шсля останнього введення препарату вщзначали вщновлення рад1альноТ будови балок (рис. 8). Переважна бшьшють кл1тин мала пом1рно виражену базофшьну цитоплазму, велик1 округл1 ядра з ядерцем. Серед таких кл1тин ще виявляли л1зован1 гепатоцити. Проте, в штерстици, навколо тр1ад виявляли вогнищев1 скупчення л1мфоТдно-
Рис. 9. — Печшка щур^в IV групи. 28 доба вщновлення. л^мфо'щно-пстюцитарн шфшьтрати. Гематоксил1н та еозин. Ок. 10, об. 10
293
Вщомо, що така шфшьтращя штерстици розвиваеться внаслiдок тривало! ди або токсичностi введених хiмiчних препаратiв, метаболiти яких можуть вщкладатися на стiнках судин i стимулювати пролiферацiю клiтинних елементiв.
Отже, пщсумовуючи результати проведено! роботи, слiд вщзначити, що варiабельнiсть патоморфологiчних змiн у печшщ залежала вiд введено! дози клозаверму А в органiзм щурiв. Клозаверм А у терапевтичнiй дозi при тривалому введеннi викликав помiрнi гiстоструктурнi змiни, а на 28 добу тсля останнього введення наставало повне вщновлення структури органу. У щурiв III групи за 14-добове введення розвивалась дискомплексацiя балково! будови i рiзного ступеню зерниста дистрофiя. В щурiв IV групи тривале введення препарату сприяло розвитку бшково-жирово! дистрофi! у поеднаннi з деструктивним холанптом, що вказувало на ураження жовчевидшьно! системи. Повне вiдновлення пстоструктури печiнки щурiв III i IV груп на 28 добу реабштаци не наступало.
Висновки:
1. Клозаверм А у терапевтичнш дозi при тривалому введент викликав помiрнi пстоструктурт змiни та повне вiдновлення структури органу наставало на 28 добу тсля останнього введення препарату.
2. У щурiв III групи 14-добове введення препарату спричинило дискомплексацш балково! будови i розвиток рiзного ступеню зернисто! дистрофи.
3. У щурiв IV групи за тривалого введення препарату дискомплексащя балочно! будови поеднувалась з розвитком бiлково-жирово! дистрофi! та деструктивним холанптом.
4. На 28 добу реабштаци повне вщновлення пстоструктури печшки щурiв III i IV груп ще не наставало.
Перспективи подальших досл1джень. Для повнiшого вивчення впливу клозаверму А на оргашзм доцшьно провести на щурах патоморфолопчт дослiдження iнших внутрiшнiх органiв при вивченш хронiчно! токсичностi.
Л1тература
1. Доклмчт дослiдження ветеринарних лiкарських засобiв / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш.; за ред. I. Я. Коцюмбаса. — Львiв: Трiада плюс, 2006. — 360 с.
2. Стефанов А. В. Руководство по клиническим испытаниям лекарственных средств / А. В. Стефанов, В. И. Мальцев, Т. К. Ефимцев. — К.: Авиценна, 2001, — 425 с.
3. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш.; за ред. В. I. Левченка i В. Л. Галяса. — Бша Церква, 2002.
— 400 с.
4. Клмчна дiагностика внутрштх хвороб тварин / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш.; за ред. В. I. Левченка. — Бша Церква, 2004.
— 608 с.
294
5. Кондрахин И. П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Г. Малахов и др. — М.: Агропромиздат, 1985. — 287 с.
6. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники / Г. А. Меркулов. — Л.: Медицина, 1969. — 423 с.
7. Маянский Д. Н. Клетки Купфера и система мононуклеарных фагоцитов / Д. Н. Маянский. — Новосибирск: Наука, 1981. — 152 с.
Summary
*Tishyn O. L., Cand. Vet. Sc., 2^tsjumbas G. I., Doc. Vet. Sc., xVysots'ka К. О., master's degree, xVysots'ka Т. М., junior research officer 1State scientific-research control institute of veterinary preparations and feed
additives, Lviv, Ukraine 2Lviv National university of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Ukraine MORPHOFUNCTIONAL STATE OF WHITE RAT'S LIVER UNDER INFLUENCE OF DIFFERENT DOSES CLOSAVERM А
The influence of Closaverm A on white rat's liver morphofunctional state on basis of pathomorphological and biochemical researches during the studying of chronic toxicity are shown in article. It was established that prolonged injection of therapeutic dose ofpreparation caused changes of organ's histological structure and the total restoration of organs' structure came in the 28 day after last injection. The discomplexation of rinder structure and different level granular dystrophy developed in rats of Ill group after 14-days injection. The prolonged introduction assisted the development of protein-lipid dystrophy with distractive holangitis which shown lesion of bile-manufacture system in rats of IV group. The total restoration of livers' histological structure didn't happened on 28 days rehabilitation in rats of III and IV groups.
Key words: Closaverm А, white rats, liver, chronic toxicity, pathomorphological researches, biochemical indexes, coefficients of internal organs, restore qualities.
Стаття надшшла до редакцИ 10.04.2009
295
