CC BY
15
BicHHK ^HinponeipoBCbKoro ymBepcmeTy. Cepia: reo^oria, reorpa^ia Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria: Geologia, geographia Dnipropetrovsk University bulletin. Series: Geology, geography
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1), 17-23. doi: 10.15421/111502
ISSN 2313-2159 print ISSN 2409-9864 online
http://geology-dnu.dp.ua
УДК 556.491:622
Мошторинг земель та стану геолопчиого середовища балки СвпаторшськоТ (Дшпропетровськ)
Л.Д. Богаченко*, Л.1. Осадча*, Т.Д. Прокопенко**, Т.В. Сiбуль*
*Д.нтропетровський нацюнальний yuieepcumem iMem Олеся Гончара **Нацюнальний гiрничийутверситет, Днтропетровськ
Проанал1зовано стан земель та геологтчного середовища бвпаторшськоТ балки, визначено негативш 1нженерно-геолог1чн1 процеси i явища на територп досл1дження. Доведено можлив1сть розвитку на схилах площинноТ i лшшноТ ерозiй, яроутворення та зсувних процеав.
Ключовi слова: монiторинг земель, природно-техногент фактори, He6e3ne4Hi шженерно-геолопчт процеси, захист територш.
Monitoring of the land and geological environment condition in the Eupatorijska arroyo in Dnipropetrovsk
L.D. Bogachenko*, L.I. Osadcha*, T.D. Prokopеnko**, T.V. Sibul*
*Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovs * *National Mining University, Dnepropetrovsk
The article analyzes the condition of the land and the geological environment in the Eupatorijska arroyo, engineering-geological estimation of the territory of the arroyo is carried out, negative engineering-geological processes and phenomena are defined. It was found that due to the negative technogenic impact in conjunction with natural and climatic factors, the slopes under study can be considered as those under the risk of landslides and therefore are in need of engineering protection.
Key words: land monitoring, natural and technogenic factors, dangerous engineering and geological processes, the protection of territories.
Дншропетровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара, просп. Гагарша, 72, Дшпропетровськ, 49010, Украша.
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, pr. Gagarina, 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine. Tel.: +38-097-219-08-00. E-mail lila1809@mail.ru
Вступ. Мета мошторингу стану земель та геолопчного середовища -вивчення природних умов територи i впливу антропогенного навантаження для своечасного виявлення змш та запобiгання або усунення негативних наслiдкiв, прогнозування змiн iнженерно-геологiчних умов тд впливом природно-техногенних факторiв; розробка оцiночних рекомендацiй захисту територи вiд небезпечних геологiчних процесiв i явищ.
Постановка проблеми. Територiя правобережжя Днiпропетровська знаходиться на дiлянцi вододшьного плато, «порiзаного» ярово-балковою мережею. Такий рельеф спричиняе обвально-зсувнi процеси, у результат яких порушуеться природне залягання прських порiд, руйнуеться й змшюеться морфологiя схилiв балок та ярiв, формуеться специфiчний зсувний рельеф, деформуються i руйнуються техногеннi об'екти. Унаслщок техногенно! активiзацil небезпечних процесiв постшно погiршуеться здатнiсть геоморфосистем виконувати iнженернi й екологiчнi функци [3].
На штенсившсть небезпечних процесiв впливають природш (геоморфологiя, геологiя, тектонiка, клiмат) i техногеннi (iнженерна дiяльнiсть людини) фактори [5]. Так, забудова верхньо! частини лiвого схилу Свпаторшсько1 балки багатоповерховими будинками житлового масиву «Сокш-2» у 1983 р. спричинила зсув, у результат якого було зруйновано будинки приватного сектора по вул. Свпаторшськш та змщено дорожне полотно [1; 2; 4; 11].
У зв'язку з цим актуальне подальше вивчення теоретико-методолопчних основ дослщження небезпечних процешв на територи мюта. Такими дослщженнями е монiторинг стану земель i геологiчного середовища [6;10].
Викладення основного матерiалу. Для виконання поставлених завдань проведено збiр i систематизащю матерiалу вишукувань на дослiджуванiй територ! та рекогносцирувальне обстеження балки.
У межах дослщжувано1 територи балки, починаючи iз 1965 р. по тепершнш час, рiзнi проектно-дослiднi й дослщш оргашзаци виконували iнженерно-геологiчнi розвщки для проектування й будiвництва об'екпв цивiльного i промислового призначення
У геоморфолопчному вiдношеннi дослiджувана територiя Свпаторшсько1 балки розташована в межах терасованого вододшьного схилу правого берега Дншра, глибоко й штенсивно «порiзаного» ярово-балковою мережею, у швденнш частинi мiста мiж Тунельною та Вiдлогою балками.
Свпаторшська балка сформована в результатi тривалих екзогенних процесiв кiнця неогену - початку четвертинного перюду. Балка починаеться на вододшьному плато i закшчуеться на заплавi Днiпра. Форма балки у верхiв'l U-подiбна, середня й нижня частини трапецеlдальнi. Довжина становить 2000 -2100 м; форма асиметрична: лiвий схил бiльш пологий, а правий крутий. Ширина балки у верхнш частинi приблизно 450 - 900 м, 25 - 120 м - у нижнш. Глибина врiзу балки змшюеться вщ 35,0 - 40,0 м бшя верх1в'я до 3 - 5 м в и устi.
У межах дослiджуваноl територil видiляють таю геоморфолопчш елементи -верхiв'я, правий i лiвий схили балки, ускладнеш ярово-балковою мережею, дно балки.
Верхiв'я балки розташоване в пiвденно-захiднiй И частиш й обмежене з пiвночi вул.Панiкахи та бульваром Слави; iз пiвнiчного заходу - проспектом Пращ. Ширина верив'я балки по верху - вщ 300 м до 550 м, по низу - вщ 30 м до 100 м. Борти вщ крутопадаючих до субвертикальних, iнтенсивно «порiзанi» яружною
мережею i вимошами. Субвертикальнi борти не задерноваш й оголюють корiннi лесовi грунти. Крутопадаючi схили задернованi, штенсивно порослi деревинно-чагарниковою рослиннiстю. На схилах - вщвали побутового смотя. На верхiв'l балки зафiксовано ерозшно-зсувш процеси. Абсолютнi вiдмiтки денно1 поверхш верхiв'я балки становлять 135,0 - 145,0 м (Балтшська система висот).
У верхiв'я балки врiзаються три вщроги: пiвнiчний, захiдний i твденно-захiдний.
Правий борт балки ускладнений ярами й трьома вщрогами з ярами. Ухил правого борту змшюеться вщ пологого (вiд 5 до 15°) до крутопадаючого (30 - 45°), на окремих дiлянках штучно терасований. Тераси висотою 2 - 2,5 м, шириною до 2 м, задерноваш й засаджеш захисною люосмугою. У цшому схил задернований i порiс деревинно-чагарниковою рослиннiстю. Мюцями наявнi смiтники побутового й будiвельного смiття.
Абсолютнi вiдмiтки поверхнi правого борту вщ його верхiв'я до устя змшюються вiд 145,0 м до 90,0 м.
У швденнш частиш в правий схил балки урiзаються шiсть ярiв довжиною 100 - 240 м, шириною 15 - 50 м. Глибина ярiв - 8 - 30 м, що вщповщае базису ерози. Борти вiд крутопадаючих до субвертикальних, оголюють коршш лесовi й делювiальнi грунти, «порiзанi» вимо1нами, вiдбуваються активнi зсувш процеси. Верхiв'я ярiв зайнятi шд городи. Дно ярiв поросло деревинно-чагарниковою, мюцями болотною рослиншстю. У тепершнш час вiдроги ярiв засипають будiвельно-побутовим смiттям.
Лiвий борт балки ускладнений численними вимошами, що переходять в яри V-подiбноl форми iз крутопадаючими бортами, задернованi, порослi деревною рослиншстю. Мюцями в бортах ярiв оголюються лесовi грунти. Глибина урiзання ярiв - 1 - 8 м. Лiвий схил крутопадаючий, пiд кутом 25 - 30°, у деяких мюцях терасований. Ширина терас - 2 - 3 м, висота ~1,5 м. До устя балки лiвий схил виположуеться до 4 - 6°. Схил задернований, порослий деревинно-чагарниковою рослиншстю.
Абсолютш вщм^ки поверхш лiвого борту вщ його верхiв'я до устя змшюються вщ 135,0 м до 65,0 м.
У створi вул. Сревансько1 в лiвий борт балки урiзаеться вiдрiг довжиною ~100 м коритоподiбноl форми, глибиною урiзання 5 - 7 м, шириною 8 - 12 м (по дну), шириною по бортах - 50 - 60 м; кут бортв - 45 - 50°. Борти й дно вщрогу задерноваш, верхiв'я засипане, обладнане шдшрною стшкою.
Дно балки складно1 форми - вщ асиметрично1 коритоподiбноl до каньйоноподiбноl, виположуеться до устя балки.
Бшя верхiв'я та в центральнiй частиш балки дно асиметричне, коритоподiбноl форми. Ширина дна - 50 - 70 м. Лiвий схил бшьш крутий, терасований, слабкозадернований, порослий деревинно-чагарниковою рослиннiстю. Загальний ухил - 15 - 20°. Правий схил виположений, кут ухилу вщ 6 - 8° до 10°, задернований i укршлений уздовж терас люопосадкою. На окремих дшянках дно балки каньйоноподiбноl форми, глибиною урiзання 6 - 7 м, шириною 15 - 20 м, борти складаються iз балкового делювда (суглинки чорного кольору). На бортах вщбуваються ерозiйнi процеси у виглядi вимо1н i мiкроярiв.
Абсолютнi вщм^ки поверхнi дна балки вiд 95,0 - 105,0 м (на верхiв'l) до 63,0 - 65,0 м (в усп балки).
На дш балки yтвоpилоcя озepо дiaмeтpом 10 - 12 м. 1з озepa витiкae cтpyмок шиpиною вщ 0,5 - 1,5 м, глибиною вiд 0,05 - 0,3 м. У долиш cтpyмкa вiдбyвaeтьcя aкyмyлятивний пpоцec - нaкопичeння балкового дeлювiю. Боpти cтpyмкa вiд пологиx до кpyтопaдaючиx, виcотою вiд 0,5 м до 3 - 4 м.
Мюцями на дно балки гаидаю^ бyдiвeльнe i побyтовe cмiття, що пepeшкоджae pозвaнтaжeнню cтpyмкa.
На доcлiджyвaнiй тepитоpiï вiдбyвaютьcя тaкi нecпpиятливi пpоцecи i явища:
- нaявнicть y геолопчнш бyдовi балки нecтiйкиx, cyбвepтикaльниx i кpyтопaдaючиx cxилiв, cклaдeниx лecовими rpyнтaми;
- пpоcочyвaння rpyнтовиx вод бшя пiднiжжя cxилiв;
- im^crarn витоки з комyнiкaцiй, якi шдвищують piвeнь rpyнтовиx вод, пpизводять до замочування лecовиx rpyнтiв i погipшeння ïx фiзико-мexaнiчниx влacтивоcтeй, а отжe до появи на cтiнax бyдiвeль тpiщин дeфоpмaцiйного xapaктepy;
- пов^дш звалища побутового cмiття, що зaбpyднюють rpyнтовi води, пepeшкоджaють повepxнeвомy стоку вод, акумулюють вологу, пpизводять до замочування фун^в, а отжe, знижeння cтiйкоcтi cxилiв;
- aктивнi epозiйнi й зcyвнi пpоцecи, що ^оявляют^я на нeзaдepновaниx cxилax балки, на cxraax ïï вiдpогiв i яpiв.
У гeоcтpyктypномy вiдношeннi тepитоpiя Днiпpопeтpовcькa знaxодитьcя на з'eднaннi двоx вeликиx cтpyктyp - Укpaïнcького кpиcтaлiчного маетву й Дш^ово-Донeцькоï западини.
Тepитоpiя Gвпaтоpiйcькоï балки pозтaшовaнa в мeжax кpaйовоï чacтини Укpaïнcького кpиcтaлiчного маотву, що нaлeжить до нaгipного нeотeктонiчного блока.
Kонфiгypaцiю балки визнaчeно тeктонiчною зоною cyбшиpотного нaпpямкy. Гeологiчний маотв cклaдaють коpa вивiтpювaння cкeльниx rop^ i оcaдовi вiдклaди пaлeогeнового, жогенового та чeтвepтинного пepiодy.
У мeжax доcлiджyвaноï тepитоpiï балки pозвинyтa rapa вивiтpювaння (PZ-KZ) cкeльниx rop^, покpiвля якиx залягае вiд дeнноï повepxнi на глибинi 70 - 80 м бшя вepxiв'я балки до 25,0 - 26,0 м в ïï ycri.
Еpозiйнi дeпpeciï y кpиcтaлiчномy фyндaмeнтi зaповнeнi контижнтальними (озepно-piчковими) вiдклaдaми бyчaкcькоï cвiти пaлeогeнy (p2bc) (бypовyглиcтi глини та бype вyгiлля).
Нeогeновi вiдклaди - полтав^ка cвiтa (N1pl) - cipi глини i cвiтло-жовтi, бiлi квapцeвi пюки. На cxилax балки нeогeновi вщклади пepeкpитi cyглинкaми i чepвоно-бypими глинами нижньочeтвepтинного пepiодy (d I mr), якi нe мають чiткоï мeжi. Пошиpeння нижньочeтвepтинниx вiдклaдiв повcюднe, за винятком пpидонноï чacтини балки, дe вони pозмитi.
В yмовax Днiпpопeтpовcькa глибиннicть pозвиткy eкзогeнниx гeологiчниx пpоцeciв бeзпоcepeдньо зaлeжить вiд гeологiчноï будови i гeомоpфологiчного pозчлeнyвaння тepитоpiï i нaлeжить до вepxньоï 10 - 30-мeтpовоï товщi чоxлa чeтвepтинниx вiдклaдiв, яка cклaдaетьcя з нижнього, cepeднього, вepxнього вiддiлiв та cyчacниx вiдклaдiв.
Чeтвepтиннi вiдклaди лecового комплeкcy плaщeподiбно пepeкpивaють cxил y вepxнiй i cepeднiй його чacтинax i виклинюютьcя в дно балки, пpeдcтaвлeнi
шарами суглинюв та сушсюв елювiально-делювiального (еd), еолово-делювiального (vd) генезисiв й алювiальними (а) пiсками.
Вiдповiдно до геолопчно1 структури дослiджувана територiя належить до гiдрогеологiчного району Укра1нського кристалiчного масиву.
У межах Свпаторшсько1 балки зафшсовано один водоносний комплекс, який складаеться iз двох рiзновiкових водоносних горизонтв: четвертинний горизонт поширений у лесових, алювiально-делювiальних, алювiальних вiдкладах i балковому делюви; неогеновий - у шсках полтавсько1 свiти. Обидва горизонти безнашрш, тому що не мають мiж собою витриманого вододiльного шару, який би був водотривом. Перетшання верхнього горизонту в нижнш вщбуваеться через дiлянки, де щiльнi грунти вiдсутнi, - «гiдрогеологiчнi вiкна».
Водоносний горизонт четвертинних вiдкладiв зафiксований: бшя верхiв'я балки на глибинах 7,0 - 8,0 м (абс. вщм. 138,0 - 145,0 м); на лiвому схилi балки вiд 9,0 м до 14,0 м (абс. вщм. 91,0 - 132,0 м); на правому схилi балки вщ 9,0 м до 13,0 м (абс. вщм. 126,0 - 138,0 м), у швденно-схщнш частит схилу горизонт вщсутнш; на дш балки вщ нуля до 1,0 - 2,0 м. Коефщенти фшьтрацп грунтв зони аераци i водовмiсних груипв змiнюються вiд 0, 2 м/добу до 0,6 м/добу.
Вщносними водонепрохщними шарами е локально щiльнi суглинки завадiвського та суглинки i глини мартоношського горизонтв. Потужнiсть водоносного горизонту не витримана й тiсно взаемопов'язана з глибиною залягання водотриву.
Режим водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв порушений i тiсно пов'язаний iз кiлькiстю води, що поповнюе його. Живлення вш одержуе за рахунок шфшьтраци атмосферних опадiв, витокiв iз пiдземних каналiзацiйних мереж iз боку вищерозташованих забудованих територiй мiкрорайону «Сокiл», промислових шдприемств та iндивiдуальноl забудови вздовж лiвого схилу балки. Розвантажуеться горизонт в дно балки, перетшае в нижнш горизонт неогенових вiдкладiв, а потм у Днiпро.
За хiмiчним складом вода водоносного горизонту четвертинних лесових вiдкладiв е пдрокарбонатно-сульфатна iз мiнералiзацiею до 1 г/дм3.
Водоносний горизонт неогенових вiдкладiв у придоннiй частит схилiв, де четвертинний горизонт вщсутнш, - перший вiд денно1 поверхш, а у верхнiй частинi схилiв перебувае пiд четвертинним водоносним горизонтом i е другий вiд денно1 поверхнi.
Водовмiсними породами горизонту е пщаш вiдклади неогену, якi мають коефщент фшьтрацп 1,0 - 1,2 м/добу.
На територи балки глибина залягання рiвня горизонту неогенових вiдкладiв на лiвому схилi становить 45,0 - 50,0 м.
Буровугшьш глини та каолши мають бiльш низьку водопроникшсть (Кф = 0,06 i 0,085 м/добу), нiж вище- i нижчезалягаючi грунти, тому вони - вщносш водотриви.
За хiмiчним складом вода переважно гiдрокарбонатна iз мiнералiзацiею 1 -3 г/дм3.
Горизонт поповнюе запаси води за рахунок шфшьтраци атмосферних опадiв i перетшання тдземних вод шляхом вертикально1 фiльтрацil iз водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв на схилах балки та iз струмка через делювiальнi вiдклади. Розвантаження горизонту вщбуваеться в Днiпро.
За ^^одними умовами тepитоpiя Gвпaтоpiйcькоï балки pозтaшовaнa в зонi змiнного зволожeння, cклaдeнa фiльтpaцiйно-aнiзотpопними лecовими вiдклaдaми.
Анaлiз мaтepiaлiв доcлiджeнь минyлиx pокiв (1965 - 1980) показав, що im^crara забудова вepxнix чacтин cxилiв балки вжотними бyдiвлями пpизвeлa до збiльшeння витокiв води в rpyнти iз пiдзeмниx комyнiкaцiй. Iнжeнepнa дiяльнicть людини (пpоклaдeння доpiг, тepacyвaння дeнноï повepxнi - зpiзaння та пiдcипaння дшянок, побудова гapaжiв, облаштування гоpодiв, нeоpгaнiзовaнi cмiттeзвaлищa) пpизвeлa до пpоникнeння aтмоcфepниx опaдiв y rpyнти cxилiв. Bищeнaвeдeнi фaктоpи cпpичинили пiдйоми piвня пiдзeмниx вод iз cepeдньою швидкicтю на окpeмиx щiльнозaбyдовaниx тepитоpiяx до 1,0 - 1,2 мфш.
На оcновi peжимниx cпоcтepeжeнь за piвнeм пiдзeмниx вод (1980 - 2000) ycтaновлeно, що швидкicть пiдйомy piвня пiдзeмниx вод поcтyпово змeншyвaлacь, а за останш pоки cтaбiлiзyвaлacя i ж пepeвищye 0,1 м/piк. Цe пepш за вce пов'язано зi змeншeнням обcягiв бyдiвництвa, а на вepxнix дiлянкax cxилiв - iз вщтоком води гоpизонтy iз зcyвниx дшянок cxилiв, якi cпpияють швидшому вщтоку води чepeз «вшна» pозкpитиx rpyнтiв. Однак, вpaxовyючи нeзaдовiльний xapaктep eкcплyaтaцiï пiдзeмниx комyнiкaцiй на зaбyдовaниx тepитоpiяx, можливий пiдйом piвня пiдзeмниx вод до знaчeнь, зaфiкcовaниx paнiшe, i бiльшиx.
За гeолого-гiдpогeологiчними умовами i швидкютю пiдйомy piвня пiдзeмниx вод дшянки вepxiв'я та cxилiв балки нaлeжaть до III типу тepитоpiй за потeнцiйним пiдтоплeнням.
Рiвeнь пiдзeмниx вод в ycтi балки знaxодитьcя на глибинax вiд 0,2 м до 2,0 м, тому ця дшянка нaлeжить до кaтeгоpiï ^^одно i поcтiйно пiдтоплювaниx тepитоpiй. Пiдтоплeння донно1' чacтини балки пов'язaнe зi збiльшeнням нaдxоджeння aтмоcфepниx i елчн^ вод y дно балки (yтвоpeння джepeл y яpax i зcyвниx дiлянкax - дpeнyвaння водоноcного гоpизонтy чeтвepтинниx вiдклaдiв), а також забудовою нижчepозтaшовaноï тepитоpiï житлового мacивy «Пepeмогa» виcотними будинками на пaльовиx фyндaмeнтax, що пpизвeло до погipшeння дpeнyвaння води чepeз бapaжний eфeкт.
У зв'язку з пiдвищeнням вологоcтi лecовиx rpyнтiв чepeз пpичини, нaвeдeнi вищe, якi xapaктepизyють цi rpyнти як водонeтpивкi, пyxкi, лeгкоpозмочyвaнi, здaтнi до ^ояву пpоciдниx влacтивоcтeй, y ниx можуть погipшитиcя показники фiзико-мexaнiчниx влacтивоcтeй, знизитиcя xapaктepиcтики дeфоpмовaноcтi й мщност! [7 - 9].
Пpоciднicть фун^в за пpиpодного тиcкy бeзпоcepeдньо зaлeжить вiд потyжноcтi пpоciдниx rpyнтiв. Потужнють пpоciдниx лecовиx rpyнтiв зpоcтae вщ нижньо1' чacтини cxилiв балки, дe вони виклинюютьcя, до вододiльниx дшянок, дe ïx потyжнicть мaкcимaльнa.
Пpоciднicть лecовиx rpyнтiв (за мaтepiaлaми минyлиx pокiв) вивчали на вcix дiлянкax забудови лaбоpaтоpними мeтодaми. Cyмapнa пpоciднicть лecовоï товщi за пpиpодного тдаку змiнюeтьcя вiд 0 до 50 - 60 cм.
Доcлiджyвaнi cxили балки за пpоciднicтю нaлeжaть до двоx типiв rpyнтовиx умов - пepшого i дpyгого, а на пiдтоплeниx дiлянкax на днi балки пpоciднi rpyнти вiдcyтнi.
Лecовi ipyrnrc е фiльтpaцiйно-aнiзотpопнi: y вepтикaльномy на^ямку вони бiльш водопpоникнi, нiж y гоpизонтaльномy. У зв'язку iз цим y фiльтpaцiйномy
потощ виникае гiдродинамiчний тиск пiдземних вод, а також збшьшуетъся вага грунпв - додаткова механiчна сила, прикладена до схилу.
Висновки. На обох схилах балки за рахунок природних i техногенних факторiв, основними з яких е обводнювання лесових грунтв, додатковий тиск на грунти схилiв вiд нових забудов, неминуче можуть проявлятись негативнi iнженерно-геологiчнi процеси i явища.
Оцiнивши геолого-геоморфологiчнi i пдрогеолопчш особливостi дослщжувано! територп балки (круп дiлянки схилiв, повсюдне поширення пухких водонестiйких лесових грунтiв, наявнiсть насипних грунтiв у рiзних частинах схилiв, подальше насичення грунтiв схилу водою), можна й надалi прогнозувати розвиток на схилах площинно! i лшшно! ерозп, яроутворення та зсувних процешв.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
1. DBN A.2.1-1-2008. Inzenerni vishukuvanija dlja budivnitstva [Text] - К.: Minregionbyd, 2008. - P. 72 (in Ukrainian).
2. DBN B.1.1-3-97 Inzenernij zahist teritorii, budinkiv i sporud vid zsuviv i obvaliv [Text]: - К.: Minregionbyd, 2006. - P. 83 (in Ukrainian).
3. Dowd, R.M. Groundwater monitoring [Text]/ R.M. Dowd// Environ. Sei. and Technol. - 1985 Vol. 19. - № 6. - P. 485-498.
4. DSTY B V.2.1-2-96. Gruti. Klasifikatsija [Text]/ (DERZSTANDART 2510082) - К.: Minregionbyd, 2006. - P. 98 (in Ukrainian).
5. Emeljanova, O.P. Osnovni zakonomirnosti zsuvnih protsesiv [Text]/ O.P.Emeljanova. - М.: Nеdra, 1972. - P. 346 (in Ukrainian).
6. Latkovich, V.J. Groundwater monitoring system [Text]/ V.J. Latkovich// Proc. and Inf. Comm. Hydrol. Res. TNO. - 1983. - № 31. - P. 538-545.
7. Lomtadze, B.D. Inzenerna geologija. Inzenerna geodinamika [Text]/ B.D. Lomtadze. - М.: №dra, 1977. - P. 423 (in Russian).
8. Rekomendatsiji po inzenerno-geologithnim doslidzenijam v rajonah rozvitku zsuviv [Text] - M.: Nеdra, 1984. - P. 94 (in Ukrainian).
9. Rekomendatsiji po kilkisnij otsintstij stijkostisi zsuvnih protsesiv [Text]. - M.: №dra, 1984. - P. 132 (in Ukrainian).
10. Wishmeier, W.H. Predicting rainfall erosion losses from cropland east of Rocky Mountains [Text]/ W.H. Wishmeier, D.D.Smith// Argic. Handbook. - 1965. -№ 282. - P. 143-151.
11. Zvit pro inzenerno-tehnichni vishukuvanija dlja proektovanogo budivnitstva bagatofunktsionalnoji budivli v rajoni z/m «Sokil» u m. Dnipropetrovsku [Text]/ DP «DniproGIINTIZ». - DP., 2006. - 185 р (in Ukrainian).
Над1йшла до редколегИ' 2 7.02.2015
