CC BY
88
УДК 519.711:004.942/669(477)
А.М. КРИВОГУБ*, К.В. НОВОДЕРЕЖК1НА*
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФАКТОР1В НА МЕТАЛУРГ1ЙНУ ГАЛУЗЬ УКРА1НИ У ПРОГРАМ1 GLOBAL TRADE ANALYSIS PROJECT
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, Ки1'в, Украша Державний науково-дослщний iнститут шформатизаци та моделювання економiки, Ки!в, Украша
Анотаця. Розглянуто гмгтацШне моделювання впливу фактор!в на металургШну галузь у програ-Mi Global Trade Analysis Project. Проведено анал1з оцтки впливу фактор1в на економ1ку Украгни загалом та безпосередньо на металургШну галузь. Дат завдання доцтьно обчислювати у ситуа-цШному центрi для знаходження оптимальних та ефективнихршень.
Ключовi слова: мiжнародна торгiвля, металургтна галузь, експорт, iмпорт, валовий внутрштй продукт, модель, GTAP, ситуацтний центр.
Аннотация. Рассмотрено имитационное моделирование влияния факторов на металлургическую отрасль в программе Global Trade Analysis Project. Проведен анализ оценки влияния факторов на экономику Украины в целом и непосредственно на металлургическую отрасль. Данные задачи целесообразно вычислять в ситуационном центре для нахождения оптимальных и эффективных решений.
Ключевые слова: международная торговля, металлургическая отрасль, экспорт, импорт, валовой внутренний продукт, модель, GTAP, ситуационный центр.
Abstract. Simulation of factors influence on the metallurgical industry in the Global Trade Analysis Project programme was considered in the paper. The analysis to assess the factors influence on the economy of Ukraine in general and directly to the metallurgical industry was performed. These tasks are advisable to calculate at the Situation Centre to find optimal and effective solutions.
Keywords: international trade, metallurgical industry, exports, imports, gross domestic product, model, GTAP, situational center.
1. Вступ
У сучасних умовах жодна кра1на св1ту не в змоз1 забезпечити ефективний, динам1чний роз-виток свое! економ1ки без ствроб1тництва з шшими кранами. М1жнародна торпвля е важ-ливим засобом збалансованосп м1ж виробничими можливостями та перевагами спожива-ч1в.
Мюце м1жнародно! торпвл1 в систем! м1жнародних економ1чних вщносин визнача-еться тим, що, по-перше, через не! реал1зуються результати вс1х форм св1тогосподарських зв'язюв - вив1з катталу, виробнича кооперащя, науково-техшчне ствроб1тництво. Подруге, розвиток м1жнародно! торпвл1 товарами визначае динамшу м1жнародного обмшу послугами. По-трете, зростання i поглиблення м1жрегюнальних та м1ждержавних взае-мозв'язюв виступають важливою передумовою м1жнародно! економ1чно! штеграцп. По-четверте, м1жнародна торпвля сприяе подальшому поглибленню м1жнародного подшу пращ та штернацюнал1зацп господарських зв'язюв [1].
Сучасна металурпя посщае одне з чшьних мюць у народному господарста кра!ни i е матер1альною базою всього комплексу важко! шдустрп Укра!ни i мае конкуренты переваги на св1товому ринку завдяки наявнш власнш сировиннш баз1.
Металургшний комплекс - це сукупшсть видобувних та обробних галузей промис-ловосп, тдприемства, в яких видобувають та збагачують руди чорних i кольорових, бла-городних та рщкюних метал1в, виробляють чавун, сталь, прокат, металев1 труби, феросп-лави, кольоров1 метали, кокс, вогнетриви, нерудну металургШну сировину; здшснюють обробку чорних i кольорових метал1в [2].
© Кривогуб А.М., Новодережшна К.В., 2016
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2016, № 1
Чорна металурпя впливае на розвиток уах галузей народного господарства Укра'ни як основний споживач палива, електроенерги, води.
Кольоровi метали надзвичайно потрiбнi для високорозвиненого народного господарства. Кольорова металурпя включае видобуток, збагачення, металургшну переробку кольорових руд, дорогоцiнних i рiдкiсних металiв, у тому числi виробництво сплавiв, прокат кольорових металiв, переробку вторинно'' сировини i видобуток кольорового камiння. Кольорова металурпя в Укрш'ш розвинена слабше, шж чорна, i представлена окремими галузями. Це зумовлено нестачею покладiв рiзних кольорових руд. В умовах науково-технiчного прогресу значення кольорово'1 металургл зростае, оскiльки 1'й належить значна роль у створенш конструкцшних матерiалiв високо'1 якостi. Провiдними галузями кольорово'1 металургп Укра'ни е алюмшева, цинкова, магнiева, титанова, ртутна, ферошкелева[3].
Продукцiя металургшно'' галузi мае широкий спектр застосування в рiзних сферах зварювання алюмiнiю та нержавiючих металiв, медицинi, сiльському господарствi, будiв-ницт дорiг, гiдротехнiчних споруд, мостобудування, прничодобувнш промисловостi, забезпечення залiзниць, транспорту та загального машинобудування, суднобудування, важкого, енергетичного i спецiального машинобудування, для мапстральних газо- i наф-топроводiв, глибоководних споруд.
Актуальнiсть дослiдження металургшно'' галузi обумовлюеться ще й тим, що вона забезпечуе значну частку ВВП Укра'ни. Розвиток та створення вщповщних преференцш данш галузi передбачае обгрунтування та створення нових зон вшьно! торгiвлi з новими важливими партнерами й пов'язаш з виходом на новi ринки свiту [4].
Програмне забезпечення ОТАР доцiльно використовувати для виршення потреб моделювання в ситуацшному центрi.
2. Попередн1 вщомост1
Обсяг експорту та iмпорту товарiв металургшно! промисловостi [5].
Таблиця
Експорт товарiв металургшно'' промисловостi Укра'ни (млн дол. США)
Кра'ни Близь-кий Схщ ее Рошя СНД Аз1я Реш- та свггу США П1Б-денна Америка Схщ- на европа Япо-шя Китай
Чорнi метали 4953,6 3891,4 1441,4 552,5 811,5 826,2 326,8 60,8 38,9 16,3 0,03
Вироби з чорних 87,7 322,5 617,5 464,9 44,8 26 107,6 14 0,6 0,2 0,2
метал1в
Кольо-
ров1 метали та 18,3 139,2 89,6 30,06 18,8 25,73 4,7 0,037 3,6 11,5 2,6
вироби з
них
1нш1
недоро-
гоц1нн1 метали та 1,3 60,7 147,6 34,7 14,5 1,14 16,1 0,067 0,25 6 0,47
вироби з
них
Всього 5 060,9 4 413,8 2 296,1 1 082,2 889,6 879,1 455,2 74,9 43,4 34,0 3,3
У табл. 1 показано, що найбшьше товару металургшно'1' промисловостi Украша екс-портуе до Близького Сходу (5060,9 млн дол. США), €С (4413,8млн дол. США), Росп (2296,1 млн дол. США), СНД (1082,2 млн дол. США), Азп (889,6млн дол. США), США (455,2 млн дол. США). В дiаграмi 1 показано процентне вщношення обсягу експорту мета-лургшно'1 продукцп за 2014 рш. Значна доля припадае на Близький Схщ (33%), СС (29%), Роаю (15%).
Таблиця 2. 1мпорт товарiв металургшно'!' промисловостi Украши (млн дол. США)
Крани СС Рост Китай Аз1я СНД Близький Схвд США Решта свггу Швденна Америка Япо-тя Схвдна Свропа
Чорш метали 337,8 433,7 220,5 119,6 91,3 29,4 1,1 26,7 30 1 6,02
Вироби з чорних 394,1 76,4 157,5 60,4 20,5 51,1 59,4 6,6 1,5 7,1 0,03
металiв
Кольо-
ров1 метали 198,2 290,1 68,5 22 53,2 13,7 1,3 24 1,44 1,9 0,0008
та вироби з них
1нш1
недоро-
гоц1ни1 метали 215,9 100,4 114,1 16,8 7,7 16,6 15,5 4,5 0,65 2,9 0,01
та виро-би з них
Всього 1 146,0 900,6 560,6 218,8 172,7 110,8 77,3 61,8 33,6 12,9 6,1
У табл. 2 показано, що найбшьше товару металургшно'1' промисловосп Украша iмпортуе з СС (1146 млн дол. США), Росп (900,6 млн дол. США), Китаю
(560,6 млн. дол. США), Азп (218,8 млн дол. США), СНД (172,7 млн дол. США), Близького Сходу (110,8 млн дол. США), США (77,3 млн дол. США). В дiагpамi 2 показано ^оцентое вщношення о6сягу iмпоpтy мeталypгiйноï пpодyкцiï за 2014 prn. Значна доля ^ипадае на СС (35%), Роciю (15%), Китай (17%).
Динамша товаpноï cтpyктypи eкcпоpтy та iмпоpтy (чоpноï та кольоpовоï мeталypгiï та виpоби з них) y rep^ 2010-2015 pокiв [6].
Таблиця 3. Обсяг eкcпоpтy
Млн дол. США %
Роки
2015 2014 2013 2012 2011 2010 2015 2014 2013 2012 2011 2010
Kваpтали
I 2570 4003 4352 4798 5246 3488 26,5 27,8 27,8 29,1 33,7 33,4
II 4521 4669 5413 6055 4892 30,5 29,3 30,3 34,2 37,9
III 3693 4291 4511 5336 4255 27,1 26,8 25,5 30,7 31,7
IV 3019 4259 4168 5477 4698 24,4 24,4 22,9 29,2 30,4
Разом 15236 17571 18890 22114 17333 27,6 27,0 26,9 31,9 33,2
Данi за 2014-2015 pp. наведеш без ypахyвання тимчасово окуповано'1 тepитоpiï АР Kpим та м. Севастополь.
Пpовiвши аналiз о6сягу eкcпоpтy за rep^ 2010-2015 pp., з табл. 3 видно, що з 2011 p. по 2014 p. eкcпоpт чоpноï й кольоpовоï мeталypгiï та виpобiв з них зменшився май-же на 31% (7 млpд дол. США). Kpiм того, cпоcтepiгаетьcя зменшення eкcпоpтy майже на 36% (1,5 млpд дол. США) за I кваpтал 2015 p. поpiвняно з 2014 p.
Таблиця 4. Обсяг iмпоpтy
Млн дол. США %
Роки
2015 2014 2013 2012 2011 2010 2015 2014 2013 2012 2011 2010
Kваpтали
I 424 824 1032 1130 1137 728 3,9 5,0 5,2 5,6 5,9 6,2
II 826 1345 1405 1398 940 5,3 7,1 6,1 6,8 6,9
III 900 1443 1418 1667 1177 6,1 6,2 6,3 7,6 7,2
IV 772 1186 1285 1493 1283 5,4 5,2 5,4 6,2 6,7
Разом 3322 5006 5238 5695 4128 5,4 5,9 5,8 6,6 6,8
Пpовiвши аналiз обсягу iмпоpтy за пepiод 2010-2015 pp., з табл. 4 видно, що з 2011 p. по 2014 p. iмпоpт чоpноï i кольоpовоï мeталypгiï та виpобiв з них зменшився майже на 42% (2,4 млpд дол. США). Kpiм того, спос^^е^ся зменшення iмпоpтy майже на 48% (400 млн дол. США) за I кваpтал 2015 p. поpiвняно з I кваpталом 2014 p.
Пpоаналiзyвавши мeталypгiйнy галузь У^аши, можна зpобити висновок, що за останш pоки дуже значно знизився eкcпоpт чоpноï й кольоpовоï мeталypгiï та виpобiв з них, i майже yдвiчi знизився iмпоpт за останш 5 pокiв. У 2014 pоцi eкcпоpт пepeвищyе iмпоpт чоpноï й кольоpовоï мeталypгiï та в^оби з них на 21,8%.
На даний час мeталypгiйна галузь знаходиться у тяжкому сташ. На це впливае бага-то фактоpiв (технолопчна вiдcталicть, нестача e^pro^cn^ i води для pозвиткy галyзi), а також ситуащя, що склалася в Донецькш та Лyганcькiй областях. На пiдпpиемcтвах вини-кли тpyднощi з добуванням та постачанням cиpовини, оpганiзацiею в^обництва та виве-зенням готово'1 пpодyкцiï, також були зyпинeнi дeякi мeталypгiйнi пiдпpиемcтва. Насампе-peд, це ^изводить до погipшeння ситуацп в Укpаïнi та на cвiтових pинках, п^^жмс^а не в змозi виконувати сво'1'х зобов'язань пepeд паpтнepами.
Багато тдприемств прничо-металургшного комплексу знаходяться на меж банк-рутства через умови недоступности зовнiшнього фiнансування, а це може призвести до ма-сового безробггтя, втрати валютно'1 виручки та втрати державою податюв.
Щоб цього не допустити, потрiбно розвивати дану галузь та йти в ногу з прогресом. Прикладом е найбшьший украшський гiрничо-металургiйний холдинг мМетiнвестм, який мае намiр до 2020 року швестувати в реконструкцiю i модертзащю двох сво'1'х металур-гiйних тдприемств в Марiуполi - "Азовсталь" i Марiупольський меткомбiнат (ММК) iм. Глшча - бiльше 8 млрд доларiв. Це фiнансування буде сприяти тдвищенню ефективно-стi виробництва, разом з цим, зниженню екологiчного впливу. При цьому передбачаеться збшьшити обсяг виплавки сташ на 35% - до 16 млн тонн.
Основними завданнями металургшно'1 галузi для пiдвищення ефективносп функць онування економiчноi системи Украши е:
- впровадження засобiв модершзацп;
- змiна застарiлого обладнання на бшьш сучасне для уникнення збитковосп мета-лургiйного виробництва;
- розробка та впровадження ресурсо- та енергозбер^аючих технологий виробництва;
- забезпечення достатнього рiвня бюджетного фiнансування галузц
- залучення iноземного iнвестування галузц
- створення умов для випдного виробництва металургшнох продукцп (встановити задовшьш цiни на сировину та енергоносп);
- пiдвищення рiвня продуктивностi пращ на металургшних пiдприемствах;
- запоб^ання еколопчнох проблеми (придiлення значно'1' уваги навколишньому се-редовищу, впровадження нових природоохоронних технологiй);
- надання фшансово'1' допомоги пiдприемствам (державнi дотацп), яю створюють та реалiзують новi шновацшш проекти.
Сьогоднi у свiтовiй практищ при дослiдженнi даних проблем використовують декь лька стандартних моделей загально'1' рiвноваги, якi дослiджують наслiдки тдписання зов-нiшньоторговельних угод, зокрема, модель GTAP (Global Trade Analysis Project).
Global Trade Analysis Project (GTAP) - глобальна мережа дослщниюв i розробниюв пол^ики, що проводять кшькюний аналiз питань з мiжнародноi пол^ики, мае на метi по-лшшення якостi кiлькiсного аналiзу глобальних економiчних питань у загальних рамках економши [7].
База даних (БД) GTAP використовуеться для порiвняльних статистичних i динамiч-них обчислювальних моделей загально'1 рiвноваги, лежить в основi бшьшосп сучасного економiчного аналiзу питань глобально! пол^ики, пов'язана iз торгiвлею, енергетикою, навколишнiм середовищем. Спiвробiтництво у розробщ глобально1 БД дозволяе дослщни-кам зосереджуватися на економщ, помiтно полшшуючи якiсть глобального економiчного аналiзу [8].
Центральне мюце у проектi аналiзу св^ово!' торгiвлi GTAP 8 займае глобальна база даних, що включае в себе 129 регюшв та 57 секторiв (базовi роки 2004 та 2007), а також мютить 5 факторiв (земля, квалiфiкована та неквалiфiкована праця, природнi ресурси, ка-пiтал) та описуе двостороннi структури торпвл^ виробництва, споживання i промiжного використання товарiв i послуг.
На сьогодш модель GTAP стала одним iз стандартних iнструментiв мiжнародного аналiзу майже в усiх провiдних крашах свiту.
3. Постановка задач1
Метою даного дослщження е проведення аналiзу щодо оцiнки впливу факторiв на економшу Украши загалом та безпосередньо на металургшну галузь.
Цшь дослщження: полiпшення якостi та збшьшення обсягiв виробництва металургшно! продукцп для внутршнього/зовшшнього споживання, тенденцп розвитку формування ланцюпв додано! вартост з власно! сировинно! бази, досягнення позитивного сальдо плaтiжного балансу.
Для досягнення поставлено! мети потpiбно розглянути тaкi питання: зменшення населення (врахування демогpaфiчноi ситуацп в Укра!'ш); вступ до WTO та поточну д^ договору з €С; пpоaнaлiзувaти вплив технолопчно! змшно! додано'1' вapтостi Укра!'ни (щоб продавати не сировину за низькою щною, а вже готову пpодукцiю за бшьш вищою цiною); вплив регионально! технологично! змшно! виробництва в Укра!'ш (введення iнновaцiй); вплив умов тоpгiвлi (створення дотaцiй для пiдтpимки тдприемств); вплив цiн виpобникiв на постачання палива, води, електроенергл (для забезпечення власного виробництва); збшьшення обсягу виробництва (для отримання бшьшого прибутку); змша ставки тимчасових iмпоpтних мит; зменшення щни попиту на метaлуpгiйнi товари в середиш крайни та для експорту за ii межами (для збшьшення пропозицп).
Вхiдними даними було обрано основш pегiони, якi мають зв'язки та впливають на мiжнapодну тоpгiвлю в метaлуpгiйнiй гaлузi вщносно Укра!'ни:Укра!'на (Ukraine), США (USA), еС (EC_28), Близький Схiд (MENA), Япошя (Japan), Росiя (Russia), Китай (China), Азiя (Asia), Пiвденнa Америка (South America), СНД (CIS), решта св^у (Rest of World). Як основш сектори було обрано: зеpновi культури - GrainCrops (Grains and Crops); худоба та м'ясш продукти - MeatLstk (Livestock and Meat Products); видобуток - Extraction (Mining and Extraction); оброблена !'жа - ProcFood (Processed Food); текстиль та одяг - TextWapp (Textiles and Clothing); легка промисловють - LightMnfc (Light Manufacturing); важка пpомисловiсть - HeavyMnfc (Heavy Manufacturing); будiвництво - Util_Cons (Utilities and Construction); транспорт i зв'язок - TransComm (Transport and Communication); iншi послуги - OthServices (Other Services).
Необхiднiсть розгляду вказаних сектоpiв була обумовлена тим, що вони тюно пов'язaнi (впливають) з металургшною галуззю, яка охоплюе вс стадп технологiчних пpоцесiв: вiд добування та збагачення сировини до одержання готово!' продукцп у виглядi чорних i кольорових метaлiв (та !'х сплaвiв).
4. Параметри моделей
1) Модель 1 е базовою, тому що побудована на основi вхщних даних (pегiонiв та сектоpiв), без урахування впливу фaктоpiв.
Фактори, що впливають на базову модель:
- зменшення населення;
- вступ до WTO та поточна дiя договору з еС (европейський Союз в односторон-ньому порядку вщкривае свiй ринок для укра'нських товapiв);
- технологiчнa змiннa додано! вартосп в pегiонi;
- технологична змiннa додано! вapтостi сектора в усьому свт;
- пpомiжнa регюнальна технологiчнa змiннa;
- змiнa умов тоpгiвлi (iмпоpт з pегiону, що посилюе технологiчну змiнну в шшому pегiонi);
- змiнa обсягу виробництва (первинних фaктоpiв);
- ставка тимчасових iмпоpтних мит для сектоpiв;
- урахування пpомiжного вкладу при збшьшенш технологiчноi змiнноi.
Моделi 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 - цшьов^ тому що побудоваш на основi базово! моделi, але з
урахуванням впливу факторiв.
На даний час демографiчна ситуащя в Укршт е кризовою. Спостерiгаеться змен-шення чисельносп населення(порiвнюючи з 2007 роком), тому в уах цiльових моделях було зменшено населення на 5%.
2) Модель 2: враховуе зменшення населення, вступ до WTO та поточну д^ договору з СС:
- зменшення населення на 5%: Shock pop("Ukraine")=-5;
- Свропейський Союз в односторонньому порядку вщкривае свш ринок для укрш'н-ських товарiв:
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28") = target% 0 from file tms.shk. Моделi 3,4,5,6,7були побудоват на основi Моделi 2 (ii фактори актуальнi для всiх моделей), але з урахуванням шших факторiв.
3) Модель 3: враховуе покращення промiжноi регюнально!' технологично!' змшно! в Укршт на 0,5%.
Shock pop("Ukraine")=-5;
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28")=target% 0 from file tms.shk; Shock afreg("Ukraine")=0,5.
4) Модель 4: враховуе збшьшення на 10% ставки тимчасових iмпортних мит для сектора важко'1 промисловостi Укрш'ни.
Shock pop("Ukraine")=-5;
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28")=target% 0 from file tms.shk; Shock tms("HeavyMnfc",REG,"Ukraine")=target% 10 from file tms.shk.
5) Модель 5: враховуе покращення умов торгiвлi ^мпорт з регюну при посиленнi техноло-пчно!' змшно!' сектора важко'1 промисловосп в iншому регiонi) на 3% та зменшення на 0,5% технологично!' змшно! додано'! вартостi сектора важ^ промисловостi в усьому свiтi.
Shock pop("Ukraine")=-5;
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28")=target% 0 from file tms.shk;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","USA")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","MENA")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","Japan")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","Russia")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","CIS")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","RestofWorld")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","China")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","Asia")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Ukraine","SouthAmeric")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","USA","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","EC_28","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","MENA","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Japan","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Russia","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","CIS","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","RestofWorld","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","China","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","Asia","Ukraine")=3;
Shock ams("HeavyMnfc","SouthAmeric","Ukraine")=3;
Shock avasec("HeavyMnfc")=-0,5.
6) Модель 6: враховуе збшьшення обсягу виробництва (первинного фактора: катталу) в Укршт на 5%, збшьшення до 10% ставки тимчасових iмпортних мит для сектора важкоi промисловосп укряхни, покращення технологiчноi змiнноi доданоi вартостi в Укршт на
0,5%, зменшення технолопчно! змшно! додано! вартост сектора важко! пpомисловостi у всьому свт на 0,5%.
Shock pop("Ukraine")=-5;
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28")=target% 0 from file tms.shk; Shock qo("Capital","Ukraine")=5;
Shock tms("HeavyMnfc",REG,"Ukraine")=rate% 10 from file tms.shk; Shock avareg("Ukraine")=0,5; Shock avasec("HeavyMnfc")=-0,5.
7) Модель 7: враховуе збiльшення обсягу виробництва (первинного фактора: кaпiтaлу) в Укра!'ш на 5%, збiльшення до 10% ставки тимчасових iмпоpтних мит для сектора важко! промисловосп Укра!'ни, збшьшення пpомiжного вкладу технолопчно! змшно! важко! про-мисловостi в Укра!'ш на 0,5%.
Shock pop("Ukraine")=-5;
Shock tms(NMRG_COMM,"Ukraine","EC_28")=target% 0 from file tms.shk; Shock qo("Capital","Ukraine")=5;
Shock tms("HeavyMnfc",REG,"Ukraine")=rate% 10 from file tms.shk; Shock afall(NMRG_COMM,"HeavyMnfc","Ukraine")=uniform 0,5.
8) Модель 8: враховуе зменшення обсягу виробництва (первинного фактора: катталу) в Укра!'ш на 30%, збшьшення на 10% ставки тимчасових iмпоpтних мит Укра'ни для секто-piв важко! пpомисловостi, будiвництвa та видобутку.
Shock pop("Ukraine")=-5; Shock qo("Capital","Ukraine")=-30; Shock tm("Extraction","Ukraine")= 10; Shock tm("Util_Cons","Ukraine")=10; Shock tm("HeavyMnfc","Ukraine")=10.
Для обрахунку введено! шформацп застосовувався метод Ейлера, який показуе 99%-ний piвень точностi piшення.
5. Анал1з результат1в досл1дження
Пpовiвши моделювання у пpогpaмi GTAP, ми вибрали 8 найкращих моделей для подаль-шого дослiдження.
Моделi характеризують таю показники: Т 5. Платсжний баланс. Т 6. Платсжний баланс за секторами. Т8. Еквiвaлентнa вapiaцiя. Т 9. Цша iнвестицiйного блага регюну. Т 10. 1ндекс цiн ВВП.
Т 11. Ринкова цша iмпоpту в регюш (iндекс iмпоpтних цш, %). Т 12. Ринкова цша товару в регюш (шдекс внутршшх цiн, %). Т 13. 1ндекс експортно! цiни в pегiонi (шдекс експортно! цiни, %). Т 14. Попит на товари в регюш.
Т 15. Сукупний iмпоpт в регюш на вплив ринково! цши. Т 16. Обсяги виробництва товapiв у регюш. Т 17. Сукупний експорт в регюш, значення в FOB. Т 18. Змша вартост ВВП.
Т 19. Добробут (розподш за факторами виробництва).
Таблиця 5. Пла^жний баланс (млн $ США)_
DTBAL Модель 8 (Sim) Модель 4 (Sim) Модель 6 (Sim) Модель 2 (Sim) Модель 7 (Sim) Модель 3 (Sim) Модель 5 (Sim) Модель 1 (Sim)
Ukraine 1734,9 104,3 -623,74 -626,04 -670 -1305,75 -1803,74 -2300,08
Таблиця 6. Г лат1жний баланс за секторами млн $ СП [А)
DTBALi Модель 8 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель 2 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 3 Ukraine Модель 5 Ukraine Модель 1 Ukraine
GrainsCrops 271,65 200,26 205,14 232,22 171,56 187,96 125,64 82,38
MeatLstk 64,95 -37,94 -37,12 -33,19 -47,54 -45,91 -72,43 -12,89
Extraction 4927,19 -47,85 -711,29 -12,94 -754,82 -55,62 -620,41 -1587,17
ProcFood -300,42 258,43 413,71 343,95 338,04 296,45 39,95 136,72
TextWapp 27,47 365,62 397,87 386,1 378,32 354,44 264,84 -197,5
LightMnfc 332,23 -761,37 -530,65 -432,55 -610,7 -605,01 -977,52 -845,94
HeavyMnfc -1857,93 908,61 38,76 -353,21 480,4 -232,69 1273,59 -494
Util_Cons -222,81 -109,65 -41,4 -92,26 -73,96 -143,75 -213,62 121,28
TransComm -1357,08 -352,55 -82,51 -329,33 -180,8 -513,14 -791,18 641,16
OthServices -150,32 -319,26 -276,26 -334,84 -370,49 -548,5 -832,59 -144,11
Графш 1
М1 М5 М3 М7 М2 М6 М4
5000
-2000
Extraction LightMnfc HeavyMnfc TransComm
-2400 -1800
-1200
-600
600
1200 1800
Платжний баланс
0
З табл. 6 було ввдбрано сектори (видобуток, легка та важка промисловють, транспорт 1 зв'язок), яю значно впливають на плат1жний баланс Укра!ни. На основ! даних цих сектор1в з табл. 6 1 табл. 5 було побудовано графш 1.
Сектор «Видобуток» позитивно впливае на плат1жний баланс у модел! 8, де була збшьшена на 10% ставка тимчасових ¡мпортних мит Украши для сектора «Видобуток». У шших моделей значення негативне, але результати наближеш до нуля в моделях 2, 3, 4. Свропейський Союз в односторонньому порядку вщкривае свш ринок для укра!нських товар1в та покращення на 0,5% пром!жно! технологично! змшно! (шновацшна програма).
Сектор «Легка промисловють» позитивно впливае в модел! 8. Свропейський Союз в односторонньому порядку вщкривае свш ринок для украшських товар1в, де у зв'язку з де-мограф1чною ситуащею зменшилося населення на 5%.
Сектор важко! промисловосп позитивно впливае, особливо в моделях 4 та 5. Пок-ращилися умови торпвл! (створення дотацш для важко! промисловосп), збшьшилась ставка тимчасових ¡мпортних мит та зменшилися витрати на технолог1чну змшну додано! вар-тост! (обладнання не замшюеться, а продовжуеться експлуатац1я наявного).
Сектор «Транспорт та зв'язок» мае позитивне значення лише в модел! 1 (не врахо-вувалися фактори впливу). Його найпрше значення в модел! 8, тому що ставка тимчасових ¿мпортних мит в Укра!ш для сектора важко! промисловосп збшьшилася на 10%.
Таблиця 8. Екв1валентна вар1ащя (млн $ США)
EV Модель 8 (Sim) Модель 4 (Sim) Модель 6 (Sim) Модель 2 (Sim) Модель 7 (Sim) Модель 3 (Sim) Модель 5 (Sim) Модель 1 (Sim)
Ukraine 11515,03 1843,77 3240,9 811,34 3032,29 2266,57 2676,18 0,000
Таблиця 19. Добробут (розподш за факторами виробництва
Ukraine 1 alloc 2 endw 3 tech 4 pop 5 tot 6 IS Total
WELFARE8 -2041 -7373 0 -6396 3105 1189 -11515
WELFARE4 2447 4434 0 -6721 1094 589 1843
WELFARE6 2915 6217 594 -6755 206 62,9 3239,9
WELFARE2 2255 4470 0 -6692 608 170 811
WELFARE7 2897 6214 275 -6749 270 125 3032
WELFARE3 2429 4498 1195 -6730 732 143 2267
WELFARE5 2432 4507 1023 -6740 1216 238 2676
WELFARE1 0 0 0 0 0,001 0,001 0,002
Таблиця 20. Фактори, яю впливають на добробут
1 AllocativeEfficiencyEffect Ефектившсть розподшу ресурав
2 EndowmentEffect Фактори виробництва
3 TechnicalChange Effect Техшчна змшна
4 Population Населення
5 Terms of Trade Effect Умови торг1вл1
6 Investment and Saving 1нвестици та заощадження
Граф1к 2
М1 М5 М3 М7 М2 М6 М4
Плапжний баланс
На основi даних табл. 5 та 8 було побудовано графш 2, на якому показано, як впли-вае еквiвалентна варiацiя на платiжний баланс. У програмi ОТАР економiчний добробут розглядаеться на основi функцп корисностi Кобба-Дугласа (для споживача збшьшення кшькосп кожного з благ у товарнш групi збшьшуе кориснiсть дано'1' групи) i описуеться «е^валентною змшною». Позитивний показник е^валентно'1' варiацii вказуе на полш-шення добробуту в усiх моделях, о^м моделi 8.Порiвнюючи данi з моделлю 2 на графiку видно, що моделi 6 та 7 досить значно впливають на плапжний баланс. У табл. 19 можна побачити, яю саме фактори виробництва впливають на плапжний баланс та в якому ств-вщношенш.
На ефективно розподiленi ресурси, необхiднi для виробництва товарiв, витрачаеться вiдповiдна кiлькiсть природних ресурав (потрiбних для наших виробничих процесiв), ене-
ргетичних (забезпечення пальним машин, опалення) та неенергетичних ресурав (залiзна та мщна руда).
Фактори виробництва збiльшилися майже в 1,5 рази. Такими факторами виробниц-тва можуть бути робоча сила (розумовi та фiзичнi здiбностi людей), земля (природнi багат-ства), каттал (наявнi, виробленi засоби виробництва, а також фшансовий капiтал) та тдп-риемництво (яке об'еднуе попередш три фактори). Застосування пiдприeмницьких здiбнос-тей (iнiцiативи, винахiдливостi, ризику в оргашзаци виробництва, дiяльностi з координаци та комбiнування iнших факторiв виробництва) з метою створення благ та послуг.
Техшчна змшна покращилася за рахунок замши старого обладнання на нове, яке за-трачуе менше сировини, електроенергл та палива.
Умови торгiвлi ускладнилися, тому що на ринку стали продавати не сировину, а го-товi вироби металургшно'1' галузi. Вiдповiдно до цього, цша на готовi вироби змiнилася, тому що збшьшилася собiвартiсть виготовлено'1' продукцп (затрати збiльшилися). Показник умов торгiвлi також залежить вiд коливань попиту як на св^овому, так i на внутрiшньому ринку, вiд змш у технологiях та умовах виробництва, вщ ступеня монополiзацii ринкiв окремих товарiв.
1нвестицп та заощадження зменшилися, тому що ми використали 5% катталу для розвитку Украши. 1нвестицп iснують для того, щоб вкладувати каттал в об'екти тдприе-мницько'1' дiяльностi з метою одержання прибутку чи певного сощального ефекту.
Таблиця 9. Цша швестицшного блага репону
Ukraine Модель8 (Sim) Модель 4 фш) Модель 6 (Sim) Модель 2 фш) Модель 7 фш) Модель 3 фш) Модель 5 фш) Модель 1 (Sim)
pcgds 5,62 2,63 0,4 0,74 0,54 0,61 1,14 10
Таблиця 10. 1ндекс цiн ВВП (%)
Ukraine Модель 8 фш) Модель 4 (Sim) Модель 6 фш) Модель 2 фш) Модель 7 фш) Модель 3 фш) Модель 5 (Sim) Модель 1 фш)
PgdP 8,41 3,02 0,7 1,72 1,11 2,3 3,61 10
Таблиця 18. Змша вартосп ВВП (%
Ukraine Модель 8 (Sim) Модель 4 фш) Модель 6 фш) Модель 2 фш) Модель 7 фш) Модель 3 (Siш) Модель 5 фш) Модель 1 фш)
vgdp -6,25 3,14 3,24 1,75 3,42 3,3 4,49 10
На OCHOBÏ даних табл. 5, 9, 10, 18 було побудовано графш 3, на якому показано, як впливають змша цш швестицшного блага, змша вартосп ВВП та шдекс цiн ВВП на плать
жний баланс Укра!ни. Найсуттев1ш1 показники в моделях 8 (5,62%) та в 4 (2,63%) у 7,6 та 3,5 рази вищ1 пор1вняно з моделлю 2 (0,74%). Цша швестицшного блага в Укра!ш змшила-ся, тому що тимчасова 1мпортна ставка збшьшилася на 10%. Це свщчить, що збшьшення податкового тягаря призводить до зменшення обсягу р1вноваги 1 збшьшення щни р1внова-ги.
1ндекс щн ВВП (валового внутр1шнього продукту), який ще називаеться дефлятором ВВП, включае щни не тшьки споживчих товар1в 1 послуг, а й щни швестицшних това-р1в. Дефлятор ВВП вим1рюе штенсившсть шфлящ! (або дефляцп), коли спостер1гаеться зниження загального р1вня щн у кра!ш. Якщо величина шдексу щн менша за одиницю (1р<1), то вщбуваеться коригування номшального ВВП у б1к збшьшення, яке називаеться шфлюванням (очищення номшального ВВП вщ впливу дефляцп). Якщо ж величина шдек-су бшьша за одиницю (1р>1), то вщбуваеться дефлювання - коригування номшального ВВП у б1к зменшення(ел1м1нування шфляци). На граф1ку 3 видно, що в ус1х моделях, окр1м модел1 6, спостер1гаеться зб1льшення 1ндексу щн за одиницю. Це означае, що потрь бно використати деф1лювання (зняття застар1лого товару з виробництва, бо вш перестав користуватися активним попитом, або виключення впливу якогось фактора).
ВВП - головний шдикатор економ1чного розвитку 1 найповшший показник сумар-ного обсягу виробництва товар1в та послуг за певний перюд. Зм1на вартост1 ВВП збшьшилася у 2,5 рази в модел1 5 (4,49%) пор1вняно з моделлю 2 (1,75%). Це вщбулося за рахунок покращення умов торпвл1 та зменшення витрат на технолопчну змшну додано! вартост1 сектора важко! промисловост1 на 0,5%. Також пом1тне зб1льшення майже у 2 рази спосте-р1гаеться в ус1х шших моделях, окр1м модел1 8. Це вщбуваеться за рахунок впливу факто-р1в.
Таблиця 7. Платiжний баланс за сектором важко'1 промисловостi
DTBALi Модель5 Ukraine Модель4 Ukraine Модель7 Ukraine Модельб Ukraine МодельЗ Ukraine Модель2 Ukraine Модель1 Ukraine Модель8 Ukraine
HeavyMnfc 1273,59 908,61 480,4 38,76 -232,69 -353,21 -494 -1857,93
Таблиця 11. Ринкова цiна iMnopTy в perioHi
iндекс iмпортних цш, %)
pim Модель5 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель3 Ukraine Модель2 Ukraine Модель1 Ukraine Модель8 Ukraine
HeavyMnfc -2,7 7,46 0,23 0,46 0 0 10 9,95
Таблиця 12. Ринкова щна товару в региот (iндекс внутрштх цiн, %)
pm Модель5 Ukraine Модель4 Ukraine Модель7 Ukraine Модельб Ukraine МодельЗ Ukraine Модель2 Ukraine Модель1 Ukraine Модель8 Ukraine
HeavyMnfc 1,34 2,07 0,04 0,44 0,6 0,72 10 6,61
Таблиця 13. 1ндекс експортноТ цiни в perioHi (шдекс експортних цiн, %)
pxw Модель5 Ukraine Модель4 Ukraine Модель7 Ukraine Модель 6 Ukraine МодельЗ Ukraine Модель2 Ukraine Модель1 Ukraine Модель8 Ukraine
HeavyMnfc 1,34 2,07 0,04 0,44 0,6 0,72 10 6,61
pim pm
pxw
На основi даних табл. 7, 11, 12, 13 було побудовано графш 4, на якому показано, як впливае змша iмпортних, експортних та внутршшх цiн сектора важко'1' промисловостi на платiжний баланс сектора важко'1' промисловосп. У моделях 4 (майже в 2 рази вищ^, 5 (майже в 3 рази вищ^ та 8 (в 9 раз вищ^ спостер^аеться, що змша внутршшх та експортних цш сектора важ^ промисловостi збiгаеться та е найвищi значення. На це вплинуло збшьшення тимчасово! ставки iмпортних мит сектора важко! промисловостi в Укршш на 10%, зменшення витрат на технолопчну змiнну на 0,5% та покращення умов торгiвлi сектора важкох промисловостi на 3% (надаються дотацп для пiдтримки тдприемств). За наяв-ностi дотацiй для виробництва певного продукту, при тш самш цiнi у виробникiв е бшьше можливостей застосовувати квалiфiковану робочу силу, купувати якюш ресурси. Внутрь шнi цiни формуються на основi затрат на виробництво продукцп (цш сировини, палива, електроенергл та ш.). Експортнi цiни залежать вiд св^ових цiн, умов торгiвлi.
Iмпортнi цши обчислюються з використанням масиву даних щодо мiжнародних то-рговельних операцш, що вiдбулися протягом певного перюду (як правило, за рiк). У моделях 8 та 4 спостер^аеться, що змша iмпортних цш сектора важ^ промисловостi е найви-щою. Це могло спричинити те, що тимчасова ставка iмпортних мит збшьшилася на 10%. В моделi 5 видно, що iндекс iмпортних цiн зменшився, тому що умови торгiвлi покращилися на 3% та зменшилися витрати на технологiчну змшну доданоi вартостi на 0,5%.
Таблиця 14. Попит на товари в региот (%
qf Модель 5 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель 3 Ukraine Модель 2 Ukraine Модель 1 Ukraine Модель 8 Ukraine
HeavyMnfc 1,69 -0,36 2,94 2,92 -0,83 -0,8 0 -23,47
Таблиця 15. Сукупний iмпорт в регiонi, вплив ринково'1 цши (обсяг iмпорту, %)
qim Модель 5 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель 3 Ukraine Модель 2 Ukraine Модель 1 Ukraine Модель 8 Ukraine
HeavyMnfc 8,27 -8,6 2,29 2,75 1,56 1,35 0 -20,93
Таблиця 16. Обсяг виробництва товарiв у репош (%)
qo Модель 5 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель 3 Ukraine Модель 2 Ukraine Модель 1 Ukraine Модель 8 Ukraine
HeavyMnfc 1,69 -0,36 3,45 2,92 -0,33 -0,8 0 -23,47
Графiк 4
М8 М1М2М3 М6 М7 М4
-1900 -1500 -1100 -700 -300 100 500 900 1300 Плапжний баланс за сектором Heavy Mnfc
Таблиця 17. Сукупний експорт в репот, значення в FOB (обсяг експорту, %)
qxw Модель 5 Ukraine Модель 4 Ukraine Модель 7 Ukraine Модель 6 Ukraine Модель 3 Ukraine Модель 2 Ukraine Модель 1 Ukraine Модель 8 Ukraine
HeavyMnfc 9,13 -8,93 4,3 3,2 0,43 -0,35 0 -35,11
На основi даних табл. 7, 14, 15, 16, 17 було побудовано графш 5, на якому показано, як впливае попит на товари, обсяги iмпорту, обсяги експорту та обсяги виробництва на платсжний баланс сектора важко! промисловосп. Найефектившшими моделями е 5, 6, 7 по вщношенню до моделi 2. На графшу 5 ми бачимо, що в моделi 5обсяг iмпорту е досить значним - 8,27% (у 6 разiв вищий, нiж у моделi 2). На це впливае динамша руху щни, яка пов'язана зi змiнами в якост й обсязi виробництва товару та пропозицп його на ринку, з платоспроможшстю споживачiв i рiвнем споживання ними даного товару, обсягом товар-них запасiв, iз загальним економiчним станом пiдприемств тощо. Обсяг експорту 9,13% (у 26 разiв вищий, шж у моделi 2), на це впливають зовнiшньо торговельш угоди.
Моделi7 та 6 е ефективними, тому що попит на продукщю та обсяг виробництва то-варiв сектора важко! промисловостi е бшьшим порiвняно з моделлю 2 майже в 4 рази. Це вщбуваеться за рахунок збшьшення промiжного вкладу технолопчно1' змшно! в Укрш'ш (iнновацiйнi зрушення досягли позитивного результату), а також збшьшення обсягу виробництва за рахунок первинного фактора - катталу Укра!ни на 5%. Попит характеризуе кшьюсть продукцп, яку споживач хоче та мае намiр купувати за вигщною цiною. Еластич-нiсть попиту за цiною показуе, на скшьки % змiниться попит при змш цiни на 1%.
Також спостер^аеться, що в моделi 8 попит на товари, обсяг виробництва продукцп, обсяг експорту та iмпорту значно зменшився, бо щна на затрати виробництва стала бшьшою, а товар дорожчим.
6. Висновки
Таким чином, на основi проведеного дослщження iмiтацiйного моделювання металургш-но! галузi у програмi ОТАР з використанням методу Ейлера отримаш результати моделей дають змогу ощнити та проаналiзувати вплив факторiв на сучасний стан сектора важко! промисловосп, прогнозувати та аналiзувати тенденцii розвитку мiжнародноi торгiвлi з пiд-вищенням ефективностi зовнiшньоi торгiвлi Укра!ни.
Шд час дослiдження було обрано основш сектори та регiони, якi впливають на ме-талургiйну галузь та на основi яких створено базу даних в ОТАР. Провiвши моделювання й аналiз !х ефективностi, було обрано 8 найкращих моделей.
За допомогою моделi 4 можна досягти цiлi позитивного сальдо платiжного балансу Украши. Значно покращилося становище сектора важко'1' промисловостi, але при цьому
майже в 2 рази попршилося становище сектора легко'' промисловосп та в 3 рази сектора видобутку. Також виросли iмпортнi цши на 7,46%, внутр1шш та експортш цiни на 1,35%. Це спричинило до зниження обсягив виробництва (собiвартiсть виробництва збшьшилася) та зменшення попиту на товар (цша товару збiльшилася). Обсяги експорту та iмпорту зна-чно зменшилися за рахунок пiдвищення цiни товару. Отже, введення ставки тимчасових iмпортних мит на сектор важко'1 промисловосп мае позитивний вплив на плапжний баланс, але при цьому попршуеться становище м1жнародно'1' торпвль
У моделi 6 досягли цiлi позитивного сальдо плапжного балансу сектора важко'' промисловостi, платiжний баланс Укра'ни майже не змшився. Значно погiршився сектор видобутку за рахунок того, що бшьше використали сировини для виробництва готово' продукцп. Екв1валентна варiацiя покращилася: ефектившше розподiленi ресурси; фактори виробництва збшьшилися майже на 1/3; технолопчна змiнна покращилася за рахунок ви-користання старого обладнання замiсть замши на нове; умови торгiвлi ускладнилися, тому що постачали виготовлену продукщю, а не сировину; швестицп та заощадження скороти-лися. Цiна швестицшного блага зменшилася на 0,34% майже удвiчi, продукцiя стала доро-жчою. 1ндекс цiн ВВП зменшився i став менше 1. Це означае, що потрiбно провести ш-флювання. Вартiсть ВВП збiльшилася на 1,49% майже у 2 рази. 1мпортна цша збшьшилася на 0,46%. Це значить, що ми стали закупати товар за бшьшою цшою. Внутр1шш та експортш цши на 0,28% зменшились, тому що ситуащя на ринку св1ту змiнилася, ми продаемо товар за нижчою цшою. Попит на товари збшьшився, тому що цша стала нижчою. Обсяг iмпорту, експорту та виробництва збшьшився. Загалом дана модель дае позитивш результата.
У моделi 2 порiвняно з моделлю 1 плапжний баланс Укра'ни покращився у 4 рази, але все-таки знаходиться в негативному становища Плапжний баланс сектора важко'' промисловосп майже не змшився, тому що у нас лише зменшилося населення та покращилися умови торгiвлi з €С.
У моделi 7 плапжний баланс Укра'ни та сектора важко'' промисловостi майже не змшився. При цьому екв1валентна варiацiя збiльшилася у 3,74 рази: покращилася ефектив-нiсть розподiлу ресурав; технiчна змiнна покращилася; умови торгiвлi ускладнилися, тому що ставка тимчасових iмпортних мит збiльшилася до 10%; швестицп та заощадження зменшилися. Цша швестицшного блага зменшилася на 0,2%. 1ндекс цш ВВП зменшився майже до 1. Варпсть ВВП збшьшилася майже у 2 рази. 1мпортна цша збшьшилася на 0,23%. Внутр1шня та експортна цша зменшилася на 0,68%, результатом цього стало збшьшення попиту на товари. Обсяг iмпорту, експорту та виробництва збшьшився.
У моделi 3 плапжний баланс Укра'ни попршився у 2 рази, а плапжний баланс сектора важко']' промисловосп покращився. Екв1валентна варiацiя збшьшилася майже у 3 рази: розподш ресурав та фактори виробництва майже не змшилися; покращилася техшчна змшна за рахунок покращення регионально'' технологично'' змшно'' Укра'ни на 0,5%; умови торгiвлi покращилися, швестицп та заощадження зменшилися. Цша швестицшного блага регюну зменшилася на 0,13%. 1ндекс цш ВВП збiльшився на 0,58% та варпсть ВВП збь льшилася на 1,55%. Iмпортнi цши не змшилися, внутр1шш та експортш цши на 0,12% зменшилися. Обсяг попиту на товари не змшився, обсяг iмпорту збшьшився на 0,21%, обсяг експорту збшьшився.
У моделi 5 плапжний баланс Укра'ни попршився, але покращився плапжний баланс сектора важко'' промисловосп й досяг найкращого ефекту в уах моделях. Це вщбуло-ся за рахунок покращення умов торгiвлi металургшно'' галузi Укра'ни та використання обладнання, строк дп експлуатаци якого закшчився, замiсть замiни на нове. Екв1валентна варiацiя збiльшилася у 3,3 рази: техшчна змшна та умови торгйвл1 покращилися. Цша швестицшного блага збшьшилася на 0,4%. 1ндекс цш ВВП та варпсть ВВП збшьшилися бшьше, шж у 2 рази. !мпортш цши зменшилися на 2,7%, тому що умови торпвл1 покращилися.
Внутршш та експортш цiни збiльшилися майже у 2 рази. Попит на товари вирю, обсяг iMnopTy та експорту збшьшився.
У моделi 8 платсжний баланс Украши мае позитивне сальдо, платсжний баланс сектора важко! промисловостi погiршився. Еквiвалентна варiацiя вiд'емна, тому що розподiл ресурав погiршився i фактори виробництва зменшилися. Цiна iнвестицiйного блага збшь-шилася на 4,88%. 1ндекс цiн ВВП збшьшився на 6,69%, а вартють ВВП зменшилася. 1мпо-ртна щна на 9,95%, експортна та внутршня цiни на 5,89% збiльшилися. Обсяг попиту на товари, виробництво продукцп, експорт та iмпорт значно зменшився, тому що капiтал Украши зменшився на 30%, щна на електроенерпю, воду, газ збшьшилася. В результат цього виробництво товару стало дорожче, що призвело до тдвищення щни.
Результати моделювання умов фyнкцiонyвання металургшно! промисловостi пока-зують, що покращення фyнкцiонyвання галyзi можливе за рахунок таких дш:
• впровадження засобiв модертзацп (надання кредитiв пiд невеликий процент для застосування бшьш сучасних технологш);
• створення готово! продукцп за наявно! власно! сировинно! бази або заготовок;
• тдвищення конкурентоспроможносп за рахунок тдвищення якост продукцп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. М1жнародна торпвля [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/614/4/.
2. Регiональна економша. Тексти лекцiй онлайн (частина 2) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studbook.com.ua/regionalna-ekonomika 53/.
3. Проблеми i перспективи розвитку металурги Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=24411&pg=2.
4. Диверсифшащя мiжнародноi торгiвлi та активiзацii iнвестицiйного спiвробiтництва: зб. матерiа-лiв XVIII Мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено! 20-рiччю УДУФМТ, (Ки!в, 28-29 травня 2015 р.). - К.: УДУФМТ, 2015. - 492 с.
5. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www .ukrstat .gov.ua/.
6. Динамша товарно! структури експорту та iмпортy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/index.
7. Державний науково-дослщний шститут шформатизаци та моделювання економши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //dndiime.org .ua/ gtap/agtap/.
8. База даних проекту анатзу глобально! торгiвлi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1425.
Стаття над1йшла до редакцп 09.10.2015
