CC BY
69
6. Ковальчук Г. О. Активiзацiя навчання в еконо-Mi4Hrn освт: навч. посiбник / Г.О. Ковальчук. — Вид. 2. — К.: КНЕУ, 2003. — 298 с.
7. Комар О.А. 1нтерактивш технологи — технологи ствпращ / О.А. Комар // Рщна школа. — 2006. — № 5. — С. 57-60.
8. Суворова, Н. Интерактивное обучение: новые подходы / Н.Г. Суворова. — М.: Роспедагентство, 2005. — 110 с.
9. Трайнев, В. А. Методы игрового моделирования и интенсивные учебные процессы / В.А. Трайнев, JI.H. Матросова, А.В.Бузукина. — М.: Гардарики, 2003. — 214 с.
10. Гальетов В. Как вычислять правильные решения без затрат времени и сил [Електронний ресурс] / В. Гальетов. — Режим доступу: http: www Trizland.ru.
11. Ящишина Ю.М. Використання штерактивних метсдав навчання при викладанш дисциплш з управ-лшня персоналом / Ю.М. Ящишина, В.О. Шашко // Вюник економiчноl науки УкраТни. — КиТв: 1ЕП НАН Украши. — 2016. — №2 (31). — С. 190-192.
12. Пивоварова Л. В. Исследование эффективности образовательного процесса на основе инновационных образовательных технологий. Опыт обучения учащихся [Електронний ресурс] / Л.В. Пивова-рова // Инновационные технологии в образовании. — М.: Макс-Пресс, 2011. — Ч. 2. — С. 79-94. — Режим доступу: http://ciot.msu.ru/files/innovat-edu-tech.pdf.
В. в. Зайцев
канд. екон. наук
yHieepcumem митно1' справи та фтанЫв, м. Днтро
МИТНА ПОЛ1ТИКА УКРАШИ В КОНТЕКСТ еВРОШТЕГРАЦШНИХ В1ДНОСИН
Постановка проблеми. Закономiрний процес ште-граци та штернацюналiзацu свггового господарства вимагае нового рiвня багатобiчних економiчних взае-мовщносин. На сучасному етапi розвитку багатопо-лярного свiту жодна кра!на не здатна розвиватися iзо-льовано. Iнтернацiоналiзацiя господарського життя сьогоднi стала провщною тенденцiею розвитку сучас-но! свггово! економiки. Однiею з головних особливос-тей цього процесу е утворення великих зон впливу найбшьш розвинутих кра!н. Вони стають своерiдними штеграцшними угрупованнями, навколо яких об'едну-ються iншi держави, що забезпечуе !м важливу роль у свiтовому господарстга й полiтицi.
Регiональна iнтеграцiя вщбуваеться на двох рiв-нях: на рiвнi окремих фiрм, як1 у сво!й господарськ1й дiяльностi вступають в штеграцшш процеси, i на м!ж-державному рiвнi, коли держави цшеспрямовано сприяють переплетенню та взаемодоповненню факто-рiв виробництва в рамках групи кра!н i забезпечують функцiонування особливих штеграцшних шструмен-тiв та структур.
Найбшьш повно та чiтко економiчнi iнтеграцiйнi процеси проявляються в Захщнш бврот, де сформу-вався единий господарський простiр целого регiону, в межах якого поступово складаються загальш умови руху факгорiв виробництва та розробляються вщпо-вiднi механiзми регулювання. Окрiм таких об'ективних чинник1в впливу на захщноевропейську iнтеграцiю, як зростання темтв НТП, посилення ролi ТНК, глобальна iнтернацiоналiзацiя виробництва й катталу, вона стимулюеться активними митними взаемовщноси-нами, без чого неможлива реалiзацiя ще! створення едино! бвропи.
Посилення iнтеграцiйних процесiв на макро- i мiкрорiвнi пояснюеться зрослою взаемозалежшстю економiк окремих кра!н i знаходить свш вираз насам-перед в укладанш багатостороннiх угод, що стосу-ються регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. Крiм того, важливiсть взаемовiдносин пов'язана з
тенденцieю приведення систем нацiональних законо-давств до деякого загального, однакового базису, до погоджених державами принципiв управлiння свгго-вим господарством. У зв'язку з цим актуальними стають проблеми учаси i визначення ступеня включення Украши у процеси зовнiшньоекономiчноï взаемоди краш, визначення тieï ролi, яку вона буде грати у свь товому ствтовариствь При цьому не треба забувати i те, що нашi прюритети — будувати зовнiшню поль тику, виходячи з нацiональних штереетв власно'1 кра-1ни.
Участь у митних союзах, зонах вшьно1 торгiвлi та м1жнародних угодах (конвенцiях) з митних питань названо в комплекс прюритетних напрямiв реалiзацiï митно'1 полiтики Украши, як невiд'eмноï складово'1 зовнiшньоекономiчноï полiтики держави. Вступ у дда Угоди про Асоцiацiю м1ж Украиною та бвропейським Союзом, створення на ïï основi поглиблено'1 та все-охоплюючо'1 зони в1льно'{ торгiвлi з 6С вiдкриваe доступ Украш до внутрiшнього ринку бвросоюзу. Усу-нення перепон, iз якими стикаються економiчнi опе-ратори, та впровадження високих стандартiв захисту споживачiв е тим мiцним фундаментом, на якому функцюнуе 6С та до якого прагне Украша. В умовах курсу европейсько'1 штеграци напрямки митно'1 пол1-тики набувають особливого значення та зосереджу-ються на питаннях мгжнародного сп1вроб1тництва та впровадження в Украш свггового досв1ду митного регулювання.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Вагомий внесок у розвиток методологи дослщження митно'1 пол1тики незалежно'1 Украши в умовах глобал1заци св1тово1 економ1ки зробили в1тчизнян1 науковц1, а саме 1.Г. Бережнюк, О.П. Гребельник, C.B. Кгвалов, Б.А. Кормич, Н.В. Осадча, Д.В. Приймаченко, П.В. Пашко. Сучасний стан реформування митно'1 справи в Украш, в тому числ1 ïï пpaвoвoï бази в1дпов1дно acquis communautaire, дослщжено i проанал1зовано в роботах сучасних економютав, зокрема С.М. Перепьолюна,
Т.М. Римсько!, Л.О. Копцева. Окрем! аспекти формування митно! политики дослщжено також у працях М.М. Дуран, В.В. Филатова.
Основою нормативно-правово! бази митно! справи в Укра!ш е Митний кодекс Укра!ни та Закон Укра!ни «Про единий митний тариф», яю е базою подальшого розвитку митного законодавства. Митний кодекс Укра!ни визначае митну полтику як систему принцитв та напрям^в д^яльносп держави у сфер! забезпечення сво!х економ^чних штереав та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходов регулювання зовншньо! торпвл! [1].
Реал^защя митно! политики мае так! групи цшей (функцш) [7]:
- вконом1чн1 — до них належать фккальт, тобто т1, як! наповнюють прибуткову частину бюджету кра!ни, та рвгулятивт. Регулюючий вплив зд!йснюеться мит-ними тарифами (методами непрямого кер^вництва), а також заборонами, обмеженнями, лщензуванням, квотуванням експорту та импорту (методами прямого административного кер^вництва). Зазначене регулювання покликано: стимулювати розвиток национально! економ1ки; захищати укра!нський ринок; заохочувати шоземш швестиц!!; забезпечити виконання зобов'я-зань перед шшими державами, м!жнародними союзами, а також сприяти полггичнш та економ1чн1й стабильности Укра!ни;
- захиет — т1, як! забезпечують економ1чну, сан1тарну безпеку кра!ни, захист сусп!льного порядку, здоров'я населення, культурних ценностей. Систем! захисту служать юридичн! норми, митне оформлення, а також боротьба з контрабандою та !ншими право-порушеннями.
У наущ 1снуе дек!лька п1дход1в до визначення митно! политики: владно-правовий, оргашзацшно-ш-ституцшний, економ^чний, психоетичний, регулятор-ний. Критер!! визначення поняття митно! пол!тики з точки зору р^зних пщход^в глибоко розроблено в публикациях Н.В. Осадчо!, В.1. Ляшенко [8].
Митна политика напряму залежить вщ зовншньо-економ^чно! политики держави, стввщношення адм!-шстративних та економ^чних методов [4]. Л^берал^защя митно! справи вщповщае положенням Конституц!! Укра!ни та м!жнародного права щодо основних прав ! свобод особи стост!. На даний час м!жнародна (та в!дпов!дно — ! нац!ональна) митна д!яльн!сть в!дбу-ваеться на тдстав! розроблених та узгоджених Все-св!тньою митною орган!зац!ею (членом яко! Укра!на е вщ 1992 р.) б!льше двадцяти правових акпв-конвенцш. Основна мета таких конвенц!й — гармон!зац!я митних систем св!тово! сп!вдружност!.
Метою статп е обГрунтування теоретичних основ, анал1тичних висновк1в i практичних рекомендацiй щодо м1сця та ролi митно! политики в системi державного регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Укра!ни в контекст евроiнтеграцiйного вектора роз-витку.
Виклад основного матерiалу. У дiяльностi з регулювання зовнiшньоекономiчних зв'язк1в i захисту на-цiональних iнтересiв iснуе широкий набiр засобiв i методов торговельно! й кредитно! полiтики. До них належать рiзноманiтнi торговельш договори та угоди, в тому чист угоди про економiчне ствробггаицтво. На нацiональному законодавствi базуеться митно-тариф-не регулювання торговельно-економiчних вiдносин,
переважно iмпорту, а адмiнiстративнi акти широко ви-користовуються для створення нетарифних бар'ерiв у сучаснiй мiжнароднiй торпвль Важливу роль вдагра-ють рiзноманiтнi засоби регулювання експорту, особливо так званих стратепчних товарiв, а також засоби, як1 застосовуються для здшснення полiтики в галузi кредита, субсидш тощо.
Таким чином, серед засобiв зовншньоеконом1ч-но! полiтики, що базуються на внутрiшньому (нацю-нальному) законодавствi, найвагомiшими е митно-та-рифш системи. Мито, як i договори, належить до най-старiших засобiв торговельно! полiтики, проте нинi його роль та сутшсть значно змшилися.
Сучасна митна справа — це вщносини, що скла-даються у системi зовнiшньоекономiчних вiдносин, одна з найважливших ланок у мiжнародних вщноси-нах на св1товому рег1ональному 1 национальному р1вн1. Митн1 в1дносини характеризуються насамперед мит-ною политикою, м1жнародними правилами, зовнш-ньоторговельними угодами, порядком 1 умовами пере-м1щення через митш кордони товарних, транспортних, фшансових та шформацшних потоков, а також загальноприйнятими заходами тарифного 1 нетарифного регулювання, експортного контролю тощо.
Створення сучасного светового господарства, як сукупноси, а не просто! суми нацюнальних економ1к, безумовно мае на уваз1 взаемозумовлен1сть 1 взаемо-зв'язок митних методов регулювання зовншньоеконо-м1чно! д1яльност1 р1зних держав та взаемод1ю !х митних оргашв.
Таким чином, економ1чн1 штеграцшш процеси м1ж Укра!ною 1 6С також неможлив1 без узгодження митних стосунюв, оск1льки зовншньоеконом1чш в1д-носини кра!н 1, насамперед, зовн1шня торговля нероз-ривно пов'язаш з митними вщносинами.
При цьому, говорячи про штегращю Укра!ни в 6С в галуз1 митних в1дносин, варто розглядати вс1 аспекти цього процесу: економ1чш, оргашзацшно-пра-вов1, сощальш, етичн1 тощо.
Безумовно штеграцшш процеси не можуть про-типоставлятися нац1ональним интересам 1 економ1чн1й безпец1 окремих кра!н. А осюльки митна политика спо-конв1чно покликана через закони 1 методи регулювання ЗЕД захистити штереси держави, то виникають досить серйозш проблеми, що пщлягають вивченню фах1вцями в галуз1 м1жнародних економ1чних в1дно-син, 1 пов'язаш з поеднанням нацюнальних та 1нтер-нац1ональних штерес1в.
1нтеграц1я митних в1дносин Укра!ни 1 6С повинна виявлятися в укладанн1 договор1в 1 угод з р1зних питань, виробленш единих тарифов, погоджених систем опису 1 кодування товар1в, у створенн1 загально! системи управл1ння, яка буде запроваджувати митн1 правила, норми 1 процедури регулювання зовн1шньо-економ1чно! д1яльност1.
Розвиток митних вщносин м1ж Укра!ною 1 6С повинен в1дпов1дати загальн1й тенденц1! включення кра!н у св1тову торговельну систему. У результат1 про-цес 1нтеграц1! нац1ональних економ1чних систем при-веде до створення б1льш стаб1льно! 1 передбачувано! атмосфери торг1вл1 1 до формування регульованих митних в1дносин.
Сл1д також зазначити, що формуючи м1жнародш митш в1дносини в сучасних умовах, необх1дно врахо-вувати наступн1 обставини, що е зараз актуальними:
1. Сполучення бар'ерно'1 та контактно'1 функцiй митних вщносин в умовах глобапiзацiï економiчних процеетв.
2. Пiдвищення рiвня взаемоди i гармошзаци, тобто погодженостi й одностайноси митних систем. Створення на цш основi унiфiкованих документiв i норм регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
3. Удосконалювання органiзацiï управлiння в митних органах. Перехщ до «безконтактноЬ» митницi, до систем електронно'1 обробки iнформацiï, застосу-вання новiтнiх iнформацiйних технологiй, що вщповь дають вимогам часу.
4. Розвиток i полшшення технiчних засобiв контролю, що обумовлено збшьшенням кiлькостi i змшою яюсного складу об'ектiв митного контролю (це пов'я-зано, зокрема, з необхщшстю створення ефективних систем контролю за перемщенням товарiв, послуг i об'екив iнтелектуальноï власностi, запобiгання витоку iнформацiï по глобальнiй мереж 1нтернет i т.д.).
Крiм того, розробляючи стратегiчнi й тактичнi ас-пекти економiчноï, а в ïï складi i митноï полiтики здш-снення штеграци Украши в бвропейський Союз не-обхiдно ще додатково брати до уваги таке:
По-перше, в Украш порiвняно недавно прово-дяться економiчнi реформи та впроваджуються новi ринковi вiдносини. Це привело до ускладнення поль тичноï системи суспшьства i виникнення рiзноманiт-них видiв власностi. У зв'язку з цим у суспшьста з'яви-лася значна кшьюсть соцiальних груп, що мають своï полiтичнi й економiчнi штереси, що часом йдуть вроз-рiз з державною полiтикою й штересами. Усе це впли-вае на митну полггику як невiд'емну частину зовншшх та внутрiшнiх вiдносин держави.
По-друге, митна справа в Украш е також новим дшом, система митних вщносин знаходиться в стади постшного реформування, багато питань ще ретельно не пророблеш i знаходяться у процеет становлення i розвитку.
По-трете, штегрування Украïни у свiтову еконо-мiку, ïï входження у Свггову органiзацiю торгiвлi та в iншi полiтичнi й економiчнi органiзацiï настшно ви-магають коректування ïï зовнiшньоекономiчноï дiяль-ностi i тим самим обумовлюють змiни митноï полi-тики.
Але в цiлому значення митних тарифiв в сучас-ному свiтi знижуеться, оск1льки в мiжнароднiй торгiвлi дедалi бiльшоï ваги набувають нетарифнi обмеження iмпорту. До найвiдомiших i часто застосовуваних видiв нетарифних обмежень належать: iмпортнi кiлькiснi квоти, антидемпiнгове законодавство i сама практика його застосування, «добровшьне» обмеження експор-ту, рiзноманiтнi адмiнiстративнi правила (вщповщ-нiсть стандартам i вимогам безпеки використання, са-нiтарнi, ветеринарнi та iншi сертифжати, вимоги до упаковування, маркування тощо). Нетарифнi обмеження широко використовуються окремими крашами щодо iмпорту товарiв iз зарубiжжя.
За останнi роки зросло застосування ветх назва-них видiв нетарифних обмежень. Так розвинуп краïни ввели багато нових обмежень iмпорту, в тому числi на таю важливi для експорту шших краïн товари, як чорнi метали, електротехшчне й транспортне устаткування, побутова електрошка, перероблена сшьськогосподар-ська продукщя та iн.
Виходячи з того, що штереси краш в к м1жна-родних економiчних стосунках найскладншим чином
переплiтаються i нерщко заходять у протирГччя, що мехашзми, яю впливають на щ процеси, е дуже скла-дними, найважлившим е визначення Miciï, принцитв та завдань митноï полiтики в сучасному свiтi.
Пiд мiсiею в митнш справi в широкому змГси слова варто розумiти особливе призначення митноï справи — регулювати мiжнароднi економiчнi процеси руху факторiв i результата виробництва з метою до-сягнення найвищоï ефективностi життедiяльностi людства.
З ^eï мiсiï випливае цглий ряд цшей, задач i кон-кретних плашв дiй митних органiв як Украши зокрема, так i митних оргашв краш свггового ствтовари-ства взагалi.
Однieю з основних цшей е здшснення тюних митних зв'язкгв Гз закордонними державами, союзами цих держав, рГзними мгжнародними оргашзащями.
Основний прюритет при реалiзацiï цieï мети, безумовно, мае штегращя економГки нашоï краïни з бвропейським Союзом i, насамперед, штегращя митних вщносин Украши i бС, що визначено угодою про асощащю.
Прюритет митних вщносин серед шших обумов-лений тим, що одним з перших i найважливших на-прямГв iнтеграцiï краïн бвропи в рамках Маастрихтсь-кого договору було створення Митного союзу.
Сьогодш бС — це едина митна система, засно-вана на едноси найважливших вимог до ввезених то-варГв i можливосп ïхнього безперешкодного перемГ-щення в межах Союзу.
АналГзуючи ефектившсть iнтеграцiï Украïни в бвропейський Союз, можна зробити висновок, що ïï здшснення дало би можливють пщприемствам нашоï краïни дГяти на европейських ринках в умовах рiвноï конкуренцiï, розширити масштаби дГяльноси, збгль-шити iнвестицïï та зменшити витрати за рахунок до-сягнення оптимальних розмГрГв виробництва.
Але е цша низка проблем, таких як прикордонш формальносп, адмшстративш умови, вщмшносп у митному та податковому режимах, техшчш, саштарш та еколопчш норми i стандарти, що дГють в Украш та крашах бС i заважають лiбералiзацïï мгждержавних економГчних зв'язкгв, стримують зростання економж, гх штегрування в единий господарський комплекс. 1х виршення стане новим каталГзатором штеграци, щд-силить вщповщш тенденцïï.
При цьому особливе значення мае здшснення на-ступних основних заходГв:
• усунення фГзичних перешкод на шляху руху ветх факторГв виробництва;
• гармошзащя техшчних стандарта та норм;
• лГбералГзащя ринкгв державних замовлень;
• зменшення податкових бар'ерГв.
Сукупшсть митних заходГв, пов'язаних з усунен-
ням фГзичних бар'ерГв у взаемнш торпвлГ, повинна у перспективГ охопити прикордонш формальносп, вщ-регулювати нацюнальш заходи контролю за Гмпортом, у тому чист лГбералГзувати Гмпортш обмеження, спро-стити правила огляду товарГв та транспортних засобГв, ушфГкувати статистичну звигасть, пом'якшити ГммГг-рацшний контроль, встановити едиш техшчш, саштарш та ветеринарш норми.
Як вже вщзначалося, досить складними питан -нями в штеграцшних процесах можуть стати питання нетарифного регулювання, зокрема питання гармош-зацИ та ушфжаци техшчних норм i стандарта, рГзно-
маштшсть яких виступае засобом конкурентно! боро-тьби. За допомогою цих норм 1 стандарт1в установлю-ються «правила гри» для певних виробничих систем, визначаються можливосп використання тих чи шших вид1в промислово! продукцп та !"! доступу на ринки. На европейському р1вн1 д1е бвропейський комитет стан-дартизацп, до складу якого входять не тшьки члени 6С, а й 1нш1 кра!ни захщноевропейського региону. М1ж 1ншим, Укра!на також ствробггаичае з названим комитетом. Мета политики 6С у галуз1 стандартизации полягае у створенн1 сп1льного для вс1х ф1рм 1 п1дпри-емц1в технолог1чного середовища заради п1двищення !х конкурентоспроможность
У процес1 формування единого внутр1шнього ринку бвропи досить важливою проблемою було зб1-льшення вщкритоси ринк1в державних замовлень — цих найбшьш захищених «фортець» национально! еко-ном1чно! политики.
Зд1йснюючи штеграцшш процеси, велику увагу необх1дно також придшити реформуванню у податко-в1й сфер1. На порядку денному гостро сто!ть проблема гармон1зац1! податк1в, яка особливо важлива для пред-ставниюв бизнесу. Вир1шення ц1е! проблеми пов'язане з л1берал1зац1ею руху товаров 1 кап1тал1в та з1 створен-ням единого ф1нансового простору, що охоплюе сферу д1яльност1 банк1в та 1нших ф1нансових установ.
Важливим напрямом 1нтеграц1йних заход1в м1ж Укра!ною та 6С може стати регулювання конкуренцп з метою не т1льки усунення перешкод, що стоять на шляху обману м1ж кра!нами, а й стимулювання оптимального розпод1лу ресурс1в та створення б1льш кон-курентоспроможних структур. В1льна конкуренция п1д-приемств на единому ушф1кованому ринку е найкра-щою гарант1ею !х постойного адаптування до зм1н умов ринку та нових технолог1й. Пол1тика п1дтримки кон-куренц!! повинна спрямовуватися на розв'язання двох головних проблем. Це, по-перше, злиття компаний та м1жф1рмове сп1вроб1тництво, а, по-друге, контроль за зловживаннями монопольним становищем на ринку.
Досв1д проведення политики 6С у галуз1 конкуренцп показуе суперечлив1сть цього процесу: з одного боку, 1снуе намагання дотримуватися принципов вольного тдприемництва, а з шшого — д1е п1дтримка «институционально захищено! конкуренцп». В1дкрит1сть економ1ки 6С залучае до процесу штегрування чим-дал1 б1льше держав. Необх1дно визначити едину основу, фундамент удосконалювання митно! д1яльност1 в умовах 1нтеграц1йних процес1в.
Основними модулями в цш робот1, !"! перспек-тивними напрямами можуть стати таю:
1. Удосконалювання рол1 митних в1дносин в умо-вах ринкових 1нтернац1ональних та глобал1зац1йних процес1в.
2. Створення трен1нгових систем для п1дготовки прац1вник1в митних служб р1зного р1вня.
3. Розробка сучасних п1дход1в до управлшня персоналом у митних орган1зац1ях.
4. Об'еднання зусиль у питаннях боротьби з контрабандою.
5. Удосконалювання планування 1 використання ус1х вид1в ресурс1в у митних органах.
6. Оцшка ефективносп д1яльност1 митних служб р1зних кра!н.
Саме собою зрозумшо, що цей перел1к може бути розширений.
Для пщвищення ефективност1 цих заходов та мо-дерн1зац1! митних вщносин в умовах !хньо! штернащ-онал1зац1! й штеграц!! необх1дно широке використання програмно-ц1льового подходу. Це передбачае, що вс1 зазначеш модуле або !хн1 вар1анти чи модиф1-кац1! мають бути розроблен1 як цшьова програма й об'еднан1 в едину систему.
Висновки. В результат1 удосконалення митних та на !х основа штеграцшних взаемов1дносин з бвропей-ським Союзом можуть бути досягнул наступш резуль-тати:
• Укра!на отримае передбачуване правове та 1н-ституц1йне середовище, що 1стотно п1двищить приваб-лив1сть кра!ни як економ1чного партнера. Воно спри-ятиме налагодженню б1льш т1сних контактов з бизнес-партнерами в р1зних кра!нах та спонукатиме до зрос-тання закордонних та укра!нських швестицш, вкрай потр1бних для реструктурування та модершзацп укра-!нсько! економ1ки;
• буде продовжуватись зовн1шне закршлення процесу реформ: Укра!на мае у майбутньому продов-жувати реформи на шляху до повноцшно! ринково! економ1ки для того, щоб забезпечити ст1йке економ1-чне зростання та нов1 можливост1 для ус1х учасник1в ринку. Реформи, про як1 йдеться в Угод1 про асоц1ац1ю з 6С, формуватимуть у цьому контекст1 в1дпов1дний план, створять прозорий сценар1й для економ1чних операторов, як1 зможуть п1дготувати сво! б1знес-стра-тег1!, Грунтуючись на погодженому календаре нормативно-правового зближення з правовими рамками 6С;
• в1дбудеться б1льше в1дкриття ринк1в, що без-умовно створюе як виклики, так 1 можливост1: взаемне та поступове зняття бар'ер1в у доступ до ринк1в може бути викликом для певних галузей в Укра!н1, якщо вони не використають можлив1 перех1дн1 пер1оди для необх1дно! адаптац!!. Водночас л1берал1зац1я импорту з боку Укра!ни може надати !! компаниям лшший доступ до постачання ресурсов, товаров та обладнання, що по-тр1бш для !хньо! роботи, в такий способ сприяючи мо-дерн1зац1! процесу виробництва. З точки зору експорту, укра!нськ1 виробники та експортери отримають в1льний доступ до ринку 6С, що об'еднуе понад 500 мшьйошв споживач1в 1з високим р1внем доходов;
• спонукання до швестицш в Укра!ну: аби по-вернутися на шлях до стаб1льного економ1чного зрос-тання 1 м1цно на ньому закршитися, Укра!на мае п1д-вищити обсяги внутр1шн1х та закордонних 1нвестиц1й, що надасть !й змогу т1сн1ше штегруватися до м1жна-родних ринк1в та ланцюпв постачання, а також рест-руктурувати та модерн1зувати свою економ1ку. Однак без поступу у впровадженш шституцшних реформ Ук-ра!на може втратити шанс скористатися сво!ми вир1-шальними пор1вняльними перевагами. Угода про асо-ц1ац1ю допоможе створити сприятливий б1знесовий кл1мат та привабити 1нвестор1в завдяки позитивному впливов1 на процес спрощення норм, що регулюють б1знесовий сектор;
• створеш переваги для укра!нських споживач1в: поступове зменшення та усунення наявних митних тарифов та нетарифних бар'ер1в п1двищить розма!ття та як1сть продукт1в та послуг, доступних для споживач1в. Окр1м цього, конкурентний тиск, обумовлений л1бе-рал1зац1ею доступу до ринк1в, спонукатиме до спец1-ал1зац1! нац1ональних виробник1в, в такий способ зни-жуючи варт1сть виробництва та стимулюючи шновацп.
1ВАНОВ С. В, ХАРЛЗШВ1Л1Ю. М.
Лшша яюсть товарiв буде покращувати загальнi стан-дарти життя;
• збшьшиться дохiдна частина державного бюджету. Досвщ свiдчить, що короткострокова втрата через зменшення та усунення митних тарифiв, буде бь льше н1ж компенсована за рахунок зростання шших доходiв держави. Йдеться про доходи вщ податюв, яю сплачують компанп, що використовують новi ринковi можливостi, та вiд загального iмпульсу, який отримае економiка;
• зростання обсяпв фшансово! допомоги бвро-пейського Союзу та мiжнародних фшансових шститу-цiй на правовi та шституцшш реформи в економiцi Укра!ни.
Щодо можливостей Укра!ни в мжнародних зов-нiшньоторговельних вiдносинах з шшими кра!нами свiту, то вона вшьна укладати будь-яю iншi угоди про вшьну торгiвлю вiдповiдно до сво!х економiчних прю-ритетiв. Однак, за лопкою, цi угоди не мають загро-жувати зобов'язанням, взятим в рамках створення по-глиблено! та всеохоплюючо! зони вшьно! торгiвлi з
ее.
Сучаснi украшсью експерти вважають, що вибiр Укра!ною вектора економiчноl штеграци е суто геопо-лгтичним питанням, а всi економiчнi розрахунки е су-путнiм чинником. Економiчнi втрати можуть бути у будь-якому випадку, але безумовним е одне: лише ва-рiант iнтеграцiйних взаемовщносин з европейським Союзом залишае Украш полiтичну самостiйнiсть i ци-вЫзацшну перспективу.
Список використаних джерел
1. Митний кодекс Укра!ни, станом на 10.10.2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=92-15.
2. Бураковський 1.К. Оцiнка витрат та вигод вщ укладання угоди про Зону вшьно1 торгiвлi м1ж Укра1-ною та 6С / 1.К. Бураковський // Випуск 1ЕД. — К.: К.1.С., 2010. — 96 с.
3. Дуран М.М. Значення митно'1 политики в систем1 державного регулювання м1жнародно1 економ1чно1 штеграци Украши та ïï регюшв / М.М. Дуран // Науковий вюник НЛТУ Укpaïни. — 2009. — Вип. 19.1. — C. 184-190.
4. Зайцев В. Проблеми вдосконалення mottoï политики Укpaïни в умовах формування единих глобаль-них ринюв / В. Зайцев // Вюник Тepнoпiльcькoï aкaдeмiï народного господарства. — 2002. — № 8-1. — С. 122-126.
5. Луцик А.1. Митна политика Украши як стимулятор економiки в умовах штеграцшних процеетв / А.1. Луцик // Вюник Тернопшьського НЕУ. Економiчний аналiз.— 2010. — №7. — С. 90-93.
6. Мароха В. Митне регулювання в 6C та в Украш: пopiвняльнo-пpaвoвe дocлiджeння: наук.-практ. пociбник / В. Мароха, Н. Олшник, O. Омель-ченко. — К. : Шко-Принт, 2005. — C. 459.
7. Осадча Н.В. ЦМ, завдання та принципи регу-лятopнoï пoлiтики в митнiй cфepi / Н.В. Осадча,
B.1. Ляшенко // Eкoнoмiчний вicник Донбасу. — 2010. №1(19). — C. 69-82.
8. Осадча Н.В. Регуляторна складова у формуван-нi дepжaвнoï mottoï пoлiтики / Н.В. Осадча, В.1. Ляшенко // Eкoнoмiкa промисловосп. — 2009. — № 5. —
C. 3-13.
9. Отратеги eкoнoмiчнoгo розвитку в умовах глoбaлiзaцiï: мoнoгpaфiя / за ред. Д. Г. Лук'яненка. — К.: КНЕУ, 2007. — 538 с.
10. Cтaн пepeгoвopiв про вшьну торпвлю з 6C: щомюячний eкoнoмiчний мoнiтopинг 1нституту eкoнoмiчних дослщжень та пoлiтичних кoнcультaцiй Укpaïни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ier.com.ua.
С. В. 1ванов
д-р екон. наук, академк АЕН Украти,
Ю. М. Хараз1швш
д-р екон. наук, академк АЕН Украти Мiжнародний центр до^дження социально-економгчних проблем модертзаци та розвитку коопераци, м. Полтава
1ННОВАЦШН1 ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНО1 СИСТЕМИ УКРАШИ
Актуальнють проблеми. Транспорт i зв'язок е од-шею з важливих базових галузей e^^Mi™ Украïни, забезпечуе ïï внутрiшнi та зовншт транспортно-еко-номiчнi зв'язки i потреби населення у перевезеннях та вдаграе важливу роль у соцiально-eкономiчному розвитку краïни, пiдвищeннi конкурентоспроможносп нацiональноï eкономiки i якостi життя населення. ДЬ яльнiсть транспортноï системи краши сприяе нормальному функщонуванню всiх галузей суспiльного виробництва, сощальному i eкономiчному розвитку та змщненню обороноздатностi держави, м1жнародному
ствробттництву Украïни, забезпечуе певною мiрою eкономiчну та нацiональну безпеку держави [1].
Детальний аналiз складових розвитку транспорту дозволяе стверджувати, що транспортна система як вид eкономiчноï дiяльностi знаходиться у вкрай не-безпечному стань З одного боку, низький рiвeнь ш-вестування та оновлення основних засобiв, частки оплати пращ у випуску, щiльностi шляхiв сполучення, eлeктрифiкацiï залiзниць, швидкостi руху, техшчна й тeхнологiчна вiдсталiсть iнфраструктури. З шшого — одночасно високий рiвeнь транспортоемностi, тшза-
