CC BY
135
Iсторiя фшософп УДК 002/004.
Р. Ю. ЧИГУР1
'Тернопшьський нацюнальний економ1чний ушверситет (Тернопшь), ел. пошта ruslan.chigur@yandex.ru, ORCID 00000002-5107-6692
СВ1ТОГЛЯДН1 ТРАНСФОРМАЦП В ЕПОХУ ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Мета роботи полягае у проведенш анал1зу понять та сутшсних характеристик пост1ндустр1ального сус-пшьства, котр1 породжеш новими вим1рами антрополопчно! та свиоглядно! проблематики. Подаеться порь вняння трактувань шформацшного та пост1ндустр1ального суспшьства. 1нформацшне сустльство пропону-еться розглядати як етап розвитку суспшьства, що характеризуеться всеб1чною шформатизащею сощальних структур i приходить на зм1ну постшдустр1альному. Видшено ряд ознак на основ1 яких пост1ндустр1альне сустльство вiдрiзняеться вщ пoпeрeднiх eтапiв суспiльнoгo прогресу. Методом компаративного аналiзу вiдoмих наукових теорш пoстiндустрiальнoгo розвитку, визначаються фундамeнтальнi змши рiзних суспшь-них сфер. Наукова новизна полягае у здiйснeннi концептуальш розввдки таких вiдoмих дослвднишв постш-дустрiальнoгo та iнфoрмацiйнoгo eтапiв суспшьного розвитку як Д. Белл та М. Кастелс. Розкрито наведений у гхтх працях зв'язок мiж економжою та культурою, мiж eкoнoмiкoю та суспшьними трансфoрмацiями. Дoступнiсть шформацп, шформованють рiзних сoцiальних груп, розвиток ЗМ1, iснування мoжливoстi швид-кого зворотного зв'язку - все це змiнюе не лише суспiльствo, але i oкрeмi його сфери та структури, зокрема, oсвiту, працю, iнтeлeктуальнi можливосп, систему цiннoстeй, сiм'ю. Як висновок, автор наголошуе на принципових трансформащях свiтoгляднoгo характеру, oстаннi впливають на руйнування класичних суст-льних структур та уявлень. Стверджуеться нeoбхiднiсть розширення та поглиблення антрoпoлoгiчних досль джень, що е зумовлено самою специфшою пoстiндустрiальнoгo етапу розвитку.
Ключовi слова: шформацшне суспiльствo, постмодерн, пoстiндустрiалiзм, комушкащя, <^ева вдентич-шсть».
Актуальшсть
У кшщ ХХ стол1ття поняття «поспндустр1а-льне сустльство» замшюеться словопоеднан-ням «шформацшне сустльство». Вперше сло-восполучення «шформацшне сустльство» було запропоноване американським економютом Ф. Машлупом («Виробництво та розповсюд-ження знання в Сполучених Штатах», 1962). У сучаснш фшософп та шших сощальних науках поняття «шформацшного суспшьства» розгля-даеться в якост концепци нового сощального порядку, який ютотно вщр1зняеться за своши характеристиками вщ попереднього. Поряд з тим, часто зустр1чаються у сучасному науково-му та культурному дискурс таю означення як: «посткашталютичне», «постшдустр1альне». Перебуваючи у вир1 глобал1зацшних подш та швидкоплинних змш, варто з'ясувати, чи вий-шов суспшьний розвиток на свш новий виток, якщо так, то чим вш вщр1зняеться вщ поперед-
нього, якi його вщмггш ознаки та характеристики, i врештi, у якому суспiльствi ми живемо - iндустрiальному, шформацшному, постiндустрiальному чи, може, у постмодерному? Плюралiзм понять свiдчить про юнування ваiдмiнностей мiж усiма ними, або ж про рiзнi точки погляду на цю тему.
Мета дослщження
Видiлимо найяскравiшi особливостi сучас-ного суспiльного устрою: комунiкацiя стае цен-тралiзованим процесом (для поглибленого роз'яснення можна вдатись до анатзу теори «глобального села» М. Маклюена, 1964); швид-кий розвиток останньо! обумовлюе 11 контроль за сферою бiзнесу; спостерiгаеться кри-сталiзацiя нового класу, так звано! меритократи (А. Гоулднер, 1979); основним ресурсом нового суспшьного порядку визначають шформащю (Д. Белл, 1973).
Виклад основного матерiалу
Одна з нaйбiльш цiкaвиx фiлocoфcькиx тон-цeпцiй пoяcнeння cyчacнoгo eтaпy poзвиткy cycпiльcтвa нaлeжить вiдoмoмy япoнcькoмy вчeнoмy Е. Macyдi. Оcмиcливши пpийдeшню eвoлюцiю coцiyмy, дocлiдник ^arae poзкpити ocнoвнi нaпpями фopмyвaння мaйбyтньoгo cyc-пiльcтвa. Рeзyльтaти cвoeï po6ora вiн виклав y книзi «Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo як rocri^^-cтpiaльнe cy^^oreo» (1983). Е. Macyдa зазна-чае: «ocнoвoю нoвoгo cycпiльcтвa бyдe кoмп'ютepнa тexнoлoгiя, з ïï фyндaмeнтaльнoю фyнкцieю зaмiщaти a6o пiдcилювaти poзyмoвy ^ацю людини; iнфopмaцiйнa peвoлюцiя бyдe швидто пepeтвopювaтиcя на нoвy пpoдyктивнy отлу i зpoбить мoжливим мacoвe ви-
poбництвo кoгнiтивнoï, cиcтeмaтизoвaнoï ш-фopмaцiï, тexнoлoгiï i знання; пoтeнцiйним pинкoм cтaнe «кopдoн пiзнaнoгo», зpocтe мoж-ливicть виpiшeння пpoблeм i poзвитoк cпiвpoбiтництвa; пpoвiднoю галуззю eкoнoмiки стаж iнтeлeктyaльнe виpoбництвo, пpoдyкцiя якoгo бyдe aкyмyлювaтиcя, а aкyмyльoвaнa ш-фopмaцiя cтaнe пoшиpювaтиcя чepeз ra^pre-тичж виpoбництвo i пaйoвe викopиcтaння»[1, c. 56]. У нoвoмy iнфopмaцiйнoмy cy^^cra oc-нoвним cyб'eктoм coцiaльнoï актившст! cтaнe «вiльнe cпiвтoвapиcтвo», а ^л^гичтою OTCTe-мoю бyдe «дeмoкpaтiя участЬ»; ocнoвнoю мe-тoю в нoвoмy cycпiльcтвi бyдe peaлiзaцiя «цiннocтi чacy». Нoвe cycпiльcтвo
пoтeнцiйнo вoлoдiтимe мoжливicтю дocягти iдeaльнoï фopми cycпiльниx в^ш^н, ocкiльки бyдe фyнкцioнyвaти на ocнoвi cинepгeтичнoï paцioнaльнocтi, яка i замшить ^инцип вiльнoï кoнкypeнцiï iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Пpoтe пoгляд Е. Macyди ж единий y cвoeмy poдi, зна-чимими тaкoж е poбoти Дж. Бeнiнгepa, Т. Сто-yньepa, Дж. Ниcбeтa.
Сycпiльcтвo, якe ocнoвнoю щншстю мае ш-фopмaцiю, а ocнoвнy нecтaчy вiдчyвae y бpaкoвi чacy, пpoпoнyють визначати як гостшду-cipiam^. Зacнoвникoм i гoлoвнoю фiгypoю пocтiндycтpiaлiзмy е aмepикaнcький coцioлoг Д. Бeлл. Свoю кoнцeпцiю вiн виклав y raroi «Майбутне пocтiндycтpiaльнe cycпiльcтвo» (1973). Дo мoмeнтy ïï виxoдy нoвe cycпiльcтвo
пepeбyвaлo на пoчaткoвoмy eтaпi cвoгo статов-лeння. Книга стала пoпyляpнoю i читaбeльнoю, ocкiльки пpoгнoзи, щo в нiй мicтятьcя ж poзiйшлиcя з icнyючoю peaльнicтю. BapTO за-уважити, щo y cвoïx нacтyпниx poбoтax вчeний викopиcтoвye тepмiни «пocтiндycтpiaльнe cyc-пiльcтвo» i «iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo» як eквiвaлeнтнi, пpи цьoмy ocнoвнy увагу ^и-дiляючи пepшoмy пoнягтю [2; 3; 5]. Пopяд iз Д. Бeллoм нe мeнш пoмiтнoю y питaнняx iнфop-мaцiйнoгo cycпiльcтвa е пocтaть aмepикaнcькo-го coцioлoгa М. Кacтeльca (aвтop тpьoxтoмнoï пpaцi «Iнфopмaцiйнa eпoxa: eкoнoмiкa, cyOT№-cтвo i кyльтypa» (1996)). На вщм^ вiд Д. Бeл-ла, вш вiддae пepeвaгy iнфopмaцiйнoмy пiдxoдy дo cycпiльcтвa. Рaзoм з тим вш визнае важ-ливicть зpoблeнoгo Д. Бeллoм, внocячи œo6-идт yтoчнeння i дoпoвнeння [8; 9].
Пocтiндycтpiaльнe a6o ж iнфopмaцiйнe cyc-пiльcтвo за багатьма пapaмeтpaми вiдpiзняeтьcя вiд пoпepeдньoгo - iндycтpiaльнoгo cyCT№-cтвa. Д. Бeлл дoпycкae звeдeння вcix oзнaк пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa дo двox oc-нoвниx: 1. amparara poль тeopeтичнoгo знання i 2. poзшиpeння ceктopa пocлyг пo вщш-шeнню дo «виpoбничoгo гocпoдapcтвa». Остан-ня oзнaкa oзнaчae, щo cтaлocя зpyшeння в cпiввiднoшeннi тpьox ceктopiв eкoнoмiки: rap-виннoгo (дoбyвнa пpoмиcлoвicть та ciльcькe гocпoдapcтвo), втopиннoгo (o6po6m гaлyзi та бyдiвництвo), тpeтиннoгo (пocлyги). Сфepa го-cлyг cтaлa пpiopитeтнoю. Однак гoлoвнa pиca пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa - дoмiнyючa poль тeopeтичнoгo знання y вж cфepax жит-тeдiяльнocтi людини та фyнкцioнyвaння cyc-пшьства. Наука i виpoбництвo, на думку Д. Бeллa, пoмiнялиcя мicцями - paнiшe poзвитoк науки диктyвaвcя в пepшy чepгy пoтpeбaми ви-poбництвa, тeпep жe наука y вте бiльшiй мipi визначае виpoбництвo [2; 4].
Рoблячи aнaлiтичнy poзвиткy в минyлe, вщ-знaчимo, щo дoiндycтpiaльнe cycпiльcтвo за-cнoвyвaлocь на мутеульнш cилi; йoгo гoлoвний pecypc - cиpoвинa. Iндycтpiaльнe cycпiльcтвo cпиpaлocя на piзнi види eнepгiï i машинну тex-нoлoгiю, йoгo pecypc - ^аця i кaпiтaл. Оcнo-вoю пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa е irn^e^ туальна тexнoлoгiя, йoгo гoлoвними pecypcaми — знання та iнфopмaцiя. Отжe, мoжнa cкaзaти,
щo ««^гом^а тoвapiв» бyлa зaмiнeнa «era-нoмiкoю iнфopмaцiï». Д. Бeлл нaзивae тате cycпiльcтвo cycпiльcтвoм знання, ocнoвy ятого cтaнoвить нe тpyдoвa тeopiя вapтocтi, а тeopiя вapтocтi, зacнoвaнa на iнфopмaцiï [2; 3].
Вiдпoвiднo дo нoвиx вимoг чacy, y cтpiaльнoмy cycпiльcтвi фopмyeтьcя та швидто pocтe чиceльнicть нociïв нoвoгo знання -пpoфecioнaли iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй та тexнiчнi фaxiвцi. Оcтaннi зaймaютьcя впpoвaд-жeнням нoвoввeдeнь, iннoвaцiй, вiд якж пoвнicтю зaлeжить зpocтaння пpoдyктивнocтi та кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Пepeopieнтaцiя cфepи зaйнятocтi пpизвoдить дo тpaнcфopмaцiï caмoï cyтi npa^. У минyлoмy люди пepeвaжнo взaeмoдiяли з пpиpoдoю, пoтiм — з машинами. Teœp вoни взaeмoдiють мiж coбoю. Пepcoнaльнa, мiжocoбиcтicнa то-мушкащя e фyндaмeнтaльнoю xaparcrep^ra-кoю пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Актуаль-ними cтaють питання взaeмoдiï, дiaлoгy, том-пpoмicy - вте цe виливaeтьcя y пpoблeмy, яка вжe пiднiмaлacь в icTOpiï фiлocoфiï та oфopми-лacь y знaмeнитий виcлiв — <агри, в яю гpaють люди».
Вжe згаданий нами M. KaCT^bc дoпoвнюe pяд xapaктepиcтик пocтiдycтpiaльнoгo cyCT№-cтвa нaвeдeний Д. Бeллoм. М. Kacтeльc визна-чae iндycтpiaльнe cycпiльcтвo як тaкe, щo зopieнoвaнe на кiлькicнe зpocтaння фaктopiв виpoбництвa (пpaцi, кaпiтaлy та пpиpoдниx pe-cypciв) paзoм з викopиcтaнням нoвиx джepeл eнepгiï. Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo (цe cлoвo-cпoлyчeння e для moro бiльш близьким) являe coбoю cпociб poзвиткy, в якoмy гoлoвним джe-peлoм пpoдyктивнocтi e «якюна здaтнicть oптимiзyвaти пoeднaння i викopиcтaння фак-тopiв виpoбництвa на ocнoвi знання та iнфop-мацп» [8; 9]. Iнфopмaцioнiзм cпpямoвaний на poзвитoк тexнoлoгiй, нaкoпичeння знань i дo-cягнeння бiльш виcoкиx piвнiв o6po6m iнфop-мaцiï.
Нoвe cycпiльcтвo вимaгae фopмyвaння нoвo-гo типу миcлeння та нoвиx opieнтиpiв cвiтo-гляднocтi. Таким opieнтиpoм cтae iнфop-мaцiйнo-тexнoлoгiчнa пapaдигмa. ïï ocнoвнoю цiннicтю e iнфopмaцiя, яка, як би ^ пapaдoк-caльнo нe звyчaлo, згову ж таки впливae на ш-шу iнфopмaцiю, а нe бeзпocepeдньo на тexнo-
лoгiю. Iнфopмaцiя пoчинae набувати pиc œrap-гeтичнoï cиcтeми, вoнa вiдкpитa, caмopгaнiзyю-ча, вoлoдie внyтpiшньoю лoгiкoю, вoнa pyxoмa, динaмiчнa, poзгopнyтa. У тaкiй cиcтeмi мoжли-вим e виникнeння тoчoк бiфypкaцiï, а вiдпoвiднo, piзкa змiнa тeмпy та нaпpямкy pyxy. Сиcтeмний i мepeжeвий xapaктep opгaнiзaцiï iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнoï пapaдигми poбить ïï виключнo гнyчкoю, мiнливoю, пoдaтливoю, здaтнoю oб'eднyвaтиcя з кoнкpeтними тexнo-лoгiями та yтвopювaти виcoкoiнтeгpoвaнi otc-тeми. Сaмe так вiдбyвaeтьcя oб'eднaння мiкpo-eлeктpoнiки, тeлeкoмyнiкaцiï, oптичнoï eлeк-тpoнiки i кoмп'ютepiв. Вoднoчac, cфepa за-цiкaвлeнь cyчacнoï людини вce бiльшe вщда-ляeтьcя вщ coцiaльнo-eкoнoмiчнoï, гол^ич-нoï i cпpямoвyeтьcя дo кyльтypнoï. Вeликa ча^ тина мoлoдi cтae вce мeнш гол^ичго aктивнoю, oднaк iз зaxoплeнням crocrepirae за змiнaми y кyльтypнiй cфepi. Д. Бeлл пpиcвятив цiй пpoблeмi oкpeмy пpaцю — «Kyльтypнi ^o-тиpiччя каштатзму» (1976), дe пишe пpo тe, щo бaгaтo ^ичин кpизoвиx явищ в cyчacнoмy зaxiднoмy cycпiльcтвi cлiд шукати в poзpивi мiж eкoнoмiкoю i кyльтypoю, мiж eкoнoмiчнoю мoдepнiзaцieю i кyльтypними пpoцecaми [2; 3; 5]. Aвтop згaдaнoï пpaцi мae на yвaзi, щo кoжнe cycпiльcтвo вoлoдie пeвним ^итаманним caмe йoмy eтocoм, тoбтo cyкyпнicтю цiннocтeй, peлiгiйними ocoбливocтями, нaбopoм затошв тpaнcцeндeнтaльнoï eтики та пepeлiкoм ocнoв-ниx зacaд мopaльнoгo фyндaмeнтy cyOTMbcraa. Дo пpиклaдy, пpoтecтaнтcькa eтикa, кoтpa xa-paктepизyeтьcя пpaцьoвитicтю, oщaдливicтю, acкeтизмoм, пpaгнeнням дo ycпixy, cтaнoвилa eTOc cycпiльcтвa XIX cтoлirтя. З ^oro пpивoдy нaлeжнo згадати вciм вдому пpaцю M. Be6epa, дe вш вдaлo пoкaзaв та apгyмeнтyвaв зв'язoк пpoтecтaнтизмy як peлiгiйнoï дoктpини iз poз-виткoм та cтaнoвлeнням кaпiтaлicтичнoгo cyc-пiльcтвa i кaпiтaлicтичнoгo типу в^го^н. Од-нак y XX cmrcini пypитaнcькa мopaль пiддaeть-cя диcкpeдитaцiï i пocтyпaerьcя мicцeм шшим цiннocтям. Оcнoвнy пpoвинy за pyйнyвaння пpoтecтaнтcькoï eтики Д. Бeлл пoклaдae на xy-дoжнiй мoдepнiзм i кyльтypy cпoживaцтвa, пiд впливoм якиx зaтвepджyerьcя нoвa, гeдoнicтcь-ка го cвoïй cyтi кyльтypa.
Фopмyвaнню гeдoнicтичнoгo cпpямyвaння
cyчacнoï кyльтypи, на думку Д. Бeллa, cпpиялo cтвopeння cиcтeми кpeдитiв, кoтpa вщ^ила пepeд людинoю мoжливicть викopиcтoвyвaти тошти, якиx у нeï щe нeмae, а oтжe навчила ïï зшмати нaпpyгy пepeд cвoeю eкoнoмiчнoю o6-мeжeнicтю, та нe вiдмoвляти co6i в зaдoвoлeн-нi. Дo кшця 1960-x poкiв нoвa гeдoнicтичнa кyльтypa пpиймae фopмy пocтмoдepнiзмy, який в oчax Д. Бeллa пocтae як лoгiчнe зaвepшeння мoдepнiзмy, aвaнгapдy, кoнтpкyльтypи та iншиx piзнoвидiв «кyльтypи вopoжocтi». Вiн нaзивae кyльтypy пocтмoдepнiзмy aнтoнiмiчнoю, аль-тepнaтивнoю тaкoю, кoтpa щo нe вiдпoвiдae пocтiндycтpiaльнoмy cycпiльcтвy.
^ичини нeaдeквaтнocтi пocтмoдepнoï куль-тypи пocтiндycтpiaльнoмy типу cycпiльcтвa, Д. Бeлл вбaчae у вiдcyтнocтi у cтpyктypi та^' кyльтypи мopaльнoгo фyндaмeнтy. Пocтмoдep-на кyльтypa нe мoжe пpoтpимaтиcь дoвгo, aджe вoнa явищe cxoжe на «зaмoк на пicкy», вoнa ж здатна зaбeзпeчити людину життeвocтвepдними opieнтиpaми та кoнcтaнтaми. Спpaвжнiм eтocoм пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa мoжe cтaти «eтoc науки» (Д. Бeлл), oднaк наука змiнюeтьcя i в нeï завжди важго вipити вipoю peлiгiйнoю. У такш cитyaцiï Д. Бeлл poбить виcнoвoк: вщ-cyтнicть мiцнo вкopiнeнoï cиcтeми мopaльниx зacaд e кyльтypним пpoтиpiччям цьoгo cyOT№-cтвa. I caмe цe мoжe cтaти пpичинoю виник-нeння кpизи пocтiндycтpiaлiзмy.
Пoзицiя Д. Бeллa мae cвoï, як гозитивш так i нeгaтивнi cтopoни, дocлiдник бaгaтo у чoмy пpaвий ^po цe cвiдчить peaльнo icнyючий стан peчeй), oднaк нe вapтo oминaти yвaгoю i ^и-тичнi зayвaжeння. Дo пpиклaдy, Д. Бeлл дeщo «згyщye бapви» aнaлiзyючи кyльтypy aвaнгapдy та мoдepнy, i вoднoчac витото oцiнюючи маш-ву кyльтypy. Хoчa, як вiдoмo, caмe мacoвa кyльтypa cтaлa джepeлoм та кaтaлiзaтopoм го-шиpeння тaкoгo фeнoмeнy cyчacнocтi як oto-живaцтвo, нapocтaння гeдoнicтичниx тeндeнцiй, нeвизнaвaння, нeycвiдoмлeння та iгнopyвaння iндивiдyaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, кpaйнiй iндивiдyaлiзм, нapциcизм, вceдoзвoлeнicть, po3-cлaблeнicть, пoявy пpинципy «жити oдним днeм». Окpiм тoгo, як мoжyть зacвiдчити cпeцiaлicти i3 cфepи eкoнoмiки, 6e3 збiльшeння cпoживaння ж вiдбyдeтьcя eкoнoмiчнoгo зpocтaння, тoмy cyчacнe пocтiндycтpiaльнe,
кaпiтaлicтичнe cycпiльcтвo чacткoвo зaвдячye cвoïми ycпixaми caмe кyльтypi пocтмoдepнy.
Для пopiвняння, у питaнняx cпiввiднoшeння eкoнoмiки i кyльтypи M. Кacтeльc poзмipкoвye мaйжe так caмo як i Д. Бeлл. За aнaлoгieю з вe-бepiвcким «дyxoм каштатзму» M. Кacтeльc пpaгнe визначити тe, щo вiн нaзивae «дyxoм iнфopмaцioнiзмy». У peзyльтaтi cклaднoгo i cy-пepeчливoгo aнaлiзy вiн дoxoдить вдашвку, щo кopпopaтивний xapaктep нaкoпичeння, oнoвлe-на пpивaбливicть cиcтeми cпoживaцькoгo типу cycпiльcтвa e pyшiйними cилaми у фopмyвaннi iнфopмaцioнiзмy та йoгo кyльтypи. M. Кacтeльc визнae, щo так званий «,ziyx iнфopмaцioнiзмy» нe зoвciм вiдпoвiдae кyльтypi, у ïï poзyмiннi як cиcтeми цiннocтeй, ocкiльки ж poзкpивae в на-лeжнiй мipi eтичний фyндaмeнт мepeжeвoï era-шмши. Пpoтe дocлiдник ввaжae, щo в piзнo-мaнiтниx мexaнiзмax oнoвлeнoгo каппатзму e пeвний загальний кyльтypний гад, cклaдeний з бaгaтьox кyльтyp, 6araraox цiннocтeй i бaгaтьox пpoeктiв. Bce цe i e кyльтypa, ane ця кyльтypa «швидшe клaптeвa кoвдpa, зшита з дocвiдy та iнтepeciв, нiж xapтiя пpaв i oбoв'язкiв» [8; 9].
Нocieм «дyxy iнфopмaцioнiзмy» виcтyпae пaнiвнa eлiтa, icнyючa в npocTOpi глoбaльниx пoтoкiв кaпiтaлy, влади та iнфopмaцiï. Вiдпoвiднo, i caмa eлiтa e глoбaльнoю, iнфop-мацшвдю та нaднaцioнaльнoю. Симвoли та ocoбливocтi тaкoï кyльтypи пoв'язaнi нe з яким^ кoнкpeтним cycпiльcтвoм, aлe з ^ина-лeжнicтю дo yпpaвлiнcькиx кш iнфopмaцiйнoï eкoнoмiки, якi iгнopyють глoбaльнe кyльтypнe poзмaïrтя. Вapтo cкaзaти, щo M. Кacтeльc вiднocитьcя дo ^eï кyльтypи дyжe кpитичнo.
Пopяд з cyбкyльтypoю пaнiвнoï eлiти M. Ка-cтeльc видiляe пануючу кyльтypy вcьoгo пocтiндycтpiaльнoгo та iнфopмaцiйнoгo cyc-пшьства, якoю e кyльтypa cyчacниx 3MI та ма-coвa ayдioвiзyaльнa кyльтypa. M. Кacтeльc нe cxильний вживати пoняrтя пocтмoдepнa куль-тypa, (пpaвoмipнo) вбaчae у ньoмy
гагатовт acoцiaцiï та cyмнiвнi cмиcли. Вш cтвepджye, щo пiд пoтyжним впливoм нoвoï кoмyнiкaцiйнoï cиcтeми, пoлiтики ypядiв i CTpa-тeгiï бiзнecy «нapoджyeтьcя нoвa кyльтypa: кyльтypa peaльнoï вipтyaльнocтi». Рeaльнa вipтyaльнicть, за виcлoвoм M. Кacтeльca, e «ет-cтeмoю, в якш peaльнicть (тoбтo мaтepiaльнe /
cимвoлiчнe icнyвaння людей) пoвнicтю cxorae-нa, говнютю зaнypeнa y вipтyaльнi oбpaзи, y вигaдaний cвiт, де зoвнiшнi вiдoбpaжeння зш-xoдятьcя не пpocтo m eкpaнi, чepeз який пepeдaeтьcя дocвiд, aлe caмi cтaють дocвiдoм» [9, c.235]. Кyльтypa peaльнoï вipтyaльнocтi, як i caмa peaльнa вipтyaльнicть, нapoджyeтьcя i icнye зaвдяки нoвим ЗМ1, тoмy вoни нeвiддiльнi oдин вщ oднoгo i взaeмooбyмoвлeнi. M. Kac-тeльc вiднocитьcя дo цieï кyльтypи дocить ^и-тичнo(як ми вже зayвaжyвaли), xoчa й мeншoю мipoю, нiж дo кyльтypи глoбaльнoï елгги.
М. Kacтeльc видiляe ще oднy cyбкyльтypy, нaдae ш вeликoгo зшчення i пoв'язye ïï i3 «ca-мoбyтнicтю (iдeнтичнicтю) oropy» a6o i3 «oпipнoю щентичнютю». Ця кyльтypa оти-paeтьcя нa цiннocтi тoгo чи iншoгo cпiвтoвa-pиcтвa, нa тpaдицiйнi цiннocтi peлiгiï, нaцiï i a тaкoж нa iдeaли i цт^ст! нoвиx coцiaльниx pyxiв — eкoлoгiчнoгo тa жiнoчoгo pyxy, pyxy 3a ceкcyaльнe звiльнeння i т. д. «Omp щентичнютю» знaxoдитьcя m cтaдiï CTa-нoвлeння. Члени, щo вxoдять дo цьoгo тoвapи-craa i cпiльнoти дiють poзpiзнeнo, oбмeжyють-cя в ocнoвнoмy oбopoнoю i p^TO пepexoдять y нacтyп. Одтак caмe з ниx, як ввaжae M. Kac-тeльc, мoжe виникнути нoвe гpoмaдянcькe cycпiльcтвo.
Пpи вшй знaчyщocтi кyльтypи «oпopy щен-тичнютю» тa iншиx cyбкyльтyp пpoвiднe пoлo-ження в пocтiндycтpiaльнoмy тa iнфopмaцiйнo-му cycпiльcтвi зaймae пocтмoдepнiзм. Aмepи-кaнcький фiлocoф Ф. Джeмicoн визнaчae röro як «кyльтypнy лoгiкy» i «кyльтypнy дoмiнaнтy пiзньoгo кaпiтaлiзмy». Хoчa rocrno-дepнiзм e в пepшy чepгy кyльтypoю, вiн ^и-cyrarn i пpoявляeтьcя у вcix cфepax, включaючи eкoнoмiкy i пoлiтикy. Ha вж cyчacниx ето-нoмiчниx npo^cax лежить пeчaть пocтмoдepнy. Пocтмoдepний xaparcrep пocтiндycтpiaлiзмy пpoявляeтьcя в röro вiдмoвi вiд вeликиx цшей мoдepнy, y вiдcyтнocтi фyтypaлicтичниx ще-aлiв. Пocтiндycтpiaлiзм гоглинений cьoгoдeн-ням, вiн вистуте як чистий eкoнoмiзм a6o як кaпiтaлiзм у röro чиcтиx фopмax, röro нacaм-пepeд цiкaвлять пpoблeми пpибyткy, ефектив-нocтi, пpoдyктивнocтi, кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi i т. д. У цьoмy пocтiндycтpiaлiзм пpoдoв-жуе i гоотлюе тeндeнцiю, якa виниклa в мo-
дepнi i якa пpивeлa röro дo пepeтвopeння в го-cтмoдepн.
Тeпep мoжeмo гoвopити ^o нoвe cyOT№-cтвo, говий тип eкoнoмiчниx вiднocин, нoвi типи дepжaв, aджe cтapi пoняття, нopмaтиви тa пpинципи бiльшe не викoнyють cвoïx функцш в кoлишньoмy oбcязi i та пoпepeдньoмy piвнi. Тaкa тeчiя cyчacнoгo poзвиткy зaxoпилa, a то i пoглинyлa, в тш чи шшш мipi вci ocнoвнi cфepи життeдiяльнocтi людини: coцiaльнy cтpyктypy, пpaцю, дoxoди i cпoживaння, зaйнятicть i без-poбiття, ocвiтy, coцiaльний зaxиcт тa бaгaтo ш-шoгo.
HayKoBa нoвизна
Пpи poзглядi coцiaльнoï cтpyктypи бшь-шicть cyчacниx coцioлoгiв ввaжaють, щo co^a-льнi клacи в дaний чac не icнyють. Ta^ У. Бек зaзнaчae, щo у пicлявoeнний чac зaпycтивcя пpoцec iндивiдyaлiзaцiï, кoтpий веде дo poзми-вaння i pyйнaцiï вeликиx coцiaльниx ^уп — клaciв, cтaнiв, cтpaт. Якщo в Aнглiï тa Фpaнцiï coцiaльнo-клacoвa пpинaлeжнicть ще пoмiтнa в пoвcякдeннoмy життi, тo Hiмeччинa пepeбyвae «вже го ту cтopoнy клacoвoгo cycпiльcтвa». У. Бек визнae, щo caм oбpaз клacoвoгo cyCT№-cтвa, 6araTO röro pиcи, тaкi, як coцiaльнa нepiвнicть, бiднicть i бeзpoбiття ще збepiгaють-cя, oднaк вoни нocять бeзклacoвий xapaктep. Оcнoвнa xapaктepиcтикa i змiнa cyчacнoгo cyc-пiльcтвa, m думку aвтopa цieï cтaттi, голягае у тoмy, щo тeпep cycm-mm пpoблeми пpoявля-ютьcя як iндивiдyaльнi. Toбтo, бeзpoбiття бшь-ше не дepжaвнa пpoблeмa, вiдcyтнicть житлoзa-безпечення бшьше не дepжaвнa пpoблeмa — те-пep це пpoблeмa ocoбиcтa, cyтo тoгo, xтo е не-пpaцeвлaштoвaний. Toмy «бeзpoбiття i злидш вpaжaють не гpyпy, не raac i не cтpaтy, a iндивiдa». Вiн пepeживae ïx як «ocoбиcтy дo-лю».
Як ввaжae У. Бек, дoлю клaciв i вepcтв пoдiляють i iншi coцiaльнi фopми, включaючи ciм'ю. Iндивiдyaлiзaцiя веде дo pyйнyвaння тpaдицiйниx ciмeйниx вiднocин. У ХХ1 cтoлiттi мoжeмo гoвopити ^o вiдмиpaння ciм'ï як тaкoï, вoнa cтaлa не пoтpiбним iнcтитyтoм. Hapoд-ження дггей cтaлo не peнтaбeльним, вoнa фун-тyeтьcя нa ^инциш «зaлишкoвoгo кaпiтaлy»,
тобто ми народжуемо дитину вже тод1, коли напрацювали на квартиру, машину, ремонт { т.д. I тод1, якщо ще залишаються кошти та сили можна народжувати дитину. Напрошуеться думка про те, що система цшностей перевернулась <аз шг на голову», першим стало ма-тер1альне, а вже пот1м духовне. Радють вщ с1мейного затишку, спшкування тепер не мають економ1чно! ваги, тому про них можна подбати 1 в останню чергу. Усе це не проходить без-слщно, у нас багато людей хворих депреаею I самотшстю.
«Класична» с1м'я переживае глибоку кризу. У США розпадаеться половина зареестрованих шлюб1в, у Н1меччиш ця частка становить одну третину. Майже така ж частина населення не прагне до мщних родинних зв'язюв. Виникае форма догов1рно! с1м'! на певний час, так зваш громадянсью шлюби. Все бшьше людей вол1ють жити одш, щоб не обтяжуватись обов'язками. Проте варто пам'ятати, що людина стае людиною, коли ум1е ствчувати, ствпереживати, бути вщповщальною за ко-гось, дбати { кохати.
1ндивщуатзащя проникае також { всередину вже юнуючих с1мей, бо сьогодш нав1ть в с1м'! кожен живе сам по соб1. Самотнш чоловш { са-мотня жшка — ось головш постат сучасного суспшьства. Створюеться дивна ситуащя, людина обезличуеться { перетворюеться на одини-цю вщтворення сощального елементу. Основну причину тако! ситуаци У. Бек бачить у тому, що юнуючий ринок пращ абстрагуеться вщ потреб с1м'!, шлюбу, материнства, батьювства, партнерства 1 т. д. Це вщбуваеться тому, що
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: Дело, 1994. — 336с.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. — Москва: Академия, 1999. — 578с.
3. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. — Москва: Прогресс, 1986. — с. 330—342
4. Белл Д. Социальные рамки информационного общества. — М.: Харвест, 1980. С.45.
наявшсть под1бних фактор1в робить ринок менш гнучким { ефективним, що негативно по-значаеться на конкурентоспроможносп, а су-часна система звикла лшвщовувати все, що сто!ть на И шляху.
Висновки
В умовах експансп ринку { телебачення ш-дивщуал1защя викликае 1 зворотного роду яви-ща: стандартизащю та ушфшащю форм юну-вання, оскшьки вс живуть в стандартизованих квартирах, користуються ушфшованими предметами, дотримуються загальноприйнятих думок { установок, дивляться одш й т ж телепро-грам - вщ США I до села Горл1вка якось району. Так формуеться, за висловом У. Бека, пбрид ¡ндивщуатзовано! 1 в той же час масово! публши, «стандартизоване колективне буття роз'еднаних масових пустельниюв». Досить поширеним стае наднацюнальний, надкультур-ний, надкласовий, позашмейний спос1б юнування людей. Ось т ознаки та риси, т переваги { недолши, як прившс 1з собою постмо-дерний виток розвитку суспшьства. Звюно, кожен момент мае сво! позитиви { негативи, од-нак, знецшення духовносп, трансформащя процесу комушкаци, руйнування сощальносп у !! класичному вар1аип штовхае нас до осмис-лення питань, як можуть лягти в основу ба-гатьох дослщжень. I основна тематика цих до-слщжень повинна обертатись навколо тези — мюце людини у постшдустр1альному суспшьства
5. Белл Д., Иноземцев В. Эпоха разобщенности.
— М.: Центр исследований постиндустриального общества, 2007 — 304с.
6. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / Пер. с нем. А. Григорьева и В.Седельника — М.: Прогресс-Традиция, Территория будущего, 2007. — 464 с.
7. Иванов Д. В. Виртуализация общества. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2000. С.57.
8. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / Пер. с англ. А. Матвеева под ред. В. Харитонова.
— Екатеринбург: У-Фактория (при участии
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online)
Iсторiя фшософп
Гуманитарного ун-та), 2004. — 328 с. (Серия «Академический бестселлер»).
9. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 608с.
10. Кастельс М., Химанен П. Информационное общество и государство благосостояния: Финская модель. / Пер. с англ. А.Калинина, Ю.Подороги. — М.: Логос, 2002. — 219 с.
11. Космополитическое мировоззрение. — М.: Центр исследований постиндустриального общества, 2008. — 336 с.
12. Общество риска. На пути к другому модерну. / Пер. с нем. В. Седельнику и Н.Фёдоровой; Посл. А.Филиппова. — М.: Прогресс-Традиция, 2000. — 384 с.
13. Сурина, И. А. Ценности. Ценностные ориентации. Ценностное пространство: вопросы
Р. Ю. ЧЫГУР1
1Тернопольский национальный экономический университет (Тернополь), эл. почта ruslan.chigur@yandex.ru, ORCID 0000-0002-5107-6692
МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ В ЭПОХУ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОГО ОБЩЕСТВА
Цель работы заключается в проведении анализа понятий и сущностных характеристик постиндустриального общества, которые порождены новыми измерениями антропологической и мировоззренческой проблематики. Подается сравнения трактовок информационного и постиндустриального общества. Информационное общество предлагается рассматривать как этап развития общества, который характеризующееся всесторонней информатизацией социальных структур и приходит на смену постиндустриальному. Выделен ряд признаков на основе которых постиндустриальное общество отличается от предыдущих этапов общественного прогресса. Методом компаративного анализа известных научных теорий постиндустриального развития, определяются фундаментальные изменения различных общественных сфер. Научная новизна заключается в осуществлении концептуального анализа таких известных исследователей постиндустриального и информационного этапов общественного развития как Д. Белл и М. Кастэлс. Раскрыто приведенная в их трудах связь между экономикой и культурой, между экономикой и общественными трансформациями. Доступность информации, информированность различных социальных групп, развитие СМИ, существование возможности быстрой обратной связи - все это меняет не только общество, но и отдельные его сферы и структуры, в частности, образование, труд, интеллектуальные возможности, систему ценностей, семью. Как вывод, автор отмечает принципиальные трансформации мировоззренческого характера, которые влияют на разрушение классических общественных структур и представлений. Утверждается необходимость расширения и углубления антропологических исследований, что обусловлено самой спецификой постиндустриального этапа развития.
Ключевые слова: информационное общество, постмодерн, постиндустриализм, коммуникация, «действенная идентичность».
Антрополопчш вимшри фшософських дослщжень, 2014, вип. 6.
TeopHH h MeTogo^orHH. - M.: Соцнум, 1999. C.201.
14. TancKOTT Эfleктpoннo-цн$poвoe 06^ecrB0. - M.: Pe$^-6yK, 1999. C.54.
15. THXOMHPOB O. K. ncHxo^orHHecKHe acneKTbi npo^cca KOMroroTeproa^H.- M: Ae^o, 1993. C.8.
16. To$$^ep Э. moK 6ygy^ero.- M.: ACT, 2001. C.34.
17. TpeBoru MHpa. Сoцнaflbнмe noc^egcTBHa rao-6aflнзaцнн MHpoBbix npo^ccoB. APK^ag MH-PHCA, M: HayHHo-HCC^egoBaTeflbCKHH HHCTH-TyT coцнagbнoгo pa3BHTHa npu OOH, 2004. C.2.
18. Masuda Y. The Informational Society as PostIndustrial Society. World Future Society.- 1981. P.33.
ICTOpÍH (|)LlOCO(|)íl
R. YU. CHYHUR1
1Ternopil National Economic University (Ternopil), e-mail ruslan.chigur@yandex.ru, ORCID 0000-0002-5107-6692
OUTLOOK TRANSFORMATION IN THE PERIOD OF POSTINDUSTRIAL SOCIETY
The purpose of the research is to analyze concepts and essential characteristics of post-industrial society, which is generated by new anthropological measurements and ideological issues. Information society is proposed to consider as a stage of social development, which is characterized by comprehensive information of social structures and which is replacing the post-industrial. Number of signs on which postindustrial society is different from previous stages of social progress are identified. The fundamental changes in various social spheres are determined by the method of comparative analysis of known scientific theories. Conceptual exploration of leading scholars of post-industrial and information society stages development as D. Bell and M. Kastels are analyzed. The connection between economy and culture, economy and social transformation, which are represented in their works were solved. Availability of information, awareness of various social groups, media development, the existence of opportunities for rapid feedback - all these changes occur not only in the society, but also some of its scope and structure, including education, labour, intellectual abilities, values, family. The author emphasizes the fundamental transformation of ideological nature. They affect on the destruction of social structures and classical concepts. As a conclusion, it is argued the need to expand and to deep anthropological research, which is caused by the essence of the post-industrial stage of development.
Key words: information society, post-modern, post-industrialism, communication, "effective identity".
REFERENCES
1. Abdeev R.F. Filosofiya informacyonnoi cyvylyzacii [Philosophy Informational Civilization]. Moskow, Delo Publ., 1994. 336p.
2. Bell D. Hryaduschee postyndustryalnoe obschestvo [Imminent post-industrial society]. Moscow, Academy Publ., 1999. 578p.
3. Bell D. Sotsyalnye ramky informacyonnoho obschestva [Social framework of the information society] // New technocratic Wave in the West. Moscow, Progress Publ., 1986. pp. 330-342
4. Bell D. Sotsyalnye ramky informacyonnoho obschestva [Social framework of the information society]. Moscow, Harvest Publ., 1980 pp. 45.
5. Bell D. Inozemtsev V. Era razobschennosty [The era of disunity]. Moscow, Center issledovaniy industrialnoho obschestva Publ., 2007. 304 p.
6. Vlast i ee oponenty v epohu hlobalizma. Novaya vsemyrno-politicheskaya эkonomyya [Government and its opponents in the era of globalization. The new world-political economy]. Moscow, Progress-Traditciya, Teritoriya buduscheho Publ., 2007. 464 p.
7. Ivanov D.V. Virtualizaciya obschestva [Virtualization of society]. SPb. Peterburhskoe vostokovedenye Publ., 2000. pp. 57.
8. Castells M. Halaktika Internet: rozmyshlenie ob Internete, bisnese, obschestve [Reflectins at Internet, Business and society] / Trans. from English. Matveeva A., Kharitonov V.. - Ekaterinburg: U-factoriya (wpri uchastii Humanytarnoho Un-ta), 2004. 328 p. (Series "Academic bestseller")
9. Castells M. Informacyonnaya epoha: economika, obschestvo I kultura [Information society: Economy, Society and Culture / Trans. from English. Pod nauch. red.. Shkaratan O. I. - Moscow, PG VS^ Publ., 2000. 608 p.
10. Castells M., Hymanen P. Informacyonnoe obschestvo I hosudarstvo blahosostoyanyya: Fynskaya model. [The Information Society and the Welfare State: The Finnish Model] / Trans. from English. Kalynyna A., Podorohy Yu. Moscow, Logos Publ, 2002. 219 p.
11. Kosmopolytycheskoe mirovozrenie [Cosmopolitan worldview]. Moscow, Center issledovaniy industrialnoho obschestva Publ., 2008. 336 p.
12. Obschestvo riska. Na puti k druhomu modernu [Risk Society. On the way to another modernity.] / Trans. From German Sedelnyku B. and Fedorovoy N., Fylyppova A. Moscow, Progress-Traditciya Publ., 2000. 384 p.
13. Surina I.A. value Tsennosti. Tsennostnoe orientacyi. Tsennostnoe prostranstvo: Voprosy teorii I metodologii [Values. Value orientations. Value space: Theory and Methodology]. Moscow, Sotsyum Publ., 1999. pp. 201
14. Tapskott D. Electronno cyfrovoe obschestvo [Electro-Digital society]. Moscow, Refl-buk Publ., 1999 pp. 54.
15. Tikhomirov O.K. Psihologicheskie aspecty procesa kompyuteryzatsyy [Psychological aspects of the computerization process]. Moscow, Delo Publ., 1993 pp. 8.
16. Toffler E. Shock buduscheho [Shock of Future]. Moscow, ACT Publ., 2001. pp. 34.
17. Trevohy mira. Sotsyalnie posledstviya hlobalizacyii myrovyh processov. Doklad YUNRYSD [Anxiety of the world. Social consequences of the globalization of world processes. YUNRYSD report]. Moscow, Research Institute for Social Development of the United Nations. 2004. pp. 2.
18. Masuda Y. The Informational Society as Post-Industrial Society. World Future Society.- 1981. P.33.
HagiMmna go pegKoneriï 11.08.2014 npHHHaia go gpyKy 28.11.2014
