CC BY
19
УДК: 619:616 - 092.9: 612.79:636.2
Демус Н.В., к.вет.н., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iM. С.З. Гжицъкого Горальський Л.П., д.вет.н., професор Сокульський I.M., к.вет.н., ст. викладач Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнийутверситет Федорович B.C., к.б.н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iM. С.З. Гжицъкого
М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ТА МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ СУДИН ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦ11 СЕРЦЕВОГО РИТМУ
У po6omi подано мтроскотчну будову та морфометричш показники судин шюри вуха теличок залежно eid типу автономног регуляцп серцевого ритму. Встановлено, що ггстроструктура судин у теличок ргзновжових груп з р1зними типолог1чними впливами автономногрегуляцИ'зм1нюеться однотипово, на що вказуе тдекс Керногана (найбыъший IK у тварин-СТ, найменший - у тварин-ПСТ).
Ключое1 слова: судини, артерюли, apmepii, тдекс Керногана, телиц1, автономна нервова система, серцевийритм.
Вступ. Кровоносна система будь-якого органу, в тому числ1 И мжроциркуляторне русло, характеризуеться законом1ршстю галуження судин, 1х типом, будовою, величиною зовшшнього та внутршнього д1аметру, товщиною стшки тощо.
Г1стоарх1тектон1ка кровоносних судин визначаеться мкцем i значениям Tie! чи шшо! судини у загальнш гемодинам!чнш систем!, а показники гемодинамжи у певнш дшянщ тша значною м1рою залежать вщ тонусу артер1альних судин, що, перш за все, визначаеться вазоконстржторними i вазодшататорними впливами 3i сторони автономно! нервово! системи [1, 2, 3, 4]. Тому вщповщний тип автономно! регуляц!! серцевого ритму те тшьки обумовлюе параметри функцп серця, але й визначае певш типи гемодинамжи в оргашзм!, що характеризуються р1зним функцюнальним навантаженням на судини. Це поступово призводить до формування певних особливостей будови судин, !х стшки та величини просвпу, що змшюеться пщ впливом нервових ¿мпульЫв i при дп р!зномаштних вазоактивних речовин природного та синтетичного походження, i е вагомим чинником у регуляц!! локального кровотоку.
© Демус Н.В., Горальський Л.П., Сокульський I.M., Федорович B.C., 2012
19
Тому актуальным е вивчення мжроскотчно! будови судин, залежно вщ типу автономно! регуляци серцевого ритму.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили на кафедр1 анатоми Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологий ¿меш С.З. Гжицького та в Кам'янка-Бузькому райош Льв1всько! област1 в умовах агроф1рми „Свп-анок".
Для дослщу були ввдбраш телички чорно-рябо! породи - 2-, 4-, 6- та 8-мюячного в1ку, роздшених за принципом аналопв на три групи (по 20 гол. у кожнш) згщно з типом автономно! регуляци серцевого ритму. Перша пщгрупа була сформована ¿з теличок - СТ, друга - НТ { третя - ПСТ.
Для пстолопчного дослщження судин мжроциркуляторного русла, вщбирали шюру вушно! раковини. Шматочки матер1алу фжсували в 10 - 12%-ому розчиш нейтрального формалшу з наступною заливкою в парафш. 3 парафшових блоюв виготовляли пстолопчш зр1зи на санному м1кротом1 МС-2 завтовшки не бшьше 10 мкм [5, 6].
Для вивчення морфологи кл1тини й тканини, морфометричного дослщження та для отримання оглядових препарата застосовували фарбування зр1з1в гематоксилшом та еозином { за методом Ван-Пзон [7, 8].
Вим1ри товщини стшок др1бних артерш, артерюл в цшому та !х оболонок (штима, мед1а, адвентищя), д1аметру просв1ту судин здшснювали окуляр-мжрометром МОВ - 1-15х, (по 15 вим1рах з кожного пстозр1зу, по 3 препарата вщ кожно! тварини).
Результата дослщження. Згщно д1аметру та м1кроскотчно! будови характерно! для судини, ми !х класифкували на три групи. Перша група -артерюли д1аметром 50 - 100 мкм, друга - др1бш артери д1аметром 100 - 130 мкм, третя - артери д1аметром 130 - 160 мкм.
Пстоарх1тектошка судин шк1ри вуха теличок мае единий план будови. 1х стшка складаеться ¿з 3- оболонок: внутршньо!, середньо! \ зовшшньо! Проте будова I сформовашсть кожно! оболонки змшюеться залежно вщ типу судин. Найбшьше трансформуються зовшшня I середня оболонки. Внутршня оболонка, представлена ендотел1ем, бшьш стшка, але 1 в нш вщбуваються важлив1 у функцюнальному плаш трансформаций залежно вщ вжу тварин та типу автономно! регуляци серцевого ритму.
В артер1ях ч1тко виражеш уЫ три оболонки (рис. 1). Внутршня оболонка, побудована ¿з ендотелш. Пщ ним мктяться окрем1 кл1тини видовжено! форми. У середнш оболонщ виявляеться кщька шар1в пучюв гладких м'язових кл1тин та незначна кшьккть еластичних волокон. М'язов1 кл1тини середньо! оболонки щщьно поеднаш м1ж собою еластичними волокнами. Зовшшня оболонка складаеться з волокнисто! сполучно! тканини, в якш знаходяться еластичш та колагенов1 волокна I м'язов1 кл1тини (рис. 2).
20
Рис. 1. Мжроскошчна будова артер1'1 першого типу шюри вуха телички 4-мкячного вжу з симпатикотон1чним типом автономно!' регулящУ серцевого ритму: а - дерма; б - артерш; в - еластична мембрана; г -просвгг судини; д - ст1нка судини. Гематоксилш та еозин. X 280.
Рис. 2. Мжроскошчна будова артерш шюри вуха телички 6-мкячного вжу 1з симпатикотои1чним типом автономиоУ регулящ'1 серцевого ритму:
а - дерма; б - артер1я першого типу; в - просвгг судини; г - стшка судини. Гематоксил1н та еозин. X 400.
21
Др1бш артери другого типу, у м1ру зменшення д1аметра, поступово переходять у артерюли - судини, д1аметром менше 50 - 100 мкм. Товщина !х оболонок поступово зменшуеться (рис. 3).
Внутршня оболоика таких судии побудоваиа з ендотелш, розмщеного на базальнш мембраш, та окремих кл1тин пщендотел!ального шару (рис. 4). В середнш оболонщ виявляеться лише один ряд гладких м'язових кл!тин. Проте, залежно вщ !х розм1р1в, знаходження та функционально! активное^, трапляються судини, у середнш оболонщ яких м'язов! кл1тини не утворюють суцшьного шару, а розмщуються поодиноко (рис. 5). У найбшьших за розм1ром артерюл, до 100 мкм у поперечному розр1з1, м'язова оболонка представлена двома I, нав1ть, трьома шарами гладких м'язових кл1тин, яю мають р1зну ор!ентащю. Волокнист! елементи сполучно! тканини у таких випадках представлен! окремими колагеновими волокнами. Адвентищя артер!ол побудована ¿з пухко! сполучно! тканини, де майже безперервний шар ф!бробласт!в н!би визначае межу судинно! ст!нки.
Рис. 3. Мжроскотчна будова артершли шкчрн вуха телички 8-мкячного вжу з нормотошчним типом автономно? регуляцн серцевого ритму:
а - дерма; б - артерюла. Ван-Пзон. X 600.
22
с
\\ •мЯ
М и т /#
Рис. 4. Мжроскошчна будова артершли шктри вуха телички 4-м1сячного вжу з симпатикотошчиим типом автономно! регуляци серцевого ритму:
а - дерма; б - артерюла; в - просвгг судини. Гематоксилш Вейгерта та еозин. X
600.
Рис. 5. Мжроскошчна будова артершли шктри вуха телички 8-м1сячиого вжу з иарасимиатикотошчним типом автономно'1 регуляци серцевого ритму: а - дерма; б - артерюла. Ван - Пзон. X 400.
Структурт елементи стшок судин з вшом зазнають яюсних та ктьюсних змш. Таю змши вщбуваються не у вс1х судинах однотипно та
23
одночасно, бо кнуе ряд органних особливостей у структур! !х стшки, зумовлених тими чи шшими особливостями кровооб1гу дано! дшянки. У постнатальному перюд! онтогенезу вщбуваеться подальше диференцшвання кл1тин та волокнистих структур судин. 3 розвитком та ростом оргашзму збшьшуеться д1аметр судин, зростае товщина стшки артерш за рахунок росту м'язових елеменгав, а також волокнистих структур.
Для бшьш детально! характеристики мжроскошчно! будови судин нами було проведено морфометричш дослщження. У теличок 2-мюячного вжу спостер1гаеться тюний зв'язок у будов! дослщжуваних судин, що проявляеться величиною 1х зовшшнього та внутршнього д1аметр1в, товщиною м'язово! оболонки та показниками ¿ндексу Керногана (оцшка функционального стану судин: вщношення товщини м'язово! оболонки до внутршнього д1аметру судин).
Артерюли шюри вуха теличок мали типову будову. 1х зовн1шн1й д1аметр у симпатикотон1к1в становив 69,5±2,27 мкм, у нормотон1к1в - 70,8±2,04 мкм, у парасимпатикотон1к1в - 71,4±2,18 мкм. Внутршнш д1аметр найб1льшим був у теличок-ПСТ (40,8±1,42 мкм), найменшим - у СТ (39,3±1,51 мкм). Товщина середньо! оболонки артер1ол шк1ри вуха теличок з р1зними типолог1чними особливостями автономних вплив1в була майже однаковою. При цьому ¿ндекс Керногана найменшим був у парасимпатикотошюв (0,37±0,015). У нормотоншв та симпатикотон1к1в в1н дор1внював в1дпов1дно 0,38±0,022 та 0,38±0,014.
В артер1ях першого типу зовн1шн1й д1аметр у тварин-СТ та НТ був майже однаковим \ дор1внював вщповщно 116,5±3,91 та 116,2±3,32 мкм. У парасимпатикотошюв такий показник мав тенденцш до зб1льшення { становив 117,4±3,64 мкм.
Под1бна законом1рн1сть залежност1 вщ типу автономно! регуляц!! серцевого ритму спостер^аеться також у величин! внутршнього д!аметру судин, товщин! середньо! оболонки. Вщношення товщини м'язово! оболонки до внутршнього д!аметру судин - шдекс Керногана - р!зко в!др!знявся вщ артер!ол ! дор!внював у теличок СТ - 0,33±0,011, НТ - 0,32±0,013, ПСТ -0,32±0,010.
Артери 2-го типу, пор!вняно з першим типом та артерюлами, мали найбшьш! морфометричн! показники щодо зовн!шнього (СТ - 139,2±4,1мкм; НТ - 140,1±3,8 мкм; ПСТ - 140,9±3,2 мкм) та внутршнього (СТ - 84,9±1,93 мкм; НТ - 85,2±1,69 мкм; ПСТ - 86,9±1,75 мкм) д!аметр!в. Проте, ¿ндекс Керногана у них, навпаки, був найменшим (СТ - 0,32±0,009; НТ - 0,32±0,012; ПСТ - 0,31±0,013).
У теличок 4-мюячного в!ку, пор!вняно з 2-м!сячними тваринами, морфометричн! параметри досл!джуваних судин зростали. Зовн!шн!й д!аметр артер!ол у симпатикотоншв дор!внював 74,6±2,04 мкм, нормотон!к!в -75,2±2,19 мкм, парасимпатикотон!к!в - 76,4±2,08 мкм. Внутр!шн!й д!аметр б!льшим був у теличок-ПСТ (44,2±1,33 мкм), меншим - у СТ (42,8±1,43 мкм). Товщина середньо! оболонки була майже однаковою, а !! вщношення до
24
внутршнього д1аметру (Ж) найменшим було у тварин-ПСТ та НТ, дещо бшьшим такий показник спостер1гали в СТ.
Судини гемомшроциркуляторного русла, артери 1-го та 2-го типу, характеризувались щентичними морфометричними особливостями вщповщно до типу автономно! регуляци серцевого ритму. Товщина !х середньо! оболонки була под!бною: в артерш 1-го типу (СТ - 23,4 ± 0,91 мкм; НТ - 23,7±0,69 мкм; ПСТ - 23,8±0,62 мкм), 2-го типу (СТ - 27,6±0,72 мкм; НТ - 27,7±0,84 мкм; ПСТ - 27,8±0,69 мкм). Проте, !х внутр!шн!й д!аметр найб!льшим був у ПСТ, найменшим - у СТ. При цьому, шдекс Керногана мав протилежну спрямовашсть, що е в!дображенням функц!онального стану р!зних за кал!бром судин: артери 1-го типу мали б!льший Ж (СТ - 0,32±0,012; НТ - 0,32±0,012; ПСТ - 0,31±0,011), артери 2-го типу - менший (СТ - 0,31±0,012; НТ -0,31±0,013; ПСТ - 0,30±0,012).
У теличок 6-м!сячного в!ку, пор!вняно з 2- та 4-мюячними тваринами, ус! морфометричш параметри судин, зростали, тод! як шдекс Керногана зменшувався, при цьому !х будова була т!сно пов'язана з типолог!чними особливостями автономних вплив!в. Так, у вс!х вид!лених групах судин б!льший !х внутр!шн!й д!аметр мали парасимпатикотон!ки, менший -симпатикотошки. Тваринам-нормотон!кам належали пром!жн! значения. Наприклад, в артер!й 2-го типу !х внутр!шн!й д!аметр у теличок-ПСТ дор!внював 95,6±1,81 мкм, що на 3,6 мкм бшьше в!д ¿з симпатикотоншв. При цьому, товщина середньо! оболонки у вЫх вид!лених в!дпов!дно до типолопчних особливостей автономних вплив!в групах судин, майже не зм!нювалась. 1ндекс Керногана у досл!джуваних судин бшьший в артер!ол, менший - в артерш 2-го типу ! прямо залежний в!д автономно! регуляц!! серцевого ритму.
Зростання морфометричних параметр!в судин, що проявляеться зб!льшенням !х зовшшнього та внутр!шнього д!аметр!в, товщини середньо! оболонки спостер^али у теличок 8-м!сячного, пор!вняно з теличками 6-, 4- та 2-м!сячного в!ку. Внутршнш д!аметр серед досл!джуваних судин був найменшим в артерюл: СТ - 54,1±1,49 мкм, НТ - 56,4±1,53 мкм, ПСТ - 57,7±1,68 мкм. В артерш першого типу такий показник вщповщно дор!внював 79,8±1,95 мкм, 80,4±2,04 мкм та 83,3±2,11 мкм, у артерш другого типу - 98,9±1,93 мкм, 100,8±2,26 мкм та 103,0±2,32 мкм.
В!дпов!дно до автономно! регуляци серцевого ритму найбшьш! показники мали тварини-парасимпатикотон!ки, найменш! - симпатикотошки, пром!жне значения належало тваринам-нормотон!кам. Товщина середньо! оболонки в артерюл шюри вуха теличок 8-мюячного в!ку, залежно в!д типолог!! автономних вплив!в практично була однаковою. В артер!й 1-го та 2-го тишв цей показник також не зазнавав зм!н залежно вщ автономно! регуляц!! серцевого ритму. Проте шдекс Керногана у судин найменшого кал!бру (артер!ол) був вищим (СТ - 0,33±0,020, НТ - 0,32±0,018, ПСТ - 0,31±0,016), у судин бшьшого кал1бру, артер1й 1-го (СТ - 0,30±0,016, НТ - 0,30±0,018, ПСТ - 0,29±0,016) та 2-
25
го типу (СТ - 0,29±0,017, НТ - 0,29±0,017, ПСТ - 0,28±0,019) вш змшювався у 6iK зменшення, причому у симпатико-тоншв цей показник був найменшим.
Висновки.
1. Д1аметр просв1ту та товщииа середньо! оболонки судии р1зиого кал1бру змеишуеться в иапрямку вщ артерш першого та другого титв до артерюл. 1идекс Кериогаиа мае протилежну спрямовашсть (судиии меишого кал1бру (артерюли) мають високий шдекс, судиии бшьшого кал1бру (артери) -иизький, що характеризуе функцюнальний стаи р1зиих за кал1бром судии.
3 в1ком та розвитком тварии зовшшнш та внутршнш д1аметри, товщииа середиьо! оболонки судин зростають, ¿ндекс Керногана зменшуеться.
2.Морфолопчна будова судин у теличок р!знов!кових груп з р!зними типолог!чними впливами автономно! регуляц!! зм!нюеться однотипно, на що вказуе шдекс Керногана (найбшьший IK у тварин-СТ, найменший - у ПСТ).
Л1тература
1. Тибшка A.M. Особливост! будови серця та др!бних артер!альних судин у свиней р!зних тип!в автономно! регуляц!! серцевого ритму / А.М.Тиб!нка // Наук. в!сн. Льв!в. держ. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2003. - Т. 5, №2, Ч. 3. - С. 176-180.
2. Тибшка A.M. 1нтегративний зв'язок онтогенетичного становления кровоносного русла та автономно! нервово! системи / A.M.Тибшка // Наук. вкн. Льв!в. нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2003. - T.5, №3, Ч. 1. - С. 143-149.
3. Тибшка A.M. Морфолопчна характеристика др!бних артер!альних судин свиней, обумовлена типами автономно! регуляц!! серцевого ритму / A.M. Тибшка, В.Л. Гарагус, Т.Б.Чигаркова // Наук. в!сн. Льв!в. нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2004. - T.6, №1, Ч. 1. - С. 137-143.
4. Тибшка A.M. Характеристика „власне брижових" судин у курей з р!зною типолопею автономних вплив!в / A.M. Тибшка // Наук. в!сн. Льв!вського нац. ун-ту держ. вет. медицини та бютехнологш ¿м. С.З. Гжицького. - 2008. - T.10, №3(38), Ч. И. - С. 216-220.
5 Горальський Л.П. Основи г!столог!чно! техшки i морфофункц!ональн! методи досл!дження у норм! та при патологи / Л.П. Горальський, B.T. Хомич, O.I. Кононський. - Житомир: Пол!сся, 2005. - 288 с.
6. Роскин Г.И. Микроскопическая техника / Г.И. Роскин, Л.Б. Левинсон. -М.: Советская наука, 1957. - 374 с.
7. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
8. Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии / А.Ф. Киселёва, А.Я. Житников, Л.В. Кейсевич [и др.]. - К.: Здоровье, 1983. -168 с.
26
Summary
Demus N.V., Goraljskyj L.P., Sokuljskyj I.M., Fedorovych V.S.
MICROSCOPIC STRUCTURE AND MORPH METRIC INDICES OF HEIFERS' VESSELS DEPENDING ON THE TYPE OF AUTONOMOUS REGULATION OF CARDIAC RHYTHM
It was done the research of microscopic structure and morph metric indices of skin vessels in heifers' ears depending on the type of autonomic regulation of cardiac rhythm. It was also found out that morphological structure of vessels in heifers of different group age with different typological influences of autonomic regulation is changed of unvaried form, as the index Kernohana (the largest 1С in ST animals, the smallest - in the animals PST) is indicated.
Key words: vessels, arterioles, arteries, index Kernohana, heifers, autonomic nervous system, cardiac rhythm.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
27
