CC BY
109
}«Ш«]М тгшм
УДК 332.1
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОТРЕБ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД
Боголiб М.А.
Предметом статт'1 е мiжнародний досв'д забезпечення соцально-економ'чних потреб територiальних громад.
Метою статт'1 е аналз м1жнародного досв'ду функцонування територiальних громад зарубiжних кран.
Результати роботи. Дошджено зарубжний досвд функцонування фонд'т розвитку громад з метою використання цього нструменту фнансування мюцевого розвитку в Укра'Ун'!. Проанал1зовано перешкоди на шляху створення фонд'т розвитку громад та перспективи Ух функцонування в Укра'Ун'! та в свт.
Галузь застосування результат¡в. Результати досл'дження можуть використовуватися в практичнiй економ'чшй i управл'тськш д'яльност'!.
Висновки. Свтовий досв'д бльшост/ зарубжних кра'Ун переконуе, що управл'1ння мюцевими справами, як правило, зд'!йснюеться як через призначенi з центру органи державно)' адмiнiстрацiУ на мсцях, так / через представницьк органи, як обираються населенням в'дпов'дних адмнстративно-територ альних одиниць.
Ключов'1 слова:, мунципальна реформа, територiальна громада, бюджет, фiнансовi ресурси, фнансування, заруб'жний досв'д.
МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПЫТ ОБЕСПЕЧЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОТРЕБНОСТЕЙ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩЕСТВ
Боголиб М.А.
Предметом статьи является международный опыт обеспечения социально-экономических потребностей территориальных общин.
Целью исследования является анализ международного опыта функционирования территориальных общин зарубежных стран.
Результаты исследования. Исследован зарубежный опыт функционирования фондов развития общин с целью использования этого инструмента финансирования местного развития в Украине. Проанализированы препятствия на пути создания фондов развития общин и перспективы их функционирования в Украине и в мире.
Область применения результатов исследования. Результаты исследования могут использоваться в практической экономической и управленческой деятельности.
Выводы. Мировой опыт большинства зарубежных стран убеждает, что управление местными делами, как правило, осуществляется как через назначенные из центра органы государственной
126
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 31/1
© Боголiб М.А., 2016
администрации на местах, так и через представительные органы, избираемые населением соответствующих административно-территориальных единиц.
Ключевые слова: муниципальная реформа, территориальная община, бюджет, финансовые ресурсы, финансирование, зарубежный опыт.
FOREIGN EXPERIENCE PROVIDING SOCIO-ECONOMIC NEEDS OF TERRITORIAL SOCIETIES
Bogolib M.A.
The subject of article is foreign of socio-economic needs of local communities.
The purpose of the article is analysis experience functioning territorial societies of foreign countries.
Results of research. Foreign experience of the functioning of community development funds (with the aim to use this tool to finance local development in Ukraine) was analyzed in the article. Obstacles on the way to creation of community development funds, and perspectives of their functioning in Ukraine and throughout the world were analyzed.
Scope of results of research. The results of the research can be applied in practical economic and administrative activities.
Conclusions. Creation of the real mechanism of providing profitable sources of organs local self-government in accordance with their expense plenary powers and is the necessary condition financing of socioeconomic necessities of territorial societies. World experience of most foreign countries argues that a local administrative department, as a rule, is carried out both through the organs of state administration appointed from a center on places and through representative organs which are elected the population of the proper administrative-territorial units.
Keywords: municipal reform, local community budget, resources, finance, foreign experience.
Актуальшсть. Осктьки УкраУна вибрала для себе евроЫтеграцмний шлях подальшого розвитку, то досвщ функцюнування мюцевого самоврядування краш-члеыв европейського Союзу може бути корисним i для нашо'Г держави. Функцюнування тери^альних громад Нмеччини, Францп та Польщi мають як сво'Г переваги, так i сво''' недолги. Але все одно досвщ 'х функцюнування е важливим для Укра'ни, осктьки дан кражи е кражами-членами европейського Союзу та посщають провщы мюця у свпювому економiчному розвитку.
Постановка пробпеми. У рiзних кражах свiту механiзми, якi використовують представники локальних сшльнот для впровадження практик мюцевого розвитку та доброчинносп, постшно трансформуються та ускладнюються. Громади створюють новi типи органiзацiйних об'еднань, беруть активну участь в управлжш ними, поеднують та накопичують фiнансовi та ^i ресурси. Члени локальних сшльнот аналiзують власнi потреби, пiдвищують рiвень поiнформованостi про них у сшльнот та модернiзують програми, спрямованi на Тх вирiшення, формування громадських лiдерiв, посилення iнститутiв громадського суспiльства.
Метою статт е аналiз мiжнародного досвщу функцiонування територiальних громад зарубiжних краж.
CTyniHb доспiдження пробпеми. Дослiдженням зарубiжного досвiду територiальних громад краж -члешв ее займаеться велика ктькють науковцiв, серед яких В. Дюран, Б. Дрейфюс, I. Залуцький, В. Руденко та багато жших. Також питання щодо функцюнування зарубiжних мюцевих громад висв^леш в конституцiТ зарубiжних краж та в багатьох нормативних i правових актах.
Проблеми становлення та розвитку мюцевого самоврядування в УкраМ досить широко висв^люються у в^чизнянш науковiй лiтературi, зокрема у працях В. Авер'янова, О. Амосова, В. Вакуленка, В. Кампа, В. Корженка, Ю. Куца, В. Мамоново'', Н. Нижник, М. Пухтинського та ж. Проте роб^, в яких безпосередньо вивчаеться зарубiжний досвiд сучасно'' органiзацiТ мiсцевого самоврядування, у в^чизнянш науцi державного управлiння ще бракуе.
Виклад основного матерiапy. У багатьох зарубiжних кражах дана проблема була виршена шляхом проведення адмiнiстративно-територiальноТ реформи з укрупнення адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Вибiр Укра'ни в напрямку евроiнтеграцiТ зумовлюе застосовувати новi пiдходи до розвитку репошв, визначення цiлей, прiоритетiв i механiзмiв реалiзацiТ регiональноТ полiтики. I саме досвщ краж ее у сферi розвитку мiсцевого самоврядування, зокрема розвитку територiальних громад, е досить корисним для Укра'ни. Оскiльки юнуюча система функцiонування територiальних громад в УкраМ не е досконалою, досвщ зарубiжних краж дозволить зробити деяк висновки та використати 'х у подальшому 'х розвитку та функцюнуванню.
Першою кра'ною, до досвiду яко'' хотiлося б звернутися, - це Ымеччина. У Нiмеччинi, як i в УкраТнi, територiальна громада е первинним суб'ектом мюцевого самоврядування. Згщно зi ст. 28 (п. 2.) Конституци Нiмеччини 1949 року за громадою закртлене виключне право на виршення справ локального спрямування в межах загальнодержавного законодавства. Вона визнае громади як «територiальнi корпорацiТ» та в загальних рисах регулюе питання 'х прибутш.
Мiсцеве самоврядування в Ымеччиш мае два рiвнi (райони та громади). Опис структур самоврядування е нелегким завданням, осктьки комунальний устрм належить до компетенци 16 федеральних земель, а Конститу^я (федеральний рiвень) обмежуеться тим, що вона гарантуе право на мюцеве самоврядування. При цьому оргашза^я державного управлжня в рiзних землях може мати дуже сут^ вiдмiнностi. Критерiями при визначенн територiальноТ основи комунального самоврядування е такк кiлькiсть населення, структура розселення, традици, особливостi iсторичного, со^ального розвитку мiст тощо.
Середня кiлькiсть мешканцiв у районах становить приблизно 250 000 чол., у мютах земельного пщпорядкування - 200 000 чол., а в громадах - 6 000 чоловк (суттeвi вiдмiнностi залежно вщ землi, вiд 40 000 чол. у Пвшчнш Рейн-Вестфали та 2 400 у Шлезв^-Холь-штайн).
У Ймеччиж громади збирають «прямi» податки на професшну дiяльнiсть, на землю з розважальних закладiв, вiд продажу алкогольних напоТв, податки на собак тощо. ^м того, до бюджету громад надходить частина федеральних регулюючих податкв. Бiльше 17 % регулюючих податкв територiальних громад Нiмеччини концентрують у мюцевих бюджетах, причому основним е прибутковий податок. Доходи мiсцевих бюджетв у Нiмеччинi складаються з податкв. У Нiмеччинi доходи вiд мюцевих податкв перевищують 20 % бюджетних доходiв; неподаткових надходжень - 6 %; субсидiй i дотацiй з центрального бюджету (у Ымеччиж на державы трансферти припадае 49,7 % бюджетних доходiв, у тому чи^ 32,4 % дотацш, 17,3 % субсидiй); запозичень [4].
Для адмшютративного устрою ФранцузькоТ республiки характерним е поеднання управлшня мiсцевих державних адмшютрацш та органiв мiсцевого самоврядування, причому iз запровадженням iдеТ децентралiзацiТ у цш краТн все бiльше повноважень поступово переходить вщ органiв державноТ до органiв влади мiсцевоТ. Децентралiзацiя також створила у Францп три основн рiвнi територiальних одиниць з повним набором повноважень для кожного з них. Це комуна, департамент та репон.
У Францп частка мюцевих податкв у бюджет комун становить 45-50 %, а в бюджет департамент - близько 38 %, у той час як iз зовнШнх джерел фiнансуеться 35 % бюджету комун i 41,5 % бюджету департамент [3].
Намагання Франци та дiТ у напрямку децентралiзацiТ зробило певнi кроки задля змши французького суспiльства в досягненн бiльшоТ демократичностi. Маючи спрощений доступ до значноТ кiлькостi необхiдних послуг, повноваження мюцевих рад ттьки зросли. Мiсцевi громади пропонують надати Тм додаткових повноважень, а отже, можна припустити, що у майбутньому Францю чекае подальша децентралiзацiя.
Також хоттося б звернутися до досвiду Польщу що входить до складу бвропейського Союзу та межуе з нашою державою.
Простий за органiзацiею характер територiального подiлу Польщi, який е певним орiентиром для УкраТни, сприяв прийняттю закону про те, що жителi Гмши мають утворити самоврядне спвтовариство. Гмша виконуе суспiльнi завдання вщ свого iменi й пд власну вiдповiдальнiсть. Вона е юридичною особою. Устрш Гмiни визначаеться ТТ уставом. При створеннi, об'еднаннi, розподл скасуваннi Гмiн i визначеннi Тх кордонiв прагнуть, щоб Гмiна охоплювала однорiдну за поселенським складом i просторовою структурою, а також соцальними й економiчними вiдносинами територiю. Гмша може створювати допомiжнi адмiнiстративнi одиниц: села iз сiльським старостою, райони, селища, мюто, розташоване на ТТ територп. Допомiжнi одиницi створюються за ршенням ГмшноТ ради пiсля консультаци з жителями або з Тх ^цативи.
У бюджет теТ чи шшоТ територiальноТ' громади УкраТни вщ нормативно! грошовоТ оцiнки надходить вщ 3 до 12 % фшансових ресурсiв, що значно нижче, нж у Польщi. Тому готовнiсть вкладати кошти iнвесторам в украТнськ землi очевидна. До того ж не секрет, що в нас дешева робоча сила. Ми повинн не ттьки створити для роботи шоземного бiзнесу в нашiй краТн вс умови, але й разом з тим максимально, вщповщно до чинного законодавства УкраТни, отримувати з цього свм заслужений дохщ у стьськ, селищнi, районнi та обласнi бюджети [8].
Порiвняти пропорци розподiлу функцш мiж рiвнями влади у рiзних краТнах дае змогу показник децентралiзацiТ, який характеризуе частку видаткiв органв мiсцевого самоврядування у загальнiй сумi витрат бюджетноТ системи. Так, у Канадi i Дани цей показник становить 60 %, в 1спани - 52 %, у Швеци - 44 %, у США i Нiмеччинi - 43 %, в lрландiТ i Бельги 42 %, у ФiнляндiТ - бтьше 38 %, в АвстрiТ i Нiдерландах - до 35 %, в 1тали - 32 %, у Норвеги, Польщi i 1сландп - близько 30 %, у Великй БританiТ i Чехи - 29 %, у Латви -28 %, у Литвi - 26 %, в Угорщинi - 26 %, в Естонп - 25 %, у Франци - 20 % [8, с. 561, 562; 15, с. 501]. Для порiвняння, частка видаткв мюцевих бюджетв у Зведеному бюджет УкраТни протягом останшх десяти рокв коливаеться в межах 39 - 42 % [12, с. 54, 55]. Наведен дан свщчать, що прямоТ залежност мiж рiвнем витрат мiсцевого самоврядування i формою державного устрою та управлшня в державi не юнуе.
Реальний обсяг повноважень органiв мюцевого самоврядування характеризуе частка доходiв мюцевих бюджетв у структурi консолiдованого бюджету краТни або рiвень валового внутршнього продукту (ВВП), що перерозподiляеться через доходи мюцевих бюджетв. У бтьшосп краТн ЦентральноТ та СхiдноТ бвропи мiсцевi бюджети становлять вiд 20 до 29 % консолщованого бюджету держави. М^мальш обсяги мiсцевих бюджетв у Чехи, Естонп та Литв^ максимальний - у Польщi [12]. Середнш рiвень частки доходiв мюцевих бюджетв у ВВП у краТнах з перехщною економiкою на 8,6 % нижче, нж у краТнах з розвиненою економкою, i становить 8,0 % [6].
Майже немае краТн, в яких для фшансування мюцевих бюджетв не застосовувалися б державн трансферти як шструменти фшансового вирiвнювання. Обсяги i призначення трансферов залежать вiд розподiлу повноважень мiж рiзними рiвнями виконавчоТ влади та наявност у них iнших джерел доходiв.
Джерелами виплат бюджетних трансферов можуть бути вiдрахування частки надходжень вщ одного або декiлькох податкв, що сплачуються до Державного бюджету, або щорiчнi асигнування з Державного бюджету. У розвинених краТнах перевагу надають першому джерелу, у краТнах з перехщною економкою, часто в мiру пол^ичних мотивацiй та можливостей бюджету вищого рiвня, - бюджетним асигнуванням [1, с. 44].
1з теоретичних проблем оргажзаци функцюнування мiсцевого самоврядування слiд продовжити дослщження у напрямi побудови европейськоТ моделi самоврядування в УкраТт, яка мае бути наповнена
конкретним 3míctom для розроблення нових, бтьш ефективних MexaHÍ3MÍB оргашзаци функцiонування мiсцевого управлiння.
У США функцюнуе Президентська комiсiя з проблем федералiзму, яка займаеться пiдготовкою анал^ичних 3bítíb i рекомендацiй для президента та Конгресу, створенням шляхiв удосконалення федеративних вщносин, координацiею поточноТ дiяльностi федерально! адмжютраци з питань удосконалення мiжрегiональних вiдносин.
В Японй при Кабжет мiнiстрiв дiють Економiчна консультативна рада та Консультативна рада планування комплексного розвитку територш, якими управляе прем'ер-мжютр. Основним робочим органом у державному апарат Японй', що розробляе державну регюнальну пол^ику, програми i плани сталого регюнального розвитку - це е Управлжня економiчного планування.
У краТнах ЗахщноТ бвропи та США юнують практика реалiзацil програми со^ального житла. Так, у Ымеччиш малозабезпеченим громадянам надають грошову допомогу для самостшноТ оренди житла в приватному секторк В США запроваджено систему субсидшвання, згiдно якоТ спочатку державну цтьову допомогу отримував орендодавець, а згодом ТТ отримувачем став орендар. Сектор со^ального житла в Голланди, Швецп, Великобритании Дани, Францп i Фжляндп становить 15-35 % вщ загального житлового фонду. В европейських державах на со^альш житловi програми видiляються значнi кошти: вщ 0,1- 0,3 % ВВП, в 1талп i Греци до 1,2-1,4 % ВВП, у Францп - 1,9 % ВВП. В Канадi вартють одного квадратного метра со^ального житла не перевищуе 650 дол. США. Як правило, в розвинутих краТнах споживачами со^ального житла е дшсно найбщнш прошарки населення, осктьки порiвняно низька якiсть житла та несприятливе оточення райошв iз со^альною забудовою унеможливлюе вселення туди заможних людей [9].
Звернемо особливу увагу на таку складову со^альноТ сфери, як охорона здоров'я.
Шведська система охорони здоров'я виходить iз засад доступност медичного обслуговування для вах верств населення, незалежно вщ того, працюють вони чи нi. Головне - наявнють громадянства цiеТ краТни чи дозволу на перебування на ТТ територiТ на час працк Шведський фонд охорони здоров'я на 80 % поповнюеться за рахунок внесш роботодавцiв, громадян та державних дотацш. Решту 20 % становлять оплата па^ентв та продаж послуг. Кожен мюцевий роботодавець сплачуе 32,8% податок iз фонду оплати працк 1з них на медичну ошку йде лише 11,81 %, решта з 20 iз лишком вщсотш потрапляють до пенсiйного фонду, на страхування вщ нещасних випадкiв на виробництвi та до iнших обов'язкових фондiв. Працiвники вiльних професiй та люди, як е самi роботодавцями, теж сплачують податок роботодавця, але при цьому користуються системою птьг, згiдно з якою вж знижуеться з 32,8% до 26 % [6].
Вважаеться, що Бельпя мае одну з найкращих систем охорони здоров'я у бвропк Медичне обслуговування тут е загальнодоступним та вщносно дешевим для вах громадян, але дуже дорогим для роботодав^в та платниш податш. Бельгшську систему охорони здоров'я фжансують з централiзованого Нацiонального управлiння соцiального страхування.
Та все ж найбтьше коштiв надходить завдяки медичному страхуванню. З приватних пщприемств вираховують 37,94 % вщ суми зарплати пра^вника, але сам роб^ник платить лише 13,07 %, а решту -24,87 % - сплачуе роботодавець. Вщрахування iз зарплатнi держслужбовцiв значно меншi - 7,35 % вщ своеТ зарплати платить сам чиновник, а 3,8 % за нього доплачуе держава.
У Великобританп використовуеться система бюджетного фжансування охорони здоров'я, що обумовлюе його державний характер та централiзацiю управлжня. Фжансовою основою НацюнальноТ системи охорони здоров'я е надходження вщ податш, як складають 90% бюджету охорони здоров'я. Ттьки 7,5% бюджету формуеться за рахунок внесш роботодав^в. Таким чином, Нацюнальну систему охорони здоров'я практично юнуе за рахунок коштв, що вносяться платниками податш та видтяються урядом на охорону здоров'я зi статтi затрат на со^альш потреби. В цiлому па^енти платять 10% вартостi лiкування.
Висновки. Св^овий досвiд бiльшостi зарубiжних краТн переконуе, що управлiння мiсцевими справами, як правило, здшснюеться як через призначен з центру органи державноТ адмiнiстрацiТ на мiсцях, так i через представницьк органи, якi обираються населенням вщповщних адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Список використаних джерел
1. Дрейфюс Б. Дов!дник територiальних громад / Бернар Дрейфюс ; пер. з французькоУ за виданням Vademecum des collectivités locales et territoriales. Réforme de la TP. 9e édition. 06.2010.
2. Залуцький 1.Р. Основи сталого розвитку територiальноУ громади: [навчальний посбник] / 1.Р. Залуцький, Р.Л. Брусак, Б.М. Шевчук та н. - К.: НАДУ, 2008. Збiрник наукових праць. 2013. Випуск 37 - С. 189.
3. Зеленевич В.О. Заруб'жний досв!д фнансування охорони здоров'я / В. О. Зеленевич, А.1. Кузьмин. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://intkonf.org/zelenevich-vo-ktn-kuzmin-ai-zarubizhniy-dosvid-finansuvannya-ohoroni.
4. Кохалик Х. Органiзацiя та функцюнування системи комунального самоврядування на приклад!' мст Н1'меччини та УкраУни: компаративний аналiз / Х. Кохалик // Ефективнсть державного управлння: зб1'рник наукових праць. - 2010. - Вип. 25.
5. Мсцев! фнанси: пiдручник/за ред. О.П. Кириленко. - К.: Знання. 2006. - 677 с.
6. Павлюк К. В. Формування доход 'в мсцевих бюджет'в / К. В. Павлюк // Фiнанси УкраУни. - 2006. -№ 4. - С. 24-37.
7. Руденко В. В. Зарубiжний досв'д фiнансування мсцевого самоврядування [Електронний ресурс] / В.В. Руденко. - Режим доступу: http://buktoloka.cv.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id =115%3A2011-01-12-10-15-12.
8. Свяневич П. Мсцеве самоврядування в Польщ. Стисла ^ор'я реформи мсцевого самоврядування в Польщ (2001) [Електронний ресурс]/П. Свяневич. - Режим доступу: PS_Laws_repot_2507_ucr.doc.
9. Статистичний щор/чник УкраУни за 2008 рк: Держкомстат УкраУни /за ред. Осауленка О.Г. - К.: Вид. «Консультант», 2009. - С. 54-55.
10. Слухай С.В. Зарубжний досв'д оргашзацУУ мсцевих фнанав / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко // Фнанси УкраУни. - 2006. - № 7. - С. 12-20.
11. Суркова Ю. О. Проблеми впровадження елементiв зарубжного досв/ду фнансування житлового буд'вництва в Укра'Унi/Ю.О. Суркова. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://gisap.eu/ru/node/234.
12. Фнанси: пдручник/за ред. С.1. Юр'я, В.М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с.
References
1. Drejfyus B. Dovidnyk terytorialnyx gromad / Bernar Drejfyus ; per. z franczuzkoyi, Vademecum des collectives locales et territoriales. Rеforme de la TP. 9e еdition. 06.2010.
2. Zaluczkyj I.R., Brusak R.L., Shevchuk B.M. ta in. Osnovy stalogo rozvytku terytorialnoyi gromady: [navchalnyj posibnyk] - K.: NADU, 2008. Zbirnyk naukovyx pracz. 2013. Vypusk 37 - S. 189.
3. Zelenevych V.O., Kuzmyn A.I. Zarubizhnyj dosvid finansuvannya oxorony zdorovya: http://intkonf.org/zelenevich-vo-ktn-kuzmin-ai-zarubizhniy-dosvid-finansuvannya-ohoroni.
4. Koxalyk X. Organizaciya ta funkcionuvannya systemy komunalnogo samovryaduvannya na prykladi mist Nimechchyny ta Ukrayiny: komparatyvnyj analiz // Efektyvnist derzhavnogo upravlinnya: zbirnyk naukovyx pracz. -2010. - Vyp. 25.
5. Miscevi finansy: pidruchnyk/za red. O.P. Kyrylenko. - K.: Znannya. 2006. - 677s.
6. Pavlyuk K.V. Formuvannya doxodiv miscevyx byudzhetiv//Finansy Ukrayiny. - 2006. - № 4. - S. 24-37.
7. Rudenko V.V. Zarubizhnyj dosvid finansuvannya miscevogo samovryaduvannya: http://buktoloka.cv.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=115%3A2011-01-12-10-15-12.
8. Svyanevych P. Misceve samovryaduvannya v Polshhi. Stysla istoriya reformy miscevogo samovryaduvannya v Polshhi (2001): PS_Laws_repot_2507_ucr.doc.
9. Statystychnyj shhorichnyk Ukrayiny za 2008 rik: Derzhkomstat Ukrayiny / za red. Osaulenka O.G. - K.: Vyd. «Konsultant», 2009. - S. 54-55.
10. Sluxaj S.V., Goncharenko O.V. Zarubizhnyj dosvid organizaciyi miscevyx finansiv // Finansy Ukrayiny. -2006. - № 7. - S. 12-20.
11. Surkova Yu. O. Problemy vprovadzhennya elementiv zarubizhnogo dosvidu finansuvannya zhytlovogo budivnycztva v Ukrayini: http://gisap.eu/ru/node/234.
12. Finansy: pidruchnyk/za red. S.I. Yuriya, V.M. Fedosova. - K.: Znannya, 2008. - 611 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Боголiб Максим Анатолшович, аспрант Кшвського нацюнального торговельно-економлчного унверситету вул. Сухомлинського, 32, м. Переяслав-Хмельницький, Кивська область, 08401, Украша e-mail: boholib@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Боголиб Максим Анатольевич, аспирант Киевского национального торгово-экономического университета ул. Сухомлинского, 32, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская область, 08401, Украина e-mail: boholib@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bogolib M.A., post-graduate student of Kyiv National University of Trade and Economics 32 Sukhomlynsky str., Pereyaslav-Khmelnytsky, 08401, Ukraine e-mail: boholib@mail.ru
УДК 657
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВ1В В СИСТЕМ! БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛ1КУ
Гайдук 1.С.
Предметом cmammi е теоретичн' п'дходи до трактування економ'нно'У сутностi резервв. Метою дослiдження е висв'тлення сутностi, етап'в розвитку та впровадження в бухгалтерському обл ку резерв в.
Методолог'чною основою статт'1 стали загальнонауковi методи п'знання, концептуальн положення сучасних економ чних теор й.
130
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 31/1
© Гайдук 1.С., 2016
