CC BY
37
Методолопчш аспекти побудови науково обГрунтовано! системи спортивно!
шдготовки таеквондислв
Ананченко Костянтин Володимирович
Харквська державна академ'я фiзично'í культури, кафедра единоборств, кандидат наук з фiзичного виховання i спорту, доцент, Украна
Пакулш Серий Леонщович
1нститут економiки природокористування та сталого розвитку Нацiональноí академи наук Украни, в'щд'ш соцюеколопчних проблем сталого розвитку, доктор економ'яних наук, Украна
Аркашя Русудан Автанд^вна
Харквська державна академ'я фiзичноí культури, кафедра единоборств, асп'/рант, Украна
Анотац1я. У статт авторами виршеш актуальн науковi завдання: 1) проаналiзовано базу дослщжень в областi побудови теоретико-методолопчних основ спортивно!' пiдготовки на основi таеквондо; 2) дослiджено оргашзащю та методичнi вимоги до проведення тренувальних занять з таеквондо; 3) обГрунтовано необхщнють взаемодГТ процесiв природного розвитку та адаптаци до фiзичних навантажень у юних таеквондистiв; 4) доведено необхщнють наукового об^рунтування побудови тренувальних навантажень у мкроциклах шдготовки юних борщв з урахуванням Тх iндивщуалiзацÍL
Ключов1 слова: таеквондо; таеквондист; спортивна пiдготовка; тренувальнi навантаження; мкроцикл; iндивiдуалiзацiя.
УДК 796.8 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.15-5_
Вступ
Дослщження методологiчних acneKTiB побудови науково обГрунтовано! системи спортивно! подготовки юних тaeквондиcтiв е актуа-льним завданням спортивно! науки, так як результати узагальнень дозволяють забезпе-чити ращональне cпiввiдношeння тренувальних навантажень, комплексний !х вплив на формування тренованосп, ефективну пщго-товку таеквондиспв на оcновi iндивiдуaлiзa-цГ!. Це визначае актуальшсть i cвоечacнicть нашого доcлiджeння.
Сучасну базу наукових дослщжень в област побудови тeорeтико-мeтодологiчних основ спортивно! тдготовки на основГ таеквондо становлять публжацп таких вчених, як О. М. Блеер [1], С. 6. Бакулев [2], Н. В. Бойченко [3, 4], С. С. брмаков [4, 5], М. О. Карпов [6],
Ч. К. Юм [7], Чжон Ki ЛГ [8], А. С. Мавлеткулова [9], А. В. Павленко [10], С. В. Павлов [11], I. М. Пашков [12, 13], А. С. Ровний [13], В. В. Романенко [13-15] та ш. Однак сучасна науково обГрунтована система спортивно! тдготовки таеквондиспв представлена не-достатньо, що обмежуе сприйняття цШсного уявлення про структуру, змкт та ^див^ал^ зацш процесу спортивно! тдготовки, ств-вiдношeння тренувальних навантажень в рь чному циклГ тренування.
Мета доcлiджeння - aнaлiз мeтодологiчних acпeктiв побудови науково обГрунтовано! системи спортивно! тдготовки таеквондиспв. Вона передбачала ршення наступних за-вдань:
- проaнaлiзувaти базу наукових дослщжень в обласп побудови теоретико-методолопчних
основ спортивно! подготовки на основi таек-вондо;
- дослщити оргашзащю та методичш вимоги до проведення тренувальних занять з таек-вондо;
- обГрунтувати необхщшсть взаемодп проце-сiв природного розвитку та адаптащ! до фь зичних навантажень у юних таеквондистiв;
- розкрити взаемозв'язки мiж рiзними видами пщготовленосп при формуваннi спортив-них навичок юних таеквондиспв;
- обГрунтувати необхщшсть наукового об-Грунтування побудови тренувальних навантажень у мжроциклах подготовки юних бор-цiв;
- провести аналiз i зробити узагальнення на-укових публiкацiй, якi присвячеш питанням контролю рiвня пiдготовки юних таеквондиспв;
- дослщити проблеми iндивoдуалiзащi спортивно! подготовки та обГрунтувати необхщшсть створення теоретико-методично! бази для вдосконалення подготовки таеквондиспв.
Результати дослiдження
Сучаснi схщш единоборства, в широкому ро-зма!тп видiв, стилiв i шкiл, поступово пере-ходять вiд виключно! приналежносп до ку-льтури найбiльших цившзацш Сходу, стають невiд'емною частиною загальнолюдсько! ку-льтури. Одним з найпопуляршших видiв схь дних единоборств е корейське таеквондо, що у перекладi означае «Шлях ноги i кулака» («Та!» - нога, «Kwon» - кулак, <^о» - шлях). Ця назва визначае основне стввщношення тех-нiки роботи нiг (понад 70 %) i технiки роботи рук (близько 30 %) в даному видi единоборств. Приблизний вш таеквондо як бойово-го мистецтва налiчуе бiльше двох тисячолiть.
У 50-х роках XX сторiччя були створеш споча-тку двi конкуруючi найбiльшi федеращ! таеквондо - Мiжнародна (МФТ) i Всесвiтня (ВТФ). Олiмпiйське визнання отримала Всесвiтня федеращя, яка мала шанси на включення в олiмпiйську програму. У 1990 рощ, можливо, внаслiдок непримиренного протистояння ль дерiв цих федерацiй, була створена Глобальна федеращя (ГТФ), що визнана ВТФ в тому ж рощ. Майстер таеквондо Пак Дзюн Те, воло-дар VIII дана, покинув МФТ i очолив ГТФ. За ршенням найстарших майстрiв таеквондо
Пак Дзюн Те присвоено вищий IX дан (титул «грандмастер», якого удостоенi одиницi май-с^в бойових мистецтв у всьому свт).
Таеквондо являе собою в першу чергу систему самовдосконалення на вах етапах освоен-ня цього бойового мистецтва. Ця система направлена на розвиток кращих якостей особи-стостi, таких як самодисциплша, повага до старшого, товариське i чесне ставлення до партнера [16, с. 47]. Також слщ враховувати, що в повсякденному житт людини викорис-товуеться не быьше 15 % силових можливос-тей. Тому головне завдання при навчанш та-еквондо - домогтися максимального викори-стання енергп власного тыа на основi ком-плексних тренувань.
Основи побудови спортивного тренування у видах единоборств викладеш в 50-70-х роках минулого столггтя. У результатi систематич-них спостережень за розвитком функщона-льних i фiзичних якостей юних спортсмешв розробленi теорiя тестiв та рекомендащ! за оцiнкою результатiв тестувань, розробленi методи тестування функцiональних можли-востей спортсменiв, юльюсно! та яюсно! ощ-нки фiзичноi працездатностi спортсмешв рь зного вiку i спещалiзащi, узагальненi данi ба-гаторiчних спостережень з вжово! фiзiологii, фiзiологii спортивних вправ, розроблеш ак-туальнi питання удосконалення методики спортивного тренування [17, с. 9].
В робот е. П. 1ль!на [18] показано, що оволо-дшня технiкою спортивних рухiв сприяе фо-рмуванню навички, критерiем якого е усвь домлене виконання рухiв i свiдоме керування ними. Центральною тут е проблема внутрш-нього динамiчного контролю - свщомого чи несвiдомого виконання дГ!, або шшими словами, заходи вщчуття людиною кiнематики заданого руху ^ його елемешпв).
Вiкова динамiка мiжфункцiональних зв'язкiв рухових здiбностей, морфофункцiональних ознак i властивостей нервово! системи юних спортсмешв характеризуеться суттевими змiнами у ткнот i спрямованостi цих зв'язюв. Тiльки пiсля 15-рiчного вiку спостеркаеться !х помiтне посилення, що не спостеркаеться у юних спортсменiв у попередш вiковi перiоди; при цьому значно проявляються шдивщуа-льнi характеристики фiзичного розвитку, у вiдповiдностi з сенситивними перюдами [19, с. 47] .
У кожний вжовий перюд шдивщуально ви-ражеш руховi здiбностi пов'язанi з вщповщ-ними комплексами типологiчних особливос-тей шдивща. Наявнiсть або вiдсутнiсть зв'яз-кiв мiж рiзними психомоторними функщями обумовленi 'х загальною нейродинамiчною основою, властивою конкретному конститу-цiональному типу; разом з тим, е яскраво ви-раженi iндивiдуальнi показники фiзичноi пщ-готовленостi. У цих випадках типолопчш комплекси, що формуються у спортсмешв у процесi багаторiчноi тдготовки, розумшть як детермiнованi передумови пщвищення потужностi фiзiологiчних функцiй органiзму [20].
В рамках психофiзiологiчного дослiдження, можливо, вперше в практицi спортивних единоборств виявлено так зване «ядро» спе-цифiчних якостей, що обумовлюють атакую-чу, або контратакуючу манеру ведення поединку. На нашу думку, оптимiзувати шдивь дуальну пiдготовку таеквондиспв слiд на ос-новi спрямованого розвитку шдивщуальних психофiзiологiчних якостей, властивих конкретному шдивщу.
Дослiдженнями показано, що устшшсть спортивного вiдбору ткно пов'язана з про-гнозуванням, заснованим на облжу генетич-них передумов тренованосп юного спортсмена [21, с. 66].
Первинний вiдбiр мае здшснюватися за принципом «родово'» орiентацii, яка по сутi означае розподы дiтей за групами видiв спорту, у вщповщносп з ''х здiбностями i ште-ресами. На даному етат прогноз успiшностi спортивно'' дiяльностi дитини неможливий, оскiльки не беруться до уваги критерп задат-кiв здiбностей. На наступному етат вщбору, при орiентуваннi дiтей на який-небудь вид майбутньо'' спортивно'' дiяльностi («видова» орiентацiя) необхiдно враховувати рiвень 'х фiзичноi пiдготовленостi, необхiдно прогно-зувати тi властивостi i якосп органiзму, якi можна буде вдосконалювати в процесi пода-льшого тренування. На даному етат вщбору, як правило, враховуються тренувальш показники та устшшсть змагально'' дiяльностi юного спортсмена за останш 2-3 роки, однак при цьому не враховуються особливосп ге-нетично'' норми реакцп, якi обмежують пе-редбачуваний прогрес в обраному видi спорту. Лише при досягненш 16-рiчного вшу представляеться можливим наступний, так
званий «внутршньовидовий» етап вiдбору, який здшснюеться з урахуванням шдивщуа-льно-типологiчних особливостей юного спортсмена, придатних для використання в конкретному стилi змагально'' дiяльностi. На цьому етапi спортивно'' подготовки, як правило, не враховуеться характер i ступiнь тренованосп адаптацп органiзму. У цьому зв'язку ми особливо пщкреслюемо, що на вах етапах багаторiчноi пiдготовки при прогнозуванш успiшностi спортивно'' дiяльностi не слщ спи-ратися на фенотитчш, придбанi властивостi органiзму, що знижуе точнiсть етапного прогнозу.
Тренувальнi заняття в таеквондо будуються за умовною схемою, юлька вiдрiзняеться вiд побудов, прийнятих в теорп i методищ спортивно'' пiдготовки; але в той же час вщповь дають схемам побудови тренування у быь-шост видiв единоборств [22, с. 167]. Тренер-iнструктор, як правило, складае детальний план кожного заняття i застосування тих чи шших методик. Структура тренувального заняття включае розминку, розтяжку, вщпра-цювання базових елемен^в техшки (вклю-чаючи роботу на снарядах), вивчення так званих формальних комплекав, навчальш поединки, затримку. В ходi тренувального заняття тренер повинен враховувати, що фь зична пщготовлешсть становить основу тех-шчно'' майстерностi спортсмена, що зумов-люе використання комплексiв спецiальних вправ, як розвивають у спортсмена швид-кiсть реакцп, гнучкiсть, силовi (переважно -шг) i координацiйнi можливостi. Розминка вимагае зазвичай 10-20 хвилин залежно вщ вiку i рiвня фiзичноi i техшчно'' пщготовлено-сп спортсмена i проходить на мкщ i в русi. Заняття будуються таким чином, щоб вже в розминочних вправах юний спортсмен роз-вивав необхщш фiзичнi якостi. Вправи на розтяжку i розвиток гнучкосп суглобiв вико-нуються в спокшному темпi, з довiльним ди-ханням - iндивiдуально i з партнером. Сумар-ний час виконання цих вправ - до 20 хвилин. Методична складова основно'' частини тренувального заняття передбачае вщпрацю-вання базово'' технiки протягом 30-40 хвилин (включаючи повторення освоених елемен™, комбшацш i зв'язок, а також розучування но-вих техшчних прийомiв). Виконання формальних комплекав засноване на детальному опрацюваннi вже освоеного техшчного мате-
рiалу (включаючи закршлення техшчних на-вичок i роботу з усунення технiчного браку; також - освоення нових комплекав у вщповь дностi з програмою пщготовки, складом i пщ-готовленiстю дано! групи). Тренувальнi поединки (спаринги) виконуються зазвичай не бiльше 30 хвилин, обов'язково зi спецiальним захисним спорядженням для рiзних частин тыа. У заключнiй частинi заняття протягом 15-20 хвилин виконуються рiзнi вправи в по-мiрному темпi, а також кругове тренування з помiрним опрацюванням окремих м'язових груп.
Крiм плану кожного заняття, тренер розроб-ляе загальну концепщю i розгорнуту програ-му пiдготовки юних таеквондистiв залежно вiд перiоду планування, рiвня функщональ-но! й фiзичноi пiдготовленостi групи тих, що займаються. В щлому система пiдготовки повинна включати пщпрограми як для початювщв, так i для спортсменiв з быьш поглибле-ною пiдготовкою на наступних щаблях майс-терностi [23].
Групи початювщв проходять, як правило, три роки навчання. На першому рощ навчання ставляться завдання освоення простих стшок i базових р^в, а також пiдготовчих i почат-кових формальних комплексiв Чон Джо Дан Гун i технiки так званого трьохкрокового спарингу. На цьому ступеш пщготовленосп необхiдно осво!ти програми з атестащею вiд 10 до 7 гип. Другий рж навчання присвяче-ний освоенню елементiв технжи i формальних комплексiв До Сан, Он Хье, техшки дво- i однокрокового спарингу, з акцентом на тех-шку роботи нiг. Повторюються i закршлю-ються базовi прийоми першого року навчання, що в щлому дае змогу юному спортсмену досить выьно рухатися в стшках. На цьому ступенi повинна бути освоена програма з атестащею 6-5 гип. Третш рж навчання спрямо-ваний на вивчення формальних комплекав Юль Гзк, Джон Гун, техшки натввыьного i вшьного спарингiв, базових прийомiв самооборони за умови надшного володiння техш-кою роботи нiг як рук, так i рук. Освоення да-ного ступеню програми пiдготовки може бути атестовано на 4-3 гип. Далi йде спещаль-ний клас, який вимагае быьш поглиблено! пiдготовки. Порiвняно з третiм класом групи початювщв, схожосп з ним мають четвертий i п'ятий роки навчання спещального класу, однак вони вiдрiзняються бiльшою щлеспря-
мованiстю вивчення окремих елементв i злитостi рухiв спещально! технiки таеквондо. Крiм того, четвертий рж навчання передба-чае значне полшшення фiзичних кондицiй i технiки спарингу, додаються формальнi ком-плекси ^е! Ге i Хва Ран. На цьому ступеш пщготовленосп спортсмени повинш не тыьки швидко i вмiло пересуватися у поединку, але також добре стрибати. Дотримання цих ви-мог програми подготовки дозволяе атестува-ти юних таеквондиспв на 2-1 гип. Нарештi, п'ятий рж навчання, е сходинкою до здобуття чорного поясу. На даному етат освоення програми подготовки оцiнюеться не тiльки фiзи-чна та техшчна пiдготовленiсть, а також мо-ральнi якостi i вмшня вести заняття з моло-дшими учнями [24]. До кiнця п'ятого року навчання таеквондист выьно пересуваеться, стрибае, демонструе технжу i тактику поединку, виступае практично в будь-яких змаган-нях нащонального рiвня. Крiм того, на щй ступенi майстерностi спортсмен оволодiвае теоретичними основами та навичками ви-кладання таеквондо. Впевнене освоення фо-рмальних комплекав Чун Му, Куан Ге, По Ун, Ге Бек служить подставою для присвоення 1 дана.
При побудовi науковообГрунтовано! системи спортивно! подготовки таеквондиспв необ-хiдно враховувати взаемодГ! процесiв природного розвитку та адаптацГ! до фiзичних на-вантажень у юних спортсмешв.
Вiк юних таеквондиспв 13-15 рокiв вiдповi-дае етапу спортивно! спещалiзащi (тренува-льний етап). У цьому вщ стввщношення фi-зичних навантажень мае вщповщати фiзiоло-гiчним критерiями розвитку тдлптав [25, с. 90].
У силових вправах рiвень спортивних резуль-татiв залежить вод зростання спещально! си-лово! пщготовленосп; цей процес быьш мiн-ливий у вжовому дiапазонi 10-11 та 12-13 ро-кiв, при цьому быьш рiвнi спортивнi досяг-нення спостеркалися 12-15 рокiв. Найбiльш яюсне використання силових можливостей припадае на вж 12-13 рокiв, у той час як у 1617 роюв якiсний рiвень реалiзацГ! фiзичних можливостей значно знижуеться. Нами вияв-лено закономiрностi бiльш вираженого про-яву силових i швидкiсно-силових якостей у спецiально-допомiжних силових вправах у спортсмешв з меншою власною вагою, що характерно для вжового дiапазону 12-13 та 14-
15 роюв, але у значно меншш мiрi - у вщ 1617 роюв. За шших рiвних умов быьша власна вага дозволяе достовiрно пiдвищити спорти-внi результати в силових вправах у вЩ 10-11 та 12-13 роюв, а у 16-17^чному вщ цей ефект менш виражений. Тому у вiковому дiа-пазонi 10-13 рокiв ефективне використання силових можливостей супроводжуеться бiльш високою технжою виконання силових вправ, быьш якiсною реалiзацiею можливостей у вправах на координацш i швидюсть. Однак у 15-17 рокiв у тдлпгав пiдвищуеться значимiсть власне силових можливостей за рахунок зниження координацп i спритностi в основних вправах. З цього випливае, що вж 14-15 рокiв, мабуть, е оптимальним для уст-шно! реалiзацii силових можливостей, осюль-ки цi двi тенденцп поеднуються вiдносно сприятливо. Быьш того, в цьому вiковому дь апазонi максимальнi фiзичнi можливостi реа-лiзуються, як правило, без шкоди у техшщ виконання силових вправ.
Коли юнi спортсмени у вЩ 13-14 рокiв вико-нують короткочасову м'язову роботу максимально! потужносп, це супроводжуеться дво-ступеневою динамiкою частоти серцевих скорочень (ЧСС): на початку вправи вщзна-чалося !! швидке зростання приблизно до 150-160 ударiв у хвилину, а потм прирiст цього показника ктотно знижуеться.
Стосовно до вправ швидюсно-силово! спря-мованостi визначена досить висока стабыь-нiсть ще! групи показниюв в дитячому вiцi [26, с. 5-6]; шшими словами, висою показни-ки, досягнутi до вжу 10-11 рокiв, приблизно у 85 % випадюв зберiгаються в наступш роки, що вказуе на виражений прояв вщповщних рухових здiбностей. Однак при цьому вщмь чено збыьшення рiзницi мiж низькими i ви-сокими значеннями швидкiсно-силових по-казниюв приблизно у 70-75 % випробовува-них у вiцi 11-14 роюв.
Щодо сумарного часу занять у вЩ 10-14 рокiв спортивними вправами на тиждень бiльшiсть фахiвцiв вважають, що при сумарному часу занять в тиждень 8-15 та 12-21 годин (зале-жно вiд сезону року) тренувальш наванта-ження сприяють помiрнiй акселерацГ! фiзич-ного розвитку, збыьшенню функцiональних резервiв органiзму, надають значний вплив на економiзацiю дiяльностi дихально! i сер-цево-судинно! систем, сприяють помггному пiдвищенню фiзичноi працездатность Однак
у 13-14-рiчному вiцi, в залежносп вiд специ-фiки виду спорту, вщзначалося деяке попр-шення адаптивних реакцш i зменшення вщ-носно! величини фiзичноi працездатностi (внаслщок посилення впливу фактора росту), що вказуе на неадекватшсть режиму фiзич-них навантажень i вимагае посилення контролю подготовки юних спортсмешв на цьому етапi онтогенезу. Оптимальним для вжу 1014 роюв вважаеться тижневий обсяг трену-вальних навантажень не быьше 15 годин.
На нашу думку, коректне вивчення процеав фiзичного розвитку i режимiв тренувальних навантажень пов'язане з виршенням таких проблем як диференцiйованiсть подготовки (вiдповiднiсть з вiком, статтю, станом здоро-в'я та рiвнем фiзичних навантажень) i ком-плекснiсть шформацп про пiдготовку (синтез логiчноi переробки шформацп i !! комп'ютер-на формалiзацiя). Реалiзацiя порiвняльного пiдходу дозволила нам видыити три основних фактора в кожнш групi дггей вiком 8-17 рокiв. У дггей, що не займаються спортом, ви-явлена рiзноспрямована динамiка структури фiзичноi працездатностi. У всiх вiкових трупах в якосп провiдного чинника визначена фiзична якiсть швидкостi, внесок якого у мо-лодшiй вжовш групi знижувався з 40% у 8 роюв до 20-25% у 10^чному вщо а потiм знову тдвищувався до 35% у 15^чному вiцi. Частка дисперсГ! другого (силового) фактору в старшш вiковiй груш збыьшилася з 14% до 24% у тих же вжових перюдах. Динамiка тре-тього фактора (штегруючого варiацГ! тоталь-них розмiрiв тыа) характеризувалася рiзкими змiнами у перюд вiд 10 до 14 роюв, у проти-вофазах щодо перших двох факторiв.
У дiтей, що займаються спортом, частка внес-ку фактора швидкосп в загальну дисперсш вибiрки знижувалася з 37% у 9^чному вiцi до 14 % у 16 роюв. Частка вкладу силового фактора за той же вжовий перюд зростала з 12% до 26%. Динамжа вкладу фiзичного розвитку характеризувалася найбыьшим коефь щентом варiацii (40%) при рiзких розкидах параметрiв розмiрiв тiла i його частин; вiд-значено зниження частки вкладу у вщ 9-11 роюв, i потiм !! поступове збiльшення до 16 рокiв. В щлому цi змiни були синерпчними по вiдношенню до динамiки фактору сили. Таким чином, структура фiзичноi працездатно-стi у дгтей рiзного вiку, якi займаються спор-
том, зазнае суттево'' трансформацп в ходi адаптацп до фiзичних навантажень.
Коливальний характер взаемодп рiзних еле-ментiв бiодинамiки в онтогенезi зумовлюе необхiднiсть змiн i доповнень змiсту трену-вальних вправ дггей i пiдлiткiв. Найбiльша стушнь узгодженостi бiодинамiчних параме-трiв може вказувати на переважаючу роль фiзiологiчного компонента моторних якостей у досягненш необходного тренувального ефе-кту. У перюди недостатньо'' узгодженостi у системi бiодинамiчних параметрiв необхщ-ний тренувальний ефект може бути зумовле-ний переважно фiзичними компонентами моторики.
У вжовому перiодi 12-16 рокiв найбiльша ру-хова активнiсть, за даними В.К. Бальсевича [27], характерна для дiвчат у вщ 13-14 рокiв, про що свiдчив високий рiвень результат контрольних вправ; найбiльша рухова актив-нiсть пiдлiткiв i юнакiв вщзначена значно т-знiше - у вжовому дiапазонi 17-19 рокiв. Од-нак, на думку автора, максимум рухово'' акти-вностi коректнiше представляти в быьш широкому вжовому дiапазонi - вiд 13 до 20-22 роюв, враховуючи при цьому можливкть значних iндивiдуальних варiацiй, особливо в групах дiвчат 17-19 роюв та юнаюв 15-16 роюв.
Проте ми не вважаемо випадковим зб^ за часом найбыьшо'' неузгодженостi бiодинамiч-них характеристик у вщ 12-16 рокiв, осюль-ки в цей перюд спостерiгаеться рiзка активь зацiя ростових процесiв i значне збiльшення антропометричних i морфолопчних показ-никiв на фонi недостатньо'' ефективносп енергозабезпечення м'язово' роботи. Вжовий розвиток органiзму, удосконалення його фу-нкцiй i систем, а точшше - збiльшення 'х фу-нкщонально'' потужностi i емностi, забезпе-чують високий рiвень фiзичноi працездатно-сп i визначають '"' особливостi у юних спорт-сменiв.
Побудова науковообГрунтовано'' системи спортивно' пiдготовки потребуе розкриття взаемозв'язюв мiж рiзними видами подготовлено^ при формуваннi спортивних навичок юних таеквондиспв.
Беручи до уваги навчальш програми для юних спортсмешв, що займаються таеквондо в ДЮСШ, СДЮШОР, нам представляеться до-щльним вивчення можливих взаемозв'язкiв
мiж групами основних тренувальних засобiв i видами подготовки, якi застосовуються в ходi занять юних борцiв дослiджуваного вжу.
Необхiдно формувати точнiсть спортивних рухових дiй у юних таеквондистiв на основi полiпшення координацiйних взаемодiй. Вивчення структури фiзичноi пiдготовленостi юних таеквондиспв в щлому позначило щ-лий ряд проблем пiдвищення працездатносп i зниження енергетичних витрат вже на етат початково'' пiдготовки. Зокрема, нами вияв-лена вiдносно низька аеробна забезпечешсть дiяльностi таеквондистiв у порiвняннi з iн-шими видами спортивних единоборств. Ми характеризуемо представниюв таеквондо з високим ступенем тренованосп помiтно ви-дiленим анаеробним забезпеченням напружено'' м'язово' роботи за рахунок високороз-винуто'' здатностi затримувати дихання на вдиху i видиху. Особливостi розвитку м'язiв стегна о особливо, гомiлки у таеквондистiв обумовлеш бiльшою стiйкiстю до динамiчних i ударних впливiв на противагу статичним навантаженням. Крiм того, велика юльюсть ударiв ногами, якi пов'язанi з високим тдйо-мом при балансуючих рухах рук, сприяе роз-витку виражених бiчних м'язiв тулуба i внут-ршньо'' поверхнi стегон. В умовах стандартно' тренувально' програми активна робота всього тыа забезпечуеться збiльшеними зна-ченнями пульсу, збiльшенням кисневого об-мiну в легенях i серщ. Посилення процесiв обмiну в органах i тканинах тiла сприяе роз-ширенню функцiональних можливостей, що дозволяють спортсмену працювати з великим навантаженням. Щ особливостi фiзiоло-пчного забезпечення можуть бути викорис-таш i в тренуваннi юних таеквондиспв, осю-льки рiзнобiчне фiзичне навантаження на початкових етапах забезпечуе найбыьший функщональний дiапазон з перших роюв занять таеквондо. Однак при цьому ми застерь гаемо, що початкове освоення техшчних при-йомiв не повинно здiйснюватися на ^ вто-ми. Таким чином, для виршення завдань те-хнiчноi подготовки виконуване навантаження повинне бути недостатшм для виникнення термiнового та вщставленого тренувального ефекту.
Нами отримано експериментальш данi щодо достатньо тiсного взаемозв'язку мiж технiко-тактичною та фiзичною пiдготовленiстю вже на етапi початково'' спортивно'' подготовки,
функцюнальних i координацшних можливо-стей у юних спортсмешв, а також - мiж техш-чною та координацiйною подготовкою в рiзнi перiоди становлення спортивно! майстернос-тi борцiв. Тому при обговорены питань становлення так звано! штегрально! пщготов-леностi юних таеквондиспв вже на етапi по-чатково! пiдготовки необхiдно забезпечувати перевагу засобiв всебiчного розвитку (до 55 %), проте поеднувати !! зi спецiальною базо-вою пiдготовкою (в обсязi не бiльше 45 %). Вивчення основ технiки рухiв таеквондо повинно вщбуватися в ненапружених, полег-шених умовах, що дозволяе використовувати переважно iгровi методи подготовки i ком-плекси спецiально-пiдготовчих вправ.
Таким чином, проведене нами дослщження дозволило виявити наявшсть взаемозв'язкiв мiж рiзними видами пiдготовки в дослщжен-нях з единоборств, i зокрема, з таеквондо, по-чинаючи з етапу початково! пiдготовки.
Побудова тренувальних навантажень у мж-роциклах тдготовки юних борцiв вимагае серйозного наукового обГрунтування.
Переважаючим напрямом вивчення проблем пiдготовки е методичш аспекти освоення i вдосконалення техшчних навичок, !х взаемо-зв'язок з устшними виступами на змаганнях. При цьому значна увага придыяеться питан-ням завадостiйкостi борцiв при психiчнiй на-пруженостi в умовах штенсивно! м'язово! ро-боти. Меншою мiрою вивчаються окремi пи-тання планування подготовки борщв, спря-мовано! на розвиток i вдосконалення !х рухо-во! i функцюнально! тдготовленосп, а також окремi питання фiзiологГ!, психологГ! i психо-фiзiологГ! тренувально! та змагально! дiяль-ностi.
Однак недостатня увага дослщниюв до роз-робки питань побудови тренувальних наван-тажень у циклах рiзноi тривалосто незважа-ючи на широку популяршсть бiльшостi видiв спортивних одноборств, на наш погляд, сприяе суттевому обмеженню удосконалення управлшня системою пiдготовки в цш групi видiв спорту. Нижче наведеш деякi, лише по-одинок дослiдження, спрямованi на пошук оптимальних варiантiв побудови тренувальних навантажень рiзноi спрямованостi у видах спортивних единоборств.
У таеквондо вщмшносп у подходах рiзних ав-торiв до вирiшення питань оптимiзацГ! побу-
дови тренувальних навантажень проявля-ються особливо пом^но у вжовому аспектi. Так, О. В. Калашникова [28] вважае, що засто-сування iгрових завдань рiзноi спрямованостi в тренуванш 7-10-рiчних спортсменiв дозволяе быьш успiшно розвивати руховi якость Величина i спрямованiсть тренувальних на-вантажень у цьому випадку визначаються метою i чергуванням як «некрових», так i iг-рових завдань двох основних титв (прибли-зно в рiвному спiввiдношеннi), якi характеры для подготовки таеквондиспв даного вжу. При цьому, на думку автора, навантаження «агрового» типу необхiдно планувати, вихо-дячи iз завдань розвитку рухових якостей (iгровi завдання першого типу - загально-пiдготовчi, приблизно 65 %), або навчання та вдосконалення техшчних навичок таеквондо (iгровi завдання другого типу - спещально-пщготовчо приблизно 35 %).
Фахiвець I. Ю. Адаменко [29] розробив приб-лизну тренувальну програму за мжроцикла-ми пiдготовки таеквондистiв 9-12 роюв на основi застосування комплексiв спещально-пiдготовчих вправ. При цьому використання комплекав передбачало два основних режи-ми виконання спецiально-пiдготовчих вправ - навчальний i розвиваючий. У главу кута автором ставилася розробка та використання методики розвитку фiзичних кондицш i вдосконалення ударно! техшки юних спортсме-нiв. Це дозволило, на наш погляд, лише в неявному виглядi показати зразковий розподы тренувальних навантажень за критерiем ю-лькостi ударiв рiзного типу кожен день мiк-роциклу. В данш роботi справедливо вщзна-чено необхiднiсть паралельного застосування комплекав спещально-пщготовчих вправ швидкiсно-силовоi i координацшно! спрямо-ваностi, якi виконуються в рiзних режимах iнтенсивностi. Однак при цьому питання роз-подiлу i спiввiдношення навантажень в рамках тренувальних мжроци^в на етапах рiч-но! пiдготовки практично не вивчалися.
В робот В. В. Агеева [30] ставилися завдання розробки i обГрунтування тренувальних про-грам i комплексiв засобiв вiдновлення в пщ-готовчому перiодi рiчного циклу, в рамках втягуваючого, розвиваючого базового та ударного тижневих мiкроциклiв, на основi вивчення добово! динамiки психомоторних i фiзiологiчних функцiй 15-17-рiчних таеквон-дисток. Пiдготовка 16-ти спортсменок у втя-
гуючому тижневому мжроци^ включала ам тренувальних занять, переважно iз середшм навантаженням. При цьому протягом перших 4-х дшв навантаження будувалося з поступо-вим пщвищенням iнтенсивностi, без застосу-вання засобiв вiдновлення. Це дозволило ви-явити фазовi змiни психомоторних функцiй протягом всього втягуваючого мжроциклу. Помiтне зниження показниюв психомоторики спостерiгалося, починаючи з четвертого дня мжроциклу i далi до кiнця тижня, коли спортсменки виконували велике фiзичне навантаження на витривалкть (100-120 хви-лин). Зазначимо, що навантаження ще'' кате-горГ' спортсменки виконували у 2-й, 4-й i 6-й дш мiкроциклу. У базовому розвиваючому мжроци^ пiдготовчого етапу навантаження були ктотно бiльшими порiвняно з втягую-чим мжроциклом - як за обсягом, так i за ш-тенсившстю, якi виконувалися в ходi десяти тренувальних занять. Так, обсяги тренувальних засобiв, спрямованих на розвиток швид-косп, спритностi i гнучкосп, були збiльшенi в 1,5-2 рази - з 60 хвилин до 90 або 120 хвилин на тиждень; на розвиток витривалосп - у 4-й i 6-й дш мжроциклу по 120 хвилин. Програма подготовки в мжроциклах базового типу пе-редбачала проведення двох спаринпв. У мж-роциклах базового типу значна увага придь лялася однонаправленим тренуванням, що дозволяло быьш глибоко стимулювати адап-тацiйнi процеси. Найбыьш помiтне стомлен-ня спортсменок, що супроводжувалося зни-женням психомоторних показниюв, як i в пе-рюд втягуваючого мiкроциклу, спостер^ало-ся у таеквондисток в 4-й i 6-й дш базового мь кроциклу. Програма подготовки спортсменок у мiкроциклах ударного типу передбачала вгам тренувальних занять з великим навантаженням i чотирьох занять - iз середшм навантаженням. Цей мжроцикл, який включае вже три тренувальш спаринги в тиждень, а також два заняття з переважним розвитком витривалосп, спортсменки використовували лише в юнщ пщготовчого перюду рiчного циклу. Як i ранiше, ознаки стомлення i попр-шення психомоторних показникiв спостерь галися ближче до кiнця ударного мжроциклу.
У своему дослщженш В. В. Агеев [30] сконце-нтрував увагу на вивченш 12-ти актуальних фiзiологiчних, психомоторних i психофiзiоло-пчних показникiв, що дозволило виявити 'х добову динамiку для оптимiзацГ' викорис-
тання вiдновлювальних засобiв i заходiв. Разом з тим, побудова тренувальних наванта-жень рiзноi спрямованостi в мжроциклах базового та ударного типу характеризувався, з одного боку, високою концентращею однос-прямованих тренувальних засобiв на початок мiкроциклу (з метою посилення впливу навантаження на оргашзм спортсменок) о з ш-шого боку - iстотним зниженням обсягу спе-цифiчних тренувальних засобiв у заключнiй частинi мiкроциклу, з ктотною замiною 'х на «об'емш» засоби вдосконалення загально'' i спещально'' витривалостi. Результати даного дослiдження показали, що застосування великих обсяпв односпрямованих навантажень на витривалiсть в юнщ тренувального тижня могло негативно вплинути на взаемодш тренувальних ефек^в i, можливо, сприяти не спльки вiдновленню органiзму, скiльки про-гресуючому стомленню спортсменок у мжроциклах базового та ударного титв.
Ршення задач комплексного контролю тренувального процесу i стану юних таеквондиспв передбачае збiр, обробку i аналiз iнфор-мацГ' про результати тестування фiзичноi, функцiональноi, технжо-тактично'', психоло-гiчноi пiдготовленостi [2, 5, 9, 11, 13, 17, 22].
В робо^ О. В. Калашниково'' [28] застосовува-лись iгровi завдання рiзноi спрямованостi в тренуваннi 7-10^чних таеквондистiв, а по-казники пульсометрп - в якостi критерiю оцшки навантаження. Так, згiдно з даними автора, приркт ЧСС пiсля виконання крових завдань, спрямованих на розвиток фiзичних якостей (силових, швидкостi, витривалосп), у быьшосп випадкiв становив до 72 % вщнос-но вихщних значень, в той час як тсля завдань з освоення технжи рухiв - не быьше 45 %. При цьому використовувався комплекс-ний метод оцiнки пщготовленосп юних спортсменiв, що дозволило в щлому позитивно оцiнити використання крових завдань рiзного типу в групах початково'' подготовки.
У робо^ I. Ю. Адаменко [29] критерiем «нава-нтаженостi» спецiально-пiдготовчих вправ також були пульсовi характеристики i, ^м того - час рухово'' реакцп, iндекс функцiона-льно'' напруги. Однак в умовах експерименту, проведеного автором, результати тестування юних спортсмешв контрольно'' та експери-ментально'' груп виявили вщносно невисоку iнформативнiсть показникiв ЧСС i часу реак-цГ', в той час як за шдексом функцюнально''
напруги виявлеш статистично значимi вщмшносп.
Для розробки i обГрунтування тренувально'' програми подготовчого перiоду В. В. Агеев [30] вивчав добову динамжу психомоторних i фiзiологiчних функцiй таеквондисток 15-17 роюв з використанням комплексiв водновлю-вальних засобiв в тижневих мжроциклах рГз-ного типу - втягуючому, базовому розвиваю-чому i ударному. Контроль пщготовки з використанням комплексу засобiв водновлюва-льно'1 спрямованосп сприяв пiдвищенню спещально'' працездатностi таеквондиспв на передзмагальному етапi рiчного циклу.
Разом з тим, е роботи з ощнки окремих яюс-них i юльюсних характеристик подготовлено-сп юних спортсменiв [7, 10, 12, 14, 24, 29].
Ми вважаемо, що здатшсть долати стомлення в умовах напружено'' м'язово'' дiяльностi мае виршальне значення в единоборствах. Дощ-льно кiлькiсно оцiнювати спецiальну витри-валiсть, виходячи iз спiввiдношення сумарно-го часу виконання комплексу серш коротко-часно'' роботи максимально'' потужносп до еталонного часу (5 секунд) в кожнш серп, протягом яких водбуваються технiчнi, пере-важно ударш дп.
У сво'й роботГ С. В. Павлов [11] виходив з не-обхщносп оцГнки фГзичних якостей, як про-являються безпосередньо в ходГ бою. Автор запропонував ощнювати якГсть гнучкостГ, си-ловГ, швидюсно-силовГ i складно-координацГйнГ якостГ, пов'язаш з виконанням технГчних дГй. Наприклад, якГсть витривалос-тГ автором запропоновано також у вщносних одиницях, орГентуючись на коефГцГент устш-ностГ технГчних дш у 3-му раундГ до такого ж показника за весь бш.
Вивчення та аналГз способГв оргашзацп та за-собГв контролю тренувального процесу юних таеквондистГв дозволяють нам констатувати неоднозначнГсть поглядГв до ще'' проблеми. ОсновнГ вГдмГнностГ виршення питання по-будови тренування юних таеквондистГв по-лягають у цГльових установках 'х техшко-тактично'' подготовки. ОсновнГ теми дослГ-дження стосувалися техшки виконання спе-цГальних прийомГв таеквондо, пГдбору спещ-ально-пГдготовчих вправ i тренування спещ-ально'' сили юних спортсмешв. А питання по-будови тренувального процесу на етапах спортивно'' подготовки юних спортсменГв ро-
зглянутi недостатньо, що значною мiрою ускладнюе цiлiсне розумiння !х тренування i характернi особливостi методики побудови тренувального процесу таеквондиспв. Особливо актуальш проблеми використання вщ-новлювальних засобiв оздоровчо! спрямова-ностi в системi тренування юних таеквондиспв, вплив яких зумовлено складнiстю взае-модп тренувальних ефектiв у пщготовчому перiодi спортивно! пiдготовки.
Дослiдження проблеми iндивiдуалiзацii спортивно! пiдготовки викликано необхщшстю створення теоретико-методично! бази для пiдготовки таеквондистiв.
Складнiсть виршення проблеми шдивщуаль зацГ! спортивного педагопчного процесу та iндивiда як суб'екта цього процесу полягае в його неймовiрнiй складностi. Загальновизна-ним фактом е твердження про те, що особис-тсть, iндивiдуальнiсть - це один з найбыьш складних i вiдомих у науцi об'ектiв досль дження. Ця складнiсть висувае одну з основних проблем iндивiдуалiзацГ! - обГрунтова-ний вибiр ознак шдивщуальносто спираю-чись на яю тренер мiг би ефективно здшсню-вати iндивiдуальний пiдхiд при навчанш, пщ-вищення психiчноi стiйкостi та вихованш спортсменiв.
Iндивiдуалiзацiя педагогiчного процесу мае два аспекти. По-перше, виховний вплив мае досягати кожного юного спортсмена. Подруге, шдивщуальний подход вимагае знання шдивщуальних особливостей i умов життя кожного юного спортсмена, !х урахування у навчаннi i вихованнi. Це означае, що тыьки знаючи шдивщуальш особливостi i умови життя юного спортсмена, можна вщбирати цiлi, змкт, методи, засоби та органiзацiйнi форми навчання i виховання. Зрозумiло, ма-ються на увазi не кiнцевi цiлi, не загальний обсяг змкту виховання (вони визначаються вимогами сустльства), а приватнi цiлi i змкт конкретних етапiв формування особистостi юного спортсмена.
Iндивiдуалiзацiя процесу спортивно! пщгото-вки пщлптав заснована на органiчному поед-нанш двох напрямкiв - загальнопiдготовчого i спецiалiзованого. Загальнопiдготовчий на-прям передбачае освоення обов'язкового мь нiмуму життево важливих рухових умiнь, навичок i пов'язаних з ними знань, а також до-сягнення певного рiвня рiзнобiчного розвит-
ку фiзичних якостей. Основний змкт програ-ми занять в рамках даного напрямку незале-жний вод шдивщуальних схильностей. 1нди-вiдуалiзацiя ж проявляеться головним чином в методах навчання i виховання, а також до-даткових коштах [6, с. 140].
Фахове спрямування навчально-
тренувального процесу передбачае поглиб-лене вдосконалення в обранш дiяльностi. Тут вже не тыьки методи, але i змкт занять ви-значаеться в залежносп вiд iндивiдуальних нахилiв, обдарованостi пiдлiткiв. Поеднання обох напрямiв створюе умови для всебiчного i в той же час глибоко iндивiдуалiзованого фiзичного вдосконалення.
Аналiз даних з проблем психолопчно'' пщго-товки о зокрема, з питання виховання емо-цшно'' стiйкостi спортсмена в змагальнш дiя-льностi показав, що одшею з можливих причин, що ускладнюе використання освоених атакуючих дш в спарингу, е тдвищений рь вень емоцiйного збудження. Такий стан характеризуется як психiчна напруженiсть, яка за даними багатьох дослщниюв, може пору-шувати правильне виконання техшчних дiй i операцш. А вiдсутнiсть «бiйцiвського досвiду» у юних таеквондиспв посилювала цей нега-тивний вплив.
Нами рекомендуеться виховувати у спорт-смешв таку якiсть як «емоцшна невключе-нiсть». Щоб зрозумiти цю яюсть, слiд знати про той негативний вплив, завдяки якому ш-двищена емоцшшсть викликае дисфункцiю в робот органiв i кiнцiвок, тому треба змусити себе збер^ати в поединку повний спокш, лише демонструючи гшв або страх, щоб заляка-ти або обдурити противника. «Емоцшна нев-ключенiсть» або, быьш точно, «вщстороне-нiсть» дозволяе ктотно знижувати рiвень на-пруженостi.
Висновки
1. При вдосконаленш системи спортивно'' т-дготовки таеквондистiв необхiдно врахову-вати взаемодп процесiв природного розвитку та адаптацп до фiзичних навантажень у юних спортсмешв.
2. Незважаючи на величезний досвщ пщгото-вки спортсмешв у багатьох видах единоборств, варiанти обмшу, розподiлу та стввщ-
ношення фiзичних навантажень в циклах подготовки юних спортсмешв не завжди науково обГрунтованi, що, як вщомо, призводить до методичних прорахунюв i зниження рiвня спортивних результат. Найменш вивчени-ми залишаються питання побудови наванта-жень у мжроциклах рiчного циклу, в рамках яких ктотно зростае роль взаемодп тренувальних ефектiв i необхщшсть повноцiнного вiдновлення юних борцiв тсля виконаних навантажень. При цьому виникае необхщшсть оптимiзацf' побудови навантажень рiз-но'' спрямованостi з метою забезпечення ку-муляцГ' тренувальних ефек^в у бiльш трива-лих циклах подготовки.
3. Проведений аналiз наукових публжацш, якi присвяченi питанням контролю рiвня пiдго-товки юних таеквондиспв, дозволяе нам зро-бити наступш узагальнення:
- найбiльш розробленими представляються питання, яю пов'язанi з навчанням техшчних дш юних таеквондистiв;
- слабо розроблено питання оргашзацп пла-нування i впливу навантажень рiзноi спрямо-ваностi на фiзичну пщготовлешсть юних спортсменiв-таеквондистiв;
- недостатньо дослщжеш критерГ' пiдготов-леностi юних таеквондиспв, що проявляеться в неоднозначному 'х визначенш та не сприяе об'ективнш комплекснiй оцiнцi рiвня 'х загально'' i спецiальноi пiдготовки;
- вимагають подальшо'' науково'' розробки актуальш проблеми пошуку, вивчення i розробки пiдходiв до оптимального розподыу тренувальних навантажень у мiкроциклах подготовки етапу спортивно'' спецiалiзацii, використання тренажерiв.
4. Iндивiдуалiзацiя процесу спортивно'' подготовки юних таеквондиспв передбачае всебь чне вивчення шдивщуальносп. У зв'язку з тим, що шдивщуальних особливостей багато
- вод загального типу метаболiзму до характеристик поведшки i моральних рис особис-тосп - адекватний вибiр критерГ'в шдивщуальносп е дуже важливим. Не менш ктотним моментом ефективно'' iндивiдуалiзацГ' навча-льно-виховного процесу е наявшсть валiдноi i доступно'' методики шдивщуалiзацf'. Цьому критерiю вiдповiдае темперамент, його тип та властивосп.
Список шформацшних джерел
1. Блеер А. Н., Голованов В. Ю., Шиян В. В. Устойчивость двигательного навыка удара ногой на
фоне воздействия сбивающих факторов (на примере спортивного тхэквондо ITF). Москва : РГАФК, 2003. 21 с.
2. Бакулев С. Е., Симаков А. М., Момот Д. А. Аспекты становления интегральной
подготовленности юных тхэквондистов (ИТФ): техническая подготовленность. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2008. № 1(35). С. 13-16.
3. Бойченко Н. В., Гринь Л. В. Технико-тактические показатели соревновательной деятельности
единоборцев. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2011. № 1. С. 10-12.
4. Ермаков С. С., Бойченко Н. В. Технико-тактическая подготовка спортсменов-юниоров в
«киокушинкай» каратэ при помощи специальных технических средств. Физическое воспитание студентов. 2010. № 4. С. 30-36.
5. Ермаков С. С., Адашевский В. М., Грицюк С. А. Основные кинематические характеристики
ударных действий в таеквондо. Физическое воспитание студентов. 2010. № 4. С. 3-5.
6. Карпов М. А., Воронцов В. В. Спортивная подготовка тхэквондистов на основе
индивидуализации. Вестник ЮУрГУ. Серия «Образование. Педагогические науки». 2013. Том 5, № 1. С. 138-141.
7. Ким Ч. К. Начальное обучение тхэквондистов двигательным действиям : дис. ... канд. пед.
наук : 13.00.04. Санкт-Петербург : С.-Петерб. гос. акад. физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта, 2000. 134 с.
8. Ли Чжон Ки. Технико-тактические характеристики соревновательного спарринга в
тхэквондо ВТФ : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Москва : РГАФК, 2003. 139 с.
9. Мавлеткулова А. С. Развитие специальных физических качеств тхэквондистов-юношей : дис.
... канд. пед. наук : 13.00.04. Санкт-Петербург : С.-Петерб. гос. ун-те физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта, 2007. 165 с.
10. Павленко А. В., Рогожников М. А. Кинематические характеристики двигательных действий
тхэквондо в безопорном положении. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2014. № 9(115). С. 110-114.
11. Павлов С. В. Комплексный контроль состояния спортивной подготовленности в процессе
соревновательной деятельности единоборцев (на примере тхэквондо) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Тюмень : ТГУ, 2004. 316 с.
12. Пашков И. Н. Методика совершенствования координационных способностей юных тхеквондистов на этапе предварительной базовой подготовки. Педагогжа, nсихологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. 2015. № 5. С. 27-31.
13. Ровный А. С., Романенко В. В., Пашков И. Н. Управление подготовкой тхеквондистов.
Харьков : ХНАДУ, 2013. 312 с
14. Романенко В. В. Биомеханический анализ основных технических приёмов, выполняемых
ногами в таеквондо. Физическое воспитание студентов творческих специальностей. 2008. № 1. С. 44-46.
15. Романенко В. В., Ровный А. С. Формирование рациональной техники таеквондистов на
основании биомеханического анализа приёмов, выполняемых квалифицированными спортсменами. Слобожанський науково-спортивний в^ник 2009. № 1. С. 102-108.
16. Ключников Е. Ю., Шулика Ю. А. Тхэквондо. Теория и методика. Москва : Феникс, 2007. Том 1:
Спортивное единоборство. 800 с.
17. Абиев З. А., Кленин Н. Н., Евтух А. В. Функциональная и двигательная подготовленность
тхэквондистов и ее структура на тренировочном этапе. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2014. № 6(112). С. 7-11.
18. Ильин Е. П. Двигательные умения и навыки. Теория и практика физической культуры. 2001.
№ 5. С. 45-49.
19. Волков В. М. Проблема спортивных способностей. Теория и практика физической культуры.
1982. № 5. С. 46-48.
20. Ананченко К. В., Пакулш С. Л. Пщвищення спортивно'1 майстерносп курсантв-единоборщв
Нацюнально'1 академп Нацюнально'1 гвардп Украши. Траектор1я науки. 2016. Т. 2, № 9. С. 2.1-2.8. doi: 10.22178/pos.13-7.
21. Аркашя Р. А. Наукова концепщя дослiдження моделювання теxнiко-тактичноï пiдготовки в
таеквондо. Nastoleni moderni vëdy - 2015 : materiâly XI mezinârodni vëdecko - praktickâ konference, 27 zâri - 05 rijna 2015. Praha : Education and Science, 2015. Dil 6. Matematika. Fyzika. Moderni informacni technologie. Technické vëdy. Vystavba a architektura. Tëlovychova a sport. S. 65-67.
22. Симаков А. М., Павлов И. Д. Мониторинг функционального состояния тхэквондистов в
годичном макроцикле тренировок. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2014. № 5(111). С.165-170.
23. Пакулш С. Л., Ананченко К. В., Перебшшс В. Б. Удосконалення теxнiко-тактичноï подготовки
дзюдо1спв на етат виходу 3i спорту вищих досягнень. Траектор1я науки. 2016. Т. 2, № 2. С. 5.34-5.5.50. URL: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/64 (дата звернення 02.10.2016).
24. Аркашя Р. А. Удосконалення тренувального процесу таеквондиств з урахуванням рiвня ïx
подготовки. Фгзична культура, спорт та здоров'я : матерiали XV Мiжнародноï науково-практично'' конференций м. Харкiв, 10-11 грудня 2015 р. Харюв : ХДАФК, 2015. С. 6-8.
25. Пакулш С. Л. Заняття дзюдо - правильний вибiр для школярiв i батьюв. Найновите научни
постижения - 2013 : материали за 9-а международна научна практична конференция, 1725 март 2013. София : Бял ГРАД-БГ, 2013. Том 17. Лекарство. Физическа култура и спорт. С. 88-92.
26. Волков В. М., Ромашов А. В. Лонгитудинальные исследования скоростно-силовых
показателей школьников 11-14 лет. Теория и практика физической культуры. 1998. № 7. С. 5-6.
27. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека. Москва : Теория и практика физической
культуры, 2000. 275 с.
28. Калашникова Е.В. Особенности применения игровых заданий различной направленности в
учебно-тренировочном процессе юных тхэквондистов на этапе предварительной подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Москва : ВНИИФКС, 2003. 22 с.
29. Адаменко И. Ю. Методика применения специально-подготовительных упражнений при
обучении технике тхэквондо. Вестник спортивной науки. 2007. № 2. С. 43-46.
30. Агеев В. В. Повышение эффективности тренировочного процесса спортсменок при занятиях
тхэквондо в подготовительном периоде : автореф. дис. ... канд. пед наук. Москва : РГАФК, 1999. 27 с.
© К. В. Ананченко, С. Л. Пакулш, Р. А. Аркашя Стаття отримана 02.10.2016, прийнята 20.10.2016, оприлюднена online 26.10.2016
Methodological Aspects of Building Science-based Sports Training System
for Taekwondo Sportsmen
Ananchenko Konstantin
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Department of Single Combats, PhD in Physical Education and Sport, Associate Professor, Ukraine
Pakulin Serhij
Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Science of Ukraine, Department of Social Problems of Sustainable Development, Doctor of Sciences (Economics), Ukraine
Arkaniya Rusudan
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Department of Single Combats, Graduate Student, Ukraine
Abstract. The authors have solved topical scientific problems in the article: 1) the research base in the construction of theoretical and methodological foundations of sports training, based on taekwondo has been analysed; 2) the organization and methodological requirements for the training sessions of taekwondo have been researched; 3) the necessity of interaction processes of natural development and adaptation to physical activity of young taekwondo sportsmen has been grounded; 4) the necessity of scientific evidence of building young fighters training loads in microcycles, based on their individualization has been proved.
Keywords: taekwondo; taekwondist; sports training; training load microcycle; individualization.
UDC 796.8 Ltt Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.15-5_
References
1. Bleer, A. N., Golovanov, V. Ju., & Shijan, V. V. (2003). Ustojchivost'dvigatel'nogo navyka udara nogoj na
fone vozdejstvija sbivajushhih faktorov (na primere sportivnogo thjekvondo ITF) [Stability Motor Skill Strike Against the Background of the Impact of Foot Confounding Factors (for example, Sports Taekwondo ITF)]. Moscow, Russia: RGAFK (in Russian).
2. Bakulev, S. E., Simakov, A. M., & Momot, D. A. (2008). Aspekty stanovlenija integral'noj
podgotovlennosti junyh thjekvondistov (ITF): tehnicheskaja podgotovlennost' [Aspects of the Formation of the Integrated Training of Young Taekwondo (ITF): Technical Readiness]. Uchenye zapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 1(35), 13-16 (in Russian).
3. Bojchenko, N. V., & Grin' L. V. (2011). Tehniko-takticheskie pokazateli sorevnovatel'noj dejatel'nosti
edinoborcev [Technique-tactic indexes of Competitive Activity of Combat Wrestles]. Pedagogika, psihologija i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitanija i sporta, 1, 10-12 (in Russian).
4. Ermakov, S. S., & Bojchenko, N. V. (2010). Tehniko-takticheskaja podgotovka sportsmenov-juniorov
v "kiokushinkaj" karatje pri pomoshhi special'nyh tehnicheskih sredstv [Technique-tactic Skill of Caratists of the Style "kyokushinkai" with a Help of Special Technical Means]. Fizicheskoe vospitaniestudentov, 4, 30-36 (in Russian).
5. Ermakov, S. S., Adashevskij, V. M., & Gricjuk, S. A. (2010). Osnovnye kinematicheskie harakteristiki
udarnyh dejstvij v taekvondo [Basic kinematics descriptions of shock actions in taekwondo]. Fizicheskoe vospitanie studentov, 4, 3-5 (in Russian).
6. Karpov, M. A., & Voroncov, V. V. (2013). Sportivnaja podgotovka thjekvondistov na osnove
individualizacii [Sports Training of Taekwondo Sportsmen on the Basis of Individualization]. VestnikJuUrGU. Serija "Obrazovanie. Pedagogicheskie nauki", 5 (1), 138-141 (in Russian).
7. Kim, Ch. K. (2000). Nachal'noe obuchenie thjekvondistov dvigatel'nym dejstvijam [Initial training
taekwondo motor actions] (Dictoral dissertation). Saint-Petersburg, Russia: S.-Peterb. gos. akad. fiz. kul'tury im. P. F. Lesgafta (in Russian).
8. Li, Chzhon Ki. (2003). Tehniko-takticheskie harakteristiki sorevnovatel'nogo sparringa v thjekvondo
VTF [Technical and tactical characteristics competitive sparring in Taekwondo WTF] (Dictoral dissertation). Moscow, Russia: RGAFK (in Russian).
9. Mavletkulova, A. S. (2007). Razvitie special'nyh flzicheskih kachestv thjekvondistov-junoshej [The
development of special physical qualities thehkvondistov-boys] (Dictoral dissertation, S.-Peterb. gos. un-te fiz. kul'tury im. P. F. Lesgafta). Retrieved from http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/170075.html (in Russian).
10. Pavlenko, A. V., & Rogozhnikov, M. A. (2014). Kinematicheskie harakteristiki dvigatel'nyh dejstvij
thjekvondo v bezopornom polozhenii [Kinematic Characteristics of the Motor Actions in Taekwondo in Support-free Position]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 9(115), 110-114 (in Russian).
11. Pavlov, S. V. (2004). Kompleksnyj kontrol' sostojanija sportivnoj podgotovlennosti v processe
sorevnovatel'noj dejatel'nosti edinoborcev (na primere thjekvondo) [Complex control of a condition of sports readiness in the course of competitive activity edinobortcev (on the example of Taekwondo)] (Dictoral dissertation, TGU). Retrieved from http://www.dissercat.com/content/kompleksnyi-kontrol-sostoyaniya-sportivnoi-podgotovlennosti-v-protsesse-sorevnovatelnoi-deya (in Russian).
12. Pashkov, I. N. (2015). Metodika sovershenstvovanija koordinacionnyh sposobnostej junyh
thekvondistov na jetape predvaritel'noj bazovoj podgotovki [Methodic of coordination's perfection of junior taekwondo athletes at stage of prebasic training]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, 5, 27-31 (in Russian).
13. Rovnyj, A. S., Romanenko, V. V., & Pashkov, I. N. (2013). Upravlenie podgotovkoj thekvondistov
[Management training taekwondo]. Kharkov, Ukraine: HNADU (in Russian).
14. Romanenko, V. V. (2008). Biomehanicheskij analiz osnovnyh tehnicheskih prijomov, vypolnjaemyh
nogami v taekvondo [Biomechanical analysis of the basic technique executed by foots in taekwondo]. Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskih special'nostej, 1, 44-46 (in Russian).
15. Romanenko, V. V., & Rovnyj, A. S. (2009). Formirovanie racional'noj tehniki taekvondistov na
osnovanii biomehanicheskogo analiza prijomov, vypolnjaemyh kvalificirovannymi sportsmenami [Forming of a rational taekvondists technique on a foundation of biomechanical analysis of receptions, that skilled sportsmen executing]. Slobozhans'kij naukovo-sportivnij visnik, 1, 102-108 (in Russian).
16. Kljuchnikov, E. Ju., & Shulika, Ju. A. (2007). Thjekvondo. Teorija i metodika [Taekwondo. Theory and
Methods] (Vol. 1). Moscow, Russia: Feniks (in Russian).
17. Abiev, Z. A., Klenin, N. N., & Evtuh, A. V. (2014). Funkcional'naja i dvigatel'naja podgotovlennost'
thjekvondistov i ee struktura na trenirovochnom jetape [Functional and locomotory readiness of taekwondo wrestlers and its structure at the training stage]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 6(112), 7-11 (in Russian).
18. Il'in, E. P. (2001). Dvigatel'nye umenija i navyki [Motor Crafts and Skills]. Teorija i praktika
fizicheskoj kul'tury, 5, 45-49 (in Rusian).
19. Volkov, V. M. (1982). Problema sportivnyh sposobnostej [The problem of athletic ability]. Teorija i
praktika fizicheskoj kul'tury, 5, 46-48 (in Russian).
20. Ananchenko, K. V., & Pakulin S. L. (2016). Pidvyshchennia sportyvnoi maisternosti kursantiv-
iedynobortsiv Natsionalnoi akademii Natsionalnoi hvardii Ukrainy [Increasing the Sportsmanship of Cadets Combat of the National Guard National Academy of Ukraine]. Path of Science, 2(9), 2.1-2.8. doi: 10.22178/pos.13-7 (in Ukrainian).
21. Arkanija, R. A. (2015). Naukova koncepcija doslidzhennja modeljuvannja tehniko-taktichnoï
pidgotovki v taekvondo [Scientific concept modeling study technical and tactical training in Taekwondo]. In Nastoleni modern! vëdy - 2015. Materiâly XI mezinârodni vëdecko - praktickâ
konference (Vol. 6, pp. 65-67). Praha: Education and Science (in Ukrainian).
22. Simakov, A. M., & Pavlov, I. D. (2014). Monitoring funkcional'nogo sostojanija thjekvondistov v
godichnom makrocikle trenirovok [Monitoring of the functional condition of the taekwondo-fighters within a year macrocycle of training]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 5(111), 165-170 (in Russian).
23. Pakulin, S. L., Ananchenko, K. V., & Perebijnis, V. B. (2016). Udoskonalennia tekhniko-taktychnoi
pidhotovky dziudoistiv na etapi vykhodu zi sportu vyshchykh dosiahnen [Improvement of technical and tactical training of judoists at the stage of leaving high performance sport]. Path of Science, 2(2), 5.34-5.5.50. Retrieved from
http: //pathofscience.org/index.php/ps / article/view/ 64 (in Ukrainian).
24. Arkanija, R. A. (2015). Udoskonalennia trenuvalnoho protsesu taekvondystiv z urakhuvanniam
rivnia yikh pidhotovky [Improving the training process taekvondystiv with the level of their training]. In Fizichna kul'tura, sport ta zdorovja. Materiali XV Mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferencii (pp. 6-8). Kharkiv, Ukraine: HDAFK (in Ukrainian).
25. Pakulin, S. L. (2013). Zaniattia dziudo - pravylnyi vybir dlia shkoliariv i batkiv [Judo Classes - the
right choice for students and parents]. In Najnovite nauchni postizhenija - 2013. Materiali za 9-a mezhdunarodna nauchna praktichna konferencija (Vol. 17, pp. 88-92). Sofija, Bulgaria: Bjal GRAD-BG (in Ukrainian).
26. Volkov, V. M., & Romashov, A. V. (1998). Longitudinal'nye issledovanija skorostno-silovyh
pokazatelej shkol'nikov 11-14 let [Longitudinal study of speed-power performance of schoolchildren 11-14 years]. Teorija ipraktika fizicheskoj kul'tury, 7, 5-6 (in Russian).
27. Bal'sevich, V. K. (2000). Ontokineziologija cheloveka [Ontokineziologiya person]. Moscow, Russia:
Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury (in Russian).
28. Kalashnikova, E. V. (2003). Osobennosti primenenija igrovyh zadanij razlichnoj napravlennosti v
uchebno-trenirovochnom processe junyh thjekvondistov na jetape predvaritel'noj podgotovki [Features of game assignments of various kinds in the training process of young taekwondo at the stage of preliminary preparation] (Doctoral thesis, VNIIFKS). Retrieved from http://www.dslib.net/fiz-vospitanie/osobennosti-primenenija-igrovyh-zadanij-razlichnoj-napravlennosti-v-uchebno.html (in Russian).
29. Adamenko, I. Ju. (2007). Metodika primenenija special'no-podgotovitel'nyh uprazhnenij pri
obuchenii tehnike thjekvondo [Method of use specially-preparatory exercises in the training of Taekwondo techniques]. Vestniksportivnojnauki, 2, 43-46 (in Russian).
30. Ageev, V. V. (1999). Povyshenie jeffektivnosti trenirovochnogo processa sportsmenok pri zanjatijah
thjekvondo v podgotovitel'nom periode [Improving the efficiency of the training process of sportswomen at employment taekwondo in the preparatory period] (Doctoral thesis). Moscow, Russia: RGAFK (in Russian).
© K. Ananchenko, S. Pakulin, R. Arkaniya
Received 2016-10-02, Accepted 2016-10-20, Published online 2016-10-26
