CC BY
31
4. ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГШЗАЦН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
УДК 504.062:33:631.6 Доц. 1.П. Липинець, канд. с.-г. наук - Херсонський
державный аграрний умверситет
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В У ЗОН1 ЗРОШЕННЯ П1ВДНЯ УКРА1НИ
Перехiд менеджменту зрошуваних агроландшафтiв на засади сталого функцюну-вання вимагае системних дослiджень, якi б дали змогу детально дослiдити та вивчити вхщш та вихiднi елементи системи зрошувального хлiборобства та 1'х еколого-еконо-мiчний вплив. Еколого-економiчну оцшку водокористування в такому випадку доцшь-но виконувати з розрахунку витрат води на одиницю отримано'1 продукцп.
Ключов1 слова: зрошуване хлiборобство, еколого-економiчна оцiнка, ефектив-нiсть водокористування.
Doc. I.P. Lypynets - Kherson State Agrarian University
Methodical approach to ecological and economic evaluation of land resources in the irrigation zone of Southern Ukraine
Sustainable operation of irrigated landforms needs systematic approach as research methodology, which allows to study input and output elements of irrigated land use system and their ecological and economical impacts. Ecological and economical evaluation of water use in this case is advisable to make on the basis of water used per of produced product.
Keywords: irrigated farming, ecological-economic efficiency, efficiency of water use.
Сшьськогосподарське використання земель е одшею з основних форм антропогенного навантаження на довкшля. Саме сшьськогосподарське при-родокористування характеризуеться наймасштабшшим залученням природ-них ресурЫв до господарського об1гу. Жодна галузь народного господарства не знаходиться у такому тюному взаемозв'язку з навколишшм природним се-редовищем, як сшьське господарство.
На твдш Украши у зот зрошуваного землеробства особливу тривогу викликае деградащя основного засобу виробництва - земль Зменшуеться вмют гумусу, збшьшуеться ii засолешсть, вщбуваеться забруднення грунпв залишками токсичних речовин i важкими металами, спостер1гаеться п1дтоп-лення сiльськогосподарських земель i населених пунктiв. У таких випадках еколого-економiчнi суперечностi у системi зрошуваного хлiборобства загос-трюються до стади конфлiкту. Останне завжди означае попршення як еконо-мiчного результату господарювання, так i екологiчноi ситуацii. Це св^ить про те, що в Укра1'ш у сферi землекористування проблема забезпечення сталого розвитку повинна мати першочергове значення.
Фундаментальш теоретичш, методолопчш, методичнi i практичнi аспекта еколого-економiчноi оцiнки природних ресурЫв знайшли свое вiдобра-
4. EKOHOMi4Hi аспекти екологiзацil землекористування
429
ження в роботах Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.1. Дорогунцова, Л.Г. Мельника, П.Г. Саблука, Н.Ф. Реймерса, М.А. Хвесика та ш. провiдних учених.
Сьогодш виникае необхiднiсть перегляду основних методолопчних основ оцiнки земель та удосконалення механiзму економiчного регулювання оцшкових критерив на пiдставi облiку як економiчних показникiв ефектив-ностi використання сшьськогосподарських земель, так i показниюв 1х якостi, якi визначаються рiвнем iнтенсивностi використання земель. Для переходу на засади сталого функцiонування зрошуваних агроландшафтiв пiвдня Украши потрiбно використовувати системний шдхщ, який дае змогу вивчити елемен-ти системи i зв'язки мiж ними. Зрошувальне хлiборобство е макросистемою. Основними 11 елементами е: земля, вода, рослини. На входi тако! макросисте-ми е: бюлопчш, технiчнi, органiзацiйно-технологiчнi та соцiально-економiч-нi зв'язки На виходi - "еколопчна ситуацiям та мекономiчний результат". Рь вень виходу кожно!, нормально оргашзовано1, ддачо1 системи залежить вщ того, що потрапляе на 11 входи.
На функцiонування макросистеми зрошувального хлiборобства впли-вае багато чинниюв. Серед них такий, як розорашсть територи. Висока розо-ранiсть територи Украши (56,2 %) призвела до порушення екологiчно оптимального сшввщношення мiж площею орно! землi, пасовищ, сiножатей, водною площею, а також до диспропорцш екологiчного стану характеру в агро-ландшафтах. Вважаеться, що еколопчна рiвновага встановлюеться при такому сшввщношенш площ, зайнятих екосистемами: перетвореш екосистеми -40 %, природнi - 60 %.
Вивчаючи функцiонування макросистеми, необхiдно враховувати i такий важливий показник, як коефщент мелюративно1 завантаженостi, який е часткою мелiорованих земель у загальний площi сiльгоспугiдь. Для зони сухого степу вш мае становити 0,5-0,6 одиниць [1].
Результативна робота макросистеми пов'язана i з виробничими вщно-синами, як склалися останнiм часом у сiльському господарсга мiж учасни-ками виробничого процесу з приводу привласнення готово1 продукци i став-ленням землекористувачiв до землi як головного засобу виробництва. Недос-коналiсть виробничих вiдносин спричинила збайдужшня в робiтникiв сшьсь-кого господарства до земл^ що е одшею з головних причин зниження И ро-дючостi через деградащю, забруднення, пiдтоплення, вторинне засолення то-що. Йдеться про те, що господарська дiяльнiсть у всiх сферах агропромисло-вого комплексу на сьогодш не запобшае виникненню екологiчних проблем, яю виникають внаслiдок тако1 дiяльностi; недостатньо виконано екологiчну експертизу мелюративних проектiв i нових технологiй, проек^в землеустрою та землекористування. Негативнi еколопчш наслiдки впровадження iригацil, нових технологш, агрохiмiкатiв i засобiв захисту рослин не вщображено в оцiнцi кшцевих результатiв роботи сiльськогосподарських пiдприемств. Щоб змiнити ставлення безпосереднiх виробникiв сшьськогосподарсько1 продукци до землi, необхщно надати сiльськогосподарським пiдприемствам усiх форм власност право зацiкавленого господаря засобiв виробництва i виго-товлено1 продукци. Чинним земельним законодавством таке право тшьки проголошено, але механiзм його реалiзацil поки що вiдсутнiй.
430
Екологаащя екомомши та освiти як чинник сталого розвитку сусшльства
Вхщш складовi системи зрошувального землеробства мають iстотнi вiдмiнностi вiд аналогiчних складових богарного землеробства. Значно шир-ше коло чинникiв, якi пiдвищують продуктившсть рослин, але, водночас, негативно впливають на природну родючiсть грунив, одним iз основних показ-ниюв яко! е його бiологiчна актившсть.
Основою системи зрошувального землеробства е взаемоддача сукуп-нiсть пiдсистем, як забезпечують бiологiчну активнiсть головного засобу сшьськогосподарського виробництва - землi. Рiвень бюлопчно! активностi грунту можна вважати штегрованим критерiем результативностi, який поеднуе економiчнi та екологiчнi показники на виходi ще! системи. Бюлопч-на актившсть грунту не тотожна його ефективнш родючост^ яка за визначен-ням Г. А. Мазур ".. .залежить не так вiд грунту, як вщ поеднання ращонально-го чинника управлшня виробничим процесом з метеоролопчними умовами вегетаци рослин" [2]. В умовах зрошення метеорологiчний чинник ютотно стабiлiзуеться, а ефективна родючiсть залежить насамперед вщ управлiння виробничим процесом.
Практика використання зрошуваних земель в Укра1ш, особливо в 11 швденних регiонах, свiдчить про неадекватнiсть рiвня бюлопчно! активностi грунту антропогенному навантаженню на нього як у минулому, так i на су-часному еташ розвитку системи. Деякi чинники цього явища мають варiацil у чаЫ, а iншi залишаються незмшними. До останнiх, насамперед, потрiбно вщ-нести вiдсутнiсть економiчного впливу на ефектившсть використання зрошу-вально! води [3].
Найкращим критерiем еколого-економiчноl ефективност системи зрошувального хлiборобства м^ би бути рiвень бюлопчно! активност грунту, досягнутий користувачами зрошувально! води. Але, зважаючи на вiдсутнiсть единого методолопчного пiдходу до сутi та практичного визначення такого штегрованого показника, а також вщсутшсть будь-яко! нормативно: бази як у минулому, так i на сучасному еташ, його використання бшьш припустиме у теоретичному, шж у прикладному плат. Ми вважаемо, що практичним по-рiвняльним критерiем ефективного сiльськогосподарського водокористування можуть бути питомi витрати зрошувально! води на виготовлення продук-ци рослинництва. Таким чином, цей показник якост зрошення iнтегровано вiдбивае досягнутий рiвень як економiчноl доцiльностi, так i еколопчно! ста-бiльностi. К^м того, це унiверсальний показник, який не втрачае критерiаль-но! сутност при зрошеннi.
Досвiд експлуатаци зрошуваних земель св^ить, що витрати води на одиницю продукци рослинництва варшють у досить широкому дiапазонi. Об'ективно, вони залежать вiд культури та 11 сорту, якостi грунту та погодних умов року, суб'ективно - вщ дотримання науково обгрунтовано! технологи виробництва, орiентованоl на оптимальне поеднання основних чинниюв розвитку рослин. Суб'ективна частина ще! залежностi найвагомше впливае на ефективнiсть використання зрошувально! води конкретним водокористува-чем, а в цшому, за макросистемою зрошувального хлiборобства, - на рiвень конфлжту (чи компромiсу) еколого-економiчних обмежень. Сучасний же стан
4. Економiчнi аспекти еколопзацц землекористування
431
розвитку виробничих сил i стан природних ресурЫв характеризуемся перева-жанням економiчних чинниюв над екологiчними.
Еколого-економiчна оцiнка - це едино можливий вид кшьюсно1 штег-ровано1 оцiнки рiзного роду порушень природного середовища. Для тдви-щення еколого-економiчноï ефективностi використання земельних ресурЫв у зонi зрошувальних ландшаф^в необхiдно:
• розглядати зрошувальне хлiборобство як систему, вихiдними яко1 е еконо-мiчний результат та еколопчна ситуащя;
• перейти до еколопчно збалансовано1 структури земельних угщь (оптимальне спiввiдношення площ орних земель, сшожатей, пасовищ, лiсiв, водних ресурсiв);
• у структурi сiльськогосподарських угiдь розширити площi пiд багаторiчними травами, знизити вмшт соняшника у сiвозмiнах;
• замшити стратегiю максимуму у використант мiнеральних добрив та iнших хiмiчних засобiв на стратегiю оптимуму;
• впроваджувати водозберiгаючi режими зрошення та враховувати оптималь-ний рiвень залягання пiдIрунтових вод;
• розробити системи бюлопчного хлiборобства, як 1рунтуються на використант ресуршв самоï природи i дають змогу зберiгати та тдвищувати родю-чiсть Iрунтiв;
• переходити на виготовлення екологiчно чистих продуктов тощо. Перелiченi напрямки пов'язаш з удосконаленням аграрних вiдносин i
наявшстю науково-об1рунтованих методiв комплексноï ощнки системи зро-шуваного землеробства при впроваджеш ïx у регiонах i у конкретних госпо-дарствах. Такий шдхщ передбачае економiчну зацiкавленiсть пращвниюв сiльського господарства в оxоронi 1рунпв та впровадженi еколого-економiч-ного об1рунтування рацiонального землекористування.
Потребуе перегляду швестицшна полiтика щодо мелiорацiï земель. Перевагу необхщно надавати таким мелiоративним заходам, яю потребують менших витрат, i яю е екологiчно безпечнiшими. Для ращонального плану-вання капiтальниx вкладень, якi передбачають проведення мелiоративниx за-xодiв, доцiльно передбачати проведення екологiчноï експертизи та еколого-економiчного об1рунтування за единою методикою шляхом зютавлення аль-тернативних варiантiв.
На сьогодш актуальним е розроблення органiзацiйно-економiчниx за-xодiв заохочення землекористувачiв до дбайливого ставлення до земл^ зап-ровадження безпечноï системи xлiборобства. У договорах при передачi землi в оренду, поряд iз виробничими показниками, потрiбно обов'язково розглядати показники, яю характеризують рiвень родючостi 1рунту i розмiр гранич-них втрат родючост 1рунту за час користування землею (допустимi збитки). Одночасно потрiбно розробляти заходи щодо шдвищення вiдповiдальностi за збитки, завдаш навколишньому середовищу, а також заходи контролю основ-них еколопчних показникiв.
Комплексний еколого-економiчний системний тдхщ до використання земельних ресурЫв потребуе розроблення i постiйного оновлення таких норм i нормативiв, яю дають змогу науково об1рунтувати заходи з мелюраци земель, системи зрошуваного xлiборобства, розмiщення сiльськогосподарського
432
Еколопзащя екомомши та освiти як чинник сталого розвитку сусшльства
виробництва, вдосконалення його структури на пiдставi запровадження авто-матизованих земельно-iнформацiйних систем управлшня, при широкому зас-тосуванш економiко-математичних методiв i засобiв комп'ютеризаци.
Таким чином, розглядаючи еколого-економiчну оцшку як передумову вдосконалення макросистеми зрошуваних ландшаф^в, можна зазначити, що в умовах негативних антропогенних навантажень на навколишне природне се-редовище для пiдтримки його на рiвнi еколопчно! безпечностi необхiдно перейти до еколого-економiчноl концепци розвитку, тобто до формування таких агросистем, яким притаманна еколопчна стабшьшсть природного середовища та висока вiдтворювальна спроможшсть за умови використання науково обгрунтованих технологiй вирощування. Реалiзацiя тако! концепци допоможе вирiшити проблеми захисту земель, шдпорядкованосл i ведення сiльського господарства iз урахуванням вимог рацiонального використання земельних ресуршв тощо. Без достатшх науково-методичних розробок оргашзацшно-економiчного характеру виршити проблеми еколого-економiчноl оцiнки використання агроландшаф^в неможливо.
Лiтература
1. Ромащенко М.1., Балюк С. А. Зрошення земель в Укра1ш. Стан та шляхи полш-шення. - К.: Свгг, 2000. - 114 с.
2. Мазур Г. Родючють грунту 1 продуктившсть агроценозу: залежносп та енергети-ка// Натуралют. - 1998, № 1. - С. 10-13.
3. Трегобчук В.М. Экономико-экологические проблемы гидромелиорации. - К.: Наук. думка, 1990.
УДК 332.142.6:519.85 Н. €. Стойко - Львiвський державный
аграрный ушверситет
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАН13АЦП ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОД1В ТЕОРН НЕЧ1ТКИХ МНОЖИН
Розглянуто деяю eKOHOMÍ4HÍ аспекти оргашзацп використання земель сшьсько-господарського призначення в умовах розвинуто'1' водно'1 ероз11 rpyHTÍB. З урахуванням еколопчних обмежень щодо використання ерозшно небезпечних земель на ос-новi розв'язку оптимiзацiйноï задачi з неч^кою вхiдною iнформацieю запропоновано структуру землекористування та подано ïï еколого-економiчнy ощнку.
Ключов1 слова: економiчний аспект, водна ерозiя грунту, органiзацiя використання земель, математичне програмування, нечiтка вхщна iнформацiя.
N. Ye. Stoyko - L 'viv State Agrarian University
Economic Aspects of Management Land Usage with Appling Methods
of Fuzzy Logics
Some economic aspects of arable management land in the conditions of the developed soil water erosion are examined in the article. The scheme of land use management is proposed and ecological-economic analysis of landscape optimization is given on the basis of optimisation problem solution obtained with the help of ecological limitation of land use because of risk of soil water erosion.
Keywords: economic aspect, soil water erosion, management land usage, the mathematical programming, fuzzy sets.
4. Економiчнi аспекти еколопзаци землекористування
433
