CC BY
10
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 157
УДК 338.43:631.1
Клебан О.Л., ст. викладач @ Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Тжицького, м .Львгв, Украгна
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ АНАЛ1ЗУ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНД1В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИСМСТВ
У статт1 уточнено теоретико-методолог1чш засади анал1зу економгчног ефективност1 використання основних виробничих фондгв у стьськогосподарських тдприемствах з використанням удосконаленог системи показнитв.
Ключовi слова: основы виробнич1 фонди, економ1чна ефективтсть, фондовгддача, прибуток, сгльськогосподарськг тдприемства.
Постановка проблеми. Основш виробничi фонди е одними iз головних факторiв виробництва. Ефективне ведення будь-яко! господарсько! дiяльностi визначаеться використанням основних фоцщв у найбiльш доцiльних напрямах з метою отримання прибутку. Лише система показниюв економiчноl ефективностi використання основних виробничих фондiв може об'ективно i всебiчно характеризувати рiвень економiчного ефекту, отриманого в результатi залучення засобiв працi у виробничий процес.
Анал1з останн1х дослщжень. В економiчнiй лiтературi пропонуються рiзнi пiдходи щодо тлумачення сутностi економiчноl ефективностi використання основних фондiв. В.Я.Плаксiенко, Ю.М.Сотников вважають, що економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фоцщв визначаеться !х впливом на збiльшення обсягу виробництва продукци, тдвищення продуктивностi працi та прибутковостi господарства. Шдвищення ефективностi основних фондiв досягаеться при умовi, коли !х обсяг та структура вiдповiдають потребам тдприемства й вони використовуються за сво!м прямим призначенням та повшстю завантаженi [12, с. 63; 13, с. 78].
С.О.1щук розглядае економiчну ефективнiсть як спiввiдношення результатiв до обсяпв ресурсiв, яю були використаш для досягнення цих результатiв. Однак автор наголошуе на тому, що в умовах ринково! економiки для тдприемства важливо своечасно реагувати на потреби ринку, виробляючи якiсну конкурентоспроможну продукцiю [8, с.132, 134].
Суперництво мiж пвдприемствами за економiчно вигщш умови виробництва та реалiзацil продукци з метою отримання максимального прибутку спонукае виробниюв до бiльш рацюнального використання основних фондiв. Виходячи з цього, О.Шнипко характеризуе економiчну ефективтсть як
® Клебан О.Л., 2008
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 158
комбшацш ресурав, що дозволяе досягти максимального випуску товарiв з найменшими витратами [14, с. 34].
За останш роки появились публжаци, де пропонуеться визначати ефективнiсть основних фондiв у контекст використання усiх факторiв виробництва в умовах ринку. М.Гражданiнова та Ц.Лерман у сво!х працях вцщляють технiчну та алокативну ефективнiсть виробничого процесу. Показники алокативно! ефективностi дають можливiсть виявити чи використовуються фактори виробництва, у тому числi й основш фонди, у тих пропорщях, що забезпечують максимальний випуск продукци при встановлених цiнах. Показники техшчно! ефективностi вiдображають насюльки ефективно господарства використовують наявнi ресурси для виробництва визначено! кiлькостi юнцево! продукци, тобто чи досягаеться максимальний випуск при використанш певного набору факторiв виробництва. Автори пропонують використовувати два основних пщходи оцiнки техшчно! ефективностi: параметричний i непараметричний. Обидва пiдходи визначають iндекс ефективностi використання факторiв виробництва, який е мiрилом вiдстанi точки, що описуе виробничий процес у господарсга вiд границi виробничих можливостей. Пщприемства, що лежать на цш границi, е найбiльш ефективними, а неефектившсть решти пiдприемств зростае iз збiльшенням вiдстанi вiд дано! границ [6, с.97-98].
Таким чином, узагальнюючи аргументи окремих дослiдникiв щодо означення сутi економiчноl ефективностi використання основних виробничих фоцщв можна зробити висновок, що це поняття багаторiвневе. Економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фондiв пiдприемства визначаеться у контекстi використання уах ресурсiв, яю до певно! мiри е взаемозамiнними, i характеризуеться можливктю досягнення максимального прибутку у розрахунку на одиницю використаного ресурсу. Економiчна ефективнiсть використання окремих видiв основних фондiв, вплив яких на загальну прибутковiсть господарсько! дiяльностi визначити часто не просто, може характеризуватись технiко-економiчними параметрами використання цих фоцщв вiдповiдно до !х цiльового призначення.
Разом з тим не можуть вважатись вагомими аргументи, вiдповiдно до яких ефектившсть використання основних фондiв характеризуеться !х складом, вiдповiднiстю структури фондiв потребам пiдприемства. Останнi параметри бiльше вiдображають умови використання фоцщв, нiж !х економiчну ефективнiсть.
Мета статт1 - сформувати систему показниюв для оцiнки рiвня ефективностi використання основних виробничих фоцщв сiльськогосподарських пщприемств у ринкових умовах господарювання.
Виклад основного матер1алу. У процесi розвитку радянсько! теорil визначення економiчноl ефективносп використання основних фондiв сформовано систему показниюв, яку тривалий час використовували як практики господарювання, так i вченi-економiсти. На даний час використання окремих показниюв, розроблених у той час, е неможливим. Оск1льки вони були
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 159
сформоваш в умовах планово! економiки, за яко! мета господарсько! дiяльностi та !! результати визначались насамперед обсягами валового виробництва продукци вщповщно до доведених планових показникДв. Показники званого перiоду порiвнювались iз показниками базисного. "Завданням командно-бюрократично! системи було обов'язково продемонструвати зростання усiх показникiв господарювання" [10, с. 219].
Бшьшють науковщв стверджують, що характеристика використання основних виробничих фоцщв може даватись на основi не одного узагальнюючого, а системою показниюв, яю в тш чи iншiй мiрi вiдображають рiвень досягнення мети функидонування пщприемства. При цьому Г.М.Пiдлiсецький, П.М.Гарасим, Т.С.Гайдучок, С.О.Краснощок вважають, що для аналiзу ефективносп використання основних виробничих фоцщв слщ використовувати натуральш та вартiснi показники. До варткних показникДв вщносять: обсяг виробництва валово! сiльськогосподарсько! продукци з одинищ земельно! площД, рiвень продуктивност працi, розмДр грошово-матерiальних затрат на виробництво одинищ продукци, валового Д чистого доходу. До натуральних показникДв використання основних фондДв вщносять всД техшко-економДчш показники роботи сшьськогосподарських машин (продуктившсть, термши проведения робДт тощо), показники продуктивност худоби (вихщ приплоду, середнш надш молока вщ одше! корови, настриг вовни, виробництво продукци тваринництва на одиницю земельно! площД) та шшД. Натуральш показники дають чДтку характеристику ступеня використання кожного об'екта та окремих !х груп [4; 5; 9; 11].
С.О.1щук розглядае фондовщдачу як основний показник в економщД. При цьому уточнюеться, якщо зростання фондовДддачД визначаеться вщ досягнутого проектного рДвня освоення об'екта, то такий результат вважають позитивним, оскшьки мобшзуються внутршш резерви виробничого потенщалу пщприемства. До того ж автор вказуе на необхщшсть здшснення факторно! оцшки причин зростання фондовщдачД [8, с.135].
Щоб забезпечити сшвставшсть показника фондовщдачД в господарствах рДзно! оргашзацшно-виробничо! структури та спещалДзаци, досягнути едност у визначенш ефекту вщ живо! пращ, основних та оборотних фондДв, В.Я.ПлаксДенко пропонуе доповнити систему оцшки показником виробництва валово! продукци (за собДвартДстю чи цшами реалДзаци) в розрахунку на 1 грн. амортизацшних вщрахувань [12].
О.А.Бондаренко вважае, що кшьюсть вироблено! продукци залежить вщ частки активних засобДв у складД основних фондДв. Тому фондовДддачу рекомендуе обчислювати через множення фондовщдачД активно! частини основних засобДв на !х частку у вартост всДх основних виробничих фондДв пщприемства. Це дае змогу глибше проаналДзувати причини вщхилень фактичного рДвня фондовщдачД вщ базисного [3, с. 94]. Вщкидаючи щ аргументи, О.МБшоусов вважае помилково здшснювати поди основних фондДв на активну та пасивну частини. На його думку, в умовах ринково! економДки стае майже
ЛНУВМБТ iменi С.З. fжuцькoгo Toм 10 №1(3б) nacmma 1,2008 1 60
неможливо визтачити який елемент основниx фоцщв e головним, aктивним, a який ствоpюe тiльки умови для виpобництвa пpодyкцiï [2, с. 6].
^от^ником нaдaвaти покaзникaм фондовiддaчi зтачимост головного кpитеpiю чи основного покaзникa e Г.М.Пiдлiсецький. Його apгyменти полягають в тому, що по-пеpше, та piвень фондовiддaчi впливaють стpyктypa виpобництвa i, вiдповiдно, цiновi спiввiдношення. По-д^уге, вiддaчa окpемиx видiв i груп основниx фондiв у пpоцесi ïx експлyaтaцiï piзноплaновa: виpобничi пpимiщення зaбезпечyють оpгaнiзaцiйно-теxнологiчнi умови виpобничиx пpоцесiв, збеpiгaння пpодyкцiï; мaшини i облaднaння - економш тpyдовиx тa гpошово-мaтеpiaльниx витpaт; зaсоби бiологiчного поxодження - безпосеpеднiй виxiд пpодyкцiï. По-тpетe, пpи обчисленш фондовiддaчi, piчний обсяг пpодyкцiï зiстaвляeться з вapтiстю основниx зaсобiв, сфоpмовaниx 3a piзнi pоки [11, с.20].
П.М.Гapaсим тaкож нaголошye нa тому, що квaлiфiкyвaти покaзник фондовiддaчi як головний не зовсiм коpектно, оскшьки це випливae i3 сyтi фоpмyвaння тa пеpiодiв фyнкцiонyвaння основниx фоцщв. Усi види основниx фондiв пpотягом пеpiодy ïx експлyaтaцiï зaбезпечyють вiддaчy сiльськогосподapськоï пpодyкцiï, економiю тpyдовиx i гpошово-мaтеpiaльниx зaтpaт. Тому, pозpaxовyючи покaзник фондовiддaчi спiввiдношенням вгловох' пpодyкцiï, яга виpобленa 3a piк, i3 вapтiстю основниx фондiв, сфоpмовaниx впpодовж функцюнувшня пiдпpиeмств, свiдчить, що поpiвнюються pi3m вapтiснi покaзники. Фондовiддaчa e одним i3 чaстковиx покaзникiв [5, с. 16].
Покaзник фондовiддaчi не вpaxовye впливу yсix pесypсiв нa ствоpення певного обсягу вaловоï пpодyкцiï сшьського господapствa. О.А.Беpеслaвськa ввaжae, що зaгaльним недолiком тpaдицiйниx покaзникiв ефективностi викоpистaння основниx фондiв e те, що пpи ïx pозpaxyнкy до одного виду основниx фондiв вiдносять всю вмову пpодyкцiю. О.А.Беpеслaвськa ствеpджye, що фондовiддaчa - не eдиний покaзник ефективностi викоpистaння основниx фондiв, таголошуючи нa необxiдностi в тaкиx покaзникax, як виxiд пpодyкцiï в pозpaxyнкy нa 1 гa земельноï площi i нa 1 голову xyдоби [1].
Отже, недолiк покaзникa фондовiддaчi полягae в тому, що для його pозpaxyнкy викоpистовyeться вapтiсть вaловоï пpодyкцiï, якa включae повтоpний облж вapтостi пpомiжниx пpодyктiв. У piзниx господapствax e неоднaковою вapтiсть покупнж коpмiв, нaсiння, a це впливae нa знaчення покaзникa фондовiддaчi. Тaкий контpapгyмент щодо доцiльностi викоpистaння покaзникa фондовiддaчi бpaвся до yвaги i пеpед фоpмyвaнням pинковиx вiдносин.
У сyчaсниx yмовax господapювaння без ypaxyвaння ситyaцiï нa pинкy пpосто неможливо визтачити вapтiсть виpобленоï пpодyкцiï. До певноï мipи знaчення покaзникa фондовiддaчi може бути pеaбiлiтовaно нa основi його pозpaxyнкy не зa вapтiстю вaловоï, a вapтiстю pеaлiзовaноï пpодyкцiï.
Kоpектнiше, нa думку С.О.Kpaснощок, буде вpaxовyвaти тiльки фaктично одеpжaнy выучку вiд pеaлiзaцiï сiльськогосподapськоï пpодyкцiï, оскшьки не pеaлiзовaнa чaстинa пpодyкцiï, тобто не зaбезпеченa попитом, не може включaтись до pозpaxyнкy ефективностi викоpистaння основниx фондiв [9].
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 161
Продукщя, яка не користуетъся попитом не може братись до уваги для визначення piBra фондовщдач^ оскшьки ресурси пщприемства розподшеш без урахування суспшьних потреб та цiнностi пpодукцiï для споживача. Ваpтiстъ тако1 пpодукцiï можна вважати нулъовою доти, поки вона не pеалiзована.
Таку ж точку зору пщтримуе В.Я.Плаксiенко, який вважае, що неpеалiзована i не забезпечена платоспроможним попитом пpодукцiя не може включатись до розрахунку показниюв використання основних фоцщв i штучно завищувати ïx piвенъ. На його думку показник суми виручки вiд pеалiзацiï пpодукцiï у розрахунку на повну ваpтiстъ основних виробничих фондiв i на ïx спожиту частину (амоpтизацiйнi вiдpаxування) дае найбiлъш об'ективну ощнку piвня використання засобiв виробництва. Вш враховуе суспiлъну оцiнку результату господарсько1' дiялъностi пiд впливом основних фактоpiв ринку: попиту та пpопозицiï [12].
Модифжащя показникiв фондовiддачi, що пропонуються у наукових публiкацiяx лише до певноï мipи послаблюють його недолiки i не дають пiдстав для використання в якосп основного критерш ефективностi використання основних фондiв пщприемства, яке функцюнуе в умовах ринкових вiдносин. Показник фондовiддачi може використовуватись лише як пpомiжний у процес визначення загалъноï економiчноï ефективностi використання основних фондiв.
У ринкових умовах господарювання для пщприемства важливо отримати максимальний прибуток. Тому збiлъшення фiзичного обсягу виробництва пpодукцiï не завжди е самоцiллю пiдпpиемств. На нашу думку, фондов^ачу можна вiднести до показниюв pезулътатiв господарювання, але не його мети. Для оцшки економiчноï ефективносп використання основних фондiв доцшьно використовувати показник, який враховуе фiнансовi результати господарсько1' дiялъностi пiдпpиемств. Таким показником може бути прибуток у розрахунку на 100 грн. вартост основних фондiв. Основнi аргументи на користь використання цього показника показан на рис. 1.
Тако1' ж думки дотримуеться О.В.Гудима, який наголошуе на тому, що такий показник не мктить повторного облiку матеpiальниx затрат i виявляе пряму залежшсть: чим бiлъше пiдпpиемство отримае прибутку на 1 грн. основних виробничих фоцщв, тим вища економiчна ефектившсть 1'х використання [7, с. 83-84].
М^ркування багатьох заpубiжниx вчених схиляються до визначення сутностi ефективностi використання основних фондiв через спiввiдношення категорш "витрати-випуск". Американсью вченi-економiсти Т.Доеpiнг (Doehring Todd), Л.Крейн (Crane Laurence M.) пропонують визначати ефективнiстъ використання основних фондiв коефiцiентом 1'х обороту (asset turnover ratio). Цей показник вщображае на скшьки ефективно використовуються основш фонди для отримання прибутку i визначаеться вщношенням валового доходу до сеpедньоpiчноï ваpтостi основних фондiв. Високе значення коефiцiенту показуе на скшьки швидко основнi фонди забезпечують отримання доходу. Пояснюючи цей показник шшим чином, можна з'ясувати ск1льки необхщно pокiв, щоб окупити наявнi основш фонди [15; 16].
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького
Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 62
Вщображае реальну ринкову вартють вироблено! продукцл
Можна використовувати для порiвняння показниюв за ряд _рокчв_
Усувае повторний облiк витрат
Переваги
Вщображае вплив фондiв на зниження
рiвня поточних виробничих витрат
Вщображае рiвень
адаптацп пiдприемства до кон'юнктури ринку
N
Характеризуе макроекономiчну доцшьтсть напрямiв використання фондiв
Рис.1. Переваги показника вщносно!' маси прибутку на одиницю вартост фонд1в як основного для визначення р1вня економ1чно*1
ефективносл ix використання
Американський науковець С.Славш (Slavin Stephen) стверджуе, що економкти повинш розробити концепцш чисто! продуктивност катталу, тобто оч1куваний р1вень прибутку, перед тим як розпочати катталовкладення. Чиста продуктившсть катталу (net productivity of capital) визначаеться вщношенням чистого доходу до загальних витрат на придбання основних фонд1в. Цей показник дае нам розумшня чи варто вкладати кошти в основш фонди, чи можливо !х використати на шш1 цш, наприклад, вкласти грош1 на депозит пщ вищий вщсоток, шж процентне значення показника чисто! продуктивносп катталу [17, с. 695].
Н.Р.Сейнт-П'ер (St-Pierre N.R.) пропонуе таю показники для визначення ефективност використання основних фонд1в: норма прибутку на основш фонди, оптимальне значення якого бшьше 6%, норма прибутку на власш основш фонди, оптимальне значення - 6-10%. Ц два показника часто пор1внюють. Коефщент
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 63
обороту основних фондДв вщображае як ефективно основш фонди використовуються для отримання прибутку [18]. На основД цього робиться висновок про економДчну доцшьшсть використання основних фондДв за обраним напрямом взагалД, а також доцшьшсть !х альтернативного використання.
Висновки. В умовах ринково! економДки показник фондовщдачД не може бути узагальнюючим у процесД аналДзу економДчно! ефективносп використання основних виробничих фондДв, оскшьки вш визначаеться з урахуванням вартосп промДжно! продукци та не вщображае вщносно! маси прибутку, який е загальною метою дДяльносп пщприемства. Саме маса прибутку, яку одержуе пщприемство, вщображае доцшьшсть та ефектившсть використання всДх ресурсДв, включаючи й основш фонди. Показник фондовДддачД може застосовуватись для аналДзу економДчно! ефективносп використання основних фондДв у системД з Дншими показниками. При цьому вш може визначатись як за вартДстю валово!, так Д товарно! продукци. Використання вартосп товарно! продукци для визначення рДвня фондовДддачД дозволяе усунути вартДсть промДжно! та врахувати реальну ринкову цДну вироблено! продукци. В умовах ринкових вщносин вартДсть продукци можна вважати нульовою до тих шр, поки вона не реалДзована.
Лггература
1.Береславская О. А. Формирование и использование основных средств в сельском хозяйстве (на примере Республики Марий Эл): Автореф. дис. ...канд. экон. наук / Марийский государственный технический университет. - Йошкар-Ола, 2003. - 17 с.
2.Бшоусов О.М. Формування Д вщтворення засобДв виробництва в сшьському господарствД: Автореф. дис. .канд. екон. наук / Дшпропетровський державний аграрний ушверситет. - Дшпропетровськ, 2006. - 22 с.
3. Бондаренко О. А. ЕкономДчш основи вщтворення основних засобДв. -Суми: ДовкДлля, 2001.- 202 с.
4. Гайдучок Т. С. Формування та використання основних засобДв в аграрних пщприемствах Центрального ПолДсся: Автореф. дис. ...канд. екон. наук / Державний агроеколопчний ушверситет. - Житомир, 2005. - 20 с.
5. Гарасим П.М. Методолопчш аспекти оцшки, ефективност та вщтворення основних фондДв при реформуванш сшьськогосподарських пщпри-емств (на матерДалах Захщного региону Укра!ни): Автореф. дис. .доктора екон. наук / ЛьвДвський державний аграрний ушверситет. - ЛьвДв, 1996. - 50 с.
6. Гражданинова М., Лерман Ц. Оценка аллокативной и технической эффективности сельскохозяйственного производства // Вопросы экономики. -2005. - № 6.- С. 97-108.
7. Гудима О.В. Стан та методика визначення показникДв використання основних засобДв // Держава Д регюни. СерДя: ЕкономДка та пщприемництво. -2003. - № 4. - С. 81-85.
8.1щук С.О. Виробничий потенщал промислових пщприемств: проблеми формування Д розвитку. - ЛьвДв: 1РД НАН Укрш'ни, 2006. - 278 с.
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 64
9.Краснощок С. О. Економ1чна ефектившсть використання виробничих ресурав в умовах ринкового мехашзму господарювання (на матер1алах альськогосподарських пщприемств Донецько! обласп): Автореф. дис. ...канд. економ. наук / Харювський державний аграрний ушверситет 1м. В.В.Докучаева. - Харюв, 2001. - 18 с.
10. Мостовий Г.1. Агроб1знес: державне регулювання. Монограф1я. - Х.: Основа, 2002. - 300 с.
11. Основш виробнич1 фонди сшьського господарства: ефектившсть, оновлення, ощнка / Г.М.Пщлкецький, П.М.Гарасим, М.1.Герун та ш.; За ред. Г.М.Пщлкецького. - К.: Урожай, 1995. - 192 с.
12. Плакаенко В.Я. Виробнич1 витрати та доходи сшьського господарства в умовах розвитку ринкових вщносин. - Дшпропетровськ: Оч,
1997. - 255 с.
13. Сотников Ю.М. Законом1рност1 формування i шляхи пщвищення ефективност основних виробничих фондiв пiдприемств в умовах ринку (на прикладi спецiалiзованих овоче-молочних господарств АПК «Одеса»): Автореф. дис. ... канд. економ. наук / Одеський сшьськогосподарський iнститут. - Одеса,
1998. - 17 с.
14. Шнипко О. Нагромадження основного катталу як фактор конку-рентоспроможностi економки // Економiка Укра!ни. - 2005. - № 7. - С. 23-35.
15. Crane L.M. Measuring financial performance: a critical key to managing risk [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ag-risk.org/NciSPUBS/LAIPPUB/Artic18.htm
16. Doehring T. Analyzing the efficiency of your operation [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://www.centrec.com/Articles/FinAnalysisFarmRanches/Efficiency.pdf
17. Slavin S. L. Economics. - 5th ed. McGraw-Hill, 1999. - 821 p.
18. St-Pierre N.R. A case study to illustrate analysis of alternative farm investments in fixed assets // Journal of Dairy Science. - 2000. - Vol. 83, № 5. - P. 1159-1169.
Summary Kleban O.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
METHODOLOGICAL BASIS OF ANALYSIS OF EFFECTIVE USE OF CAPITAL ASSETS OF AGRICULTURAL ENTERPRISES
There are specified theoretical and methodological basis of analysis of economic efficiency of using of capital assets in agricultural enterprises make use of the improved system of indexes.
Стаття надтшла до редакцИ 14.04.2008
