CC BY
87
виникае при спшкуванш в пол^льтурному середовищi. Завдання студента - спробувати вибудувати модель свое! поведшки, знайти найбiльш оптимальне i вiрне рiшення, всi можливi варiанти виходу з такого становища.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що найбiльш позитивними елементами канадсько! туристсько! освiти, що сприяють формуванню пол^льтурно! складово! майбутнiх фахiвцiв, е: дотримання принципiв послiдовностi та наступносп у програмах та навчальних планах на вих рiвнях професшно! освии фахiвцiв сфери туризму (допрофесiйна, рiзноманiтнi сертифiкацiйнi та дипломнi програми, а також освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi бакалавра та мапстра); використання iнтегрованих форм та штерактивних методiв навчання для формування пол^льтурно! компетентностi на рiвнi знань, щншсних ставлень та вмiнь i навичок; застосування особистiсно-орiентованого пiдходу (розробка шдив^ального плану навчання для кожного студента); включения дисциплш вибiркового компонента до навчальних плашв, що дае можливють студентам краще задовольнити щдиввдуальш iнтереси у навчаннi та проявити сво! здiбностi; значна перевага фахово-орiентованих навчальних дисциплiн та гхня пол^льтурна спрямованiсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гайсина Л. Ф. Готовность студентов вуза к общению в мультикультурной среде и её формирование. Монография / Л. Ф. Гайсина. - Оренбург, 2004. - 113 с.
2. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям / под ред. С. Я. Батышева, А. М. Новикова. - Изд. 3-е, перераб. -М.: Изд-во ЭГВЕС, 2009. - 456 с.
3. Формування професшно! компетентноста фахiвця сфери послуг i туризму: навч.-метод. поЫбник / В. Т. Лозовецька, Л. Б. Лук'янова, Л. В. Козак та ш. / за заг. ред. В. Т. Лозовецько!. - К., 2010. - 382 с.
4. Canadian Diversity: best Practices in Countering Racism in the Workplace. - Hiver, Volume 91, winter. -2012. - 102 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.metropolis.net>. - Загол. з екрана. - Мова англ.
5. Career Preparation Program Curriculum Guide for: Hospitality/Tourism Industry (Food Services). -British Columbia Dept. of Education, Victoria. Curriculum Development Branch, 1982. - 221 p.
6. Careers Canada. Volume 9: Careers in the Hospitality Industry. - Department of Manpower and Immigration, Ottawa (Ontario), 1976. - 37 p.
7. Kokko Henna, Ojajarvi Annariitta. Organising a Multicultural EventCase: Erasmus IP 2010: Innovative Approaches in Multicultural Tourism Education / Henna Kokko. - May, 2010. - 76 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.jamk.fi>. - Загол. з екрана. - Мова англ.
8. Rok Marija. Stress and Stress Management in a Higher Education Tourism Institution / Marija Rok. - pp. 279 - 290 // Tourism and Hospitality Management. - Vol. 17, No. 2. - 2011. - 310 p.
УДК 373.3(520):81.003077
О. М. Б1ЛИК
М1СЦЕ ТА РОЛЬ КАЛ1ГРАФИ В ЕСТЕТИЧНОМУ ЦИКЛ1 НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТ1В ЯПОНСЬКО1 ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
В cmammi показано уткальш oco6nueocmi ieроглiфiчноi nuceMHOcmi, зокрема ii художньо-естетичний потенщал, у виховант молодших школярiв. Визначено MÍ^e та роль мистецтва калiграфii в естетичному циmi npedMemie, що вивчаються в rncmeMÍ початковоi освти Японй.
Ключовi слова: калiграфiя, ieроглiфiчнe письмо, цикл естетичних дисциплт, початкова освта Японп, rn^3i.
О. М. БИЛЫК
МЕСТО И РОЛЬ КАЛЛИГРАФИИ В ЭСТЕТИЧЕСКОМ ЦИКЛЕ УЧЕБНЫХ ПРЕДМЕТОВ ЯПОНСКОЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Показаны уникальные особенности иероглифической письменности, в частности ее художественно-эстетический потенциал, в воспитании младших школьников. Определены место и роль искусства каллиграфии в эстетическом цикле предметов, изучаемых в системе начального образования Японии.
Ключевые слова: каллиграфия, иероглифическое письмо, цикл эстетических дисциплин, начальное образование Японии, кандзи.
O. M. BILYK
PLACE AND ROLE OF CALLIGRAPHY IN THE AESTHETIC CYCLE OF ACADEMIC SUBJECTS IN JAPANESE PRIMARY SCHOOL
The article deals with unique features of hieroglyphic writing, in particular its artistic and aesthetic potential in education of primary school. Place and role of calligraphy in the aesthetic cycle of subjects which are taught in a system of primary education in Japan are defined.
Keywords: calligraphy, hieroglyphic writing, a series of aesthetic disciplines, primary education in Japan, kanji.
Загальновизначено, що Япошя - це кра!на з багатовшовими традициями естетичного виховання, адже прагнення прищепити i розвинути у тдростаючого поколшня здатшсть вiдчувати красу навколишнього св^ завжди було характерним для ментальносп !! народу. На практищ вказане прагнення вплюеться передовым у конкретних завданнях, як ставить перед собою японська система освии та реалiзуе у шшльнш навчальнш программ
Програма японсько! початково! школи мютить спецiальний цикл естетичних навчальних предмелв: музику, калiграфiю, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво, кожна з яких складаеться з трьох рiзних куршв. Таким чином, у цiй школi вивчаеться 12 рiзних курсiв, спещально зорiентованих на естетичний розвиток особистосп, однак обов'язковими з них е лише чотири. Особливе мiсце серед них займае мистецтво кал^афп.
Метою статп е визначення мiсця та ролi катграфп у естетичному цикт дисциплiн у системi початково! освии Япони.
Впровадивши систему загального естетичного виховання, японське суспшьство прагне до рiзнобiчного розвитку естетичних смак1в кожно! мало! дитини. В основi ще! системи покладений принцип загальносп, переконашсть у тому, що в дитиш можна i потрiбно розвивати не лише лопчне, а передовсiм емоцшне начало. Крiм того, японська система естетично! освiти грунтуеться на твердому переконанш, що «у кожно! дитини можна розвинути здiбностi поета, художника, музиканта» [1 с. 16]. Для цього не потрiбне природне обдарування, необхiдним е лише наполегливе вивчення рiзних видав мистецтва. Така установка створюе сприятливi умови для процесу естетичного виховання, адже робить акцент на традицшнш японськ1й iде! про необхiднiсть постiйного самовдосконалення особистостi.
Особливе мюце серед чисельних навчальних предмепв курсу естетичного виховання початково! школи в Япони належить вивченню японсько! мови, практищ письма та катграфп.
Особливе ставлення до письмового тексту, благоговшня перед письмовим знаком i своерiдна всеохоплююча естетика свiтосприйняття зумовили появу феномена культу кал^рафп в японськш культурi. Калiграфiя або мистецтво iероглiфiчно! писемностi - явище, що не мае аналопв у европейськш культурi. Однак завдяки естетичному аспекту, трансформуючш здатност впливати на художнш смак людини та !! естетичну свiдомiсть калiграфiя е одним iз центральних видiв мистецтва, вiдiграе вагому роль у системi естетичного виховання японських школярш.
Калiграфiя (вiд грец. KaAlvypa9ia - красивий почерк) - одна з галузей образотворчого мистецтва, яка у найпроспшому розумiннi тлумачиться як вмiння красиво писати. Сучасне визначення цього термша звучить так: «калiграфiя - це мистецтво оформлення знаков у
експресивнш, гармоншнш i майстернш манерЬ) [2, с. 45]. Класична калiграфiя значно вiдрiзняeться вiд шрифтових po6ÍT i нестандартних рукописних форм. Лиери в нiй склалися у так форми iсторично, але при цьому вони плиннi, спонтаннi та завжди народжуються у момент виконання письма [2, с. 26].
Шрифт як заиб спiлкування мiж людьми виник через необхвдшсть передавати шформацш крiзь вiдстань i час, фшсувати та зберiгати досвiд, знання, лиературу тощо. На вiдмiну вiд просто!, функцюнально! та практично! европейсько! системи письма, ieроглiфи японсько! мови виконують ще й значну кiлькiсть додаткових завдань. Важливим е той факт, що iероглiфiка мае лiнiйну основу, а лшя у культурi Далекого Сходу володiе таким же значениям, як i слово у христианства «Вона - початок Свiту. Творець провiв лiнiю i роздiлив Хаос на Небо i Землю» [9, с. 112]. Ввдомий японський кал^аф i художник Шл Тао зазначав: «За допомогою едино! лшп людина може передати зовнiшнiй вигляд i внутршню сутнiсть, у малому - велике, не втративши при цьому шчого» [1, с. 72].
Зауважимо, що японське письмо е ноием не лише семантично!, а й естетично! iнформацi!, адже iероглiфи за сутшстю е iдеограмами, тобто зображеннями, що позначають цiлi поияття. Iероглiф володiе сво!м ритмом, наповнений гармошею Всесвiту, передае пластику рухiв, у сво!й довершенiй формi е об'ектом естетичного сприйияття й водночас художшм способом передачi конкретно! сутностi реального предмета через творчу операцiю художньо-мисленнево! символiзацi!' [1, с. 28].
Така особлива форма фшсацй iнформацi! значно вплинула на характер мислення людей, сприяла формуванню структурно-образного сприйияття. Вiзуальна перцепцiя тексту в традицiйному японському баченнi за значениям не поступаеться вiзуальнiй перцепцi! картини i вдаграе важливу роль у змiстовному сприйиятп того ж тексту. Саме тому концепцп всiх стилiв письма в Японп значною мiрою будуються на уявленш про те, що написаний текст мае дарувати естетичну насолоду. У цьому, на нашу думку, головна причина популярносп та масового поширення культу калiграфi!, зокрема в системi освiти та естетичного виховання японських учнiв.
Про естетичнi особливоси iероглiфiв нiмецький iсторик, майстер i теоретик катграфй А. Капр писав: «Якщо звернутися до творш китайського, японського або мусульманського письма, то навиь не розумiючи значения цих напиив, переживаеш висок1 естетичнi вiдчуття» [6, с. 18]. Це дае тдставу вважати, що у давнину вплив саме естетичних якостей iероглiфiв на людину став причиною побожного ставлення до предметiв з iероглiфiчними написами.
З iншого боку, калiграфiя - це нацiональна пристрасть, прояв глибоко! естетично! натури, виховано! у японщв з найменших рок1в. Починаючи з молодших груп дитячого садка та початково! школи, датей навчають не лише ввдтворювати iероглiфи, а писати !х красиво, вiдкриваючи закладений в основi символу малюнок-пiктограму та його внутршнш змiст. Написания iероглiфа вiдкривае для дитини свiт художнього узагальнения та символiзацi!, що веде !! вiд живого предмета до його позначення. Витоиченiсть перебiгу розумового процесу, що виражаеться у лакошчносп й елегантностi лiнiй, допомагае виробленню у дiтей розумiния принципу побудови художньо! форми. Саме тому, на переконання японських педагогiв, вивчения калпрафй е дуже важливим з раннього вшу.
Ведомо, що словник японсько! мови охоплюе майже 50 тис. iероглiфiв, як позначають окремi поняття або частини слiв, однак для регулярного вжитку в розмовнш мовi та для досягнения рiвия, необхедного для читания газет та художньо! лтаратури, мiнiстерство освiти, культури, спорту, науки i технологи Японп (МЕХТ) рекомендував список iз 2136 iероглiфiв -це т. зв. дзьойо кандзi (яп. , joyo kanji, дослiвно „китайсьш iероглiфи для регулярного
використання"), якi перебувають у постшному обiгу. Упродовж 6 рок1в початково! школи учш зобов'язанi вивчити 1006 iероглiфiв, решту 1130 - у середнш школi [4, с. 12].
1еротфи кандзi е логограмами - графемами, яш репрезентують слово чи морфему. Значения логограм вiдносно простше для запам'ятовування, адже вони е вiзуальними символами, як1 представляють радше слова, а не звуки чи фонеми, що утворюють слово. Ще одна особливють логограм - те, що вони можуть використовуватись декшькома мовами та репрезентувати слова зi схожим значениям [5, с. 135].
Логограми складаються i3 сукупносп штрихiв, KOTpi пишуться згiдно з традицшними правилами, що виробилися упродовж столiть. 1снують мiнiмальнi розбiжностi мiж рiзними крашами у написаннi, проте базовий принцип е унiверсальним, а саме: написання повинно бути «економним» - виведення максимально! кiлькостi знашв з використанням мiнiмальноï илькосл рухiв, що вiдповiдно повинно сприяти швидкосп, точностi та читабельност i заохочуватися з найбiльш раннього вiку.
Особливо важливими для вивчення калiграфiï у початковш школi е принцип послвдовносп написання iероглiфiчних елементiв, як1 реалiзуються так:
1) прiоритетними у написанш е штрихи зверху до низу, полм - злiва направо;
2) горизонталью штрихи домiнують над вертикальними;
3) вертикалью штрихи, що перетинають багато шших елементiв, виводяться тсля написання цих елементiв;
4) даагональш штрихи справа налiво (верхня частина штриха у правому верхньому кутку) домiнують над штрихами злiва направо;
5) у вертикально симетричних знаках першочергово виводяться центральнi компоненти, шзшше пишуться елементи з лiвого боку, а попм - з правого;
6) зовтшш обрамляючi елементи пишуться швидше, н1ж внутрiшнi елементи iероглiфа;
7) вертикальнi штрихи злiва пишуться перед обрамляючими елементами;
8) нижш обрамляючi штрихи пишуться останнiми;
9) крапки та другоряднi елементи пишуться напришнщ [1, с. 13].
Традицшно японський текст пишеться у формат tateraki (яп. ШШЙ) на китайський
манер, коли знаки зображаються у колонках зверху донизу, а колонки - справа налiво. Книга, написана у такому формат!, починаеться, у традицшному европейському баченш, з кшця.
В сучаснiй Японiï також використовують шший письмовий формат, який називаеться
yokoraki (яп. ШШЙ) та ввдповвдае бiльшостi загальносвiтових стандартiв, коли текст пишеться горизонтально злiва направо. Ус цi правила та вимоги написання дии освоюють поступово, ще до початку практики письма [11, с. 302].
МЕХТ визначае перелш iероглiфiв, т. зв. moixy KaHd3i (яп. ШШШ?, kyôiku kanji -«список за роками навчання»), що складаеться з 1006 iероглiфiв i встановлюе, як1 знаки та в якш кiлькостi i порядку вивчатимуть учш кожного року в шести класах початковоï школи. Оновлений список, затверджений наприкiнцi 2010 р., передбачае вивчення 80 кандзi у першому клаи, 160 - у другому, по 200 знаков - у третьому i четвертому, 185 - у п'ятому та 181 - у шостому класах. Решту обов'язкових iероглiфiв учш зобов 'язаш вивчити до зашнчення 9 класу [1, 18]. . . .
Цей чималий перелiк KaHd3i дiти освоюють за допомогою традицшного методу повторювання, а також розучування радикалiв (з лат. radix - коршь), або, як 1'х ще називають, «ключiв», що е складовими китайських iероглiфiв. Ключ е майже у кожному складному iероглiфi, що пояснюеться принципом побудови iероглiфiв з глибокоï давнини - складш iероглiфи утворювались як похвдт вiд певних простiших з додаванням додаткових лiнiй та iероглiфiв, що уточнювали його значення або вимову (фонетичний ключ). Таким чином, один i той же простий iероглiф е основою для дек1лькох складшших iероглiфiв, тому, у певному сени, дае змогу 1'х класифiкувати (вiднести до одного ключа). Ще в давнину цей принцип був покладений в основу таблиць (словников) iероглiфiв i використовуеться до нинiшнього дня [3, с. 139-140].
Урок калшрафп, зазвичай, проводять у спецiально вдаедених класах, як1 використовуються для вивчення традицшного мистецтва письма за допомогою пензля i тушь Часто школи ствпрацюють з мистецькими студiями, як спецiалiзуються на навчаннi калiграфiчного письма, що дозволяе диям вiдчути та поринути в автентичну атмосферу споконвiчних традицiй. У такому випадку уроки проводяться методом командного (дуального) навчання, коли у процеа викладання до класного вчителя долучаеться iнструктор з кал^афп.
Перед безпосереднiм написанням iероглiфа дiтей просять провести асоцiативнi ряди зi знаком; такий ir-ровий елемент тдвишуе ïхнiй iнтерес до роботи. Учням розповiдають про походження iероглiфа та заохочують попрактикуватися, використовуючи руки замють пензлiв,
вiзуально виписуючи кожен штрих у повпр1. Пiсля написання ieроглiфiв на паперi, учшв просять прокоментувати зусилля один одного та похвалити однокласник1в за стараннiсть [9, с. 109].
Хоча навчальш директиви (шструкцп МЕХТ) для початкових шк1л зобов'язують проводити уроки кал1графп, починаючи з третього класу, чимало навчальних заклад1в заохочують д1тей до вивчення письма вже з першого класу. Метою таких занять е не лише покращення письмових навичок учн1в, а й стимулювання 1нтересу до надбань традицшно! культури, котра вимагае в1д них акуратност1, концентраци зусиль та вмшня оц1нювати й поважати роботу шших.
Через узагальнешсть кал1граф1чного письма виховуеться смак до лакошчного висловлення сутност1 думки, в1дкидаються зайв1 подробищ, як1 спов1льнюють 11 рух. Саме цим, на нашу думку, пояснюеться прагнення японських педагог1в з першого класу прищепити учням кал1граф1чн1 навички, адже при цьому на доступному д1тям р1вн1 зд1йснюеться формування образного мислення, а також принцитв художнього вираження у типових для традицшного японського мистецтва вишукано декоративнш форм1 та зм1стовому наповненш.
Опановуючи мистецтво 1ерогл1ф1чно1 писемност1, японськ1 молодш1 школяр1 поступово освоюють прийоми традицшного живопису, як1 Грунтуються безпосередньо на кал1графп, що е обов'язковим фундаментом техшки живописного мистецтва. При вивченш калшрафи грань м1ж процесами письма та малювання поступово зникае, тому тсля освоення необх1дних мехашчних навичок дитина вже не пише, а малюе, причому не пером, а пензлем, рухаючи його не лише рукою, а немов би ус1м тшом. Досконале володшня пензлем передбачае бездоганне в1дчуття пропорцш, впевнешсть штрих1в, пропорцшшсть лшш, точшсть малюнка, тобто все те, що необх1дно для 1ерогл1ф1чного письма. Опановуючи кал1граф1ю, д1ти немов стають одночасно живописцями, для яких не надто складно миттевими, впевненими штрихами зобразити гшку бамбука з майстершстю професшного художника.
На кожному окремому листку паперу учнев1 надаеться лише одна спроба, адже мазок пензля неможливо виправити, тому нав1ть найменша невпевнешсть у робот стае пом1тною. Японськ1 педагоги-кал1графи вважають, що у школяр1в необх1дно розвинути передовым швидк1сть 1 плавшсть рух1в, а також умшня максимально сконцентруватися. Навчаючи мистецтву 1ерогл1ф1чного письма, вчител1 розвивають у д1тей вмшня доводити до досконалосп будь-яку справу, навчають тертнню та внутршнш дисциплш! Одночасно ввдбуваеться виявлення й утвердження певних духовних цшностей, як1 художньо-естетично виражаються у мистещш кал1графп. Досягнути прогресу у цьому багатор1вневому процес1 можна лише завдяки наполегливш пращ, що визначае спрямовашсть навчання кал1графп на р1зноб1чну гармошзащю 1 самовдосконалення особистост!
Шдводячи шдсумок зазначимо, що ушкальш властивосп кал1графп визначили 11 ключову позищю у цикл1 предмет1в естетичного виховання в японськ1й початковш школ1. Ввдповвдно детерм1нуються завдання вивчення мистецтва калшрафи у початковш школ1: як конкретш -вмшня виразно писати 1 розум1ти написане, в1дчувати симетрш та пропорцп знак1в, машпулювати необх1дними шструментами, так 1 бшьш загальш, пов'язаш з естетикою письма, коли довершешсть 1 точшсть малюнка, сшвввдношення розм1р1в та ч1тк1сть лшш сприяють розвитку в молодших школяр1в естетичного смаку та в1дчуття художньо! форми.
Окр1м естетичного виховання, розвитку певних шдив1дуальних якостей школяра, 1ерогл1ф1чна писемшсть визначае характер, спос1б переб1гу та зм1ст когштивних процес1в. Таким чином, бачимо, що кал1граф1я е важливим засобом виховання у японських молодших школярш особливого естетичного сприйняття навколишньо! дшсносп, розкриття внутр1шнього стану душ1, настро1в й емоцш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ибука М. После трех уже поздно / М. Ибука. - М.: РУССЛИТ, 1991. - 290 с.
2. Капр А. Эстетика искусства шрифта / А. Капр. - М.: Книга, 1979. - 124 с.
3. Киященко Н. Современные концепции эстетического воспитания / Н. Киященко. - М., 1998. -313 с.
4. Японская каллиграфия. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osu.ru/doc/2203. - Назва з екрана.
5. Boltz W. The Origin and Early Development of the Chinese Writing System / W. Boltz // American Oriental Series, vol. 78. - American Oriental Society, New Haven, Connecticut, USA. - 1994. - P. 135-158.
6. Daniels P. The World's Writing Systems / P. Daniels, W. Bright. - Oxford University Press, 1996. -530 p.
7. Fazzioli E. Chinese calligraphy: from pictograph to ideogram. The history of 214 essential Chinese/Japanese characters / E. Fazzioli. - New York : Abbeville Press. - p. 13.
8. Mediavilla C. Calligraphy. Scirpus Publications / C. Mediavilla. - London : Oxford University Press, 1996. -250 p.
9. Murata Y. Education in Contemporary Japan. System and Content / Y. Murata, M. Yamaguchi. - Tokyo: Toshindo, 2010. - 240 p.
10. Set for the next year's overhaul of official kanji // Japan Times. - February, 2010. - P. 12-18.
11. Stevenson H. Classroom Behavior and Achievement of Japanese, Chinese, and American Children. Advances in Instructional Psychology. Hillsdale / H. Stevenson. - N. J.: Erlbaum, 2008. - 362 p.
12. Zapf H. Alphabet Stories: A Chronicle of technical developments / H. Zapf. - New York: Cary Graphic Arts Press, 2007. - 571 p.
