CC BY
83
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 91
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9101 http://nvlvet.com.ua/
EKOHOMIHHA EŒEKTHEHICTb EHPOEHH^EA TA nEPEPÜEKH nPO^YKTIE CMECEKOTO TOCnO^APCTEA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
UDC 338.48:332.364, 332.365
Medical tourism: world experience, problems and prospects for development in Ukraine
I.V. Vlasenko1, S.A. Mazur2
'Vinnitsia Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Vinnitsia, Ukraine 2Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Article info
Received 09.07.2018 Received in revised form
'3.08.2018 Accepted '5.08.2018
Vinnitsa Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Soborna Str., 70, Vinnytsia, 2'050, Ukraine. Tel: +38-098-676-91-54 E-mail: vlasenkoivol@gmail. com
Vinnytsia National Agrarian University, Soniachna Str., 3, Vinnytsia, 2'000, Ukraine. E-mail: wwaazzzaapp@gmail. com
Vlasenko, I.V., & Mazur, S.A. (2018). Medical tourism: world experience, problems and prospects for development in Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(91), 3-8. doi: 10.32718/nvlvet9101
The article examines the experience of countries that have successfully worked in the medical tourism market for many years and the problems Ukraine has in the development of this industry. The successes of the branches of domestic medicine that can become the basis for the development of the sphere of medical medical tourism in Ukraine are highlighted. According to individual positions, Ukraine can compete with the leading countries of the world: there are a lot of highly qualified specialists in the domestic medicine that provide the highest quality assistance; prices for services are much lower than those in the European Union; our country is in the geographic center of Europe and has a sufficiently developed hotel and transport infrastructure. The most progressive directions currently are reproduction, ophthalmology, dentistry, cell therapy, plastic surgery, cardio surgery, aesthetic medicine. It is positive that in Ukraine today is a favorable legislative framework in the field of reproduction and cell therapy. This gives a lot of interest in obtaining this medical service in Ukraine. Foreign patients of oncological clinics also have a great interest in treatment in our country. Aesthetic medicine is today world-wide. Profit in this area is tens of billions of dollars. For the successful functioning of this industry in Ukraine, first of all, it must be legalized and simplified taxation system. An important issue is the accreditation of medical institutions in Ukraine, which will be a confirmation of the proper quality for potential clients. The certification of ISO 9001 will .significantly affect the growing authority of medical institutions. The main flows of outbound medical tourism from Ukraine for the purpose of visiting and the countries where tourists visit the most often are analyzed. It is shown that successful development of the sphere of medical tourism will promote not only improvement of medical and service services, but also will work to create the image of Ukraine as an economically developed state. The current task of the present is to develop an effective program for the development of medical tourism, which would be consistent with the overall strategy. In order to achieve success in the field of medical tourism, it is necessary to combine efforts both from medicine and tourism. The development of online medical tourism is a prospect of attracting investment and receiving high profits to the state budget.
Key words: visiting and outgoing medical tourism; medical clinics; reproduction, ophthalmology, dentistry, cell therapy, plastic surgery, cardio surgery, aesthetic medicine.
Медичний туризм: свгговий досвiд, проблеми та перспективи розвитку в УкраУш
1.В. Власенко1, С.А. Мазур2
1В1нницький торговельно- економ1чний тститут КНТЕУ, м. Втниця, Украта 2Втницький нацюнальний аграрний утеерситет, м. Втниця, Украта
В статт1 розглянуто doceid крат, ят успШно працюють на ринку медичного туризму протягом багатьох рок(в та проблеми, як мае Украта на шляху розвитку щег галуз1 Виceiтленo устхи галузей еШчизняног медицини, як1 можуть стати базисом розбу-доеи сфери е 'иного медичного туризму е Украгт. За окремими позищями Украта може скласти гiдну конкуренцЮ прoeiдним державам ceiту: у еШчизнянш медицин працюе багато еисокопрофесшних профтьних фахieцie, як надають допомогу найеищог якостг, цти на послуги значно нижчi пoрieнянo з такими у Серопейському союзц наша крагна знаходиться е геoргафiчнoму центрi Серопи та мае достатньо розеинену готельну i транспортну тфраструктуру. Найпрoгреcиeнiшi на сьогодш напрями - репроду-ктoлoгiя, офтальмолог1я, cтoматoлoгiя, клШинна тератя, пластична хiрургiя, кардioхiрургiя, естетична медицина. Позитиеним е те, що е Украгш на сьогодтшнт день сприятлиеа законодаеча база е галузi репродукцп та клШинног терапп. Це дае еелику защкаелетсть у отримант даног медичног послуги е Украгт. Великий ттерес до л^еання е нашш держаei мають також тозем-rn пащенти oнкoлoгiчних клтт. Естетична медицина на сьогодж е усьому cerni займае eагoмi позицп. Прибуток у цш cферi нара-хоеуе десятки мiльярдie дoларie. Для успШного функцюнуеання щег галузi е Украгж е першу чергу пoтрiбнo легелiзуeати гг, спрос-тити систему оподаткуеання. Важлиеим питанням е акредитащя медичних закладie Украгни, що стане тдтеердженням належ-ног якocтi для потенцшних клiентie. Проеедення сертиф^еання ISO 9001 суттеео еплине на зростання автoритетнocтi медичних закладie. Прoаналiзoeанo найбiльшi потоки еигзного медичного туризму з Украгни за метою eiдeiдуeання та крагнами, куди туристи найчаcтiше гдуть. Показано, що успШний розеиток сфери медичного туризму сприятиме не лише покращенню медичного та серекного обслугоеуеання, а й працюеатиме на стеоренню iмiджу Украгни як екoнoмiчнo розеиненог держаеи. Актуальним заеданням сьогодення е розробка дiеeo'^ програми розеитку е 'иного медичного туризму, яка б узгоджуеалася iз загальною страте-гiею. Для досягнення устху е cферi медичного туризмi неoбхiднo обеднати зусилля як з боку медицини, так i туризму. Розеиток еЧзного медичного туризму - це перспектиеа залучення теестицш та одержання еисоких прибутте до держаеного бюджету.
Ключовг слова: е 'Чзний та еигзний медичний туризм, медичн клШки, репрoдуктoлoгiя, oфтальмoлoгiя, cтoматoлoгiя, клтин-на тератя, пластична хiрургiя, кардioхiрургiя, естетична медицина.
Вступ
За останне десятириччя медичний туризм (МТ) глобал1зувався i продовжуе розвиватись. Найбшьш розвинут краши свиу одержують доволi непоганий прибуток ввд вЧзного лшувального та оздоровчого туризму в суммi сотень мшьошв долларiв США, та складають доволi високий ввдсоток у ВВП близько 2 вщсотшв ввд светового валового внутршнього продукту. Щодо светового ринку, то вш стоновить 156 млрд $ з них 50 млрд медичного та 106 млрд оздоровчого туризму (Baiev, 2015; Ivanova and Vovchanska, 2017; Ukrainian Association of Medical Tourism, 2018).
Зпдно шформацп Medical Travel щороку, задля того аби одержати квалiфiковану медичну допомогу у свт здшснюеться близько 30 млн подорожей, о^м того аби знайти бшьш професшних та квалiфiкованих лiкарiв у свгтовш мереж1 1нтернет здшснюеться бшь-ше 138 млн запипв що стосуються медичного туризму (Association of Travel Insurance Inter mediaries, 2015).
Найбшьшими гравцями в сегменл вЧзного медичного туризму (ВМТ) е Шмеччина, яка мае 70 тисяч шоземних пащенпв за р1к та 1зрашь - 30 тисяч (World Tourism Organization, 2018).
В свт бшьш нiж 50 краш включили до прюритет-них напрямшв розвитку держав сферу медичного туризм.
Так краши, як 1зрашь, Сшгапур, Ташанд, Шмеччина, Туреччина вкладають мшьйони у розбудову медично1 сфери та сервюно1 шфраструктури, вщкрит-тя сучасних клшк з новишм обладнанням та передо-
вими методиками л^вання. Лiкарi цих заклащв для того, щоб бути на рiвнi сучасно1 науки, перюдично проходять стажування в найкращих клшшах свиу. Володшня шоземною мовою, а школи i кшькома е обовязковою вимогою для фахiвцiв вищо1 та серед-ньо1 ланок.
Як прогнозуе ВООЗ, за перюд до 2022 року двi га-лузi - туризм i охорона здоров'я стануть прюритет-ними. З огляду на те, що населення в увсьому свт старшае, попит на послуги медичного та оздоровчого туризму буде ст^мко зростати. Нажаль, в Украш, де юнують вс передумови для устшного розвитку сфери медичного та оздоровчого туризму, щ питання залишаються поза увагою державно1 политики.
Мета роботи - узагальнюючи свиовий досвщ, дослщити можливосп розвитку в'1'зного медичного туризму в Укрш'ш, його проблеми та перспективи.
MaTepia™ та методи дослщжень
Застосовано загальнонауковi та спешальш методи пiзнання економiчних процесiв: аналiзу та синтезу, системного пiдходу, порiвняння та узагальнення.
Ыформацшна база до^дження - чинш законода-вчi та нормативно-правовi акти Украши, науковi правд вiтчизняних i зарубiжних вчених, офщшш данi Державно1 служби статистики Украши.
Результата та ïx обговорення
Украша вже давно заявила про себе на мiжнарод-ному ринку МТ, проте, з метою перспективного роз-витку необхвдно розробити найбiльш ефективну мо-
дель, враховуючи досвщ краш, як усшшно працюють на ринку медичного туризму. Варто проанал1зувати досввд тих краш, як1 усшшно функцюнують у цш сфер! Дуже стр1мке зростання галуз1 ВМТ ввдбулося в Туреччиш Потр1бно вадштити, що в цш краш ме-дичний туризм мав суттеву шдтримку з боку держави (розробка стратеги галуз! рефшансування промоцп, допомога приватному сектору тощо), протягом всього часу здшснюеться фшансування галуз1 (за останш 10 рок1в держава швестувала близько 30 млрд $).
Для роботи в турецьких кишках запрошувались найкращ фах1вц1 з усього свиу. Туреччина мае регю-нальш офюи та клшки у багатьох крашах свиу. До того ж найавторитетшша ав1акомпан1я Туреччини Turkish Airlines, пропонуе компенсацш половини вартосп квитшв для тих, хто лшуеться в Турцп. Ус-шшний досввд в галуз1 ВМТ мае Угорщина. В цш краш, на ввдмшу ввд Туреччини, державно1 шдтрим-ки галуз1 практично немае. Проте, Угорщина зайняла свою шшу на ринку ВМТ завдяки читай спешал!зацп на л1куванш термальними водами та наданню стома-толопчних послуг. Завдяки цьому бшьш шж сто ти-сяч туриспв кожного року ввдвщують Угорщину лише задля того аби одержати яшсш послуги стоматолога.
1ндшська модель в1др1зняеться в1д свгтових голов-ним чином цшою, так як в 1нди найдешевша медицина завдяки чому ринок ще1 краши е чи не найбшьш конкурентоспроможним (Sysoyenko, 2016).
Продукт ВМТ складаеться з двох компоненпв -медички i сервисно" Сервкна складова включае ор-гашзацш зустрiчi, трансферу, послуг проживания, перекладу та in Це питання можна вирiшити, створивши в заклад! вiдповiдний вiддiл або залучивши ком-панiï-посередники. Важливим питанням е акредитацiя медичних закладiв Украши, що стане пiдтвердженням належноï якосп для потенцiйних клiентiв. Проведен-ня сертиф!кування ISO 9001 суттево вплине на зростання авторитетностi закладу. Щоправда проведення цiеï процедури вимагае певного часу (близько двох-трьох мiсяцiв). Проте, варто знати, що юнують гран-товi програми Свропейського банку реконструкцiï та розвитку (зокрема ВАS), як1 вiдшкодовують медич-ним закладам 50-70% витрачених кошпв. Сертифжа-ти ISO 9001 вже мае ряд медичних установ нашоï держави (Melekh, 2016).
Стримують прогрес у розвитку ВМТ в нашу державу нижчий, порiвняно з европейським, рiвень сер-вiсних послуг, недостатня державна пiдтримка. У зв'язку з тим, що на украшському ринку ввдсутт спецiалiзованi туроператори, медичним туристам доводиться ствпрацювати з посередниками для отримання юридичо1 консультативно!' допомоги, послуг перекладу. Все це обмежуе фшансову прозорiсть. Для державних медичних заклащв проблемою зали-шаеться застарша матерiально-технiчна база та вщсу-тшсть системи цiноутворення.
В нашу державу найбшьший потiк туристiв для отримання квалiфiкованоï медичноï допомоги ïде з краш колишнього СРСР, не останне мiсце займають туристи з арабських краïн. На привеликий жаль, з 2014 року у зв'язку з конфлштом на сходi краïни 1х
кiлькiсть зменшилась мало не в двiчi (з 25 до 13 млн чоловш у 2017 рош).
Парадоксальним е те, що девальващея украïнськоï грошовоï одиницi дала поштовх розвитку МТ, б!льше iноземних медичних туриспв почали шкавитися пос-лугали наших клiнiк, адже сьогоднi е можливють отримати якiснi полуги високого рiвня за мiзерну, порiвняно з европейськими цiну. У зв'язку з тим, що на сходi Украши сьогодш дуже напружена вшськово-полггична ситуацiя, i нашу державу часто уявляють як осередок збройного конфлжту, кiлькiсть iноземних туристив, як1 бажають одержати квалiфiковану меди-чну допомогу в Украïнi значно знизилася навпъ у закладах, розташованих у захщних регiонах краши. Якщо до Мiжнародноï клiнiки реабiлiтацiï В.1.Козявк1на (м. Трускавець, Львiвська обл.) до 2014 року лгали чартери з Нiмеччини, то сьогодш шльшсть iноземцiв там значно знизилась (Lepeshyna, 2018). Анексiя Криму завдала вЧзному медтуризму потужного удару. Кримсьш оздоровницi, ще 2013 року активно рекламувалися в м1жнародних туристичних i медичних колах як ушкальне мiсце з чудовими клiматичними умовами для лшування та оздоровлення за невелику плату. Планувалась сшв-праця з м1жнародними пенсiйними фондами, в рамках програм медичного страхування яких, фшансувалося б перебування в Кримських оздоровницях пенсiонерiв з Свропи. На сьогодш, навпъ ri санатори, яш ще не закрились чи не перепрофшювались не можуть прий-мати громадян iнших краш, якi не визнали анексiю пiвострова. У клшк областей, так званих "ДНР" або "ЛНР", теж не велик! перспективи, хоча, в Донецьку була досить потужна медична база, а деяш донецьк1 клшки мали репутацiю европейського р!вня.
Для залучення iноземних пащенттв клшки вико-ристовують к1лька моделей. Заклад може сам запро-шувати на лiкування iноземцiв або покладати це питання на агентство. 1нший варiант - iноземнi лжар! направляють на лшування до Украши сво1х пащентш.
В галуз! медичного туризму в Украли створився своервдний юридичний вакуум. З правовоï точки зору, в Украш медичного туризму не юнуе взагал!, осшль-ки ввдсутня ввдповщна нормативна база, законодавст-во, немае ввдповщного вщомства, як i самого терм!ну "медичний туризм" (Reproduktyvnaia endokrynolohyia, 2013). Це дае можливють операторам ринку працюва-ти без спешальних лщензш. Однак, немае i державного органу, який би лобшвав штереси галуз! Практично неможливо отримати точну статистику потоков медичних туриспв, визначити потреби ринку. Пункту "медичний туризм" немае в анкетах, яш при перетиш кордону заповнюють шоземш громадяни. Складшсть у пвдрахунку шлькосп украшських громадян, що виïжджають за кордон в якосп медичних туриспв полягае в тому, що так! тури оргашзовувуються через р!зш канали: МОЗ, мюцев! органи, благодшш фонди та особисто громадянами. Для отримання уявлення про ринок медичного туризму можна лише приблизно оперувати показниками, яш оприлюднюють окрем! компанп.
Умовами усшшного розвитку медичного туризму в будь-яшй краïнi е: законодавча база, яшсть медич-
них послуг та !х варпсть, р1вень розвитку транспортних та сервюних послуг, вщсутшсть мовного бар'еру. Важливе значення мае також географ1чне розташу-вання кра!ни. Щороку 50000 шоземщв вщвщують Укра!ну для лшування.
Укра!на мае велик! перспективи для розвитку медичного туризму. В першу чергу - це сшввщношення цши та якость Коштують медичн послуги в Украш значно менше нж в шших кра!нах, а результати лшу-вання висош. Варто врахувати, що у нас е ушкальш медичн розробки, яким немае аналопв в свт.
Укра!на може смшиво конкурувати з провщними кра!нами свиу у багатьох галузях медицини. Великою м1рою це стосуеться клшш репродукцп, офтальмологи, стоматологи, яш обладнан найсучасниним устат-куванням, мають висококвал1ф1кованих сшвробгтни-шв вищо! та середньо! ланки, вражаюч1 результати л1кування. Це ж стосуеться онкологи та кардюлогп.
Позитивним е те, що в Укрш'ш на сьогодшшнш день сприятлива законодавча база в галуз1 репродук-ци та клгтинно! терапп. Це дае велику защкавлешсть у отриманн дано! медично! послуги в Укра!ш. Великий штерес до лшування в нашш держав1 мають також шоземш пащенти онколопчних клшгк.
Найпрогресившш1 на сьогодн напрями - репроду-ктолопя, офтальмолопя, стоматолопя, кллинна тера-п1я, пластична х1рург1я, кард1ох1рург1я, естетична медицина. На сьогодшшнш день в Укрш'ш д1е 35 цен-тр1в кард1ох1рургИ. Провщним закладом е Державна установа "Нацюнальний 1нститут серцево-судинно! х1рургп 1м. М.М. Амосова НАМН Укра!ни". 1нститут мае в1дпов1дн1 л1цензИ та сертифжат ISO 9001. За один день тут проводиться бшьше 30 втручань, кожного року консультуеться б1ля 40 тис. пац1ент1в. На баз1 1нституту виконуються ун1кальн1 оперативш втручання, в1дсоток ускладнень та смертшсть тут нижч1 у пор1внянн1 з провщними св1товими кл1н1ками. Велик! досягнення мае кл1н1ка в оперуванн1 аритмш серця, особливо у новонароджених, пересадки серця та штучне серце; бюметричнш 1нженерИ. Т1льки в Укра1н1 виконуються втручання на серщ плоду. I в той же час за останш два рошв 29 укра!нцям виконано пересадку серця у Бшорусп. За т1 кошти, як1 пащенти платять за одне втручання, а це б1ля 120 тисяч дола-р1в, в Укра!н1 можна було б прооперувати 1520 пащенпв.
Пров1дним закладом з л1кування очних хвороб е ДУ "Нацюнальний шститут очних хвороб i тканинно! терапи iм. В.П. Фiлатова НАМН Укра!ни" в Одeсi. На його базi працюе пять пiдроздiлiв нацiонального зна-чення - Укра!нський центр запальних хвороб ока, Укра!нський офтальмотравматологiчний центр, Центр опшв ока (единий у свiтi, що надае спeцiалiзовану допомогу пацiентам iз такими ураженнями), Укра!н-ський центр очно! онколопчно! патологil, Центр ди-тячо! офтальмологil. 1нститутом нагромаджено великий досввд лiкування iнозeмцiв. Так, за останш пять рошв медичну допомогу отримали 539 пацiентiв iз бiльшe нiж 40 крахн свггу, зокрема Близького Сходу, Велико! Британи, США, Нiмeччини, Норвeгil, Швeцil, Швейцарп та iн. За рiк шститут надае л^вальну чи консультативну допомогу близько 1 тис. пащенпв iз
крахн колишнього. Заклад активно прагне розвивати МТ, зокрема, залучае компанп-асистанси для надання сeрвiсних послуг (Melekh, 2016).
Розвитку напряму репродуктивних технологш окрiм високо! eфeктивностi та доступно! вартосл, сприяе лeгальнiсть сурогатного материнства, яке за-конодавчо дозволено тшьки в США, Укра!нi та Грузи. За частотою пошуку за параметром "донацiя" Укра!на пос1дае 6-те мюце у свiтi. Для розширення цих мож-ливостей, необх1дно проводити политику поглиблення евроiнтeграцi!. В основному шоземш медичш туристи мають мету - л^вання бeзплiддя, оск1льки успiш-шсть iмплантацi! в Укра!нi складае 54%, тодi як в Gвропi лише 38%. Особливий штерес представляе ушкальна методика - крiоконсeрвацiя яйцeклiтин. У звязку з ростом в усьому свiтi онкозахворюваностi ця послуга набувае все бшьшо! ваги, адже допомогае зберегти неушкодженими клiтини п1д час хiмiотeрапi! та завагiтнiти по завершенш лiкування. Серед пацiен-тiв клшки МЦ "Мати та дитина" нерезидентами Укра!ни е 15%. МЦ "Мати та дитина" мае гарш результати програм сурогатного материнства i донацi!. Статистичн дан показують 80% усшшних спроб з першого разу, що не може не защкавити зарубiжних пацiентiв (Lepeshyna, 2018).
Стоматолопчш послуги завжди були доходною статтею щодо ВМТ. Досить непагану позищю мае Укра!на в цiй галузi протягом багатьох рокiв (сьоме мюце у свт починаючи з 2008 р.). Вщмшним показ-ником укра!нсько! стоматологi! е значно нижча цша при висок1й якостi (дентальна iмплантацiя в Укра!нi коштуе 200-1000 доларiв, у США - близько 3 тис.) (Melekh, 2016).
Естетична медицина на сьогодш в усьому свт займае вагомi позици. Прибуток у цiй сфeрi нараховуе десятки мiльярдiв доларiв. Для усшшного функцiону-вання ще! галузi в Укра!т в першу чергу поттлбно лeгeлiзувати !!, спростити систему оподаткування (можливо - запровадити единий податок у розмiрi 5%), актившше рекламувати позиц1ю чесного i вщк-ритого бiзнeсу. Особливо важливо робити акцент на гарантування безпеки послуг та надшносп закладiв для туриста.
Що стосуеться реконструктивно! хiрургi!, то укра-!нська медицина мае величезний досв1д проведення таких опeрацiй пiсля рiзноманiтних травм, поранень внасл1док бойових дiй, а також впливу хiмiчних речо-вин. Значно розширити iнтeрeс до укра!нсько! реконструктивно! та пластично! хiрургi! допомогли тeлeвi-зiйнi шоу, яш демонструвалися в багатьох кра!хнах свиу. Завдяки цим програмам про усшхи наших фахi-вцiв дiзналися близько 25 мшошв глядачiв, в тому чи^ iнозeмних.
Пластична хiрургiя. Укра!нськ1 пластичнi хiрурги мають значний досвщ. Цей напрям, не дивлячись на те, що вш офiцiйно не юнуе, успiшно розвиваеться уже бшьше 20 рошв. Медичш туристи складають 12% пащенпв пластичних хiрургiв. Особливють укра!нсь-ко! пластично! хiрургi! - можливють якiсного лiку-вання за значно нижчою цшою. Така популярна опе-рацiя, як блефаропластика в УкраМ коштуе одну тисячу евро, а, скаж1мо у Швeйцарi! - пять. О^м
того, характерною рисою yciei укра!нсько! медицини е проведення перед будь-якою операшею комплексного медичного обстеження, яке дозволяе виявити латентнi захворювання, про якi пацiент може не знати чи не звертати уваги. Додатковим позитивним моментом е те, що пропонуеться грамотне професшне ве-дення пicляоперацiйного перiодy та реабiлiтацiя.
На cьогоднi актуальним залишаеться питання ш-лькоcтi дшчих оздоровчих заклащв в Украiнi, як1 спроможш приймати медичних тyриcтiв. В нашш кра!ш дiють приватнi та державш клiнiки, а також комyнальнi, яш належать мicцевим громадам та вь домчi. Важливо врегулювати нормативно-правову базу, яка б дала можливють цим установам залучати позабюджетне фiнанcyвання i надавати послуги шо-земним медичним туристам. В основному так! послуги сьогодш мають можливють надавати лише приват-ш медичнi заклади, де ввдчутно вищий рiвень сервю-ного обслуговування. Перспективу медичний туризм в Укрш'ш може отримати за умови злагодженого м1ж-ввдомчого сшвробпництва Мшстерства економ!чно-го розвитку i торпвт та Мшютерства охорони здоро-вя, за умови розробки спшьно! стратег!! розвитку. Адже медичний туризм може усшшно розвиватися лише за умови злагоджено! взаемоди двох великих ведомств - медицини i туризму. Важливо чпко роз-межувати виконання ними певних функцш. МОЗ може займатися сертифшащею медичних послуг, а туристичний департамент - ошкуватися засобами розмщення, не забуваючи при цьому, що в так1й справ! завжди е певш питання, як1 лежать на стику галузей. Якщо не вир!шувати !х, то саме вони будуть утруднювати процес розвитку.
Актуальним завданням сьогодення е розробка д!е-во! програми розвитку в'!зного медичного туризму, яка б узгоджувалася !з загальною стратепею. Для досягнення устху в сфер! медичного туризму необхь дно об'еднати зусилля як з боку медицини, так i туризму.
1снуе необхщшсть розгляду законопроекта у медичнш сфер!, зокрема законопроекту про надання бшьшо! фшансово! та управлшсько! автономи закладам охорони здоров'я, ново! редакцп Закону Укра!ни "Про трансплантацш оргашв та анатом!чних матер!а-л!в"; адаптацп законодавства Укра!ни до норм £С (стосовно сфери громадського здоров'я та прав спо-живач!в) (Reproduktyvnaia endokrynolohyia, 2013). Потребуе розробки м!жсекторальна програма шдтри-мки ВМТ, заснована на засадах державно-приватного партнерства. В Укрш'ш усшшно може розвиватися напрямок масажних послуг та спортивно! реабштацп. Великою популяршстю серед гноземцш користуються курси шдвищення квал!фшаци для масажиспв футбо-льних команд. Не варто забувати, що сьогодш у багатьох крашах свиу працюють випускники укра-!нських вуз!в (у т. ч. у ввдомих оргашзащях - ООН, ВООЗ), з якими доцшьно шдтримувати зв'язок.
Стосовно ви!зного медичного туризму, то ситуашя ускладнилась у зв'язку !з девальвашею гривш Грома-дянам Украши не вистачае кошив на л!кування чи оздоровлення за кордоном. Це може соб! дозволити лише невелика частка украшшв. Статистика сввдчить,
що щороку з Укра!ни на оздоровлення чи лшування за кордон ви!зджае бшьш н1ж 200 тис. громадян, загаль-m витрати яких складають б!ля 1 млрд евро. Бшьштсть укршнщв, як1 ви!зджають для обстеження всього ор-гашзму обирають 1зра!ль, Туреччину, Шмеччину, Швейцарш, Австрш. Кардюлопчну допомогу наш! сшввичизники волшть отримати в 1зраш, Туреччиш, Шмеччиш, Австрп, Лита i Японп. Для виконання пластичних операцш та проведення вщновлювальних процедур обирають Австрш, Швденшу Корею, Туреччину, Францш, Швейцарш. Реабштацш проходять в 1зра!ш, Шмеччиш, Франц!!, Австри. Онколопчш захворювання лшують в 1зра!ш, Туреччиш, Шмеччи-ш, Австрп. Санаторно-курортне оздоровлення на термальних та мшеральних джерелах проводять в Угорщиш, Туреччиш, Чех!!, Словаччини, 1тали, 1спа-нп, Румунп, Болгар!! (World Tourism Organization, 2018).
Потужну рекламу впроваджуе компашя Pilot Med, яка закликае народжувати у США. Разом !з пакетом медичних послуг пропонуеться отримання новонаро-дженим американського громадянства, що в свою чергу дае ряд переваг: безкоштовна освгга в школ! США, кредит на навчання в американському вуз!, захист уряду США в будь-якш держав! та багато ш-шого. Кр!м того, ктенти Pilot Med отримують ав!ак-виток у подарунок. Pilot Med працюе без посереднишв та франшиз.
Для зростання защкавленосп в Укра!ш з боку шо-земних медичних туриспв необхвдно ширше впрова-джувати сертифшацш медичних заклащв. МТ надае перспективи розвитку для нашо! держави, дозволяе створювати нов! робоч! мюця не тшьки у медичнш сфер!, а також i в обслуговуванш (готельно-ресторанний б!знес, туристичш об'екти тощо).
При чеснш та прозорш конкуренцп буде ввдбува-тися полшшення якосп послуг, i вщювщно покра-щення наповненосп бюджету нашо! держави.
Насамперед медичний туризм - це важка праця яка включае в себе увагу та дов!ру споживача, здшс-нення такого сшвщношення як цша/яшсть, окр!м того це i надання певних послуг (додаткових).
Усе це вище перел!чине дае змогу пашенту вирь шити не лише проблеми з! здоровям, але i ознайоми-тись з кра!ною, i! !стор!ею та сьогоденням.
Висновки
Медичний туризм в Украш мае вс можливоси усшшного розвитку. В'!зний медичний туризм для нашо! держави може стати суттевим джерелом попов-нення державного бюджету, стимулом розвитку галуз! охорони здоровя в план! впровадження сучасних тех-нологш та шдвищення якосп надання медичних послуг. Вш сприятиме створенню !м!джу Укра!ни як економ!чно розвинено! держави. За окремими позиць ями Укра!на може скласти пдну конкуренцш пров!д-ним державам св!ту: у вичизнянш медицин! працюе багато високопрофесшних проф!льних фах!вц!в, як! надають допомогу найвищо! якост!; ц!ни на послуги значно нюжч пор!вняно з такими у Свропейському союз!; наша кра!на знаходиться в георгаф!чному цен-
Tpi £вропи та мае достатньо розвинену готельну i транспортну шфраструктуру. Розвиток в'!зного медичного туризму - це перспектива залучення швести-цiй, розбудови медично! iнфраструктури, пвдвищення якостi надання медичних послуг, покращення iмiджу на мiжнароднiй аренi тощо.
Перспективи подальших дослгджень. Важливим напрямком подальших дослiджень е вивчення ринку послуг медичного туризму в свт загалом, та в Укра!-ш зокрема. Потрiбно оцiнити можливостi вичизняно! курорто! сфери приймати на оздоровления туриспв з iнших кра!н, преспективи розвитку л^вально-оздоровчого туризму для окремих вжових категорiй (дiти, люди похилого вшу) та люди з особливими потребами.
References
Association of Travel Insurance Inter mediaries (2015).
https://atii.co.uk. Baiev, V.V. (2015). Suchasni tendentsii rozvytku medychnoho turyzmu v Ukraini. Ahrosvit, 7, 35-38. http://www.agrosvit.info/pdf/7_2015/8.pdf (in Ukra-nian).
Ivanova, L.O., & Vovchanska, O.M. (2017). Multicriterial marketing diagnostics of the market of private healthcare services in Ukraine. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 16-25. doi: 10.15421/nvlvet8103.
Lepeshyna, O. (2018). Pro rynku v iznoho medychnoho turyzmu v Ukraini. https://www.medexpert.ua/ua/ medichnij-zaklad/31-medichnij-zaklad/pro-rynku-v-iznoho-medychnoho-turyzmu-v-ukraini (in Ukranian).
Melekh, I. (2016). Medychnyi turyzm v Ukraini. https://www.prostir.ua/?news=medychnyj-turyzm-v-ukrajini (in Ukranian).
Reproduktyvnaia endokrynolohyia (2013). Medical and legal aspects of reproductive medicine in Ukraine under the prism of medical tourism. Reproduktyvnaia endokrynolohyia, 5(13), 118-121 (in Russian).
Sysoyenko, I. (2016). Yak medychnyy turyzm dopomo-zhe vryatuvaty ekonomiku Ukrayiny. https://life.pravda.com.ua/columns/2016/04/12/21092 5/ (in Ukranian).
Ukrainian Association of Medical Tourism (2018). News. http://uamt.org.ua.
World Tourism Organization (2018). UNWTO. http://www2.unwto .org.
