CC BY
117
9. Макогон Ю.В. Украина - морская держава: [моногр.] / Ю.В.Макогон, А.Ф. Лысый, Г.Г. Гаркуша, А.В, Грузан; [под ред. Ю.В.Макогона]. - Донецк: Ноулидж, 2010. - 391 с.
10. Пащенко Ю.Є. Транспортно-дорожній комплекс України в процесах міжнародної інтеграції: [моногр.] / Ю.Є Пащенко, О.І. Никифорук. - Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. - 192 с.
11. Прейгер Д. Перспективні шляхи та механізми інтеграції ринку транспортних послуг України до країн ЄС. Аналітична записка [електронний ресурс] / Д.Прейгер, О. Собкевич, О. Ємельянова. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/475/
12. Прейгер Д.К. Реалізація потенціалу транспортної інфраструктури України в стратегії посткризового економічного розвитку: [аналітична доповідь] / Д.К. Прейгер, О.В. Собакевич, О.Ю. Ємельянова. - К.: НІСД, 2011. - 37 с.
13. Примачев Н.Т. Торговые порты в системе международных транспортноэкономических связей: [моногр.] / Примачев Н.Т., Примачева Н.Н. - Одесса : Атограф, 2008. - 240 с.
14. Стратегія розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року. Схвалена Розпорядженням КМУ від 16.12.2009 № 1555-р. [електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ugmk. info/download/1261743310.
15. Транспортна стратегія України на період до 2020 року [електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.mtu.gov.ua.
Статя надійшла до редакції 16.10.2011
O. V. Savchuk, O. V. Zakharova
STRATEGIC DIRECTIONS OF THE POTENTIAL DEVELOPMENT OT THE UKRAINIAN TRANSPORT SYSTEM
The article is devoted to research of potential development of the Ukrainian national transport system. Particular attention is paid to the strategy development of the transport system of Ukraine, which combines the goal, objectives, challenges and direction for further development of national transport.
УДК 338.48
В. М. Мацука МАСШТАБИ І СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
Проаналізовано обсяги міжнародних туристичних потоків України, розглянуто структуру в ’їзних (виїзних) туристичних потоків за мотивацією і країнами походження, визначено певні тенденції міжнародного туризму в Україні.
Ключові слова: туристичний бізнес, міжнародний туризм, туристичний потік, в ’їзний туризм, виїзний туризм.
Туристичний бізнес в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг визначається соціально-економічними і політичними процесами, які відбуваються в країні, відтворюючи хід реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався
державою і був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня і умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму зумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що відбилося зміною статусу і розширенням участі України на ринку міжнародного туризму.
Метою даного дослідження є аналіз масштабів та структури міжнародного туризму в Україні.
Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять методи загальнонаукового пізнання, статистичного та математичного аналізу.
Досліджуючи тенденції міжнародного туризму в Україні автор спирався на авторитетну думку відомих спеціалістів, таких як В.А. Квартальнов, І.Д. Козьменко, Т.М. Ореховська, І.В. Смаль, Т.І. Ткаченко, І.М. Школа [1-4].
Проаналізуємо масштаби міжнародного туризму в Україні. З 2001-2008 рр.. в Україні продовжувалися позитивні тенденції розвитку в’їзного туризму. У 2009 році спостерігалося зменшення кількості іноземних громадян, які відвідали Україну. Протягом 2010 року Україну відвідали 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 1,6 % або майже на 323,8 тис. осіб більше, ніж у 2009 році (таблиця 1).
З 2001-2007 рр.. в Україні також продовжувалися позитивні тенденції розвитку виїзного туризму, хоча темп приросту потоків уповільнився. За 2008-2009 роки кількість громадян України, які виїжджали за кордон зменшилася. Але вже у 2010 році кількість українських туристів, які виїжджали за кордон склала 17,2 млн. чол., це на 12% (або 1,8 млн. чол.) більше ніж у 2009 році (рис. 1).
Розглянемо обсяги і структуру міжнародних туристичних потоків України за мотивацією.
Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 2010 року відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою (таблиця 2).
Таблиця 1
________________Міжнародні туристичні потоки України у 2001-2010 рр.*___________
Роки Кількість громадян України, які виїжджали за кордон Кількість іноземних громадян, які відвідували Україну
усього, осіб темп зростання, % усього, осіб темп зростання, %
2001 14849033 110,6 9174166 142,7
2002 14729444 99,2 10516665 114,6
2003 14794932 100,4 12513883 119,0
2004 15487571 104,7 15629213 124,9
2005 16453704 106,2 17630760 112,8
2006 16875256 102,6 18935775 107,4
2007 17334653 102,7 23122157 122,1
2008 15498567 89,4 25449078 110,1
2009 15333949 98,9 20798342 81,7
2010 17180034 112,0 21122157 101,6
* Розраховано автором за даними Держприкордонслужби України [5].
30000000
25000000
20000000
осіб, млн. 15000000
10000000
5000000
15487571 164537г°^'і168752
14849033 14729444 14794932 1562213
18935775 17630760 ^17334653
105
п
15498567
7180034
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
15 33 39 49
91
0
□ виїзні потоки
□ в’їзні потоки
Рис. 1. Туристичні потоки (в’їзні, виїзні) України у 2000-2010 рр.
Поїздки з приватною метою зросли на 4 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 20 % або на 1,2 млн. осіб), Словаччина (на 14 % або на 70,1 тис. осіб), Угорщина (на 16 % або на 124,5 тис. осіб), Білорусь (на 3 % або на 95,3 тис. осіб), Німеччина (на 7 % або на 8 тис. осіб).
Поїздки з організованого туризму зменшилися на 17 %. Найбільше падіння туристичного потоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на 23 % або на 39,6 тис. осіб), Канада (на 18 % або на 2 тис. осіб), Польща (на 11 % або на 19 тис. осіб), Росія (на 34 % або на 193,3 тис. осіб), США (на 5 % або на 2,6 тис. осіб).
Поїздки з службовою метою зменшилися на 10 %. Найбільше падіння спостерігається по туристичним потокам з таких країн: Латвія (на 10 % або на 0,7 тис. осіб), Польща (на 2 % або на 3 тис. осіб), Росія (на 38 % або на 110,6 тис. осіб).
Виїзний туристичний потік збільшився за рахунок поїздок з метою приватних подорожей та службових поїздок (таблиця 2).
Таблиця 2
Обсяги і структура міжнародних туристичних потоків ___________України за мотивацією у 2010 році_________________________
Мотив Іноземні громадяни, які відвідували Україну Громадяни України, які виїжджали за кордон
осіб, млн. частка, % осіб, млн. частка, %
Службова поїздка 0,7 4,0 0,9 5,0
Організований туризм 1,2 6,0 1,3 7,0
Приватний туризм 19,2 90,0 15 88,0
Всього 21,1 100,0 17,2 100,0
Службові поїздки зросли на 3 % за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Німеччини (на 11 % або на 5,3 тис. осіб), Росії (на 45 % або
54,7 тис. осіб), Словаччини (на 46 % або на 11 тис. осіб), Туреччини (на 2 % або на 0,8 тис. осіб) та Угорщини (на 16 % або на 6,6 тис. осіб).
В приватних поїздках спостерігається зростання на 15 % за рахунок кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 14 % або 128 тис. осіб), Польщі (на
42 % або 1,1 млн. осіб), Росії (на 6 % або на 278,3 тис. осіб), Єгипту (у 2,5 рази або на 30 тис. осіб), Угорщини (на 11 % або на 176,1 тис. осіб), ОАЕ (у 2,5 рази або на 13,7 тис. осіб), Туреччини (72 % або на 41,3 тис. осіб) та Німеччини (у 3 рази або на 198,7 тис. осіб).
Організовані поїздки зменшились на 10 % за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 62 % або на 29,6 тис. осіб), Польщі (на 24 % або 26,6 тис. осіб), Німеччини (на 22 % або на 10,7 тис. осіб), Росії (на 27 % або на 53,7 тис. осіб) та Туреччини (на 7 % або на 23,3 тис. осіб).
В структурі в’їзного туристичного потоку відбулися такі зміни - частка організованого туризму зменшилась з 7 % за 2009 рік до 6 % за 2010 рік частка приватного туризму збільшилась з 89% за 2009 рік до 90% за 2010 рік, частка службових поїздок, як і за 2009 рік залишилась 4% (рис.2).
В структурі виїзного туристичного потоку відбулися такі зміни - частка службових поїздок скоротилась з 6 % за 2008 рік до 5 % за 2009 рік, частка організованого туризму скоротилась з 12 % за 2008 рік до 9 % за 2009 рік та водночас виросла частка приватного туризму від 86 % до 82 % (рис. 3).
О Приватний туризм 90%
Рис. 2. Структура в’їзного туристичного потоку України за мотивацією
у 2010 році
туризм 88%
Рис. 3. Структура виїзного туристичного потоку України за мотивацією
у 2010 році
Розглянемо обсяги і структуру міжнародних туристичних потоків України за країнами походження (таблиця 3).
Таблиця 3
Обсяги і структура міжнародних туристичних потоків ______України за країнами походження у 2010 році___________________
Країни Іноземні громадяни, які відвідували Україну Громадяни України, які виїжджали за кордон
осіб, млн. частка, % осіб, млн. частка, %
Країни СНД 15,4 73,0 8,3 48,0
Країни ЄС 5,3 25,0 7,7 45,0
Інші країни 0,4 2,0 1,2 7,0
Всього 21,1 100,0 17,2 100,0
Спадання в’їзного туристичного потоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн (рис. 4):
Рис. 4. Структура в’їзного туристичного потоку України за країнами походження у 2010 році
Польща (на 18 % або на 457 тис. осіб), Великобританія (на 4 % або на 2,5 тис. осіб), Данія (на 6 % або на 0,7 тис. осіб), Румунія (на 15 % або на 166,8 тис. осіб). Зростання в’їзного туристичного потоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на 14 % або на 9,4 тис. осіб), Білорусь (на 2 % або на 72,6 тис. осіб), Киргизстан (на 72 % або на 7,5 тис. осіб), Узбекистан (на 9 % або на 9,1 тис. осіб), Росія (на 13 % або на 927,4 тис. осіб).
Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму (таблиця 4).
Зростання виїзного туристичного потоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до (рис. 5): Польщі (на 35 % або на 1 млн. осіб), Німеччини (у 2 рази або на 193,3 тис. осіб), Італії (на 13 % або на 13,1 тис. осіб), Греції (на 61 % або на 24 тис. осіб), Угорщини (на 12 % або на
186,7 тис. осіб). Зростання виїзного туристичного потоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до:
Грузії (на 32 % або на 7,7 тис. осіб), Білорусії (на 9 % або на 98,8 тис. осіб), Казахстану (на 63 % або на 1,9 тис. осіб), Росії (на 5 % або на 251,9 тис. осіб) та Туркменістану (на 42 % або на 2,8 тис. осіб).
Таблиця 4
Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму України ____________________________________у 2010 році [5]____________________________
№ п/п Назва країни Іноземні громадяни, які відвідували Україну 2010 у % до 2009
осіб частка,%
Всього 21 122 157 100 2
1. Росія 7 881 321 37 + 13
2. Молдова 4 057 678 19 - 6
3. Білорусь 3 056 157 14 + 2
4. Польща 2 085 245 10 - 18
5. Угорщина 941 240 5 + 16
6. Румунія 909 553 4 - 15
8. Словаччина 609 279 3 + 13
7. Німеччина 225 356 1 + 6
9. США 122 955 0,6 + 2
10. Узбекистан 104 719 0,4 + 9
Разом 10 країн 19 993 503 94
□ Інші країни 7%
Рис. 5. Структура виїзного туристичного потоку України за країнами походження у 2010 році
Розглянемо рейтинг 10 головних країн виїзного туризму України у 2010 році (таблиця 5).
Таблиця 5
Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму України у 2010 році [5]
№ п/п Назва країни Громадяни України, які виїжджали за кордон 2010 у % до 2009
осіб частка, %
Всього 17 180 034 100 + 12
1. Росія 5 233 972 30 + 5
2. Польща 3 999 602 23 + 35
3. Молдова 1 889 724 11 - 5
4. Угорщина 1 789 308 10 + 12
5. Білорусь 1 135 094 7 + 9
6. Румунія 503 195 3 - 8
7. Туреччина 459 061 3 + 4
8. Словаччина 383 961 2 + 2
9. Німеччина 383 325 2 +200
10. Єгипет 328 623 2 + 39
Разом 10 країн 16 105 865 93
В цілому можна відзначити формування певних тенденцій міжнародного туризму в
Україні:
- пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, але і світової ринкової кон’юнктури, де імідж України залишається ще невизначеним;
- спостерігається тенденція перевищення в’їзного потоку над виїзним в структурі міжнародного туризму, яка позначена зростанням потоку іноземних туристів до нашої країни;
- незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний і географічний перерозподіл;
- в структурі туристичних потоків як з України, так і до України за мотивацією домінує приватний туризм;
- в географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення мають країни СНД та ЄС, а в його межах - перш за все країни-сусіди.
Список використаної літератури
1. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме / В.А. Квартальнов. -М.: Финансы и статистика, 1999. - 496 с.
2. Менеджмент туристичної індустрії: навч. посіб. / І.М. Школа, Т.М. Ореховська, І.Д. Козьменко та ін. - Чернівці: Книги-XXI, 2005.-596 с.
3. Смаль І.В. Туристична індустрія України: сучасний стан і перспективи розвитку /
І.В. Смаль // Туристично-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. - К.: Кармаліта, 2004. - Вип. 5. - С. 114-134.
4. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. - К.: Київський нац. торгов.-економіч. ун-т, 2006. -537 с.
5. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 2010 рік [Електронний ресурс] / Державна служба туризму і курортів Міністерства культури і туризму України. - Режим доступу: http: //www.tourism.gov.ua.
Статя надійшла до редакції 22.10.2011.
V. Matsuka
THE SCALE AND STRUCTURE OF THE INTERNATIONAL TOURISM IN
UKRAINE
The volume of international tourist flows of Ukraine is analyzed, the structure of incoming (outcoming) tourist flows for the criteria of motivation and the countries of origin is considered, certain trends of international tourism in Ukraine are identified.
УДК 339.92:669.1(477)
Л. А. Кислова
СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ЧОРНІЙ МЕТАЛУРГІЇ
У статті розглянуто проблему взаємодії державного регулювання та мікроекономічних політик окремих корпорацій на ринку чорних металів в умовах глобалізації світового ринку. Також досліджено оцінку розвитку металургійної галузі на різних рівнях економіки з урахуванням зовнішньоекономічної складової.
Кючові слова: операція, інтегровані металургійні підприємства, мініметалургійні підприємства, проміжна продукція, мережеві промислові організації, інтеграційний процес, горизонтальна інтеграція, вертикальна інтеграція.
Постановка проблеми. Загальні умови та тенденції розвитку світової економіки мають безпосередній вплив на розвиток ринків окремих товарів і зокрема, світового ринку чорних металів. Водночас, цей важливий для роботи багатьох галузей економіки ринок також має свої власні особливості розвитку. Їх виділення, теоретичне осмислення, а також визначення особливостей регулювання конкуренції та діяльності корпорацій має важливе методичне значення для проведення подальшого дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості розвитку світового ринку чорних металів вивчали провідні світові та вітчизняні вчені. Серед робіт, що стосуються сучасного етапу розвитку ринку, можна виділити низку фундаментальних праць російських та українських дослідників. Окремих аспектів предметної площини нашого дослідження також торкаються в своїх роботах такі дослідники як: Катунін В.В. [9], Лісін В.С. [4], Шевелев Л.Н. [10], Поляков В.В. и Шевцов А.З. [8], Мішин Ю. [6], Парфенов Д. [7], Кумм У. [3] та інші.
В Україні, незважаючи на набагато більшу ніж в РФ важливість галузі для розвитку економіки, фундаментальних досліджень, присвячених проблемам розвитку чорної металургії, значно менше. Особливої уваги з цієї точки зору заслуговує робота Аптекаря С.С., Амоши О.І. [11], та інших, основну увагу в якій приділено економічним проблемам розвитку чорної металургії України. Авторами зокрема розглянуто процеси формування українського ринку чорних металів, розглянуто етапи формування металургії в роки незалежності та позиції України на світовому ринку металів.
Важлива роль у формуванні теоретико-методологічної бази вивчення процесів, що відбуваються на світовому ринку чорних металів належить роботі Єфіменка Г.Г., Нещадима В.Н., Цимбала М.І. [2].
Виділення невирішеної проблеми. Однак проблема взаємодії державного регулювання та мікроекономічних політик окремих корпорацій на ринку чорних
