CC BY
19
5) викиди шквдливих речовин у атмосферне пов1тря ста-щонарними джерелами забруднення д1яльноси транспорту i зв'язку, т
6) загальний обсяг витрат на впровадження природоохо-ронних заход1в, грн
Тшьки шсля одержання синтетичних показникiв, штегрального шдек-су рiвня економiчного розвитку регюну, iнтегрaльного iндексу оцiнки еконо-мiчного потенцiaлу регiону для визначення швестицшно1 привaбливостi peri-ону, iнтeгpaльного шдексу piвня фiнaнсового розвитку за галузями peгiону, розрахованих на основi показниюв, пepeлiчeних у табл. 1-4, потенцшний ш-вестор може пiсля поpiвняння цих синтетичних покaзникiв у piзних peгiонaх за певний пepiод здшснити вибip якнайкращого вкладення iнвeстицiй у певну галузь певного peгiону.
Лгтература
1. Крайник О. Економiчний розвиток репону : моногpaфiя / за ред. акад. М.1. Долш-нього. - Л. : Вид-во "ЛЬа-Прес", 2002. - 294 с.
2. Герасимчук З.В. Фшансовий менеджмент : навч. поабн. / З.В. Герасимчук, 1.М. Ва-хович. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2004. - 517 с.
3. Крупка M.I. Фiнaнсово-кpeдитний мeхaнiзм iнновaцiйного розвитку економши Украши. - Львiв : Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
УДК 336.77.01 Acnip. Ю.М. Лазебна1 - Чернтвський державний
технологiчний умверситет
Л1ЗИНГОВИЙ КЛ1МАТ В yKPAÏHI
Дослiджeно стан лiзингового ринку в Укрш'ш. Виявлено чинники, яю вплива-ють на його розвиток. Встановлено, що пpaвовi та подaтковi проблеми потребують виpiшeння на законодавчому piвнi та полягають у приведены податкових умов подь лу лiзингу на фiнaнсовий та операцшний до бухгалтерських; зменшення податкового навантаження на учасниюв лiзингових опepaцiй шляхом звшьнення вiд оподаткуван-ня лiзингових плaтeжiв податком на додану вартють; активна участь держави у фь нaнсовiй пiдтpимцi лiзингових вiдносин.
Ключов1 слова: лiзинг, лiзинговий клiмaт.
Post-graduate Yu.M. Lazebna - Chernigiv state technology university Leasing climate in Ukraine
The article explored the state leasing market in Ukraine. There are factors that influence its development. It is set that legal and tax problems need decision at legislative level and consists in bringing of tax terms of division of leasing around to financial and operation to book-keeping; diminishing of the tax loading on the participants of leasing operations by tax exemption leasings payments by a tax value-added; active voice of the state is in sponsorship of leasings relations.
Keywords: leasing, leasing climate
Вступ. Ллзинг e одним iз головних вaжeлiв оновлення мaтepiaльно-техшчного стану шдприемств у багатьох крашах св^у. Першу лiзингову угоду було зареестровано в Сполучених Штатах Америки у 1952 р. У Захщнш
1 Наук. кер1вник: доц. В.С. Лень, канд. екон. наук - Чершпвський ДТУ, м. Чершпв
Gвропi лiзинг розпочав розвиватися в 60-70-х роках ХХ ст. (1963 р. створено першу лiзингову компанда в Ггали, 1967 р. - у Францй, 1970 р. - у Великоб-ритани [1]). На сьогоднi у Сполучених Штатах Америки "на частку лiзингу припадае бiльше 30 % швестицш в обладнання" [1]. Одшею iз головних причин защкавлення лiзингом в США, як альтернативного методу оновлення ма-терiально-технiчного стану шдприемств, стало запровадження податкових (використання прискорено! амортизаци) та iнвестицiйних шльг (до 10 % вар-тост нових iнвестицiй вiднiмалося вiд суми податку) [1].
В Укрш'ш лiзинг започатковано у 1997 р. iз прийняттям Закону Укра-!ни "Про лiзинг", який пiзнiше було удосконалено пiд назвою Закон Украши "Про фшансовий лiзинг". В Укрш'ш частка лiзингу в структурi валового внут-рiшнього продукту невпинно зростае i в 2007 р. становила 2,6 % порiвняно з 0,63 % у 2006 р. Зростае частка лiзингу i в структурi каштальних iнвестицiй (у 2006 р. - 2,7 %, у 2007 р. - 8,8 %) [2]. Водночас, можливост лiзингу як за-собу оновлення матерiально-технiчноl бази в Укра!ш використовують ще не-повною мiрою. Для порiвняння, у Словаччинi лiзинг у структурi iнвестицiй становить понад 15 %, а в Естонй - близько 32 % [3].
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Питання щодо станов-лення та розвитку лiзингу в Укра1ш вивчали багато дослiдникiв, зокрема Я.В. Онищук [4], Я. Усенко [11]. Однак, зазначеш автори придiлили увагу ок-ремим проблемам лiзингу, не враховуючи комплексного пiдходу.
Метою дослiдження е характеристика стану ринку лiзингу в Укра1ш на сучасному етапi та виявлення чинниюв, якi формують лiзинговий клiмат в Украшь
Виклад основного матерiалу. Для лiзингового ринку Украши характерна цiла низка показниюв, таких як: вартiсть активiв, що переданi в лiзинг, вартiсть лiзингових угод, кiлькiсть укладених лiзингових угод та кшьюсть ль зингоотримувачiв, з якими укладено лiзинговi угоди, числовi показники яких наведено в табл. 1 [2].
Табл. 1. Показники лiзингового ринку в УкраШ за 2003-2007рр.
Показники Перюд, рш
2003 % 2004 % 2005 % 2006 % 2007 %
Вартють актив1в, переданих у л1зинг протягом року, млн грн 298 100 619 208 962 156 2396 249 14063 587
Вартють л1зингових угод на початок року, млн грн 456 100 1071 235 1738 162 3601 207 19148 531
Кшьисть укладених л1зингових угод протягом року 717 100 1998 279 2534 127 6098 241 12105 199
Кшьисть л1зингоотримувач1в, з якими укладено угоди протягом року 279 100 648 232 1019 157 3009 295 4407 147
За даними табл. 1 видно, що лiзинговий ринок протягом 2003-2007 рр. мае тенденцш до розширення. Про тдвищений штерес до лiзингу свщчить збшьшення кiлькостi лiзингоотримувачiв, з якими укладено лiзинговi угоди. Найпопулярнiшим видом активу, що надають у лiзинг лiзинговi компани, у 2007 р. був залiзничний транспорт, частка якого цього року становила
61,39 % у структурi активiв, що надавалися в лiзинг. Зазначимо, що обсяги поставок залiзничного транспорту в 2007 р. зросли не лише у питомш ваз^ але i в абсолютному значенш. Одним iз головних причин стало введення в дш Положення КМУ № 184 вщ 09 лютого 2007 р. про здешевлення кредит1в на придбання пасажирських вагошв через державне лiзингове шдприемство [18]. Частка сшьськогосподарсько! технiки мае незначну величину, хоча ос-новш фонди саме ще! галузi зношеш майже на 90 %. У табл. 2 наведено акти-ви, яю надавалися в лiзинг у 2004-2007 рр. [2].
Табл. 2. Активи, як надають у лпинг л1шнгов1 комчани, млн грн
Показники Пеpioд, рш
2004 % 2005 % 2006 % 2007 %
Залiзничний транспорт 140 14,6 240 15,9 1256 42,1 10122 61,4
Легкoвi автoмoбiлi 257 26,7 491 32,7 714 24,0 2963 18,0
Транспорт для вантажних перевезень 121 12,6 127 8,4 459 15,4 1472 8,9
Виробниче обладнання (кpiм харчового перероблення) 44 4,6 66 4,4 117 3,9 981 6,0
Сiльськoгoспoдаpська технiка 28 2,9 22 1,5 81 2,7 417 2,5
Транспорт для пасажирських перевезень 33 3,4 58 3,9 188 6,3 353 2,1
Лгаки 339 35,2 500 33,2 168 5,6 179 1,1
Всього 962 100 1504 100 2983 100 16487 100
Табл. 3. Найбнлмш лiзинговi комчанП Украти
№ з/п Назва лiзингoвol компанп Портфель лiзингoвих угод, у млн грн, на 01.01.2008 Питома вага, %
1 ТОВ "Райффайзен .Шзинг Аваль" 929.10 22,65
2 ТОВ "Свро .Шзинг" 621.70 15,16
3 ТОВ "УтКредгг .Шзинг" 473.60 11,55
4 ТОВ "Утверсальна лiзингoва компатя", ТОВ "Украшська лiзингoва компатя" 357.30 8,71
5 ТОВ "Ласка Лiзинг" 346.90 8,46
6 ТОВ "Перша Захвдно-Украшська Лiзин-гова Компатя" 233.60 5,70
7 ТОВ "Опима^зинг" 196.60 4,79
8 ALD Automotive (ТОВ "Перша Лiзингoва компатя") 193.80 4,73
9 ТОВ "VAB Лiзинг" 172.90 4,22
10 ТОВ "Компатя '^зинговий дiм" 132.00 3,22
11 ТОВ "Фшансова лiзингoва група" 111.74 2,72
12 ТОВ "Скатя Кредгг Украша" 92.80 2,26
13 ПП "ПЛ Лiзинг" 89.30 2,18
14 ТОВ "Лiзингoва кoмпанiя" Аверс-Груп", ТОВ "Агротек", ТОВ "Агроальянс" 76.80 1,87
15 ТОВ "АМО" 73.10 1,78
Разом 4101,24 100,00
Кшьюсть лiзингових компанш, яю систематично надають активи в ль зинг, постшно зростае й у 2007 р. сягнула 90 компанш, nopiB^HO з 65 - в
2006 р. Лщером серед лiзингових компанiй е ТОВ "Райффайзен Лiзинг Аваль" (22,65 %) (табл. 3) [2]. 72 % лiзингових компанiй зосереджено в Киевь Також варто наголосити на збшьшенш лiзингових компанiй в шших регiонах Украши : Харковi, Кременчуку та Хмельницькому [2].
Для забезпечення лiзингових угод лiзинговi компанп на сьогоднi ви-користовують авансовi внески (100 %) та страхування майна (100 %) (табл. 4) [2]. При цьому, в 2007 р. середнш авансовий внесок становив 18,9 % вщ вар-тост предмета лiзингу.
Табл. 4. Мехашзм забезпечення виконання зобов'язань
Мехатзми забезпечення Л1зингов1 компани, що користуються тим чи шшим мехатзмом забезпечен-
виконання зобов'язань ня виконання зобов'язань, %
2006 р1к 2007 рк
Аванс 100 100
Страхування 100 100
Застава майна, що не е предметом л1зингу 22 25
Гаранпя 17 10
Порука 43 49
Неустойка 62 68
1нше 13 16
Основним джерелом для фшансування лiзингових угод лiзинговi ком-пани використовують банкiвськi кредити (70 %) та авансовi платежi лiзинго-давцiв (18,9 %) (табл. 5) [2].
_Табл. 5. Джерела фшансування лiзингових угод_
Показник, % !ерюд, р1к
2005 2006 2007
Авансовий плат1ж 21 20 18,9
Власний каттал л1зингодавця 7,3 5,80 8,5
Кредити постачальнишв 3 0,8 0,3
Баншвськ кредити 67,2 71,9 70
Випуск корпоративних облйацш 1,2 1 1,8
1нше 0,3 0,5 0,5
Разом 100 100 100
На формування лiзингового ринку впливають правов^ економiчнi, по-датковi, оргашзацшш та комунiкативнi (iнформацiйнi) чинники. Неабиякий вплив на лiзинговий ринок здшснюе державний чинник. 1хня сукупнiсть ут-ворюе лiзинговий клiмат.
Правовим чинникам характерна недосконалють нормативно-правово! бази з лiзингу. Лiзинговi вiдносини в Укра1ш регулюе низка нормативно-пра-вових аклв. Для регулювання цивiльно-правових вiдносин - Цившьний [5] та Господарський Кодекси [6] та Закон Украши "Про фшансовий лiзинг" [7], для податкових розрахунюв - Закон Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств" [8], для вщображення в бухгалтерському облiку - Положення (стандарт) бухгалтерского облiку №14 "Оренда" [9]. Внаслiдок аналiзу вста-новлено, що норми цих докуменпв мiстять вiдмiннi умови щодо подшу ль
зингу на операцшний та фшансовий, що призводить до неоднозначного тлу-мачення лiзингу.
Досить iстотний вплив на формування лiзингового клiмату в Укра1ш мають економiчнi чинники. З одного боку, лiзингодавцi вимагають авансовi внески (ix розмiр може коливатися вiд 15 % до 30 %), лшвщне заставне майно та обов'язковють укладання договору страхування майна. З шшого боку, лiзингоотримувачi не мають вщповщних грошових коштiв та лiквiдного заставного майна.
Податковi чинники характеризуються недосконалiстю оподаткування лiзинговиx операцiй. Згiдно зi ст. 3.2.2 Закону Украши "Про податок на дода-ну вартють" "нарахування та сплата проценлв або комiсiй у складi орендного (лiзингового) платежу у межах договору фшансового лiзингу в сум^ що не перевищуе подвшну облiкову ставку Нацiонального банку Украши, встанов-лену на день нарахування таких проценлв (комiсiй) за вщповщний промiжок часу, розраховану вiд вартост об'екта лiзингу наданого у межах такого договору фшансового лiзингу..." [10] не е об'ектом нарахування ПДВ. Однак, як-що ставка винагороди лiзингодавця перевищуе подвiйну облжову ставку НБУ, то сума вщсотюв або комiсiй у складi орендного платежу е об'ектом оподаткування податком на додану вартють. Така норма Закону збшьшуе по-даткове навантаження на лiзингодавця.
Пiд органiзацiйною складовою лiзингового клiмату розумiють порядок та термш оформлення лiзинговоi угоди. На рис. наведено основш етапи укладання лiзинговоi угоди на прикладi НАК "Украгролiзинг".
Рис. Основт етапи укладання лiзинговоi'угоди у НАК "Украгролiзинг"
На першому eTani формуеться пакет документiв, який складаеться з таких докумeнтiв [12]:
1. Лист-замовлення (з обов'язковим визначенням постачальника та пeрeлiку тeхнiки, обладнання) на укладення Договору, за тдписом першо! особи.
2. Нотaрiaльно посвщчет кот! установчих докумeнтiв.
3. Копи паспорта кeрiвникa тдприемства, головного бухгалтера (перших 4-х сторшок) i довщок про присвоення iдeнтифiкaцiйного коду.
4. Довщка про державну реестращю суб'екта тдприемницько! дiяльностi.
5. Довiдкa з органу державно! статистики про включения суб'екта тдприемницько! дiяльностi до вдиного державного реестру пiдприемств та оргатзацш Укра!ни.
6. Довiдкa з органу державно! податково! служби про вщкрип банювсьш рахунки; копiя Свщоцтва платника податку на додану вартють; копiя До-вiдки про взяття на облiк платника податюв; Довщка про нaявнiсть майна в податковш зaстaвi; Довiдкa про нaявнiсть борпв перед держав-ним бюджетом.
7. Письмовi гарантн щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором лiзингу:
а) пeрeлiк майна для укладення договору застави;
б) пропозицн щодо надання банювсько! гарантл;
в) пропозицн щодо сплати авансу в розмiрi 16 % вщ вaртостi тeхнiки в чaстинi вщшкодування вартост тeхнiки.
8. Тeхнiко-eкономiчнe обгрунтування (бiзнeс-плaн) ведення господарсько! дiяльностi з використанням майна, що замовляеться, з розбивкою за роками на термш ди договору лiзингу;
9. Банювсью довiдки про кредити та правочини зпдно з кредитними зо-бов'язаннями.
10. Баланс за остант два роки iз розтифровкою статей та Ф.2 "Звгт про фь нaнсовi результати" за два остaннiх роки (перюд дiяльностi).
11. Доказ правового статусу кeрiвникa, головного бухгалтера та/або упов-новажених представниюв пiдприемствa - потенцшного лiзингоотриму-вача.
Зазначимо, що пакет докуменлв для отримання тeхнiки в лiзинг е на-багато меншим нiж для отримання кредитних кош^в [13, с. 229-230].
На другому еташ вiдбувaеться пeрeвiркa фiнaнсового стану потенцшного лiзингоотримувaчa за бальною системою на основi фшансово! звгт-ностi. При цьому розраховують показники майнового стану, лшвщносп, пла-тоспроможност^ дшово! aктивностi та рeнтaбeльностi.
За позитивно! оцшки фiнaнсового стану тдприемства на третьому ета-пi вщбуваеться укладення договору фiнaнсового лiзингу мiж НАК "Украгро-лiзинг" та лiзингоотримувaчeм. Договiр фiнaнсового лiзингу НАК "Украгроль зинг" складаеться iз таких роздшв: предмет договору, зaгaльнi положення, права та обов'язки сторш, лiзинговi платеж^ aмортизaцiя, передача предмета лiзингу, перехщ права влaсностi, умови забезпечення виконання зобов'язань, страхування, вiдповiдaльнiсть сторiн, термш дп, дострокове припинення договору, повернення предмета лiзингу, iнmi умови, мюцезнаходження та ре^зи-ти сторш [14]. На цьому еташ також здшснюеться передоплата за техшку у розмiрi 15 %, оформлюються договори страхування та застави тощо.
На четвертому етат вщбуваеться передача лiзингового майна лiзинго-отримувачу. Процес оформлення лiзинговоl угоди може тривати вiд одного мюяця до пiвроку, рiдше - один тиждень. Державний чинник характеризуемся комплексом заходiв з боку держави щодо пiдтримки лiзинговоl дiяль-ностi в Укршт.
Для шдтримки сiльського господарства в 1997 р. було створено державний лiзинговий фонд, який у 1999 р. було реоргашзовано у державне ль зингове шдприемство мУкрагролiзингм, нинi Нацюнальна аграрна компанiя мУкрагролiзингм. За перюд 1998-2007 рр. за допомогою "Украгролiзинг" було передано у фiнансовий лiзинг 18505 одиниць технiки, зокрема: 5822 тракто-рiв, 959 зернозбиральних комбайшв, 9555 грунтообробно! та поЫвно! техтки [19]. Компанiя надае у фшансовий лiзинг майно термiном вiд 3 до 7 роюв. При цьому лiзингоотримувач сплачуе 7 % вщ невщшкодовано! вартостi об'екта фiнансового лiзингу.
На сьогоднi iснуе можливiсть сшьськогосподарським товаровиробни-кам вiдшкодовувати частину вартост складно! сшьськогосподарсько! технiки вiтчизняного виробництва, яка була придбана за власш кошти. Таке вщшко-дування вщбуваеться у розмiрi 30 % вщ И вартостi без урахування сум подат-ку на додану вартють [15]. Для отримання такого вщшкодування потрiбно подати до уповноважено! комюй пакет документiв, який мiстить:
• заяву, зразок яко! затверджуе Мшагропол1тики (у двох прим1рниках);
• зав1рену в установленому порядку котю дов1дки з Сдиного державного реестру тдприемств та оргатзацш Украши та кошю бухгалтерського звгту станом на 1 с1чня ввдповвдного року;
• доввдку про наявтсть техтки та навантаження на одиницю техтки;
• копи тдтвердних докуменив щодо придбання техтки (рахунок-фактура, накладна на ввдвантаження товарно-матер1альних цшностей, прим1рник документа про сплату 100 % вартост техтки, посв1дчений банком);
• котю свщоцтва про реестращю техтки, на яку видаються державт номерн знаки та ввдповщт реестращйт документи в регюнальнш шспекци державного техтчного нагляду;
• доввдку регюнального ввддшення Украшського державного фонду тдтримки фермерських господарств Автономно! Ресиублжи Крим, вщповщного реп-онального ввддшення Украшського державного фонду тдтримки фермерських господарств про те, що сшьськогосподарському товаровиробнику не на-давалася на одиницю техтки, на яку подаються зазначен у цьому пункт! документи до комши, у поточному рощ фшансова тдтримка на безповоротнш основ1 у розм1р1 до 30 ввдсотшв для компенсаций витрат, пов'язаних з прид-банням першого трактора, комбайна, вантажного автомобшя (для фермерсь-ких господарств);
• письмове зобов'язання сшьськогосподарського товаровиробника про повер-нення протягом м1сяця до бюджету отриманих бюджетних кошт1в у раз1 встановлення контролюючими органами факту !х незаконного отримання та/або нецшьового використання (зокрема, продажу або передач! в оренду техтки, придбано! з частковою компенсащею й вартост!, до зашнчення три-р1чного строку) з нарахуванням пен у розм1р1 облшово! ставки Национального банку в розрахунку на р1к за весь перюд користування такими коштами. При цьому в раз1 виявлення зазначених факпв такому сшьськогосподарсько-
му товаровиробнику припиняеться надання будь-яко! державно! тдтримки протягом трьох наступних бюджетних перюд1в;
• доввдку про баншвсью рекшзити сшьськогосподарського товаровиробника.
• доввдку про ввдсуттсть (наявтсть) заборгованост перед мшцевим бюджетом з податку з доход1в ф1зичних ос1б, пвдписану в установленому порядку та скршлену печаткою сшьськогосподарського товаровиробника.
Згiдно з Наказом Мшстерства аграрно! полiтики Укра!ни № 128 вщ 7 березня 2008 р. для частково! компенсацii вартост складно! сшьськогоспо-дарсько! технiки вгтчизняного виробництва затверджено 100 млн грн. На Черншвський регiон було видшено асигнування величиною 3988,3 тис. грн або 4 % вщ загально! суми вiдшкодування [16].
Суб'ектам малого та середнього бiзнесу, якi здшснюють iнвестицiйнi проекти за кредитнi кошти, вщшкодовуеться сума сплачених вiдсоткiв за ко-ристування кредитом у розмiрi 1,2 облiковоi ставки Нащонального банку, що дiе на дату нарахування вщсотюв за користування кредитом, якщо: розмiр кредиту, вiдсоткова ставка якого шдлягае вiдшкодуванню, не перевищуе 250 тис. грн для фiзичних осiб та малих шдприемств i 2500 тис. грн для се-реднiх тдприемств; величина спiвфiнансування швестицшного проекту за рахунок власних кош^в становить не менш як 20 % його вартост [17]. Зазна-чимо, що в 2007 р. вщшкодовувалося 1,5 облiковоi ставки НБУ.
Серед негативних чинниюв, як впливають на лiзинговий клiмат, е не-затверджений на законодавчому рiвнi проект "Концепцй Державно! програми розвитку лiзингу на перiод до 2011 р." [5], розроблений Кабшетом МLнiстрiв Укра!ни, метою якого е забезпечення сприятливих умов для розвитку лiзингу в Укра!ш, шляхом удосконалення законодавства з питань лiзингу, створення умов для запровадження механiзмiв рефiнансування портфелiв лiзингових угод, створення умов для зростання фiнансовоi стiйкостi лiзингодацiв, розвитку шфраструктури лiзингу та активiзацii !! використання учасниками ринку [5].
Комушкативна (iнформацiйна) складова лiзингового клiмату характеризуемся недостатнiстю поiнформованостi потенцiйних лiзингоотримувачiв з боку лiзингодацiв про лiзинг в засобах масово! iнформацii. Незважаючи на досить значний рiст в 2007 р. кшькост лiзингодавцiв бшьша частина тд-приемств не розумшть сутностi та значення лiзингу; його вщмшносл вiд кредиту; переваги та недолжи;
Висновок. Для здiйснення господарсько! операцii кожному тд-приемству потрiбнi засоби працi, якi вiдповiдали б сучасним вимогам госпо-дарювання. Однак, бшьшють пiдприемств не в змозi придбати засоби працi за власш кошти, а кредитнi кошти для шдприемств - надто дорогi. Тому альтер-нативним джерелом для фшансування матерiально-технiчноi бази е лiзинг.
Лiзинговий ринок в Украiнi за 2003-2007 рр. характеризуеться збшь-шенням кшькост укладених договорiв. Про пiдвищений штерес до лiзингу свiдчить збiльшення кшькост лiзингоотримувачiв, з якими було укладено угоди. Незважаючи на позитивнi зрушення, лiзинг у валовому внутрiшньому продукту Укра!ни мае недостатню питому вагу, а саме 2,6 % - у 2007 р. Низь-ка питома вага лiзингу в структурi Валового внутрiшнього продукту свiдчить про наявтсть чинникiв, якi негативно впливають на його розвиток, а саме,
правов^ eKOHOMi4Hi, податковi, органiзацiйнi, комунiкативнi (iнформацiйнi). Пщ впливом цих чинникiв формуеться лiзинговий кшмат в Укра!ш.
npaBOBi та подaтковi проблеми потребують вирiшення на законодав-чому рiвнi та полягають у приведеннi податкових умов подшу лiзингу на фь нансовий та операцшний до бухгалтерських; зменшення податкового наван-таження на учaсникiв лiзингових оперaцiй шляхом звiльнення вiд оподатку-вання лiзингових плaтежiв податком на додану вартють; активна участь дер-жави у фiнaнсовiй пiдтримцi лiзингових вiдносин.
Економiчнi, оргaнiзaцiйнi та комушкативш проблеми потребують ви-рiшення також на рiвнi лiзингових компaнiй. Потрiбно зменшити або звшь-нити вщ сплати авансового платежу лiзингоотримувaчiв, в ролi об'екта застави використовувати лiзингове майно, для вибору перюду сплати лiзингових плaтежiв враховувати вид дiяльностi лiзингоотримувaчiв, зменшити пакет до-кументiв для отримання технiки в лiзинг, сформувавши його в такому обсязг баланс та звiт про фiнaнсовi результати за два роки, бiзнес-плaн пiдприемствa пiд проект, для якого потрiбне лiзингове майно та довщки про нaявнiсть кре-дш!в в iнших банках, статут. Оскшьки потенцiйнi лiзингоотримувaчi мало обiзнaнi в питаннях лiзингу, лiзингодaвцям потрiбно постшно виконувати роботу в цьому напрямку.
Л1тература
1. Лизинг для Украины: как это делалось в мире? [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lease.org.ua.
2. Експрес результати дослщження ринку лiзингу Украши. 2008 рiк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lease.org.ua.
3. Лизинг в цифрах и фактах. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. le-ase.org.ua.
4. Онищук Я.В. Розвиток лiзингу в УкраЫ // Фшанси Укра!ни № 7. - 2005. - С. 106-113.
5. Цившьний Кодекс УкраТни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau. kiev.ua.
6. Господарський Кодекс УкраТни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. nau.kiev.ua.
7. Закон УкраТни "Про фшансовий лiзинг". [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.nau.kiev.ua.
8. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку шдприемств". [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nau.kiev.ua.
9. Положення (стандарт) бухгалтерского обл^ № 14 "Оренда". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua.
10. Закон УкраТни "Про податок на додатну вартють". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau.kiev.ua.
11. Усенко Я. Розвиток лзингу в Укрш'и // Справочник экономиста. - 2007. - № 1. - С. 13-20.
12. Перелж документ1в для одержання техшки у лiзинг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukragroleasing.com.ua.
13. Лазебна Ю.М. Ефективнють шляхiв оновлення техшчного парку сшьськогоспо-дарських пiдприемств // Збiрник наукових праць Державного економiко-технологiчного унь верситету транспорту. Серiя: Економiкa i управлшня. - ДЕТУТ. - 2008. - Вип. 11. - 227-237 с.
14. Зразки документ1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukragroleasing. com.ua.
15. Постанова КМУ № 959 "Порядок використання коштив державного бюджету, що спрямовуються на часткову компенсащю вартост складно! сшьськогосподарсько! технiки в^-чизняного виробництва" вiд 28 липня 2004 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.nau.kiev.ua.
16. Наказ М1н1стерства аграрноТ пол1тики Украши № 128 "Про затвердження Розподь лу коштсв, передбачених у Державному бюджет! Украши на 2008 рш для часта^о^ компенса-цп вартосп складной сiльськогосподарськоi техшки в1тчизняного виробництва" ввд 7 березня 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau.kiev.ua.
17. Постанова КмУ № 335 "Про порядок використання у 2008 рощ кошттв, передбачених у державному бюджет! для часткового ввдшкодування ввдсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'ектам малого та середнього бiзнесу для реалiзацii iнвестицiйних проекпв" вiд 9 квiтня 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau.kiev.ua.
18. Постанова КМУ № 184 "Про затвердження Порядку використання у 2007 рощ коштгв, передбачених у державному бюджет! для здешевлення кредипв на придбання паса-жирських вагонiв через державне лiзингове шдприемство" вщ 09 лютого 2007 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau.kiev.ua.
19. Про компан1ю НАК "Украгол1зинг". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukragroleasing.com.ua. _
УДК 657.6 (075.8) Викл. 1.М. Горбан - Львiвський УВСМВС Украти
1НСТРУМЕНТАР1Й Д1АГНОСТИКИ ГНУЧКОСТ1 СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВА В КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Розглянуто методичш положення формування MexaHÍ3My аудиту менеджерских дiй стосовно заплановано'1 стратеги розвитку пiдприeмства. Сформовано еконо-мшо-математичш залежностi, на основi яких приймають рiшення пiд час аудиту дь яльностi пiдприeмства. Встановлено, що дп менеджменту пiдприeмства можуть бути квалiфiкованi двома схемами: незадовiльнi - коли величина ввдхилення перевищуе встановлену межу (10 % у нашому випадку); задовшьш - коли величина ввдхилення не перевищуе встановлену межу.
Ключов1 слова: формування мехашзму аудиту, гнучюсть стратегiй розвитку пiдприемства, оптимальне ствввдношення власних i запозичених засобiв, ефективне використання власних засобiв, оптимальна рентабельшсть власних засобiв.
Lecturer I.M. Gorban - Lviv university of internal affairs of Ministry of internal affairs of Ukraine
Tool of diagnostics of flexibility of strategy of development of enterprise in the context of providing of him economic security
Methodical positions of forming of mechanism of audit of manager's actions are considered in relation to the planned strategy of development of enterprise. Economic mathematical dependences on the basis of which make a decision during an audit activity of enterprise are formed. It is set that can be skilled the action of management of enterprise two charts: unsatisfactory - when the size of rejection exceeds set limit (10 % in our case); satisfactory - when the size of rejection does not exceed the set limit.
Keywords: forming of mechanism of audit, flexibility of strategies of development of enterprise, optimum correlation of the personal and adopted funds, effective use of the personal funds, optimum profitability of the personal funds.
Постановка проблеми. Основною вадою бшьшосл поширених кшь-юсних метод1в аудиту е 1хня статичшсть (ощнку здшснюють шляхом вивчен-ня фшансового стану тдприемства на певну дату складання фшансового звь ту). Внаслщок цього поза увагою дослщниюв залишаються процеси змши найважливших фшансових показниюв у чаЫ, 1хне спрямування i швидюсть. Не варто забувати, що будь-який баланс е лише миттевою характеристикою
