CC BY
62
собственно потому мы ищем альтернатив. Одной из них есть использование биоэнергии. Она является обновительной и не интенсифицирует парниковый эффект. Таким образом мы можем рассматривать биоэнергию как вклад к постоянным энергетическим ресурсам.
Все народы Европы пытаются увеличить утилизацию биоэнергии в настоящий момент, и Мекленбург-Западная Померания также. В исследовании мы пытались оценить, какую часть первичной энергии потребления можно заменить биоэнергией. Результатом является то, что возможно достичь близко четверти в Мекленбург-Западная Померания. К тому же мы будем экспортировать значительную частицу биоэнергии.
Ключевые слова: биоэнергия, обновительные ресурсы, устойчивое развитие, энергетический потенциал.
УДК 504 Доц. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! ЗМ1НИ КЛ1МАТУ: РИЗИКИ, МОЖЛИВОСТ1 ТА СТРАТЕГИ АДАПТАЦП
Проаналiзовано потенцшш ризики та вигоди для лiсiв i люового господарства, яю пов'язаш з глобальною змшою ^мату. Обгрунтовано доцшьшсть запровадження нових пiдходiв i стратегш щодо запоб^ання негативним наслщкам змши кшмату та адаптацп до них люового господарства. Встановлено, що адаптащя до змiни кшмату i послаблення його негативних впливiв е взаемопов'язаними i взаемно доповнюваль-ними. Адже для того, щоб ефективно виконувати функцп щодо пом'якшення впливу змiни клiмату необхiдно, щоб люи були здатними пристосуватися до трансформова-них природних умов, викликаних змшами клiмату.
Ключов1 слова: еколопчна полiтика, стратегiя, менеджмент сталого люового господарства, змiна клiмату.
Вступ. Науково доведеним е факт, що сьогодш вщбуваються активш, прогресуюч1 змши у функцюнуванш кшматично! системи планети. Вчеш сходяться на тому, що змша кшмату на Земл1 перебувае залежно вщ сонячно! активност та кшькосл парникових викид1в в атмосферу планети. Роль остан-шх у глобальному потеплшш оцшюеться 10-15 %. Оскшьки людина не може впливати на актившсть Сонця, то мш1м1зування викид1в парникових газ1в та 1хне пов'язування е надзавданням для людства. Тому л1си мають важливе зна-чення для кшматичного режиму планети через абсорбщю вуглецю, що м1с-титься в бюсферь Вони зв'язують мшьярди тон CO2 щор1чно, що в екв1вален-тному вим1р1 (тобто, коли необхщно було б створити штучш поглинач1) ста-новить мшьярди долар1в.
Окр1м посилення рол1 лшв у забезпеченш продукування бюмаси для поновлювано! енерги, л1си високо цшуються як природш об'екти, що створю-ють запаси вуглецю. Загалом в Сврот структура землекористування, змши характеру землекористування i люове господарство скорочують об'ем чистих викид1в в атмосферу майже на 6 % i, здебшьшого, це скорочення вщбу-ваеться саме завдяки люам. Цей вклад е особливо значним у Центральны i Схщнш Сврош, де спостер1гають прирют площ лшв i вщносно низький рь вень викид1в вщ шших сектор1в економжи. Окр1м цього, Свропа стала шщь атором запровадження ринкового шдходу у цш сфер1, тобто введення торпв-л1 квотами на викиди.
У контекст вимог Кютського протоколу i процеЫв Мiжнародно! люо-во! полiтики, спрямованих на подолання наслщюв та адаптащю до змiни кш-мату, особливою е роль лiсiв у нагромадженш запасiв вуглецю i перспективи так званого "вуглецевого лiсiвництвам (рис. 1).
Росшська Федеращя Польща
Украша
Румушя
Бшорусь
Чех ¡я
Словаччина JlaiBix Груз1я Болгар ¡я Угорщина Литва Словен1я Хорваты Естошя Босн¡я та Герцеговина Албашя Молдав1я
0 100 200 300 400 500 600 700 37 003
ТдС
Рис. 1. Загальний запас вуглецю у деревнш бюмаЫ крат Центральноi i CxidHoi Свропи [5]
Запаси вуглецю у деревнш мас на одиницю плошд у кра!нах Центрально! i Схщно! Свропи можуть рiзнитись утрич^ що зумовлено вщмштс-тю природних умов (рис. 2), i щ особливост будуть iстотними пiд час вико-нання проектiв у сферi люового господарства, пов'язаних Í3 змiною кшмату.
Рамкова Конвенцiя ООН про змши клiмату i Кiотський протокол до не! формально визнають роль лiсiв у формуваннi вуглецевого циклу. У межах мiжнародних угод щодо стабшзаци клiмату визнання особливо! ролi лiсiв зу-мовило ухвалення рекомендацiй про необхщшсть розширення люорозведен-ня i люовщновлення, однак впродовж тривалого перюду пiдвишену увагу придiляють, насамперед, проблемам скорочення масштабiв знелiснення i дег-радаци тропiчних лiсiв у кра!нах, якi розвиваються. Водночас управлiння ль сами помiрно! i бореально! зон мае не менш важливе значення для мiнiмiзацi! наслiдкiв змiни кшмату й адаптаци до них, тому цей факт необхщно належно враховувати й актившше використовувати у контекст майбутнiх домовле-ностей щодо стабшзаци кшмату на мiжнародному та нащональному рiвнях. Найближчою такою подiею на мiжнародному рiвнi е конференцiя сторш XV Рамково! Конвенци ООН з питань змши кшмату (Копенгаген, 2009), на яку свггова спiльнота покладае великi нади.
Виклики, якi постали перед людством через глобальнi змши кшмату, потребують консолiдацi! зусиль уЫх кра!н свiту, укладання мiж ними вщпо-вiдних мiжнародних угод. На наш погляд, настав час ухвалення запропонова-
ного Украшою, глобального правового акта мЕкологiчна Конститущя Землiм. Цей акт мае стати юридично обов'язковим для виконання вЫма крашами свь ту, на вщмшу вiд юридично необов'язкових (рекомендацiйного характеру), докуменлв мРiо-92м [1].
50 60 70
Tg С/1 млн га
Рис. 2. Запаси вуглецю у деревнш бюмаЫ на 1 млн га лШв у кратах Центральноi i CxidHoi Свропи [5]
Загрози для лшв, пов'язаш 3i змшами ^iMaTy. Унаслгдок небезпеч-ного поеднання впливу свгшво! фшансово-економгчно! кризи з очевидним по-силенням екологгчних загроз для життя на планетг, пов'язаних i3 глобальними змiнами клгмату, лiсове господарство стикаеться iз новими, незнаними ранг-ше, викликами. Основнг загрози для лiсiв мають техногенний i екологiчний характер (пожежi, воровали, снiговицi, масове поширення шкiдникiв). Частота та штенсившсть окремих з них iз змiною клiмату можуть збгльшуватися. Хоча довготермiновi наслiдки змгни клiмату для лiсiв ще не визначенг, почас-тiшання та зростання рiвня небезпечностi катастрофiчних подiй, приписують саме цьому чиннику. Зокрема прогнозуеться значне збгльшення площi та час-тоти лiсових пожеж i сильних впргв, якi призводять до вiтровалiв.
Загроза вгтровалгв для лгсового господарства е одним гз найбгльш важ-ливих та небезпечних ризикгв. Так вггровали "Lothar" та "Martin", що охопи-ли захгдноевропейськг кра!ни у груднг 1999 р., завдали найбгльших збиткгв за весь гсторично дослгджений наукою пергод, що становив 200 млн м , зокрема
3 3 3
у Франци - 140 млн м , Нгмеччинг - 30 млн м , Швейцари - 13 млн м , 1спа-
3 3 3
ни - 4 млн м , Дани - 4 млн м , Австрн - 0,5 млн м [2]. Динамгку площг втра-чених, унаслгдок несприятливих явищ, лгсгв можна простежити в табл. 1 [3, дат Держкомлгсгоспу Укра!ни].
Табл. 1. Утрачеш лiсовi насадження в УкраШ, га
Роки Всього З них ввд
Несприят-ливих умов кл1мату пожеж пошко-дження шквдливи-ми комаха-ми пошко-дження дикими тварина-ми хвороб л1су антропо-генних чинник1в
1990 4020 2024 1157 48 192 323 276
1995 7468 3484 2031 536 73 1252 92
1996 18742 6868 9737 721 54 1301 61
1997 9552 6803 790 785 25 1117 32
1998 6513 2974 1112 745 27 1535 120
1999 8411 3462 3357 544 44 923 81
2000 8908 6421 696 388 5 178 120
2001 8861 4187 2579 272 43 1726 54
2002 11562 6093 2913 392 44 2050 70
2003 10045 6617 1227 575 45 1914 27
2004 8828 3825 361 1823 29 2709 81
2005 10460 5708 930 612 87 2745 378
2006 10767 4737 1202 924 147 3687 70
2007 28080 14633 10458 526 136 2277 50
2008 17011 9443 3296 685 62 3234 291
Ризики i можливост розвитку лкового сектору, пов'язаш зi змша-ми клiмату. 1з змiнами кшмату пов,язанi важливi наслiдки для люового гос-подарства у соцiально-економiчнiй та еколопчнш сферах: виникнення нових грошових потокiв i нових ринкiв для люових товарiв i послуг; конкурентоз-датнi переваги в умовах так звано! низьковуглецево! економiки; змiни у про-дуктивностi лiсових насаджень; конкуренщя за доступ населення до люових земель в майбутньому; переваги у сферi екологiчного маркетингу.
Внаслiдок посилення уваги суспiльства до проблем змш клiмату й енергетично! безпеки з'являеться змога отримувати бiльшi доходи вщ лiсiв, за умови сприяння залучення сектору щодо вирiшення цих питань та охоплення нових потенцшних вигод для реалiзацi! продукцi! компанiй, як зумiють себе вiдповiдно позицiонувати. Люовласники, як дотримуватимуться еклого-еко-номiчних засад сталого управлiння лiсами, та штегроваш з ними виробники ль сово! продукцi! зможуть збiльшити вартiсть люових ресурсiв на ринку тодi, коли деревообробнш галузi доведеться платити вишд цiни за лiсосировиннi мате-рiали. Проте, деякi тдприемства целюлозно-паперово! промисловостi можуть отримати додатковi вигоди, пов'язаш з синергетичними ефектами розширено-го використання бiопалива i виробництва екосертифжовано! продукцi!.
Конкурентоздатнi переваги в умовах низьковуглецево! економжи пов'язанi з тим, що виготовлення продукци в межах люового сектору може потребувати значно меншо! кiлькостi викопних видiв палива, зберiгаючи так вуглець впродовж усього термшу корисного використання продукци. Отже, вона може мати переваги в умовах змши кшмату над ушма iншими матерь алами, з якими вона конкуруе. Це особливо стосуеться будiвельних конструк-цiй, виготовлених iз деревини. За умови застосування принцишв сталого лi-
сокористування деревообробна та iншi галузi мають шанс стати найменш шкiдливими для кшматичного режиму, найменш вуглецевомiсткими. У ви-падку введення вуглецевих податкiв та шших економiчних iнструментiв, спрямованих на скорочення викидiв, вiдноснi цiни ^ вiдповiдно, попит на продукцiю люового господарства та деревообробно! промисловостi ймовiрно покращитися. Проте, нинiшня економiчна полггика щодо енергетичних галу-зей, а саме: субсиддавання енергомiстких галузей промисловост та наявнiсть бар,ерiв щодо замши шюдливо! для клiмату продукци продукщею лiсового господарства е чинниками, що визначають значення сектору для змши кшма-ту i змiни кшмату для сектору.
Табл. 2. Ризики та можливостiрозвитку л^ового сектору пов'язаш _зi змтою кл1мату_
Елемент сектору Основна проблема Профшь ризишв та можливостей, пов'язаних з1 змшою кл1мату Прогнозова- т часов1 меж1 впли-ву, рошв Потенцшт фшансов1 впливи (р1вень)
Л1согосподарськ1 тдприемства Продуктив-тсть л1с1в Вищу продуктивтсть л1с1в прог-нозують на глобальному р1вт, однак у деяких регюнах можли-ве зниження продуктивное!. Попршення гвдролопчного режиму значиме для лшового господарства. за 15-50 Значний, з високою вар1ативтстто за регюнами
Доступ до л1с1в Обмеження доступу до лю1в з метою знизити темпи знелшнення. Зростання штересу до сталого ведення лшового господарства у регюнах з активною пол1тикою щодо подолання знелшнення 1 протиди самовшьним рубанням за 5-15 В1д низького до середнього залежно вщ пол1тичних вплив1в
Конкуренция за земл1 Зростання вартост1 л1с1в. Конкуренщя за земл1 з недерев-ними (трав'яними) енергетични-ми пошвами за 5-30 Середнш з регюналь-ною вар1атив-тстю
Деревообробт тдприемства Ризики тд- вищення щн на енер-гоноси Висока щна на викопт джерела енерги пов'язана 1з запроваджен-ням еколопчно! пол1тики щодо подолання кл1матичних вплив1в. Потенщал до розширення гене-рування 1 використання бюенер-гетики наступт 5 з можливими довготермь новими нас-лвдками Середнш залежно вщ особливостей тдприемства
Ризики тд- вищення щн на сиро-винт мате-р1али Вишд щни на сировину пов'язат з розвитком бюенергетичних рин-юв 1 зростанням вартост лю1в. Стимулювання використання бь омаси для енергетичних цшей наступт 5-30 Значний за умови збшь-шення масшта-б1в бюенерге-тики
Торпвля еколопчно маркованою продукщею Зростання попиту на еколопчно сертифшовану продукщю ввдпо-ввдну вимогам сталого ведення лшового господарства наступт 5-15 Низький
Ринки та продукция Ринки вуглецю Акцептування вуглецевих кредиив пов'язаних з лшовим господарством за 5-30 На початковш стади низький, можливе зрос- тання в майбутньому
Бюенерге-тичт ринки Зростання попиту на л1сов1 ре-сурси з1 сторони бюенергетич-них риншв. Потенцшт зворотт впливи роз-ширення полггики стимулюван-ня виробництва бюпального та бюенергетично! електрики Значний за умови збшь-шення масшта-б1в бюенерге-тики
Конкурен-тноздат-тсть про-дукци Пол1тичт стимули щодо тд-тримки продукци лшового сектора. Покращення ввдносних цш на продукщю лшового сектора 1 зростання попиту на не! за 5-30 В1д низького, середнього до значного залежно ввд пол1тичних вплив1в
Екобуд1в-ництво Змша преференцш стосовно де-ревно! продукци у стандартах екобуд1вництва наступт 15 Низький
Взаемосто-сунки спо-живач1в 1 державного сектора Покращення осв1ти 1 публ1чного акцептування сталого управлш-ня лшами на еколого-економ1ч-них засадах як чинника попере-дження, м1тм1заци вплив1в та адаптаци до змш кл1мату наступт 15 В1д низького до середнього
Зпдно з прогнозами, на глобальному рiвнi бюлопчна продуктивнiсть лiсiв i обсяги постачання люових ресурсiв зростатимуть, хоч регюнальш вщ-мiнностi змiнюватимуть конф^ураци вщповщних регiонiв стосовно 1'хньо1 здатностi до зростання виробництва i торговельних можливостей, створюючи локалiзованi конф^ураци "переможщв" i "переможених". Бореальнi (швшч-нi) люи стикаються з багатьма ризиками, пов'язаними зi змiнами клiмату цих регюшв. Змiни клiмату впливатимуть на температуру повггря, опади та iншi погодш явища, якi своею чергою змшять ареали поширення лiсового покри-ву, породний склад, частоту i характер протжання стихiйних явищ i таких чинниюв негативного впливу, як, наприклад, пожежi, поширення шкiдникiв та хвороб лiсiв. Змiна клiмату, як прогнозують, не значно впливатиме на люи помiрноl зони, водночас вплив на трошчш лiси е слабко прогнозованим, хоч однозначно вш буде ютотним для розвитку плантацiйного лiсорозведення. Конкуренщя за землi мiж використанням у сшьському господарствi та для розвитку бюенергетичних проектiв стае чинником, що обмежуе зростання площ лiсових плантацш у тих регiонах, якi найкраще придатнi для вирощу-вання швидкорослих деревних порiд.
Так лiсове господарство може отримати вигоди у трикутнику стосун-кiв зi споживачем i державою через позитивну роль у подоланш негативних наслiдкiв впливу на змшу клiмату, пов'язаних з 1'хшми "низьковуглецевими" перевагами, а деревобробна промисловють зможе отримати вигоди з покра-
щення стосунюв зi споживачами i державними структурами управлшня зав-дяки своему внеску у виршення проблем змiни кшмату.
Стратеги адаптацп лiсового сектору до змш клiмату. Адаптацiя до змши кшмату i послабления його негативних впливiв е взаемопов'язаними i взаемодоповнювальними процесами. Для того, щоб люи могли ефективно ви-конувати функцп пом'якшення впливу змiни клiмату на довкшля необхiдно, щоб вони були здатними пристосуватися до цих змш кшмату. Ця залежшсть передбачае змогу часткового (як мтмум) фiнансування витрат на забезпе-чення процесу адаптацп через здiйснення виплат, якi спрямовують на послаб-лення цього негативного впливу.
Люовий сектор ще достатньо повшьно, але вже починае брати до ува-ги пов,язанi зi змiною клiмату можливостi та загрози. Через комплексшсть проблеми та складш вимоги, потрiбно докладати значно бшьше зусиль для вживання ефективних заходiв [8]. Посилення основних клiматотвiрних фун-кцiй лiсiв потребуе активних дш у таких напрямах: дослiдження, запрова-дження iнновацiйних технологiй, пiдвищення кадрового потенщалу, здiйснення iнвестицiй.
Науковi дослщження свiдчать про посилення ди змши кшмату на ль совий покрив Земль Ученi багато знають про потенщал лiсiв iз депонування вуглецю протягом тривалого перiоду часу, що дае змогу 1м виконувати функцп стабiлiзаторiв клiмату. Та все-таки сучасш кiлькiснi оцiнки i прогнози характеризуются деякою невизначенiстю, зокрема, це стосуеться ощнки ролi лiсiв у формуваннi регiональних вуглецевих цикшв. Прикладнi дослiдження в галузi лiсiвництва, охорони лiсiв, лiсовiдновлення, наземних методiв таксацп i дистанцiйного зондування допоможуть знизити рiвень ще! невизначеностi.
Передача знань про шновацшш пiдходи i запровадження нових меха-нiзмiв i технологiй необхiднi для змiцнення iнституцiйного потенцiалу у сфе-рi забезпечення сталого люоуправлшня, збереження i посилення кшматоста-бiлiзувальних функцiй лiсiв. Наприклад, поеднання технологш дистанцiйного зондування з наземними методами таксацй лiсiв може стати важливим методом мошторингу й оцiнки динамiки лiсiв.
Цей шдхщ також успiшно використовуються для контролю i своечас-ного виявлення стресових ситуацiй, якi спричиняються абютичними (пожежi, вiтровали) i бiотичними (комахи, хвороби) чинниками, яю негативно вплива-ють на стан лiсiв. Запровадження ресурсноощадних методiв лiсозаготiвель з використанням нових технологш i сучасно! техшки запобiгае зниженню вуг-лецевого потенщалу лiсiв, цим самим сприяючи стабшзацй клiмату. Запровадження iнтенсивних методiв ведення лiсового господарства, лiсовiдновлен-ня i лiсорозведення сприяе збiльшенню запасiв вуглецю в лiсових екосисте-мах. Розвиток бюенергетики i пiдвищення ефективнос^ перероблення дере-вини зумовлюють скорочення викидiв, але при цьому потребують подальших iнвестицiй у розвиток шновацшних технологiй.
Дослiдження i технiчнi напрацювання повинш поеднуватися з рацi-ональним розподiлом повноважень i обов,язкiв мiж центральними, регiональ-ними i мюцевими органами управлiння. Украй важливу роль вадграють пiд-
вищення кадрового потенщалу i змщнення шституцшно! структури на вЫх рiвнях. Досвiд показуе, що до усшшних заходiв щодо зниження несприятли-вих впливiв на люи належить, зокрема, залучення мюцевих дiлових кiл та громадськостi в управлшня люами, а також проведення шформацшно-прос-вiтницьких кампанiй.
Вагоме значення для шдвищення ролi лiсiв у стабшзацй клiмату мае iнвестування державних i приватних фiнансових ресурсiв. 1нвестицй можуть надаватись як з уже традицшних мiжнародних джерел фiнансування, (нап-риклад Глобального екологiчного фонду), так i з нових iнвестицiйних фондiв для протиди змiнi клiмату. Проте, для усшшного використання цих мехашз-мiв, потрiбно усунути наявнi перешкоди для розроблення i реалiзацil проек-тiв спiльного здiйснення в люовому секторi в межах Кiотського протоколу. За ще! умови мiжнародна торпвля квотами на викиди, особливо в межах схем цшьових екологiчних швестицш, може стати iнновацiйним шструмен-том для мобшзацй коштiв для фшансування робiт щодо лiсовiдновлення, ль сорозведення та сталого ведення люового господарства. До чинниюв, якi стримують притж приватних iнвестицiй у цю сферу, належать висок ризики i довготривалi термiни окупностi. Залученню iнвестицiй також перешкоджа-ють вiдсутнiсть адекватного технiко-квалiфiкацiйного потенцiалу для розроблення проеклв та вщповщно! шституцшно! i методично! бази для швестуван-ня у дiяльнiсть щодо мiнiмiзацi! наслiдкiв змши кшмату й адаптацi!. [9]
За твердженнями Департаменту люового господарства БЛО, проголо-шеними 10 березня 2009 р. на прес-конференцй у Рим^ може бути створено до десяти нових мшьйошв "зелених" робочих мюць, за умови iнвестування у стале управлiння лiсами. Оскiльки, внаслiдок економiчного спаду, в умовах фiнансово! кризи втрачаються робочi мiсця, то менеджмент люового господарства на засадах сталого управлшня люами мiг би стати засобом створення мшьйошв нових робочих мюць, допомагаючи скоротити бщшсть i покращи-ти стан довкшля. Iнвестицi! у досягнення сталостi люового господарства можуть iстотно послабити процеси змши кшмату i прискорити адаптащю до них. За даними дослщжень Мiжнародно! органiзацi! працi, безробггтя у всьо-му свiтi може зрости вщ 179 млн оЫб у 2007 р. до 198 млн на прикшець 2009 р. у кращому випадку, а в пршому випадку - 230 млн оЫб [6].
Збшьшення швестицш у люове господарство може забезпечити новi робочi мiсця безпосередньо в люовому господарствi та агролiсiвництвi. Вони сприятимуть розвитку люового господарства у структурi фермерських госпо-дарств, покращенню охорони лiсiв вiд пожеж, розвитку зеленого туризму та рекреацшного люокористування, розширення мiських зелених зон, вщнов-ленню деградованих лiсiв i насадженню нових лiсiв.
Низка кра!н, наприклад Сполученi Штати Америки i Республжа Корея, вже порушили питання розвитку люового господарства щодо !хнiх економiч-них планiв виведення економiки зi стану рецесi!. Важливим напрямом зростання зайнятост сiльських територiй в 1ндй та Кита! вважають саме розвиток ль сового господарства та створення нових робочих мюць у цьому секторi (це га-рантуе спещальна програма розвитку лiсового i аграрного секторiв економiки).
Незважаючи на вщмшносп мiж регiонами, загалом в Сврош склалася сприятлива ситуацiя для сощального i eK0H0Mi4H0r0 розвитку. Зниження де-мографiчноï напруженостi, помiрне економiчне зростання, високорозвиненi по-лiтичнi та шституцшш механiзми, посилення суспiльного усвщомлення важли-востi проблем охорони довкшля i особливо змiни клiмату, а також високий pi-вень швестицш у науку i технологiï полегшують пеpехiд до заснованоï на на-укових пiдходах, постiндустpiальноï екологiчноï економжи, яка будуеться на сталому i справедливому використанш природних pесуpсiв i довкшля. У piзних крашах цей перехщ вiдбуватиметься з piзною швидюстю. Там, де мае мiсце ви-сока екологiчна свiдомiсть населення, а також сильна полгтична воля до швес-тування в "зелеш технологи", та до посиленого запровадження еколопчно спрямованих знань i практик, такий пеpехiд матиме бiльш швидкоплинний характер. Проте, у крашах з нижчим piвнем доходiв питання охорони довюлля i сталостi розвитку можуть не бути прюритетними ще тривалий час, а пеpехiд до постшдус^ального суспiльства iз "зеленою економiкою" вщбуватиметься по-вiльнiше. У багатьох випадках пpомисловi галузi переноситимуть виробництво у краши з нижчими виробничими витратами (i менш жорстко регульованим природоохоронним законодавством). 1нвестицн, як i рашше, фокусуватимуться на пiдвищеннi конкуpентоспpоможностi в традицшному сенсi, а тенденцiï вис-нажливого лiсокоpистування можуть зберегтися.
Свропейський сектор лiсового господарства буде вимушений розроби-ти новий асортимент продукци з високою доданою ваpтiстю для задоволення зростаючого попиту на бшьш екологiчно чистi, так званi "зелеш сиpовиннi матеpiали" i "зелену енерпю", якi передбачають застосування технологiй, що оpiентованi на пiдтpимання стабiльного вуглецевого балансу. Це необхщно для протидп посиленiй конкуpенцiï з боку альтернативних до деревини мате-piалiв, а також для забезпечення переваг у конкурентны боpотьбi з крашами, що мають дешевшi сировину, енеpгоносiï i робочу силу [7]. Це потребувати-ме також вщповщно1" пеpепiдготовки фахiвцiв та iнституцiйних трансформа-цiй не лише у сфеpi бiзнесу, але й державних оpганiв лiсового господарства.
В Сврош шсля Друго!" свгтово1" вiйни значно зменшилось використан-ня деревини для виробництва енерги, проте з середини 1990-х роюв у регюш (особливо в Свропейському Союз^ була прийнята полiтика, спрямована на збшьшення частки поновлювано1' енеpгiï у загальному обсязi енергоспожи-вання. Щ дй' були оpiентованi на стабшзацш клiмату з метою досягнення завдань Кютського протоколу i виpiшення проблем, пов'язаних iз зростанням цiн на викопне паливо i гарантування енеpгетичноï безпеки. Така полiтика, поеднано з ринковими змшами, стимулювала зростання попиту на деревину як джерело енерги, i особливо на деревш палети та брикети, використовуваш замiсть нафтопродуклв у малопотужних системах опалювання i виробництва електроенерги. Окpiм цього, в найближчi 5-10 pокiв може початися освоення у комерцшних масштабах технологи виробництва рщкого бiопалива з деревини, унаслщок чого попит на деревне паливо ютотно зросте.
Висновки. Еколопчна полiтика щодо змiн кшмату i, вiдповiдно, лiсо-ва пол^ика повиннi бути чутливими до мiнливоï екологiчноï та економiчноï ситуацiï. Щоб активно вiдповiдати на виклики, пов'язаш з адаптацiею лiсово-
го господарства до нових умов, необхщно спрямувати бiльшi зусилля та кош-ти на досягнення сталого управлшня люовим господарством на еколого-еко-номiчних засадах, як на мiжнародному, так i на нацiональному та регюналь-ному рiвнях [5].
Адаптацiя до змши кшмату i послаблення його негативних впливiв е взаемопов'язаними i взаемодоповнювальними. Адже для того, щоб ефективно виконувати функцп щодо пом'якшення впливу змши кшмату необхщно, щоб люи були здатними пристосуватися до трансформованих природних умов, викликаних змiнами кшмату.
Для того, щоб забезпечити вагомий вклад лiсiв у послаблення змш кшмату, потрiбнi заходи, як забезпечать значне зниження емюи викидiв подолання тенденцш щодо знелiснення i деградаци лiсiв.
Полiтико-правова пiдтримка цих заходiв потребуе координаци зусиль у сферi еколоriчно! полiтики, екологiчного права й управлшня на мiжнарод-ному рiвнi. Це завдання можна виконати за умови прийняття мiжнародною спшьнотою Еколопчно! Конституцп Землi. У структурi цього документа не-обхiдно описати роль лiсiв i лiсового господарства у забезпеченш стабшьнос-тi кшмату планети i вiдповiдальнiсть держав за дотримання вимог сталого ль сового господарства як чинника еколопчно! безпеки планети.
Лггература
1. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в : Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
2. Birot Y. Risk assessment, management and sharing in forestry with special emphasis on wind storms / Y. Birot, C. Golier // Paper presented to the 14th Convocation of Academies of Engineering and Technological Sciences. - CAETS, Espoo, Finland, June 2001. - 16 p.
3. Статистичний щор1чник Украши за 2002 рш. Держкомстат Украши. - К. : Вид-во "Консультант", 2003. - 663 с.
4. Про стан лжвщащ'Т наслщюв стихшного лиха, що сталось у Волинськш област 22 липня 2007 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest/ control/uk/publish/article? art-id=43064&cat-id=32888.
5. UNECE, MCPFE & FAO. 2007. State of Europe's forests 2007. The MCPFE report on sustainable forest management in Europe. Warsaw, Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE) Liaison Unit.
6. Mountain poverty poses unique problems, requires tailor-made solutions. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.fao.org/english/newsroom/focus/2003/dec_idm_4.htm
7. CEI-Bois, CEPF & CEPI. Innovative and sustainable use of forest resources: Vision 2030. A technology platform initiative by the European forest-based sector. Brussels, European Confederation of Woodworking Industries, Confederation of European Forest Owners & Confederation of European Paper Industries, 2005.
8. Robledo C. Climate Change and Governance in the Forest Sector An overview of the issues on forests and climate change with specific consideration of sector governance, tenure, and access for local stakeholders / Robledo C., Blaser U., Byrne S., and K Schmidt. - Washington DC : Rights and Resources Initiative, 2008. - 65 p.
9. Роль леса у стабилизации климата: исследования - инновации - инвестиции - кадровый потенциал : декларация Междунар. науч.-практ. конф. - Санкт-Петербург, Российская Федерация, 4-7 октября 2008 года.
Дейнека А.М. Лесное хозяйство в условиях глобального изменения климата: риски, возможности и стратегии адаптации
Проанализированы потенциальные риски и выгоды для лесов и лесного хозяйства, которые связаны с глобальным изменением климата. Обоснована целесообразность внедрения новых подходов и стратегий относительно предупреждения нега-
тивных последствий изменения климата и адаптации к ним лесного хозяйства. Установлено, что адаптация к изменению климата и послаблению его негативных влияний является взаимно увязываемыми и взаимно дополняющими. Ведь для того, чтобы эффективно выполнять функцию относительно смягчения влияния изменения климата необходимо, чтобы леса были способными приспособиться к трансформируемым естественным условиям, вызванным изменениями климата.
Ключевые слова: экологическая политика, стратегия, менеджмент постоянного лесного хозяйства, изменение климата.
Deyneka А.М. Forestry in the conditions of global climate change: risks, opportunities, and adaptation strategies
The potential challenges and benefits of the global climate change for the forestry have been analyzed in the paper. The necessity to implement new approaches and strategies towards climate change impacts on forest sector mitigation and adaptation discussed. It is set that adaptation to the change of climate and weakening of him negative influences is взаемопов'язаними and mutually complementary. In fact in an order effectively to execute functions it is necessary in relation to softening of influence of change of climate, that the forests were able to adjust to the transformed natural terms, caused the changes of climate.
Keywords: environmental policy, strategy, sustainable forest management, climate change.
УДК 630*5.001.[477.83] Асист. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кит
ВПЛИВ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ ЛЬВЮЩИНИ НА 1ХН1 КЛ1МАТОРЕГУЛЯТИВН1 ПОКАЗНИКИ
Наведено результати дослщжень компонент надземно! ф^омаси та депонова-ного в нш вуглецю у деревостанах головних лiсотвiрних порщ Льв1всько! обласп за люокористувачами. Встановлено, що лiсовi масиви обласп мають значний ресурсный потенщал, ефективне використання якого може сприяти виршенню низки еко-номiчних, еколопчних та енергетичних проблем Львiвщини. Дослщження бютично! продуктивносп лiсiв за люокористувачами дае змогу омисати нормативно-шформа-цшне забезпечення для оцшювання еколопчних функцш лiсiв з метою забезпечення ефективного управлшня ними.
Ключов1 слова: бютична продуктившсть, компоненти ф^омаси, депонування, вуглець, люокористувачь
Внаслщок зростаючого антропогенного навантаження на бюсферу та викид1в в атмосферу продуктв життед1яльност1, зокрема вуглецю, людство постало перед найбшьшою проблемою сучасност - парниковим ефектом та глобальними кшматичними змшами.
У червш 1992 р. на Конференци з довкшля { розвитку в Рю-де-Жанейро представники 155 кра!н шдписали Рамкову Конвенщю ООН про змшу кшма-ту. Це свщчить про те, що змша кшмату та можлив1 негативш наслщки е на-гальною загрозою екологи Земл1 та економ1чному розвитку людства. На сьогодш 187 кра!н св1ту { Свропейський Союз ратифжували цю Конвенщю. Верховна Рада Укра'ни ратифшувала Конвенщю 29 жовтня 1996 р. ^ зпдно з процедурами ООН, е 1! Стороною з 11 серпня 1997 р. Прийнявши м!жнародш зобов'язання, зпдно з Кютським протоколом, Укра'на мае на регулярны основ1 вести щор1чний кадастр чистих змш викид1в 1з джерел ! абсорбци поглиначами
