CC BY
41
шформацп в ТО; 6) шльшсть речень, записаних вертикально щодо загально! кiлькостi речень в ТО; 7) кшьшсть блоков однорiдних членiв речення у записах до загально! кшькосл блоков однорiдних членiв речення в ТО; 8) ввдсоток правильного розтзнавання блоков однорiдних членiв речення, що записанi в рядок; 9) ввдсоток правильного розпiзнання блок1в однорiдних члешв речення, що записанi в стовпчик.
Проведений нами аналiз динамiки змш за згаданими параметрами доводить, щодо чинниюв, як1 сприяли ефективностi експериментального навчання, передусiм належать параметри 4, 5, 6, 7 та 9. Кожен iз них у процес ЕН продемонстрував показник бiльше 70%, що разом забезпечило досягнення рiвня успiшностi, вище 75%. Резерви покращення згадано! ефективностi вбачаються, з одного боку, в тдвищенш рiвня параметрiв, перелiчених вище, а з шшого - у полiпшеннi решти параметрiв (за винятком параметра 8, який використовувався для доведення низько! ефективносп запису однорiдних членiв речення у рядок).
Проведене нами до^дження не претендуе на остаточне вирiшення проблеми навчання майбутнiх фiлологiв УПП з опорою на систему ПС. Одержат нами результата доводять необхвдшсть подальших теоретичних та практичних розвiдок цього питання, в чому й вбачаемо перспективу подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: учеб. пособие для вузов; пер. с англ. И. А. Измайлова, В. В. Петухова / Р. Готтсданкер. - М.: Academia, 1982.
2. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гурвич. - Владимир: Изд-во Владимир. гос. пед. ин-та им. П. И. Лебедева-Полянского, 1980. - 104 с.
3. Робоча програма з курсу теорп та практики перекладу з англшсько! мови для студенлв англшського перекладацького ввддшення / уклад. О. В. Ребрш. - Харюв: Харюв. нац. ун-т ш. В. Н. Каразша, 2005. - 86 с.
4. Червшко С. О. Роль скороченого запису тд час усного послщовного перекладу / С. О. Червшко // Вкник Харювського нащонального утверситету ш. В. Н. Каразiна. - 2009. - № 848. - С. 251-256.
5. Черноватий Л. М. Вплив ступеня розвитку навичок скороченого запису майбуттх перекладачiв на повноту фжсацц суттево! шформацп тексту оригiналу в усному послвдовному перекладi / Л. М. Черноватий, С. О. Червшко // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагопчного унiверситету (Педагогiчнi науки). - Бердянськ, 2012 - № 1/2012. - С. 305-310.
6. Штульман Э. А. Методический эксперимент в системе методов исследования / Э. А. Штульман. -Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. - 156 с.
УДК 372.881.1.
I. Ю. ЛЕВЧИК
ЛШГВОДИДАКТИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ГОВОР1ННЯ ЯК КОМПОНЕНТА ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНО1 АНГЛОМОВНО1 КОМПЕТЕНЦИ МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В
Розглянуто профестно-мовний, професшно-мовленневий i прагматичний компоненти англомовно! комуткативног компетенци психолога-посередника. Названо та обгрунтовано лтгводидактичш особливостi 1х формування, ят полягають у вiдборi мовного матерiалу, способi його подання та семантизаци, в необхiдностi вживання кожного наступного мовного явища з ратше вивченими, у розвитку вмть усноI та письмовоI комуткацп на основi змiсту профестно-мовленневих умть психолога-медiатора, у розвитку вмть структурування тексту беЫди зi сторонами конфлiкту згiдно певного функщонального стилю i жанровоI форми ¡х мовленнево! поведтки.
Ключовi слова: профестно-мовний, професшно-мовленневий i прагматичний компоненти, комуткативна компетенщя психолога-посередника, лтгводидактичт особливостi.
И. Ю. ЛЕВЧИК
ЛИНГВОДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГОВОРЕНИЯ КАК КОМПОНЕНТА ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩИХ ПСИХОЛОГОВ
Рассмотрено профессионально-языковой, профессионально-речевой и прагматический компоненты англоязычной коммуникативной компетенции психолога-посредника. Названы и обоснованы лингводидактические особенности их формирования, которые заключаются в отборе языкового материала, способе его подачи и семантизации, в необходимости употребления каждого следующего языкового явления из ранее изученными, в развитии умений устной и письменной коммуникации на основе содержания профессионально-речевых умений психолога-медиатора, в развитии умений структуризации текста беседы со сторонами конфликта в соответствии с определенным функциональным стилем и жанровой формой их речевого поведения.
Ключевые слова: профессионально-языковой, профессионально-речевой и прагматический компоненты, коммуникативная компетенция психолога-посредника, лингводидактические особенности.
YU. I. LEVCHYK
LINGUAL-DIDACTICAL FEATURES OF SPEAKING AS A COMPONENT OF THE PROFESSIONALLY ORIENTED ENGLISH-SPEAKING COMPETENCE OF THE
FUTURE PSYCHOLOGISTS
The article examines the professionally-language, professionally-speech and pragmatic components of the English-language communicative competence of psychologist-mediator. There are named and explained the lingual-didactical features of their forming, that consist in the selection of language material, method of its presentation and semantization, in the necessity of the using new language phenomenon in combination with the learned ones, in development of abilities of oral and written communication on the basis of content of professionally-speech abilities of psychologist-mediator, in development of abilities to structure the text of conversation with conflict parties in accordance with certain functional styles and genre forms of their speech behavior.
Keywords: professionally-language, professionally-speech and pragmatic components, communicative competence of psychologist-mediator, lingual-didactical features.
Вивчення шоземно! мови, зокрема англшсько!, набувае значущосп в умовах приеднання Укра!ни до единого свтового освинього простору, що надае цш мовi статусу необхiдного компонента професшно! компетенцп майбутшх фахiвцiв. Як заиб вдосконалення професшно орiентованих шшомовних навичок щодо спещальносп майбутнього психолога англшська мова потребуе врахування вузькогалузево! специфiки мовленнево! поведшки посередника. Встановлення суп посередництва в конфлштних ситуащях як специфiчного виду мовленнево! дiяльностi дае змогу виявити лшгводидактичш особливостi !! формування i розробити методику формування професшно орiентованоi' англомовно! компетенцii' в говоршш майбутнiх психологiв.
Розробцi проблеми комушкативно! компетенцi! у теорi! та практищ викладання iноземно! мови присвячеш роботи О. Б. Бiгич, Н. I. Гез, I. А. Зiмньо!, В. О. Коккоти, С. Ю. Школаево!', G. I. Пасова, Н. К. Скляренко, О. Б. Тарнопольського. Незважаючи на те, що до^дження компетенпсного аспекту професiйно орiентованого навчання шоземно! мови на немовних факультетах ввдображеш у працях О. П. Бикош, В. Д. Борщовецько!, Г. А. Гринюк, Р. О. Гришкова, О.1. Каменського, Н. М. Прудшкова, Л. О. Сшорсько!, Н. А. Сури, О. Б. Тарнопольського, Н. В. Ягельсько! й шших науковщв, проблема формування шшомовно! компетенци фахiвця у медiативнiй сферi психологи залишаеться недостатньо дослiдженою щодо компонентного складу структури шшомовно! професшно! компетенцп для забезпечення ефективного спiлкування у професiйно-орiентованiй сферi мовленнево! взаемоди.
Мета статп - з'ясувати основш компоненти англомовно! комушкативно! компетенци психолога-посередника та обгрунтувати лiнгводидактичнi особливостi 11 формування з точки зору професшно-мовного, професiйно-мовленнeвого та прагматичного аспектiв шшомовно! комушкаци.
Для визначення особливостей формування професшно! англомовно! компетенцi! майбутнiх психолопв насамперед потрiбно уточнити поняття «комушкативна компетенщя». Вiдзначимо, що воно визначалося багатьма дослiдниками, як1 в результат! численних дискусш дiйшли приблизно до одного висновку про те, що комушкативна компетенщя е здатнiстю людини до розумiння i коректного ввдтворення мови з урахуванням реальних сощолшгвютичних обставин спiлкування. Безумовно, це визначення уточнюеться рiзними дослiдниками [1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; 11], але жоден з них не вносить до нього ютотних змш. Так, наприклад, С. Савшьйон позначив це поняття, як можливють функцiонально володiти мовою i вмшня висловлюватися, iнтерпретувати й обговорювати значення, що становлять спiлкування мiж двома i бiльше особами або мiж однiею особою та письмовим чи усним текстом [9, с. 57]. Опираючись на розумшня комунiкативно! компетенци як функцiонально! основи використання мови М. Халвдей розглядав !! вщповвдно до семи основних функцiй: 1) шструментально!, 2) регулятивно!; 3) штерактивно!; 4) персонально!; 5) евристично!; 6) репрезентативно!; 7) функци уяви [11, с. 136]. На думку Д. А. Вшкшза, функцюнальна або комушкативна компетенщя - це основа для створення комушкативно спрямованих програм у навчанш мови. Цi програми, як вважае дослвдник, включають в себе так поняття, якi учневi треба знати i застосовувати. В основу навчання мови покладено не знання граматики i лексики, а знання значень: 1) категорiй комунiкативно! функци, якими е вiдповiдь, скарга, пропозищя, вiдмова; 2) основних категорiй, якими е час, як1сть, частота, мюцезнаходження, послiдовнiсть. На думку Н. I. Геза, вербально-комунiкативна компетенцiя - це здатшсть враховувати в мовленневому спiлкуваннi контекстуальну доречнiсть i вживання мовних одиниць для реалiзацi! когштивно! та комунiкативно! функцiй [2, с. 18].
Як видно з наведених визначень, домiнуюче значення комушкативно! компетенци полягае у можливосп використання мовних i мовленневих засобiв конкретно! мови для виршення життево зумовлених завдань, тобто комушкативна функщя мови превалюе над мовними засобами !! вираження.
Коли говорити про iншомовну комушкативну компетенцш, то варто придiлити увагу лшгвютичному аспекту мови, оск1льки вш не е природним надбанням людини, а штучно сформованим мовним мехашзмом i без його автоматизовано! роботи важко уявити собi реальну мовленневу шшомовну комунiкацiю. Щодо теми нашого дослiдження мовний аспект iншомовно! комушкаци повинен вiдображати наявнiсть у словниковому запасi комунiкантiв спецiально! вузькогалузево! лексики, а також знань i умшь оперування нею у поеднаннi з рашше вивченою загальнотематичною лексикою. Таким чином, синтез рашше надбаного словникового запасу зi специфiчним професiйно орiентованим, та синтез умiнь оперувати як загальнотематичними лексичними одиницями, так i професiйно забарвленими становить спiльний блок професшно орiентовано! мовно! пiдготовки майбутнього психолога, фахiвця у сферi посередництва.
Першим структурним елементом комунiкативно! компетенци майбутнього психолога повинен бути професшно-мовний. Проте нашть за умови наявносп у психолога професшно-мовних знань i вмiнь оперувати вiдповiдними !м мовними одиницями неможливо вважати його шшомовну комушкащю достатньо компетентною. Це пояснюеться тим, що iншомовне мовлення психолога мае бути не лише лшгвютично нормативним, а й професшно насиченим. Вiн повинен вмiти засобами шоземно! мови виконувати складнi професшно-мовш дi!, пов'язанi зi сприйняттям мовлення конфлштуючих сторiн, уточненням обставин суперечки, пропозицiею альтернативних варiантiв компромiсного ршення, створенням усних або письмових текспв-рекомендацiй щодо нiвелювання конфлiкту, оформленням договiрних вiдносин мiж сторонами конфлштно! ситуацi!. Тому наступним компонентом шшомовно! компетенци психолога ми вважаемо професшно-мовленнсвий.
Однак майбутньому психологу-посереднику недостатньо володии лише професiйними знаннями для досягнення запрограмованих результатiв свое! дiяльностi. Ввдомими е факти,
коли психолог веде беседу з ^ieHTOM, вибудовуючи при цьому Bci сво! психолопчно-мовленнeвi дл у ч^кш логiчнiй послiдовностi, дотримуеться встановлених регламентом правил - проте не досягае бажаного результату стлкування. Це ввдбуваеться тому, що в бшьшосп таких випадк1в !хне мовлення позбавлене прагматичного аспекту, який на основi штерпретаци визначення В. О. Коккоти [6, с. 20], ми розумiемо як здатнiсть психолога встановлювати контакти зi спiврозмовниками, долаючи при цьому психолопчш бар'ери спiлкування, починати медiативну бесщу i пiдтримувати !! протягом усього перiоду спiлкування та лопчно завершити розпочату розмову.
Зауважимо, що прагматичнiсть мовлення психолога-медiатора також повинна складатися зi здатностi впливати на свiдомiсть людини так, щоб непомiтно пiдвести !! до тих шляхгв виходу зi складно! конфлiктно! ситуацi!, як1 психолог запрограмував з вiд початку процедури проведення медiативно! бесiди. Лiнгвiстично така тактика мовленнево! поведiнки психолога буде виражатися спецiальними риторичними засобами мови, якою вш спiлкуеться. Згiдно зi смислом, прагматичний аспект мовлення психолога повинен проявлятися у високому рiвнi його професiйно! компетентност! В зв'язку з цим, вважаемо третiм структурним елементом комунiкативно! компетенцi! психолога - прагматичний.
1з наведеного вище аналiзу iншомовно! комунiкативно! компетенцi! загалом та професшно! дiяльностi психолога-медiатора зокрема очевидно, що професшно орiентована англомовна компетенция в говорiннi психолога-медiатора складаються iз встановлених нами трьох структурних компоненпв: професiйно-мовного, професiйно-мовленневого i прагматичного. Як видно з !хтх назв, вони дещо вiдрiзняються вiд загальноприйнятих компоненпв шшомовно! комунiкативно! компетенцi! фахiвцiв шших сфер дiяльностi.
Однак це не означае, що, наприклад, професiйно-мовний компонент нехтуе врахуванням соцiолiнгвiстичних i стилютичних варiацiй лексико-граматичних i фонологiчних характеристик тексту для смислово! обробки шформацп, яку вiн мiстить. Ми повтстю подшяемо точку зору тих вчених, котрi вважають, що майбутнiй фахшець повинен вiдрiзняти неформальну тональнiсть стлкування вщ офщшно-дшового тону, особистий лист вщ дшового листування, ввiчливiсть ввд грубощш, знати специфiчнi лексичнi особливоси рiдно! та iноземно! мов [1; 5; 7; 9; 10].
Це також не означае, що запропоноват нами професшно-мовленневий i прагматичний компоненти не будуть враховувати основт вимоги дискурсивного аспекту шоземно! мови. Варто погодитися з думкою науковщв, як вважають повноцiнним мовленням лише ri уснi або письмовi вислови, що характеризуються л^вютичним i смисловим взаемозв'язком вах речень i абзацiв, з яких вони складаються [5; 7; 10]. Запропонований нами прагматичний компонент професшно! англомовно! компетенцi! психолога буде повною мiрою враховувати тактику i стратегiю мовленнево! поведiнки майбутнього фахiвця.
Отже, охарактеризувавши структурнi компоненти комушкативно! компетенцi! англомовного професiйного мовлення психологiв-медiаторiв, зробимо спробу виявити особливостi формування кожного iз них.
I. Особливосп формування професiйно-мовного компонента англомовно! комушкативно! компетенци психолога полягають у наступному:
1) у вiдборi мовного матерiалу, який грунтуеться не на загальноввдомих принципах частоти вживання тих чи шших ^в, !х багатозначностi, здатносп до словотворення тощо, а на основi змiсту професiйно! даяльносп фахiвця. Оск1льки елементами змiсту даяльносп психолога-медиатора е поняття сутностi конфлiкту, типи конфлштш, моделi конфлiктно! поведiнки опонентш i види адекватно! реакцi! психолога, етапи посередницько! дiяльностi психолог1в, мовленневi технiки переконання опонентiв, то вщбраний для засвоення студентами-психологами мовний матерiал треба чiтко спiввiдносити iз названим змютом. Вiн виражаеться за допомогою певних лексичних одиниць у виглядi окремих лексем, стiйких виразiв i специфiчних оборотiв.
Наприклад, для вираження сутностi конфлiкту вiдiбрано такий мовний матерiал:
avoid the harms - уникати шкоди
compromise - компромю
deal with - мати справу з
dysfunctional strategies - недiевi стратеги
engage in a conflict - втягнути в конфлшт
human interaction - людська взаемодiя
negotiating - переговори
reach the benefits - отримати вигоду
research - досл!дження
resolve - залагодити( конфлiкт )
solution - виршення
specific - специфiчний
success - усшх
2) у способi пред'явлення i семантизацii' мовного матерiалу, яю здiйснюються не вiдразу у контекст!, як це прийнято в рiзних комунiкативних методиках, а спочатку в iзольованому виглядi у початковiй форм! з перекладом рвдною мовою для забезпечення розумшня структури мовного явища i способ1в його поеднання з ратше вивченими. Подальша актив!защя кожного мовного явища у мовлент студента здайснюеться негайно, щоб максимально зменшити розрив м!ж формою дослвджуваних лексем та !х застосуванням в р!зномаштному лшгвютичному оточенн в мовленш.
3) в необхвдносп вживання кожного наступного мовного явища з рашше вивченими, проте не лише в перюд засвоення окремо! професшно! теми, а впродовж усього навчання, тобто у процес оволодшня знаннями i вмшнями в межах всього запрограмованого тематичного матер!алу. Такий шдхвд до вивчення фахово! шшомовно! шформацп зумовлюеться як дидактичними законом!рностями, так i вимогами до професшно! д!яльносп психолопв. Перш! мають за мету не дозволити забування одних мовних явищ у процес вивчення шших, а також системно повторити весь навчальний матер!ал, що забезпечуе навиь менш зд!бним у лшгвютичному план! студентам доступшсть його запам'ятовування i можливють вживання. Натомють друг! виявляються у необх!дносп одночасного прояву професшних знань в !х р!зних аспектах, адже психологов! недостатньо лише поговорити з! сторонами конфлштно! ситуаци про причини сварки, йому треба в!дразу дати !м певш рекомендаци для усунення виниклих непорозумшь, а також налаштувати !х на подальшу сшвпрацю. Така мовна дгяльшсть передбачае вживання лексики не з одше! !з вивчених тем, а в!дразу з кшькох. Зввдси випливае необхвдшсть вивчення кожно! ново! дози мовного матер!алу в поеднанш з рашше вивченими.
4) в необхвдгосп вивчення кожного мовного явища в уснш i письмовш формах. Це положення зумовлено лшгводидактично i професшно. Перша виражаеться через реал!защк> ведомого ф!зюлопчного постулату про те, що чим бшьше анал!затор1в задаяш у процеа засвоення шформацц, тим краще вона сприймаеться. Кр!м того, моторно-руховий аналзатор, заданий тд час письма, актив!зуе анал!заторну систему, адже студент бачить те, що вш пише, промовляе це у внутршньому мовленш i чуе те, що вш промовляе. Тому письмо створюе умови для бшьш мшного i тривалого запам'ятовування навчального матер!алу. 1з професшно! точки зору психологу--медатору доводиться дослщжувати конфлжг через письмов! заяви або скарги сторш, йому також часто потр!бно звггувати чи робити висновки у письмовш форм! стосовно вивчених суперечок та надавати письмов! рекомендаци щодо оптимальних вар!анта !х залагодження. Зрештою, за умови конструктивного виршення конфлжгу фах!вець-психолог повинен запропонувати учасникам суперечки погоджувальний догов!р у письмовш форм!. Ця ж робота може вадбуватися i в усному мовленш, звщси випливае, що навчальний мовний матер!ал мае актив!зуватися в усшй та письмовш формах.
II. Особливосп формування професшно-мовленневого компонента в професшно ор!ентованш англомовнш компетенцп психолога полягають у наступному:
1) в розвитку умшь усно! та письмово! комушкацп на основ! змюту професшно-мовленневих умшь психолога-мед!атора, як зумовили необхвдшсть навчання студенпв: а) сприйняттю ненормативно! мови опоненпв; б) шдготовщ спещальних уточнюючих запитань, що дозволяють з'ясувати якомога бшьше з несказано! опонентами шформацп; в) проведенню бесвди з кожною з! сторш конфлшту на сепаратних i спшьних зустр!чах; г) обгрунтуванню причин свое! повед!нки; д) викладу умов примирения з опонентом;
2) у розвитку умшь вираження компромюних умов договору;
3) в розвитку вмшь складати догов!р м!ж сторонами конфлшту залежно ввд його сутц
4) в розвитку умшь переконувати сторони конфлшту в доцшьносп прийняття компромюного ршення;
5) у розвитку умшь опису можливих наслiдкiв для обох сторш у pa3i деструктивного вирiшення суперечки.
III. Особливостi формування прагматичного компонента у професшно орiентовaнiй aнгломовнiй компетенци психолога полягають у наступному:
1) в отриманш знання: а) основних функцюнальних стилiв спiлкувaння; б) схем побудови текспв, що функцiонують як способи стлкування; в) способiв побудови риторичних структур; г) композицiйно мовленневих i жанрових форм;
2) у формуванш таких навичок, як: а) використання мовних засоб1в вiдповiдно до типу створюваного тексту; б) оформления тексту в стилютично коректнш формц
3) в розвитку таких умшь, як: а) планування пропонованого тексту; б) прогнозування комунiкaтивноï вадповадгосп мовних засобш, тобто таких, що спричиняють певиi емоцiï у стврозмовника i вплинуть на його подальшу поведанку; в) структурування тексту бесiди зi сторонами конфлiкту зпдно певного функционального стилю i жанрово1 форми мовленне^' поведiнки.
3i сказаного випливае, що прагматична роль майбутнього психолога повинна включати так1 мовш засоби та стилютичш прийоми, як1 здaтнi вплинути на свiдомiсть i поведiнку стврозмовника, переконати його в чомусь або навт змiнити його почaтковi судження з метою досягнення нaйбiльшого ефекту його професiйноï дiяльностi.
Отже, здшснена нами соцiaльно-психологiчнa характеристика мовленнево'' даяльносп психолога, встановлення сутi посередництва в конфлштних ситуaцiях як специфiчного виду мовленнево'' дiяльностi, а також до^дження психологiчних основ породження i ввдтворення iншомовного мовлення психологiв пiд час посередництва та виявлення лiнгводидaктичних особливостей ïï формування вiдкривaють нам перспективи подальших розвiдок щодо розробки методики формування професшно орiентовaноï aнгломовноï компетенци в говоршш мaйбутнiх психологiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гак В. Г. Прагматика, узус и граматика речи / В. Г. Гак // Иностранные языки в школе. - 1982. -№ 5. - С. 11-17.
2. Гез Н. И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / Н. И. Гез // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 2. - С. 17-24.
3. Гринюк Г. А. Етапи формування шшомовно1 комушкативно1 компетенци у студенттв екожмчних специальностей / Г. А. Гринюк, Ю. О Семенчук // 1ноземт мови. - 2006. - № 2. - С. 22-27.
4. 1змайлова О. А. Формування шшомовно1 комушкативно1 компетенци як структурного компоненту комушкативно1 культури студенпв мовних ВНЗ / О. А. 1змайлова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгти. - 2010. - № 17. - С. 66-72.
5. Каменський О. I. 1ншомовна компетентшсть як компонент змюту професшно1 пiдготовки фах1вця економiчного профiлю / О. I. Каменський // Вкник Черкаського унiверситету: зб. наук. праць. -2008. - № 120. - С. 109-114.
6. Коккота В. О. Лингводидактическое тестирование: науч.-теорет. пособие / В. О. Коккота. - М.: Высшая школа, 1989. - 127 с.
7. Методика навчання англшсько1 мови студенлв-психолопв: монографш / Тарнопольський О. Б., Кожушко С. П., Дегтярьова Ю. В., Кабанова М. Р., Безпалова Н. В.; за заг. та наук. ред. О. Б.Тарнопольського. - Дшпропетровськ: Дшпропетров. ун-т iм. Альфреда Нобеля, 2011. - 264 с.
8. Методика навчання шоземних мов у середшх навчальних закладах: тдручник / кол. aвторiв тд кер. С. Ю. Школаево1. - К.: Лети; 1999. - 320 с.
9. Топалова В. М. Формирование социокультурной компетенции студентов технического вуза (на материале английского языка): дис. ... канд. пед. наук. - К., 1998. - 168 с.
10. Ягельська, Н. В. Методика укладання европейських мовних портфелiв для рiзних категорш власниюв / Н. В. Ягельська // Вкник Чершпвського державного педагопчного унiверситету. Серiя: Педaгогiчнi науки. - 2007. - Вип. 48. - С. 326-330.
11. Halliday M. A. K., Mcintosh A., Strevens P. The users and use of language. Readings in the sociology of language / Edited by J.Fishman. - he Hague and Paris: Mouton, 1970. - P. 136-169.
