CC BY
51
being carried out in a different way. Under the new law, the number of those who could get together for the purpose of creating the necessary number of the city council plenipotentiaries was appreciably reduced.
As evidence has it, both scheduled and snap as well as repeat elections were carried out in Katerynoslav Province for different reasons, this being typical of elections of city mayors. In case the administration of the empire did not approve the newly elected, other elections, snap or repeat ones, were initiated.
As a result of using the standards of the law of 1892, the number of local residents who obtained the status of the elector was reduced and comprised a very small part of the cities' populations. Besides, reduction of the cities' electoral field was going on due to cancelation of the electoral rights for the Jews. Another peculiarity of the election process according to the City Provision of 1892 was the inclusion in the city councils (assemblies of plenipotentiaries) of the number of plenipotentiaries as specified by the Home Affairs Ministry and in conformity with the choice made by the governor in dealing with citywide and countywide issues concerned with "the special lists " of the Jews.
After the revolution of 1905 - 1907 elections became more thorough due to campaigning and partial politicization of election campaigns as well as due to the composition of the local councils.
In the practice of implementing the City Provision of 1892, in Nikopol and in Slavianoserbsk simplified local government was introduced because of insufficiency of their local budgets and underdevelopment of business and trade.
Key words: Katerynoslav Province, City Provision of 1892, city election process, city council, assembly of local plenipotentiaries, city plenipotentiary, city mayor, city chief.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова 1.С., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 930: 33(477)"1958/1964"
Ю.В. Коробка
Л1КВ1ДАЦ1Я МАШИННО-ТРАКТОРНИХ СТАНЦ1Й: НАУКОВИЙ ДОРОБОК ПЕР1ОДУ «В1ДЛИГИ»
В icmopi'i вивчення л1кв1дацП машинно-тракторних станцт (1958 р.) з-nомiж тших вирiзняeться науковий доробок радянських до^дниюв за чаЫв «вiдлиги». Незважаючи на надмiрне ритуальне вихваляння масштабного перетворення, зосередження на коментуванш хрущовських мiркувань, ухвал КПРС та держави, науковщ-сучасники реформи ввели у науковий обш низку iдей, що використовуються до нашого часу.
Ключовi слова: машинно-тракторна станщя, лiквiдацiг МТС (1958 р.), радянська iсторiографiя проблеми перюду «вiдлиги», завищеш ощнки властивостей реформи.
Марнють будь-яких реформ за радянсько'1 суспшьно-полггично'1 системи не ставить пщ сумшв необхщнють створення правдиво! картини минулого та Bce6i4Horo осмислення задля цього юторичного досвщу господарського розвитку Украши загалом та його аграрного сектору, зокрема. Помгтне мюце на радянському етат украшсько'1 ютори посщае помiж шших хрущовських реформ економжи лшвщащя машинно-тракторних станцш (далi - МТС), яка мае доволi глибоку традищю наукового
49
опанування. Попри наявнiсть значно! кiлькостi публiкацiй ця тема в iсторiографiчному планi освоена побiжно.
У накопиченш iсторичних знань радянською гумаштаристикою про лiквiдацiю МТС можна виокремити три перюди: перший - вщ початку вивчення наприкiнцi 1950-х рр. до усунення М. Хрущова вщ влади; другий - iз середини 1960-х до середини 1980-х рр.; третiй - вщ друго! половини 1980-х рр. до початку 1990-х рр. [9]. Вирiзняеться з-помiж iнших в ютори вивчення лшвщаци МТС науковий доробок радянських дослщниюв за часiв «вщлиги». Незважаючи на надмiрне ритуальне вихваляння масштабного перетворення, зосередження на коментуванш хрущовських мiркувань, ухвал КПРС та держави, науковщ-сучасники реформи ввели у науковий об^ низку iдей, що використовуються до нашого часу.
Спещальних iсторiографiчних праць щодо лшвщацп МТС не створено. Наявна iсторiографiя мютиться в оглядах дисертацiйних дослiджень та статтях у науковiй перiодицi [16; 17; 20].
Мета статл полягае у з'ясуванш характерних рис вивчення радянською гумаштаристикою перюду «вiдлиги» реформи 1958 р., пов'язано! iз вщмовою вiд застосуванням МТС як форми виробничо-техшчного обслуговування колгоспiв, !х наступною лiквiдацiею та продажем сшьськогосподарськох техшки безпосередньо сiльгоспартiлям.
Лiквiдацiя МТС мала доволi неоднозначний вплив на зростання сшьського господарства, розширення виробничо! самостшносп колгоспiв i збiльшення ефективностi виробництва продукцп в аграрному секторi. Необхщнють тако! змiни ставала очевидною з початку 1950-х рр., але й реалiзацiя була ускладнена ортодоксалiзацiею радянсько! полггекономи пiсля виходу у свгг працi Й. Сталiна «Економiчнi проблеми соцiалiзму в СРСР» [18]. Тут, ^м низки теоретичних викладок, мютилася негативна реакцiя володаря Кремля на пропозищю економiстiв - подружжя В. Венжера i О. Саншох - продати колгоспам сшьськогосподарсью знаряддя пращ, що !х експлуатували державнi МТС.
Й. Сталш категорично заперечив можливють такого перетворення через низку пщстав. По-перше, розмiрковував керманич СРСР, продаж техшки МТС у власнють колгоспам призведе до !х розорення, наслщком цього може стати пiдрив мехашзацп i зниження темпiв колгоспного виробництва, а це - «крок назад, у бш вiдсталостi», намагання «повернути назад колесо юторй». По-друге, перетворення колгоств на власникiв основних знарядь пращ поставило б !х у виняткове становище, адже жодне державне пщприемство у СРСР не володiе ними. Таю обставини, на думку радянського вождя, можуть лише вщдалити колгоспну власнють вщ загальнонародно'1' i сприятимуть не наближенню до комунiзму, а навпаки - вщдаленню вiд нього. По-трете, утшення iдеi В. Венжера i О. Санiноi призвело б до залучення колосально'1 кiлькостi знарядь сшьськогосподарського виробництва в орбiту товарного об^у, а це несумiсне з перспективою переходу вщ соцiалiзму до комушзму [18].
У зв'язку з виходом у свгт «Економiчних проблем соцiалiзму в СРСР» М. Хрущов у сво!х спогадах зазначав: «Буквально вся пар™ сидша й скнша над цiею працею. Сталiн уах примусив читати i вивчати п» [22, с. 57]. Отже, грунтовне промивання мiзкiв ще за Й. Сталша створювало несприятливе iдеологiчне i морально-психологiчне тло для сприйняття хрущовсько'1 iдеi перетворення. Тим бiльше, що критика культу особи не означала подолання сталшсько'1 спадщини в економiчному мисленнi вищого партiйно-державного керiвництва, не кажучи вже про широкий загал переачних партшщв. Звичайно, це певним чином впливало й на iсторiографiчну ситуащю навколо дослiдження аграрно-промислового розвитку краши у добу хрущовсько'1 «вщлиги».
50
Вихiдним пунктом формування наукового знання про перетворення, пов'язаш з лквщащею МТС, стали лютневий (1958 р.) пленум ЦК КПРС та сеая Верховнох Ради СРСР (27-31 березня 1958 р.), на яких було озвучено й ухвалено низку документальних матерiалiв. Як iсторiографiчнi джерела найважливiшi серед них - тези доповвд М. Хрущова «Про дальший розвиток колгоспного ладу i реоргашзащю машинно-тракторних станцiй» [25], однойменш постанова вищого керiвного осередку КПРС [14], а також доповщь радянського лщера на сеси Верховноi Ради СРСР [24]. Загалом тези доповщ, ухвалеш пленумом ЦК КПРС, i доповiдь, що пролунала на сесп, рiвнозначнi, але простежуються нюанси у трактуванш й розкриттi окремих положень, що взято нами до уваги.
В юторичному екскура, присвяченому МТС, М. Хрущов суто об'ективними причинами, практикою колгоспного будiвництва обгрунтував настшьки тривале (майже 30 рокiв) юнування у СРСР системи державних машинно-тракторних станцiй як форми виробничо-технiчного обслуговування колгоств. Перший секретар вiддав належне ролi МТС у розвитку колгоспного ладу, а також у справi т. з. «крутого пщйому сшьського господарства» [25, с. 54-61, 64] (тобто, у здшсненш курсу аграрноi полiтики 1953 р. -Ю.К.).
Обгрунтовуючи необхiдностi реоргашзацп МТС, щойно призначений головою радянського уряду М. Хрущов 27 березня 1958 р. висунув ряд мiркувань, що певним чином заперечували вище виголошене. На думку радянського лщера, пар™ школи не присягала на вiчну вiрнiсть цш старш, «вщжилш» формi виробничо-техшчного обслуговування колгоспiв i було б серйозною помилкою «продовжувати чiплятися» за неi [24, с. 14]. МТС, за його твердженням, вщсторонюють вщ головних знарядь працi робочу силу сшьгоспартшей i, таким чином, перетворилися на зайву ланку в сшьськогосподарському виробницга [24, с. 15-16].
Керiвник КПРС i радянського уряду всшяко пiдкреслював наявнiсть великих позитивних зрушень, що вщбулися на селi за останш чотири роки. У цьому легко розгадуеться приписування власнш особi авторства нового полiтичного курсу, що мав наслщком помiтнi успiхи. У нових умовах, яю склалися в аграрному виробницт, коли колгоспи у бшьшосп свош змiцнiли в оргашзацшно-господарському планi, функцiонування МТС, твердив М. Хрущов, перестало вщповщати потребам розвитку продуктивних сил галузь Бiльше того, ця форма, на його думку, починае стримувати дальший розвиток колгоспного виробництва [24, с. 16].
Розгортаючи аргументащю вичерпаносп староi форми виробничо-техшчного обслуговування колгоств, радянський лщер звернув увагу на те, що дедалi бшьше виявляються негативш наслiдки такого становища, коли на однш землi iснують два хазяi - колгосп i МТС, Це часто породжуе знеособлення в оргашзаци виробництва i знижуе вiдповiдальнiсть за пiдвищення врожайносп, викликае великi й непотрiбнi витрати на утримання паралельного управлшського апарату. А, головне, на думку М. Хрущова, - попршуеться «використання техшки i землi», «технiчне обслуговування колгоств iз боку МТС вiдстае вщ вимог, що ставляться перед ним» [24, с. 17].
Машинно-тракторш станци часто використовують працю i матерiальнi засоби, стверджував лiдер СРСР, не задля збшьшення виробництва сiльськогосподарськоi продукцп, а заради формального виконання плану тракторних робгг МТС беруть вщ держави все, що !м дають, не щкавлячись, а чи потрiбнi колгоспам тi або iншi машини для певних робгт [24, с. 18].
М. Хрущов розраховував, що зi змшою форми виробничо-технiчного обслуговування сшьгоспартшей вони самi купуватимуть техшку i такiй безгосподарностi буде покладено край [24, с. 18]. Продаж машин колгоспам змщнить !х
51
матерiально-технiчну базу, створить умови для кращого використання технiки [24, с. 21]. Радянський лщер сподiвався, що перехiд трактористiв, комбайнерiв та шших робiтникiв iз МТС у колгоспи пщшме на бiльш високий стутнь технiчне керiвництво колгоспним виробництвом [24, с. 43]. У зв'язку зi скасуванням МТС очжувалося, що створяться умови вести виробництво сшьгосппродукпв на «високомехашзованш основа» [24, с. 39]. Таю переконання М. Хрущова були своерщним викликом сталiнським настановам стосовно МТС.
Шзшше, на грудневому (1958 р.) пленумi ЦК КПРС, М. Хрущов, занурюючись у нетрi комунютично'1 теори, абстрактним викладкам Й. Сталша стосовно МТС протиставив сво1 мiркування. Вiн твердив, що розвиток товарних вщносин не суперечить поступу держави до комушзму, а тому закликав збшьшувати товарнiсть господарств, матерiальну зацiкавленiсть у збiльшеннi виробництва сшьгосппродукпв. Саме це й забезпечить 1х достатню кiлькiсть, що е одшею з важливих умов переходу до комушзму [23, с. 418].
У постановi лютневого (1958 р.) пленуму ЦК КПРС, що являла собою своерщний стрункий конспект хрущовсько1 доповщ на ньому, були чггко сформульоваш змiст реформи, методи 11 здшснення, а також очiкуванi результати. Так, виходячи з цього документа, можна скласти уявлення про розумшня вищим радянським керiвництвом сутi намiченого перетворення - змша iснуючого порядку виробничо-техшчного обслуговування колгоспiв, перехiд до продажу сшьськогосподарських машин безпосередньо колгоспам. Щодо подальшо1 долi матерiальних ресурсiв МТС, що залишалися пiсля продажу машинного парку, то центральний керiвний орган КПРС планував перетворити 1х на ремонтно-техшчш станци (РТС). Вони збер^али за собою статус державних установ, та мали забезпечити ремонт сшьськогосподарсько'1 техшки, технiчне обслуговування колективних господарств, постачання 1м i радгоспам (шляхом продажу) ново! техшки, запасних частин, пального тощо [14, с. 307-308].
Намiчений постановою спосiб проведення реформи передбачав 11 поступове втшення у життя. Так, у загальних рисах партшний документ визначив можливiсть тимчасового збереження виробнично-техшчного обслуговування через МТС у тих районах, де ще не вс колгоспи мають можливють придбати трактори та iншi машини, а також не можуть правильно використовувати цю технiку [14, с. 308].
Мюце i роль намiчених перетворень у ходi розвитку колгоспно-радгоспно! системи СРСР були визначенi М. Хрущовим як «найбiльш визначна подiя» пiсля колективiзацii [24, с. 21-22]. Звичайно ж, таке ранжирування стало для суспшьствознавщв серйозним знаком, апрiорi накресливши характер наукового пошуку i визначивши на перших порах апологетичний результат дослiджень.
Ще у перший iсторiографiчний перiод у науковий об^ увiйшло запозичене з директивних докумешгв поняття «реорганiзацiя», що застосовувалося як ключове слово для найменування державних заходiв, започаткованих щодо МТС у 1958 р. При цьому повнютю формула «реоргашзащя машинно-тракторних станцiй у ремонтно-техшчш станцп (РТС)» вживалася вкрай рщко (мабуть, через багатосшвшсть), а згодом друга 11 частина зовам вщокремилася й у радянсью часи майже не використовувалася у науковш лiтературi. Таким чином, залишилося шбито незавершене висловлювання -«реоргашзащя МТС». На нашу думку, воно бшьш прийнятне для означення дп, пов'язано1 iз перебудовою, змiною структури, форми оргашзаци, й управлiння тощо.
У дшсносп система МТС припинила свою дiяльнiсть, вiдбувся злам старо'1 форми виробничо-технiчного обслуговування колгоспiв, що вiдiгравала роль важливо'1 ланки сшьськогосподарського виробництва. А цей процес доречшше визначати поняттями «лiквiдацiя» або «скасування». Отже, поняття «реорганiзацiя» було покликане
52
замаскувати фактичну лiквiдацiю МТС. На наш погляд, офщшне проголошення заходiв iз лжвщацп машинно-тракторних станцш означало б визнання помилковостi !х створення або, у кращому випадку, - помилковють !х використання, принаймш з 1953 р.
Загалом розвиток системи МТС до офщшного проголошення й реформування був одшею з популярних тем дослщжень. Машинно-тракторнi станцй розглядалися як шдус^альна МТБ колгоспного виробництва. Буквально за рж до обнародування ршення про лiквiдацiю МТС ще виходили пращ суспшьствознавщв, якi демонстрували i на всi лади вихваляли !х позитивнi риси. Так, у статл економiста А. Рокiтка, опублiкованiй 1957 р., зазначено, що МТС - це така форма господарства, яка «дозволяе найбшьш правильно, оргашчно поеднувати державне керiвництво колгоспами з самодiяльнiстю колгоспних мас у розвитку !х громадського господарства». Вiдтворюючи офiцiйний на той час погляд, науковець висловив думку про те, що машинно-тракторним станщям належить «головна роль у здшсненш крутого тднесення сiльського господарства, зокрема колгоспного виробництва» [15, с. 88]. Таю формулювання свщчать про майже нульовий рiвень прогностики радян^^ гумаштаристики, яка поволi рухалася у фарватерi щеологй i полiтики.
Вщразу пiсля початку перетворень в аграрному секторi економiки дослiдники заходилися систематизовано викладати передумови, змют, ознаки, особливосп, позитивнi результати реоргашзацй МТС. У плаш розгляду передумов лжвщацп («реоргашзацй») МТС певний iнтерес становить монографiя Ю. Арутюняна i М. Вилцана [1]. У цьому дослщженш висунуто ряд положень, як не виходять за межi офщшно! думки стосовно ролi МТС, особливо до реформи. Так, автори впевнено твердять про !х «величезний» внесок у «загальнонародну боротьбу за крутий пiдйом сшьського господарства» [1, с. 4]. А, з шшого боку, при розглядi передумов лквщацп машинно-тракторних станцiй дослщники виявляють незадовiльне використання !х техшки, офiцiйно визнане ще вересневим (1953 р.) пленумом ЦК КПРС. На пiдставi вiдомостей поточного архiву мшютерства сiльського господарства СРСР автори зазначили грубi порушення багатьма МТС вимог агротехшки, несвоечаснiсть проведення робiт ще на початку 1950-х рр. [1, с. 98].
Для характеристики негативноi складовоi дiяльностi МТС науковцi скористалися й констатащею лютнево-березневого (1954 р.) пленуму ЦК КПРС, яка мютить мiркування про те, що багато емтееавських механiзаторiв, формально зарахованих у штат, у зимовий час не працюють аш там, аш у колгоспах. Це твердження дослщники шюструють вщомостями про зайнятiсть фахiвцiв мехашзацй МТС УРСР узимку 19531954 рр., що становить лише 70% постшних робгтниюв, попри великий обсяг робгт у цей сезон [1, с. 103].
Подальший розгляд у монографй заходiв КПРС i держави покликаний продемонструвати шбито покращення характеристик системи МТС, але все ж у пщсумку в !х дiяльностi випливають тi ж дефекти, злегка модифжоваш у вiдповiдностi до настанов М. Хрущова, висловлених 1958 р. Тут i гонитва за виконанням плану сшьгоспробгт на шкоду належнш увазi головному - пiдвищенню врожаю, i нерацiональне використання технiки, i збiльшення невиробничих видаткiв, i неефективне використання ро6очо! сили тощо.
Застосовуючи хрущовський аргумент про «наявнють двох хазяiв на землi» для обгрунтування необхiдностi лiквiдацii МТС, дослiдники розгортають свою систему мiркувань щодо негативних наслщюв цiеi ситуацй. Науковцi зазначали, що виникають згткнення iнтересiв, стримування шщативи колгоспiв, неузгодження у робот^ вiдсутнiсть iз боку керiвництва сшьгоспартшей належноi турботи про механiзаторiв,
53
що розглядалися як «емтееавщ», тобто чужi, а звiдси - негативний вплив на продуктивнють 1х працi [1, с. 123-125].
Але головна рушшна сила нового перетворення на сел^ на думку науковщв, пiдкрiплену численними фактами, статистичними вщомостями, умовиводами, полягае у тому, що колгоспи завдяки «мудрш полiтицi КПРС» набули тако1 якостi у процеЫ розвитку («визрiли») на 1958 р., що можуть самостшно i ращонально використовувати основнi знаряддя працi - трактори й iншi машини [1, с. 117]. Серед шшого у монографп вiдтворено атмосферу завищених сощальних очiкувань вiд нового перетворення. 11 автори заздалегiдь розраховували на те, що у ходi реформи у колгоспи ввшлеться велика кiлькiсть квалiфiкованих механiзаторiв, що вiзьмуть участь у роботах в уах галузях колгоспного виробництва [1, с. 136].
Покладаючись на чесшсть i щирiсть партшних декларацiй та законодавства, дослiдники плекали надш на поступовiсть реформи, урахування при 11 проведенш особливостей таких рiзних зон i районiв СРСР [1, с. 132]. 1з запопадливою догщливютю, а, можливо, через зайву довiру до влади науковцi роблять висновок, що реоргашзащя МТС не е усуванням держави вщ допомоги колгоспам. 1х тезу про те, що держава надае допомогу колгоспам, починаючи з першого кроку «реоргашзацп» - з купiвлi техшки [1, с. 141] - треба розумгти з точнютю до навпаки. Вщверто апологетичними виглядають мiркування науковцiв у плаш загально1 оцiнки реформи як «утшення волi народу» [1, с. 131], «революцшного кроку», що надасть можливють повною мiрою використати «переваги колгоспного ладу» [1, с. 3].
Нав'язливий рефрен про наближення завдяки реформi визначальних властивостей сшьськогосподарсько1 пращ до пращ мюько1 [1, с. 109] свщчить про сприйняття дослщниками комунiстичних iлюзiй i подальше 1х поширення. Втiм, певним виправданням необгрунтованих очiкувань, висловлених у зазначенiй монографп, у цей iсторiографiчний перiод були заклики Ю. Арутюняна до встановлення е^валентних вiдносин мiж державним i колгоспно-кооперативним секторами [2, с. 391].
Оптимiзм щодо аграрно1 полiтики М. Хрущова загалом i «реоргашзацп» МТС зокрема випромшювала велика монографiя С. Трапезникова (на той час помiчника секретаря ЦК КПРС Л. Брежнева) [19]. Автор пщкреслював необгрунтовашсть припущень Й. Сталша, викладених в «Економiчних проблемах соцiалiзму» про закономiрнiсть згортання товарно-грошових вщносин на поточному етат розвитку радянського суспiльства [19, с. 396].
Уся щеолопчна i сощально-полгтична атмосфера у кра'1ш не сприяла зваженш оцiнцi результатiв перетворення. Тому спостер^аемо завищенi визначення позитивних рис реформи у низщ праць, створених як на загальносоюзному, так i на укра1нському матерiалi. Так, економют Г. Шафiонецький, вiдзначаючи, що весшню посiвну кампанiю 1958 р. 95% сшьгоспартшей УРСР проводили вже за допомогою власно1 технiки, безпiдставно встановив, не обтяжуючи себе наведенням доказiв, 11 бшьш рацiональне використання саме колгоспами, ашж машинно-тракторними станцiями [26, с. 159]. Вщбиток наперед задекларованого М. Хрущовим кращого використання техшки тсля «реоргашзацп» МТС зус^чаемо i у працях А. Кочубея та О. Хижука, де воно згадуеться у контексп покращення агротехнiчних прийомiв i механiзацii процесiв виробництва окремих тракторних бригад [10, с. 51; 21, с. 64]. На думку I. Бшоуса, «реоргашзащя» машинно-тракторних станцш вщкривала широкий шлях для шдвищення продуктивносп працi i зниження собiвартостi сiльськогосподарськоi продукцii [3, с. 159]. Позитивний наслщок реформи у плаш кадрового змщнення колгоспiв завдяки працевлаштуванню в них керiвних кадрiв i спецiалiстiв МТС розглянуто у дисертацшному дослiдженнi I. Кожукала [8, с. 12-13].
54
У низцi друкованих творiв сукупнiсть заходiв щодо МТС називалася, у сташ политично! пропаганди, «важливим революцiйним заходом» чи то «кроком на шляху подальшого розвитку колгоспного ладу i села», усього народного господарства, що вщкрило «ще бшьш широкий простiр розвитку продуктивних сил, тдвищенню матерiальноi зацiкавленостi, активностi та iнiцiативi колгоспникiв» [6, с. 22; 11, с. 71; 12, с. 16; 7, с. 38; 13, с. 624].
Найбшьш авторитетний i найважливший орiентир для вые! радянсько! юторично! науки - пiдручник «История Коммунистической партии Советского Союза», створений авторським колективом на чолi з секретарем ЦК КПРС Б. Пономарьовим, наслщуючи М. Хрущова, охарактеризував заходи керiвництва СРСР стосовно МТС, що розпочалися 1958 р., як «велику та найбшьш значущу» подш «тсля перемоги колгоспного ладу в будiвництвi соцiалiстичного сiльського господарства» [5, с. 682].
Злагодженому хору радянських дифiрамбiв на адресу реформи можна протиставити спостереження укра!нського економюта-сучасника перетворення з дiаспори М. Величкiвського, який попереджав, що внаслщок ще! реформи вгтчизняного селянина-колгоспника буде пограбовано, i що його ставлення до придбано! колгоспами у МТС техшки у кращому випадку буде байдужим, бо то «не е його власним» [4, с. 2425].
Таким чином, за чаав «вщлиги» методолопчну основу й змютовий каркас радянських дослiджень реформи, пов'язано! з лiквiдацiею МТС i продажем !х технiки колгоспам становлять висловлювання з цього приводу М. Хрущова, документи ЦК КПРС тощо. Партшно-державш настанови набули характеру директив i не передбачали найменшого вщхилення. Спецiалiсти гумаштарно! галузi, волею-неволею дотримуючись комунютично! щеологп, розглядали ус суспiльнi процеси через призму просування до «свгтлого майбуття», що мiнiмiзувало науковий результат.
У науковому доробку першого iсторiографiчного перiоду вiдобразилося зречення вщ сталiнських постулатiв стосовно МТС i товарно-грошових вiдносин у СРСР. З керiвних настанов спецiалiсти радянсько! гуманiтаристики запозичили поняття «реорганiзацiя», яке стало з того часу неповноцшним замшником реально! лшвщацп МТС. Дослщники реформи розглядали !"! передумови i примарнi позитивнi результати -приклади шбито кращого використання куплено! колгоспами техшки та дiевiсть переходу до них кадрiв механiзаторiв.
Список використано1 л1тератури
1. Арутюнян Ю. В. Историческая роль МТС и их реорганизация / Ю. В. Арутюнян, М. А. Вылцан. - М. : Соцэкгиз, 1958. - 159 с.
2. Арутюнян Ю. В. Особенности и значение нового этапа развития сельского хозяйства СССР / Ю. В. Арутюнян // История советского крестьянства и колхозного строительства в СССР : матер. науч. сессии (г. Москва, 18 - 21 апреля 1961 г.). - М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1963. - С. 390 - 401.
3. Белоус И. Ф. Местные Советы Украины в борьбе за подъем сельского хозяйства / И. Ф. Белоус // Укрепление союза рабочего класса и крестьянства в период крутого подъема сельского хозяйства (1953 - 1958 гг.). - М., 1961. - С. 127 - 188.
4. Величювський М. Лшвщащя селянського присадибного господарства за комунютично! системи як зааб закршачення селянства / М. Величювський. - Нью-Йорк : Б.в., 1958. - 32 с.
5. История Коммунистической Партии Советского Союза: учеб. / под ред. Б. Н. Пономарёва. - М. : Госполитиздат, 1963. - 784 с.
6. Каландадзе А. М. Некоторые вопросы колхозного права на новом этапе развития колхозного строя / А. М. Каландадзе , А. И. Королёв // Правоведение. - 1958. - №3. - С.22 - 32.
7. Ковалевський Б. П. Могутня сила побудови комушзму (Змщнення союзу робгтничого класу i колгоспного селянства в перюд розгорнутого комунютичного будiвництва) / Б. П. Ковалевський. - К. : Держполгтвидав УРСР, 1962. - 195 с.
8. Кожукало I. П. Партшно-оргашзацшна робота КП Укра1ни на селi в перюд крутого пщнесення сшьського господарства (1953-1958 рр.): автореф. дис. ... канд. ют. наук / 1ван Петрович Кожукало. - К., 1963. - 23 с.
9. Коробка Ю. В. Перюдизащя iсторiографiчного процесу навколо наукового освоення перетворень в економщ Укра1ни в 1953 - 1964 рр. / Ю. В. Коробка // Граш. -2012. - №5. - С. 3 - 7.
10. Кочубей А. Д. Висок темпи розвитку - запорука наших перемог / А. Д. Кочубей. - К. : Держполгтвидав УРСР, 1960. - 100 с.
11. Нелип И. П. Помощь рабочего класса колхозному крестьянству в развитии материально-технической базы сельского хозяйства в период крутого подъёма (на материалах Украинской ССР) / И. П. Нелип // Укрепление союза рабочего класса и крестьянства в период крутого подъёма сельского хозяйства. - М. : Изд-во ВПТТТ и АОН при ЦК КПСС, 1961. - С. 9 -75.
12. Нелип И. П. Помощь рабочего класса крестьянству в развитии материально-технической базы сельского хозяйства в период крутого подъёма (1953-1959) : на материалах Украинской ССР: автореф. дисс. . канд. ист. наук / И. П. Нелип; ВПТ и АОН при ЦК КПСС. - М., 1961. - 19 с.
13. Очерки истории Коммунистической партии Украины. - К. : Изд-во политической литературы Украины, 1964. - 736 с.
14. Про дальший розвиток колгоспного ладу i реоргашзацш машинно-тракторних станцш : Постанова пленуму ЦК КПРС. Москва. 25 - 26 лютого 1958 р. // КПРС в резолющях i ршеннях з'iздiв, конференцш i пленумiв ЦК. - К. : Полгтвидав Укра1ни, 1981. - Т. 7 : 1955 - 1959. - С. 304 - 310.
15. Роютко А. I. МТС - шдус^альна матерiально-технiчна база колгоспного виробництва / А. I. Роютко // Науковi записки Ки1вського ушверситету. - 1957. - Т. 16. Вип. 10 : Збiрник кафедри полЬекономи. - №2. - С. 87 - 101.
16. Романюк I. М. Iсторiографiя питання реоргашзаци машинно-тракторних станцш у 1958 р. / I. М. Романюк // Укра1нська iсторiографiя на рубежi столпъ : матер. мiжнар. наук. конф. (м. Кам'янець-Подшьський, 25-26 жовтня 2001 р.). - Кам'янець-Подшьський, Ошм, 2001. - С. 767 - 771.
17. Романюк I. М. Соцiально-економiчнi та культурш процеси в укра1нському селi у 50-х - першш половиш 60-х рр. ХХ ст. : дис. ... д-ра ют. наук : спец. 07.00.01 / !ван Миронович Романюк; Чершвецький нацюнальний ун-т iм. Юрiя Федьковича; . -Чершвщ, 2006. - 509 с.
18. Сталин И. В. Экономические проблемы социализма в СРСР [Электронный ресурс] / И. В. Сталин.- Режим доступа :
http://www.geocities.com/CapitolHill/Parliament/7231/ec_probl.htm
19. Трапезников С. Исторический опыт КПСС в социалистическом преобразовании сельского хозяйства / С. Трапезников. - М. : Госполитиздат, 1959. -448 с.
20. Трофимов А. В. Советское общество 1953 - 1964 годов в отечественной историографии: политика и экономика : дисс. . докт. ист. наук : спец. 07.00.09 /
Андрей Владимирович Трофимов; Уральский государственныйэкономическмй унверситет. - Екатеринбург, 1999. - 515 с.
21. Хижук Ф. З. Створення на Укра'1ш постшних кадрiв механiзаторiв (1953-1961) / Ф. З. Хижук // Украшський юторичний журнал. - 1962. - №6. - С. 58 - 65.
22. Хрущёв Н. С. Воспоминания / Н. С. Хрущёв // Вопросы истории. - 1992. - №1. - С. 57.
23. Хрущёв Н. С. Итоги развития сельского хозяйства за последние пять лет и задачи дальнейшего увеличения производства сельскохозяйственных продуктов : Доклад на пленуме ЦК КПСС 15 декабря 1958 / Н. С. Хрущёв // Строительство коммунизма в СССР и развитие сельского хозяйства: в 8-ми т. - М. : Госполитиздат, 1962. - Т. 3 : Январь 1958 - май 1959 гг. - С. 336 - 450.
24. Хрущёв Н. С. О дальнейшем развитии колхозного строя и реорганизации машинно-тракторных станций : Доклад Н. С. Хрущёва на первой сессии Верховного Сонета СССР. 27 марта 1958 г. / Н. С. Хрущёв. - М., 1958. - 44 с.
25. Хрущёв Н. С. О дальнейшем развитии колхозного строя и реорганизации машинно-тракторных станций : Тезисы доклада на первой сессии Верховного Совета СССР (февраль 1958 года) / Н. С. Хрущёв // Строительство коммунизма в СССР и развитие сельского хозяйства : в 8-ми т. - М. : Госполитиздат, 1962. - Т. 3 : январь 1958 г. - май 1959 г. - С.46-85.
26. Шафионецкий Г. Рост доходов и повышение уровня потребления колхозного крестьянства (на материалах колхозов УССР) / Г. Шафионецкий // Экономические науки. - 1959. - №4. - С. 159 - 166.
Стаття надшшла до редакци 10.04.2015 р.
Y. Korobka
LIQUIDATION OF MACHINE AND TRACTOR STATIONS: SCIENTIFIC ACHIEVEMENT OF THE "THAW" PERIOD
Rejection of the machine and tractor stations (hereinafter referred to as MTSs) as a form of maintenance of agricultural partnerships and consequent sales of agricultural vehicles directly to agricultural partnerships had a very controversial influence on the development of agriculture and on the expansion of the USSR agricultural partnerships' independence. The necessity of such changes became evident since the early 1950s, whereas the implementation was hampered by benediction of socialist political economics after the publication of I. Stalin's "Economic problems of socialism in the USSR ". Here, along with a number of theoretical interpretations, was the Kremlin's negative response to the economists' proposal - the married couple of V. Venzher and O. Sanina proposed selling farm machinery to agricultural partnerships which used the state-owned MTSs.
I. Stalin rejected the necessity of such a reformation for a number of reasons. Firstly, according to the head of the USSR, sales of MTSs to agricultural partnerships will lead to their bankruptcy, which will result in disruption of mechanization and in decrease in agricultural production, which means "a step back, towards backwardness". Secondly, reformation of agricultural partnerships into owners of the main production means would make them become privileged, since none of the USSR state-owned businesses has them. In the Soviet leader's view, such a state of affairs can do nothing but throw the agricultural ownership away from the all-national ownership; instead ofpromoting arrival at communism, this state of affairs would lead to departure from it. Thirdly, implementation of V. Venzher and O. Sanina's proposal would result in absorption of a huge amount of farm machinery by the orbit of commodity circulation, which is incompatible with the prospect of transition from socialism to communism.
In describing "Economic problems of socialism in the USSR ", M. Khrushchev stated the following in his memoirs: "The whole party was sitting and studying this book. Stalin had forced the reader to read and to study it". Thus, large-scale washing of the brains exercised as far back as under Stalin created imperceptible ideological, moral and psychological basis for perception of Khrushchev's idea of reformation. Moreover, criticism of the personality cult did not mean a victory over Stalin's heritage in the senior government and communist party officials' economic thinking, not to speak of the great number of ordinary communist party members. Of course, this in a certain way influenced the historiographical situation around the research of the country's agrarian and industrial development at the time of Khrushchev's "thaw".
The research of the reform is well evidenced by M. Khrushchev's statements as well as by documents issued by the Central Committee of the Communist Party of the Soviet Union, etc. It was the Soviet leader who was the author of the idea of concentrating all the structures that were serving the production process in agricultural partnerships at one place. This proposal was, though not unanimously, approved of in the course of the four historiographical periods of the aforementioned theme..
The peculiarity of the first historiographical period (the late 1950s - the mid 1960s) is the scientists' repudiation from Stalin's postulates in terms of VTSs and goods/money relationships in the USSR. The researchers of the reform considered its background and illusive positive results, such as better use of farm machinery bought by agricultural partnerships and high efficiency of farm machinery operators finding jobs with those partnerships (Iu. Arutiunian, I. Bilous, М. Vyltsan, I. Kozhukalo, B. Kovalevskyi, А. Kochubei, I. Nelip, S. Trapeznykov, F. Khyzhuk, G. Shafionetskyi). The dissonance of Soviet glorification of the reform was observations of M. Velychkivskyi, an emigrant Ukrainian economist, who warned that the peasant working for the agricultural partnership will be robbed as a result of such reformations.
Key words: machine and tractor station (MTS), soviet historiography of the problem of the "thaw" period, elimination MTS (1958), illusive positive results of the reform.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 327(73:510)" 1850/1864"
О.В. Набока
ЕВОЛЮЦ1Я ПОЛ1ТИКИ США ЩОДО ТАЙШНСЬКОГО ПОВСТАННЯ В КИТА1 (1850 - 1864)
В cmammi npoaHanÍ3oeaHUü розвиток американсько! полтики в Кита в перюд тайтнського повстання у 1850 - 1864 рр. Виявлет головы етапи формування курсу щодо тайтнськог держави Тайтн-тянго. Виявлен причини поступового переходу США вiд нейтралтету в початковий перюд повстання до активноi боротьби проти iнсургентiв на початку 60-х рр. XIX ст.
Ключовi слова: Тайтни, США, Цинська iмперiя, «Армiя, яка завжди перемагае», мшонери, I. Робертс.
Збшьшення м1жнародно'1 ваги Китаю на сучасному етат обумовлюе зростання штересу до дослщження юторп та особливостей стосунюв дано! краши з шоземними
58
