CC BY
372І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Особиста фізична культура вчителя як основа формування позитивного ставлення учнів до фізичного виховання
Божик Микола
Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.
Анотації:
Розглянуто сутність та значення особистої фізичної культури майбутніх вчителів-предметників. Показано, що фізична культура педагога -- це потужний засіб не тільки фізичного вдосконалення та оздоровлення, але також і виховання соціальної, трудової, творчої активності громадян. І лише при сформованій особистій фізичній культурі педагога можливо проводити роботу з фізичного виховання. Встановлено, що особиста фізична культура характеризується якісним рівнем фізичного розвитку та фізичної освіти, спрямованих на саморозвиток та зміцнення власного здоров'я і здоров'я учнів. Також визначені поняття «культура», «фізична культура особистості».
Ключові слова:
фізична культура, особиста фізична культура, вчитель, здоров’я, фізичне виховання.
Божик Н.В. Личная физическая культура учителя как основа формирования позитивного отношения учеников к физическому воспитанию. Рассмотрены сущность и значение личной физической культуры будущих учителей-предметников. Показано, что физическая культура педагога - это мощное средство не только физического совершенствования и оздоровления, но также и воспитания социальной, трудовой, творческой активности граждан. И только при сложившейся личной физической культуре педагога возможно проводить работу по физическому воспитанию. Установлено, что личная физическая культура характеризуется качественным уровнем физического развития и физического образования, направленных на саморазвитие и укрепления собственного здоровья и здоровья учащихся. Также определены понятия «культура», «физическая культура личности».
физическая культура, личная физическая культура, учитель, здоровье, физическое воспитание.
Bozsik N.V. Personal physical education of a teacher as a basis for building a positive attitude to physical education of students. It is examined the nature and value of personal physical training for future subject teachers. It is shown that the physical education teacher - a powerful tool not only for physical improvement and rehabilitation, but also education and social, employment and creative activity of citizens. It is only when the prevailing culture of personal physical educator may carry out work in physical education. It is established that the personal physical culture is characterized by quality level of physical development and physical education aimed at self-development and improve their own health and the health of students. Finally, the concepts of «culture», «physical culture of personality».
physical education, personal physical education teacher, health and physical education.
Вступ.
Успішне вирішення завдань соціально-економічного розвитку України потребує від кожної людини не тільки високої професійної підготовки, але й належного рівня культури, зокрема фізичної. Важливо, щоб кожен член суспільства правильно ставився до свого здоров'я, своїх фізичних рис і здібностей, розумів їх особисте і соціальне значення, відчував і реалізував внутрішню потребу в фізичній і духовній досконалості [5, 7].
Фізична культура як складова загальної культури, суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт, є важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного гармонійного розвитку [3, 4]
В останні роки з’явилося чимало публікацій, в яких розглядаються різні аспекти формування позитивної мотивації та виховання інтересу до фізичної культури і спорту. Питання формування фізичної культури людини і процесу фізичного виховання досліджували такі відомі науковці: Б. М. Шиян, О. С. Куц, М. Я., Ві-ленський, Р. С. Сафін, Т. Ю. Круцевич, В. Л. Волков, В. Г.Ареф’єв, В. В.Столітенко та ін.
Наукова робота виконується у відповідності до плану роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою комплексної наукової теми „Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів” (номер державної реєстрації 0107Ш00771).
© Божик М., 2011
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Поряд з цим, малодослідженою залишається проблема формування особистої фізичної культури вчителя-предметника в умовах вищої професійної освіти, що і зумовило нас до проведення наукового дослідження, метою якого є: дослідження та визначення сутності особистої фізичної культури педагога.
Об'єкт дослідження: фізична культура вчителів-предметників.
Основним методом нашого дослідження є аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури за напрямком дослідження;
Завдання дослідження:
Визначити стан означеної проблеми в теорії і практиці фізичного виховання.
Результати дослідження.
Для характеристики структури поняття «фізична культура» слід зупинитися на визначенні поняття «культура». Проблема визначення поняття «культура» залишається актуальною і на сьогоднішній день, оскільки вона є однією із складних, суперечливих і до кінця не вирішених проблем сучасної філософії. Це пояснюється тим, що ні одне поняття в суспільній науці не викликає такого розмаїття поглядів, визначень, як поняття культура. Не дивно, що на сьогоднішній день у світовій літературі нараховується більше 250 різних тлумачень сутності культури.
На нашу думку, найбільш вдало поняття «фізична культура особистості» подано у підручнику з теорії і методики фізичного виховання школярів за авторством професора Б. М. Шияна. Зазначений термін визначається як сукупність властивостей людини, які набуваються у процесі фізичного виховання і виражаються в її активній діяльності, спрямованій на всебіч-
не удосконалення своєї фізичної природи та ведення здорового способу життя [6].
Фізична культура є частиною передової культури, набутком всього народу. Це потужний засіб не тільки фізичного вдосконалення та оздоровлення, але також і виховання соціальної, трудової, творчої активності громадян. Фізична культура не вичерпується вправами, спортом, гімнастикою, іграми та туризмом: вона включає громадську та особисту гігієну праці, побуту, використання природних сил для загартування, правильний режим праці, відпочинку та харчування. Систематично вживані фізкультура та спорт - це молодість, що не залежить від паспортного віку, це старість без хвороб, оживлена оптимізмом, довголіття, і нарешті - здоров'я [5, 7]
У законах України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про освіту», у «Державній програмі розвитку фізичної культури і спорту в Україні» основною метою є створення умов, за яких будуть викликані до життя творчі сили молодої особистості, відкриється простір до її активної самореалізації.
«Фізична культура особистості» - це сукупність властивостей людини, які набуваються у процесі фізичного виховання і виражаються в її активній діяльності, спрямованій на всебічне удосконалення своєї фізичної природи та ведення здорового способу життя [7].
Відомі вчені В. Г. Ареф’єв, В. В. Столітенко [1] визначають особисту фізичну культуру через засвоєння конкретною людиною «фізкультурних» знань, рухових умінь та навичок і досягнення, на основі використання засобів фізичного виховання, належних показників розвитку організму. Ступінь знань та якість набутих рухових умінь і навичок, гармонійність фізичного розвитку, прояви рухових якостей можуть відрізнятися у різних людей. Вважається, що це залежить від ставлення до них окремо взятої людини, її здібностей; від часу, витраченого на навчання і виховання під час спеціально організованих і самостійних занять.
Неможливо сформувати остаточну думку про рівень фізичної культури майбутнього педагога лише на підставі його фізичного розвитку, оволодіння ним руховими уміннями і навичками. Необхідно враховувати компоненти, що відносяться до духовної сфери, такі як ціннісні орієнтації, ступінь розвитку інтересів і потреб, зміст думок і почуттів [6].
Фізична культура педагогів складається зі знань, умінь, вихованості, діяльності в певних природних і соціальних умовах, що формують відповідну фізичну підготовленість і загартованість, які є теж складовими фізичної культури вчителів-предметників.
В основу формування особистої фізичної культури вчителів слід покласти народні оздоровчі, гартувальні звичаї, обряди, традиції за народним християнським календарем, оскільки вони складають частину української культури та адекватно відображають сутність, зміст і характер подій та явищ у природі, житті, трудовій діяльності, побуті і дозвіллі людей [5].
Життя людини повсякденно супроводжує рухова активність, як обов’язковий фактор зміцнення здоров’я і тим самим формування основ фізичної культури [5,
32011 08
7]. Відродження звичаїв оздоровлення, гартування нашого народу сьогодні може сприяти розвиткові особистої культури здоров’я її органічному вплетенню у загальну культуру та добробут людей. Принципами народної фізичної культури є народність і культуро-відповідність, природовідповідність, самодіяльність людей. Вони повинні бути реалізовані при формуванні основ фізичної культури вчителя-предметника. Рівень особистої фізичної культури вчителя може бути визначений за допомогою контрольних якісних показників, які слугують критеріями оцінки фізичної культури і охоплюють такі аспекти [7]:
• знання основних правил проведення самостійних тренувальних занять, прийомів елементарного контролю свого фізичного стану, дозування, змісту й призначення простих гартувальних процедур;
• вміння провести ранкову гігієнічну гімнастику, фіз-культпаузу, фізкультхвилинку, індивідуальне тренувальне заняття;
• вміння організувати спортивну або рухливу гру;
• володіння основами техніки і тактики різних спортивних вправ, прийомів, дій;
• різнобічна фізична підготовленість на рівні вікових нормативів;
• систематичне проведення ранкової гімнастики, участь у колективних тренувальних заняттях, регулярне проведення самостійних занять;
• постійна зацікавленість підвищенням рівня своєї фізичної підготовленості і загартованості організму;
• знання цікавих фактів з історії спорту і прикладів досягнень у вдосконаленні здоров’я людей засобами фізичної культури і спорту;
• знання побіжних спортивних подій у місті, країні, за кордоном.
Засвоєння теоретичних знань скорочує шлях навчального пізнання, оскільки, оперуючи сформованими і чітко обґрунтованими науковими положеннями, вчитель звільняється від необхідності деталізованих доказів, а учні - від необхідності перевірки на практиці достовірності запропонованих їм знань [5].
Вчитель повинен стати носієм фізкультурної просвіти учнів. Для цього потрібна реалізація індивідуального підходу до кожного учня [7]. Процес підготовки вчителя у вузі орієнтований на розвиток в поєднанні його загальної культури, відповідних знань, навичок, умінь, творчих здібностей з фізичною працездатністю, фізичною культурою [6].
Багато авторів [1, 2, 5, 7] наголошують, що вчитель повинен вміти пояснювати кожну вправу, щоб учні засвоїли назву вправи, техніку виконання та її позитивний вплив на організм. Навчальна інформація повинна бути доступною і цікавою для дітей, супроводжуватися позитивними емоціями, використанням ігрових елементів, фольклору. Тому аспекти формування фізичної культури вчителя мають розглядатись у зв’язку з досягненням фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я.
Формування особистої фізичної культури вчителя-предметника повинно проходити з врахуванням навчально-пізнавальних, процесуальних, результа-
та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
тивних, оціночних, соціально-значимих та мотивів благополуччя, що дасть змогу через процес фізичного виховання поєднати тілесний та духовний розвиток дитини.
В професійній підготовці вчителя повинні мати місце знання і вміння, котрі необхідні для проведення різних форм фізичного виховання з дітьми, а саме: організація ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної паузи, рухливих ігор, прогулянок, екскурсій, походів та різних спортивних заходів [7].
Крім того, не менш важливим є правильне використання засобів, методів і організаційних форм фізичного виховання школярів, для того, щоб сприяти зміцненню здоров’я, загартуванню, формуванню правильної постави, сприяти вихованню фізичних якостей, прищеплювати інтерес до систематичних занять фізичними вправами [3].
Основними складовими фізичної культури особистості вчителя, які визначають його професійно-педагогічну діяльність, на думку М.Я.Віленського та Р. С. Сафіна, слід вважати [ 2 с. 34]:
1. Фізкультурно-спортивну діяльність (пізнавальна, організаторська, пропагандистська, інструктивно-педагогічна, суддівська, самовдосконалення);
2. Мотиваційно-ціннісні орієнтири. Виявляються у вмінні мотивувати свої інтереси, переконання, потреби, прагнення досягти фізичної досконалості.
3. Фізичне вдосконалення (рухові вміння, рухові навички, фізичний розвиток, фізична підготовленість). Виявляється у власній фізичній досконалості де передбачається такі рівні здоров’я і фізичного розвитку, котрі дозволяють особистості успішно брати участь в корисних для суспільства видах діяльності.
Фізична культура відіграє важливе значення в режимі праці та відпочинку студентів. Згідно з цим положенням, використання засобів фізичної культури для підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності вимагає певного акцентування фізичного виховання до потреб обраної спеціальності. Саме тому у вищих навчальних закладах, зокрема в педагогічних, велике значення надається професійно-прикладній фізичній підготовці, в основі якої закладено процес розвитку фізичних якостей і оволодіння необхідними руховими навичками. Отже, фізична підготовка є комплексом прикладних знань, фізичних і спеціальних умінь та навичків, які спрямовані на забезпечення ефективної адаптації організму людини до професійної діяльності. Головним завданням щодо підвищення якості підготовки спеціалістів є вдосконалення навчального процесу у педагогічних навчальних закладах. Однак, повноцінне використання спеціальних знань, професійних навичків можливе тільки при доброму стані здоров'я, високій працездатності спеціалістів, що можуть бути придбаними під час регулярних і спеціально організованих занять з фізичного виховання.
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
Висновки.
Підсумовуючи вище викладене, можна зробити наступні висновки:
1. Особлива роль у професійній підготовці вчителів-предметників належить фізичному вихованню, що забезпечує високу працездатність і творче довголіття педагогічних кадрів, можливість професійно працювати без психофізичних перевантажень, розширюючи діапазон соціальної активності педагога. Під професійною спрямованістю фізичного виховання майбутнього педагога мається на увазі комплексний психолого-педагогічний вплив на його особистість.
2. Фізична культура є частиною передової культури, набутком всього народу, яка виражається ступенем розвитку її фізичних і духовних сил, рухових навичок та здоров’я. Це потужний засіб не тільки фізичного вдосконалення та оздоровлення, але також і виховання соціальної, трудової, творчої активності громадян. І лише при сформованій особистій фізичній культурі педагога можливо проводити роботу з фізичного виховання.
3. Фізична культура майбутнього педагога характеризується якісним рівнем фізичного розвитку та фізичної освіти спрямованих на саморозвиток, зміцнення власного здоров’я і здоров’я учнів, дотримання здорового способу життя.
4. Особиста фізична культура вчителя є найважливішою основою формування позитивного ставлення учнів до фізичного виховання.
У подальших дослідженнях передбачається визначити роль професійно-прикладної фізичної підготовки (І IIІФП) у формуванні особистої фізичної культури майбутніх вчителів-предметників.
Список використаних джерел
1. Ареф’єв В. Г., Фізичне виховання в школі: Навчальний посібник / Ареф’єв В. Г., Столітенко В. В. - К: ІЗМН, 1997. - 152 с.
2. Виленский М. Я., Профессиональная направленность физического воспитания студентов педагогических специальностей / Виленский М. Я., Сафин Р. С. - М. : Высшая школа, 1989. - 159 с.
3. Кривенцова І. В. Поняття про фізичну культуру майбутніх педагогів / Кривенцова І. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - № 4. - С.58-61
4. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (затверджена указом президента України від 28.09. 2004 року № 1148/2004). - К., 2004. - 16 с.
5. 5. Огниста К. В. Педагогічні умови формування фізичної культури першокласників : дис. ... канд. наук. з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 / Огниста Катерина Володимирівна. - Тернопіль, 2003. - 255 с.
6. Чабан І. П. Професійно-прикладна спрямованість фізичного виховання студентів-лінгвістів / Чабан І. П. // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - Харків, 2002. - N 15. - С. 66-72.
7. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. -Частина 2 / Шиян Б. М. - Тернопіль: навчальна книга - Богдан, 2001. - 248 с.
Надійшла до редакції 26.06.2011р.
Божик Николай Владимирович bojukmv@inbox.ru
