CC BY
103
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
_f \' y^iJIljJrlsiJl
УДК 616.995.42-07-08
ШОСТАКОВИЧ-КОРЕЦЬКА Л.Р., БУДАЕВА I.B., ЧЕРГНЕЦЬ А.В, МАВРУТЕНКОВ В.В, МАРЧЕНКО Н.Е. ДЗ «Дн/пропетровська медична академия» МОЗ Украни»
ЛАЙМ-БОРЕЛЮЗ: ПИТАННЯ ДiАГНОСТИКИ i ТЕРАПй'
Резюме. Лайм-борелоз (ЛБ) — найбльш поширена природно-осередкова трансмсивна iнфекцiя, що зустр'чаеться в США, бвро^, в тому числ/ i в Украíнi. Це мультисистемне захворювання з ураженням шюри, серця, нервово'1'системи, суглоб'в, схильне до тривалого перебiгу. Офiцiйна реестра^я захворювання в Украíнiведеться з 2000 року. Рiвень епщемолотно'!'реестраци щорокузростае: показникзахво-рюваност на ЛБ в Украíнi з 2000 року за 10 роюв зрю у 29 разiв, зокрема у Дн'тропетровсьюй област — у 12 разiв. Хвороба минае деклька ста^й: в'щ появи первинно)' форми — мiгруючоíеритеми до формування хрончних форм, що можуть призвести до iнвалiдизацií. У25-50 % хворихза в'щсутност! адекватного антибактериального лiкування у раннiй перод ЛБ визначають хронiчнi форми хвороби, насамперед ураження серця. У цй робот\ наведений алгоритм ранньо'1'д1агностики «мнорних», клiнiчно безманiфестних форм ураження серця при ЛБ п'щ час раннiх ста^й хвороби з метою рацонального вибору антибактер':ально)' терапП. Показано, що серологiчнi маркери ЛБ (антитла до борелй кпаав 1дМ та 1дС) не можуть викори-стовуватися для контролю за перебiгом захворювання та ефективнiстю терапи.
Вступ
Лайм-борелюз (ЛБ) — найбГльш поширена при-родно-осередкова трансмюивна шфекщя, що зустрь чаеться в США та бврош, в тому числГ i в Укра!ш [3, 4]. Це мультисистемне захворювання з ураженням шири, серця, нервово! системи, суглобiв, що схильне до тривалого перебиу. Кшшчний та серолопчний дiагноз за вщсутносл мГгруючо! еритеми е проблематичним, осюльки рiзнi геномовиди сприяють виникненню рГз-них клшГчних форм хвороби.
У частки нелГкованих хворих можуть виникати сер-йозш ускладнення, але сама хвороба не закшчуеться летально. За рiвнем захворюваносп та рiзноманiтностi несприятливих наслГдюв клшГчного перебиу ЛБ являе собою одну з найактуальшших проблем сучасно! ш-фектологи. Частота реестраци хвороби за останне де-сятирiччя зросла у десятки разiв [1, 2]. У 2000 рощ ЛБ набув статусу найбтьш поширеного трансмюивного захворювання в США i бврош [1].
Природш осередки в бврош, в тому числГ в Укра!ш, спостериаються в люових ландшафтах. Основна час-тина Укра!ни ендемiчна за цим зоонозом, найбГльша захворюванють на ЛБ рееструеться в ЗахГднш УкрашГ Про першi випадки захворювання людей на ЛБ в Укра-i'нi вiдомо з 1994 р., але офщшна реестращя захворювання ведеться з 2000 року. Осередки ЛБ зареестроваш в Автономий Республiцi Крим, Донецькiй, Кшвськш, Львiвськiй, Черкаськш, Сумськш, Вiнницькiй, Закар-патськш, Iвано-Франкiвськiй, Луганськiй, Полтав-ськш, Чернiгiвськiй, Днiпропетровськiй областях [4].
Упровадження в практику сучасних Гмунолопч-них методiв (iмуноферментний аналiз, iмуноблотинг) сприяло покращенню дiагностики ЛБ: рiвень ешде-мiологiчноi реестраци в Украiнi щороку збГльшуеться, динамiка зростання вражае: так, показник захворюва-ностi на ЛБ в Укра!ш з 2000 року (момент початку реестраци) упродовж наступних 10 роив зрю у 29 разiв, у Харывськш обласп — у 16 разiв, у Дншропетровськш областi — у 12 разiв (рис. 1).
Проте можна вважати, що сучасна офiцiйна статистика не вГдповГдае дiйснiй епГдемюлопчнш ситуа-цГ! стосовно ЛБ. Одними з причин цього, як показуе практика, е висутнють настороженост лГкарГв щодо ЛБ г значна частота помилкових дiагнозiв.
Хвороба минае декГлька стадГй: вГд появи першого патогномошчного симптому ЛБ — мГгруючо! еритеми до формування хрошчних форм (кардити, неврити, енцефалГт, менГнгГт, артрит, атрофГчний дерматит). У 1995—2004 рр. у ЛьвГвському науково-дослГдницькому ГнститутГ епГдемюлоги та ппени лабораторно було об-стежено 1907 хворих на ЛБ Гз 20 областей Укра!ни. При цьому виявлено 1108 (58,1 %) серопозитивних ошб, з яких дГагноз ЛБ пГдтверджено у 412 (37,2 %) випадках, ураження опорно-рухового апарату — у 18,3 %, серце-во-судинно! системи — у 10,7 % хворих. Встановлено,
© Шостакович-Корецька Л.Р., Будаева 1.В., Черг1нець А.В., Маврутенков В.В., Марченко Н.Е., 2014 © «Актуальна шфектолопя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
що збудник ЛБ став причиною виникнення етюлопч-но недiагностованих у 16,7 % невролопчних та 20,7 % псевдоревматолопчних випадкiв захворювань [4].
Наведена статистика свщчить про актуальнiсть проблеми ЛБ, необхщшсть дослiдження ще! ще мало ведомо! хвороби, що схильна до тривалого перебiгу. Ще недостатньо вивчена ешдемюлопя ЛБ, частота формування несприятливих форм хвороби, хрошчних уражень нервово! системи, шири, опорно-рухового апарату, що зумовлюе довготривалу непрацездатнiсть та швалщизацш. На сьогоднi немае певних лабора-торних критерив контролю активност ще! хвороби, не визначенi певш курси антибiотикотерапií при рiзних клМчних ситуацiях ЛБ, не розробленi й не впровадже-нi в рутинну практику ефективш засоби профiлактики. Таким чином, питань бтьше, нiж вщповщей.
Метою роботи був пошук найбтьш оптимальних дiагностичних та терапевтичних алгоримв при рiзних стадiях хвороби на шдставi узагальнення результатiв власного дослщження хворих на ЛБ.
Матерiали та методи
Пд спостереженням перебували 136 хворих на ЛБ (2011—2013 рр.) вшэм вщ 2 до 75 роив, яы надходили до шфекцшно! лiкарнi м. Днiпропетровська (КЗ МКЛ № 21).
Вiкова медiана (т) становила 46,5 року. Пiд час ана-лiзу в^ово! структури була виявлена перевага хворих вшэм до 60 роыв — близько 63 %, тобто найбтьш дie-здатного населення, решта хворих була пенсшного вiку (рис. 2).
Гендерний аналiз виявив перевагу реестраци ЛБ серед жiнок на вщмшу вiд свiтових даних: 1 : 1,5 (п = 54; п . = 82) [1].
4 чол. ' ж1н.
Аналiз географiчного поширення показав, що укуси ктщами найчастiше спостер^алися у мютах, насе-лених пунктах, в паркових зонах, на дачах i турбазах.
Так, 61,02 % (п = 83) хворих були укушен ктщами у мiстах, 35,29 % (п = 48) — у селищах i тiльки незна-чна решта хворих — 6,02 % (п = 5) — була укушена в природних осередках (лiсовi масиви Криму, 1вано-Франывсько! областi, Бторуш, Роси). Таким чином,
Рисунок 1. Динамка захворюваност на Лайм-борелюз в Укра1н'1 та Днiпрюпетрювськiй облает з 2000 по 2011 рр. (¡нтенсивн1 показники) [2, 4]
можна стверджувати, що сучасною етдемюлопчною особливютю ЛБ у Дншропетровськш област е урбаш-зацiя, що, можливо, пов'язано з формуванням природних осередюв ЛБ серед тварин, яю мешкають у мiстах, бiльшою мiрою — вуличних, меншою — домашнiх [6]. Щорiчному зростанню захворюваностi на ЛБ сприяе значне збтьшення безпритульних собак i котiв у мiстах [5] та втсутнють оповiщення населення про небезпеч-нiсть набуття цього захворювання у критичнi перiоди року внаслток укусiв клiщами. Тiльки 17,64 % (п = 24) наших хворих мали уяву про ЛБ i активно пiсля уку-сiв клiщiв i/або появи м^руючо! еритеми звернулися до лшаря з цього приводу, а 3,6 % (п = 5) хворих самi встановили собi дiагноз ЛБ пiсля пошуку шформаци в Iнтернетi.
Укуси клiщами втзначали 69,85 % (п = 95) хворих, решта не мала вщомосп про укуси клiщiв. У таких ви-падках можна припустити контакт хворих iз безкольо-ровими ктщовими нiмфами.
Медiана iнкубацiйного перiоду становила 16,3 доби i була в межах вiд 3 до 50 дiб. У 77 (56,6 %) хворих ш-кубацiйний перiод тривав 10—15 дiб. Першою ознакою хвороби у 98,5 % (п = 134) хворих була мпруюча ери-тема, що стало причиною звернення до лшаря. 86 % (п = 117) хворих отримали первинну консультацiю та лiкування у лiкарiв амбулаторно! служби, частiше хворi зверталися до дерматологiв, терапевтiв, алергологiв, хь рургiв, iнфекцiонiстiв; помилковий первинний дiагноз був встановлений в 78,7 % (п = 107) випадкiв. Статистика значного втсотка помилкових дiагнозiв свiдчить про недостатню професiйну шформованють лiкарiв i ставить питання про необхтнють бiльш широкого професiйного оповщення медичних фахiвцiв про ЛБ.
Захворюванють характеризувалася певною сезонню-тю i визначалася природним циклом розвитку клiщiв та погодними умовами. Раннi форми хвороби реестру-валися в теплий перiод року — з кшця березня по листопад. Максимальна частота звернень спостермлася у червш — серпнi: 80 % (п = 108) хворих (рис. 3). Хрошчш форми ЛБ спостерiгалися у березш — квiтнi з тривалютю епiдемiологiчного анамнезу 280 дiб i бiльше вщ моменту укусу клщами або виникнення мируючо! еритеми.
■ 2-10роюв иИ-Мрогав п15-40рок1в и40-60роюв и>60рогав
Рисунок 2. Вкова структура захворюваност'1 на Лайм-борелоз
Роки
Варiабельнiсть клiнiки ЛБ залежала вiд термшу звернення до лiкаря. Сучасна класифшащя ЛБ перед-бачае розподiлення хвороби по перюдах залежно вiд клМчних проявiв. У Мiжнароднiй статистичнiй класи-фiкацii хвороб 10-го перегляду (43-тя Всесвiтня асамб-лея охорони здоров'я) ця хвороба сто!ть пiд единим шифром А69.2 iз назвою «хвороба Лайма» без деталь зацii на клшчш форми. I на цей час юнуе певна супер-ечнють щодо тверджень стосовно цiеi' хвороби, не ви-значенi певнi дiагностичнi та терапевтичнi алгоритми.
Згiдно з клшчною класифiкацiею ЛБ [1], хворi були подiленi на 4 групи залежно вiд стадii захворю-вання: перша клшчна стадiя хвороби була встанов-лена у 81,6 % хворих (п = 111), термш госпiталiзацii: 2—15 дiб (т — 10,3) вщ початку захворювання; друга — 14 % хворих (п = 19), термш госштатзаци: 15—33 доби (т — 22,7); третя — 2,9 % хворих (п = 4), термiн захворювання становив 280,2 доби i бтьше; решта хворих — 1,47 % (п = 2) — мала безеритематозну форму хвороби.
Уш хворi були обстеженi за стандартними методами дослщження: гемограма, загальний аналiз сечi, аланiнамiнотрансфераза, аспартатамiнотрансфераза. Частка хворих (п = 15) з друго! групи була додатко-во обстежена на специфiчнi кардiологiчнi маркери (креатинфосфоюназа-МВ, КФК-МВ), бiохiмiчнi по-казники: ревмато!дний фактор, антистрептолiзин О, С-реактивний проте!н. У хворих на артропати було проведено рентгенолопчне дослiдження суглобiв.
Встановлення етюлопчного дiагнозу проводи-лося шляхом визначення специфiчних антитiл до В.Ьи^офп класу IgM та IgG методами iмунофермент-ного аналiзу (1ФА), в сумшвних випадках застосову-вався iмуноблотинг.
Результати дослiдження
Першим клiнiчним симптомом у 83 % хворих пер-шо! групи (п = 113) було локальне шкiрне запалення в мющ укусу клiщем — м^уюча еритема (МЕ), що за сво!м класичним виглядом е основним дiагностичним (патогномонiчним) симптомом ранньо! стада хвороби. МЕ з'являлася у хворих через 5—40 дiб (у бiльшостi — на першому тижнi хвороби) тсля укусу клiща у виглядi макули або папули i повiльно вщцентровано збтьшу-валася у розмiрах до 5—60 см (т — 17,8 см). МЕ мала
Снень Березень Травень Липень Вересень Листопад
Лютий Кв1тень Червень Серпень Жовтень Грудень
Рисунок 3. Сезонна динамка захворюваност на ЛБ
характерний вигляд: центр плями був свгглим, а пери-фершш дiлянки — iнтенсивно забарвлен у лiловий або червоний колiр (кiльцеподiбна еритема). Особливiстю еритеми було тривале и збереження: без лшування еритема зберiгалась вiд 14 до 57 дiб (т — 25,6 доби). При за-стосуванш антибактерiальноl терапи термiн iснування МЕ скорочувався до 5—7 дiб вщ початку терапи. У 18 % хворих (п = 15) шсля зникнення МЕ спостерiгалося локальне лущення i гiперпiгментацiя шк1ри тривалiстю до 10—14 даб. У 8,2 % (п = 7) спостерiгалася сверблячка.
Локальна шфекщя характеризувалася вiдносно задовтьним станом або помiрною слабкiстю у 12 % (п = 10) хворих. У вшх пацiентiв були вiдсутнi будь-яы симптоми системного ураження органiв у першш стадГ! хвороби. Пiд нашим спостереженням перебували 4 ва-птш жiнки з локалiзованим ЛБ, в яких хвороба перебi-гала легко, без будь-яких скарг, з наявнютю первинно! МЕ. ЛБ не впливав на перебiг вагiтностi, у жодно! ж1н-ки не спостерiгався аборт. Подальший анамнез у цих жшок, на жаль, невiдомий.
Симптоми вторинного шфшування стрептококо-вою флорою у виглядi целюлiту/бешихи у мiсцi укусу клща спостерiгалися у 12 % (п = 10) хворих, про це свщчило пiдвищення температури до 39—40 °С, яскра-ва гомогенна гiперемiя з «язиками полум'я», локаль-ний свербiж на мiсцi укусу клщем, нейтрофiльоз у гемограмi.
Рання дисемшована стадiя хвороби була встановле-на у 13,9 % (п = 19) хворих. У цих пащенлв провiдним симптомом також була кiльцеподiбна еритема: пооди-нока (п = 5) або множинна (п = 14) вторинна еритема на шших дтянках шкiри, не пов'язаних iз мiсцем первинно! еритеми та укусу клщем i спричинена гема-тогенним поширенням збудника. Порiвняно з первин-ним локусом вторинш еритеми мали менший розмiр, були без зони просвгшення у центрi й на колiр менш яскравими. У бтьшоста хворих друго! групи (п = 15) еритема була единим ктшчним симптомом захворювання, у решти спостер^алася субфебрильна температура, втомлюванють, сонливiсть.
Як вщомо, ураження серця при ЛБ супроводжуеть-ся порушенням серцевого ритму, насамперед виник-ненням АУ-блокади. Саме цей вид аритми з'явився у 2 наших хворих — дгтей 9 i 11 рокiв iз сшьсько! мiсце-
J 1 а э 4
I_
Рисунок 4
вость Укус клГщем трапився у них на початку лГта (тра-вень-червень), згодом виникла типова мГгруюча ерите-ма, яку лГкарГ розцГнили як алергшну реакцГю на укус комахи; через 2—3 тижш в обох дггей еритема зникла. В одше! дитини з'явилася вторинна еритема. У серпш-вереснГ (через 2,5—3 мюящ) в обох дГтей з'явилися синкопе, з приводу чого !м обом було проведено електро-кардюграфГчне обстеження; результат — АV-блокада 11—111 ступеня. Обом дГтям планувалося проведення операцГ! по вживленню штучного водГя ритму. Перед операцГею дГти були оглянул дитячим ГнфекцГонГстом, за рекомендащею якого проведено дослГдження дГтей на наявнють специфГчних антитГл до В.Ьи^офп класу IgM та IgG. ДГагноз ЛБ був пГдтверджений, проведено вГдповГдне лГкування Гз застосуванням цефтрГаксону тривалютю 21 доба. ДинамГка захворювання була позитивною, спостерГгалося повне одужання дГтей. Опе-ративне втручання не проводилося.
АV-блокада — характерне ураження серця при ЛБ, але в наших дослГдженнях ми виявили «мшорш» ознаки мюкардиту, який рееструвався за збГльшенням КФК-МВ у 2—4 рази вГдповГдно до норми Г наявност порушень ритму (тахГкардГя — збГльшення ЧСС в 1,8— 2,5 раза порГвняно з нормою при нормальнш темпера-турГ, екстрасистолГя), яю виявлялися аускультативно Г на ЕКГ без будь-яких скарг хворого. Такий варГант ураження серця спостерГгався у 9 дггей вГком вГд 2 до 13 роюв: порушення на ЕКГ — 3 дитини, збгльшення КФК-МВ — 4 дитини, змши на ЕКГ + збгльшення КФК-МВ — 2 дитини. Порушення серця спостериа-лися у ранню дисемшовану стадш хвороби. Виявлення наведених лабораторно-шструментальних симптомГв мГокардиту дозволило переглянути антибютикотера-тю: терапГя проводилася цефалоспоринами третьо! групи впродовж 14—21 доби.
Таким чином, можна стверджувати, що при ура-женнГ серця за ЛБ у раннш дисемшованш стадГ! хвороби характерним е не тгльки порушення ритму (АV-блокада), але Г симптоми мГокардиту (збгльшення в сироватцГ кровГ КФК-МВ) та «легы» симптоми порушення ритму (тахГкардГя, екстрасистолГя). На пгдставГ проведених дослГджень можна рекомендувати погли-блене обстеження хворих (обов'язкове проведення ЕКГ, дослГдження рГвня КФК-МВ у сироватцГ кровГ) у ранню дисемшовану стадш ЛБ для активного виявлення «мшорних» форм ураження серця Г вибору ращ-онально! терапи.
Третя група хворих — 2,9 % (п = 4) — була нечисленна: 3 хворих на олиоартрит колшного суглоба, 1 — хво-рий Гз невритом лицьового нерва. Змши в гемограмГ у бгльшост хворих були втсутш, у решти — неспецифГч-нк вГдносний лГмфоцитоз (п = 4), пгдвищення ШОЕ у 1,5—2 рази.
Визначення специфГчних антитт до В.Ьиг%йофп для верифшаци дГагнозу виявило декглька особливос-тей: по-перше, на раншх стадГях хвороби не завжди виявлялися антитгла до борелГй, навГть при наявност патогномошчно! ознаки — мГгруючо! еритеми (12 % хворих (п = 10); по-друге, ГнфекцГйний процес у деяких
хворих не завжди супроводжувався манГфестацГею, так, у 2 хворих (1,47 %) була встановлена безеритематозна форма ЛБ за вГдсутностГ будь-яких симптомГв хвороби тгльки на пгдставГ епгданамнезу (укус клГщом за мюяць до обстеження) та виявлення специфГчних антитт до борелш; по-трете, динамГка хвороби супроводжувала-ся зникненням антитгл класу IgM при зростаннГ титрГв IgG. ДинамГка титру специфГчних антитт у жодного хворого не показала будь-яко! залежносп вГд стадГ!, тяжкосп та характеру перебГгу ЛБ, ефективноста проведення терапГ!. Результати серолопчних реакцГй не дозволяли роздГлити перенесену, хрошчну або гостру ГнфекцГю. Таким чином, саме щ показники можуть за-стосовуватися тГльки для етюлопчно! верифГкацГ! ЛБ, а не для контролю за перебиом захворювання та ефек-тивнГстю терапГ!.
Терапiя
Сучасна медицина не мае единих загальноприй-нятих стандарт етГотропного лГкування ЛБ. У на-шому стацГонарГ дГтям вГком до 8 рокГв призначалися амоксицилш або цефуроксим аксетил, дГтям старше 8 роив та дорослим — цефтрГаксон. АнтибактерГаль-на терапГя переносилася добре Г тГльки у 12 % (п = 10) хворих спостериалися симптоми бактерГолГзу у ви-глядГ пГдвищення температури, появи слабкоста, що обумовило необхгднГсть призначення парентеральних глюкокортикостеро!дГв одразу пГсля введення антибю-тикГв. Призначення антибГотикГв хворим Гз «мшорни-ми» кардитами курсом 14—21 доби було позитивним, контроль терапи (КФК-МВ Г ЕКГ) шсля Г! завершення показував норму.
Висновки
1. Ептемюлопчш особливосп ЛБ у Дншропетров-ськгй областк характерна урбанГзацГя ЛБ, що опосеред-ковано свГдчить про збГльшення мюького природного резервуару (домашнГ або вуличш собаки, коти).
2. НайбГльша захворюванють на ЛБ спостериаеться у дГездатного населення, тому ця проблема набувае со-цГального значення.
3. Статистика значного вгдсотка помилкових дГа-гнозГв при ЛБ свГдчить про недостатню професшну ГнформованГсть лГкарГв, що ставить необхгднють бГльш широкого оповГщення щодо ЛБ серед лГкарГв рГзного фаху.
4. Для покращення дГагностики «мГнорних» форм кардиту при ЛБ у ранню дисемшовану стадш хвороби показано проведення додаткового обстеження на КФК-МВ Г ЕКГ ушм хворим. Саме цей захгд дозволить вибрати рацюнальну антибютикотерапш.
5. ДинамГка титру специфГчних антитт не показала залежноси вт стади, тяжкосп та характеру перебГгу ЛБ, ефективноста проведення терапи. Результати серолопчних реакцш не дозволяли роздГлити перенесену, хрошчну або гостру ГнфекцГю. Саме тому ш показники можуть використовуватися тГльки для етюлопчно! ве-рифшаци ЛБ, а не для контролю за ефективнютю терапи та характером перебГгу хвороби.
Орипнальш досл1дження / Original Researches
Список лператури
1. Ананьева Л.П. Лайм-боррелиоз или иксодовые клещевые боррелиозы. Этиология, клиника, диагностика // Инфекции и антимикробная терапия. — Институт ревматологии РАМН. — М, 2012. — Ресурс: www.medicusamicus.com
2. Рева Ю.А. Болезнь Лайма. Как предупредить заражение? / 1нформацшне сповщення лхкаря етдемюлога вiддiлу особливо небезпечних тфекцш Днтропетровськог обласноI са-нетдстанци. — Ресурс: http://www.viaduk.net
3. Лобзин Ю.В., Усков А.Н, Козлов С.С. Лайм-боррелиоз (иксодовые клещевые боррелиозы)//Актуальные инфекции. — СПб.: Фолиант, 2000. — 160с.
4. Методичт рекомендаци з етдемюлога, дiагностики та профыактики ксодового клщового борелозу (хвороби Лайма) в УкраШ: наказ МОЗ Украти вiд 16.05.2005№ 218. — Ресурс: http://www.moz.gov.ua
4. Заволока А.А., Заволока Ан.А. Анализ проявления болезни Лайма в Харьковской области, Украина: сб. науч. статей Харьковского зоопарка. — 2010. — Вып. 5. — С. 357-361. — Ресурс: http://animals.kharkov.ua/node/416.
5. Иксодовые клещевые боррелиозы (болезнь Лайма) у собак: Автореф. дис... канд. биол. наук / Н.С. Пустовит. — М, 2003. — 25 с.
Отримано 05.04.14 В
Шостакович-КорецкаяЛ.Р., БудаеваИ.В., Чергинец А.В., Маврутенков В.В., Марченко Н.Э. ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины»
ЛАЙМ-БОРРЕЛИОЗ: ВОПРОСЫ ДИАГНОСТИКИ И ТЕРАПИИ
Резюме. Лайм-боррелиоз (ЛБ) — наиболее распространенная естественно-очаговая трансмиссивная инфекция, встречающаяся в США, Европе, в том числе и в Украине. Это мульти-системное заболевание с поражением кожи, сердца, нервной системы, суставов, которое склонно к продолжительному течению. Официальная регистрация заболевания в Украине ведется с 2000 года. Уровень эпидемиологической регистрации каждый год возрастает: показатель заболеваемости ЛБ в Украине с 2000 года за 10 лет возрос в 29 раз, в Днепропетровской области — в 12 раз. Болезнь проходит несколько стадий: от появления первичной формы — мигрирующей эритемы к формированию хронических форм, которые могут привести к инвалидизации. У 25—50 % больных при отсутствии адекватного антибактериального лечения в ранний период ЛБ определяются хронические формы болезни, прежде всего поражение сердца. В данной работе приведен алгоритм ранней диагностики «минорных», клинически безманифестных форм поражения сердца при ЛБ во время ранних стадий болезни с целью рационального выбора антибактериальной терапии. Показано, что серологические маркеры ЛБ (антитела к боррелиям классов IgM и IgG) не могут использоваться для контроля эффективности терапии.
Shostakovych-KoretskaL.R., BudayevaI.V., CherginetsA.V., Mavrutenkov V. V., Marchenko N.Ye.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
LYME BORRELIOSIS: DIAGNOSIS AND TREATMENT ISSUES
Summary. Lyme borreliosis (LB) — the most common natural focal transmissible infection which occur in the USA, Europe, including Ukraine. It is a multisystem disease affecting the skin, heart, nervous system, joints that are prone to prolonged course. Official registration of the disease in Ukraine is being carried out since 2000. Level of epidemiological registration increases every year: LB incidence in Ukraine since 2000 for 10 years has increased 29 times, in the Dnipropetrovsk region — 12 times. The disease goes through several stages: from the appearance of the primary form — erythema migrans to the formation of chronic forms, which can lead to disability. In 25—50 % of patients, in the absence of adequate antibiotic therapy, in the early LB period we defined chronic form of the disease, especially heart failure. In this paper we present an algorithm for early diagnosis of «minor», clinically silent forms of heart disorders in LB at the early stages of the disease with the aim of rational choice of antibiotic therapy. It is shown that serological markers of LB (antibodies to IgM and IgG Borrelias) can not be used to monitor the effectiveness of therapy.
