CC BY
14
References
1. Dennis, Gilbert (1998). The American Class Structure. New York: Wadsworth Publishing.
2. Libanova E.M. (2003). Sotsialna stratyfikatsiia ukrainskoho suspilstva: sproba statystychnoho vyzna-chennia ta vymiriuvannia [The social stratification of Ukrainian society: an attempt of statistic identification and measurement]. Ukr. socium, 1(2), pp. 146-164 [in Ukrainian].
3. Saienko Yu. (2002). Serednii klas u sotsiolo-hichnykh vymirakh [Middle class in sociological dimensions]. Ukraina-2002. Monitorynh sotsialnykh zmin — Ukraine-2002. Monitoring social change, pp. 60-79. Kyiv [in Ukrainian].
4. Hryshchenko K., Rudnytska T. (2002). Serednia mainova verstva yak baza formuvannia serednoho klasu v Ukraini: samoidentyfikatsiini kharakterystyky [The average property level as the basis for the formation of the middle class in Ukraine: self-identification characteristics]. Ukra-ina-2002. Monitorynh sotsialnykh zmin — Ukraine-2002. Monitoring social change, pp. 46-59. Kyiv [in Ukrainian].
5. Zanuda A. (2013). Serednii klas v Ukraini: nechyslennyi i nevplyvovyi [Middle class in Ukraine: small and not influential]. BBC Ukraine, June 5. www.bbc.com. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/ entertain ment/2013/06/130604_ukraine_middle_class_az/ [in Ukrainian].
6. Chorna N. (2017). Serednii klas Ukrainy: vidno-vyty vtrachene [Chornaya N. Middle class of Ukraine: to recover lost]. Finance.ua. 14.09.2017. Retrieved from https://news.finance.ua/ua/news/-/410426/serednij-klas-ukrayiny-vid novyty-vtrachene/ [in Ukrainian].
7. Kharazishvili Yu.M. (2014). Metodolohichni pid-khody do otsinky rivnia ekonomichnoi bezpeky derzhavy [Methodological approaches to assessing the level of economic security of the state]. Nauka ta naukoznavstvo — Science and science of science, 4, pp. 44-58 [in Ukrainian].
8. Kharazishvili Yu.M., Hrishnova O.A. (2018). Yakist zhyttia v systemi sotsialnoi bezpeky Ukrainy: indykatory, riven, zahrozy [Quality of life in the system of social security in Ukraine: indicators, level, threats]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 11-12, pp. 157171 [in Ukrainian].
9. Kharazishvili Yu.M., Liubych O.O. (2006). Sys-temne modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [System modeling of socio-economic development of Ukraine]. Bankivska sprava — Banking, 3, pp. 4665 [in Ukrainian].
10. Kharazishvili Yu.M. (2019). Systemna bezpeka staloho rozvytku: instrumentarii otsinky, rezervy ta stra-tehichni stsenarii realizatsii [Systemic Safety of Sustainable Development: Assessment Tool, Reserves and Strategic Implementation Scenarios]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Н. Ю. Шевченко
канд. екон. наук,
В. В. Замула
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З АЛГОРИТМ1В ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕС1В СЛУЖБИ ТЕХНIЧНОÏ П1ДТРИМКИ
1НТЕРНЕТ-ПРОВАЙДЕРА
Постановка проблеми. В сучасних умовах госпо-дарювання шформащя е найбшьш ходовим товаром. 1нформатизащя суспшьства — це глобальний сощаль-ний процес, особливють якого полягае в тому, що до-мшуючим видом дiяльностi в сферi суспшьного ви-робництва е збiр, накопичення, продукування, оброб-ка, зберЬання, передача i використання шформацп, здшснюваш на основi сучасних засобiв мжропроце-сорно! та обчислювально! технiки, а також на базi рiз-номанiтних засобiв iнформацiйного обмiну. 1нстру-ментами, за допомогою яких робота з шформащею стае досить ефективною, е сучасш засоби мжропроце-сорно! та обчислювально! техшки. Iнформацiя переда-еться в мереж штернет через провайдерiв, постачаль-никiв iнтернету, i бувають випадки виникнення тех-нiчних несправностей, як на сторон провайдера, так i на сторонi клiента, але не кожна людина-користувач мае достатнi знання i вiдповiдний технiчний шструме-нтарш, для того щоб грамотно i точно виправити цi проблеми. Для виршення даного виду проблем юнуе служба технiчно'i пiдтримки клiентiв.
Аналiз останн1х дослджень. Управлiнню шформа-цшними системами на ochobî сучасних 3aco6iB мжро-процесорно! та обчислювально! техшки, а також на 6a3i piзнoманiтних засoбiв iнфopмацiйнoгo oбмiну зав-жди присвячувалося багато уваги науковщв та практи-KiB (В.М. Вапна [1], С.В. Маклакова [2], В.О. Горба-чова [3] та ш.).
Проте потребують подальшого розвитку та вдос-коналення пiдхoди до визначення оптимальних меха-нiзмiв упpавлiння службою техшчно! пiдтpимки 1н-тернет-провайдера та тдвищення ефективнoстi дiяль-нoстi пращвниюв за рахунок розробки iнфopмацiйнoï системи i застосування комплексу математичних ме-тoдiв.
Метою статтi е розробка методичних пiдхoдiв до вдосконалення управлшня службою технiчнoï пiд-тримки 1нтернет-провайдера та пiдвищення ефектив-нoстi дiяльнoстi пpацiвникiв за рахунок розробки ш-фopмацiйнoï системи i застосування комплексу математичних метoдiв для служби технiчнoï пiдтpимки 1н-тернет-провайдера.
160
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ
Виклад основного MaTepia.y дослщження. 1нфор-матизащя сучасного 6i3Hecy приводить до зростання щшьносп й ускладнення структури iнформацiйних потоков, що циркулюють в офiсi. Для оргашзацп служби технчно! пiдтримки (СТП) таких потоюв вже недостатньо концепцп незалежно iснуючих одиниць офюно! технiки, а потрiбен перехщ до концепцп складно! технчно! системи (СТС). У лiтературi (див., наприклад, [4-7]) представленi рiзнi трактування по-няття СТС, але загальними е таю аспекти:
— поняття СТС пов'язуеться не з розмiром (номенклатурою елеменпв), а з модельною складнiстю;
— управлiння СТС оргашзовуеться в умовах не-визначеностей рiзного типу, в тому числi параметрич-но!, структурно!, модельно!;
— до складу СТС повинш включатися ланки (наприклад, експертш системи), здатш адекватно завдан-ню компенсувати цю невизначешсть;
— в якостi таких ланок можуть виступати люди як елементи прийняття ршення.
Вiдповiдно, в якосп об'екта технiчно! пiдтримки в робота розглядаеться система, що включае в себе офюну технiку (апаратне забезпечення), програмне за-безпечення та персонал офюу в рiзних рольових пози-цiях.
Вiдповiдно до вимог ДСТУ ISO серп 9000 [8; 9] СТП повинна переходити вщ усунення окремих де-фекпв у мiру !х виникнення до менеджменту якосп системи в целому. У систему менеджменту якосп ви-робничо! системи [8; 9] як обов'язковi процедури вве-денi «Коригувальн дп» (КД) i «Запоб1жт дП» (ПД). Зокрема, процедура КД повинна включати [10]:
— розгляд повщомлень про невщповщносп продукций та рекламацш споживачiв;
— вивчення причин невщповщностей i реестра-цiю результатiв такого вивчення;
— перевiрку виконання КД i !х результативностi.
Процедура ПД повинна включати:
— використання ветх джерел шформацп для вияв-лення, аналiзу та усунення потенцiйних причин невщ-повiдностей;
— визначення необхщних заходiв;
— здiйснення заходiв, перевiрку !х виконання та результативностi;
— доведення шформацп про вжит заходи та !х ре-зультати до вщома керiвництва для аналiзу й ухва-лення рiшення.
Техшчна пiдтримка — сервiсна структура, роз-дшьна проблеми користувачiв з комп'ютерами, апа-ратним та програмним забезпеченням. Кшьюсть звер-нень вщ користувачiв у службу технiчно! пiдтримки можна класифiкувати наступним чином:
1. Запит обслуговування. Це запит, пов'язаний з необхщшстю обслуговування обладнання чи шшого компонента сервюу службою.
2. Запит шформацп (консультацп). Користувачевi потрiбна додаткова шформащя про сервiс, порядок роботи тощо.
3. 1нцидент. Користувач не може нормально пра-цювати: сервю недоступний або яюсть сервiсу його не задовольняе.
4. Запит документации. Користувачевi необхiдна документацiя на обладнання або програмного забезпе-чення.
5. Запит на внесення змш. Користувач хопв би змшити параметри сервiсу або список одержуваних
сервiсiв. Часто таю запити пов'язат з низькою (не за-довольняе користувача) яюстю сервiсу з вини обладнання або програмного забезпечення.
Така класифжащя дозволяе бшьш ефективно по-будувати обробку звернень. Залежно вiд типу звер-нення оператор диспетчерсько! служби приймае рь шення про те, хто буде виконавцем. З рiзних титв звернень для бiзнесу зi зрозумших мiркувань найбшьш критичний шцидент. Обробка iнциденту — основний процес, що виконуеться службою тдтримки користу-вачiв. Сюди входить виконання заходiв з вiдновлення працездатностi сервiсу в найкоротшi термiни. У деяких оргашзащях прiоритет даного завдання настшьки вище, н1ж у iнших, що дiяльнiсть служби пiдтримки користувачiв практично повшстю зводиться до усунення шциденпв. Для управлiння iнцидентами вико-ристовуються методи теорiя масового обслуговування. Методи застосовуються при аналiзi кiлькостi обслуго-вуваних клiентiв i тривалостi !х обслуговування (за умови високо! якосп !х обслуговування). На цi показ-ники впливають рiзнi фактори (змшш величини). Вони взаемодiють м1ж собою в умовах процесу обслуговування ктенпв, що носить стохастичний характер. На основi теорп масового обслуговування вибираеться оптимальний варiант органiзацi! обслуговування насе-лення, що забезпечуе мшмальний час обслуговування при мiнiмiзацi! витрат i висоюй якостi обслуговування населення. Теорiя масового обслуговування полягае в тому, що на базi теорп ймовiрностей виводяться мате-матичнi методи аналiзу процесiв масового обслуговування, а також методи ощнки якосп роботи обслуго-вуючих систем. При всьому своему розмагтп процеси в системах масового обслуговування мають загальш риси. Вимога на обслуговування не регулярно випад-ково надходить на канали обслуговування в залежно-сп вiд його зайнятосп, тривалостi обслуговування i утворюе чергу вимог. Теорiя масового обслуговування повшстю виходить з теорп ймовiрностi та математич-но! статистики. Певною мiрою вона пов'язана з роз-подшом Пуассона, який описуе вiрогiднiсть числа появ в заданому iнтервалi часу яко!-небудь подп. Якщо вивчеш або заданi вхiднi потоки вимог, мехашзм (число каналiв, тривалiсть обслуговування i т.д.) i дисцiплiна обслуговування — це дае тдставу для по-будови моделi системи.
Найпростшою одноканальною моделлю з iмо-вiрнiсним вхiдним потоком i процедурою обслугову-вання е модель, яка характеризуеться показовим роз-подшом як тривалостей iнтервалiв м1ж надходженнями вимог, так i тривалостей обслуговування. При цьому щшьшсть розподшу тривалостi iнтервалiв м1ж надходженнями вимог мае вигляд (1):
Г1{Х)=А-е~и, (1)
де Я — штенсившсть надходження заявок в систему.
Щшьшсть розподшу тривалостей обслуговування мае вигляд (2):
/2(Х)=М-е-^, (2)
де Д — штенсившсть обслуговування.
Потоки заявок I обслуговування найпростших. Не-хай система працюе з вщмовами. Необхщно визна-чити абсолютну i вiдносну пропускну здатнiсть сис-теми. Уявiмо дану систему масового обслуговування у виглядi графа (рис. 1), у якого е два стани: S0 канал вшьний (очiкування); Л! канал зайнятий (йде обслуговування заявки).
И
Рис. 1. Граф статв одноканальноИ СМО з вгдмовами
Позначимо ймовiрностi сташв: Р0 (() ймовiрнiсть стану «канал вшьний»; Р1 (^ ймовiрнiсть стану «канал зайнятий». За розмiченим графом сташв (рис. 1) скла-демо систему диференщальних рiвнянь Колмогорова для ймовiрностей станiв (3):
гйР0(Х)
М dP1(t)
М
-л • р0ю + р • р^)
(3)
Система лiнiйних диференцiальних рiвнянь (3) мае ршення з урахуванням нормувального умови Р0 (() + Р1 (^ = 1. Рiшення дано! системи називаеться несталим, осюльки воно безпосередньо залежить вiд t i виглядае як у формулах (4) - (5):
ичу А+ц. А+р
Р1{1) = 1-Р0{1) = 1.
(4)
(5)
що прийшла до моменту t, буде обслужена, а отже, для даного моменту часу t середне вiдношення числа об-служених заявок до числа надшшли також дорiвнюе Р0 (t), формула (6) :
(6)
Пiсля заюнчення великого iнтервалу часу (при ? —) досягаеться стацiонарний (сталий) режим (7):
(7)
Знаючи вщносну пропускну здатнiсть, легко знайти абсолютну. Абсолютна пропускна здатнiсть (А) — середне число заявок, яке може обслужити система масового обслуговування в одиницю часу (8):
А
. Ац.
Х - а=-—
(8)
Неважко переконатися, що для одноканально! СМО з вiдмовами ймовiрностi Р0 (() е не що шше, як вiдносна пропускна здаттсть системи д. Дiйсно, Р0 ймовiрнiсть того, що в момент t канал вшьний i заявка,
Iмовiрнiсть вiдмови обслуговування заявки буде дорiвнюе ймовiрностi стану «канал зайнятий» (9):
Pвiдм = Р = 1-Р0 = 1--^ = -^~, (9) и А+р А+ц.
Дана величина Рвгдм може бути штерпретована як середня частка необслужених заявок серед поданих.
Для ощнки пропускно! здатностi каналiв зв'язку служби технiчно! пiдтримки сформулюемо кшька при-пущень. Вхiдний потж заявок B (рис. 2) обслуговуе оператор техшчно! пiдтримки iнтернет-провайдера. При цьому обробка будь-яко! заявки супроводжуеться обмiном iнформацiею м1ж термiналом оператора i програмним забезпеченням служби технiчно! тд-тримки (потiк ¥1). Далi, в залежностi вiд виду операцп, може формуватися заявка B', яка пiдлягае додатковiй обробцi керiвником вщдшення, де формуеться потiк шформацп ¥2. На заключнiй стадп сформован заявки обробляе начальник бригади, що викликае потiк ш-формащ! ¥3.
Рис. 2. Модель руху потоку заявок в служб1 техтчног тдтримки ттернет-провайдера
162
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
Таким чином, вхщний потж ктентських заявок B перетворюеться в потш даних шформацшног системи W = {BT, BD, BP, N}. Середня кшьюсть квантiв ш-формаци, переданих в одиницю часу, отже, е функ-цiею виду:
f = <№). (10) Якщо в будь-який момент часу f < F , то про-пускна здатшсть канапiв зв'язку достатня для обслуго-вування операцiй i не вносить додаткових затримок в процес обслуговування ктенив. Якщо ж у будь-який момент f > F , це свщчить про недостатню про-пускну спроможнiсть каналiв зв'язку мгж термiналом оператора i ПО. Коефщент достатностi лiнiй зв'язку можна визначити наступним чином:
T(f < F)
К =■
(11)
T(f > F) + T(f < F)
де T( f < F) — час, протягом якого виконуеться умова f < F ;
T( f > F ) — час, протягом якого виконуеться умова f > F .
Максимально можливу кшьюсть запитав на передачу шформацп fmax залежить вщ набору паpаметpiв, заданих W, i може бути визначено або аналогично, або, в загальному випадку, методами пошуку piшень [11]. Можна стверджувати, що пропускна здатнiсть каналiв зв'язку достатня для забезпечення будь-яких потреб служби технiчнoï пiдтpимки, якщо виконана умова:
/тах ^ Р . (12)
Фактично, визначення вимог до каналiв зв'язку вщповщно за умовою (12) означае орiентацiю на потреби, що виникають при одночасному виконанш всiма спiвробiтниками служби операцш, що характе-ризуються найбшьш штенсивним обмiном шформа-цiею мiж ктентськими термiналами i ПО. Такий тд-хщ, зрозумшо, повнiстю виключае затримки, пов'язанi з перевантаженням каналiв зв'язку, але вимагае додаткових витрат на закупiвлю i iнсталяцiю вщповщ-ного обладнання. У той же час, чим бшьше ктент-ських термiналiв доводиться враховувати при розраху-нку /„¡а*, тим менше ймовiрнiсть виникнення ситуаци,
коли / = /тах . для визначення параметрiв и-каналь-
но! системи масового обслуговування з вщмовами [11].
У служ® технiчно'i пiдтримки кожен оператор здатний виконувати весь спектр пропонованих послуг. Тому вшьних оператс^в зручно представити у виглядi ресурсу, одиниця якого потрiбна для здiйснення вщ-повщних операцiй з надання допомоги ктентам.
1ншим ресурсом, використовуваним у модел^ е пропускна здатнiсть каналiв зв'язку, виражена в кль-костi кванпв даних, яю можуть бути передай в одиницю часу. Пщ одним квантом даних будемо мати на увазi середнiй обсяг шформацп, якою обмiнюються клiентський термiнал i ПО при кожнiй змiнi екранно! сторiнки на термiналi оператора в процеа надання по-слуги. Дослщження статистики роботи служби дозво-ляе визначити затребуватсть даних послуг у ктенпв i поставити в моделi ймовiрнiсть вибору клiентом тiе'i чи шшо! послуги (див. таблицю).
Таблиця
Характеристика операцш
№ Тип операци Можливють Витрати ресурйв
з/п вибору, % оператор канал зв'язку Час(хв/ср/макс)
1 Консультування 25 1 7 15/20/30
2 Допомога кл1ентам у вирь шент проблем, що виникли 30 1 6 15/20/25
3 Пщключення 25 1 5 15/20/25
4 Вщключення 20 1 7 10/15/20
5 Пщключення додаткових послуг - 0 3 0,5/1/2
Виконання ктентських заявок здшснюеться за схемою багатоканальног системи масового обслуговування з чергою. Черга е спшьною для всгх чотирьох типiв виконуваних oпеpацiй, тобто ктенти стають у чергу вщповщно часу к дзвiнка i чекають, поки звшь-ниться один з oпеpатopiв. Кpiм зайнятoстi oпеpатopiв, затримка виконання операци може також викликатися пеpевантаженiстю каналiв зв'язку.
Висновки. Таким чином, у хoдi проведеного дослщження визначено службу техшчног пщтримки 1н-тернет-провайдера як складну техшчну систему. Про-аналiзoванi алгоритми визначення характеристик ви-падкових пpoцесiв служби техшчног пiдтpимки 1нтер-нет-провайдера. Проведено критичний аналiз алго-pитмiв визначення характеристик випадкових проце-сiв служби техшчног пiдтpимки 1нтернет-провайдера. Представлена модель руху потоку заявок у службi тех-нiчнoï пiдтpимки iнтеpнет-пpoвайдеpа. Виконання ктентських заявок здiйснюеться за схемою багатоканальног системи масового обслуговування з чергою. Черга е спшьною для ветх чотирьох титв виконуваних операцш, тобто ктенти стають в чергу вщповщно часу
гх дзвшка i чекають, поки звшьниться один з операто-рiв. Крiм зайнятосп операторiв, затримка виконання операцгг може також викликатися перевантажешстю каналiв зв'язку.
Список використаних джерел
1. Вагин В.Н., Головина Е.Ю., Загорянская А. А. Достоверных и правдоподобный вывод в интеллектуальных системах. Москва: Физматлит, 2004. 704 с.
2. Маклаков С. В. Создание информационных систем с AIlFusion Modeling Suite. Москва: Диалог-МИФИ, 2005. 432 с.
3. Горбачов В. О. Технологи моделювання систем: навч. поетбник. Харюв: СМ1Т, 2004. 356 с.
4. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. Москва: Высшая школа, 1989. 425 с.
5. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. Москва: Логос, 2000. 370 с.
6. Надежность и эффективность в технике: Справочник: В 10 т. / Ред. совет: B.C. Авдуевский (пред.) и др. Москва: Машиностроение, 1988. Т. 3: Эффектив-
ность технических систем / под общ. ред. В.Ф. Уткина, Ю.В. Крючкова. 225 с.
7. Акофф Р. Искусство решения проблем. Москва: Мир, 1982. 425с.
8. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи менеджменту якость рекомендацп по полшшенню дiяльностi.
9. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи менеджменту якость Вимоги.
10. Адлер Ю.П., Хунузиди Е.И., Шпер В.Л. Методы постоянного совершенствования сквозь призму цикла Шухарта-Деминга. Методы менеджмента качества. 2005. № 3. С. 14-22.
11. Гнеденко, Б.В. Беседы о теории массового обслуживания / сост Б.В. Гнеденко. Москва: Либроком, 2010. 433 c.
12. Мельников А.Ю., Бакай А.С. Ведение статистики и анализ сделок в отделе трейдинга при помощи специализированного программного обеспечения собственной разработки. Економiчний всник Донбасу. 2017. №3 (49). С. 127— 133.
References
1. Vagin V.N., Golovina Ye.YU., Zagoryanskaya A.A. (2004). Dostovernykh i pravdopodobnyy vyvod v intellektual'nykh sistemakh [Reliable and plausible inference in intelligent systems]. Moscow, Fizmatlit [in Russian].
2. Maklakov S. V. (2005). Sozdaniye informatsionnykh sistem s AllFusion Modeling Suite [Creation of information systems with AllFusion Modeling Suite]. Moscow, Dialog -MIFI [in Russian].
3. Horbachov V.O. (2004). Tekhnolohii modeliuvannia system [Technology simulation systems]. Kharkiv, SMIT [in Ukrainian].
4. Peregudov F.I., Tarasenko F.P. (1989). Vvedeniye v sistemnyy analiz [Introduction to system analysis]. Moscow, High School [in Russian].
5. Larichev O.I. (2000). Teoriya i metody prinyatiya resheniy [Theory and methods of decision making]. Moscow, Logos [in Russian].
6. Avduyevskiy B.C., Utkin V.F., Kryuchkov Yu.V. (Eds.). (1988). Nadezhnost' i effektivnost' v tekhnike [Reliability and efficiency in technology]. In 10 volumes. Moscow, Mashinostroenie, Vol. 3: Effektivnost' tekhni-cheskikh sistem — Efficiency of technical systems [in Russian].
7. Akoff R. Iskusstvo resheniya problem [The Art of Problem Solving]. Moscow, Mir [in Russian].
8. Systemy menedzhmentu yakosti. rekomendatsii po polipshenniu diialnosti [Quality management systems. recommendations for improving performance]. DSTU ISO 9004-2001 [in Ukrainian].
9. Systemy menedzhmentu yakosti. Vymohy [Quality management systems. Requirements]. DSTU ISO 90012001 [in Ukrainian].
10. Adler Yu.P., Khunuzidi Ye.I., Shper V.L. (2005). Metody postoyannogo sovershenstvovaniya skvoz' prizmu tsikla Shukharta-Deminga [Methods of continuous improvement through the prism of the Shewhart-Deming cycle]. Metody menedzhmenta kachestva — Quality Management Methods, 3, pp. 14-22 [in Russian].
11. Gnedenko, B.V. (2010). Besedy o teorii massovogo obsluzhivaniya [Conversations on queuing theory]. Moscow, Librokom [in Russian].
12. Mel'nikov A.Yu., Bakay A.S. (2017). Vedeniye statistiki i analiz sdelok v otdele treydinga pri pomoshchi spetsializirovannogo programmnogo obespecheniya sob-stvennoy razrabotki [Conducting statistics and analysis of transactions in the trading department with the help of specialized software of own development]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (49), pp. 127— 133 [in Russian].
Т. В. ТТТелеметьрва
чл.-кор. АЕН Украши канд. екон. наук ORCID 0000-0003-0672-2971
Запорiзький нацюнальний техтчний утверситет, м. Запорiжжя
РОЗВИТОК ВНУТР1ШНЬОГО ТУРИЗМУ В УКРА1Н1 ЯК ОБ'еКТА УПРАВЛ1ННЯ
Постановка проблеми. У сучасному суспшьстга туризм займае особливе мюце. Це найбшьш багатосто-роння i динамiчна характеристика сучасно! цивЫзацп, що виражаеться в добровшьнш тимчасовш змт ритму життя, мюця проживання i часто — сощокультурного оточення в цшому. Туризм, займаючи важливе мюце в суспшьсга, приймае на себе найважливiшi сощальш функцп: вщновлення психофiзичних ресуретв суспшь-ства; сприяння розвитку та вщновленню працездатно-сп людини i рацюнального використання вшьного часу; забезпечення зайнятосп населення як у турис-тичнш галузi, так i в iнших (сум1жних) галузях еконо-мiки i зростання його доходiв; спрямованiсть на щд-тримку i вiдновлення рекреацп регiонiв тощо. Остан-нiм часом внутрiшнiй туризм отримав значний розви-
ток i став масовим соцiально-економiчним явищем Укра!ни. Як зазначили у Мiнекономрозвитку [1], внутршнш туризм в Укра!нi розвиваеться швидкими темпами, оскльки не у вах е фiнансовi можливостi для подорожей за кордон та зростае патрютизм укра-!нцiв.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Вагомий внесок у теоретичт та практичнi аспекти, дослщ-ження питань оцiнювання, виявлення тенденцш та перспектив розвитку туризму в Укра!ш зроблено вгг-чизняними науковцями та дослщниками, такими як: В. Герасименко, Г. Горша, О. Градшарова, С. Грабо-венська, О. Любщева, М. Мальська, Г. Скляр, А. О-рик, Т. Ткаченко, О. Трохимець, Ю. Юрченко та ш. Проте, враховуючи мiнливiсть зовнiшнього середо-
164
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
