CC BY
16
2. Геник Я. Незаконш рубки деревини в Карпатах i Захщному Полiссi та заходи щодо 1х запобiгання / Я. Геник, М. Чернявський, I. Соловш та ш. // Еколого-екож^чш та соцiальнi проблеми неефективних i несталих методiв ведення лiсового господарства та незаконних т-созаготiвель в Укра1ш : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., (Львiв, 2-3 грудня 2010 р.). -Львiв : Вид-во ТОВ "Зелений Хрест", Лша-Прес. - 2011. - С. 109-119.
3. Мельникович М. Сощально-екож^чш наслщки самовiльних рубань та 1х вплив на добробут мюцевих лiсозалежних громад / М. Мельникович, О. Геник, Г. Герасим // Еколого-екож^чш та сощальш проблеми неефективних i несталих методiв ведення лiсового господарства та незаконних люозагсшвель в Укра1ш : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., (Львiв, 2-3 грудня 2010 р.). - Львiв : Вид-во ТОВ "Зелений Хрест", Лша-Прес. - 2011. - С. 99-105.
Геник О.В., Мельникович М.П., Геник Я.В., Каспрук О.1. Социально-экономические причины и последствия самовольных рубок леса и их влияние на благосостояние местных общин
Определены основные причины самовольных рубок древесины местным населением в лесных массивах Карпатского региона. Установлены социальные, экономические и экологические последствия, вызванные незаконными рубками леса. Предложены мероприятия, препятствующие незаконной рубке леса и способствующие более эффективному использованию лесных ресурсов местным населением.
Ключевые слова: незаконные рубки леса, причины и последствия самовольных рубок, жители лесозависимых общин.
Henyk O.V., Melnykovych M.P., Henyk Ya.V., Kaspruk O.V. Socio-economic causes and consequences of unauthorized forest cuts and their impact on welfare of local communities
Main causes for unauthorized forest cuts by local population in the forestry of Carpathian region are determined. Social, economic and environmental consequences caused by unauthorized forest cuts determined. Measures on prevention of unauthorized forest cuts and more effective usage of forest resources by local population proposed.
Keywords: unauthorized forest cuts, causes and consequences of unwarranted cuts, population of forest-dependent communities.
УДК504.003.13:[620.9:630*812]Acnip. О.П. Динька1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
КРИТЕР1Й ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Крш^ем, що забезпечуе виршення суперечност мiж бюлопею люових еко-систем i зростаючою штенсившстю 1х експлуатаци, е максимiзацiя сталого в чаш ш-тегрального еколого-економiчного ефекту, який враховуе сукупшсть еколопчних та екож^чних ефеюгв на етапах загсшвл^ перероблення, транспортування i споживан-ня та вщтворення окремих компоненпв люових енергетичних ресурав та енергетич-ного використання люових ресурав загалом.
Ключовг слова: збалансоване природокористування, стале енергозабезпечення, енергетичне використання люових ресуршв, еколопчний ефект, еколопчш витрати, еколого-економiчний ефект.
Стале забезпечення енерпею е одшею з найважливших глобальних проблем XXI ст. Незважаючи на видимють економ1чного добробуту розвине-них краш, майже 1,4 млрд жител1в шших краш ще не мають доступу до су-часних джерел енергп. З огляду на те, Генеральний секретар ООН Пан П
1 Наук. кер1вник: доц. Т.Ю. Туниця, д-р екон наук
Мун виступив з шщативою "Стала енергетика для всх", яка передбачае ви-ршення до 2030 р. трьох взаемопов'язаних завдань: забезпечення загального доступу вшх жителiв планети до сучасних енергетичних послуг; зниження ш-тенсивностi загальносвиового споживання енергп на 40 %; збiльшення час-тки поновлюваних джерел енергп у сукупному енергетичному баланс до 30 %. Тому у сво1й резолюцп 65/151 Генеральна Асамблея ООН на знак виз-нання важливосп енергетики для сталого розвитку проголосила 2012 р. Мiж-народним роком стало! енергетики для вих [1]. У повщомленш ООН також висловлено сподiвання, що чергова конференщя зi сталого розвитку ("Рю-2012"), яка вщбудеться в Бразилп, надасть гарш можливостi для мобЫзацп шдтримки розвитку доступних для всiх еколопчно чистих джерел енергп.
Сутнiсть еколого-економiчного пiдходу до аналiзу енергетичного ви-користання лiсових ресурсiв у контексп принципiв сталого розвитку найпов-шше реалiзуеться через екосистемний пiдхiд до природокористування зага-лом i люокористування зокрема, який обгрунтував акад. Ю.Ю. Туниця у 70-х роках ХХ ст. [2, 3]. У контексл еколого-економiчного пiдходу до природоко-ристування, яке акад. Ю. Ю. Туниця визначае як триединий процес "викорис-тання, охорони i вiдтворення двоединих компоненпв еколого-економiчноl системи - природного життевого довкшля i природних ресурсiв" [4, с. 116], лю розглядае вчений як оргашчну еднiсть сировинних ресуршв лiсу (деревина, недеревнi рослинш ресурси, фауна) - компоненти ДМФ, та рiзнобiчнi ко-риснi функцп лiсу - компоненти Р, тобто його вплив на життеве середовище (послуги загальносуспшьного користування).
Грунтуючись на еколого-економiчних засадах природокористування, вважаемо необхщним конкретизувати значення термiнiв "Використання люо-вих енергетичних ресурсiв" i "Енергетичне використання лiсових ресурсiв". Пiд термшом "Використання лiсових енергетичних ресурсiв" ми розумiемо використання бiльшостi компонентiв ресуршв деревного походження (шд-систем елементу Д системи ДМФР) i окремих компоненпв ресурсiв недерев-ного рослинного походження (тдсистем елементу М системи ДМФР) та про-дуктiв !х перероблення як джерела тепла й енергп в побут та господарськш дiяльностi людини.
Лiсовi енергетичнi ресурси використовують за двома основними нап-рямами. Перший з них - це безпосередне використання таких енергетичних ресуршв деревного походження, як: дрова, паливна трюка, а також виробниц-тво з них паливних брикепв i деревинних гранул - пелет.
Зокрема, виробництво паливних брикепв i пелет зростае в Украш та свт так iнтенсивно, що становить вщчутну конкуренцiю в боротьбi за сиро-вину традицiйним виробництвам деревостружкових та деревоволокнистих плит. Цьому насамперед сприяе зростання Свропейського ринку деревних гранул, який сьогодш становить 8 млн т на рж, з них: 400 тис. т експортуе Ро-сш, 80 тис. т - Бшоруия, 50 тис. т - Укра!на. У 2020 р. емюсть Свропейського ринку деревних гранул ощнюеться як мiнiмум 80-100 млн т [5].
О^м того, в обмежених обсягах як енергетична сировина може вико-ристовуватись i недеревна люова рослиннiсть, зокрема: очерет i лiсовi трави, зокрема i для виробництва паливних гранул - пелет. Щодо загальних обсягiв,
то фиомаса (деревина i кора стовбурiв, деревина i кора гiлок, пеньки, кореш, листя, хвоя, тднаметова рослиннiсть) лiсiв Укра!ни становить 1,4 млрд т абсолютно сухо! речовини, що е екывалентним 801,6 млн т умовного палива, однак у виглядi традицшних енергетичних ресурсiв (дров'яна деревина, пер-виннi та вториннi лiсовi вiдходи) щорiчно використовуеться 2,1 млн т в еквь валентi умовного палива [6].
Другий напрям - це глибока термiчна та бiохiмiчна переробка первин-них продуктiв деревного i недеревного походження, завдяки якш отримуемо продукти з новими споживчими енергетичними властивостями. Сюди нале-жить виробництво деревного вугшля генераторного газу для використання його як палива у водона^вальних та парових котлах, як пального для двигу-нiв внутрiшнього згоряння та газових турбш, а також виробництво таких продукпв, як: синтетичне рщке моторне пальне, метиловий та етиловий спирт, бюдизельне пальне.
Термiн "Енергетичне використання лiсових ресурсiв" мае набагато ширше значення, нiж термiн "Використання люових енергетичних ресурсiв". Пiд енергетичним використанням люових ресурсiв ми розумiемо еколого-економiчнi процеси, якi вщбуваються пiд час використання лiсу як системи ДМФР, як вщновлюване джерело ресуршв для потреб сталого енергозабезпе-чення, а також як компонента бюсфери, здатного безпосередньо чи опосеред-ковано впливати на еколого-економiчнi процеси використання шших вщнов-люваних та невщновлюваних енергетичних ресурсiв. Таке розумшня енерге-тичного використання лiсових ресуршв грунтуеться на науковiй категорп "Збалансоване природокористування", яке за визначенням д-р екон. наук Т.Ю. Туницi "полягае в такiй оргашзацп використання, охорони i вщтворен-ня природних ресуршв, яка забезпечуе баланс мiж процесами використання природних ресуршв, !х вщтворенням та дiяльнiстю в галузi охорони природи" [7, с. 26].
У цьому розумiннi лiс як систему ДМФР ми розглядали не тшьки як джерело потенцiйних вiдновлюваних енергоресурив (лiсових енергетичних ресурсiв), але i як унiкальний компонент бiосфери, який через сво! водорегу-лювальнi функцп безпосередньо впливае на одну з важливих галузей енерго-постачання - пдроенергетику, через клiматорегулювальнi функцп (згладжу-вання крайнiх значень температур та регулювання вiтрових потокiв) дае змо-гу заощаджувати значнi кошти на опаленш примiщень в зимовий та на охо-лодженнi - в линш перiоди.
Важливим напрямом енергетичного використання люових ресуршв, який в сучасних умовах виходить на перший план, е призупинення люовими екосистемами нагромадження парникових газiв у атмосферi планети шляхом !х включення у процеси асимшяцп, а в перспективi - i зниження концентрацil цих газiв та забезпечення сталого балансу мiж !х утворенням i поглинанням. Зокрема, за даними проведених дослщжень [6], рiчне спалювання технiчно доступних в Украlнi ресурсiв енергетично! деревини (2,1 млн т умовного палива) передбачае емiсiю в атмосферу близько 1,7 млн т вуглецю, тодi як рiчне де-понування атмосферного вуглецю (стовбури та кореневi системи дерев) у лi-
сах Укра!ни тепер становить приблизно 11 млн т. Тобто Укра!на мае завдяки сво!м лiсам величезнi резерви для мiжнародноl торгiвлi вуглецевими квотами.
Таким чином, еколого-економiчнi процеси тд час енергетичного використання люових ресурсiв виявляються через сукупнiсть еколопчних та економiчних ефектiв, якi вщбуваються на етапах вилучення iз природного кругообиу (заготiвлi) компонентiв системи ДМФР, 1х транспортування, пере-роблення, енергетичного споживання та утжтзаци продуктiв використання. Тому критерiем еколого-економiчноl ефективностi енергетичного використання люових ресурсiв повинна стати максимiзацiя сталого в чаш штеграль-ного еколого-економiчного ефекту, який складаеться з "двох рiзних за формами прояву ефекпв, яю досягаються, як правило, з рiзним лагом i лише в окре-мих випадках одночасно: традицiйного економiчного (як правило, позитивного) та еколопчного (позитивного або негативного)" [3, с. 89].
Початковим етапом глобального застосування цього критерто може бути локальний аналiз основних сценарив штегрування економiчного та еко-логiчного ефекпв, якi виникають у процесi традицшного використання люо-вих енергетичних ресуршв, якi утворюються як вiдходи люогосподарського та лiсопереробних виробництв.
Сценар1й I. Жодш господарськi заходи в лiсi не здiйснюються. По-тенцiйнi лiсовi енергетичнi ресурси не заготовляються i не використовують-ся, а залишаються в лiсi, розкладаються природним шляхом i беруть участь у кругооб^ лiсових екосистем. Економiчний ефект дорiвнюе нулю, еколопч-ний ефект - позитивний. 1нтегральний еколого-економiчний ефект у цьому випадку (за умови здорово! люово! екосистеми) е додатнiм.
Сценарш II. У процесi рубань головного i промiжного користування утворюються вщходи, як не заготовляються i не використовуються. Залежно вщ застосовувано! технологи рубань, способiв очищения люосж та умов мюцезрос-тання потенцшш енергетичнi ресурси утилiзуються за такими напрямами:
а) спалюються у склад1 шших в1дход1в у м1сцях утворення;
б) залишаються на перегнивання в купах або валах у люц
в) подр1бнюються [ р1вном1рно розподшяються площею рубань.
Перший спосiб утилiзацil, зазвичай, спричиняе екологiчну шкоду, зу-
мовлену майже безповоротною втратою таких елеменпв живлення, як азот, вуглець, переходом шших елеменпв живлення у важкодоступш форми, зрос-танням !х вимивання, знищенням комах, рослин, мiкроорганiзмiв, попршен-ням вiд ди високо! температури структури Грунту, i що головне, потребуе певних економiчних затрат. Таким чином, штегральний еколого-економiчний ефект тако! дiяльностi буде вiд'емним.
У двох шших господарсько-еколопчних ситуацiях зменшення еколо-гiчного збитку вiдбуваеться обернено пропорцшно до збiльшення ступеня вщповщносп способiв очищення лiсосiк природному протжанню бюлопч-них процесiв i може переростати в позитивний еколопчний ефект. У вшх випадках утилiзацiя вiдходiв рубань потребуе певних витрат економiчного по-тенцiалу. 1нтегральний еколого-економiчний ефект тако! дiяльностi мае як негативне, так i позитивне значення.
Сценарш III. Лiсовi енергетичнi ресурси заготовляються для госпо-дарських потреб як один i3 сортиментiв вiд рубань головного i промiжного користування. Умовою функцюнування такого виробництва е отримання позитивного економiчного ефекту. Коли запас елеменпв живлення в лiсових Грунтах е достатшм, така господарська дiяльнiсть на початкових етапах не супроводжуеться негативними екологiчними наслiдками. Якщо ж загопвля лiсових енергетичних ресурсiв все-таки пов'язана з еколопчним збитком, то конкретш значення iнтегрального еколого-економiчного ефекту визначають-ся спiввiдношенням його складових i можуть бути як позитивними, так i не-гативними.
Сценар1й IV. Природоексплуатацшна дiяльнiсть поеднуеться iз при-родоохоронною. Позитивний економiчний ефект дае змогу не тiльки компен-сувати (внесенням попелу, мiнеральних чи оргашчних добрив та iншими методами) еколопчний збиток, зумовлений вилученням поживних речовин iз кругообiгу лiсових екосистем, але i збiльшувати або, принаймш, зберiгати екологiчний потенцiал лiсових масивiв. Умовою функцiонування такого виробництва е орiентацiя на позитивний еколого-економiчний ефект.
Сценар1й V. Для господарських потреб використовуються енергетич-нi ресурси, яю утворюються поза межами люових екосистем (вiдходи на нижнiх складах, вщходи лiсопиляння, деревооброблення, побутовi вщходи тощо). У цьому випадку потенцшш енергетичнi ресурси повиннi використо-вуватися з максимальним економiчним ефектом i мiнiмальними негативними впливами на довюлля.
Можливi й iншi сценарп штегрування економiчного та екологiчного ефектiв, однак загалом для пiдвищення еколого-економiчноl ефективносп використання бiоенергетичних ресурсiв лiсу, на нашу думку, потрiбно вирь шити калька основних проблем.
Першою з них е проблема юльюсно! та вартюно! оцiнки екологiчних ефектiв, яю виникають у процесi заготiвлi, перероблення та використання ль сових енергетичних ресуршв i утилiзацil продуктiв цього використання. У найзагальшшому виглядi, як зазначае акад. Ю.Ю. Туниця, "еколопчний ефект - це будь-яю змши у просторi i часi якосп умов природного життевого довкiлля, а також змши юлькосп та якосп природних ресурсiв" [4, с.90]. Тому еколопчш змiни (ефекти) повинш враховуватися або як самостiйна скла-дова (екологiчний ефект) у складi iнтегрального еколого-економiчного ефекту (як правило, на макрорiвнi), або як еколопчш витрати i втрати у складi ви-робничих витрат (як на макро-, так i на мiкрорiвнi).
Екологiчнi витрати за визначенням акад. Ю.Ю Тунищ - це сукупшсть витрат i збиткiв у будь-яюй галузi природокористування та виробництва ма-терiальних благ [4, с. 105]. У нашому випадку - це збитки, пов'язаш з незво-ротними негативними змiнами у люових екосистемах, якi зумовленi вилученням iз природного кругообiгу поживних речовин, яю мiстяться в енергетичних люових ресурсах. Тому витрати на компенсащю вилучення цих речовин (внесенням попелу, оргашчних, мшеральних добрив, застосуванням сидера-тiв тощо) повиннi стати необхщною складовою статтею у собiвартостi люо-вих енергетичних продуктiв.
Другою проблемою, яка випливае з першоï, е наукове обгрунтування допустимих обсягiв i еколопчних обмежень щодо заготiвлi люових енерге-тичних ресурсiв для конкретних люорослинних умов, тобто визначення ïx екологiчноï доступностi. Очевидно, що для визначення екологiчноï доступ-ностi потенцшних лiсовиx енергетичних ресурсiв насамперед потрiбно вра-ховувати вмiст тих елеменпв живлення, що вилучаються з природного круго-обiгу i що е лiмiтуючими для нормального функцiонування конкретноï люо-воï екосистеми.
Третьою проблемою е обгрунтування ефективних технологш загопвл^ перероблення та використання лiсовиx енергетичних ресуршв, як забезпечу-вали б максимум еколого-економiчного ефекту на одиницю вилученоï iз природного кругообиу бiомаси. При цьому теxнологiï, яю орiентуються на отри-мання на мiкрорiвнi позитивного економiчного ефекту вщ виробництва i ре-алiзацiï люових енергетичних ресуршв, зокрема i на зовшшнш ринок, за глиб-шого еколого-економiчного аналiзу можуть виявитися неефективними стосов-но забезпечення загального позитивного еколого-економiчного балансу в тех-нолопчному ланцюгу заготiвлi, перероблення, транспортування, використання люових енергетичних ресуршв. З мiркувань макроекономiчноï доцiльностi потребують детального еколого-економiчного обгрунтування значнi обсяги швестування коштiв у теxнологiчне обладнання та ютотш поточнi витрати на загопвлю, переробку, транспортування лiсовиx енергетичних продуклв (пе-редусiм для придбання нафтопродукпв для роботи машин i меxанiзмiв, особливо транспортних засобiв) у зютавленш з виторгом вiд реалiзацiï на експорт паливних гранул, брикепв, залишки вiд спалювання яких у теплоагрегатах електростанцiй та побутових теплогенераторах залишаються для удобрення полiв i лiсiв у краïнаx-iмпортераx лiсовиx енергетичних ресуршв.
Керуючись критерiем еколого-економiчноï ефективносп, доходимо висновку, що паливнi гранули, брикети та iншi бiоенергетичнi продукти до-цiльнiше спалювати в теплоагрегатах вичизняних електростанцiй та побутових теплогенераторах, а рештки вiд ïx спалювання потрiбно використовувати для удобрення грунпв у мiсцяx заготiвлi люових енергетичних ресуршв. Створення енергетичних плантацш, заготiвля, переробка лiсовиx енергетичних ресуршв повиннi концентруватись бiля вггчизняних теплових електрос-танцiй, а вироблена електроенерпя - транспортуватись в енергодефщитш ре-гiони краïни чи на експорт.
Таким чином, комплексний еколого-економiчний тдхщ до аналiзу ефективностi енергетичного використання люових ресурив дае змогу вияви-ти iстотнi резерви ïï пiдвищення, обгрунтувати шляхи послаблення супереч-ностi мiж бiологiею лiсовиx екосистем i зростаючою iнтенсивнiстю ïx експлуатацп. Сприяти вирiшенню цих проблем повинш розроблення i засто-сування системи показниюв оцiнки еколого-економiчноï ефективностi енергетичного використання люових ресуршв та система шструменпв стимулю-вання виробниюв i споживачiв цих ресурсiв, орiентованиx на досягнення максимального сталого еколого-економiчного ефекту.
Л1тература
1. УН1АН економжа: ООН проголосила 2012 мiжнародним роком стало! енергетики -2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economics.unian.net/ukr/detail/115356.
2. Тупыця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов / Ю.Ю. Тупыця. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1976. - 212 с.
3. Тупыця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользвания / Ю.Ю. Тупаця. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 168 с.
4. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа i ринок: Подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
5. Европа надеется на Россию - Дерево.ИИ / Г. Маликова // Деловой журнал по деревообработке. - 2011. - № 2. - С. 44-47. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.dere-wo .ru/derewojornal_pd!2011/bio-one-page.pdf.
6. Лакида П.1. Енергетичне використання бюмаси лгав Укра!ни в умовах глобальних змш клiмaту / П. Лакида, Р. Василишин, Л. Матушевич, С. Зiбцeв // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.4. - С. 18-22.
7. Туниця Т.Ю. Збалансоване природокористування: нaцiонaльний i мiжнaродний контекст / Т.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання". - 2006. - 300 с.
Дынька О.П. Критерий эколого-экономической эффективности энергетического использования лесных ресурсов
Критерием, который обеспечивает разрешение противоречий между биологией лесных экосистем и возрастающей интенсивностью их эксплуатации, является максимизация устойчивого во времени интегрального эколого-экономического эффекта, который учитывает совокупность экологических и экономических эффектов на этапах заготовки, переработки, транспортировки, потребления и воспроизводства отдельных компонентов лесных энергетических ресурсов и энергетического использования лесных ресурсов в целом.
Ключевые слова: сбалансированное природопользование, устойчивое энергообеспечение, энергетическое использование лесных ресурсов, экологический эффект, экологические издержки, эколого-экономический эффект.
Dyn'ka O.P. Criterion of environmental and economic efficiency of energy use of forest resources
Criterion, which provides a resolution of the contradictions between the biology of forest ecosystems and increasing the intensity of their exploitation is sustainable over time to maximize the integrated environmental and economic benefits, which takes into account the totality of the environmental and economic effects on the stages of harvesting, processing, transportation, consumption and reproduction of individual components of forest and energy resources and energy USE forest resources in general.
Keywords: balanced environmental, sustainable energy supply, energy use of forest resources, environmental impact, environmental costs, environmental and economic benefits.
УДК 330.342 Acnip. В. О. Трофимчук - 1нститут економжи
природокористування та сталого розвитку НАН Украти
СУЧАСН1 МЕХАН1ЗМИ ПРИРОДООХОРОННО1 ДШЛЬНОСП: ОГЛЯД М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ
Представлено результати дослщження сучасних мeхaнiзмiв природоохоронно! д> яльнос™, зокрема стратепчно! еколопчно! ощнки, е-уряду та штегрованого управлшня прибережними смугами. Запропоновано заходи щодо !х запровадження в Укра1ш.
Ключовг слова: природоохоронна дiяльнiсть, сталий розвиток, мехашзми при-родокористування.
