CC BY
23
УДК 622.691
КРИТЕРН ТА ПОКАЗНИКИ ДЛЯ 0Ц1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХ АГРЕГАТ1В В УМОВАХ МОДЕРН1ЗАЦН ГАЗОТРАНСПОРТНОЙ"
СИСТЕМИ УКРА1НИ
© 2014 ЧУЧУК Ю. в.
УДК 622.691
Чучук Ю. В. Критерн та показники для оцiнювання eK0H0Mi4H0i ефективностi газоперекачувальних агрегалв в умовах
модернiзацii' газотранспортноТ системи УкраТни
Метою cmammi е визначення основних критерИв i показнит для проведения оц/нювання економ1чно1 ефективностi газоперекачувальних агрега-miB в умовах модертзацп газотранспортно': системи Украни. О^нювання економнноi ефективностi роботи техн'ши досл'джувалось багатьма втчизняними та заруб'жними вченими. Проте необхiднiсть цього дотдження пояснюеться потребою врахувати галузевi особливости У стат-т'> дотджуеться сутшсть поняття «о^нка техн'ши», а також загальн тдходи до и проведення. Основним технологiчним обладнанням комп-ресорних стан^й, витрати на роботу яких складають найб'шьшу частку в структур витрат ГТС Украши, е газоперекачувальн агрегати. Вони забезпечують транспортування газу по магктральному газопроводу, компримування природного газу на компресорних стан^ях газопровода i тдземних сховищ. Розглянуто особливостi газотранспортное галузi, як чинять вплив на проведення оцнки економiчно'i ефективностi роботи газоперекачувальних агрегат'в. Для проведення оцнки важливу роль в'Шграють критерн та показники, за допомогою яких вона буде проводи-тись. Вiд 1'хправильного вибору будутьзалежатирезультати оцнки. Уходiдотдження вид'шено основн критерн, якмаютьмсцепри прийнят-т'>ршенняпровиб'ртипугазоперекачувальногоагрегату, асаме:економiчнi, технологчнiтаекологiчнi. Такожбуло об(рунтованозастосування як одиниц вим'ру при ощнюваннi економ'мноi ефективностi роботи газоперекачувальних агрегат'в соб'варт'кть 1 години роботи агрегату. Ключов'! слова: о^нка, економ'нна ефективнсть, газоперекачувальний агрегат Рис.: 2. Ббл.: 14.
Чучук Юрй Володимирович - астрант, кафедра облку i аудиту, 1вано-Франювський нацональний техн'тий унверситет нафти iгазу (вул. Кар-патська, 15,1вано-Франшвськ, 76018, Украна) E-mail: Yuriy.Chuchuk@gmail.com
УДК 622.691
Чучук Ю. В. Критерии и показатели для оценки экономической эффективности газоперекачивающих агрегатов в условиях модернизации газотранспортной системы Украины
Целью статьи является определение основных критериев и показателей для проведения оценки экономической эффективности газоперекачивающих агрегатов в условиях модернизации газотранспортной системы Украины. Оценка экономической эффективности работы техники исследовалось многими отечественными и зарубежными учеными. Однако необходимость этого исследования объясняется необходимостью учесть отраслевые особенности. В статье исследуется сущность понятия «оценка техники», а также общие подходы к ее проведению. Основным технологическим оборудованием компрессорных станций, затраты на работу которых составляют наибольшую долю в структуре затрат ГТС Украины, является газоперекачивающие агрегаты. Они обеспечивают транспортировку газа по магистральному газопроводу, компримирования природного газа на компрессорных станциях газопроводов и подземных хранилищ. Рассмотрены особенности газотранспортной отрасли, которые оказывают влияние на проведение оценки экономической эффективности работы газоперекачивающих агрегатов. Для проведения оценки важную роль играют критерии и показатели, с помощью которых она будет проводиться. От их правильного выбора будут зависеть результаты оценки. В ходе исследования выделены основные критерии, которые имеют место при принятии решения о выборе типа газоперекачивающего агрегата, а именно: экономические, технологические и экологические. Также было обосновано применение в качестве единицы измерения при оценке экономической эффективности работы газоперекачивающих агрегатов себестоимость 1 часа работы агрегата.
Ключевые слова: оценка, экономическая эффективность, газоперекачивающий агрегат. Рис.: 2. Библ.: 14.
Чучук Юрий Владимирович - аспирант, кафедра учета и аудита, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: Yuriy.Chuchuk@gmail.com
UDC 622.691
Chuchuk Yurii V. Criteria and Indicators for Assessment of Economic Efficiency of Gas-compressor Units under Conditions of Modernisation of the Gas-transport System of Ukraine
The goal of the article is identification of main criteria and indicators for assessing economic efficiency of gas-compressor units under conditions of modernisation of the gas-transport system (GTS) of Ukraine. Assessment of economic efficiency of operation of equipment was studied by many domestic and foreign scientists. However, the necessity of the present study is explained by a need to take into account branch specific features. The article studies the essence of the "equipment assessment" notion and also general approaches to its conduct. Gas-compressor units are the main technological equipment of gas-compressor stations, cost of operation of which takes the major share of the structure of costs of GTS of Ukraine. The provide gas transportation through the gas-main pipeline and compression of natural gas at compressor stations of gas pipelines and underground storage facilities. The article considers specific features of the gas-transport branch, which exert influence upon assessment of economic efficiency of operation of gas-compressor units. When conducting analysis, criteria and indicators to be used play an important role. Results of the assessment would depend on their correct selection. In the course of the study the article marks out main criteria that take place when a decision if made with respect to selection of the type of a gas-compressor unit, namely: economic, technological and ecological. The article also justifies application of the cost value of 1 hour of operation of a gas-compressor unit as a unit of measurement when assessing economic efficiency of operation of gas-compressor units. Key words: assessment, economic efficiency, gas-compressor unit. Pic.: 2. Bibl.: 14.
Chuchuk Yurii V.- Postgraduate Student, Department of Accounting and Auditing, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (vul. Kar-patska, 15, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: Yuriy.Chuchuk@gmail.com
Модершзащя газотранспортно1 системи Украши передбачае як техшчне переозброення, так i удо-сконалення 11 оргашзацшно1 структури. Техшчне переозброення - це замша одних техшчних засоб1в на iншi. Безумовно, така змiна потребуе економiчноí оцшки ефек-тивностi технiки, а вона в свою чергу потребуе застосуван-ня об'ективних критеров та вимiрникiв.
Загальним питанням економiчноí оцiнки ефектив-ностi технiки придiлена значна увага зарубiжних та вггчиз-няних вчених, зокрема: Бодршяра Ж., Хунiнга А., бфре-менка Д. В. та шших. Водночас питання економiчноl оцшки ефективност газоперекачувальних агрегатiв недостатньо досл^жене в наукових працях.
Метою статт е визначення основних критерГ1в та показниив для проведення оцiнювання економiчноl ефек-тивностi газоперекачувальних агрегатiв в умовах модерш-зацп газотранспортно1 системи Украши.
Багатограннiсть визначення термiна «техшка» по-роджуе i рiзне тлумачення визначення «оцiнка технiки». В основному и розглядають як «науково-технiчне прогно-зування», «оцiнку технологiчного ризику», «сощальну екс-пертизу технiчних проектiв» i т. iн.
Бодрiйяр Ж. вважае, що оцiнка технiки проявляеть-ся в розглядi технiки у розвитку i взаемоди iз суспiльством i природою[1]. Крiм того, предметом оцшки техшки е та-кож науково-техшчний прогрес i його наслiдки. А тому, за визначенням Хуншга А., одного з очкьник1в Союзу ш-мецьких iнженерiв (СН1), оцiнка техшки, як досл^ження, е визначеного роду рефлекйя над феноменом технiки i науково-техшчно1 дiяльностi, а саме рефлекйя, пов'язана зi спiввiднесенням з визначеними цшностями або навiть з цкою цiннiсною iерархiею [2].
Директива Союзу шмецьких iнженерiв давала таке визначення оцшки техшки: «Оцшка техшки означае планомiр-ний, систематичний, оргашзований захiд, у рамках якого: + аналiзуються стан технiки i можливостi И розвитку; + оцiнюються безпосередш та опосередкованi тех-нiчнi, економiчнi, санiтарнi, екологiчнi, гумаштар-нi, сощальш та iншi наслiдки щё техшки i можли-вi альтернативи; + на основi певних цiлей i цiнностей висловлюють-ся судження про щ наслiдки або формулюються додатковi вимоги до технiчних розробок; + виробляються дiевi та змiстовнi можливостi, щоб створити передумови для прийняття обгрунтова-них рiшень i !х реалiзацil вiдповiдними шститута-ми» [3].
Головна особлишсть цього визначення полягала в спiвставленнi можливих наслiдкiв з цкями i цiнностями. У директивi СН1 перераховуються i коментуються вгам основних цiнностей технiки (т. зв. «октогон») [4]: функцю-нальнiсть, економiчнiсть (рентабельнiсть), р1вень добро-буту, безпека, здоров'я, яисть навколишнього середовища, розвиток особистосп, якiсть суспкьства.
За бфременком Д. В., оцiнка технiки - це особлива галузь мiждисциплiнарних досл^жень, об'ектом яких е широкий спектр кнуючих або потенцiйних позитивних i негативних наслiдкiв технiчного розвитку. Поряд з мiждис-циплiнарними дослiдженнями, оцшка техшки також являе собою певну посл^овшсть оргашзацшних процедур, спря-мованих на виршення завдань науково1 шдтримки довго-строкових рiшень у сферi техтчно1 полiтики та сприяння !х соцiальнiй акцептаци. Тому оцiнку техшки доречно роз-
глядати i як наукове досл^ження, i як практичну дiяльнiсть у сферi техшчно1 полiтики [4].
Питанню «оцiнки економiчноl ефективност викорис-тання технiки» було в^едене значне мiсце в науковiй лгге-ратурi колишнього Радянського Союзу. Як в^омо, у той час доцкьшсть капiтальних вкладень в новi машини оцшювали-ся за допомогою «Типово! методики визначення економiчноl ефективностi каштальних вкладень» i «Методикою (осно-вними положеннями) визначення економiчноl ефективнос-та використання в народному господарствi ново! технiки, винаход1в i рацiоналiзаторських пропозицш», якi були роз-робленi 1нститутом економiки АН СРСР та шшими науково-дослiдними iнститутами.
В умовах планово! економiки, коли головним крите-рiем вважався народногосподарський ефект, Типова методика визначення економiчно! ефективност капiтальних вкладень передбачала, що метою оцшки ефективност каш-таловкладень в техшку е вибiр та економiчне обгрунтуван-ня найкращих варiантiв буд1вництва нових, розширення та реконструкцп дшчих пiдприемств i споруд та !х комплек-ав, розробки нових технолопчних процесiв, обладнання, машин, матерiалiв та шших вид1в технiки, що забезпечу-ють технiчний прогрес у народному господарствь При ви-значеннi економiчно! ефективностi капiтальних вкладень, пов'язаних з виршенням перспективних завдань розвитку народного господарства, з впровадженням в сусшльне ви-робництво великих наукових в^критпв i винаход1в, нових вид1в сучасно1 технiки, залученням в оборот нових великих природних ресурйв, оцiнка та обгрунтування економiчно! ефективностi капiтальних вкладень повинна проводитися з урахуванням перспективних факторiв, тобто з урахуванням повного завершення вiдповiдних буд1вельних програм, змш у розмiщеннi джерел сировини i район1в споживання, ство-рення необх^них умов реалiзацi! нових науково-технiчних досягнень, у необх^них випадках - з урахуванням можливих змш норматив1в ефективносп i цiн [5].
Уринковш же економiцi пiдхiд до оцшки техшки на-самперед залежить в^ того, у чи!х iнтересах вона проводилась. Зокрема швестор переслiдуе штерес в пiдсумку отримати iнформацiю про розмiр прибутку чи рентабельностi, який вш зможе отримати вiд и використання, а виробник технiки оцiнюе И конкурентоспромож-нiсть з метою реалiзацi! оптимально: збутово1 стратеги.
Для здшснення оцiнки важливе значення мае пра-вильний вибiр критеров оцiнювання. Критерп ефективно-стi можуть бути рiзнi, зокрема, наприклад критерiями ефективностi, якi стосуються об'екта управлшня, Макаренко I. О. взносить такi [6, с. 121]:
а) загальний критерш, який описуе економiчнi результата дiяльностi керовано1 шдсистеми в цiлому, тобто здiйснення шдприемством або органiзацiею свое мiсi! при якнайменших витратах;
б) група локальних критерпв, яи характеризують: + найменшi витрати живо! працi на виробництво
продукцЦ або надання послуг; + найменшi витрати матерiальних ресурсiв; + найменшi витрати фшансових ресурсiв; + найвищi показники використання основних ви-
робничих фондiв; + найменшi витрати; + найвища рентабельнiсть;
в) до групи якшних критернв у даному випадку мож-на взнести:
+ високий р1вень техшчно! оснащеностi тдприем-
ства (оргашзащ!); + умови працi персоналу, якi ведуть до зниження на-
пруги (втоми) працшникш; + виконання замовлень, договорiв (або надання по-слуг) у найкоротший строк при витратах у межах норми;
+ висока якiсть послуг, що надаються, при стабкь-
них витратах у межах встановлено! норми; + стабiльнiсть персоналу при виконанш вск iнших
заданих показниив; + екологiчну чистоту;
+ максимум випуску продукци або послуг (за пев-них умов);
г) з погляду функщонування суб'екта управлшня, тобто безпосередньо системи управлшня, як критери еко-номiчноí ефективностi можуть виступати:
+ швидкий збiр необх^но! шформацп для прийнят-
тя управлiнських рiшень; + здатшсть прийняття оптимального рiшення у
найкоротшi термiни; + оперативнiсть доведення ршень до виконавц1в; + забезпечення чггкого виконання рiшень; + здiйснення комплексного контролю за виконан-ням ршень.
Умарксистськш теорп критерп економiчно! ефектив-ностi ново! технiки розглядались не з точки зору впливу И на продуктившсть шдивкуально! працi i не з точки зору одиничного тдприемства, а з точки зору продук-тивностi суспкьно! працi, тобто з точки зору суспкьного в1д-творення i продуктивностi трудових затрат всього суспкь-ства в цкому. Перед творцями ново! технiки ставилась задача розробки i вiдбору для реамзацп в народному господарствi таких варiантiв технiки, якi б забезпечували мiнiмальну вар-тiсть всього сукупного суспкьного продукту, тобто мiнiмум затрат на всю продукщю народного господарства.
Як зазначають Ковалев А. П i Кочалос М. К., на перший погляд здаеться, що якщо в^бирати варiанти технiки, як забезпечують мiнiмальнi затрати на продукщю, що ви-готовляеться, то сукупна кшцева продукцiя буде володiти мшмальною вартiстю. Проте насправдi це не так. Вибiр варiантiв проходить в умовах, коли ресурси - матерiальнi, трудов^ природнi, якi витрачаються на рiзнi продукти, е об-меженими. Економiчнiсть будь-якого варiанта досягаеться тдвищеною потребою в тому чи шшому ресурсi. Тому, ви-бравши найбкьш економiчний варiант виробництва одного продукту, ми неминуче позбавляемось можливост реа-лiзувати самий економiчний варiант виробництва iншого продукту, оскiльки обмежений ресурс було використано для виробництва першого продукту. [7, с. 29].
1ншими словами, мiж затратами на рiзнi продукти к-нуе ^м прямого, ще й обернений зв'язок, у результат яко-го зниження витрат на один продукт веде до зростання затрат на iншi продукти. Через наявнiсть зворотного зв'язку мiж витратами на рiзнi продукти сума окремих мiнiмумiв витрат не ствпадае з мiнiмумом загально! суми витрат народного господарства [8].
Отже, економiчнiсть варiантiв виробництва будь-якого продукту слк оцiнювати за такими критерiями, якi б врахо-вували як прямi затрати на виробництво даного продукту,
так i витрати зворотного зв'язку. Мiнiмiзуючи цей показник для кожного продукту тдбором варiантiв, можна досягну-ти мшмуму загально! суми затрат народного господарства. Цей показник В. В. Новожилов називав диференщальними витратами. Критерiем економiчно! ефективностi варiанта виробництва продукту е мшмум цих затрат, тобто: т
С + 2 % = тт,
де С - собiвартiсть продукту;
гк - норматив економiчноI ефективностi й-го лiмiто-ваного ресурсу;
qh - розхiд й-го лiмiтованого ресурсу на даний продукт;
т - кiлькiсть лiмiтованих ресурс1в.
Таким чином, при економiчнiй оцшщ та аналiзi ново! технжи в СРСР сп1вставляли економiю, отриману в^ зниження собiвартостi продукцй (або прирют прибутку), з капiталовкладеннями, за допомогою яких вони були отримань [7]
У СРСР деяку ясшсть щодо того, яку ж машину вва-жати кращою, внесла «Методика (Основш положення)» [9], згiдно з якою кращою техншою була та, яка забезпечу-вала найменшi приведет витрати в розрахунку на одини-цю продукци (робгг), якi випускаються за допомогою цiе! технiки. При цьому для оцшки фактично! ефективносп ново! технiки, а також на етат освоення перших промис-лових серш, впровадженнi прогресивних технологiй, нових способiв органiзацi! працi i виробництва, базою для порiв-няння служили показники технжи, яку замшяють.
Зпдно з «Методикою (Основними положеннями)» на етат формування план1в науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт у процей вибору варiанта технiки базою для пор1вняння повинна була бути краща технжа, спроектована в СРСР. Як виняток допускалося вибирати як базу для пор1вняння i кращу зарубiжну технiку, якщо була змога !! закупити в достатнiй кiлькостi або !! мiг розробити СРСР на основi придбання лiцензi!.
На практищ розрахунк1в економiчного ефекту ново! технжи було так, що базою пор1вняння при ви-значеннi проектного ефекту приймалася краща на момент проведення розрахунк1в вiтчизняна або зарубiжна технжа, а при визначент фактичного ефекту - реально замшена технжа. Проте деяю економкти, посилаючись на те, що в реальних умовах через рiзницю прийнятих баз зазви-чай ускладнено сп1вставлення фактичного ефекту з проект-ним, пропонували за основу брати едину базу, а саме - ре-альну технiку, яку замшюють [7]. При цьому передбачаеть-ся «встановлення границi: економiчний ефект створювано! технiки, повинен бути не меншим нгж рiзниця приведених затрат для кращо! вiдомо! i замшно! технiки» [10].
Недолiком пор1вняння ново! технжи з базовою е необгрунтоватсть приймати для вск стадiй розрахунив як бази технiчно i морально застарку технiку, яку замi-нюють. Тому на стада науково-досл^ницьких i дослiдно-конструкторських робiт при оцшщ економiчноI ефектив-ностi технiки за базу для порiвняння слiд обирати найбкьш передову технжу, спроектовану в краш та закордоном. У деяких випадках для усестороннього анамзу ефектив-ностi впровадження ново! технiки дощльно застосовувати не одну, а деккька баз для порiвняння.
Обов'язкова умова ствставлення варiантiв - едина методика визначення всГх елементiв затрат, використання цш одного рiвня, однакова стетнь точностi нормативiв для проектованих варiантiв. Якщо варiанти не вГдповГда-ють цим умовам, !х слГд привести до спiвставимого вигля-ду: або шляхом врахування додаткових мiроприемств, або шляхом перерахунку на вГдповГдш умови.
Зурахуванням викладених пiдходiв до оцшки технiки
в даному дослГдженш зроблена спроба визначити
критерГ! та показники оцшки ефективностГ використання основного технолопчного обладнання компресор-них станцш - газоперекачувальних агрегатiв (ГПА) з ура-хуванням особливостей !х конструкцiй i умов експлуатацГ!. Газоперекачувальний агрегат забезпечуе транспортування газу по мапстральному газопроводу, компримування природного газу на компресорних станщях газопроводов i тд-земних сховищ [11]. Витрати на !х роботу складають най-бiльшу частку в структурi витрат ГТС Укра!ни.
Економiчна оцiнка ефективностi на газотранспорт-них тдприемствах мае ряд особливостей:
1. Особливютю в дослГдженш ефективностi використання газоперекачувальних агрегатГв е те, що газотран-спортнi пiдприемства в УкраМ е суб'ектами природних монополш. Цiноутворення послуг газотранспортних тд-приемств побудовано на тарифнш основi таким чином, щоб тариф перекривав ва виробничi витрати i забезпечу-вав певну рентабельшсть. А тому можна стверджувати, що робота будь-якого ГПА буде ефективною, оскiльки вста-новлення тарифу на послугу транспортування все одно пе-рекрие заплановане понесення витрат.
2. Для ряду газоперекачувальних станцш для при-йняття ршення про вибiр технiки можна використовувати тiльки показники абсолютно! ефективностГ, без застосу-вання порГвняльно!, оскiльки ГПА на них настГльки заста-рГли, що потребують замiни в будь-якому випадку.
3. У силу специфики дiяльностi на деяких газоперекачувальних станцiях через техшчш особливостi чи географiч-не розташування не доводиться говорити про альтернативи замши ГПА. Крiм того !х вибiр зазвичай е дуже обмеженим.
4. При замш газотурбшних ГПА електропривГдними слiд враховувати наявнiсть силових електричних мереж, вГдстань до джерела електропостачання, або вартють !х спорудження.
Щодо критерпв оцiнки ефективностi компримуван-ня природного газу газоперекачувальними агрегатами, на нашу думку, слГд видiлити такi:
+ економiчнi (собiвартiсть транспортування тис. м3
газу, собiвартiсть год. роботи агрегату); + технологiчнi (енергетична ефективнiсть i коефь цiент корисно! дГ1 компресорних станцш на обох видах палива); + екологiчнi (рiвень викидГв в навколишне середо-вище при транспортуваннi тис. м3 газу).
Для того, щоб порiвнювати економiчну ефективнiсть роботи газотурбшних г електропривiдних газоперекачувальних агрегатГв, найчастГше використовуеться показник собГвартостГ транспортування 1 тис. м3 газу. Це пов'язано перш за все з тим, що в розрахунках за послуги транспортування природного газу використовуеться тариф на послуги з транспортування природного газу мапстральними трубопроводами. Як зазначено в Методищ [12] його розрахунку, вш е вартктю послуг з транспортування 1000 кубГчних ме-
трГв природного газу мапстральними трубопроводами, яка забезпечуе покриття виправданих витрат, отримання об-Грунтованого прибутку, сплату податкГв, обов'язкових пла-тежГв та вГдрахувань. Тарифи на послуги з транспортування природного газу не залежать вГд вГдстанГ транспортування газу Г е однаковими для всГх категорш замовникГв транспортних послуг Г диференцшоваш по регГонах залежно вГд величини тарифГв на транспортування газу розподГльними газопроводами. А тому, виходячи з умов експлуатацГ! газоперекачувальних агрегатГв, очевидною е наявшсть ряду факторГв, якГ не завжди дозволяють об'ективно обчислити собГвартостГ транспортування 1 тис. м3 газу:
1. Не завжди е можливкть порахувати, яку роботу виконав той чи шший агрегат з позицГй перетранспорто-ваного газу.
Для прикладу через КС-39 «Прогрес» Богородчан-ського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» за 2008 р. пере-транспортовано 25 466,9 млн м3, проте в тому числГ через ГПА лише 353,8 млн м3. Тобто станщя прийняла участь в компримуванш лише 353,8 млн м3, а решта газу пройшла через станцш транзитом по байпаснш лГнГй.
2. Важливим показником е також тиск газу на вхо-дГ та виходГ з компресорно! станцГ!. Адже кожна компре-сорна станщя не е вГдокремленою, а працюе у зв'язцГ як взаемопов'язана система, Г тиск газу на виходГ зГ станцГ! -робота не лише дано! станцГ1, але Г всГх попереднГх, якГ створили тиск на входГ в станцГю. Тому для оцшки ефек-тивностГ роботи ГПА дуже важливо враховувати, крГм пе-ретранспортованого газу, рГзницю тисив на входГ та на виходГ компресорно! станцГ!.
3. Сид також враховувати показник вГдстанГ та гео-графГчнГ особливостГ мГсцевостГ. Адже при транспортуван-нГ 1000 м3 газу на 1 км буде виконана одна робота, а при транспортуванш на 10 км - зовсГм шша. КрГм того, грае роль рельеф мГсцевостГ, кГлькГсть Г висота тдйомГв та Гн.
Омкш Я. М. для визначення економГчностГ експлуа-тацГ! газоперекачувального обладнання залежно вГд порядку розташування компресорного цеху та перюду беззбитко-востГ роботи газоперекачувального обладнання пропонуе визначати штегральний нормований показник економГчностГ. Для його розрахунку необхГдно порГвняти питомГ витрати на компримування газу з питомою вартГстю товаро-транспортно! роботи з компримування 1000 м3 газу. ПитомГ середнГ витрати паливного газу вГдносно виконано! товаро-транспортно! роботи вираховують за типом газотурбшного або газомоторного привода за звГтний перГод, зважаючи на кГлькГсть паливного та технологГчного газу [13].
На нашу думку, для порГвняння економГчно! ефек-тивностГ газотурбГнних та електропривГдних газоперекачувальних агрегатГв додатково слГд використовувати показник «собГварткть 1 години роботи ГПА». Як показують дослГдження, вартГсть палива для роботи газоперекачувальних агрегатГв, яка займае близь-ко 90 - 95% витрат компресорних станцш в умовах нормально! експлуатацГ!, надзвичайно тюно залежить саме вГд кГлькост годин роботи агрегату. Зокрема, тдтвердженням цього служить висои коефГцГенти кореляцГ! мГж напрацю-ванням агрегатГв Г ильистю спожитих енергоресурсГв. Так, за даними Богородчанського ЛВУМГ на КС-39 Г КС-39Б, у 2007 - 2008 рр. вони становили 0,9827 та 0,9959 вГдпо-вГдно для газотурбшного ГПА-25С та електропривГдного ЕГПА-25рч (рис. 1, рис. 2).
м3
♦ Значения споживання газу - ГЛншна (Значения споживання газу)
Рис. 1. Графш розсiювання та лшшно! апроксимацп витрати паливного газу залежно вiд напрацювання газотурбiнного
ГПА-25С на КС-39 Богородчанського ЛВУМГ
кВт • год
35000000,00
30000000,00
25000000,00
20000000,00
15000000,00
10000000,00
5000000,00
0,00
у = 21230Х+50594 Я2 = 0,995 ♦
200 400 600 800 1000 1200 1400 1600
♦ Значения споживання електроенергп -Лшшна (Значения споживання електроенергп)
Рис. 2. Графш розсiювання та лiнiйноi' апроксимацп витрати електроенергп залежно вiд напрацювання електропровiдних ЕГПА-25рч на КС-39Б Богородчанського ЛВУМГ
0
Проте i цей показник мае сво! недолжи для застосу-вання в економiчному аналiзi:
1. Залежно в^ виробничих умов агрегати можуть працювати з рiзними навантаженнями i на неоднакову по-тужнiсть.
2. Складшсть поргвняння собiвартостi години робо-ти ГПА рiзних потужностей. Для цього показники собгвар-тостi 1 години роботи ГПА смд привести до спкьно! роз-рядностi, розрахувавши собгварткть 1 години роботи ГПА на 1 МВт потужность
Гораль Л.Т. пропонуе при розрахунку продуктивно-ст газопроводу враховувати коефiцiент його завантаження [14]. Вважаемо за дощльне поширити методику врахування коефiцiента навантаження роботою ГПА на оцiнку ефек-тивност транспортування ним газу.
Крiм того, показник «собiвартiсть 1 години роботи ГПА» широко використовуеться при оцшщ економiчно! доцiльностi експлуатацп самого ГПА. Так, економiчна до-цiльнiсть подальшо! експлуатацп одиницi газоперекачу-вального обладнання оцшюеться з урахуванням перiоду беззбитковост шляхом поргвняння на одиницю часу таких питомих вартюних характеристик як [13]:
варткть одше! години безв^мовно! роботи газо-перекачувального агрегату (ГПА) з урахуванням витрат паливного газу, олив та ш. витратних матерiалiв, електро-енергп, зарплати персоналу КС, що припадае на експлуата-щю одного ГПА;
+ середня варткть одше! години роботи ГПА (екс-плуатацiйнi витрати з урахуванням в^мов, зупи-нок, пускiв);
вартiсть одше! години перебування ГПА у резерв^ середня на 1000 годин подальшо! експлуатацп, вар-тiсть одного аваршного ремонту для газоперекачу-вального агрегату певного виду або одного планово-попереджувального ремонту певного виду; амортизацшш витрати; iншi експлуатацiйнi витрати; варткть 1000 м3 транспортованого газу з урахуванням розмщення цеху КС на мапстральному газопроводi.
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна зробити висновок, що кнуе велика ккьисть критерпв i показникiв для економiчно! оцш-ки ефективностi технiки. 1х вибiр та доцiльнiсть застосу-вання залежать вiд бажаного результату та об'екта оцшки. На оцiнювання економiчно! ефективност роботи ГПА, на нашу думку, найбкьший вплив мають економiчнi, еколопч-нi та технологiчнi критерп.
Як одиницю вимiру для оцiнювання економiчно! ефективностi роботи ГПА в основному використовують собiвартiсть транспортування 1 тис. м3 газу. На нашу думку, бкьш об'ективним для прийняття ршень е показник собiвартостi 1 години роботи агрегату. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бодрийяр Ж. Система вещей / Ж. Бодрийяр. - М. : Издательство «Рудомино», 1999. - 137 с.
2. Хунинг А. Философия техники и Союз немецких инженеров. / А. Хунинг // Философия техники в ФРГ. - М. : Прогресс, 1989. -С. 67 - 69.
3. Technikbewertung. Begriffe und Grundlagen. Erläuterungen und Hinweise zur VDI-Richtlinie 3780. VDI Report 15. Düsseldorf, 1991. S. 5.
+ +
+ + +
4. Ефременко Д. В. Исследования последствий технического развития в Союзе Немецких Инженеров / Д. В. Ефременко // Ежегодник Российско-Германского колледжа. 1999 - 2000. - М. : Издательство МНЭПУ, 2000.
5. Типовая методика определения экономической эффективности капитальных вложений / Утверждена Постановлением Госплана СССР, Госстроя СССР и Президиума АН СССР от 08 сентября 1969 года № 40/100/33. - М. : Экономика, 1969. - 14 с.
6. Макаренко I. О. Критерп економiчноT ефективност роботи пщприемств в умовах антикризового управлшня /1. О. Макаренко // Актуальн проблеми економ^и. - 2006. - № 7(61).
7. Экономическая эффективность новой техники в машиностроении / А. П. Ковалев, Н .К.Кочалос, А. А.Колобов. - М. : Машиностроение, 1978. - 255 с.
8. Новожилов В. В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании / В. В. Новожилов. - М. : Машиностроение, 1972. -597 с.
9. Методика (Основные положения) определения экономической эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений / Утверждена Постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по науке и технике, Госпланом СССР, Академией наук СССР и Государственным комитетом Совета Министров СССР по делам изобретений и открытий от 14 февраля 1977 года № 4816/13/3 // Вопросы изобретательства. - М., 1977. - № 7.
10. Волков О. И. Цены и ценообразование в системе управления научно-техническим прогрессом / О. И. Волков. - М. : Инситут экономики АН СССР, 1968. - 50 с.
11. Прничий енциклопедичний словник : [в 3 т.] / За заг. ред. В. С. Бг лецького. - Донецьк : Сх. вид. дiм, 2001 - 2004. Т. 1 : А-К. - 2001. - 515 с.
12. Методика розрахунку тарифiв на послуги з транспортування природного газу мапстральними трубопроводами, затверджена поста-новою Нацюнальнот комо регулювання електроенергетики Укратни вщ 4 вересня 2002 р. № 984.
13. Омкш Я. М. Аналiз економiчноT ефективносл експлуатацп та виконання ремон^в основного газоперекачувального обладнання / Я. М. Омкш // Проблеми нафтогазовот промисловост (Праф «Науково-дослщного шституту нафтогазовот промисловостЬ НАК «Нафтогаз Укратни» : збiрник наукових праць. - 2007. - № 5.
14. Гораль Л. Цшьове забезпечення ефективного оцшювання обсягу транспортованого газу / Л. Гораль // Галицький економiчний вг сник. - 2011. - № 4(33). - С. 58 - 65.
REFERENCES
Bodriyiar, Zh. Sistema veshchey [System of things]. Moscow: Ru-domino, 1999.
Efremenko, D. V. "Issledovaniia posledstviy tekhnicheskogo razvitiia v Soiuze Nemetskikh Inzhenerov" [Studies on the impact of technological development in the Union of German Engineers]. In Ezhegodnik Rossiysko-Germanskogo kolledzha. 1999-2000. Moscow: MNEPU, 2000.
Hirnychyi entsyklopedychnyi slovnyk [Mining Encyclopedic Dictionary]. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2001.
Horal, L. "Tsilyove zabezpechennia efektyvnoho otsiniuvannia ob-siahu transportovanoho hazu" [Intended to ensure effective evaluation of the volume of gas transported]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, no. 4 (33) (2011): 58-65.
Kovalev, A. P., Kochalos, N. K., and Kolobov, A. A. Ekonomicheskaia effektivnost novoy tekhniki v mashinostroenii [Economic efficiency of new technology in mechanical engineering]. Moscow: Mashinostroenie, 1978.
Khuning, A. "Filosofiia tekhniki i Soiuz nemetskikh inzhenerov" [Philosophy of Technology and the Association of German Engineers]. In Filosofiia tekhniki v FRG, 67-69. Moscow: Progress, 1989.
[Legal Act of Ukraine] (2002).
Metodika (Osnovnye polozheniia) opredeleniia ekonomicheskoy ef-fektivnosti ispolzovaniia v narodnom khoziaystve novoy tekhniki, izobreteniy i ratsionalizatorskikh predlozheniy [Procedure (Basic Provisions) definition of economic efficiency in the national economy of new technology, inventions and innovations]. Moscow: Voprosy izobretatelstva, 1977.
Makarenko, I. O. "Kryterii ekonomichnoi efektyvnosti roboty pid-pryiemstv v umovakh antykryzovoho upravlinnia" [Criteria of economic efficiency of enterprises in terms of crisis management]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 7 (61) (2006).
Novozhilov, V. V. Problemy izmereniia zatrat i rezultatov pri opti-malnom planirovanii [Challenges in measuring the costs and results in optimal planning]. Moscow: Mashinostroenie, 1972.
Simkin, Ya. M. "Analiz ekonomichnoi efektyvnosti ekspluatatsii ta vykonannia remontiv osnovnoho hazoperekachuvalnoho obladnannia" [Cost-effectiveness analysis of operation and repairs of the main gas pumping equipment]. Problemy naftohazovoipromyslovosti, no. 5 (2007).
Tipovaia metodika opredeleniia ekonomicheskoy effektivnosti kapital-nykh vlozheniy [A typical method of determining the economic effectiveness of capital investments]. Moscow: Ekonomika, 1969.
"Technikbewertung. Begriffe und Grundlagen". In Erlauterungen und Hinweise zur VDI-Richtlinie 3780. VDI Report 15,5. Dusseldorf, 1991.
Volkov, O. I. Tseny i tsenoobrazovanie vsisteme upravleniia nauchno-tekhnicheskim progressom [Prices and pricing in the management of scientific and technical progress]. Moscow: Institut ekonomiki AN SSSR, 1968.
УДК 519.86:338.55:636/639
МОДЕЛ1 ПЛАНУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НСЬКОГО ПЛОД1ВНИЦТВА
© 2014
ВАСИЛЬЕВА Н. К.
УДК 519.86:338.55:636/639
Васильева Н. К. Моделi планування збалансованого розвитку украТнського плодiвництва
Плодвництво Украни не забезпечуе внутр'шн'ш попит у плодово-ягiднiй продукцИ та не мае р'вня рентабельностi для розширеного в'дтворення. Мета роботи - обГрунтувати ор'кнтири розвитку господарств населення та с'шьськогосподарських тдприемств, що займаються виробництвом зерняткових i шсточкових плод'ю, горiхiв iягiд. Для цього виконано статистичний анал'в динамiки урожайност'>, площ насаджень i валовихзбор'в продукцИплод'вництва по краiHi в цмому та окремо по регонах. Пор'вняно насиченсть внутр'шнхринтв та урожайност'> плод'в i ягiд за кордоном. Встановлено, що iнновацiйнiтрансформаци втчизняного плод'вництва мають наблизити його продуктивнсть до показнит свтовихл'де-р!в. Для обГрунтування збалансованого розвитку виробництва плод'в iягiд за рахунок зб'шьшення площ насаджень та врожайност'> запропоновано оптимiзацiйнiмодел'> математичного програмування. Проведенiобчислення тдтверджують практичну досяжнсть одержанихрезультат!в, на-цлених на насичення внутршнього ринку украшськими плодами та ягодами, забезпечення по цй позицИпродовольчоi безпеки кра/ни та тдвищен-ня ефективност'1 д'тльност'1 втчизняних господарств населення та сльськогосподарських тдприемств у галузi плод'вництва. Ключов'1 слова: плод'вництво, внутр'шн'ш попит, урожайтсть, площа насаджень, господарства населення, смьськогосподарсью тдприемства, економко-математичне моделювання. Табл.: 3. Формул: 9. Б'бл.: 8.
Васильева Наталя Костянтишвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри iнформацiйних систем i технологй, Дн'тропетров-ський державний аграрно-економiчний ушверситет (вул. Ворошилова, 25, Дн'тропетровськ, 49600, Украна) E-mail: VasylievaN@i.ua
УДК 519.86:338.55:636/639 Васильева Н. К. Модели планирования сбалансированного развития украинского плодоводства
Плодоводство Украины не обеспечивает внутренний спрос на плодово-ягодную продукцию и не имеет уровня рентабельности для расширенного воспроизводства. Цель работы - обосновать ориентиры развития хозяйств населения и сельскохозяйственных предприятий, которые занимаются производством семечковых и косточковых плодов, орехов и ягод. Для этого выполнен статистический анализ динамики урожайности, площадей насаждений и валовых сборов продукции плодоводства в целом по стране и отдельно по регионам. Проведено сравнение насыщенности внутренних рынков и урожайности плодов и ягод за границей. Установлено, что инновационные трансформации отечественного плодоводства должны приблизить его продуктивность к показателям мировых лидеров. Для обоснования сбалансированного развития производства плодов и ягод за счет увеличения площадей насаждений и урожайностей предложены оптимизационные модели математического программирования. Проведенные расчеты подтверждают практическую достижимость полученных результатов, нацеленных на насыщение внутреннего рынка украинскими плодами и ягодами, обеспечение по данной позиции продовольственной безопасности страны и повышение эффективности деятельности отечественных хозяйств населения и сельскохозяйственных предприятий в отрасли плодоводства.
Ключевые слова: плодоводство, внутренний спрос, урожайность, площадь насаждений, хозяйства населения, сельскохозяйственные предприятия, экономико-математическое моделирование. Табл.: 3. Формул: 9. Библ.: 8.
Васильева Наталья Константиновна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой информационных систем и технологий, Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет (ул. Ворошилова, 25, Днепропетровск, 49600, Украина) E-mail: VasylievaN@i.ua
UDC 519.86:338.55:636/639 Vasylieva Natalia K. Models of Planning Balanced Development of Ukrainian Fruit Growing
Fruit growing in Ukraine does not cover the internal demand on fruit products and does not have the sufficient profitability level for extended reproduction. The goal of the article is to show directions of development of population households and agricultural enterprises, which deal with production of seed and stone fruit, nuts and berries. To do this the article conducts statistical analysis of dynamics of yield, planted areas and gross harvest of fruit products in general in the country and separately by regions. The article compares saturation of internal markets and yield of fruit and berries abroad. It establishes that innovation transformations of domestic fruit growing should bring its productivity to indicators of the world leaders. In order to justify balanced development of production of fruit and berries by means of increase of planted areas and yield, the article offers optimisation models of mathematical programming. The conducted calculations confirm practical achiev-ability of obtained results directed at saturation of the internal market with Ukrainian fruit and berries, ensuring food security of the country regarding these products and increase of efficiency of activity of domestic households and agricultural enterprises in the fruit growing industry.
Key words: fruit growing, internal demand, yield, planted area, population households, agricultural enterprises, economic and mathematical modelling. Tabl.: 3. Formulae: 9. Bibl.: 8.
Vasylieva Natalia K.- Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Information Systems and Technology, Dnipro-petrovsk State Agrarian Economics University (vul. Voroshylova, 25, Dnipro-petrovsk, 49600, Ukraine) E-mail: VasylievaN@i.ua
