CC BY
56
УДК 372.881.1
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫМ КАПИТАЛОМ:
ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА
© 2017
Понедельчук Татьяна Васильевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры «Экономическая теория и история» Белоцерковский национальный аграрный университет (09117, Украина, Белая Церковь, пл. Соборная, 8/1, е-mail: komar.tv@ukr.net)
Аннотация. В статье проанализировано современное состояние интеллектуального капитала в мире и в Украине в частности. Исследованы элементы управления интеллектуальным капиталом, рассмотрены подходы к формированию стратегии управления интеллектуальным капиталом, а также предложен механизм стратегического управления интеллектуальным капиталом организации. Так, согласно предложенной концепции для обеспечения непрерывного процесса совершенствования деятельности предприятия необходимы, во-первых, высокий уровень развития человеческого капитала (профессионализм, интеллектуальные способности и благонадежность работников, их способность к изменениям, доверие к руководству) во-вторых, внутренняя инфраструктура, обеспечивающая превращение знаний сотрудников в организационные компетенции (корпоративная культура, организационные процессы и системы). При этом необходимо учесть, что иерархическое управление развитием интеллектуального капитала крайне затруднено в силу высокой скорости преобразований, неопределенности результатов инновационных процессов, сложности контроля над деятельностью высококвалифицированных работников. Кроме того, в ходе исследования нами была определена некоторая алгоритмическая структура, которая должна быть в основе формирования стратегии развития интеллектуального капитала, которая состоит из следующих элементов: анализ рынка; анализ внутренней среды предприятия; формирование альтернативных стратегий развития интеллектуального капитала предприятия и выбор наиболее приемлемой альтернативы; оценка стоимости интеллектуального капитала; реализация выбранной стратегии и оценка конкурентоспособности предприятия.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, управление, стратегия, предприятие, человеческий капитал, потребительский капитал, структурный капитал, интеллектуальные способности, инновационные процессы, работник, стратегия развития, конкурентоспособность, стоимость, экономико-математическое моделирование.
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАП1ТАЛОМ:
ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
© 2017
Понедшьчук Тетяна Василiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри «Економiчна теорiя та iсторiя» Белоцерювський нацюнальний аграрний ymíверситет (09117, Украша, Бша Церква, пл. Соборна, 8/1, е-mail: komar.tv@ukr.net)
Анотащя. У статт проаналiзований сучасний стан штелектуального катталу у свт i в Укршт зокре-ма. Дослвджет елементи управлшня штелектуальним кашталом, розглянуп шдходи до формування стратеги управлшня штелектуальним кашталом, а також запропоновано мехашзм стратепчного управлшня штелектуальним кашталом оргашзаци. Так, зпдно з запропонованою концепшею для забезпечення безперервного процесу вдоскона-лення дiяльностi тдприемства необхвдт, по-перше, високий рiвень розвитку людського катталу (професiоналiзм, штелектуальш здiбностi i благонадiйнiсть прашвнишв, !х здатнiсть до змiн, довiра до керiвництва); по-друге, внутрiшня шфраструктура, що забезпечуе перетворення знань сшвробггнишв в органiзацiйнi компетенцй' (корпоративна культура, оргашзацшш процеси i системи). При цьому необхiдно врахувати, що iерархiчне управлiння розвит-ком штелектуального капталу вкрай утруднено в силу високо! швидкостi перетворень, невизначеностi результапв iнновацiйних процесiв, складностi контролю над дiяльнiстю висококвалiфiкованих працiвникiв. Крiм того, тд час дослвдження нами була визначена певна алгоршшчна структура, що мае бути в основi формування стратеги розвитку штелектуального катталу, яка складаеться з наступних елеменпв: аналiз ринку; аналiз внутрiшнього середови-ща пiдприемства; формування альтернативних стратегш розвитку iнтелектуального капiталу пiдприемства та вибiр найприйнятшшо! альтернативи; оцiнка вартост iнтелектуального капiталу; реалiзацiя обрано! стратеги та оцшка конкурентоспроможностi пiдприемства.
Ключовi слова: iнтелектуальний капiтал, управлiння, стратепя, пiдприемство, людський капiтал, спожив-чий каптал, структурний капiтал, iнтелектуальнi здiбностi, iнновацiйнi процеси, працiвник, стратегiя розвитку, конкурентоспроможшсть, вартiсть, економiко-математичне моделювання.
CONCEPTUAL PRINCIPLES OF INTELLECTUAL CAPITAL MANAGEMENT:
THEORY AND PRACTICE
© 2017
Ponedilchuk Tеtiana Vasylivna, Candidate of Economic Sciences, Assistant Professor of "Economic theory and history" chair Bila Tserkva National Agrarian University (09117, Ukraine, Bila Tserkva, pl. 8/1 Soborna, е-mail: komar.tv@ukr.net)
Abstract. The article analyzes the current state of intellectual capital in the world and in Ukraine in particular. Elements of intellectual capital management have been explored, approaches to the formation of a strategy for managing intellectual capital have been considered, and a mechanism for the organization's intellectual capital strategic management has been proposed. Thus, according to the proposed concept for ensuring continuous company development, a high level of human capital development (professionalism, intellectual abilities and reliability of employees, their ability to change and to trust employers) and internal infrastructure that provides transformation of the employees' knowledge into organizational competencies (corporate culture, organizational processes and systems) are required. It should be taken into account that the hierarchical management of the intellectual capital development is extremely difficult because of the high speed of transformation, uncertainty of innovation processes results, and complexity of controling the highly skilled workers activities. In addition, we have been identified a certain algorithmic structure that should become the basis of the a intellectual capital development strategy formation, which consists of the following elements: market analysis; enterprise internal environment analysis; formation of alternative strategies for the enterprise intellectual capital development and choosing the most acceptable one; intellectual capital value estimation; implementation of the chosen strategy and the enterprise competitiveness assessment. 164 АНИ: экономика и управление. 2017. Т. 6. № 1(18)
Keywords: intellectual capital, management, strategy, enterprise, human capital, consumer capital, structural capital, intellectual abilities, innovative processes, employee, development strategy, competitiveness, value, economic and mathematical modeling.
Постановка проблеми. Управлшня штелектуальним капталом пвдприемства е досить актуальним питанням сьогодення, адже дозволяе суб'ектам господарюван-ня шдвищити свою конкурентоспроможнiсть, досягти кращих економiчних результатiв, посилити стiйкiсть пiд час кризових явищ на ринку. Головною проблемою в управлшш штелектуальним катталом й доа залиша-еться практична сторона, що пов'язано iз неоднознач-ним розумiнням сутностi та структури iнтелектуального капiталу, методiв його вимiрювання, особливостей за-лежно ввд галузево! приналежностi пвдприемств, а також трансформаци iнтелектуального капiталу у вартiснi результата дiяльностi пiдприемства. Одним iз можливих варiантiв вирiшення зазначено! проблеми е застосуван-ня економiко-математичного моделювання, результати якого дадуть можливiсть приймати обфунтоваш управ-лiнськi рiшення.
Анализ остантх наукових досл1джень. Вивченням проблематики формування теоретичних основ штелек-туального капiталу займалися такi вченi як: Т. Стюарт, Л. Едвшсон i М. Мелоун, А. Брукiнг, К. Свейб^ Дж. Фiтз-енц, Д. Форей, Дж. Рус, Н. Бонпс, I. 1ванюка, та iн. Разом з тим, питання системи управлшня штелектуальним катталом залишаються актуальними i надалi, що потребуе подальших дослщжень.
Метою статт1 е визначення концептуальних засад управлшня штелектуальним капггалом у теори та прак-тицi.
ОсновнI результати досл1дження. Сьогоднi на пла-нетi фiзичний капiтал, або накопичеш матерiальнi блага, становить лише 16% загального надбання, природш багатства - 20%, людський же каштал, або накопиченi вкладення в людину, - 64%. У багатьох розвинених кра-!нах частка останнього досягае 80%. Обсяг свiтового ринку високих технологш за рiзними оцшками становить 3-4,5 трлн дол. США. Якщо ж говорити про вичиз-няний людський капiтал, то сьогодш вiн характеризуеть-ся високорозвиненим штелектуальним потенщалом. За пiдрахунками, потужшсть iнтелектуального потенцiалу Укра!ни оцiнюеться в 137-138 млрд дол. США, а за ввд-носною шльшстю оаб з вищою освiтою вона входить до першо! десятки розвинутих кра!н свiту [1].
1снуе ряд концепцш управлiння нематерiальними ресурсами органiзацii, серед яких слiд видiлити роботи Свейбi [2], Каплана i Нортона [3], Сенге [4] та ш. Тим не менш, на наш погляд, у сучаснiй лiтературi недостат-ньо глибоко дослщжеш питання руху штелектуального капiталу, перетворення знань спiвробiтникiв оргашзаци в фiнансовi результати. Нами запропонована концепцiя механiзму стратегiчного управлiння тдприемством, що забезпечуе сталий розвиток оргашзаци в умовах еконо-мiки знань (рис. 1). Основш iдеi' концепци полягають у наступному:
Рисунок 1 - Мехашзм стратегiчного управлiння штелектуальним катталом оргашзаци
Так, зпдно з запропонованою концепцieю механiзму стратепчного управлiння iнтелектуальним капiталом для забезпечення безперервного процесу вдосконалення дiяльностi шдприемства необхiднi, по-перше, високий рiвень розвитку людського капiталу (професiоналiзм, iнтелектуальнi здiбностi i благонадiйнiсть працiвникiв,
!х здатшсть до змiн, довiра до керiвництва); по-друге, внутрiшня iнфраструктура, що забезпечуе перетворення знань сшвробггнишв в оргашзацшш компетенци (корпоративна культура, оргашзацшш процеси i системи). При цьому необхщно врахувати, що iерархiчне управлшня розвитком штелектуального кашталу вкрай утруднено в силу високо! швидкостi перетворень, невизначеносп результатiв iнновацiйних процесiв, складносп контролю над дiяльнiстю висококвалiфiкованих пращвнишв. Тому внутрiшня iнфраструктура органiзацii повинна бути ви-будувана таким чином, щоб стимулювати i падтримувати процеси самооргашзаци.
В даний час на практиц застосовуються рiзнi типи стратегш управлiння iнтелектуальним капiталом. В основi цих стратегiй лежить модель, що описуе взаемозв'язки мгж людським, споживчим i структурним капiталом. При цьому ряд стратегш формуеться з вико-ристанням знань, отриманих на базi однiеi зi складових iнтелектуального кашталу. Iншi стратеги розробляють-ся на основi взаемоди рiзних видiв штелектуального кашталу. Також юнуе стратегiя, яка характерна для шдприемств з високим рiвнем керованостi, оскiльки вона реалiзуеться з урахуванням одночасно! взаемоди i рiвномiрного розвитку всiх складових штелектуального кашталу. Дану стратегш, як правило, використовують оргашзаци що розвиваються , яш здатш одночасно ефек-тивно управляти усiма складовими iнтелектуального кашталу.
1снуе ряд пiдходiв до формування стратеги управлшня штелектуальним капталом. Реалiзацiя цих пiдходiв iстотно розширюе можливосп менеджменту в сферi пвдвищення якосп iнтелектуального капiталу, диверсифiкуючи структуру ще! складово! капiталу. Використання подiбних пiдходiв ефективно в ситуаци, коли розробка та реалiзацiя стратегiй управлiння штелектуальним катталом спираеться на високий креативний рiвень персоналу. Цим самим видшяеться значимiсть людського капiталу в розробш конкурентно! стратегй' пвдприемства. Вибiр подходу до формування стратеги управлшня штелектуальним капталом визначаеться ступенем зршосл пiдприемства, тобто залежить вiд етапу життевого циклу пвдприемства. Це пов'язано з тим, що роль складових i окремих елеменлв штелектуального кашталу змiнюеться в залежносп вiд стади життевого циклу пвдприемства. Ця роль також залежить вщ спрямованосп i ступеня новизни шновашйно! дiяльностi високотехнологiчного пвдприемства.
Сьогоднiшнi умови, в яких вщбуваеться формування штелектуального кашталу е досить складними. Трансформацшна криза в УкраМ зумовила руйнашю науково-технологiчноi та пiдiрвала духовно-моральну складову нацiонального iнтелектуального капiталу. За роки незалежносл по всiй територи Укра!ни пошири-лися процеси депопуляци населення, зменшення наро-джуваностi й зростання смертностi, у тому числi й серед населення працездатного вiку; величезних втрат про-довжуе завдавати штелектуальному капiталу та науко-во-технiчному потеншалу Укра!ни мiграцiя висококва-лiфiкованих ка^в; витрати на освiту в Укршш не-ухильно зростають, водночас за величиною фшансових втрат на душу населення вона поступаеться бшьшосп кра!н свiту, займаючи, зокрема, в £врош одне з остан-нiх мюць, до того ж iнтелектуальний потеншал Украши практично не трансформуються у виробництво; низький рiвень фiнансування сфери охорони здоров'я та сфери культури [5].
Важливо вiдмiтити, що нинiшня ситуация в Украш щодо витрат на науково-дослвдницьш та дослщницько-конструкторськi розробки е вкрай незадов№ною. Офiцiйнi даш сввдчать, що частка загального обсягу
фшансування в Укра1ш наукових та науково-техшчних робгт у ВВП наближаеться до 1 %, тодi як у Швецп цей показник складае 3 %, Японп - 2,97 %, Швейцари - 2,86 %, США - 2,62 %, Нiмеччинi - 2,53 % [6, с.65]. За дани-ми Свiтoвoгo банку, 85% сукупних свгтових iнвестицiй у науку здiйснюють краши - члени ОЕСР, 11% - Iндiя, Китай, Бразилiя, нoвi технолопчно рoзвинутi краши Схвдно1 Азп i лише 4% - решта краш свiту, в тому числi Укра1на [7, с. 44].
Отже, виходячи з вище сказаного, при формувант стратеги розвитку iнтелектуальнoгo капiталу необхвдно дотримуватись таких етапiв, якi можна подати у виглядi певно! алгоршшчно! структури, що складаеться з таких елеменпв :
- аналiз ринку (сегментащя, oцiнка мiсткoстi ринку i його сегментiв, динамiка ринку, аналiз конкуренцп i т.д.);
- аналiз внутрiшньoгo середовища пвдприемства (в т.ч. аудит штелектуального катталу);
- формування альтернативних стратегш розвитку штелектуального катталу тдприемства та вибiр найприйнятшшо1 альтернативи;
- oцiнка вартoстi штелектуального капталу;
- реалiзацiя обрано1 стратеги та оцшка кoнкурентoспрoмoжнoстi пiдприемства.
Висновок. Для ефективного управлшня штелектуальним капталом в компанп неoбхiдний ком-плексний пвдхщ. Тiльки побудова повномасштабно1 си-стеми oцiнки та управлiння штелектуальним катталом призведе до максимiзацil цшносп компанп. Звичайно, так як ва компанИ мають бiзнес-мoделi, що ютотно вiдрiзняються один вiд одного, не юнуе едино1 системи управлiння штелектуальним капталом, яка була б максимально устшною в кожнш компанп.
1нтелектуальний капiтал оргашзацп потребуе розвиненш системi управлiння, яка виступае у виглядi реально юнуючо1 структури, за допомогою яко! управлiння набувае конкретного змюту i конкретний прояв, а функцiя управлiння iнтелектуальним капiталoм
- практичну реалiзацiю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Корицкий А. В. Экономическая теория. Трансформация теорий человеческого капитала и современность./ А. В. Корицкий. - Новосибирск. - 2013. - 208 с.
2. Sveiby K.E. The New Organizational Wealth: Managing and Measuring Knowledge-Based Assets / K.E. Sveiby // San Francisco: Berrett-Koehler Publishers, CA. -1997. - pp. 220
3. Каплан Р., Нортон Д. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес- среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей / Пер. с англ. - М.: Олимп-Бизнес, 2004. - 416 с
4. Сенге П. Пятая дисциплина. Искусство и практика самообучающейся организации / Пер. с англ. Б. Пинскер. - М.: Олимп-Бизнес, 2003. - 408 с.
5. Стан розвитку науки i техшки, результати науково1, науково-техпчно1, шновацшно1 дiяльнoстi, трансферу технологш за 2014 рш [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files
6. Хаустов В. К. Система охорони штелектуально1 власносл як елемент нацюнально1 шновацшно1 политики / В. К. Хаустов // Екoнoмiчна теoрiя. - 2009. - № 1.
- С. 50-66.
7. Гончаров Ю. Науковий потенпал як фактор розвитку шновацшно-швестицшно1 системи Укра1ни / Ю. Гончаров, А. Касич // Економша Укра1ни. - 2007. - № 3. - С. 42-51.
