CC BY
35
УДК 330.322:658.152
О.А. Саченко
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОРТФЕЛЬНОГО УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ МОДЕРН1ЗАЦП
ОБЛАДНАННЯ ЕНЕРГОП1ДПРИСМСТВ
Проаналiзовано причини виникнення втрати електроенерги в електричних мережах. Об^рунтовано застосування проектного пiдходу, зокрема портфельного управлЫня iнновацiйними проектами модерызаци обладнання енергопiдприeмств. Сформовано послiдовнiсть етатв розроблення iнновацiйноí стратегií формування портфеля проекпв, який враховуе стратегiчнi ц^ енергопiдприeмства, iнвестицiйну привабливiсть i ризики проек^в. Розроблено концептуальну модель стратеги портфельного управлшня проектами модернiзацií енергопщприемства. Центральне мiсце в структурi моделi займають оцiнка i вiдбiр альтернативних варiантiв проектiв на основi розроблених моделi вибору критерiíв оцiнки Ывестицшних проектiв для електроенергетичного пiдприeмства i методу формування ефективного портфеля Ыновацмних проектiв модернiзацií обладнання на базi порiвняльноí оцiнки еквiвалентних проектiв портфелю. Рис. 1, дж. 14.
Ключовi слова: енергоглдприемство, iнновацiйний проект, концептуальна модель, модерыза^я обладнання, портфель проекпв, стратегiя управлiння, управлiння проектами.
Постановка проблеми в загальному виглядк М1ж енергетикою й 1ншими секторами економки 1снують складн1 зв'язки. Сьогодн1 вартють енергИ стала р1вною з вартютю 1нших фактор1в виробництва, таких як каштал, праця i земля. Залежнють економiки сучасних iндустрiальних краТн вщ енерги в рiзних видах, особливо вщ електроенерги, диктуе необхiднiсть розвитку й ефективного використання обмежених енергетичних ресурав, що юнують, а також взаемозамшнють i взаемодоповнюванiсть рГзних видГв енерги.
Традицiйно увага придiлялася пщвищенню техшчноТ i фшансовоТ ефективностi за допомогою планування розвитку енергосистем за критерiем мiнiмiзацil витрат, короткостроковоТ i середньостроковоТ оптимiзацil технiчного функцiонування енергосистем. Як правило, цими проблемами займалися шженери, що застосовували методи, орiентованi на техжчж рiшення.
Втрати електроенерги в електричних мережах е одним з важливих показниш економiчностi роботи енергопостачальних компанш, характерним покажчиком техжчного стану електромереж, метролопчноТ вГдповГдностГ розрахункових засобiв вимiрювальноT технiки, ефективностi функцюнування енергетичного нагляду та збутовоТ дТяльносл в електроенергетичнiй галузi. В УкраТж технологiчнi втрати електроенерги при транспортуванж вГд електростанцiй до споживачiв значно перевищують аналопчний показник краТн ЗахщноТ бвропи. Особливо значнi втрати в розподтьних електричних мережах 0,38 кВ, в яких на сьогодж сягають 30% [1]. Майже вс енергопостачальж компани УкраТни довгий час були збитковими ждприемствами [8, 10].
Основними причинами неефективност заходiв зменшення витрат електроенерги на ТТ транспортування в розподтьних мережах 0,38 кВ е:
- незадовтьний стан електричних мереж, Тх невiдповiднiсть режимам електроспоживання, а також недостатня точнють приладiв облку;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
61
- низька якють мошторингу низьковольтних електричних мереж, що може привести до спотворення вхщноТ шформаци про режимы параметри;
- наявнють не облкованих споживачiв [3] i вiдсутнiсть верифкацп вихщноТ шформаци [4];
- недосконалють методiв розрахунку технологiчних втрат електроенерги, а саме в частинi Тх точностi, адекватностi та аналiзу чутливост втрат при необхiдностi Тх зниження [3-5] тощо.
Для покращення становища «Енергетична стратепя УкраТни на перюд до 2030 року» передбачае ввести в експлуатацш новi та реконструювати наявнi лши електропостачання напругою 0,38-150 кВ. Подiбнi масштабнi проекти з реконструкци розподiльних електричних мереж вимагають проведення i застосування вiдповiдних наукових розробок та технологш. Тому проблемы задачi аналiзу та зменшення втрат електроенерги в розподтьних електричних мережах привертають посилену увагу вiтчизняних науков^в.
Проаналiзуемо причини виникнення втрати електроенерги в мережах 0,38 кВ. За критерiем причин виникнення втрати електроенерги подтяють на технолопчш та комерцшш [3, 4]. Технологiчнi втрати електроенерги в електричних мережах - це ктькють електроенерги, яка дорiвнюе сумi втрат електроенерги в елементах електричних мереж, що виникають в них пщ час передачi електроенерги, витрат електроенерги на власш потреби пщстанцш i розподiльних пунктiв, витрати електроенерги на плавлення ожеледi та втрати, що виникають як результат недосконалосл облку електроенерги технiчними засобами. Тобто, технолопчш втрати електроенерги складаються з техшчних, витрат на власнi потреби та втрат, обумовлених недооблком електроенерги. Техшчш втрати в свою чергу складаються з навантажувальних та втрат холостого ходу.
Навантажувальн втрати - це частина втрат, яка залежить вщ навантаження кожного елемента мережу тому носить змшний характер, як i навантаження. Бтьшють методiв оцiнки втрат визначають саме цю складову. Втрати холостого ходу - це вщносно постшш втрати електроенерги, до яких належать втрати холостого ходу електрообладнання (втрати в магштопроводах та в iзоляцп). Втрати на власш потреби пщстанцш для розподтьних електричних мереж - це витрати електроенерги на охолодження та обiгрiв силового обладнання та примщень електричних пщстанцш, освгглення примщень, територш. Втрати електроенерги вщ недооблку електроенерги зумовленi недосконалiстю системи облку, похибкою трансформаторiв струму та напруги, приладiв облiку, що використовуються.
Комерцшш втрати електроенерги - це втрати електроенерги, як обумовлеш неоплаченою часткою вщпущеноТ електроенерги та втратами за рахунок нерiвномiрностi оплат за спожиту електроенерпю. Вiдзначимо, що цю складову втрат електроенерги неможливо вимiряти, а можна ттьки вирахувати з балансу сумарноТ кiлькостi електроенерги, що надшшла в електричну мережу та корисного вщпуску електроенерги.
Крiм того, в низьковольтних електричних мережах(мережах побутових споживачiв) проблемним питанням е повнота i достовiрнiсть вхiдноТ iнформацiТ:
- про режимш та схемнi параметри електричних мереж (реальш значення перерiзiв проводiв, Тх довжину, навантаження кожного елемента в довтьний момент часу);
- про функцюнальну залежнiсть втрат електроенерги вiд несиметричного завантаження фаз, а також про старшня обладнання;
- про геометричне розташування споживачiв вздовж лiнiТ, неоднаковють перерiзу головноТ дiлянки фiдера та окремих плок.
62
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Кожний з методiв розрахунку втрат електроенерги базуеться на шформаци про режим та стан обладнання електричних мереж. За таких умов достовiрнiсть шформаци про режим електричних мереж мае надзвичайно важливе значення при встановленн реального тарифу за спожиту електроенерпю.
Кшцевою метою оцшки втрат електроенерги в електричних мережах будь-якого класу напруг е Тх подальше зниження. Для низьковольтних електричних мереж це означае необхщнють проведення поелементного аналiзу втрат електроенерги. Проведення такого аналiзу можливо лише за умови впровадження в електричних мережах цього класу автоматизованоТ системи комерцшного облку електроенерги напруг АСКОЕ [14], причому база даних АСКОЕ, в подальшому, штегруеться в базу даних програмних засобiв для оцiнки втрат електроенерги. З ^ею метою енергопостачальнi компани реалiзують поступову замiну електромагнiтних лiчильникiв на електроннi лiчильники. Останнi мають вищий клас точности а деяк з них можуть передавати дан про графiк споживання електроенерги засобами вбудованого модему. Тобто, для зниження втрат електроенерги в цтому, перспективним шляхом е модершза^я лiнiй передачi та створення новiтнiх енергозберiгаючих технологш i вивiльнення та, на Тх основi ресурсiв для розвитку уах галузей економiки УкраТни.
Велика кашталомюткють енергетики та зростання вартостi енерги вимагають першочергових заходiв з пщвищення економiчних факторiв впливу на ефективнють енергетичного сектора економiки. При цьому, нав^ь незначнi полiпшення, з врахуванням значних витрат споживачiв на електроенерпю, можуть забезпечити ютотний економiчний ефект. Досягнення економiчноТ ефективностi робить суттевий i зростаючий вплив на попит, головним чином, завдяки застосуванню вщповщноТ полггики тарифiв.
Сьогоднi пiдприемства УкраТни, що розробляють склады енергетичн системи, перебувають у важкому економiчному стаж. З одного боку, вони прагнуть створювати конкурентоспроможну продукцш з метою завоювання ринку й одержання гарантованого доходу, з шшого, Тм необхщно пiдтримувати свiй технiчний i ресурсний потен^ал для здiйснення нових проек^в. Як правило, на пiдприемствах одночасно може виконуватися низка проек^в, що вимагае досить складноТ органiзацiТ й детального планування дiяльностi всiх структурних пщрозд^в. При цьому, керiвники пщприемств не завжди мають змогу отримати зовшшш швестицп для реалiзацiТ нових проек^в i розвитку пiдприемства в цтому. Тому найчаслше вони змушен виконувати проекти за рахунок власних кош^в або нерозподiленого прибутку. У таких умовах виникае проблема о формування та управлшня такими проектами, як дозволили би не ттьки полшшити поточний рiвень прибутку й мiнiмiзувати можливi ризики, але й зберегти стале положення енергопiдприемства на ринку.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Методи й моделi управлшня швестицшно-шновацшними проектами в даний час активно розвиваються. Питанням управлшня шновацшними проектами присвячеш роботи вiтчизняних i зарубiжних авторiв О. Бланка, В.М. Буркова, С.Д. Бушуева, В.1. Воропаева, 1.В. Кононенка, К.В. Кошкiна, В.А. Рача, Х. Танака, 1.В. Чумаченка, В.Д. Шашро та iнших. При цьому вибiр проектiв найчастiше здшснюеться iнтуТтивно з единим прагненням лише максимiзувати прибуток пiдприемства, незважаючи на його ресурсне забезпечення й стратепю розвитку. Теорiя портфельних iнвестицiй одержала широкий розвиток i застосування в обласп управлiння iнвестицiями на фондових ринках при формуванш портфеля цшних паперiв з урахуванням прибутковостi й диверсифкованосп ризикiв (Х. Марковиц, У. Шарп, Г. Бiрман). Проте до сьогодш спостерiгаеться незначна кiлькiсть наукових праць, результати яких були б присвячеш шновацшному розвитку енергопщприемств i вирiшенню
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
63
проблемних питань модершзаци' ïx обладнання на ochobî проектного пiдходу. Бiльше того, iснуючi методи i моделi неможливо безпосередньо застосувати для коректного вибору швестицшних проектiв на енергопiдприeмстваx, осктьки принципи управлiння фiнансами й проектами створення продукци' е рiзними.
З шшого боку, недостатньо уваги придтялося проектному управлiнню реалiзацп' програм модершзаци. Таким чином, актуальною науково-прикладною задачею е розробка методiв i моделей формування й планування реалiзацiï портфеля шновацшних проектiв модершзаци' обладнання в умовах обмеженого швестування з урахуванням можливостей пiдприемства й впливу рiзниx ризикiв пiд час реалiзацiï проеклв.
Метою CTaTTi: розробка концепци' управлшня портфелем шновацшних проек^в з модершзаци обладнання енергопщприемств.
Створення автоматизованоï системи комерцшного облiку електроенерги' напруг для низьковольтно!' мережi, з^дано^' вище, е доволi капiталомiстким проектом для енергопостачальних компанш. Тому для реалiзацiï модершзаци необхщно розробити новi або вдосконалити iснуючi методи управлiння портфелями проек^в щодо зниження втрат електроенерги' в низьковольтних електричних мережах.
Концептуальна схема портфельного управлшня зменшенням втрат електромереж повинна врахувати взаемозв'язок операцшно'Г дiяльностi та портфельного управлшня розвитком енергопостачально1 оргашзаци'. При цьому стратегiя та ц^ оргашзаци' пов'язанi iз збалансованим управлшням портфелем проектiв та операцшною дiяльнiстю на основi единих оргашзацшних ресурсiв [2, 6]. Розглянемо ключовi проблеми та методи формування портфеля шновацшних проек^в модершзаци' обладнання щодо зменшення втрат електроенергiï.
Портфель проек^в - це сукупнiсть проектiв, об'еднаних разом з метою ефективного управлшня проектними дiями для досягнення стратепчних цтей [810]. Завданням управлшня портфелями проек^в е вибiр «правильних проек^в» для виконання «правильной' роботи», у той час як управлшня проектами сфокусовано на «правильному виконанш роботи». Наприклад, в результат використання проектного пщходу до управлiння компашею досягаеться: забезпечення 100% прозоростi процеав, що вiдбуваються, до 25% економи часових i матерiальниx ресурсiв i збтьшення прогнозованостi ризикiв до 70% [5].
Управлшня портфелем проек^в - це мехашзм, призначений для трансляци стратеги' в портфель проектiв для подальшо1 реалiзацiï, планування, аналiзу та переоцшки портфеля з метою ефективного досягнення стратепчних цтей оргашзаци [2, 8-10].
Ц^ управлшня портфелем проек^в:
- селек^я проектiв серед множини альтернативних проеклв i формування портфеля для досягнення тактичних i стратепчних цтей оргашзаци;
- баланс мiж короткостроковими i довгостроковими проектами, мiж ризиками i можливими доходами вщ реалiзацiï проектiв;
- адекватне забезпечення вах проектiв необxiдними ресурсами i, водночас, створення можливосл вигiдного та ефективного використання ресурав;
- пошук шляxiв покращення ефективностi портфеля проек^в;
- порiвняльна оцiнка нових проек^в по вiдношенню до проектiв, уже включених у портфель, а також визначення ïx взаемовпливу;
- забезпечення сталого та ефективного мехашзму управлшня проектами;
- надання порад i рекомендацш менеджерам вщповщних рiвнiв для прийняття адекватних ршень.
Переваги управлшня портфелем проек^в полягають у визначенш найбiльш вигiдниx для енергокомпани' шляxiв розвитку з урахуванням фiнансовиx
64
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
обмежень; розподту наявних ресурав на бтьшу кiлькiсть проектiв; чiткостi у реалiзацiТ стратегiчних планiв, скорочення витрат ресурав компанiТ на непотрiбнi проекти, ефективне використання ресурав на наявних витратах.
Одною iз стратегш управлiння портфелем проеклв е коректне формування структури портфеля. Структура портфеля, що складаеться в основному з великих проек^в, е бтьш ризикованою порiвняно зi структурою з розподiлом ресурсiв мiж невеликими проектами. На думку експер^в, тiльки 10% всiх проектiв е цтком успiшними, тобто iснуе ттьки 10% ймовiрнiсть успiшного завершення кожного проекту портфеля. Зростання ктькосл проек^в в портфелi приводить до ще прших показникiв.
Перевагою невеликих проек^в е Тх легша адаптацiя до наявних ресурав, а крупний проект потребуе великого обсягу дефщитних ресурав. Невелик проекти, що вимагають вщносно малих витрат на науково-дослщш i дослщно-конструкторськi роботи, зазвичай, реалiзуються в нових продуктах. Портфель невеликих проек^в може привести до рiвномiрного потоку нововведень, бiльша частина з яких мае обмежений ринковий потен^ал. Це слщ розглядати як небажане явище з позицш номенклатури продукци, яка формуеться вiддiлами маркетингу.
Кожна оргашза^я (навiть в однiй галуз^ е унiкальною. Тому i стратепю управлiння портфелем проектiв слiд вважати оригшальною. Остання залежить вiд позици пiдприемства на ринку, його потен^алу, динамiки розвитку, поведiнки конкурентiв, стану економки, соцiального середовища i ряду шших чинникiв.
Розглядаючи той або шший проект на предмет включення в портфель, необхщно враховувати можливу якiсть управлiння та наслiдки перерозподту витрат на проекти. Так як не юнуе единих пiдходiв щодо управлшня iнновацiйними проектами для вах органiзацiй, вибiр певноТ стратеги управлшня шновацшною дiяльнiстю е складним процесом. Останнш потребуе врахування значноТ ктькосл рiзноспрямованих чинникiв, серед яких умови i фактори зовнiшнього середовища, сфера дiяльностi пiдприемства, номенклатура та асортимент продукци, тривалють життевого циклу товарiв, можливiсть здiйснювати монiторинг шформаци по ринку новацш, рiвню наукового i технологiчного потенцiалу тощо.
Методи i методики дослiдження. Формування стратегiТ iнновацiйного менеджменту передбачае прийняття стратегiчних цтей, завдань та оцiнку можливостей i ресурсiв для Тх використання; аналiз альтернатив; пiдготовку конкретних програм, проек^в, бюджетiв; оцiнку сильних та слабких сторш дiяльностi суб'ектiв з урахуванням обраних цтей. Для розроблення стратеги шновацшного менеджменту можна застосовувати рiзнi методи та моделк Разом з тим, зважаючи на стан зовшшнього середовища, формування стратеги шновацшного управлшня пщприемства повинно закшчуватися розробкою стратепчних висновкiв за кожним видом бiзнесу щодо можливих альтернативних напрямкiв, як може обирати пiдприемство на стади реалiзацiТ стратегiТ iнновацiйного розвитку.
З врахуванням роботи [13] можна сформувати послщовнють еташв розроблення стратегiТ:
1. Етап розроблення цтей:
а) формуеться мiсiя-орiентацiя та мiсiя-полiтика органiзацiТ, у яких пщкреслюеться прихильнiсть до шновацшноТ дiяльностi;
б) формуеться мета шновацшного розвитку оргашзаци.
Будуеться «дерево цтей».
2. Етап стратепчного аналiзу:
а) аналiзуеться внутрiшне середовище й оцшюеться iнновацiйний потенцiал;
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
65
б) аналiзуеться стан зовшшнього середовища й оцшюеться iнновацiйний клiмат;
в) визначаеться шновацшна позицiя оргашзаци'.
3. Етап вибору шновацшно1 стратегiï:
а) визначаються базовi стратеги' розвитку та ïx шновацшш складовi;
б) розробляються й оцшюються альтернативнi iнновацiйнi стратегiï;
в) здшснюються вибiр i обфунтування ^новац^но^' стратеги', якiй вiддаеться перевага.
4. Етап реалiзацiï ^новац^но^' стратеги':
а) розроблюються стратепчний проект (перелiк стратегiчниx заxодiв для ïx здiйснення) та план реалiзацiï проекту, особливо враховуеться шновацшний характер перетворень;
б) органiзуеться стратегiчний контроль процесу реалiзацiï проекту;
в) оцiнюеться ефективнють процесу реалiзацiï i проводиться необхщне коригування проекту, стратегiй, цiлей.
Ще на початку 1960х Andrews i Christiansen запропонували принципи стратепчного планування, як доцiльно вибрати за основу для формування концептуальной' моделi управлшня портфелем проек^в модершзаци' обладнання. Використовуючи единий пщхщ, цi принципи породжують цiлу низку чiтко визначених крош, якi робляться послiдовно i включають збiр та аналiз даних, розробку стратеги', оцшку, вiдбiр альтернативних варiантiв, формування портфеля i контроль за впровадженням.
Викладення основного матерiалу дослщження. На думку автора, стратегiчне управлiння мае забезпечити перемiщення парадигми вщ обумовленоï стратегiï управлiння модершзаци' до портфельной' стратеги'. З врахуванням вищевикладеного, запропоновано концептуальну модель стратеги портфельного управлшня проектами модершзаци обладнання (рис. 1). Центральне мюце в структурi моделi займають оцшка i в^р альтернативних варiантiв проектiв на основi розроблених:
- моделi вибору критерив оцiнки iнвестицiйниx проектiв для електроенергетичного пщприемства шляхом подiлу критерiïв оцшки енергоефективностi на п'ять груп i застосування методу DEMATEL для побудови карт взаемовпливу i методу ANP для обчислення ваги критерив на основi карт взаемовпливу [11];
- методу формування ефективного портфеля шновацшних проек^в модершзаци обладнання на основi порiвняльноï оцшки ешвалентних проектiв портфелю шляхом визначення стандартизованих показниш еталонного проекту та штегрального критерiю i формування базовоï матрицi для вибору найбтьш ефективного проекту [12].
В моделi прийнятi наступнi припущення:
- юнуе (розробляеться) програма модернiзацiï обкладання;
- юнуе обмежена ктькють (n) зацiкавлениx сторiн проекту;
- в кожному стратепчному напрямку програми юнуе обмежена ктькють (k) альтернативних варiантiв проектiв;
- альтернативи характеризуються обмеженою ктькютю ознак (m);
- одна альтернатива краща за шшу, якщо ïï ознаки (цiннiсть) в сукупностi бiльше задовольняють зацiкавлену сторону;
- юнуе методика знаходження штегрального критерш [12].
66
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Рис. 1. Концептуальна модель стратеги портфельного управлшня проектами
модершзаци
В моделi прийнят наступнi припущення:
- юнуе (розробляеться) програма модершзаци обкладання;
- юнуе обмежена ктькють (п) зацiкавлених сторiн проекту;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
67
- в кожному стратепчному напрямку програми юнуе обмежена ктькють (k) альтернативних варiантiв проек^в;
- альтернативи характеризуються обмеженою ктькютю ознак (m);
- одна альтернатива краща за шшу, якщо ïï ознаки (цiннiсть) в сукупност бiльше задовольняють зацiкавлену сторону;
- юнуе методика знаходження штегрального критерш [12].
Кожен портфель проек^в модершзаци' обладнання доцiльно визначити наступними характеристиками:
- ктькють портфелiв проектiв;
- ктькють проеклв у k-iй програмi модершзаци;
- набiр параметрiв проекту;
- загальна ктькють параметрiв програми k;
- загальна ктькють мiжпроектниx зв'язмв к-о^' програми.
При цьому, якщо брати загальну ктькють можливих портфелiв, то необxiдно додати вплив критерив вщбору необxiдниx проектiв до того чи шшого портфелю. Вiдповiдно до певно1 функцiональноï стратеги' (фiнансовоï, технолопчноО по кожному прогнозованому портфелю проек^в розробляеться максимальна кiлькiсть варiантiв проек^в.
Першочерговим же завданням, що стоить перед керiвництвом управлiння проектами, е вироблення системи критерив, як повинш вiдображати iстотнi i вимiрнi характеристики проек^в по яких оцiнюють проекти при ухваленш рiшень про включення того або шшого проекту в портфель, або при виборi проекту з портфеля. По-друге, вона повинна вщображати стратепчш ц^ органiзацiï, що реалiзовуе портфель проектiв, а також брати до уваги прогнозну i експертну шформацш. По-трете вироблена система критерив повинна враховувати думки рiзниx суб'ек^в (керiвникiв, пiдроздiлiв), уявлення яких про цшнють тих або шших проектiв або про стратегiчнi ц^ оргашзаци' можуть розрiзнятися.
Етап оцшки ефективност проектiв передуе формуванню портфеля проек^в: на цьому етапi вщкидаються свiдомо неефективнi проекти i скорочуеться число альтернатив по кожному напряму дiяльностi. Альтернативш варiанти проектiв можуть в^знятися один вiд одного стратепями реалiзацiï, використовуваними активами, учасниками тощо.
Найбтьш трудомiсткими е формалiзацiя та опис процедур управлшня та розробка схем процеав управлшня портфелем проек^в. Для цього застосовуються вiдомi стандарти [2], ям дозволяють на базi системного пiдxоду виконати моделювання функцш управлiння портфелем проектiв розвитку енергокомпанш. Кiнцевим завданням будь-якого проекту або сукупност проектiв е отримання певного результату за м^мальних витрат ресурав i часу.
Перевагою запропонованоï моделi для задачi оцiнки цiнностi продукту проекту зацкавленими сторонами полягае в тому, що на основi моделi можна розрахувати мiнiмальний iнтегральний пор^ значущостi оцiнки. Даний порiг враховуватиме як особистюну оцiнку кожноï зацкавлено1 сторони вiдносно цiнностi продукту проекту в його поточнш конфiгурацiï на момент прийняття р^ення (у вибраному стратепчному напрямку), так i оцшку наявносл та значущостi цього показника для кожной' альтернативи. Коректнiсть оцшок, отриманих за допомогою запропонованоï модели визначаеться точнiстю визначення оцiнок у матриц бiнарниx вiдношень [11] та рiвнем компетентностi зацiкавлениx сторiн.
Висновки. Особливосп дiяльностi сучасних пiдприемств енергетики, там як багатофункцюнальний характер дiяльностi, рiзнi джерела фiнансування, необxiднiсть адаптаци до економiчниx факторiв в краМ, потреба в аналiзi ринку енергоресурав, призводять до великоï кiлькостi проек^в рiзноï специфiки.
68
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Проекти е основною оргашзацшною формою реалiзацп 3míh в компанiях. Але ефективнють управлiння тiльки на píbhí окремих проек^в не завжди забезпечуе досягнення цтей, крiм того проекти виконуються не iзольовано один вiд одного, тобто ycnix одних проектiв залежить вщ успшноТ реалiзацп iнших. В такому випадку проектний менеджмент надае можпивосл виршувати питання досягнення цтей, застосувавши портфельне управлiння.
Сформовано послщовшсть етапiв розроблення шновацшноТ стратеги формування портфеля проеклв, який враховуе стратепчш цiлi енергопiдприемства, iнвестицiйну привабливiсть i ризики проек^в. Запропоновано концептуальну модель стратеги портфельного управлшня проектами модершзаци енергопiдприемства, в центрi структури якоТ знаходяться оцiнка i вiдбiр альтернативних варiантiв проектiв на основi розроблених моделi вибору критерiТв оцiнки швестицшних проектiв для електроенергетичного пiдприемства i методу формування ефективного портфеля шновацшних проек^в модершзаци обладнання на базi порiвняльноТ оцiнки еквiвалентних проектiв портфелю.
Перевага розробленоТ концептуально! моделi стратегiТ портфельного управлшня проектами модершзаци енергопщприемства полягае в тому, що на основi моделi можна розрахувати мiнiмальний штегральний порiг значущостi оцiнки при визначенш цiнностi продукту проекту зацiкавленими сторонами. Цей пор^ враховуе особистiсну оцшку кожнот зацiкавленоТ сторони вiдносно цшносп продукту проекту в його поточнш конфiгурацiТ на момент прийняття ршення у вибраному стратегiчному напрямку.
Коректнють оцiнок, отриманих за допомогою запропонованоТ моделi, визначаеться точнiстю визначення оцшок у матрицi бiнарних вiдношень та рiвнем компетентностi зацiкавлених сторiн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Потери электроэнергии в электрических сетях энергосистем [Текст]/ В.Э. Воротницкий, Ю.С. Железко, В.Н. Казанцев и др.; под ред. В.Н. Казанцева. - М.: Энергоатомиздат, 1983. - 366 с.
2. Project Management Institute (2013). A Guide to the Project Management Body of Knowledge. Fifth edition.
3. Казанцев, В.Н. Методы расчета и пути снижения потерь энергии в электрических сетях [Текст] / В.Н. Казанцев. - Свердловск: Издание УПИ, 1983. - 82 с.
4. Железко, Ю.С. Выбор мероприятий по снижению потерь электроэнергии в электрических сетях [Текст] / Ю.С. Железко. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 172 с.
5. Адизес, И. Интеграция: Выжить и стать сильнее в кризисные времена [Текст] / И. Адизес. пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. - 128 с.
6. Пригожин, А.И. Методы развития организаций [Текст] / А.И. Пригожин. - М.: МЦФЭР, 2003. - С. 93-104.
7. Ярошенко, Ф.А. Руководство инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М [Текст] / Ф.А. Ярошенко, С.Д. Бушуев, Х. Танака. - К.: Саммит-Книга, 2012. - 272 с.
8. Мак-Фарлан, Б.К. Управление портфелями проектов: соответствие проектов стратегическим целям компании [Текст] / К.Б. Мак-Фарлан, Ф. Уоррен; пер.с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. - 240 с.
9. Батенко, Л.П. Управлшня проектами: Навч. пос1бник [Текст] / Л.П. Батенко, О.А. Загородах, В.В. Л1щинська. - К.: КНЕУ, 2003. - 231 с.
10. Мир управления проектами / под ред. Х. Решке, Х. Шелле, пер. с англ. - М.: Аланс, 1994.
11. Саченко, О.А. Комбшована модель вибору критерпв оцшки швестицшних проект1в у сфер1 енергетики [Текст] / О.А. Саченко, Г.М. Гладш // Управлшня розвитком складних систем. - 2015. - № 22 (1). - С. 165-173.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
69
12. Cаченко, O.A. Управлшня портфелем iнновацiйниx проекпв щодо модернiзацiï обладнання. [Текст] / O.A. Cаченко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наyк. пр. - Лyганcьк: ^У iм. В. Даля, 2013. - № 4(48). - C. 129-135.
13. Feurer, R., Chaharbaghi, K. (1995). Strategy development: past, present and future. Management Decision, 33 (6), 11-21.
14. Плаxотний, М.В. Деяк аспекти заxиcтy даниx комерцмного облiкy електроенергiï в енергоринкy Украши [Текст] / М.В. Плаxотний, O^. Коцар, I.O. Коцар // Вюник Хмельницького нацiонального yнiверcитетy, 2014. - №3(213). - C.61-65.
,-, ^эття рекмоендована до
Рецензент cтаттi " ... 7,.,
4 , ,-, „¡у пyблiкацil 02.12.2015 р.
д.т.н., д.е.н., проф. Рамазанов C.K. ' ^ г
UDC 005.52:005.71
N.Y. Liashenko
APPROACHES TO MEASURING VALUE OF A WEBSITE
The study provided analysis of existing approaches to measuring value of a website and highlighted their advantages and disadvantages in the particular cases. The new definition of the website was conducted; the taxonomy of evaluation methods and subsidiary vocabulary was suggested. Fig. 2, table 4, ref. 24.
Keywords: monetary measuring, evaluation of the website, web analytics, intellectual capital, market value, comparative approach, cost-based approach, profitable approach.
JEL C13
Formulation of a problem and its relation with scientific tasks. Nowadays, one cannot underestimate the meaning of information resources as intangible assets of business. The market of consulting in web-measurement solutions is a developing area that indicates abnormal growth compared to other services. It offers many commercial schemes, and new ones are becoming available every day.
However, one can note that the mentioned market is still far away from its maturity. There are several problems that are unsettled in this area. First and the most important one is lack of a single conceptual system. Therefore, accountants and insurers do not understand ClOs and vice versa. They literary speak different tongues. Second problem is tightly related to the first one: without the single conceptual system and vocabulary it is impossible to create a standard for monetary estimation of a website and other data resources even if the enterprise obviously gains the value thanks to the hidden assets. Third problem is lack of competent specialists who can provide a high-quality service of web-measurement. According to the listed problems, the purpose of this research was settled.
The purpose of the article is to analyze existing approaches to measuring value of a website and to highlight their advantages and disadvantages in the particular cases for the further work on creating the single standard for monetary estimation of websites
Main findings. First of all, it is crucial to develop a basic vocabulary for the terms such as the website, its valuation, and other related notions. One can notice that here is a problem of existence of multiple definitions immediately occurs. However, if to formulate a task clearly, one can find that only one definition is possible for each term. In the case of monetary valuation, which is obviously a reference point of finding right
70
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
